Інтерактивні методи навчання у початковій школі

Поняття «інтеракція» (від англ. іnteraction – взаємодія) виникло вперше у соціології й соціальній психології. Для теорії символічного інтеракціонізму (засновник – американський філософ Дж.Мід) характерним є розгляд розвитку і життєдіяльності особистості, творення людиною свого «Я» у ситуаціях спілкування та взаємодії з іншими людьми.
    У психології інтеракція – це здатність взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, з комп’ютером, навчальним засобом тощо) або з ким-небудь (людиною).

Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, постійна активна взаємодія всіх його учасників з використанням моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо.
                                                                            «Мікрофон»

Метод «Мікрофон» дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

Правила проведення «Мікрофону»:

• говорити має право тільки той учень, у кого «символічний» мікрофон;
• відповіді не коментують і не оцінюють;
• коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.

 

«Мозковий штурм»

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму».

Його організовують за такими правилами:

1.  Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

2.  Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.

3.  Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.

4.  Обирають найкращі рішення.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»:

• Намагатися висунути якомога більше ідей щодо вирішення проблеми.
• Включити свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.
• Ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників.
• Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.

 

«Займи позицію»

Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає МОЖЛИВІСТЬ ВИСЛОВИТИСЯ кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

1. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної теми.

2.  Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.

3.  Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.

4.  Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.

5.  Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони (іншої групи).

Метод «Коло думок».

Учні сидять у колі на стільцях, без столів, і висловлюються по бажанню.

«Брейнстормінг» («Мозкова атака»).

 

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми.

Організаційні етапи брейнстормінгу:
1. Мовчазне генерування (кожен працює сам по собі).
2. Невпорядкований перелік ідей (забороняється критика).
3. З’ясування ідей.
4. Голосування і ранжування.
5. Підготовка проекту.
6. Презентація проектів ідей.
7. Оцінювання запропонованих альтернатив.
8. Вироблення моделі рішення проблеми.

 

АЖУРНА ПИЛКА

Метод дозволяє учням працювати разом, щоби вивчити значну кількість  інформації за короткий час, а також заохочує їх допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Спершу кожен учень працюватимете в «домашній» групі. Завданням для кожного учня  у домашній групі є аналіз та засвоєння певної порції інформації на такому рівні, щоб він  був здатний чітко і зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів.

Потім в іншій групі, яка називається експертною, такі учні виступатимуть в ролі «експертів» із питання, над яким вони працювали в домашній групі, вчитимуть цій інформації інших та відповідатимуть на їхні питання. В експертній групі учні також повинні отримати інформацію від представників інших груп. Завдання експертної групи – здійснити обмін інформацією.

В останній частині уроку учні знову повертаються до своєї «домашньої» групи, щоби поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп. Їхнім завданням тепер буде знов обмінятись інформацією, узагальнити її та виробити спільні рішення разом з учасниками «домашньої» групи.

Порядок роботи в «домашніх» групах:

1. В кожній групі обирається головуючий, спостерігач (тайм-кіпер) і той, хто ставить запитання, щоб переконатися, що кожний розуміє зміст матеріалу;

1. Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.

Порядок роботи в «експертних» групах:

1. Після об’єднання у нові групи, кожен учень стає «експертом» з тієї теми, що вивчалась у його «домашній» групі.
2. По черзі та за визначений час кожний має якісно і в повному обсязі донести інформацію учням з інших груп і сприйняти нову інформацію від кожного з них.

Під час повернення до «домашніх» груп:

1. Учні мають поділитися інформацією з членами своєї «домашньої» групи про нову інформацію, яку вони отримали від представників інших груп, узагальнюють її.
2. Учні виробляють спільні висновки та рішення.

Таким чином, за допомогою методу «Ажурна пилка» за короткий відрізок часу можна надати і опрацювати велику кількість інформації.

Корисні поради

Самоконтроль, аналіз, узагальнення, виведення правила чи висновку – найскладніші види навчальної діяльності для молодших школярів. Учителю початкових класів необхідно детально продумувати і передбачати, як повинні міркувати учні і яким чином спрямувати їх роздуми в потрібному напрямку, щоб підвести до необхідного висновку, як допомогти самостійно сформулювати свої висновки, рішення, відповіді. У пригоді стануть будь-які навчальні дрібнички: схема чи план міркування або висновку, таблиці, малюнки, питання, аналогічні завдання з поданим зразком розв’язання тощо.

 

Діаграми Вена

Цікавим методом роботи є складання ДІАГРАМИ ВЕНА. Вона будується на основі двох або більше великих кіл, які частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється  спільний  простір.  Порівнюючи два об`єкти, малюємо два кола. Вільний простір - ознаки відмінності, спільний простір ознаки схожості. Стратегія дає можливість формувати в учнів навички порівняння явищ, предметів, визначення головних рис та ознак.

