Інтерактивні форми і методи навчання - "Брейнстормінг"

Інтерактивні форми і методи навчання . Вчителі Гармаш В.Ф., Гриценко О.В.

          Що нам дає застосування інтерактивних методів у навчанні? По-перше, це мотивація учнів. Під час «лекційних» занять учні можуть втрачати зацікавленість та увагу, тоді як інтерактивні методи роблять заняття більш захоплюючими, веселими і підвищують активність учнів, дають їм можливість опанувати практичні навички. По-друге, інтерактивні методи полегшують роботу самому вчителю. Використовуючи їх, учитель може краще оцінити, наскільки учні опанували матеріал, і відповідно корегувати навчальний процес .

Результативними методами на сьогодні є ті, які дають змогу учневі самостійно шукати відповіді  на поставлені учителем запитання і завдання. На своїх уроках ми використовуємо різні методи і форми навчання. Зупинимося на декількох із них.

     Брейнстормінг (від анг. brainstorming)( «мозкова атака» або «мозковий штурм») є ефективним методом генерування нових ідей або пошуку рішень для певної проблеми. Цей метод розвиває здатність учнів мислити критично й об’єктивно розглянути проблеми з різних боків.

         Брейнстормінг у класі мотивує учнів вільно висловлювати думки та власні ідеї з певної теми. Оскільки не існує правильних і неправильних відповідей, діти можуть висловити свої думки і не боятися зазнати невдачі. Застосовуючи вже наявні знання, учні можуть сформувати зв’язок між темою, що обговорюється, та тим, що вони вчили раніше. Це також заохочує їх слухати й аналізувати ідеї однокласників, виховуючи в них повагу до думок інших. Також брейнстормінг –результативний  для роботи з інклюзивними групами. Часто діти із спеціальним навчальними потребами кажуть «Я не знаю». Однак за допомогою техніки «брейнстормінг» дитина називає перше, що спадає їй  на думку. Брейнстормінг гарантує успіх учням з особливими потребами, оскільки в ньому не існує правильних чи неправильних відповідей. Брейнстормінг також є гарний інструментом для роботи перед дзвінком (коли вам треба заповнити час 5–10 хвилин).

      Основні правила будь-якого брейнстормінгу:

              -Не існує неправильних відповідей!-

            - Зберіть якомога більше ідей!

           - Фіксуйте всі ідеї! (для їх аналізу ще буде час).

           - Фіксуйте навіть повторення, так жоден учень не відчуватиме, що його ідея була відхилена з самого початку.

            -Не критикуйте і не давайте оцінку ідеям! Ідеї просто записуються.

 Необхідний інструментарій та умови: дошка, кольорові маркери, олівці, ручки, аркуші паперу різного формату (А4, А3, ватман), картки для записів, стікери, позитив і гарний настрій .

-         Розсадка – коло (залежно від кількості груп). 

Приклад фото Запропонуйте дітям скласти історичний портрет або (літературного персонажа) :

- що це за людина, у який час жила.

 -  Ставте запитання, які знову ж таки змусять учнів задуматися. Наприклад: «Які емоції викликало повідомлення, документ, біографічні дані іт.д ?»,

«Якими можуть бути інші надбання  цього діяча, письменника ?»

 Поступово розкривайте факти персонажа, історичного діяча та її автора і зіставляйте їх з передбаченнями учнів.

           Ми використовуємо на своїх уроках  метод РАФТ.

    Ця методика найкраще допомагає  попрактикуватись у написанні творів або аналізу  наукового тексту. Перш за все, потрібно намалювати таблицю на чотири стовпчики: Роль, Аудиторія, Форма і Тема.

  Головне завдання учнів — вибрати персонажа, вжитися в його роль і донести до аудиторії певне висловлювання від його імені.

   Для прикладу візьмемо казку «Котик і Півник». Як роль можна вибрати Котика, Півника, Лисичку, когось із її дітей, жителів села, самого читача. Далі варто обдумати зміст повідомлення, яке цей герой хоче висловити. Наприклад, Півник може розповісти про те, як сумно йому було залишатися самому вдома або що він відчував, коли його схопила Лисичка.

