10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Інтерактивна екскурсія-подорож "Володар Запоріжжя"

Про матеріал
Інтерактивна екскурсія-подорож "Володар Запоріжжя" розроблена для учнів молодших та середніх класів. Під час проходження екскурсії, діти дізнаються про історію зародження та розвитку козацтва, познайомляться із традиціями, звичаями, культурою та військовим мистецтвом цього унікального явища в історії України.
Перегляд файлу

1

 

Миколаївський обласний краєзнавчий музей

 

«Затверджую»

Директор Миколаївського

обласного краєзнавчого

музею________________

Михайлов В.А.

 

 

 

 

 

Урок-подорож

«Володар Запоріжжя»

 

 

 

Автор: молодший науковий співробітник

Сабалдашов В.В.

 

 

 

 

 

 

Миколаїв-2017


Мета:

  •                   з’ясувати причини виникнення козацтва та Запорозької Січі, розповісти про побут, звичаї козаків, пам’ятки козацької доби;
  •                   розвивати уміння і навички працювати у групі, отримувати знання, поєднуючи інформацію з різних джерел;
  •                   формувати інтерес до козацтва як феноменального явища в українській історії, викликати бажання наслідувати найкращі риси козаків.

 

Тип уроку: урок-подорож.

 

Обладнання: музейна експозиція, ілюстративний матеріал, інформаційні тексти, презентація, мультимедійне обладнання.

 

Основні поняття: козак, запорозька Січ, чайка, зимівник.

 

Очікувані результати:

  •                   учасники уроку-подорожі зможуть розповідати про зародження козацтва, про історичні події козацької доби рідного краю;
  •                   застосовувати поняття « Запорозька Січ», «козак», «чайка»;
  •                   засвоювати основні принципи побудови тематичної музейної експозиції;
  •                   висловлювати власне ставлення до історичних подій, явищ і діячів.


Зявляється музейний співробітник.

Пані та панове!

Для усіх тих, хто сьогодні потрапив до нашого музею, цей день буде особливим! Про нас із вами напишуть книжки, про нас будуть говорити у місцевих новинах, адже ми перші у світі, хто винайшов машину часу, і прямо зараз ми випробуємо її! А як кінцеву дату прибуття поставимо найвідоміші часи в історії України – період славних та хоробрих козаків!

Ну що, готові? Поїхали! Давайте всі разом заплющимо очі! Вмикаємо запалення! Усі системи працюють нормально! Переходимо у надзвуковий режим! О ні! Несправність у системі стабілізації! Критична помилка! Та що ж це коїться…!!!! ААААА!!!!».

З’являється Віктор Вікторович, повністю одягнений у козацьке обмундирування.

Так-так-так… Хто це тут до мене завітав? Ну здравствуйте, діточки! Ох, як кумедно ви одягнені… Звідки це ви тут узялися? Які ви гарні, які прекрасні та виховані! Ну що ж, зізнаюся вам чесно, я викрав і сховав вашого вченого, але якщо будете себе вести добре, то я вам його обов’язково поверну. Згода? Чудово! А якщо ви у мене в гостях, то спочатку я хотів би вас познайомити із такими як я. Але за нашими традиціями до мене в гості можуть і зайти лише такі, як я, то ж нумо мерщій за мною!

Ми заходимо в зал слави, проходимо обряд переодягнення.

 

Сітка, вітка,

дуб, дубки –

поставали козаки,

Захист дасть всім нам

Славний наш гетьман

 

А з ним стоїть дужий

На ім’я хорунжий

Буде це все в книгах

Записане в рифмах

Бо ж стоїть тут лицар

Він веселий писар!

 

Бий-но в барабан

Дужий музикант!

 

За козацькими традиціями, справжня сила козака – у єдності із його побратимами. Тому, дітки, давайте ми з вами придумаємо ім’я для нашого загону.

Ну а тепер, нарешті, провернемо цікавий трюк. Справа в тому, що наший з вами загін повинен побрататися. За давніми козацькими звичаями, ніщо не могло бути міцнішим за викувану підкову. Ця ж підкова була символом дружби та братерства – символів Запорізької Січі. Нехай кожна із пар візьметься за обидва кінці і потягне один до одного цю підкову. Таким чином, ви відчуєте на собі справжню силу дружби, і з цього моменту повинні будете захищати і допомагати один одному.

Ви повинні слухати мене дуже уважно, тому що в кінці нашої подорожі ваші знання знадобляться вам для того, щоб повернутися назад додому.

Третій поверх

«Звичаї запорозькі чудні, поступки хитрі і більшою мірою на жарти схожі» – казав колись запорожець Микола Корж, який прожив більше ста років.

