Інтелектуальна філологічна гра "Рідне слово - диво калинове"

ВСП «Немішаївський фаховий коледж НУБіП України»

 

 

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА 

ФІЛОЛОГІЧНА  ГРА

 

Рідне слово – диво калинове

 

 

 

Методичні матеріали розробила

Викладач Кищук О.І.

 

 

 

Немішаєве – 2021

Хід    заняття

 

І.  Організаційний  момент. Вступне  слово  вчителя. Представлення членів журі. Ведучий оголошує команди-учасниці.

 

ІІ. Хід  гри.

1. «Візитка» — знайомство команд

Кожна команда повинна презентувати себе. Журі оцінює цей конкурс за 2-бальною системою; кожен суддя має для цього спеціально виготовлені фішки з написами «1» та «2» з обох боків. Кожній команді зараховується сума балів, показаних глядачам та учасникам за допомогою фішок. (2 бали).

2. Конкурс «Далі... Далі...»

Кожній команді ведучим ставиться серія запитань, на які треба від­повісти за одну хвилину. Виграє та команда, котра за цей час встигне відповісти на більшу кількість запитань; кожна правильна відповідь — 1 бал.

Запитання для команди № 1

1. Державна мова України. {Українська)

2.  Найбільша одиниця мови. (Текст)

3.  Частина мови про ознаку предмета. (Прикметник)

4.  Знак у кінці питального речення. (Знак питання)

5.  Чим починається діалог? (Тире)

6.  Слова з протилежним значенням. (Антоніми)

7.  Перша буква у власній назві. (Велика)

8.  Знак у слові з-поміж. (Дефіс)

9.  Назва гірських українців. (Гуцули)

10.  Наука про звуки мови. (Фонетика)

11.  Назва північноукраїнських говорів. (Поліські)

12.  Розмальоване яйце. (Писанка)

13.  Скільки Н у слові незрівнянний? (Дві)

14.  Головні члени речення. (Підмет і присудок)

15.  Документ про середню освіту. (Атестат)

16.  Словниковий склад мови. (Лексика)

17.  Знак у слові В'ячеслав. (Апостроф)

18.  Місцеві різновиди мови. (Діалекти, говори)

19.  Символ українців, що оберігає. (Оберіг)

20.  Частина мови «Ой». (Вигук)

21.  Речення з другорядними членами. (Поширене)

22.  Зміна букв у корені. (Чергування)

23.  Влучний вираз. (Фразеологізм)

24.  Префікс у слові прекрасний. (Пре-)

25.  Стиль художньої літератури. (Художній)

26.  Означення-іменник з дефісом. (Прикладка)

27.  Список літер встановленого порядку. (Алфавіт)

28.  Речення з однією граматичною основою. (Просте)

29.  Слово з багатьма значеннями. (Багатозначне)

30. Займенник з однієї букви. (Я)

31. Складне речення з сурядним сполучником. (Складносурядне)

 

Запитання для команди № 2

1.  Без якої святині зникає народ? (Без мови)

2.  Найменша одиниця мови. (Звук)

3.  Слова спільного кореня. (Спільнокореневі)

4.  Частина мови сьогодні. (Прислівник)

5.  Знак у кінці розповідного речення. (Крапка)

6.  Знак при звертанні. (Кома, знак оклику)

7. У що береться пряма мова? (Лапки)

8.  Буква без звука. (М'який знак)

9.  Словник про значення слів. (Тлумачний)

10.  Народна назва Пасхи. (Великдень)

11.  Назва жителя Полісся. (Поліщук, полісянин)

12.  Власний життєпис. (Автобіографія)

13.  Чужа фраза дослівно. (Цитата)

14.  Знаку слові пів-Європи. (Дефіс)

15.  Наука про діалекти. (Діалектологія)

16.  Правила спілкування. (Етикет)

17.  Сьомий відмінок нашої мови. (Кличний)

18.  Стиль у науці. (Науковий)

19.  Остання частина слова. (Закінчення)

20.  Документ про хід зборів. (Протокол)

21.  Розмова двох осіб. (Діалог)

22.  Українці за кордоном. (Діаспора)

23.  Речення без другорядних членів. (Непоширене)

24.  Частина мови про кількість. (Числівник)

25.  Жіночий рід вареника. (Варениця)

26.  Опис природи. (Пейзаж)

27.  Складне речення без сполучників. (Безсполучникове)

28.  Речення з однією граматичною основою. (Просте)

29.  Помилка на правопис. (Орфографічна)

30.  Нема України без верби і ...? (калини)

31.  Частина слова перед коренем. (Префікс)

3. Конкурс «Темна конячка»

Ведуча. Питання команді № 1. Коли його фільм критиками сві­ту був визнаний як один із найкращих кінофільмів усіх часів і народів, Чарлі Чаплін сказав, що слов'янський світ в особі Довженка дав світові виняткового художника екрану. — Який це фільм? («Земля»).

