Інтерактивне заняття на тему : „Роль кохання у житті людини” для учнів 11 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерактивне заняття

на тему :

„Роль кохання у житті людини”

для учнів 11 класу

 

 

 

 

 

 

                                                                                             

 

                                 

Мета: допомогти учням краще зрозуміти поняття „кохання” та його місця у житті кожної людини.

 

Очікуванні результати:  розуміння  учасниками заняття  поняття „кохання”, як однієї із найбільших вартостей суспільства.

 

Завдання:

1. Дати визначення поняттю „кохання”.
2. Сприяти визначенню та формуванню ідеалів, ціннісних установок у студентів.
3. Розширити розуміння „кохання”,  як однієї із найцінніших вартостей суспільства.

 

Місце проведення:   класний кабінет

 

Учасники:    учні 11 класу

Методи: лекція, бесіда, гра.

 

Тривалість: 90хв.

 

Обладнання і матеріали: 

1. Картки із висловлюваннями відомих людей про кохання.
2. Малюнки із символічним зображенням кохання.
3. Записи романтичної музики.

4.      Фломастери, чисті листки формату А4.

 

Основна частина

Організаційний момент

На дошці записано епіграф заходу  країна :

„ Є країна живих і є країна мертвих, міст між ними  - любов...єдиний спосіб вижити, єдиний сенс.”

                                                                 Торнтон Уайдлер

 

Тема, яку я вибрала для сьогоднішнього заняття, цікавила кожного у певний період часу і вона присвячена кожному. Умовно я розділив наше заняття на дві частини:

Перша частина присвячена питанню „Кохання, яке воно?”.

Друга частина – роздуми над двома поняттями, які пов’язані між собою і часто, на жаль, крокують поруч це – „кохання та зрада”.

І так, зупинимося на першому питанні: „Кохання, яке воно?”. Давайте спочатку з’ясуємо, що означає саме поняття „кохання”.

Кохання – це почуття, яке виникає між чоловіком та жінкою і виявляється у самопожертві, вірності, відданості, повазі, взаєморозумінні, а також у умінні підтримати один одного у важку хвилину.

А як ви розумієте „кохання”? Чи було воно вже у вашому житті? Якщо так, то розкажіть, що ви відчували у цей момент.

 

Виконайте вправи для тренінгу

 

Вправа 1.”Я кохаю мене кохають”.

Мета: формування позитивного сприймання інших людей і самого себе.

Кожен учасник розповідає про себе як про людину:

    - яку люблять;

    - яка любить.

    Учасники обговорюють почуте.

 

     Вправа 2. „Символи любові”.

Мета: глибинне розуміння місця кохання в житті людини через символи.

Кожен учасник групи малює символ кохання. Наприклад, серце, обручка тощо. А також пише, із якою піснею асоціюється йому кохання.

Обговорення малюнків. Аналіз побаченого. Пояснення чому саме цей образ було підібрано.

 

 Тепер, як висновок хочу сказати, що серед прийнятих законів, за якими створений світ, є Секрети Справжнього Кохання – вічні принципи, сказані древніми мудрецями, які поважають сьогодні.

 

Вправа 3. „Секрети Кохання”

Мета: глибше зрозуміти, що кожен із учасників вкладає у зміст даного слова.

 

Перший секрет – це сила думки. Якщо ваші думки повні любові – ви відчуваєте любов.

 

Другий секрет  - сила поваги. Щоб полюбити когось,  спочатку потрібно відчути повагу. І потрібно поважати себе, а якщо не любиш себе, тяжко любити інших.

 

Третій секрет – сила дарування кохання. Якщо ми хочемо відчути справжнє кохання, то повинні бути готові дарувати любов.

 

Четвертий секрет – це сила дружби. Щоб знайти справжнє кохання потрібно знайти спочатку справжнього друга, бо кохати – означає не дивитися один на одного, а дивитися в одному напрямку.

 

П’ятий секрет – сила дотику. Коли людина розкриває обійми, вона розкриває своє серце.

 

Шостий секрет – це сила принципу „дати свободу”.

 

Сьомий секрет – сила спілкування.

 

Восьмий секрет – сило відданості. Щоби стосунки були успішними, вони повинні бути для обох важливіші за все.

 

Дев’ятий секрет – сила пристрасті, цієї магічної іскри, яка запалює кохання і живить його.

 

Друге, про що ми будемо говорити сьогодні , це „кохання та зрада”, два поняття, які дуже часто існують поруч.

 

Вправа 4. „Кохання та зрада”

Мета: з’ясувати відношення учасників до зради.

Учитель:

Мене цікавить, чи можна виправдати зраду коханій людині? Які обставини, на вашу думку, можуть привести до такого виправдання?

Група ділиться на дві підгрупи:

Перша підгрупа - це ті учні, які вважають, що зраду можна вибачити. Свої аргументи вони записують на одній частині дошки.

Друга підгрупа – це ті учні, які дотримуються точки зору, що немає таких обставин, які можуть виправдати зраду. Свої аргументи вони записують на другій частині дошки.

Далі іде поділ на „адвокатів”,  „суддів” та „прокурорів”.

„Адвокати” – це ті, хто захищає зраду, наводячи докази (розчарування у коханому, нове кохання, миттєва пристрасть...).

„Прокурори” – це ті, хто звинувачує зраду, наводячи свої аргументи ( гріх, нечесність із коханою людиною, сором перед собою, душевні муки, страх залишитися самому, біль близьких...).

„Судді” – вислуховують всі „за” і „проти”, виносять вирок „зраді”.

Після цього учні роблять висновки, щодо зради.

Питання для обговорення:

1. Чим для Вас є кохання?

2. Яке місце займає кохання у житті кожної людини?

3. Як Ви ставитесь до зради?

4. Чи були у Вашому житті кохання та зрада?

5. Щоб Ви порадили тим, хто пережив розчарування у коханні?

 

Підсумок

Наше заняття завершується, давайте підведемо підсумок.

Сьогодні ми з Вами говорили про кохання, спробували відчути вагу його для кожного із нас. Зрозуміти, що кохання є тією силою, яка дарує людині прекрасне, є одним із основних рушіїв її життя.

І так, кохання – це те прекрасне почуття, яке підносить людину над всім буденним, робить її величною і благородною. Щодо зради, то вона є злочином по відношенню до кохання і пробачення їй немає.

 

Список використаної літератури

1. Бреслав Г. М. Психологія емоцій. – М., 2004.

2. Петрушин В.І. Психологія кохання. – М., 2004.

3. Турнер Д. Рольові ігри. Практика. СПб.: Пітер, 2002.

4. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково – методичний посібник / О.І. Пометуи, А.В. Пироженко.- К.: А.С.К., 2004.