Інтегрований урок з української мови та інтегрованого курсу «Всесвітня історія, історія України» у 6 класі Тема. «Круїз довкола Давньої Греції (природа і населення Давньої Греції

 

Інтегрований урок

з української мови та інтегрованого курсу

«Всесвітня історія, історія України» у 6 класі

Тема.  «Круїз довкола Давньої Греції  (природа і населення Давньої Греції)»

Мета уроку з історії: 

-  формувати мотиваційну основу для вивчення історії Давньої Греції та забезпечити в ході уроку засвоєння знань про природні умови; 

- установити зв'язок між природно – географічними умовами та заняттям населення;

- розвивати вміння порівнювати, висловлювати свою думку, критично мислити; 

- розвивати та формувати дослідницькі вміння (спостереження, аналіз, узагальнення);

- сприяти вихованню в учнів свідомого ставлення до вивчення історії, розвитку допитливості, потягу до знань.

Мета уроку з української мови: 

• повторити та систематизувати знання учнів про іменник як частину мови;
• розвивати орфографічні вміння та навички, вміння правильно вживати однинні та множинні іменники,
• розвивати комунікативні вміння, логічне мислення,  спостережливість, увагу, пам'ять, збагачувати словниковий запас;
• виховувати любов і пошану до рідного слова, зацікавленість духовною культурою українського народу, любов до Батьківщини, повагу до інших народів та їх культур.

В процесі вивчення теми "Іменник як частина мови (I частина)" учні повинні

        ЗНАТИ:

- визначення іменника як самостійної частини мови;

- терміни з теми;

- правила, що регулюють написання іменників;

- морфологічні категорії ( рід, число,  розряди іменників) та теоретичний матеріал,  пов'язаний з ними;

         ВМІТИ:

- знаходити в тексті іменники,

- визначати морфологічні категорії; орфографічно правильно писати власні та загальні назви.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник з курсу «Всесвітня історія, історія України» для 6 класу, П. Мороз.-К., Педагогічна думка, 2019 та «Українська мова» для 6 класу О.В.Заболотний, О.О.Заболотний, К.,Генеза, 2014, історична карта «Давня Греція», роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, мультимедійний комплекс.

 

Структура уроку

 І. Етап організації навчальної діяльності.

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності (з історії та української мови).

ІІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок учнів (з історії та української мови).

ІV. Вивчення нового матеріалу:

1.     Вплив природно-географічних умов на розвиток  Грецької цивілізації.

2.     Заняття населення Давньої Греції.

ІV. Узагальнення і систематизація знань (з історії та української мови).

 V. Підсумок уроку   

VІ. Домашнє завдання (з історії та української мови).

Хід уроку

І. Етап організації навчальної діяльності

 Вчитель історії. Доброго дня, діти.  Я знаю, що ви всі працьовиті, допитливі, старанні, готові до співпраці у вивченні історії Стародавнього світу. Пропоную вам бути активними учасниками сьогоднішнього уроку, дати роботу своєму мисленню.  

Вчитель української мови. Сьогодні у нас незвичайний урок. Разом з вивченням історії ми будемо повторювати і узагальнювати матеріал з української мови, а саме іменник і його морфологічні ознаки.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з української  мови:

1. У якому розділі науки про мову вивчаються частини мови?
2. На які групи вони поділяються?
3. Дайте визначення іменника як частини мови.

Мовні цікавинки (заздалегідь підготовлена інформація).

Учень 1. Термін іменник почали вживати з 1873 року. Вперше його використав Омелян Партицький.

Учень 2. Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. У 11 – томному «Словнику української мови» нараховується близько ста тридцяти п’яти тисяч слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з ними дієслів удвічі менше.

Вчитель української мови. Тому вивчаймо іменники – вони у всьому, що нас оточує.

Зараз пропоную вам повторити вивчений матеріал (фронтальне опитування раніше вивченого матеріалу з української мови) (слайд 2)

1. Які розряди іменників ви знаєте?
2. Що означають терміни «істота» – «неістота»?
3. Що таке власні і загальні назви?
4. Які морфологічні ознаки має іменник, а за якими змінюється?
5. Що ви знаєте про рід іменників?

 

 

 

Мовні цікавинки (заздалегідь підготовлена інформація).

Учень 3. Поняття роду існувало іще у 5 ст. до н.е. Тоді філософ Протагор ввів чоловічий, жіночий і речовий роди. Пізніше Аристотель запропонував змінити речовий на середній.

6. Що ви знаєте про число іменників?

 Вчитель історії  повідомлення теми уроку. Сьогодні ми продовжуємо захоплюючу подорож в історію Давньої Греції. Тема нашого уроку «Природа і населення Стародавньої Греції». (слайд 3)

 ІІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок учнів з історії

1. Фронтальне опитування . (слайд 4)

• Що таке цивілізація?
• Де виникли перші цивілізації?
• Які природні умови цьому сприяли?
• Назвіть основні заняття людей у давнину.

Висновки:

Найдавніші цивілізації виникли в Єгипті, Месопотамії, Індії, Китаї. Виникненню перших цивілізацій сприяли природні умови, що позитивно впливали на розвиток землеробства (іригаційного), скотарства, ремесла, торгівлі, були поштовхом до постійного вдосконалення організації суспільства.

ІV. Вивчення нового матеріалу:

 Вчитель історії. (хвилинка релаксації) Сьогодні ви - члени команди корабля. Закрийте очі, уявіть, що  ви чуєте як шумить море, як гойдається на хвилях наш корабель.  А подорожуємо ми на стародавньому грецькому кораблі,  який називається трієра.

Відкрийте очі. Вирушаймо!

         Як справжні мореплавці,  протягом нашої подорожі ми будемо вести корабельний щоденник. Перший наш запис. «Природно – географічні умови Балканського півострова».

КОРАБЕЛЬНИЙ ЩОДЕННИК див. ДОДАТОК

Вчитель історії.  (слайд 5 - море з кораблем)   Увага, ми наближаємося до невідомої країни.  Видно високу скелю, що стрімко  врізається в море, яке широко розкинулось до обрію. Хвилі омивають маленькі острови, що тягнуться низкою до найбільшого о. Крит.

З моря повіває прохолодний вітерець. Щойно ми з вами залишили Стародавні держави Передньої та Центральної Азії і продовжуємо прокладати маршрут до  іншого куточку землі. Що ж це за країна, біля якої  ми опинилися ?  (робота з картою с. 103)

  ( слайд 6 - карта Греції)  Це країна надзвичайної краси. Вона розташована на Балканському півострові, що на півдні Європи, у східній частині Середземного моря. Називається ця країна Греція, так назвали її римляни. А народи, що проживали тут,  називали її Еллада. Себе вони називали  еллінами (запис до щоденника)

 (слайд 7 - моря, що омивають  Грецію ). А тепер подивіться, якими морями омивається Греція: (робота з картою с. 103)

Захід – Іонічне

Схід – Егейське

Південь –Критське

Вчитель української мови  (робота з топонімами):

1. Знайдіть топоніми на карті «Давня Греція» , стор. 103
2.                    Пригадайте, чи знаєте ви топоніми, пов'язані з греками, на території сучасної Донецької області ( Маріуполь, Урзуф).

  Вчитель історії. Всі ці моря належать до басейну Середземного моря.  Давні греки говорили: «Гори захищають і розділяють, а море поєднує». (слайд 8) Чи справедливе це твердження? Це і буде головним питанням нашого уроку

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА (слайд 9)

• вправа на зняття напруги з плечового поясу;
• вправа на зняття напруги з очей;
• дихальна вправа.

 

Вчитель української мови   робота з підручником історії  с. 105 і заповнення таблиці (зразок оформлення таблиці):

Зараз відкриваємо підручник історії, стор. 105. Протягом 5 хвилин ви маєте прочитати текст та заповнити таблицю «Розряди іменників» (таблиця на окремих аркушах) (слайд 10)

РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВ

Одиничні	Річка, культура,
Речовинні	Вино, зерно, оливки
Абстрактні	родючість
Конкретні	Овочі, посуд, залізо, глина
Істота	Кози, вівці, свині, риба
Неістота	Місяць, чагарник, гора
Число (множ. – одн.)	Морози - _______, дощі - ________
Число (тільки одн.)	Залізо виноград молоко виноградаство посуха
Рід	Ж.р. знайти, сер.р. знайти, чол. р. знайти
Власні	Занайти, які є

 

 

Історична частина

Вчитель історії.  Головна ознака краєвиду  Греції - гори та море. Гір багато, але вони невисокі. Найвища гора Олімп (2917 м) (слайд 11). За уявленнями еллінів, тут жили давньогрецькі боги.

Гори вкриті густими лісами та були багаті на корисні копалини (слайд 12):

 -       залізо;

-         мідь;

-         срібло, золото;

-         глину, будівельний камінь, мармур.

 (слайд 13– гори, річки, виноградники і оливкові гаї )   Гори  поділили країну на долини, якими течуть річки. Взимку річки зазвичай бурхливі - через часті дощі. Але влітку дощі випадають рідко, тому річки пересихають. Клімат у Греції теплий, морозів майже не буває. Земля кам’яниста, неродюча. В таких умовах на бідних ґрунтах добре ростуть  виноград та маслинові дерева. Продуктів землеробства  жителям Греції не вистачало, тому зерно ввозили з інших країн, обмінюючи на вино та оливкову олію.

Робота з картою:

 Балканські півострів вкритий горами, які захищають країну від холодних вітрів, зовнішніх ворогів і поділяють Грецію на три частини:

Північну Грецію (області – Фессалія, Епір, Македонія);

Середню Грецію (області –Беотія, Фокіда, Етолія, Локрида, Аттика);

Південну Грецію (Пелопоннес) (області – Мессенія, Лаконіка, Аркадія, Ахайя).

