Всесвітня історія 9 клас Гісем О. В.: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О. В. Гісем, О.О. Мартинюк.-Харків :Вид-во «Ранок».2017

№

Д/З

Дата

Тема уроку, зміст навчально-пізнавальної діяльності

Результати начально – пізнавальної діяльності

Розділ 1. Європа в час Французької революції та Наполеонівських війн

1. 1

§ 1

Місце другої частини Нового часу у всесвітній історії

Знаю:

•      хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;
•      напрямки походів Наполеона І.

Розумію:

•      причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції;
•      Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;
•      поняття «конституційна монархія».

Умію:

•      показати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;
•      розкрити передумови і сутність Французької революції;
•      визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн;
•      пояснити причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу;

обґрунтувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона, діяльності Дантона, Робесп’єра, Наполеона Бонапарта

2. 2

§ 2

Початок Великої французької революції кінця XVIII ст.

3. 3

§ 3

Завершення Великої французької революції

4. 4

Ст. 40

Практичне заняття. На основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет діяча Французької революції

5. 5

§ 4

Консульство та Імперія Наполеона Бонапарта

§ 5

Наполеонівські війни та їх наслідки.

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Європа в час Французької революції та Наполеонівських війн»

Розділ 2. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815–1870 рр.)

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Європа в час Французької революції та Наполеонівських війн»

8. 6

§ 6

Початок становлення індустріального суспільства. Практичне заняття. Зміни в житті й побуті різних верств населення

Знаю:

•      дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.

Розумію:

•      поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

Умію:

•      пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;
•      охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;
•      простежити становлення парламентської демократії в Європі;
•      визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США;
•      визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.

9. 7

§ 7

Велика Британія

Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм. Велика Британія – «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії.

10. 8

§ 8

Франція. Бельгійська революція

Франція у період Реставрації Бурбонів. Революція 1830 р. Липнева монархія.

11. 9

§ 9

Німеччина та Італія

Економічний розвиток та боротьба за демократичні реформи Німеччини. Італія після Віденського конгресу

12. 11

§ 10

Австрійська та Російська імперії

Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха. «Весна народів».Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині ХІХ ст.

13. 12

§ 11

Революції 1848—1849 рр..

Революції 1848–1849 рр. в Західній і Центральній Європі. Національні рухи слов’янських народів. Об’єднання Німеччини та Італії.

14. 13

§ 12

Об’єднання Німеччини. Об’єднання Італії.

Об’єднання Німеччини, об’єднання Італії.

15. 14

§ 13

§ 14

Сполучені Штати Америки.

Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці (оглядово)

16. 15

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815–1870 рр.)»

Розділ 3. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії

17. 15

§ 15

Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн Західної Європи та Америки.

Практичне заняття. Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності

Знаю:

•      час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;
•      дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

Розумію:

•      вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;
•      поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

Умію:

•      показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;
•      охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;
•      визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів;
•      пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо, Сунь Ятсена.

18. 16

§ 16

Франція.

Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції. Жорж Клемансо

19. 17

§ 17

Німеччина.

Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Перехід Німеччини до «світової політики».

20. 18

§ 18

Великобританія.

Втрата Великою Британією промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Ліберальні реформи Девіда Ллойд Джорджа.

§ 19

Італія.

22. 19

§ 20

Сполучені штати Америки.

Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. «Нова демократія» Томаса Вудро Вільсона.

23. 20

§ 21

Російська імперія.

«Великі реформи» в Росії. Зовнішня і колоніальна політика Російська імперія. Революція 1905–1907 рр. Столипінські реформи

24. 21

§ 22

Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах.

25. 22

§ 23, 24

 Японія та Китай

«Доба Мейдзі» в Японській імперії. Початок японської територіальної експансії. Сунь Ятсен. Сіньхайська революція.

26. 23

§ 25

Спроби модернізації Османської імперії.

27. 24

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії»

Розділ 4. Міжнародні відносини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) Розділ 5. Розвиток культури і повсякденне життя (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

28. 25

§ 26

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст. Утворення військово-політичних блоків – Троїстий союз і Антанта.

Знаю:

•      час створення Троїстого союзу і Антанти.

Розумію:

•      поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».

Умію:

•      показати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);
•      охарактеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;
•      пояснити причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку ХХ ст., створення військово-політичних блоків;
•      визначити наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу;

пояснити місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст

Знаю:

•      важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.;
•      найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.;
•      основні наукові й культурні центри Європи та США.

Розумію:

•      тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;
•      поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво».

Умію:

•      охарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті;

визначити прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки.

29. 27

§ 26

Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст. Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.

30. 28

Ст. 211

Практичне заняття простежити (за доступними історичними джерелами) динаміку міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., результати міркувань представити в резюме.

31. 29

§ 27

 Наука і техніка

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення.

32. 30

§ 28

Література та мистецтво.

 Зародження масової культури. Масове виробництво

33. 31

Ст.

247

 Практичне заняття

підготувати презентацію «Повсякденне життя людей на початку ХХ ст.»;зібрати й укласти в таблиці перелік фактів, які свідчать про зародження в ХІХ ст. масової культури / масового виробництва

34. 32

.

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Міжнародні відносини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).Розвиток культури і повсякденне життя (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)»

35. 35

«Довге» ХІХ століття: основні ідеї, здобутки, виклики. Особливості української історії ХІХ ст. Внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст