Методичний кабінет Овруцького ЗЗСО І-ІІІст. №3
Інтегрований урок
літературного читання та образотворчого мистецтва
на тему:
«НАСТРІЙ ТВОРУ.
В.СУХОМЛИНСЬКИЙ «ВОСЕНИ ПАХНЕ ЯБЛЛУКАМИ».
ОПИС КАРТИНИ «БОГДАНІВСЬКІ ЯБЛУКА» К.БІЛОКУР.
ВИКОНАННЯ КОМПОЗИЦІЇ «МОЄ ЯБЛУКО»
(акварельні фарби, гуаш)»
Вчитель : Осінська СвітланаМиколаївна
Мета уроку:
Формування предметних компетентностей:
Формування ключових компетентностей:
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Вид уроку: інтегрований урок
Форма проведення уроку: урок-практикум.
Обладнання:
ЕПРІГРАФ УРОКУ:
Спостереження і слухання, переживання почутого – це перше віконце у світ краси….
Василь Сухомлинський
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організаційний момент
Привітання
Вчитель: Пролунав уже дзвінок
Він покликав на урок
Стали рівно, порівнялись
До гостей всі привітались,
До сусіда повернулись.
Одне одному всміхнулись.
І долоньками передали заряд гарного настрою усім, хто вас оточує!
(Вправа «Долонька друга»)
Емоційне налаштування на урок
Діти: Будем гарно працювати,
Щоб знання міцніші мати!
Вчитель: Любі діти! На уроці ми повинні працювати чітко і злагоджено. А тому згадаймо правила, яких ми завжди дотримуємось на уроках (плакат на дошці):
Вчитель: Вірю в те, що кожен із вас дізнається багато нового і цікавого на сьогоднішньому уроці, отримає винагороди, багато позитивних емоцій. Бажаю гарного настрою та удачі!
2. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми і мети уроку
- Робота з епіграфом
- Гра «Утвори нове слово»
Вчитель: А що буде в центрі уваги на уроці ви здогадаєтесь, утворивши нове слово з останніх букв слів (доречі, вони нам сьогодні теж знадобляться):
фантазія
Багато фарб
стіл
воду
пензлик
слово
- Ось воно (вчитель передаватиме його учням, що будуть говорити на уроці, вправа «Мікрофон»
- Діти, сьогодні ми будемо вчитися вимальовувати його і словами, і пензлем, будемо спостерігати як майстерно це робили наші видатні діячі Василь Сухомлинський та Катерина Білокур, що були відомі усьому світу.
Вчитель: Хтось із вас вміє і полюбляє малювати фарбами, а хтось – ні. А «малювати словами» ми маємо вчитися все життя. Чому?
(відповіді дітей)
3. Мовленнєва розминка:
- артикуляційна гімнастика (проводять діти)
(вправи «Смачне варення», «Футбол», «Носик», «Кулька»,
«Пір’їнка», «Коник» і т.д.)
Важив червоне яблуко
На терезах продавець
Фарбами пише портрети
Та натюрморти митець.
(в зошиті вправа «Дощик»)
Гра «Сороки» (робота в парах)
Діти беруться за руки і промовляють скоромовку
одне одному дуже швидко.
4. Інклюзивне навчання
- вправа «Музичний слух». Діана читає слова по складах, а діти визначають кількість складів у слові).
5. Складання «асоціативного куща»
Вчитель: Отже, яблуко сьогодні на уроці буде господарювати.
(вчитель передає яблуко дітям, що говорять асоціації до слова «яблуко»)
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ
- Актуалізація опорних знань
Вчитель: Діти, скажіть, ім'я Василь Олександрович Сухомлинський, вам про щось говорить?
Ви зустрічали його твори? (відповіді дітей «Яблуко»)
Сьогодні ми познайомимось зі ще одним твором Василя Сухомлинського. Він буде трішечки незвичайний. Чому? Ви зрозумієте, сподіваюсь. Самі.
Але для початку я передаю яблуко моїм помічникам-дослідникам.
(Розповідь біографії В.О.Сухомлинського)
Учень: 28 вересня 1918 року на Кіровоградщині у селі Василівці у бідній селянській сім'ї народився хлопчик, якого назвали Василем. Його батько Олександр Омелянович був теслярем, столяром і працював по найму у поміщиків та селянських господарствах. Люди про нього говорили, що він має «золоті руки» і належить до освічених й шанованих людей села.
Учень: Мати Оксана Авдіївна Юдіна працювала в колгоспі, займалася хатнім господарством. Зимовими вечорами вона сиділа за шиттям і розповідала дітям казки, співала народні пісні.
Учень: У сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей – Сергій, Іван та Меланія. Усі вони стали вчителями. Батьки ніколи не ображали дітей, не вживали лайливих слів, а діти росли дружніми та працьовитими.
Учень: Змалку дітей навчали любити книгу. «День без книги, що день без сонця», - говорив Васильків дідусь. У нього була своя бібліотека. Перед смертю він віддав усі книжки Василеві. Батько змайстрував хлопчикові гарненьку скриньку, у якій він зберігав важливі та любі його серцю книжки.
Учень: Любив малий Василь Сухомлинський малювати. Але зошити, фарби і пензлі можна було придбати тільки в обмін на лікарські рослини. Хлопчик хотів малювати. Через це цілими днями проводив у лісі, збирав цвіт акації. За склянку акації одержував 2 зошити. Одного разу Василь із товаришами пішки пройшли 45 кілометрів, аби купити фарби.
Учень: У школі навчався старанно, мав чудову пам'ять, був здібним учнем і добрим товаришем, любив та розумів жарти. У 1933 році Василь закінчив семирічну школу. Однокласники згадували, що у Василя був чудовий характер. Він був енергійний, життєрадісний хлопчик. Усіх учив: «Усні завдання можна виконувати, доки дійдете додому. Ідете додому і пригадуєте, що розповів учитель на уроці».
Учень: Сухомлинському не виповнилося й 17 років, як він молодим учителем переступив поріг школи, де нещодавно сам був учнем.
Учень: В 1941 році, коли почалася війна, Василь Олександрович відбув на фронт, та довелося воювати недовго. Він був тяжко поранений, тому відправлений додому, де працював у рідному селі.
Учень: Понад 35 років працював Василь Олександрович Сухомлинський учителем та директором Павлиської школи, вів педагогічний щоденник. Його роздуми стали згодом книгами. Для дітей він написав понад півтори тисячі художніх мініатюр, казок, легенд. Він писав про доброту,бо сам був доброю порядною людиною, і дуже хотів, щоб ми, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб мали родину і любили Батьківщину. Учитель не уявляв жодного дня без своїх улюблених учнів, тому й одна з книг його називається «Серце віддаю дітям».
Учень: Василь Олександрович Сухомлинський прожив 52 роки. 2 вересня 1970 року видатного педагога не стало. На могилі височить пам'ятник. Він підноситься над садами, що колись зі своїми вихованцями садив Сухомлинський. Школу названо його ім'ям. Створено музей Василя Сухомлинського, випустили українську монету. Миколаївський педагогічний інститут теж назвали на його честь.
2. Огляд виставки книжок Василя Сухомлинського
Вчитель: Розгляньте виставку книг «Своє серце він віддав дітям…» Усі ці книги можна взяти у нашій шкільній бібліотеці.
Гра «Математичні вузлики»
Вчитель: І для закріплення бліцопитування – гра «математичні вузлики». Що це за числа, чим вони символічні для Василя Сухомлинського?
Вправа «Передбачення» (робота із заголовком) Настрій
Виразне читання оповідання кращим учнем.
(Діти сприймають на слух, поклавши голівки на парти (вправа «Ніч»)
Перевірка первинного сприймання:
Робота в парах (діти читають один одному по 1 реченню
по черзі все оповідання)
Словникова робота (Діти за допомогою простого олівця позначають незрозумілі слова, що з'ясовуються після читання).
Вчитель: У якому темпі, з якою силою голосу будете читати оповідання?
(відповіді дітей)
Виразне читання оповідання учнями в парі.
Бесіда за прочитаним:
Фізкультхвилинка
Щоб нам яблучко зірвати,
То потрібно пострибати.
А вони на землю впали.
В руки щось нам не попали.
Тепер треба присіати
І ті яблучка збирати.
(Діти виконують рухи за змістом)
Робота в групах (диференціація):
Протягом уроку вчитель поділив дітей на 2 групи: 1 група – зелені яблучка, сильніші, 2 група – червоні, слабші:
1 група: Придумайте продовження оповідання (кілька речень);
2 група: відшукайте прикметники-епітети, за допомогою яких Василь Сухомлинський розмалював оповідання.
Заслуховування відповідей
Робота з картиною Катерина Білокур «Богданівські яблука»
Вчитель: Коротенька біографія Катерини Василівни Білокур.
Катерина Василівна Білокур народилася 24 листопада (7грудня) 1900 року в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії російської імперії.
Батько – Василь Йосипович був заможною людиною, мав землю, тримав худобу. Крім Каті у сім'ї були ще два сини – Григорій та Павло. За іншою версією родина була дуже бідна.
У віці 6-7 років Катя навчилася сама читати. На сімейній раді було вирішено не віддавати дівчинку до школи, щоб зекономити на одязі та взутті. Малювати почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття і забороняли ним займатися….
Катерина продовжувала малювати потайки від рідних. Використовуючи для цього полотно та вугілля, а пензлі робила з котячого хвоста, вибираючи волосинки однакової довжини. Малювала декорації для драмгуртка, де також грала на сцені.
Згодом Катерина дізналась про Миргородський технікум художньої кераміки (при вступі використала лише дві картини). Але туди її не прийняли через відсутність документа про закінчення 7-річки. Вражена відмовою, вона повернулась додому пішки. Малювати не покидає і відвідує драмгурток. До Київського театрального технікуму (1928 рік) її також не приймають з тієї ж причини.