Північна та Середня Греція з`єднані єдиною дорогою, прокладеною Фермопільською ущелиною. Середня Греція з`єднана з Південною Коринфським перешийком.

Запис до бортового щоденника «Природно – географічні умови Балканського півострова».

Вчитель історії    Наступний запис : Заняття  населення Давньої Греції 

 (слайд 14- заняття населення)

У давнину Греція ледве забезпечувала себе продуктами землеробства. Із зернових переважав ячмінь. Свого зерна жителям Греції часто не вистачало, тож його ввозили з інших країн. Родючої землі у Греції мало, повноводних річок немає, тому створити іригаційну систему, як у країнах Сходу, було неможливо.

Основне багатство цієї землі – виноградники та оливкові гаї, що росли на схилах гір.

 Оливки вживали в їжу, маринували,  з них виготовляли  корисну олію. В обмін на вино й олію греки  одержували пшеницю.

На кам’янистих схилах гір скотарі випасали  худобу: кіз, овець і свиней. Звичайною їжею стародавніх греків були хліб, оливки, козине молоко, сир, овочі, риба та вино.

Завдяки покладам заліза та міді, розвивалася обробка металів і ковальство.

З високоякісної глини виготовляли посуд і черепицю, а із золота і срібла- прикраси.

З мармуру споруджували храми і громадські споруди.

(СЛАЙД 15) МОРЕ В ЖИТТІ ДАВНІХ ГРЕКІВ

Робота з картою.

Багатством Греції були моря: зручні бухти, чисельні острови, що розташовувалися недалеко один від одного, створювали умови для розвитку мореплавства.

Греки плавали від острова до острова, ведучи торгівлю. І хоч сильні вітри в період з листопада по лютий  робили ці подорожі дуже небезпечними, греки віддавали перевагу морським шляхам - адже море, на відміну від гір, їх об’єднувало і годувало.

Море в житті греків відігравало велику роль. З найдавніших часів греки стали морським народом. Вони будували кораблі, схожі на великі човни, які мали щогла з вітрилами. Вздовж бортів сиділо 50 гребців, на кормі стояв кормчий (рульовий), який управляв кораблем за допомогою великого весла.

У давнину греки плавали головним чином Егейським морем, яке має хвилясту берегову смугу й густо розкидані острови, бо відстань між ними не більше 50 км і гори видно здалека. Крім того, грецькі кораблі були  невеликими,  легкими, не витримували штормів; великій команді не вистачало запасів їжі та води; у греків не було компаса.  

ІV. Первинне узагальнення і систематизація знань

1. Вчитель історії    (первинне закріплення вивченого нового матеріалу з історії)   - Отже, діти, давайте спробуємо дати відповідь на головне питання нашого урок: чи справедливе твердження еллін, що  «Гори захищають і розділяють, а море поєднує»?
2. Вчитель історії   

Щоб зрозуміти, чи вдалим було наше плавання, пропоную вам написати невеликий історичний диктант (запис у бортовому щоденнику)

Історичний диктант  (слайд 16 - 17)

1. Греція розташована на … півострові      БАЛАНСЬКИЙ

Знайдіть загальну назву у цьому словосполученні. Це істота чи неістота?

2. Півострів омивається морями…ЕГЕЙСЬКЕ, ІОНІЧНЕ, КРИТСЬКЕ, СЕРЕДЗЕМНЕ моря

У якому числі стоїть слово «моря»?  Утворіть однину, визначте рід, це одиничний чи збірний іменник?

3. Найвища гора…  ОЛІМП 

Назвіть власну назву. До якого розряду вона належить? Чи можна назвати міфоніми, пов'язані з цією власною назвою.

Це істоти чи неістоти? (імена богів) 

4. Давні греки називали свою країну…  ЕЛЛАДА   

Як себе називали давні греки? елліни

Яке  правило регулює написання таких слів?

ГРЕКИ, ЕЛЛІНИ – назви народів, ЗУ до власних назв.

 

V. Підсумок уроку, Д/З СЛАЙД 18

Оцінювання учнів.

   

VI. Домашнє завдання:

Історія – опрацювати § 23, заповнити таблицю у «Корабельному щоденнику».

Українська мова - повторити правила параграфи 22-25, впр. 215                                 (користуючись вказівками, що надані у вправі, виконати завдання).

 

 

ДОДАТОК

 

                   КОРАБЕЛЬНИЙ ЩОДЕННИК

від ______________________________________________________

учні/учениці_______________________________________________     

______________________________________________________

 

1.  Природно – географічні умови Балканського півострова.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2. Заняття  населення Давньої Греції 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

ІСТОРИЧНИЙ ДИКТАНТ

1.________________________________________________

2._________________________________________________

3._________________________________________________

4._________________________________________________

 

 

 

 

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

 

ПРИРОДНІ УМОВИ	ЗАНЯТТЯ НАСЕЛЕННЯ

 

 

 

 

 

РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВ

Одиничні
Речовинні
Абстрактні
Конкретні
Істота
Неістота
Число (множ. – одн.)
Число (тільки одн.)
Рід
Власні