Ця стратегія може використовуватися на етапі перевірки домашнього завдання, усвідомлення змісту, закріплення. Окрім того, дана форма може бути ефективною на уроках перевірки й контролю знань.

МЕТОД ПОЗНАЧКИ

Таким, що привчає учнів самостійно працювати з книгою, критично сприймати інформацію, що подається, є  МЕТОД ПОЗНАЧКИ. Учні роблять позначки на полях під час самостійного опрацювання теоретичної статті:

Галочка(v) - якщо інформація підтверджує знання.

Мінус (-) – інформація суперечить знанням учнів.

Плюс (+) – нова  інформація для читача.

Знак питання (?) – інформація незрозуміла під час читання, яка потребує додаткового пояснення.

Книга – трамплін для власного інтелекту. Більш навантажуючи, тренуючи своє мислення, можна розвивати свої розумові здібності. Тож, метод позначки є засобом моніторингу розуміння, знаряддям тривалого зацікавлення змістом, активного читання і сприйняття, розвитку інтелекту. Кількість позначок, що використовується на уроці відповідно до віку та рівня підготовки учнів, може змінюватися.

Також ефективним методом для роботи з новою інформацією вважаю стратегію « КЛЮЧОВІ СЛОВА». Цей  метод допомагає розвинути вміння створювати цілісну картину, спираючись на надану інформацію, передбачати та прогнозувати, виділяти головне, суттєве. Наприклад, на уроках   української мови під час вивчення правил учні спочатку його читають, потім знаходять та підкреслюють у правилі найсуттєвіше, основне. Така робота сприяє  кращому розумінню матеріалу, легшому запам`ятовуванню, диференціації.

 

“Вільне письмо”( Есе )

Дана стратегія допомагає зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки.

Алгоритм роботи

Для роботи за стратегією виділяється 5 –10 хв. Протягом цього часу учень записує свої думки щодо визначеної теми, не відриваючи ручки від аркуша паперу чи зошита. До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи  полягає в тому, щоб зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їхнього існування.

Групова робота

Під час роботи в групі відбувається спільне розв'язання поставлених задач. У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скованості. Працюючи в групі, учні вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення.

Цей вид роботи не ізолює учасників один від одного, а навпаки, дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співпраці, формує уміння прислуховуватись до думки товаришів.

Методика ПРЕС

Використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти і чітко аргументувати визначену позицію з проблем, що обговорюються.

1) ПОЗИЦІЯ.     Я вважаю, що...

(висловіть свою думку).

2) ОБҐРУНТУВАННЯ   ... тому що...

(наведіть причину появи Вашої думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої думки).

3) ПРИКЛАД                ...наприклад...

(наведіть факти, які демонструють Ваші докази, вони підсилять Вашу позицію; зробіть припущення).

4) ВИСНОВКИ       Отже, це свідчить про те, що...

(узагальніть Вашу думку, зробіть висновок, дайте поради).

 

 “Гронування”

Гронування (асоціативний кущ, «бенгальский вогник»)  є стратегією, яка спонукає учнів  думати вільно та відкрито з певної теми. Вона націлена  передусім на стимулювання  мислення  учнів. Ця  нелінійна  форма  мислення  може бути використана як на стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії, підбиття  підсумків вивченої теми, чи розділу. На практиці  метод гронування  мої учні сприймають як  цікаву, захоплюючу гру. Етапи гронування  дуже  прості та добре запам`ятовуються:  Напишить центральне слово або фразу посередині аркуша.

1. Записуйте з обратної  теми слова та фрази, які спадають на думку.
2. Пишіть стільки ідей, поки всі не будуть вичерпані або ж доки дозволяє час.
3. Коли всі ідеї записані , установіть зв`язки  між поняттям, де це можливо.

 

Метод "Асоціативний кущ".

Вчитель визначає тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують все, що виникає в їхній пам’яті з цієї теми.

                                                       Метод «Шести капелюхів».

Засновник методу – британський психолог, доктор медичних наук Едвард де Боно.
   В основі – ідея паралельного мислення: конструктивного мислення, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують.
Метод шести капелюхів – це простий і практичний спосіб розділення процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору.
    Ми можемо навчитися оперувати різними аспектами нашого мислення по черзі. Потім зібрати ці аспекти разом і дістати “повнокольорове мислення”.

                             Білий капелюх: інформація.