Питання команді №2.У січні 1945 року Довженко записав у «Що­деннику»: Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня! 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і скривавлено, частини моєї душі було розкидано на ганьбу й поталу на всіх зборищах. Все, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало і поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди і зла. Я народився і жив для добра і любові.

— Хто і за що влаштував Довженкові «кремлівське розп'яття»? (Ста­лін за кіноповість «Україна в вогні»)

Питання команді № 1. Дійсність стала багато страшнішою за всяку, навіть позбавлену смаку, уяву. Так і треба показати... Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати від жаху, страждань і гніву, і нечуваної сили людського духу... Україна мусить родити найсильніші твори про народ у війні, бодай один твір (О. Довженко). За широтою охоп­леного матеріалу, глибиною і правдивістю зображення, за справді-таки шекспірівськими колізіями цей твір у нашій літературі тих часів не має собі рівного» (О. Підсуха).

— Назвіть цей твір. (Україна в огні)

Питання команді № 2. Єдина країна в світі, де не викладався в уні­верситетах цей предмет, де він вважався чомусь забороненим, ворожим і контрреволюційним,— це Україна, другої такої країни на земній кулі нема. Де ж і родитися, де плодитися дезертирам, як не у нас. Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас (14 квітня 1941 року).

• Який предмет мав на увазі Довженко? (Історію України)

Питання команді № 1. 5 квітня 1942 року О. Довженко нотує в за­писнику: «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнаточці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться?».

— Про яку кіноповість повідомляє письменник? («Зачарована Десна»)

Питання команді № 2. Багато бачив я гарних людей, але такого,

як він, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика, і великі, розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку... Скіль­ки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий».

— Хто це? (Батько у повісті «Зачарована Десна»)

Слово журі! (Оголошуються підсумки конкурсу «Темна конячка»  загальна кількість балів.)

4.  Конкурс «Ти — мені, я — тобі»

Ведуча. Кожна команда підготувала вдома для суперників по 2 «важких» запитання з мови чи літератури. Отож, першою вступає у бо­ротьбу команда № І. (Капітан чи хтось із команди називає підряд 2 заго­товлених запитання, на які повинні одразу дати короткі відповіді супер­ники; потім свої запитання ставить команда № 2. За кожну правильну відповідь — 1 бал.)

 

5.   Конкурс «Продовжи фразу»

При відповіді сказати назву твору й автора (за правильну відпо­відь — 1 бал).

1.  І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю... (А. Малишко «Піс­ня про рушник»)

2.  Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (Я. Тичина «Ви шосте...»)

3.  ...виник мов із легенди. Після зруйнування Січі, в потьомкінські часи... (повержені запорожці заснували монастир, у цих місцях, у планнях, що належали...) (О. Гончар, уривок з роману «Собор»).

4.  Так ніхто не кохав. Через тисячу літ Лиш приходить подібне кохання.

(В день такий розцвітає весна на землі,

І земля убирається зрання) (Сосюра «Так ніхто не кохав»)

5.  Як умру, то поховайте... (Т. Шевченко «Заповіт»)

6.  Можеш все на світі вибирати, сину,.. (Симоненко «Лебеді материн­ства»)

 

 

6.  Конкурс «Прямо чи влучно»

Ведуча. Мабуть, хоч раз послухавши цікавого співбесідни­ка, ви ловили себе на думці, як доречно він вживає у спілкуван­ні влучні, крилаті вирази народнорозмовної мови, як приємно стає на душі від враження, що людна так майстерно володіє рідною мовою.

Ці стійкі вирази сприймаються не прямо, а як єдине ціле. І назива­ються вони фразеологізмами, найяскравіше виражають національний характер мови, і горе тому, хто ці вирази розуміє буквально: «Зарубай собі на носі» — уявили? Тому-то й наступний наш конкурс — «Прямо чи влучно».   Те, що учні покажуть буквально, команди повинні назвати фразеологізмами. Увага! Кожна правильна відповідь — 1 бал.

1.  Тинятися з кутка в куток — ходити, згорбившись, нудьгуючи, туди-сюди.

2.  Вдарити по кишені — обидва вивертають кишені та двічі вдаряють по них.

3.  Накрити мокрим рядном — один накриває другого мокрою ткани­ною, взявши її на своєму столі.