Із одним з них ви зараз познайомитесь. Це обряд вітання. Коли вибиралися козаки в гості до чиєїсь хати, то, ще сидячи на конях, гукали "Пугу! пугу! пугу!" Господар вигляне у віконце і відповість: "Пугу! Пугу!" Тоді гість відзивається; "Козак з лугу!", а господар: "Прив’яжіть коней до ясел і просимо до хати». Нумо, дітки, привітаємося! Добре, ви просто молодці!

Заходьте, не соромтеся (на екрані – слайд 1).

Для того, щоб розповісти про те, хто такі ми, козаки, я пропоную вам відправитися у подорож загадковими шляхами нашого краю. Ви станете учасниками подорожі до загадкової та магічної землі під назвою «Запоріжляндія» (слайд 2).

Під час подорожі ви відвідаєте різні місцевості, як показано на карті, і у кожній із них на вас будуть чекати завдання. Якщо ви виконаєте їх, то станете ще ближчими до таємничого замку, де я і заховав вашого провідника! Готові? Тоді розпочнемо!

Зупинка перша. Ліс таємниць.

Отже, перша зупинка – «Ліс таємниць» (слайд 3).                          Величезний-величезний ліс у формі лабіринту простягнувся так далеко, що за словами жителів, навіть витративши все своє життя, людина не зможе знайти його кінець (слайд 4). Жителі бояться підходити до цього місця, вірять, що тут проживають ось такі страшні монстри! Хто вони, дітки? Правильно, дракони (слайд 5)!

Але ми ж з вами хоробрий загін, правильно? Тому не бійтеся нічого і у нас обов’язково все вийде! Головна зброя у боротьбі із драконами – це знання. Тому ви повинні обов’язково знати історію виникнення козаків.

Зверніть увагу на карту (слайд 6). Історія козаків, про яку ми поговоримо, почалася дуже-дуже давно – близько 500 років тому! Це територія тодішнього Півдня України. Хто мені покаже, де ми з вами проживаємо? Правильно, ось тут! А в ті часи люди приходили на ці землі, тому що тут ніхто не жив. У книгах можна прочитати, що бурян тут був наскільки високим, що, дозвольте (беру маленького хлопчика на плече) міг покрити вершника-козака, сидячого верхом на коні! І люди почали освоювати ці території. У перекладі із турецької мови слово козак перекладається як «вільна людина».

Із території Кримського півострова, де маленькі дітки люблять подорожувати і купатися в морі, постійно на просте населення нападали війська турків і татар (слайд 7). Вони грабували мирних жителів, забирали в полон жінок та дітей. Саме тому козаки навчалися військовому мистецтву, а тому добре вміли воювати і стали справжніми хоробрими захисниками цих територій (слайд 8).

Давайте піднімемося і я вам покажу, що знайшли наші вчені. Подивіться у вітрину – козаки уміли дуже добре битися на мечах, у вітрині бачите козацьку і турецьку зброю, яка називалася «шабля». Вміли вони також і стріляти з різної зброї – це пістолі, рушниці, а також прекрасна величезна рушниця. Вона була настільки величезна, що з неї стріляло відразу троє людей! А в руках у мене дітки, куля, яку заряджали в цю рушницю. Тримайте, по черзі подивіться на цю кулю, дуже обережно, відчуйте, наскільки вона важка та велика.

Як бачите, козаки були дуже майстерними людьми, добре воювали і були надзвичайно хоробрими. Такими ж хоробрими, як і ви, дітки, адже ми і незчулися, як уже підійшли до виходу із лісу таємниць. Для того, щоб подолати його, вам треба виконати одне завдання – знайти всі помилки у тексті, який ви бачите на екрані (слайд 9). Молодці, ви виконали всі завдання, тому ми можемо рухатись далі.

 

Зупинка друга. Кришталеві гори.

Наша друга зупинка – кришталеві гори (слайд 10). Жителі долини розповідають, що лише одній людині на планеті вдалося вилізти на найвищу точку цих гір (слайд 11). Коли він зістрибнув із них, то летів так довго вниз, що у всіх сімей на світі народилися діти, а у цих дітей теж народилися діти. Уявіть собі, які вони високі! Ми з вами повинні обійти ці гори, а зробити це можна тільки якщо перелізти їх. Тому запасайтеся терпінням, адже попереду нас чекають ще одні перешкоди – велетні, що простягають свої довгі руки і забирають всіх, хто до них потрапив (слайд 12).

Збереглася легенда про те, як козацький командир Пугач зі своїми побратимами заманив турків на високу скелю, що стоїть на Бузі, з якої кинувся в урочище, потягнувши за собою ворогів. З тих пір скеля почала називатися Пугачевою.

