Інтегрований урок з української мови та літературного читання "Подорож до зимового лісу"

Інтегрований урок з української мови та літературного читання

«Подорож до зимового лісу»

Тема: Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Прикметники-синоніми. Прикметники-антоніми.

Мета:

1. Формувати предметні (мовну і мовленнєву) компетентності:

• Актуалізувати знання учнів про прикметники, про прикметники-синоніми та прикметники-антоніми;
• Формувати навички добору синонімічних рядів, антонімічних пар, доцільного використання прикметників у мовленні.

2. Формувати ключові компетентності:

• Комунікативну (розвивати в учнів культуру мовлення, мовленнєве чуття), уміння вчитися ( формувати індивідуальний досвід  участі учня  в освітньому процесі, вміння, бажання організовувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями  та навичками саморозвитку та самоаналізу, самоконтролю та самооцінки)
• Соціокультурну (формувати уміння взаємодіяти в групі, в парах)

3. Формувати здоров’язбережувальну компетентність.
4. Формувати громадянську компетентність – виховувати любов до рідної мови, до природи, бажання роси успішними людьми.

Тип уроку: інтегрований (українська мова та літературне читання).

Форма уроку: урок-подорож.

Очікувані результати: учні зможуть:

• Сприймати, розуміти, аналізувати, працювати самостійно;
• Використовувати прикметники-синоніми та прикметники-антоніми у своєму мовленні;
• Каліграфічно та грамотно писати, оцінювати свою навчальну діяльність;
• Шукати інформацію для вирішення навчально-пізнавальних завдань.

Методи навчання: словесні ( пояснення, розповідь, бесіда); наочні ( ілюстрація, демонстрація), практичні (метод вправ, робота з підручником); інтерактивні ( «Мікрофон», «Кубування», «Очікування»).

Обладнання: мультимедійне обладнання, презентація до уроку, підручник, твори про зиму, ілюстрації на тему «Зима», картки для парної та групової роботи.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Створення  емоційно-сприятливого настрою на уроці.

• Як ви гадаєте навіщо мені парасолька?
• Парасолька мені для того, щоб ніяка мряка, похмура погода, дощ не зіпсували , не обтяжували гарного сонячного настрою, який, я сподіваюсь, буде панувати у нас на уроці.
• Поверніться один до одного, посміхніться, передайте свій гарний настрій однокласникам.

Доброго ранку! Доброго дня!

Доброго вечора! Сьогодні, щодня!

Хай не псується годинник на вежі,

Хай у житті буде все, як належить.

Сонце, як сонце, вітер, як вітер,

Дощик, як дощик.

А діти, як діти!

То ж, дорогі мої діти, налаштуємося на урок.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну природи, в країну погоди,

В країну чудової рідної мови.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вправа «Мікрофон»

• Діти, а що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
• Яким має бути наш урок? (Цікавим, навчальним, трохи казковим, веселим, світлим, загадковим, творчим)
• А ви на уроці якими будете? (Уважними, активними, творчими, зібраними, наполегливими).
• Так, молодці, діти. Я теж очікую, що ви будете саме такими. Очікую, що ви злагоджено та швидко будете працювати в парах та групах, точно і красиво висловлювати свої думки, вдало робити висновки.
• Визначити, чи здійснилися наші очікування, допоможе нам «Дерево очікувань» (Запишіть на сніжинці одне з ваших очікувань)
• Отже, якщо все буде так, як задумано, то наш урок  вийде цікавим та  продуктивним.
• Як ви думаєте, до якої частини мови належать слова, якими ви характеризували наш урок? (До прикметників)

ІІІ. Повідомлення теми уроку

(відкриваю тему уроку на дошці)

• Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати тему «Прикметник». Слово до слова складається мова. Мова наша калинова, барвінкова, веселкова… Слова, наче кольорові камінчики, їх недостатньо збирати в купу, треба вміти складати з них узори, а значить – знати їх значення. Сьогодні ми будемо вчитись використовувати прикметники в нашому мовленні, добирати  до них синоніми та антоніми, збагачувати словниковий запас.

ІV. Актуалізація опорних знань.

1. Метод «Кубування»

Завітав сьогодні в клас

На урок знову до нас

Кубик, діти, непростий.

Кубик, діти, чарівний.

Він доріжку прокладає,

Знання наші перевіряє.

(Відповідаємо на запитання кубика)

1 – Що таке прикметник?

2 – Що він означає?

3 – На які питання відповідає?

4 – З якою частиною мови пов'язаний?

5 – Як змінюються прикметники?

• То ж продовжуємо говорити про прикметники. А як ви думаєте, який у нас сьогодні урок? (Урок-подорож)
• Пропоную відгадати, куди ми будемо подорожувати.

2. Гра «Дешифрувальник»

Підказка: Намело, нав'южило, сніг кругом летить.

                 На кущах, деревах іній.

                  І заплутались в гілках буйні заметілі.

Шифр :  3456144         547 ( зимовий ліс)

• Вірно , діти, ми відправимося в зимовий ліс,  згідно нашої карти-плану, яка є у вас на партах і є у мене.
• А чи доречно говорити про зиму? Зима вже прийшла?
• Так, доречно. Наступив грудень. На вулиці холодно. Люди одягли зимовий одяг. Птахи відлетіли в теплі краї. Зима прийшла і в села, і в міста, і в поля, і в сади, і в ліси. Отож, вирушаємо в зимовий ліс. А помандруємо ми такими стежинами:
• Стежина каліграфії.
• Поетична стежина.
• Стежина спроб і помилок.
• Стежина відпочинку.
• Стежина спостережень.
• Стежина милувань красою.
• Стежина спогадів.
• Стежина творчості.
• Провідницею буде у нас ось ця сніжинка. До речі, до кого вона більше разів упаде на парту (сядуть її маленькі сестрички) – той заробить більше балів.
• Перша стежина, яку ми прокладемо у нашому зошиті – це стежина каліграфії.
• Який ліс, діти? (Зимовий)
• Записуємо правильне з’єднання таких букв:

Зи  мо  ов   ий

Зимовий, зимонька, зима, перезимувати.

• Яке слово є перевірним до слова зимовий? (зимонька)
• Виділити корінь. Що таке корінь?
• Знайти слово з префіксом. Для чого служить префікс? А ще яка частина служить для утворення нових слів? Яка частина в слові змінна?
• Про яку пору року ми говоримо?
• Ось ми і потрапили на поетичну стежину.

3. Гра «Додай прикметник»

(прикметники записуємо в зошит)

Зима (яка?) - …, …, …, …  .

                      Ось випав сніг. Яка обнова!

                      Зима тоді така... (чудова).

                      Міста чистенькі, білі села -

                      Зима і радісна, й... (весела).

                      Кружляють вальс сніжинки ніжні,

                      Зима пухка і... (білосніжна).

                      Вона буває і серйозна:

                      Суха і вітряна, й... (морозна).

                      А як насуне хмара сива,

                      Зима по - своєму... (красива).

                      А вранці іній - то обнова!

                      Яка зима у нас... (казкова).

                      Гілок од інею не видно,

                      Тоді вона, звичайно,... (срібна).

                      Зима буває вередлива,

                      То часом добра, то... (сварлива).

                     Мороз і лід озера кута

                     Зима тоді всі кажуть … (люта)

                     Яка ж зима? Яка вона?

                     Зима, зима усякий знає

                     Вона …(холодною) буває.

( Діти записали прикметники: чудова, білосніжна, весела, казкова, срібна, красива, сварлива, морозна, люта,  холодна.)

• Якою ще може бути зима? Доберіть свої прикметники. (сердита, колюча, похмура, вітряна, тиха, студена, суха).
• Знайдіть і підкресліть прикметники близькі за значенням. ( чудова, казкова, красива)
• Які це прикметники? (Синоніми)
• Знайдіть інший синонімічний ряд. (люта, холодна, колюча, студена)
• А чи є серед цих прикметників протилежні за значенням? (весела-сумна, сварлива-тиха)
• - Як називаються ці слова? (антоніми).

4. Робота в парах

Стежина спроб і помилок

• Знайдіть у конвертах прикметники протилежні за значенням. Антонімічні пари запишіть у зошити.
• А тепер зверніть увагу на такі словосполучення:

Срібна зима - …

Колюча зима - …

Сердита, сварлива зима - …

• Що їх об’єднує?
• Дібрати до них словосполучення в прямому значенні.
• Діти, так яке ж значення мають синоніми, антоніми і прикметники вжиті у переносному значенні? ( Увиразнюють наше мовлення, роблять його багатим, образним, точним. Роблять нашу мову красивою, багатою, милозвучною).