4. Дивитися крізь пальці — стають, прикладаючи до обличчя розчепі­рені пальці.

5.  Гладити по голівці — один гладить другого по голові, підходячи з різ­них боків, пригинаючись.

6.  Гав ловити — один з учнів пускає три паперові літачки, а другий їх ловить, вигукуючи: «Диви, ґава».

7.  Втерти носа — один втирає другому носа рукавом.

8.  На лобі написано — обидва один одному пишуть на лобі ім'я.

9.  Гребти гроші лопатою — показують у зал гроші. Кидають їх на під­логу і разів три гребуть їх лопатами, взявши все це на своєму столі.

10.  Дати по шапці — один обходить другого і позаду вдаряє по шапці на голові.

11.  Лазити рачки — обидва повзуть на чотирьох.

12.  Держати камінь за пазухою — виходять, взявши по камінцю, кладуть їх за пазуху.

 

 

7. Конкурс «Гонка за лідером»

1.  Твір Лесі Українки, написаний в Єгипті за три    дні.    При    його    написанні    вона використала праці М.Костомарова «Руїни», «Дві       руські       народності»,       «Нарис домашнього життя». Назвіть цей твір.

(«Бояриня»)

2. Його ім'я було в нашому світі одіозним. Поета, як лиш могли, обливали болотом, називали ворогом народу, хоч, одначе, твори Є.Маланюка не друкувалися. Під впливом офіційної критики навіть автор «Мазепи», звертаючись до свого земляка на чужині, писав: «Шановний пане Маланюче! Ми ще зустрінемось в бою!». Кому належать ці слова?

(В.Сосюрі)

3.«Можна есе на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину». Хто поклав на музику слова В.Симоненка?

(А .Лашкевич)

4. Українська поетеса, емігрантка, розстрі­ляна у Бабиному Яру ?

(О.Теліга)

5. Кому   належать   слова   у   творі   Олеся Гончара: «Собори душ своїх бережіть»?

(Хомі Романовичу)

6.  «Друзі мої принишкли, про них не чути й слова.   Друковані   органи   стали   ще   без­дарнішими   й   зухвалішими.   «Літературна Україна»   каструє  мою  статтю.   «Україна» знущається   над   моїми   віршами.   Кожен лакей робить, що йому заманеться». У якому творі так сміливо писав В.Симоненко?

(«Щоденник»)

7.  Потугою свого таланту він рівний таким величинам,   як   П.Тичина,      М.Рильський, В.Сосюра,      М.Бажан.      Долею      свого вистражданого   життя   він   близький   до польського поета Ципріана Нарвіда, який також,   як   він,   майже   все   своє   життя поневірявся в холодній і байдужій чужині.

Про кого йде мова?

(Є. Маланюк)

8. «...Злочинниця, — а так би й зняв би шап­ку, на смерть іде, — а так би й поклонив­ся». Кому хоче поклонитися герой твору?

(Марусі Чурай)

9. «Стрункий, з вольовим голосом командира, із світлою усмішкою. Простий, артистично елегантний. В його погляді було щось орлине». Не вгадали? Тоді ще. Прозаїк і драматург, художник і публіцист, учитель і дипломат, геніальний кінорежисер, творець вітчизняного кіно...

 (Від­повідь:  «Довженко»)

10. Є багато пам'ятників українським письмен­никам і в Україні, і за її межами. Та один з них — найбільш пам'ятний, споруджений у Вашингтоні,   який   американські   українці називають  своєю   статуєю  свободи.   Кого вшановує цей монумент?

(Кобзаря)

11. Яка   велика   сила   була   в   цього   лицаря культури свідчить той факт, що навіть на Соловках,    втративши    сина,    в    умовах  жорстокого   режиму,   голоду   й   холоду, перевиснажений   фізичною   працею,   він далі   писав   вірші   й   перекладав   «Енеїду» Вергілія. Про кого йде мова?

(М.Зеров)

12. У   таборі   для   інтернованих   у   Калоші Є.Маланюк разом з Ю.Дараганом заснував літературний журнал,  в якому дебютував як критик, рецензент, поет, публіцист. Як називався цей журнал?

(«Веселка»)

13. Виведена з  рівноваги  Олена  (О.Кобилянська    «Людина»)    йде    за    порадою    до знайомої вчительки музики. Як її звали?

(Маргаретта)

15. Красива я була, правда? Схожа на свою матір. Смілива я була, правда? Схожа на свого батька. Співуча я була, правда? Схожа на свій народ. Хто вона?

(Маруся Чурай)

 ІІІ. Підсумок

 Журі підбиває  підсумки  конкурсів. Оголошення переможців.