Але в лісі таємниць ви довели, що завдяки дружбі та допомозі один одному можна подолати будь-які труднощі! От скажіть мені, дітки, якщо ви подивитеся на мене, то що скажете – сьогодні так одягаються, як одягнений я? Звичайно ж ні! Хіба що одягають вишиванку. А от у ті часи всі козаки носили такий одяг, як у мене. І я знову прошу вашої допомоги – це друге ваше завдання – вам потрібно скласти пазли і подивитися, що ж зображено на фотографії. Вперед! Не забувайте про те, що треба допомагати один одному і підтримувати найменших (слайд 13).

Ну що, ж, ось яка чудова фотографія у вас вийшла! Я думаю, ви впізнали цих героїв чудового українського мультфільму про подвиги трьох братів-козаків (слайд 14)! А тепер зверніть увагу на те, як одягнені ці козаки. Дозвольте вас… (беру когось із отряда). Кожен із них одягав вишиту сорочку (одягаю сорочку). На голову одягав ось таку шапку (одягаю). Ну і звичайно не забуваємо про славнозвісні козацькі штани, які отримали назву «шаровари» (одягаю). Як говорили самі чоловіки, шаровари у козаків повинні бути такі ж широкі, як і Чорне море.

Запорожці брили голову, залишаючи частину над лобом, яку називали – оселедець, чуб або чуприна (слайд 15). Коли ця чуприна виростала довгою, то козак закладав її за вухо. Вусів не підстригали, а намазували чим-небудь і закручували вгору. Це ставили козаки собі за особливу козацьку славу і честь.

Козацький чуб був поширений і в літературі, про нього писали ось такі вірші (слайд 16):

Питалися козака:

«Що то за причина,

Що в вас гола голова,

А зверху чуприна?»

 

«А причина то така:

Як на війні згину –

Мене ангел понесе

В небо за чуприну».

Отже, дітки, ми не зчулися, як взяли – тай подолали високі кришталеві гори, втекли від велетнів і можемо рухатись далі. Щоб і надалі залишатися у формі, проведемо маленьку розминку:

 

Швидко стали по порядку,

Розпочнем мерщій зарядку.

Покрутим головою (руки до лоба)

Стали всі немов до бою,

 

Весла в боки розвели,

Мов на «Чайках», попливли.

Ліва, права, ліва, права,

Роблять руки наші вправи.

 

Ми веселі козачата,

Любим дружно танцювати,

Не лінуйтесь, присідайте

І здоров’ячко зміцняйте,

 

Руки всі вперед поклали,

Ковирячку станцювали,

Ніжками затупотіли,

На стільці тихенько сіли.

 

Зупинка третя. Степи навиворіт.

Наша наступна зупинка – ой, чекайте, що це таке? Нумо, хлопці, хто у нас прочитає, що там написано? Ага – «степи навиворіт» (слайд 17).

Дивна ця місцина – «степи навиворіт». Неозорі, величезні території не населяються страшні монстри або чудернацькі істоти. Тут немає непрохідних лісів або високих гір. Але щось тут не так, правда, дітки? Ці степи не просто так отримали таку дивну назву. А вся справа в тому, що тут все навпаки (слайд 18)! Тут небо знизу, а земля догори! Якщо пройтися тут, то можна побачити, що будинки розташовані ось так (слайд 19)!

А якщо будинки збудовані зверху-вниз, то і дітки тут ходять ось так (слайд 20)! Здавалося б, що тут може бути страшного, але люди тут також говорять навиворіт, і виходить, що усі слова і речення вони говорять               задом-наперед! Тому і не розуміють один одного, якщо ви не знаєте це місце, то можете легко заблукати! Але ви в безпеці, тому що саме тут я збудував своє житло, до якого ми зараз зайдемо. А як воно називається? Для цього вам треба відгадати ребус і закодоване слово. Нумо, до справи (слайд 21)!

Добре, козачки, молодці! Це слово зимівник. Що ж це таке? Справа в тому, що не всі жителі Запорізької Січі постійно воювали. Деякі із них жили простим, мирним життям і займалися тим, що забезпечували військо різними продуктами. Давайте подумаємо, чим вони могли займатися? (Рибальство, ремесла, полювання, тваринництво). Так от, поселення, в якому проживали такі козаки, називалися зимівниками (слайд 22). Тут були розташовані          2-3 хати, обовязково – церква, тому що козаки були дуже віруючими людьми. Зверніть увагу на козацький прапор, на барабани та на деревяну конструкцію, яку використовували як місце, з якого можна було спостерігати за територією.