Від імені читача можна висловити пораду щодо того, як Півнику наступного разу не потрапити в лапи Лисички.

     Розвиваємо навички 4К: креативність, критичне мислення, комунікацію та командну працю

Наступним кроком буде визначення аудиторії. Тобто, до кого звертається наш герой. І найскладніша частина завдання — вибір форми звернення. Наймолодшим школярам у цьому буде потрібна допомога вчителя, адже вони не знають про всі форми, у яких може бути виражено текст. Учням варто вибрати щось простіше: sms-повідомлення, лист або усне звертання. Старшим учням можна запропонувати складніші форми: заяву, офіційний лист або розписку. Зверніть увагу дітей на те, що повідомлення має відповідати формі його вираження.

Тепер складемо всю картину разом. Героєм виберемо Котика. Він звертається до жителів села з оголошенням про те, що шукає свідків зникнення Півника. Або інший приклад: син Лисички пише мамі sms-повідомлення про те, що вони з братиками і сестричками голодні.

                  РАФТ  зводиться  до короткої схеми: 
                 хто → кому → у якій формі → що може сказати.

За таким алгоритмом  опрацьовується  і науковий текст. Після опрацювання параграфа, діти можуть скласти таку ж таблицю РАФТ. Діти можуть висловлюватися від імені шахтаря, науковця чи навіть від самої корисної копалини розповісти про те, що дізнались. Аудиторією можуть бути інші учні, жителі України, вчитель.

Спочатку найкраще виконувати це завдання всім класом, а згодом діти зможуть робити його в парах чи самостійно.

Коло Венна

Цю методику використовуємо  для порівняння двох понять або предметів. Її можна зобразити за допомогою схеми: два кола, що перетинаються між собою. Кожне коло означає окреме поняття, місце перетину — це спільні властивості обох понять.

 За допомогою цієї діаграми можна порівнювати літературних героїв,  історичні явища, політичних та державних діячів, історичні поняття та терміни.  Діаграма Венна допомагає учням з різних сторін розглядати предмети чи явища і знаходити відмінності між суміжними поняттями.

Використовуємо  Кластер – метод графічної організації матеріалу.

Слово кластер у перекладі означає пучок, сузір’я. складання кластеру дозволяє учням вільно і відверто висловитися з приводу будь-якої теми.

Цей метод можна використати:

• на початку уроку для активізації пізнавальної діяльності;
• в основній частині щоб систематизувати знання;
• або в рефлексії для узагальнення знань.

Використання цього методу передбачає контакт з новою інформацією – текст, фільм, лекція, матеріал параграфу.

Послідовність складання кластеру:

1. Посередині чистого аркушу у зошиті або на класній дошці напишіть ключове слово або речення, яке є стрижнем ідеї, теми.
2. Навколо записуються слова або пропозиції, що відображають ідеї, образи, факти, які відповідають цій темі. Між собою поєднуємо ці слова з ключовим словом (реченням) за допомогою рисочок-промінців. Промінці символізують логічний зв'язок між термінами.

Результатом роботи буде структура, яка графічно відображає  наші міркування, визначає інформаційне поле теми.

Приклади:

11 клас історія України тема «Україна в роки Другої світової війни» зокрема вивчення течій руху Опору. Дуже доречним є саме кластер, він допомагає швидко опанувати і систематизувати матеріал уроку.

10 клас історія України «Україна в роки Першої світової війни» ділимо на сектори прихильників Російської імперії, Австро-Угорщини і нейтральних політичних діячів.

9 клас, правознавство, тема «Взаємозв’язок людини і держави» вивчення Конституційних прав і обов’язків громадян.

Застосування методу «кластер»:

• організовує творчу діяльність на уроках;
• залучає всіх учнів у навчальний процес;
• діяльність цікава дітям;
• дозволяє охопити більший обсяг навчального матеріалу;
• учні відкриті й активні, так як у них немає страху висловити неправильне судження;
• стимулює політ творчої фантазії.