Інтерактивні методи як засіб організації навчальної діяльності молодших школярів

Про матеріал

Актуальність теми «Інтерактивні методи як засіб організації навчальної діяльності молодших школярів» визначається вимогами запровадження Концепції Нової української школи (НУШ). Новий Держстандарт базується на засадах особистісно зорієнтованого компетентнісного підходу, ґрунтується на принципах презумпції талановитості дитини, цінності дитинства, радості пізнання, розвитку особистості та здоров’я. Формування наскрізних умінь: ефективно спілкуватися, співпрацювати, творчо, креативно та критично мислити,розв’язувати проблеми, розвивати власний інтелект, досліджувати, організовувати свою діяльність, рефлексувати, читати вдумливо. Головна мета НУШ – розвивати новий спосіб пізнання: саморозвиток. Саме інтерактивне навчання створює умови для здійснення та впровадження нових підходів Держстандарту; для формування компетентносте й учнів, розвитку та виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей, толерантних, розкутих, оптимістично налаштованих, готових до подолання життєвих труднощів, стійких до стресів і змін. Тому об’єкт дослідження: інтерактивні методи, предмет дослідження: зміст, форми та методи інтерактивного навчання. Мета: дослідити та розкрити проблеми впровадження та використання форм і методів інтерактивного навчання, як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів у сучасних умовах. Довести, продемонструвати на прикладах, що інтерактивне навчання здатне забезпечити вимоги до змін у діяльності НУШ, дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно - зорієнтованого рівня.

Перегляд файлу

Інтерактивні методи як засіб організації

навчальної діяльності молодших школярів

Виконала

Голяченко Ольга Іванівна,

учитель початкових класів Великогорбашівської ЗОШ І-ІІ ступенів

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………….3

Розділ 1

Теоретичні засади технології інтерактивного навчання…………………………………………………………………….5

1.1. Суть та методи інтерактивного навчання…………………………..5

1.2. Соціально-психологічні передумови організації

ефективної групової роботи учнів…………………………………..9

Розділ 2

Шляхи впровадження інтерактивних технологій на

уроках у початковій школі…………………………………………12

2.1. Особливості організації групової роботи

учнів початкових класів……………………………………………..12

2.2. Методичні рекомендації щодо використання

інтерактивних технологій……………………………………………15

Висновки…………………………………………………………….24

Список використаних джерел.……………………………………26

Додатки …………………………………………………………......28

Вступ

Актуальність теми «Інтерактивні методи як засіб організації навчальної діяльності молодших школярів» визначається вимогами запровадження Концепції Нової української школи (НУШ). Новий Держстандарт базується на засадах особистісно зорієнтованого компетентнісного підходу, ґрунтується на принципах презумпції талановитості дитини, цінності дитинства, радості пізнання, розвитку особистості та здоров’я. Формування наскрізних умінь: ефективно спілкуватися, співпрацювати, творчо, креативно та критично мислити,розв’язувати проблеми, розвивати власний інтелект, досліджувати, організовувати свою діяльність, рефлексувати, читати вдумливо. Головна мета НУШ – розвивати новий спосіб пізнання: саморозвиток.

Саме інтерактивне навчання створює умови для здійснення та впровадження нових підходів Держстандарту; для формування компетентносте й учнів, розвитку та виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей, толерантних, розкутих, оптимістично налаштованих, готових до подолання життєвих труднощів, стійких до стресів і змін. Тому об’єкт дослідження: інтерактивні методи, предмет дослідження: зміст, форми та методи інтерактивного навчання. Мета: дослідити та розкрити проблеми впровадження та використання форм і методів інтерактивного навчання, як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів у сучасних умовах. Довести, продемонструвати на прикладах, що інтерактивне навчання здатне забезпечити вимоги до змін у діяльності НУШ, дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно - зорієнтованого рівня.

Теоретичний аналіз літератури (праці О.К.Дусавицького, Н.В. Рєпіна, Г.А. Цукермана, Ш.А. Амонашвілі, Д.Б. Ельконіна, В.В. Давидова, В.Гузєєва, А.Гінна, О.Пометуна, Л.Пироженка,М.Кларіна, М.Скрипника, та ін.) дає змогу стверджувати,що використання інтерактивних форм та методів навчання у навчально-виховному процесі може стати базисом розвитку пізнавальної активності молодших школярів. Учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Ця тема була і є актуальною. Її становлення відбувається з розвитком суспільства: змінюються потреби суспільства – змінюються і форми організації. Наразі у практиці початкової школи відбуваються великі зміни, застосовується безліч педагогічних технологій різного рівня: від технологій – систем навчання до технологій викладання інтегрованих курсів, предметів і технологій – способів навчання.

Під час підготовки до виконання випускної роботи було опрацьовано наукову та методичну літературу, Державні документи про освіту, що сприяла у написанні теоретичної частини, дало змогу віднайти наукове підґрунтя власним практичним напрацюванням.

Дана робота містить вступ, теоретичний розділ про суть , методи та соціально-психологічні передумови організації групової роботи. Другий розділ розкриває методику та шляхи впровадження інтерактивних технологій в початковій школі. У висновках висвітлено ступінь досягнення мети і виконання завдань роботи, навчально – методичні результати опрацьованої теми.

Розділ 1

Теоретичні засади технології інтерактивного навчання

Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, коли і учень, і вчитель рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання, розуміють, що вони роблять, що вони знають, вміють і здійснюють. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасилітатор який ніколи не “замикає” навчальний процес на собі. Головним у процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання. (Додаток 1)

Дослідження проблеми інтерактивності навчання сягає своїм корінням ХІХ століття. Американський педагог і філософ Дж. Дьюї, як один із авторів методі проектів, був переконаний, що навчання повинно орієнтуватися на природний розвиток вроджених якостей дитини і в центрі змісту освіти має бути учень з його власними інтересами і потребами. Він та його послідовники розробили і обґрунтували дидактичні основи впровадження методу.

Нагадаємо, що термін «інтерактивна педагогіка» відносно новий: ввів його у 1975 році німецький вчений Ганс Фріц. Лінгвістичне тлумачення слова – взаємодіяти. У дослівному розумінні інтерактивним може бути метод, у якому той, хто навчається, є учасником, який разом з іншими здійснює щось: говорить, керує, моделює, пише, малює; бере активну участь у тому, що відбувається, особисто створюючи це.

За даними американських учених учень засвоює матеріал:

під час лекції – на 5%;
під час читання – на 10%;
під час роботи з відео/аудіо матеріалами – на 20%;
під час демонстрації – на 30%;
під час дискусії – на 50%;
під час практики - на 75%;
під час навчання інших – на 90%. [3, с. 26].

Набагато складніше навчити, ніж просто розповісти. Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі у цьому процесі. Пояснення й демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання [16, с.14]. Інформація, яка поступає в мозок учня не просто записується, а й аналізується, обробляється. Щоб ефективніше її опрацювати, необхідно задіяти як зовнішні, так і внутрішні фактори. Коли ми обговорюємо проблеми з іншими, ставимо запитання, доводимо переконуємо, пояснюємо, наш мозок працює набагато краще і оперативніше.

Вивчаючи класифікацію інтерактивних методів хочу відмітити, що

М.Кларін класифікує інтерактивні методи навчання за принципом активності:

фізична (зміна робочого місця, виконання записів, малювання тощо);
соціальна (ставлення запитань, формулювання відповідей тощо);
пізнавальна (доповнення відповідей, виступ, самостійний пошук розв'язання проблеми тощо).

О. Пометун і Л. Пироженко об'єднують форми інтерактивного навчання у чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності:

кооперативне навчання (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);
колективно-групове навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, «навчаючи — вчуся», «ажурна пилка» та ін.);
ситуативне моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драматизація…);
опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, «займи позицію»,«дискусія»)

М. Скрипник у свою класифікацію інтерактивних методів навчання поклала такий принцип навчання, як взаємодія — діалог. Дослідниця визначає наступні інтерактивні методи навчання:

інформаційні («Моє ім'я», «Весела Віра», «Перше знайомство», «Хвилина мого життя», «Паперові літаки», «Мені подобається...», «Іменні жетони»);
пізнавальні («Від А до Я»);
мотиваційні («Мої очікування», «Лист до самого себе», «Самооцінка»);
регулятивні («Виробимо правила»). [11; с.27]

Взагалі, інтеракція – це шлях формування творчої особистості, створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини, для її саморозкриття, самоутвердження. Це співнавчання, в якому вчитель і учні рівноправні суб’єкти процесу навчання. Вчитель керує розумовою діяльністю учнів, спрямовує їх, залучаючи до діяльності через пізнання світу і себе в ньому – реалізує важливий принцип гуманної педагогіки М.Монтессорі: «Допоможи мені зробити це самому» [1;с.55]

