Інтерактивна історія в патріотичному дусі "Різдвяна казка".

Інтерактивна інсценізація

«Різдвяна казка»

Місце дії: зимовий ліс, засніжена галявина, ха темний ліс з небезпеками.

Час дії: вечір Різдва, зоряне небо.

Дійові особи:

• Автор
• Дівчинка-Різдвяна Зірочка
• Хлопчик Вітя
• Дівчинка Оля
• Мама
• Український солдат-захисник- тато діток
• Білочка
• Їжачок
• Зайчик
• Лисичка
• Ведмедик
• Вовчик
• Зла Чарівниця
• Добра Чарівниця
• Ангели

Дія 1: Лісова дорога.

Автор: На сцені з’являються хлопчик Вітя і дівчинка Оля. Вони йдуть по засніженій доріжці, тримаючись за руки, їх обличчя виражають надію, але й тривогу.

Вітя (задумливо): Оля, я так вірю, що Різдво може здійснити чудо. Ти ж теж хочеш, щоб тато повернувся додому з війни?

Оля (з сумом, дивлячись на сніг): Так, я дуже хочу, щоб він був тут, поруч з нами. Але як знайти це чудо в такому великому лісі?

Автор: Раптом із-за дерев з’являється Дівчинка-Різдвяна Зірочка, вона сяє м’яким золотистим світлом, як маленька зірка на небі.

Різдвяна Зірочка (доброзичливо): Не бійтеся, діти! Я прийшла, щоб допомогти вам знайти ваше чудо. Але перед тим, як ви вийдете з лісу, вам потрібно пройти ще багато випробувань і показати свою віру в чудо!

Оля (розуміючи): Ми готові, ми віримо в чудо!

Вітя (рішуче): Тато повернеться, і ми будемо разом! Ми все подолаємо!

 

Дія 2: Лісова галявина

Автор: Діти продовжують йти лісом, і перед ними розкривається велика сніжна галявина. Ліс спокійний, тільки вітерець грається з пухнастими сніжками, що падали з дерев. На галявині їх чекають лісових звірятка — Білочка, Їжачок, Зайчик, Лисичка, Ведмедик та Вовчик, які мають важливі завдання, щоб допомогти братику і сестричці вибратись із лісу.

Білочка (радісно): Привіт, діти (звертається до дітей у залі) ! Я — Білочка, і сьогодні я маю для вас завдання. Щоб допомогти вашим друзям вибратись із лісу, вам потрібно виконати кілька завдань! Перше — моя загадка:

Біле, як сорочка,

Пухнасте, як квочка.

Крил немає,

А гарно літає.

Що це за птиця,

Що сонця боїться?

(сніг)

Ведмедик (задоволено): Правильно! Ви чудово розгадали загадку! Тепер до наступного завдання. Я дам вам слово, а ваше завдання — скласти з нього якомога більше слів. Це слово — Різдво!

(діти у залі і герої вистави разом складають слова)

Білочка (радісно): Молодці! Ви так швидко знайшли слова! Тепер ви готові до наступного етапу! Але будьте уважні, бо нові завдання чекають попереду!

Автор: Діти йдуть далі, і ось перед ними з’являється маленький Їжачок, що весело посміхається і тримає в руках кошик з кольоровими кульками.

Їжачок (посміхаючись): Привіт, друзі! Я — Їжачок, і тепер я маю для вас нове завдання. Дивіться, у мене є кульки різних кольорів. Ваше завдання — вибрати всі кульки, що відповідають кольорам нашого українського прапора!

Оля (уважно дивиться на кульки): Я бачу жовту і блакитну!

Вітя: Так, це ж кольори прапора України!

Їжачок (радісно кидає кульки в кошик): Чудово! Ви правильно вибрали кульки! Тепер ви готові до наступного випробування! Але будьте уважні — ще кілька завдань чекають на вас!

Автор: На шляху з’являється Зайчик, який весело стрибає через сніг.

Зайчик (плескаючи в долоні): Привіт! Я — Зайчик! Ви всі дуже швидко справляєтесь з завданнями! А тепер я теж хочу, щоб ви показали свої знання! Відповідайте на питання, і ми пройдемо далі!