5. Стежина відпочинку.  Фізкультхвилинка
6. Спостереження за мовним матеріалом.

• Діти, а вам яка зима найбільше подобається? (Сніжна)
• Сніг завжди  білий чи він може змінювати свій колір?
• Стежина спостережень вивела нас до оповідання В.Сухомлинського «Якого кольору буває сніг?»

А) Первинне самостійне читання

- Що нового дізналися?

Б) Вибіркове читання

- Прочитайте, коли сніг стає рожевим?

- Коли сліпучо-білим?

- Коли він стає синюватим і фіолетовим?

-В який час доби сніг багряний?

-Коли сніг сіріє?

( якого кольору сніжинка, таке описання шукає група)

• Які прикметники вжив автор? Якими словами описав сніг?
• Які ще твори про зиму ми читали?

7. Стежина милування красою.

• Подивіться на зиму, що вам подобається?
• Все казково вкрите снігом.
• Дерева стоять чарівні.
• Сніг іскриться в променях сонця.
• Снігова Королева засипала всі куточки лісу.
• Ліс, неначе спить під білою пуховою ковдрою.

8. Стежина спогадів

• Діти, а з ким у нас була недавно зустріч? З якою цікавою людиною?

( у нас була зустріч з науковим працівником художнього музею ім.. Бродського  та з цікавими картинами таких художників…)

• Як ви вважаєте, що художників надихає на творчість?

( краса природи, уміння бачити незвичайні види природи, талант, творчі люди)

• А кого ми ще можемо віднести до талановитих людей? ( поетів, композиторів, письменників, співаків)
• А я хочу, щоб і ви були творчими та талановитими. Спробуємо оживити зимовий ліс.

9. Робота в групах.

Стежина творчості.

• Кожна група запише свої спостереження:

1. За лісом взагалі
2. За деревами
3. За снігом
4. За тваринами
5. За птахами

• На допомогу вам прийдуть слова, які є в карті-плані. Оберіть і підкресліть саме ті, які підійдуть вашій групі. Використовуйте синоніми, антоніми, словосполучення у переносному значенні.
• Кожна група складає 2-3 речення. Більш влучні записують біля ілюстрацій.
• Діти зачитують записані речення – виходе текст. Добирають заголовок. Підкреслюють прикметники, що використали.
• Який це тип тексту? (Розповідь)
• А я побачила ліс таким. ( Вчитель зачитує зі слайду свій текст)
• Який це тип тексту? Знайдіть у ньому прикметники.
• Порахуйте  свої сніжинки. Запишіть їх кількість на карті. Визначте, яка це оцінка. (слайд)
• А тепер візьміть свою сніжинку з очікуваннями. Чи здійснилися ваші очікування на уроці? Нехай капітани кожної групи повісять їх на ялинку. Дивіться, якою красунею вона стала.
• Діти, у ялинки також є очікування.

10. Стежина вирішень

• Наближається одне з найулюбленіших свят і дорослих, і дітей – Новий рік. Кожна родина до свята хоче придбати ялинку. Уявіть скільки родин, стільки треба й ялинок. В цей час їх масово вирубують. Постоять пару тижнів ялинки для втіхи  - і на смітник. Мало хто замислюється над тим, що потрібно не менше 10 років, щоб виросла така красуня.
• А що можна зробити, щоб вберегти ялинки від вирубування? Кожна група записує на сніжинці 1 – 2 пропозиції.

1. купити штучну
2. посадити у дворі
3. зробити з гірлянд та дощику
4. намалювати і прикрасити
5. зробити своїми руками
6. прикрасити сухі гілочки дерев

V. Рефлексія.

- Що нового дізналися на уроці?

- Яке завдання сподобалося?

- Яке завдання  було для вас найскладніше?

- Що головного на уроці треба запам’ятати на все життя?

- Отже, пам’ятайте, що

Наша мова ніжна, мила, світанкова

Ясна, чиста, колискова

Мелодійна, дзвін котюча,

Дивна, радісна, співуча

Лагідна, жива, казкова

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна

Мудра, сонячна, прекрасна

Солов’їна, барвінкова

Українська наша мова.