О.Я.Савченко наголошує: «Діалогічність навчання, широке використання парної і групової роботи є потужним імпульсом активності мислительної діяльності дітей різних рівнів мислення. Ці переваги з’являються внаслідок того, що в групах відбувається жвавий обмін думками, є можливість виявити більший обсяг знань, вислухати різні точки зору. У різних формах співпраці діти набувають досвід взаємного навчання, в них формуються такі риси характеру. Як повага один до одного, довіра, уміння слухати, лідерські якості. » [23;с.5]

Т. Вольфовська підкреслює значення інтерактивних вмінь як таких, що забезпечують гармонійне і творче входження особистості у суспільне життя. З огляду на роль інтерактивних умінь для розвитку особистості, їх можна об'єднати у дві групи. Перша група характеризує людину з точки зору її відповідальної особистісної автономії і охоплює самоконтроль, самооцінку, самопрезентацію, орієнтацію на власну систему оцінювання різних ситуацій. Друга група інтерактивних умінь визначає соціально-перцептивні та операційно-технологічні компоненти взаємодії особистості: здатність до контакту, налаштованість на згоду і толерантність, здатність конструювати різні моделі поведінки й користуватися ними, вміння бути лідером і підпорядковуватись, вміння підтримувати дружні стосунки (кооперативні вміння) тощо.

У дитини молодшого шкільного віку сформованість інтерактивних вмінь визначається рівнем розвитку наступних показників:

спосіб та засіб саморегуляції;
прийоми та способи організації власної поведінки;
контроль власної імпульсивності;
довільність поведінки;
навички та вміння кооперативних моделей поведінки з однолітками;
вміння підтримувати постійні, глибокі, позитивні стосунки;
вміння встановлювати адекватні рольові відносини з вчителями;
вміння проявляти толерантність, запобігати конфліктам або виходити з них;
успішність у різних сферах навчальної діяльності тощо.

Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях В.Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є.Ільїна, С.Лисенкової та інших; теорії розвивального навчання.

Розвиток науки і техніки дав учителям та учням нові форми комунікації, нові типи вирішення навчальних завдань, перетворив вчителя з авторитарного викладача готових ідей у натхненника інтелектуального та творчого потенціалу учня. Саме так учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, проводити дослідження, критично мислити, поважати думку друзів, самостійно приймати продумані рішення.

1.2. Соціально-психологічні передумови організації

ефективної групової роботи учнів

Інтерактивні методи навчання є найбільш цікавими і ефективними. Під час інтерактивного навчання учень стає не об'єктом, а суб'єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це формує у школярів внутрішню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку та самоспостереження. Організовуючи інтерактивне навчання передбачають моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, при цьому учні, висловлюючи свою точку зору стосовно тієї чи іншої проблеми, вчаться доказово міркувати, спільно вирішувати питання на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Під час інтерактивного навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, дискутувати, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення.

У роботі варто використовую цікаві методичні прийоми: ситуативне моделювання, проблемне навчання, проблемний діалог, колективно–групове навчання, що формує критичне мислення. Створити такі умови дитині, при яких би не пригнічувалася особистість учня, а кожна дитина відчувала себе комфортно, створити «ситуацію успіху» для слабо встигаючих учнів. Працювати над тим, щоб підвищувати і підтримувати інтерес дітей до навчання. Це - одне з важливих завдань, що стоїть перед учителем. Адже інтерес до знань є могутнім засобом успішного навчання й виховання, необхідною умовою досягнення позитивних результатів праці, формує у школярів внутрішню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку та самоспостереження. У зв’язку з цим найефективніші уроки, на мою думку, побудовані за традиційною методикою із використанням елементів інтерактивного навчання. На уроках варто застосовувати різні інтерактивні форми і методи роботи. Адже одне з найголовніших завдань школи – всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання. Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. Функції вчителя суттєво змінюються: на перший план виходить вміння організувати самостійну пошукову діяльність учнів та їх взаємодію з метою розвитку мотивації й соціальних навичок. Такі можливості формуються у процесі спеціально організованої педагогічної діяльності, через сучасні продуктивні технології, що ґрунтуються на діалозі, ситуаціях вибору, вільного обміну думками, авансі успіху. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, щоб не лише передати знання, а й усвідомити цінність інших людей. Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути дитина. Учень завжди має бути суб’єктом навчання. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Майстерність педагога полягає в умінні максимально виявити досвід дитини, розвинути індивідуальні пізнавальні здібності, допомогти особистості пізнати себе, сформувати культуру життєдіяльності та дати «відчути радість успіху в розумовій праці». (Додаток 2)