Восени 1934 року Катерина робить спробу втопитися в річці Чумган, внаслідок чого застужує ноги. Після цієї спроби. Батько з прокльонами згоджується на заняття доньки малюванням. Навесні 1940 року художниця чує по радіо пісня «Чи я в лузі не калина була» у виконанні Оксани Петрусенко. Із захопленням від почутого пише їй лист і додає до нього малюнок калини на шматкові полотна. Малюнок вразив співачку і разом із поетом П.Тичиною вони показують цей малюнок у Центрі народної творчості. З цього моменту у Білокур розпочинається шлях до визнання.
Творіння художниці регулярно експонувалися на виставках у Полтаві, Києві, Москві та ін.. Вона стає членом Спілки художників України, нагороджена орденом «Знак Пошани», одержала звання Заслуженого діяча мистецтв України та Народного художника України. А 3 картини Катерини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка», і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954р.). Тут їх побачив Пабло Пікассо…. Він назвав її геніальною художницею і весь світ облітають його слова: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, - то змусили б заговорити про неї цілий світ!».
Після довготривалої хвороби ніг та шлунку 1099) червня 1961 року (в 60 років) через брак ліків та доцільного лікування (невдала опера рація) Катерина Білокур помирає. Похована вона в Богданівці Яготинського району Київської області.
Окрім квітів Катерина Білокур малювала пейзажі, портрети та натюрморти….
Вчитель: На уроках малювання ми вже не раз згадували, що таке натюрморт. Що таке натюрморт, діти?
Відповіді дітей
(картина, на якій зображено групу неживих предметів: квіти. Овочі, фрукти, предмети домашнього вжитку, риба, дичина тощо)
Робота за підручником с.62-63
Вчитель: А тепер давайте розглянемо картину Катерини Білокур «Богдані-вські яблука» та дамо відповідь на запитання у підручнику на с.63.
використовується вправа «Мікрофон»(яблуко)
Вчитель: А яким би рядком із оповідання Василя Сухомлинського «Восени пахне яблуками» ви б назвали картину Катерини Білокур?
Практична робота учнів.
Зображення малюнка «Моє яблуко» дітьми
Вчитель: А зараз ми трішечки відпочинемо і уявимо себе художниками як Катерина Білокур і створимо малюнок «Моє яблуко», використовуючи знання, отримані сьогодні на уроці та вміння, здобуті на уроках образотворчого мистецтва.
Вчитель малює на дошці, а діти на папері
Вчитель: Діти! Оберіть собі колір, яким буде ваше яблуко. Це основні кольори: червоне чи жовте, чи похідний колір – зелене. Спочатку визначте розташування яблука. Тепер починаємо малювати фарбами. Спочатку на палітрі потрібно підібрати найсвітліший обраний вами колір яблука.
Тож малюємо спочатку коло, робіть обертальні рухи, начебто змотуєте клубочок з нитками і поступово з кола робимо круг.
Щоб зробити яблуко об'ємним, залишимо на ньому білу латочку «відблиск», яблучко має зайняти третю частину листка, тому розмістіть його в центрі. Колір має бути насиченим, непрозорим, але спочатку він світлий на палітрі, а коли треба підсилити той чи інший колір малюнка, вкрийте його тією самою фарбою ще раз. Проте пам'ятайте, що зловживати перекриванням не слід, бо акварель втрачає свіжість та прозорість. Можна додати ще один колір і яблучко буде рум'яним. Затінені частини перекрийте тими ж кольорами, але темнішого тону і з холодним відтінком. А тепер дамо нашому яблучку підсохнути і попрацюємо з прислів'ями.
Робота з прислів'ями зі с.63
Діти читають «Яблуко». Бесіда за прочитаним
Вчитель: Коли так кажуть? Як ви це розумієте?.
Продовження роботи над малюнками
Вчитель: Домальовуємо корінчик і стебло-гілочку, листочок, а також наше яблучко непрозоре, тому воно залишає тінь. Як зробити тінь, хто мені скаже? Правильно. У краплинку води на палітрі додайте трішки чорного кольору, утворивши сірий і намалюємо тінь.
Діти закінчують роботи і вивішують на дошку
Виставка малюнків
Словесне оцінювання дитячих робіт
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Слово вчителя
Вчитель: Ось і закінчується наш урок. Сьогодні ви творили, були емоційними.
Ви оповідання Сухомлинського опрацювали,
Картину Катерини Білокур розглядали,
Яблучко намалювали,
Сподіваюсь, прекрасному навчились.
Вчитель: Маю надію урок вам сподобався, він підняв вам настрій, подарував тільки позитивні емоції, і ви, і наші гості стали трішечки щасливішими, адже щастя неможливе без краси. А краса – це і є природа, яку ми сьогодні побачили у чудових творах наших українських геніїв Василя Сухомлинського та Катерини Білокур.
Мудра природа навчає нас у будь-яку пору року. Птахи вчать співу. Бджолиний рій навчає трудової дисципліни. А дерева та їх плоди вчать міцної дружби.
2. Рефлексія
Створення сенкану зі словом «Урок»
(діти складають сенкан)
3. Домашнє завдання
Домашнє завдання за вибором: (на дошці)
1