Детальна і необхідна інформація. Тільки факти. Яка ще необхідна інформація?
    Використовується для того, щоб спрямувати увагу на інформацію. У цьому режимі мислення нас цікавлять лише факти. Ми замислюємось над тим, що ми вже знаємо, яка ще інформація нам необхідна і як нам її дістати.

Жовтий капелюх: логічний позитив.

Символічне відображення оптимізму. Дослідження можливих успіхів і позитивних сторін. Переваги. Чому це спрацює?
   Вимагає переключити увагу на пошук переваг і позитивних моментів конкретної ідеї.
Чорний капелюх: критика.

Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так? Обережність.
    Дозволяє дати волю критичним оцінкам, побоюванням і обережності. Вона захищає нас від нерозважливих і непродуманих дій, вказує на можливі ризики і підводні камені. Користь від такого мислення безсумнівна, якщо, звичайно, нею не зловживати.

Червоний капелюх: почуття та інтуїція.

 

І не намагайтеся її пояснити. Які почуття в мене виникають?
    У режимі червоного капелюха учасники можуть висловити свої почуття та інтуїтивні здогади щодо питання, яке обговорюється, не вдаючись у пояснення щодо того, чому це так.
Зелений капелюх: креативність.

Зосередження на творчості, альтернативних рішеннях, нових можливостях та ідеях. Це можливість висловити нові поняття та концепції.
    Перебуваючи під зеленим капелюхом, ми придумуємо нові ідеї, модифікуємо вже існуючі, шукаємо альтернативу, досліджуємо можливості, взагалі, даємо креативне зелене світло.
Синій капелюх: організація процесу.

Організація розумових процесів. Гарантія дотримання функцій усіх шести капелюхів.
     Синій капелюх відрізняється від інших капелюхів тим, що він призначений не для роботи зі змістом завдання, а для управління самим процесом. Зокрема, його використовують на початку сесії для визначення того, що належить зробити, і в кінці, щоб узагальнити досягнуте і поставити нову мету.
        За умовами гри, кожен учасник зобов'язаний побувати В УСІХ капелюхах та намагатись  підстроїти своє мислення згідно відповідної моделі.

Переваги методу «шести капелюхів»:
1. Зазвичай розумову працю уявляють нудною та абстрактною. “Шість капелюхів” дозволяють зробити її яскравим і захопливим засобом керування своїм мисленням.
2. Кольорові капелюхи – це метафора, яка добре запам’ятовується, яку легко застосувати.
3. Метод “шести капелюхів” можна використовувати на будь-якому рівні складності, від дитячого садка до ради директорів.
4. Завдяки конструюванню роботи та відміні безплідних дискусій мислення стає більш сфокусованим, конструктивним і продуктивним.
5. Метафора капелюхів є свого роду рольовою мовою, якою легко обговорювати і переключати мислення, відволікаючись від особистісних переваг і нікого не ображаючи.
6. Метод дозволяє уникнути плутанини, оскільки вся група використовує тільки один тип мислення в певний проміжок часу.
7. Метод визначає значимість усіх компонентів роботи над завданням (проектом) – емоцій, фактів, критики, нових ідей – і включає їх у роботу в потрібний момент, уникаючи деструктивних факторів.

 

 Метод "Літературний крос".

Доповнити незавершені вислови необхідними відомостями.

 

Метод "Так чи ні".

Завдання вимагають однозначну відповідь.

Метод "Викинути зайве".

Із пропонованих відомостей убрати зайве.

 

Інтерактивний прийом "Мозаїка".

Завдання для творчих груп: із записаних на окремих папірцях слів скласти вислів, пояснити його.

 

Інтерактивна вправа "Карусель".

На прикладі вивчення казки «Лисичка і Журавель»
Учні сідають двома колами - обличчям одні до одних. Учасники вправи, які сидять у внутрішньому колі, коротким реченням формулюють своє головне враження від казки. За командою вчителя (ведучого) зовнішнє коло переміщується на один стілець за годинниковою стрілкою. Учасники гри з зовнішнього кола коротким реченням висловлюють враження від твору, враховуючи щойно почуту і власну думку. Надалі після кожного переміщення зовнішнього кола на один стілець представники внутрішнього і зовнішнього кіл почергово роблять те саме, акумулюючи в короткому реченні власне і почуте враження. Коли кожен висловить свою думку, учасники вправи вибирають по одному представнику внутрішнього і зовнішнього кіл, які висловлюють узагальнені думки, а двоє чи четверо рецензентів оцінюють, наскільки у цих висновках були враховані їхні власні думки.

 

"Поняття про..."

Мета: оперативне залучення учнів до діяльності, взаємодія, актуалізація
опорних знань чи мотивація навчальної діяльності, розвиток
творчої уяви учнів.
Кількість учнів: до 30
Необхідний час: від 3 до 10 хвилин.
Обладнання: пакет з речами.
Порядок роботи:
Крок 1. У непрозорий пакет збираються невеликі речі (лінійка, олівець, аркуш паперу тощо).
Крок 2. Учитель пропонує учня по черзі витягати з пакету певну річ і придумувати свою асоціацію цієї речі з основним поняттям або темою уроку. Ці асоціації можуть стати гарним ґрунтом для початку обговорення теми.

 «Навчаючи — вчуся»

Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку.

Роботу організовують таким чином:

1.    Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках.

1. Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію.
2. Учні готуються до передавання цієї інформації іншим у доступній формі.
3. Всім необхідно ознайомити зі своєю інформацією однокласників. Учень має право говорити тільки з однією особою одночасно. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями й самому дізнатися про щось від них.
4. Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

«Робота в парах»

Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати.

Учні організують свою роботу так:

1 Читають завдання та інформацію до його виконання.

2 Визначають, хто говоритиме першим.

3 Висловлюють свої думки, погляди на проблему по черзі.

4 Мають виробити спільну думку.

5 Визначають, хто докладатиме про результати роботи всьому класу, та готуються до цього.

Для ефективного спілкування в парах:

1 Зверніть увагу на:

• мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановлюйте контакт очима;
• допомагайте партнерові говорити, використовуючи слова та жести заохочення (кивок головою, доброзичливу усмішку, вигук «так-так»);
• якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію). Наприклад: «Ти справді маєш на увазі, що…?», «Чи правильно я зрозуміла, що…?»;
• говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади й пояснюючи свої думки.

2 Запам’ятайте, чого не слід робити під час активного слухання:

• давати поради;
• змінювати тему розмови,
• оцінювати особу, яка говорить;
• перебивати;
• розповідати про особистий ДОСВІД.

 

«Ток-шоу»

Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Вчитель на такому уроці є ведучим.

Роботу він організовує так:

1. Оголошує тему дискусії.
2. Запрошує висловитися із запропонованої теми «запрошених гостей».

3.  Надає слово глядачам, які можуть виступити зі своєю думкою протягом 1 хв або поставити запитання «запрошеним».

4.   «Запрошені» мають відповідати лаконічно та конкретно.

5.   Ведучий теж має право поставити своє запитання або перервати виступаючого.

Ця форма роботи допоможе учням навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати свою позицію.

«Розігрування правової ситуації в ролях»

Мета розігрування ситуації в ролях — визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Рольова гра імітує реальність та дає можливість діяти «як насправді». Учень може розігрувати ситуації зі свого особистого досвіду.

Правила участі у рольовій грі:

• • чітко дотримуватися своєї ролі;
• • намагатися слухати партнерів по грі та вчителя;

• не коментувати дії інших;

• • намагатися поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, вжитися в роль;
• • вийти з ролі по закінченні сценки;
• • взяти участь в обговоренні розіграної ситуації та поділитися своїми відчуттями під час перебування в ролі.

«Коло ідей»

Цей метод є ефективним у вирішенні гострих суперечливих питань та базовим для створення списку загальних ідей.

Метою методу є залучення всіх учасників до дискусії. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію з проблеми.

Порядок проведення:

1 Учитель висуває дискусійне питання та пропонує його обговорити в кожній групі.

2 Після того як вичерпано час на обговорення, кожна група доповідає всьому класу лише один аспект того, що вони обговорювали.

3 Групи висловлюються по черзі, поки не будуть заслухані всі доповіді.

4 Під час обговорення теми складають список запропонованих ідей та записують його на дошці.

 

«Суд від свого імені»

Цей метод дозволяє учням отримати уявлення про спрощену процедуру приймання судового рішення та провести рольову гру — судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який слухатиме обидві сторони і прийматиме рішення, позивача та відповідача.

Після того як учитель поділив учнів на три однакові групи: судді, позивачі та відповідачі, він дає кожній групі завдання:

• суддям – підготовку запитань;
• позивачам - підготовку вступної промови – обвинувачення та викладу аргументів;
• відповідачам — підготовку промови – відповіді на захист.

 

«Акваріум»

Ефективним методом розвитку вміння вести дискусію є «Акваріум».

Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи й запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу, утворивши внутрішнє коло. («Акваріум»).

Всі учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням.

Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

• прочитати вголос ситуацію;
• обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;
• дійти спільного рішення.

На цю роботу групі дають 3—5 хвилин. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить класу запитання:

• Чи погоджуєтеся ви з думкою групи ?
• Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
• Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію (проблему). Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені в класі.