Саме В.О.Сухомлинський у галузі розумового виховання також прагнув, «щоб початкова школа стала школою мислення, фундаментом творчих розумових сил учнів. Щоб дитина в початковій школі була передусім думаючою, активним здобувачем знань, допитливим шукачем істини, мандрівником у світі пізнання» [25, с. 21].

Саме інтерактивні технології розвивають: мислення, логіку, інтерес до навколишнього середовища, потребу у навчальній діяльності учнів.

Отже, інтерактивного навчання – це такі технології, що мають невичерпний потенціал, і є полем для творчої діяльності вчителя, який перебуває в постійному пошуку успішної організації навчального процесу.

Щоб початкова школа була успішною, вона повинна бути сконцентрована на ідеї: «людина не засіб, а мета, тому не дитину треба пристосовувати до системи освіти, а школу до неї» [19, с. 24]. А вчителем має бути той, який «не затискує, а визволяє, не пригнічує, а підносить, не мне, а формує, не вимагає, а запитує, переживає разом із дитиною багато натхненних хвилин…» - ось так образно, художньо і точно визначив роль вчителя Януш Корчак. Це визначення дуже гарно підходить для інтерактивних способів навчальної діяльності.

Розділ ІІ

Шляхи впровадження інтерактивних технологій

на уроках у початковій школі

2.1. Особливості організації групової роботи

учнів початкових класів

Сучасний розвиток суспільства дав активний поштовх до змін у всіх сферах життя суспільства України. Пошуки нових тенденцій, підходів, ідей в освіті ведуть до нових цілей, модернізації, виходу на новий рівень знань. Усі інновації, в галузі педагогічної освіти, сприяють становленню нового типу педагога, здатного вирішити коло значимих проблем ХХІ століття. Актуальність пов’язана з розширенням інновацій, серед яких технологія інтерактивного навчання підвищує мотивацію як учня, так і вчителя, що сприяє формуванню загально навчальних та предметних навичок і вмінь; виробленню життєвих цінностей; максимальному використанню своїх здібностей; розвитку комунікативних якостей;формуванню доброзичливого ставлення до інших; можливості висловлювати, відстоювати та пропонувати свою думку; опановуванню нового матеріалу за короткий час;винахідливості та творчого підходу до розв’язання проблеми.

Правила поведінки в ході інтерактивного навчання:

у спільній роботі немає «акторів» і «глядачів», всі — учасники;
кожний член групи заслуговує, щоб його думка була почута;
говорити чітко, зрозуміло;
висловлюватися безпосередньо з теми, уникаючи зайвої інформації;
уточнювати незрозумілу інформацію за допомогою запитань на кшталт «Чи правильно я зрозумів?» і тільки після цього робити висновки;
кожний учасник має право на допомогу і зобов'язаний надати
допомогу тому, хто цього потребує;

обговорюються не особистості, а ідеї

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків.

І. Мотивація

ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів.

ІІІ. Надання необхідної інформації

ІV. Основна частина заняття – інтерактивна вправа

V. Підбиття підсумків. Оцінювання результатів уроку[16, с. 82].

Метою етапу мотивації є привернути увагу учнів до проблеми і викликати інтерес до неї. Мотивація дає змогу дітям усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший предмет, що перед ними поставлені інші завдання. Тут використовуються прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту та процесу, явищ та подій.

Мета етапу представлення теми та очікуваних навчальних результатів – забезпечити розуміння учнями змісту їх діяльності. Цей етап має відповідати таким вимогам: висвітлювати результати діяльності вчителя, а не учнів; чітко показувати рівень очікуваних навчальних досягнень; сформувати критерії оцінювання результатів; формулювання має бути чітким, коротким, зрозумілим.

Етап надання необхідної інформації має доти учням достатньо інформації для виконання практичних завдань, шляхом інтерактивної взаємодії за мінімально короткий час.

Основна частина уроку - інтерактивна вправа. Передбачає застосування педагогом 1 – 3 інтерактивних вправ, що добираються залежно від теми та очікуваних результатів. Має займати 50 – 60% часу. Саме вони мають забезпечити досягнення мети уроку. Обов’язково є така послідовність:

Інструктування (2 -3 хв.)
Об’єднання в групи або розподіл ролей (2 - 3 хв.)
Виконання завдання (5- 15 хв.)
Презентація результатів (3 – 15хв.)

Рефлексія результатів учнями, що є природним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання. Вона застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу уроку.

Функції етапу підбиття підсумків і оцінювання результатів: прояснити зміст опрацьованого; зіставити реальні результати з очікуваними; проаналізувати, чому відбулося так чи інакше; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєне, намітити нові теми для обмірковування; встановити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно вивчити; скласти план подальших дій.

Вчителеві слід пам’ятати, що підбиття підсумків є найважливішою частиною інтерактивного уроку. Участь дітей у само оцінюванні дає змогу зважити: чи вміють вони здійснювати перевірку, самоперевірку, взаємоперевірку, давати самооцінку й об’єктивну оцінку знань товаришів, чи вміють обґрунтовувати свої думки щодо оцінювання. (Додаток 3)

Оцінювальна шкала і самооцінка учнів допомагають виробити вміння працювати фронтально, індивідуально й у групах. Саме такі можливості розкриває використання інтерактивних технологій у навчальному процесі. Коли учні працюють у групах та виконують завдання, кінцевий результат якого залежить від спільних зусиль, вони починають глибше занурюватись у навчання, оскільки роблять це не самостійно,а разом з однокласниками Кооперативне навчання сприяє активному засвоєнню матеріалу. Спільні дії в малих групах, обговорення матеріалу з іншими, взаємонавчання - дають можливість краще зрозуміти, опанувати виучуваний матеріал.

2.2. Методичні рекомендації щодо використання інтерактивних технологій

«Тільки той спосіб викладання правильний,

яким задоволені діти»

Л. Толстой

З першого класу слід організовувати роботу між учнями з використанням інтерактивних технологій. Дитячу співпрацю починати з найпростішого, не обминаючи дрібниць: як сидіти за партою, щоб працювати «очі в очі» з товаришем, як допомагати і як просити допомоги. Коли вводиться нова форма співпраці давати зразок. Спочатку - такі завдання які об’єднують дітей на кілька хвилин. Коли діти прописують букву, цифру. «Пропишіть рядок букв. Обміняйтеся зошитами. Знайдіть у сусіда найкращі літери в рядочку». Цю вправу ми називаємо «Знайди принцесу». Ще з 1 класу відбувається становлення навичок парної та групової роботи, складаються правила співпраці, які з часом доповнюються і ускладнюються. Під час закріплення теми «Звуки і букви» об’єдную за формою карток: І- трикутники, ІІ – круги, ІІІ – прямокутники. Завдання групам – до малюнка дібрати звукову модель. Пояснити свій вибір. У цікавій формі проходять «Хвилинки каліграфії». Пишемо букви, склади,складаємо з них слово, речення, «сенкан».

Дуже модні та сучасні «Ранкові зустрічі»: чемно привітайся, зроби комплімент, поспіваймо…

Гра «Знайомство» або «Гімн імені»

Назвіть своє ім’я, улюблену квітку, всі добрі слова, які розпочинаються на першу літеру вашого імені. Продовжте розповідь про свою позитивну якість, вміння, талант…

Я Ольга. Омріяна. Орхідея . Захоплююсь машинами. Обожнюю,люблю дітей. Вмію в'язати, готувати.

Отож ми бачимо, що всі ми різні, однак мрійливі, розважливі, ввічливі, надійні. Вдалося зібрати чарівний букет різноманітних квітів, познайомитися, створити позитивний доброзичливий фон, налагодити контакт один з одним.

Вправа «Прийняття правил»

Правила важливі в житті людини та суспільства. Вони допомагають регулювати взаємостосунки людей. Для продуктивної праці в нашій групі, щоб кожен учасник почувався комфортно і міг діяти ефективно, потрібно ухвалити свої правила. Наприклад: бути ввічливим; бути позитивним; не критикувати; говорити від свого імені; бути активним; говорити по черзі, «піднята рука», «стоп»…

Вправа «Гронування»

Спілкуватись на основі довіри

Щирість – відверто висловлюйте свою думку

Активність – виявляйте ініціативу, щоб заняття було цікавим і динамічним

Принцип «Тут і Тепер» - зосередьте думки і почуття саме тут.