Інколи тут також будували і церкву – святе для козаків місце. На місті сучасного Первомайська, приміром, стояли козаки, які були змушені відступити, а на іншому боці – турки. І так трапилося, що на тому місці, де були вороги, залишилася православна церква. Козаки викопали під Бугом підземний хід і за ніч усю її перенесли на свій бік.

У воєнний похід козаків кликали пострілом із гармати. Вони постійно вирушали у воєнні походи і часто в них перемагали. І не тільки ходили по суші, а і вирушали по морю. До наших часів збереглися свідчення про знамениті козацькі кораблі під назвою «чайка» (слайд 23). В середньому один корабель мав довжину 15 метрів, а шириною сягав, дозвольте вас (стають на витягнуті руки) 4 метри, тобто якби дві дитинки стали б на витягнутих руках. Будували такий корабель упродовж 2 тижнів в середньому 60 чоловік! У мене в руках – залишок такої чайки!

Але, звичайно ж, козаки здобували великі перемоги над ворожими військами завдяки чому? Тому що були організованими. І ми з вами не просто так обирали найголовніших козаків у нашому загоні! Отже, на чолі всього війська стояв гетьман (виводжу гетьмана), символом влади якого був ось цей предмет, який ви можете побачити в нашій вітрині – булава, подекуди оздоблена дорогоцінними металами, або ювелірними прикрасами. Гетьман був найсильнішим та найвідважнішим чоловіком у всьому війську. У вітрині ви також можете побачити гетьманську булаву.

Зліва від неї – найстаріший письмовий документ у нашому музеї – лист 1692 року до гетьмана Івана Мазепи. Це один із найвідоміших керівників тогочасного українського державного формування, який після поразки у битві із російським імператором Петром І повертався назад через територію населеного пункту Піски, Баштанського району. Навкруги були Піски, а води нема. Мазепа пообіцяв місцевим жителям купу золота за питну воду, на що вони йому відповіли: «За золото води не купиш». Тоді Мазепа зняв із себе хрест з Матінкою Божою і промовив: «Іісусом Христом Вас благаю». Народ привів гетьмана до джерела, а після його смерті завжди справляв молитви про його пам'ять у місцевій церкві.

Найближчим помічником гетьмана був генеральний писар (виводжу). Писар завжди їздив з гетьманом на переговори, приймав гостей різних держав, готував документи і підписував важливі договори. У писара завжди при собі існувала – скляна річ – чорнильниця, або каламар, яка зберігалася за поясом і гусяче перо, закладене за вухо.

Однією із найважливіших посад у гетьманському війську був хорунжий (виводжу). Обовязком цієї людини була охорона символа козацького війська – прапора, або, як його називали, хоругви. Якщо гетьман занедужав, або хворів, то хорунжий його підміняв і займав пост гетьмана.

Була також особлива посада і у людини, яка відповідала за зберігання литаврів, або просто козацьких барабанів. Перед початком бою, для підняття бойового духу війська козак бив у литаври, сповіщаючи про наближення війська.

Отже, дітки, ваше завдання цього разу перевірити, чи засвоїли все те, що я вам розповідав. Вам треба правильно зєднати професії у козацькому війську і те, чим вони займалися (слайд 24). Молодці! Рухаємося далі! Остання зупинка в нашій подорожі – це озеро Сміху (слайд 25).

Зупинка четверта. Озеро сміху.

(Слайд 26). Вважаться, що якщо навіть просто ступити в це озеро і намочити один пальчик, то будеш сміятися стільки, скільки сміявся за все своє життя. А вся справа в тому, що панує в цьому озері ось таке створіння (слайд 27), яке лоскоче за ніжки і змушує сміятися. Хоча хтось впевнений, що це зовсім не чудовисько (слайд 28).

Це – наша остання зупинка на шляху до Високого замку, а для того, щоб подолати це глибоке місце і не попастися до рук чудовиська наша головна зброя якраз таки – сміх! І ви зараз зрозумієте, що козаки і в ті часи могли славно розважатись, славилися веселістю і охотою до жартів              (слайд 29).

Особливо любили вони вигадувати прізвища товаришам. Імя першого козацького гетьмана – Байди Вишневецького – перекладалося як «безтурботний чоловік». Того, що спалив з необережності курінь, звали Палієм; того, що розкладав вогонь над водою, називали Паливодою; такому, що варив кашу, давали ім’я Кашки або Кашовара. Так само пішли прізвища Горбач, Малюта, Черепаха, Гнида, Качало, Корж...

Козаки любили відпочивати, коли не було військових походів. Полюбляли пити каву, про яку навіть не всі держави Європи тоді ще знали. Любили курити ось такі трубки для тютюну (показую).

Зверніть увагу на картину, яка висить у вітрині. Це – знаменита картина невідомого художника, яка називається «Козак Мамай». Вважається, що це зразок того, як виглядав козак того часу. В руках у нього традиційний народний інструмент. Серед них можете побачити і ось ці інструменти у мене на столі. Послухайте тільки, як чудово звучав ось цей свисток (показую різні інструменти).

Звичайно, як не згадати про найвідомішу картину козацьких часів – «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Якщо трохи перевести текст цього листа на сучасний манер, то вийде приблизно таке:

Турецький султан (слайд 30) написав козакам наступне: «Я найсильніший у всесвіті! Мене можна зрівняти із Оптимусом Праймом (слайд 30), я такий же витривалий, як і Халк (слайд 30), я такий же спритний як і Людина-Павук (слайд 30)! Мені належать усі солодощі та шоколадки світу (слайд 31), усі фрукти також мої (слайд 31), негайно віддайте мені усі свої дорогоцінні речі, станьте моїми рабами і будете жити у мирі і радіти тому, що я не знищив вас (слайд 31)! Склоніться моїй владі і я збережу вам життя! А якщо ні, то прийду на ваші землі і буду бити вас!»

Козаки, не довго думаючи (слайд 32), використали увесь свій гумор і показали, що вони вміють жартувати, відправили відповідь турецькому султану:

«Привіт, мужик! Чесно кажучи, ми змогли приблизно із сто п’ятдесят третього разу правильно прочитати твоє імя, а на пошті постійно говорили, що у листі, який тобі відправляємо, вказане неправильне імя. Ти ж не проти, якщо ми записали «Мужику, царю всіх свиней на світі?». Отже, на рахунок того, щоб склонитися тобі, ми б не проти, але у нас усіх щось різко заболіло в спині (слайд 33), так що вибач! Ми тут проголосували і прийшли до висновку, що тебе можна зрівняти хіба що з оцим роботом (слайд 33). На рахунок витривалості тобі більше підійде ось цей герой (слайд 33), на рахунок Людини-Павука ми теж не дуже впевнені і думаємо, що ти не зміг би наздогнати навіть найменшу в світі мурашку! Вибачай, твоїми рабами не будемо, а єдине в світі, що ти можеш вдарити, це м’яч, і то, скоріше за все ось так (відео).

Цілуємо, любимо, заїжджай на чай! Невідомо, як відреагував султан, але звуки сміху із Запорізької Січі було чути на всю планету.

 

Зупинка остання. Високий Замок.

Отже, за час сьогоднішньої подорожі ви подолали цілу купу місцевостей і побачили, що землі, в яких я проживаю, населяють велика кількість істот. Ми підійшли до найміцнішої будівлі в Запоріжляндії – Високого Замку (слайд 34). Ось ваш вчений (слайд 35), він знаходиться у найвищій кімнаті найвищої вежі цього замку (слайд 36). Вхід у нього захищає найпотворніший та найстрашніший монстр у цих землях – грізний людожер та його вірний помічник – хитрий осел (слайд 37)! Стережіться цих істот, адже смерть та біду несуть вони кожному, хто захоче потрапити сюди. Для вас же у мене в руках є ключ від дверей найвищої кімнати, і передам я його тільки якщо ви відгадаєте останнє, найважче завдання – кросворд.

От зараз я і перевірю, як ви засвоїли мої розповіді і чи уважно мене слухали!

  1.               Назвіть символ влади гетьмана.
  2.               Як називався козацький корабель?
  3.               Штани, які були широкі, як Чорне море.
  4.               Козацький меч
  5.               Місце, де жили прості козаки і займалися господарством
  6.               Козак, який носив перо і чорнильницю.

Молодці, діточки! Ви все вірно відгадали! Передаю гетьману цей ключ, і покажу вам дорогу назад.

Як ви побачили, центральне слово цього кросворду – Україна! Це наша рідна домівка, а козацтво – це одна із найславетніших сторінок історії нашої держави і нашого краю. Бережіть і захищайте нашу Батьківщину, бережіть у серці пам'ять про ці події, і пам’ятайте слова Максима Рильського – «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього»!

Ходімо за мною, я відведу вас до вашого вченого! Всього вам найкращого, дітки! Дякую, що зайшли до мене в гості, я сумуватиму за вами! Нехай вам щастить!

Звучить козацька музика.

У

К

Р

А

Ї

Н

А

 

 

docx
До підручника
Історія України (Вступ до історії) 5 клас (Власов В.С.)
Додано
7 травня 2020
Переглядів
294
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку