ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ВЗАЄМОДІЇ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

 

 

 

 

 

 

                  ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ

НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ

ФОРМУВАННЯ

 МОВЛЕННЄВОЇ ВЗАЄМОДІЇ

  СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

                                                виступ  до засідання  творчої групи

                                               «Мовничок – допоміжничок»

                                               25.11.2018р.

                                               підготувала вчитель – логопед

                                               03 групи «Світлячок»

                                               Тимофєєва М.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.                                            Конфуцій

 

Що ж таке інтерактивне навчання? Слово „інтерактив” прийшло до нас з англійської від слова „interact”, де „inter” — взаємний і „act” — діяти. Таким чином, інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожна  дитина відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників. Це співнавчання, взаємонавчання , де і дитина  і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

Розвиток дитини, зокрема мовленнєвий, відбувається лише у діяльності. Саме тому ми завжди створюємо умови, що стимулюють активність дітей. Так, організовуючи пізнавальну діяльність, ми використовуємо інтерактивні методи навчання.

Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активності, позитивної взаємодії всіх учасників. Використовуючи інтерактивні методи навчання, ми створюємо умови, щоб дитина мала змогу обговорювати проблеми з іншими, ставити запитання, активно діяти, досліджувати.

Щоб мовленнєва взаємодія дітей була ефективною, необхідно створити умови для розвитку комунікативних навичок вихованців. Однією з таких умов є інтерактивне навчання дошкільників – активне використання в освітньому процесі інтерактивних методів навчання.

Інтерактивні методи – це способи цілеспрямованої міжсуб’єктної взаємодії , що забезпечують оптимальні умови розвитку дітей. Існує низка інтерактивних методів, спрямованих на формування навичок мовленнєвої взаємодії. Характерними особливостями цих методів є:

• Оптимальна активізація дітей;
• Спільна діяльність педагога та дітей у режимі рівноправного спілкування;
• Створення умов для переживання успіху кожним учасником педагогічної взаємодії;
• Обов’язкова рефлексія процесу навчання і виховання – осмислення доцільності обраних завдань, форм роботи, способів діяльності, причин невдач або досягнення цілей тощо.

Доцільно для розвитку мовленнєвої взаємодії широко застосовувати мовленнєві вправи з використанням різних інтерактивних методів. Такі вправи слід проводити не лише на заняттях, а й під час різних режимних процесів. Ігрова форма спонукає дітей до активності та мовленнєвої творчості, дає змогу створити умови, за яких старші дошкільники швидко набувають необхідного майбутнім школярам досвіду комунікативної діяльності.

МЕТОДИ ІНТЕРАКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Назва методу	Зміст методу
Мікрофон	Діти разом з вихователем утворюють коло та, передаючи одне одному імітований або іграшковий мікрофон, висловлюють свої думки на задану тему – запропоновані до розгляду питання чи проблеми. Висловлювання не обговорюються
Дебати	Діти разом з вихователем утворюють коло та, передаючи один одному імітований або іграшковий мікрофон , висловлюють свої думки на задану тему- запропоновані до розгляду питання чи проблеми. Висловлювання обговорюються: діти ставлять одне одному запитання, відповідають на них, шукають спосіб розв’язання проблеми.
Удвох	Діти утворюють робочі пари та виконують запропоноване завдання.
Ланцюжок	Діти утворюють робочі пари, обговорюють завдання та вносять свої пропозиції в імітований ланцюжок – скажімо, у таблицю, де представлений хід казки у малюнках або умовних позначках, або самі утворюють «ланцюжок дій», «потяг» тощо.
Снігова куля	Діти об’єднуються у малі групи і обговорюють проблемне питання, ситуацію або виконують спільне завдання, домовившись про чітку послідовність дій кожного члена групи.
Синтез думок	Діти об’єднуються у малі групи, виконують певне завдання, наприклад, малюнок на аркуші паперу, та передають його в іншу групу, учасники якої доопрацьовують виконане завдання.
Коло ідей	Кожний учасник або кожна група виконує однакове завдання – обдумує певне питання, а потім вносить свої пропозиції, ідеї тощо.
Загальний проект	Діти об’єднуються у кілька груп. Групи отримують різні завдання, кожне з яких спрямоване на розв’язання певного аспекту однієї проблеми. А потім кожна група представляє свій варіант розв’язання цієї проблеми
Асоціативна квітка	Діти об’єднуються у кілька груп. На дошці закріплюють «середину» квітки з зображенням певного поняття. Кожна група добирає слова-асоціації, картинки-асоціації до цього поняття.

МОВЛЕННЄВІ ВПРАВИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ

Вправа « Павутина»

з використанням інтерактивного методу «Мікрофон»

Мета: учити дітей добирати мовленнєві засоби під час розповіді про себе, спілкуватися одне з одним;

Розвивати зв’язне мовлення, уважність, пам’ять.

 Обладнання: клубок ниток

Хід вправи

          Діти сідають у кружок. Педагог тримає у руці клубок ниток та пропонує кожному учаснику коротко розповісти про себе. Розпочинає дорослий. Після розповіді, тримаючи кінець нитки у руці, він передає клубок дитині, яка сидить навпроти. Після розповіді ця дитина передає клубок іншій дитині, міцно тримаючи нитку. Так клубок передається з рук у руки, поки всі діти не візьмуть участь у вправі і не стануть частиною однієї павутини. Можна ускладнити вправу, пропонуючи дітям розплутати павутину, а для цього кожен учасник повинен повернути клубок попередній дитині, називаючи її ім’я.

Аналіз вправи:

• Як ти себе почуваєш ?
• А на початку гри ти хвилювався?
• Чи важко тобі було запам’ятовувати інші розповіді ?
• Чиї розповіді тобі сподобались ?

Вправа «Доброго ранку»

з використанням інтерактивного методу «Дебати»

Мета : вчити дітей добирати мовленнєві засоби під час привітання одне з одним, прислухатися одне до одного.

Хід вправи

Діти сідають до кружка. Педагог пропонує кожній дитині сказати усім іншим «Доброго ранку!»та повідомити, який у неї настрій та чому. Якщо у дитини поганий настрій або є проблема , інші пропонують способи , як підняти настрій або розв’язати проблему.

Аналіз вправи :

• Чи подобається вам ділитися своїми почуттями зі своїми друзями , чому ?
• Як ви гадаєте, як ліпше вийти з важкої ситуації – поодинці чи разом?
• Кому ми з вами сьогодні допомогли ?

Вправа «Ляльковий театр»

з використанням інтерактивного методу « Удвох»

Мета : учити працювати у парі ; розвивати рефлексивні уміння.

Хід вправи

Діти утворюють пари , у кожній парі діти домовляються , хто з них буде лялькою , а хто – Лялькарем. У цій вправі Лялькар керує діями Ляльки, щоб виконати запропоноване педагогом завдання. Наприклад: виконати танцювальний рух , погодувати ляльку, зробити зарядку тощо. Потім Лялька та Лялькар міняються ролями.

Для ускладнення завдання можна запропонувати створити крамницю іграшок , у якій «продаватимуться» кілька Ляльок. Лялькареві, щоб купити Ляльки , треба керувати діями одразу всіх.

Аналіз вправи::

• Чи сподобалося тобі бути Лялькою?
• Ти одразу розумів, що має робити Лялька?
• Лялькар добре з тобою поводився?
• Що сподобалося тобі більше : бути Лялькою чи Лялькарем?
• Чи слухалася тебе Лялька?

Вправа « Нічний потяг»

з використанням інтерактивного методу «Ланцюжок».

Мета: учити дітей довіряти одне одному, відчувати командний дух;

Розвивати навички мовленнєвої взаємодії.

Хід вправи

Діти домовляються між собою . Одна дитина бере на себе роль Локомотива, інші стають Вагонами і утворюють «потяг», який рухається по кімнаті, огинаючи перешкоди. Локомотив рухається з відкритими очима, Вагони заплющують очі. Вагони мають встановити контакт одне з одним та повністю довіряти Локомотиву. Для ускладнення вправи можна збільшити кількість Вагонів або пустити два «потяги».

Аналіз вправи:

• Як ти почував себе у ролі Локомотива?
• Чи легко тобі було «їхати» за Локомотивом?
• Ким тобі більше подобається бути Локомотивом чи Вагоном?
• Яким повинен бути Локомотив?

Вправа «Хмарочоси»

з використанням інтерактивного методу «Снігова куля»

Мета:учити дітей домовлятися одне з одним.

Обладнання: будівельний матеріал.

Хід вправи

Діти об’єднуються у кілька команд. Кожна команда повинна побудувати свій хмарочос, домовившись між собою про черговість дій кожного члена команди щодо викладання будівельного матеріалу. Завдання можна ускладнити, використавши будівельний матеріал різного розміру. Важливо, щоб хмарочос не зруйнувався. Якщо діти зіб’ються з черги, або впаде хоча б один кубик чи цеглинка, роботу слід розпочати спочатку.

Аналіз вправи:

• Чи сподобалася тобі ця гра?
• Чи образився ти на когось під час гри?
• Чому ваш хмарочос зруйнувався?

Вправа «Вузлики»

з використанням методу «Дебати»

Мета: учити дітей домовлятись і знаходити спільне рішення.

Хід вправи

Група дітей утворює коло. Кожній дитині треба з’єднати свої руки з руками дітей, які стоять не поруч з нею. Складність полягає у тому, що необхідно розплутати вузлик, не розриваючи рук, а домовляючись між собою про необхідні рухи.

Аналіз вправи

• Важко було розплутати вузлик?
• Як ви гадаєте, легше поодинці розплутати вузлик, чи разом?
• Чи варто прислуховуватися до думки інших, чому?

Вправа «Несподівані картинки»

з використанням інтерактивного методу «Синтез ідей»

Мета: учити дітей колективної роботи, під час якої учасники вправи можуть

побачити , який внесок робить кожен член групи у загальний малюнок.

Обладнання: папір і кольорові олівці для кожної дитини.

Хід вправи

Діти групами сідають кружка . У кожної дитини є папір та кольорові олівці. За сигналом діти починають малювати за заданою темою. Потім за сигналом діти обмінюються малюнками з сусідом ліворуч, а наступного разу – з сусідом праворуч, кожного разу домальовуючи чужий малюнок. Обмін малюнками триває доки кожен не поверне свій малюнок.

Аналіз вправи

*Чи подобається тобі малюнок, який ти почав малювати?

* Чи сподобалося тобі домальовувати чужі малюнки?

* Який малюнок тобі сподобався найбільше?

Вправа «Чарівна квітка»

з використанням інтерактивного методу «Асоціативна квітка»

Мета: учити дітей створювати логічну схему на основі асоціацій;

Розвивати логічне мислення, пам’ять, уяву.

 Обладнання: картки у формі кружечків і пелюсток із зображенням різних понять.

Хід вправи

              Діти об’єднуються у команди. Кожна команда створює «чарівну квітку» за допомогою карток із зображеннями різних понять, що асоціюються з тими поняттями, зображення якого знаходиться в центрі «чарівної квітки». Кожна команда презентує свою «чарівну квітку». У центрі «чарівної квітки» можуть бути зображення будь-яких понять: «іграшки», «квіти», «домашні тварини», «фрукти», «цифри» тощо. Перемагає команда , яка створить найбільшу «чарівну квітку».

 Аналіз вправи:

• Чи сподобалося тобі створювати «чарівну квітку»?
• Чи складно було?
• Чи допомагала тобі команда?
• На яку тему ви хотіли б створити «чарівну квітку» наступного разу?

Вправа «Що змінилося»

з використанням інтерактивного методу «Удвох»

 Мета: учити дітей працювати у парах; розвивати спостережливість, увагу.

Хід вправи

    Діти утворюють пари, роздивляються одне одного, потім повертаються спиною одне до одного. Кожен учасник змінює свій зовнішній вигляд – знімає бант, розстібає кілька ґудзиків, одягає кофточку тощо. Діти мають визначити , що змінилося у зовнішньому вигляді напарника?

 Аналіз вправи:

• Чи складно було змінити свій зовнішній вигляд?
• Як ти гадаєш, що складніше, змінити свій зовнішній вигляд чи відгадати, що змінилося у зовнішньому вигляді товариша?
• Чи сподобалася тобі гра?

Можна зробити висновок, що ми вчимо дітей вислуховувати кожного, хто хоче висловитися. Оцінюємо діяльність дітей лише позитивно. Ми не вживаємо слова «правильно», а натомість говоримо «цікаво», «незвичайно», «добре», «чудово», що стимулює дітей до подальших висловлювань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ –

 ЦЕ НАВЧАННЯ В РЕЖИМІ ДІАЛОГУ, ПІД ЧАС ЯКОГО ВІДБУВАЄТЬСЯ ВЗАЄМОДІЯ УЧАСНИКІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ З МЕТОЮ ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ, СПІЛЬНОГО ВИРІШЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ, РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ УЧАСНИКІВ.