Як називається столиця України?    (Київ)

Зайчик (задоволено): Правильно! А тепер інше питання: який наш національний герб?     (Тризуб!)

 

Зайчик: Молодці, діти! Ви такі розумні! Тепер я покажу вам шлях до наступного завдання!

Автор: На галявині з’являється Лисичка

Лисичка (усміхаючись): Привіт, друзі! Я — Лисичка, і я маю для вас дуже цікаву гру. На галявині, тобто, у нашому залі, сховані сніжки! У вас є кілька хвилин, щоб знайти їх, тобто,  усі 10  і покласти в кошик. Шукайте уважно!

Діти (розбігаються по залу і починають шукати сніжки): Один! Другий! Третій!

Лисичка (сміється, коли сніжки знайдені): Ви молодці! Тепер залишилось тільки одне завдання. Я дам вам невеликий фізичний тест! Вам потрібно пострибати на одній нозі від одного дерева до іншого! Хто швидше — той і виграв!

Оля (стрибає перша): Я швидше!

Вітя (стрибати з усієї сили): Я теж!

(бажаючі діти з залу теж стрибають)

Лисичка (радісно): Чудово! Ви показали справжню силу і спритність! Тепер — останнє завдання, яке вам запропонує Вовчик!

Вовчик (вискакує з-за дерева і весело вітається): Привіт! Я — Вовчик! Ви пройшли багато завдань, але зараз вам треба відповісти на важливе питання!

Я запитаю вас, а ви постараєтесь дати правильну відповідь!

Скажіть, а ви знаєте український гімн?

«Ще не вмерла України!»

А хто може його заспівати? 

(бажаючі діти співають, можуть співати усі разом)

Вовчик (плескає в долоні): Молодці, діти! Ви все правильно відповіли! Тепер ви готові вирушити до нового етапу подорожі!

Всі звірятка разом: Вітаємо вас, діти! Ви чудово справились з усіма завданнями і тепер готові пройти далі до наступної частини вашої подорожі! З Різдвом вас, малята!

 

Дія 3: Туманна частина лісу.

Автор: Діти, виконуючи завдання лісових звірят, продовжують свій шлях. Вони опиняються в частині лісу, де повітря густе і туманне. Все навколо покриває сіра хмара, і навіть сонце не може пробити цей мрак. Їхні кроки стають важчими, а повітря — холоднішим.

Оля (оглядаючись навколо, трохи хвилюючись): Тут дуже темно… Що це за місце?

Вітя: Не знаю… Але, здається, тут не дуже привітно.

Автор: Раптом із темного туману з’являється страшний силует, який швидко наближається. Це Зла Чарівниця. Її очі палають червоним світлом, а в руках вона тримає чорну страшну палицю.

Зла Чарівниця (зловісно сміється): Так, ви думаєте, що легко виберетесь з цього лісу? Ні! Я вас заплутаю! Щоб пройти далі, ви повинні виконати мої завдання!

Оля (спокійно, хоч і трохи налякана): Ми готові! Ми не боїмося!

Зла Чарівниця (з усмішкою, схожою на колючі шипи): О, ви сміливі. Тож слухайте уважно! Моє перше завдання: вам потрібно розібрати ось ці кубики і скласти слово. Якщо ви складете правильне слово, я вас пропущу. Якщо ні — залишитесь тут назавжди, в моєму туманному лісі!

Чарівниця викидає на землю кубики, на яких написані літери. Діти починають швидко розкладати кубики.

Оля (впевнено): Давай, Вітю, спробуємо скласти слово.

Вітя: Так, ми можемо це зробити!

Після кількох хвилин напруженої роботи, діти нарешті складають слово "ПЕРЕМОГА".

Вітя (рішуче, піднявши руку з готовим словом): Ми склали слово — «ПЕРЕМОГА»!

Зла Чарівниця (нервово сіпаючись, відступає): Це не так просто! Цього не може бути! Ви мали скласти зовсім інше слово, я ж усе так гарно спланувала! У вас мало вийти слово «ПОРАЗКА»!!! Але, здається, ви дійсно розумні! Ви перемогли, цього разу. Але пам'ятайте, я ще повернусь!

Автор: Зла Чарівниця махає своїм чорним посохом, і кубики знову зникають. Вона кидає на дітей злісні погляди і, зловісно сміючись, звертається до них.

Зла Чарівниця (злісно, відходячи на крок назад): Але ви ще не виграли, діти! Я маю для вас ще одне завдання!

Оля (рішуче, дивлячись в очі Чарівниці): Ми готові до будь-яких завдань!

Зла Чарівниця (кидає на них зловісний погляд, усміхаючись): Тепер вам потрібно сказати, чи вмієте ви сваритись, заздрити, ображатись один на одного. Скажіть, чи можете ви ображати своїх друзів?

Вітя (гордо, дивлячись на Чарівницю): Ми не сваримось! Ми не заздримо один одному! Ми завжди допомагаємо друзям і підтримуємо один одного!

Оля (з усмішкою додає): І ми ніколи не ображаємося! Бо друзі завжди повинні бути добрими один до одного!

Зла Чарівниця (сердито хмуриться): Що?! Ви зовсім не вмієте сваритись? Як це можливе?! (до дітей у залі) А ви, діти? Хоч ви це робите? Ну хоч іноді? Сваритесь, ображаєтесь, заздрите одне одному?

…….

Автор: Чарівниця стискає свій посох, і вся сцена починає колихатись від її гніву. Вона намагається зібрати силу для наступної атаки, але чим більше вона намагається проявити свою злість, тим більше відчуває, що ця атмосфера їй некомфортна. Діти і герої навколо виглядають такими добрими і щасливими, що це починає дратувати Чарівницю.

Зла Чарівниця (зі злісним ревом, стискаючи посох): Ви мене просто зводите з розуму! У вас таке чисте серце, що я тут не можу нічого зробити! Ви занадто добрі для мого лісу!

Оля (з посмішкою): А вам тут не місце, Чарівнице! Йдіть геть!

Вітя (рішуче додає): Бо ми не дозволимо нікому зруйнувати нашу дружбу!

Зла Чарівниця (розлючена і зневірена): Ви... ви... Це не закінчиться! Я повернуся! Але поки ви тут, я не зможу вас перемогти! Ви занадто добрі, і мені тут просто не комфортно!

Автор: Чарівниця кидає останній погляд на дітей, намагаючись не показати свою поразку, і, зрештою, з ревом і шумом зникає в тумані, залишаючи за собою тільки слід темного диму.

Оля (виходячи з туману, усміхається): Ми перемогли! Тепер ми точно виберемось із лісу!

Вітя (підбадьорливо): Так, Чарівниця не може нас зупинити! Ми на правильному шляху!

Автор: Діти знову крокують вперед, їх серце наповнене радістю і впевненістю, адже вони разом пройшли ще одну перешкоду на своєму шляху.

 

Дія 4: Зустріч з Доброю Чарівницею та Ангелами

Автор: Як тільки Зла Чарівниця зникає у темряві лісу, перед дітьми раптово з’являється новий світлий силует. Це Добра Чарівниця, яка всміхається і кидає яскраве світло, що розганяє всю темряву і морок навколо. Ліс наповнюється м’яким, теплим сяйвом.

Добра Чарівниця (поглядаючи на дітей з добрим і лагідним поглядом): Молодці, дітки! Ви пройшли всі випробування, подолали темряву і плутанину. Тепер ваше бажання обов’язково здійсниться! Я допоможу вам повернутись додому.

Автор: Діти, осяяні світлом, відчувають, як на їхніх обличчях з’являється радісна усмішка. Їхнє серце наповнюється теплом і впевненістю, адже Добра Чарівниця завжди була на їхньому боці. В цей момент над лісом з’являються два ангели, які сповіщають про Різдво.

Ангел 1 (радісно і з теплотою в голосі): Різдво принесло вам чудо! Ваша віра та надія зробили це можливим!

Ангел 2 (дивлячись на дітей, додає з посмішкою): Ваше бажання здійсниться, бо Різдво — це час, коли чудеса стають реальністю! Ви стали справжніми чудотворцями у своїх серцях.

Автор: Всі разом дивляться на ангелів і почуваються сповненими чудової надії.

Добра Чарівниця (кидаючи в небо іскристі вогники, які перетворюються на зірки): Ви справжні герої, дітки! Тепер чудо відбудеться, і ваше серце буде повне радістю та щастям.

Автор: І ось, відчуваючи в собі силу, діти ще раз дивляться в небо. Раптом, на фоні нічного небесного простору, починає сяяти велика Різдвяна Зірка. Вона наближається, і з’являється святкова галявина.

 

Дія 5: Справжнє чудо

Автор: На цій галявині, серед ясного світла і туманного сяйва, стоїть знайоме обличчя — це Тато Вітя та Олі, який щойно повернувся з війни. Він стоїть з широко розпростертими руками, чекаючи своїх дітей.

Вітя (біжучи до Тата, радісно кричить): Тату, ти вдома! Ми так чекали тебе!

Оля (сміючись, теж біжить до Тата та обіймає його): Тату, ти вдома! Різдво справді принесло чудо! Ми тебе так любимо!

Тато (зі сльозами на очах, обіймаючи дітей): Я вдома, мої рідні! Ви зробили це можливим! Ви — мої справжні герої! Я так горджуся вами!

Автор: Тато притискає їх до себе, і всі відчувають, як серце наповнюється теплом і радістю від зустрічі. В цей момент у небі знову сяє велика Різдвяна Зірка, яка освітлює все навколо, ніби символізуючи надію і любов, яка панує в цей святковий час.

(на сцену виходить і мама діток)

Мама:  Це чудо! Це Різдво принесло нам найкраще, що ми могли бажати — нашу родину знову разом!

Оля (схвильовано, з посмішкою): Ми довго чекали цього моменту, і тепер він став реальністю!

Тато (зі сльозами щастя): Мої діти, мої герої. Ваша любов і віра стали тим, що допомогло мені повернутися додому. Моя сім’я — мої справжні янголи!

Автор: І ось, на святковій галявині, всі разом співають різдвяну пісню, звучать теплі і радісні слова. Ангели, що прибули разом з Доброю Чарівницею, і всі чарівні істоти лісу з’являються на сцені і приєднуються до святкового співу.

Колядка «Нова радість стала»:
https://www.youtube.com/watch?v=C-8PDjg9kjg

Автор: Тут лунають радісні вигуки, а на сцені святкова атмосфера. Всі разом, під звуки різдвяної музики, в танці та піснях святкують диво, яке стало можливим завдяки вірі, надії і любові. Різдво принесе чудо в кожне серце, адже любов і доброта завжди перемагають!

Завіса поступово опускається, але в серцях усіх учасників залишаються спогади про це чудо і надію, що навіть у найтемніші моменти завжди можна знайти світло, якщо вірити.

(актори всі разом вклоняються)

Автор: Різдво — це не тільки свято, це особливий час, коли ми віримо в чудеса. Чудеса, які не просто трапляються, а стають можливими завдяки нашій вірі, доброму серцю та любові. Різдво — це час, коли ми об’єднуємося, коли наші серця переповнені теплом, радістю та надією. Це час, коли віриться, що навіть у найтемніші моменти можна знайти світло, а в складні часи — підтримку.

Коли ми разом, коли ми віримо в добро, коли ми не залишаємо один одного, чудеса справді можуть статися. Вірте в себе, вірте в людей навколо вас, вірте в силу любові і добра, бо саме вони можуть творити справжні чудеса. Вірте, любіть і допомагайте один одному, бо разом ми здатні подолати будь-які труднощі, будь-які випробування і йти до світла, навіть через найбільшу темряву.

Нехай це Різдво принесе вам у серце мир і радість, а в домівки — тепло і любов. Пам'ятайте, що справжні чудеса відбуваються тоді, коли ми єдині, коли ми відкриті для доброти і готові допомогти один одному. Разом ми можемо змінити світ на краще, разом ми можемо створювати чудеса, які залишатимуться в наших серцях на все життя.

Нехай це Різдво буде для вас початком нових чудових моментів, що залишаться у пам'яті назавжди. Нехай ваша віра стане силою для великих змін, а ваша любов — потужним рушієм до майбутнього, яке буде сповнене добра, радості та благополуччя. З Різдвом вас, дорогі друзі! Хай здійсняться всі ваші найкращі мрії!