Урок читання "Монографічне вивчення творчості українських поетів"

Тема : Монографічне вивчення творчості українських поетів

Мета: дослідити життя та творчість Л.Костенко, її поезії; вчити вслухатися в тексти поезій і на їх основі  сприймати і розуміти красу природи і людських почуттів; розвивати уміння читати поезії, образне мислення, мовлення, літературні здібності, уміння аналізувати і порівнювати зміст поезій; виховувати любов до художнього слова, природи; чисті,відверті почуття.

Обладнання:  презентації , малюнки, оформлення літературної світлиці.

Тип уроку: світлиця художнього слова.

Хід уроку:

І. Організація класу

•                 «Ми дізнаємося…Підведемо підсумки....Зробимо висновки…»
•                 Прийом «Квітка натхнення» - Я буду на уроці…

ІІ.  Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація.

1.               «Ліни Костенко – сучасний Шевченко». І саме сьогодні ми побачимо цілісну картину дивовижного світу художнього слова видатної української поетеси і  митця  Ліни Костенко. Вона словом, як художник фарбами, створює вірші, які належать до художньої лірики.

- Відчиняє нам завісу життя і творчості нашої сучасниці ці  рядки, як епіграф життя:

 « Відайд динілю критхіку бесе. За це шаду поповсянютьє сломвіт.»

(Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом)

2.               Вірш «Доля» (3 група)
3.               Пісня «Між іншим»

- Якою вважає себе Л. Костенко? Попробуємо дати відповідь на це питання в кінці уроку.

- Якою була доля Ліни Костенко?

ІІІ. Робота над матеріалом уроку.

1. Біографія Л. Костенко

1 група  Знайомство з життям та творчістю Ліни Костенко

Учень 1: 19 березня – день, коли прилітають лелеки. Мабуть саме вони в родину  Костенко  принесли немовля – маленьку дівчинку, яка згодом стала Ліною Костенко.

Учень 2: Батьки майбутньої поетеси були вчителями. На все життя Ліна перед собою мала приклад батька — Василя Костенка, поліглота-самородка (він знав 12 мов), педагога від Бога.

Учень 3: В дитинстві мріяла бути льотчицею. Якось вирішила стрибнути з парашутом. Взяла стару мамину парасольку, обідрала чорну тканину (адже парашут повинен бути білим, яким бачила його в небі), натягнула на каркас простирадло. Забралася на горище і, відкинувши драбину, стрибнула … Звичайно, сильно забилася. Але не плакала.

Учень 4: Коли їй було 11 років почалася Друга Світова війна. Ці дитячі спогади вплинули на її творчість, вона багато писала про війну та мир. Закінчила школу з медаллю.

Учень 1: У радянські часи брала активну участь у  русі за свободу і права людини, за що була виключена на 14 років з літературного процесу. В  Україні твори Костенко не друкувалися. У відповідь на таку жорстоку ценцуру, поетеса навіть оголосила голодування.

Учень 2: Після Чорнобильської катастрофи Ліна Костенко – єдина з українських письменників – майже 20 років регулярно відправлялася в Чорнобильську зону. Та висвітлювала цю трагедію у своїх віршах.

Учень 3: Ліна Костенко  – почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Учень 4: Відмовилась від звання Героя України, так як для неї політичні заслуги неважливі.

Учень 1: У 2015 році мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву Ліна Костенко

 -  Про Ліну Костенко всім є що сказати.  Усім, хто просто читав її вірші та поеми,  хто має душу й має совість.

Вірш «Крила»

2. Вірші для самих маленьких – 2 група

- Крилатою робила любов до дітей.

• Інсценізація «Бузиновий цар» (3 група)
• Презентація групи
• Інсценізація «Польові дзвіночки» (3 група)

3. Вірші про природу  – 4 групи (вірші про природу)

— Крім музики, я ще люблю живопис. Не збувся у мені художник, я колись малювала. Ото я у віршах малюю собі потрошку.

• Пісня «Я вранці голос горлиці люблю»
• Презентація групи
• Робота з підручником. Опрацювання вірша «Красива осінь вишиває клени» стор. 53

• Ознайомлення зі змістом

- Які картини виникають  в уяві?

- Яка головна думка твору?

• Повторне опрацювання вірша – визначення художніх засобів твору
• Конкурс дикторів

4. Фізкультхвилинка «Прогулянка осіннім лісом» (під супровід пісні на сл.. Л. Костенко)
5. Л. Костенко про Україну і байдужість людей – 5 група

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш — то уже навіки.

- Ліна Василівна була свідком війни. Можливо тому не визнавала несправедливості, була непримиримою до тих, хто ображає гідність людей, хто не шанує свою мову, свій народ, свою Батьківщину, хто не береже багатства Землі.

• Відео «Мій перший вірш»
• Презентація групи
•     Репресивна машина тоталітарного режиму не оминула стороною цю сім'ю інтелігентів. Батько Костенко кілька років провів у таборах. Ув'язненню передували роки регулярних допитів.

Одного разу письменниця поділилася пророчою історією, розказаною батьками. Їй ще не виповнилося і року, коли представник НКВС в черговий раз навідався в будинок викладачів. Під час бесіди співробітник держбезпеки поцікавився, чи немає в будинку зброї. Відповідь була позитивною: батько вказав на дівча-немовля, яке спало в колисці.

Про те, що є така зброя — слово, Костенко дізнається згодом.

І хоч на світі сторони чотири,

Я тут живу, бо я цей край люблю.

ІV. Узагальнення та систематизація знань «Чи знаю я Л. Костенко»

1. Робота в парах – з’єднати рядки віршів з їх назвою

2.  Прийом «Незакінчене речення»

Ліна Костенко мене навчила…

• Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
• І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.
• Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
• Затишно дітям в пазусі казок
• А хто від правди ступить на півметра, - душа у нього сіра й напівмертва.
• Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла.
• А робота не жде. Її треба робить.
• Це лиш слова. Зате вони безсмертні.
• Єдиний, хто не втомлюється, – час.
• "Очевидно є люди, не талановиті до любові. І їх дедалі більше"

3.  «Обери позицію», обговорення в групах
4. Оцінювання

V. Рефлексія і домашнє завдання

1. Колективне закінчення пісні «Між іншим». Виведення життєвого правила.
2. Домашнє завдання – «заразити» рідних творчістю Л. Костенко

Цікаве про  Л. Костенко

Воля, талант, правда — ось три кити, на яких побудувала вона своє життя

Вона привчила не найсміливіших людей до того, що слова незалежність, гідність і свобода існують в мові не просто так…

Її друзі одностайно характеризують письменницю як надзвичайно вимогливу до себе. Вона, мовляв, не терпить фальші ні в собі, ні в оточенні, а ще цінує кожну хвилину, воліючи присвячувати час читанню або написанню текстів.

— Поезія — це справа серця, бути дуже розумною в поезії погано. А я з юності любила читати філософські книжки і хотіла бути мудрою. А потім зрозуміла, що це мені починає заважати, відчула, що поезія хоче іншого. Я перехотіла бути розумною і дозволила собі бути вільною.

— Мій дід Михайло, за переказами рідних, був відлюдником в Іонівському монастирі, ясновидцем, цілителем. Він подарував своїй сестрі єпатріхіль, то під неї всі люди приходили, коли голова боліла чи що, і, кажуть, допомагало... Мабуть, у мене від діда пішло бажання відлюдності.

— Останнє моє психологічне надбання: Ліно, не замислюйся над тим, як ти пишеш, нехай стихія сама прокладає собі шлях.

Я живу без концепції, я живу так, як я відчуваю, як я розумію, а концепції формують теоретики

Коректна ода ворогам

Мої кохані, милі вороги!

Я мушу вам освідчитись в симпатії.

Якби було вас менше навкруги,—

людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.

Я вас ділю на види і на ранги.

Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,

мої гантелі, турники і штанги.

Спортивна форма — гарне відчуття.

Марудна справа — жити без баталій.

Людина від спокійного життя

жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі й вам, що ви не м’якуші.

Дрібнота буть не годна ворогами.

Якщо я маю біцепси душі —

то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!

Бережіть снагу.

І чемно попередить вас дозвольте:

якщо мене ви й зігнете в дугу,

то ця дуга, напевно, буде вольтова.

Буває, часом сліпну від краси.   БЕРІЗКИ ПО КОЛІНА У ВОДІ
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—

Він ловить шурхіт, шелест, шарудіння,  СУНИЧКИ

хапає снопик лапками двома.

Я суничок назбираю     УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ

Жменьку мамi i собi!      УКРАЇНА

Брови в нього волохатi,    БУЗИНОВИЙ ЦАР

Сивi косми пелехатi.

Лиш гусей лебедина низочка    ЧАРОДІЙНЕ СЛОВО

 огинає струни беріз.

Як же, хлопцi, хатку ви прибили,   ЛІС НА СВІТАНКУ

Що ïï порушили вiтри?!

Ростуть опеньки у тумані    ПЕРЕКИНУТА ШПАКІВНЯ

серед сосонок та беріз.

_____________________________________________________________________

Буває, часом сліпну від краси.   БЕРІЗКИ ПО КОЛІНА У ВОДІ
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—

Він ловить шурхіт, шелест, шарудіння,  СУНИЧКИ

хапає снопик лапками двома.

Я суничок назбираю     УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ

Жменьку мамi i собi!      УКРАЇНА

Брови в нього волохатi,    БУЗИНОВИЙ ЦАР

Сивi косми пелехатi.

Лиш гусей лебедина низочка    ЧАРОДІЙНЕ СЛОВО

 огинає струни беріз.

Як же, хлопцi, хатку ви прибили,   ЛІС НА СВІТАНКУ

Що ïï порушили вiтри?!

Ростуть опеньки у тумані    ПЕРЕКИНУТА ШПАКІВНЯ

серед сосонок та беріз.