Регламент часу – висловлюйтеся чітко і локанічно

Доброзичливість – будьте позитивними, адже це головний принцип педагогіки

Гра «Герб»

Щоб робота була продуктивною, важливо, як тебе сприймуть, зустрінуть.

Відповідь на запитання – малюємо або …

Дві речі, які ви робите найкраще
Мій найбільший успіх у житті
Я очима батьків і вчителів
Я очима друзів
Моя найбільша мрія
Три слова, які я хотіла б почути на свою адресу

1	2
3	4
5	6

Ця, утворена вами малюнкова таблиця є своєрідним гербом, представляє вас як особистість .А саме: як би ви хотіли, щоб вас сприймали в даний час.

Гра «Криголам»

Назвіть свій життєвий девіз (кредо)

«Жити так, щоб біля тебе було зручно і затишно жити іншим»

Ви визначили своє життєве кредо, помріяли, напруження дещо спало. Гра «Криголам» - ламає напруження. Отож ми готові до співпраці.

Вправи-енергізатори

У ході будь-якої спільної діяльності діти періодично відчувають зниження активності. Засобом подолання спаду енергії є вправи-енергізатори.

Енергізатор — короткотривала вправа, спрямована на відновлення енергії дітей, відновлення інтересу до заняття і концентрації уваги учасників. Разом з тим, вправи-енергізатори дають можливість учням:

перемогти природну сором'язливість;
перебороти особистісні страхи і комплекси;
навчитися цивілізованого спілкування з навколишніми;
розкрити свій творчий потенціал.

Види енергізаторів:

Для знайомства учасників.
Для згуртованості групи.
Для розминки, розслаблення, пожвавлення активності участників.
Для об'єднання дітей у групи кооперативного навчання (КН).
Для розвитку у дітей комунікативних навичок.

Виконання вправи -енергізатора обов'язково слід завершити короткою бесідою з дітьми про емоції, почуття, враження, які вони отримали від вправи; про мету виконання даної вправи. ( Подаруй квітку, піраміда позитивних почуттів, віночок, подарунок, всі разом, аплодисменти по колу, місток дружби, сонячний зайчик, ласкаве ім’я,фігура…)

Доброго ранку! Доброго дня!

Доброго вчора, сьогодні, щодня!

Радісно зранку усіх Вас вітаю!

Щастя й здоров’я усім вам бажаю!

- Я вкладаю в свої долоні відвертість, щирість душі, доброту та тепло свого серця, звати мене Ольга Іванівна і хочу все це передати вам. Будь ласка, прошу Вас зробити аналогічне знайомство-передачу сусіду.

- А тепер попрошу всіх взятися за руки та утворити коло. Разом, дружнім колективом легше долати труднощі, вирішувати проблеми. Коли ми держимось за руки ми відчуваємо, як енергія та тепло передаються від одного до іншого, який заряд енергії, який позитив переповнює кожного. Побажаймо один одному успіхів, усміхніться та оберіть тваринку, яка вам до вподоби.

Займіть відповідні місця. Розділіть обов’язки для роботи в групах. Пригадайте правила роботи в групах (пам’ятка )

Метод «Мозковий штурм» використовується для стимулювання творчої активності, за якої учасникам обговорення пропоную висловити якомога більшу кількість варіантів рішень, в тому числі найфантастичніших. Потім із загального числа висловлених ідей ми відбираємо найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці. Мета спільної діяльності: почути різні думки з даної проблеми і знайти найкраще рішення. Наприклад: (Додатки 4,11)

Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному швидко висловити свої думки, враження, позицію. Ставиться запитання до класу, обговорюємо його в мікрофон, передаючи його один одному по черзі. Говоримо чітко, швидко, локанічно. Відповіді не коментуємо і не оцінюємо.

Суть методу «Броунівський рух» полягає в тому, що я дозволяю пересуватися по класу в пошуках потрібної інформації. Наприклад, до уроку по класу розкладаю картки з прикладами, а окремо цифри-відповіді. Діти, об’єднані в групи, обчисливши вираз шукають потрібну відповідь. По завершенню аналізуємо роботу кожної групи.

Метод «Карусель» використовую на уроках математики, української мови, читання,російської мови. Наприклад, під час перевірки таблиці множення. Діти утворюють два кола, ставши парами, обличчям один до одного. Діти, які стоять у внутрішньому колі називають табличні прикладі своїм парам, діти із зовнішнього кола – відповіді до них. Після правильних відповідей учні подають сигнал: двох, взявшись за руки, підіймають їх вгору. Коли всі справились, по моєму сигналу: «Карусель поїхала», зовнішнє коло пересувається на одного учня за годинниковою стрілкою. Робота продовжується в новостворених парах.

Технологія «Ажурна пилка» Українська мова Тема. Рід іменників

Учитель розділяє клас на 4 домашні групи. Завдання: опрацювати вдома кожну групу іменників. У класу учасники домашніх груп об’єднуються в експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і таким чином самі набувають нових знань. Учасники експертних груп повертаються в домашні групи й діляться знаннями. Отриманими в експертних групах, з іншими учасниками цієї групи. Клас об’єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку.

Метою «Ток-шоу» є набуття навичок публічного виступу та дискутування. Учитель на такому уроці є ведучим на «ток -шоу»

Роботу організовуємо таким чином:

Оголошується тема дискусії. Запрошуються «гості» висловитися із запропонованої теми. Слово надається глядачам, які можуть висловити свою думку або поставити запитання «запрошеним» за одну хвилину. Запрошені мають відповісти якомога конкретніше. Ведучий може ставити своє запитання або переривати промовця через ліміт часу. Ця форма роботи допоможе учням навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати й захищати власну позицію

Технологію «Метод Прес» використовую при обговоренні вправ, у яких потрібно зайняти і чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Цей метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.( Додаток 10)

Українська мова, 4-й клас. Тема. Однорідні члени речення.

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповісти на поставлене запитання виключно за поданим кліше:

1-ша пара — «Я вважаю, що...»

2-га пара — «...тому, що...»

3-тя пара — «...наприклад...»

4-та пара — «Таким чином...»

Отже, міркування набуває вигляду: Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме питання й залежать від одного й того ж слова.

«Акваріум» на уроці вдосконалює навички роботи в малих групах. Учні об’єднуються в дві-три групи. Отримують завдання те необхідну інформацію Одна з груп сідає в центр класу та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання потрібно: прочитати вголос ситуацію, обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії, дійти спільного рішення за 3-5 хв. Всі інші учні класу мають сидіти і слухати, не втручаючись в хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами. Після закінчення (3-5 хвилин) група займає свої місця, а клас обговорює: чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена? Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? Після цього місце в "Акваріумі" займає інша група та обговорює наступну ситуацію. Усі групи по черзі мають побувати в "Акваріумі" і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.

Щоб з'ясувати, які позиції і думки можуть існувати, щодо розглядуваного спірного питання, я використовую вид діяльності «Займи позицію». При цьому надається можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки з даної теми, обґрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Якщо вас переконали, ви можете перейти на іншу позицію, в будь-який час та дати оцінку висловлюванням інших учнів. Оголошуємо тему та пропонуємо висловити свою думку з досліджуваної теми, потрібно стати біля того плаката ("так", "ні", "не знаю"), який відповідає вашій позиції, підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали: самостійно або в групі своїх однодумців підберіть кілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у вашій правоті, висловте свої аргументи класу, застосувавши метод "Прес", уважно вислухайте позиції та аргументи інших, якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, то можете перейти до іншого плаката і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони.

Вид навчальної діяльності «Навчаючись – учусь» надає можливість моїм учням взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим школярам. Роботу організовуємо так:оголошуємо тему та мету уроку, роздаємо картки із завданнями. Слід ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Якщо щось незрозуміло, діти запитують у вчителя, перевіряють: чи правильно вони розуміють інформацію Потім учням потрібно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Слід підготуватися до передання цієї інформації іншим у доступній формі. Учасники мають право говорити тільки з однією особою. Їх завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями та самому дізнатися про певну інформацію від них. Вони повинні уважно слухати інших, намагатися отримати і запам'ятати якомога більше інформації, за необхідності зробити короткі нотатки. Коли всі поділилися та отримали інформацію, розказують у класі, про що вони дізналися від інших.

Методичний прийом «Диктант для «шпигуна» дозволяє моїм учням розвивати зорову пам'ять, тренує уважність і відповідальність за кінцевий результат. Він добре працює на уроках філологічного циклу, математики, природознавства…

Клас ділю на кілька команд. Текст диктанту ділю на стільки ж частин. Аркуші з текстом прикріплюю до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту, читає його, запам’ятовує, повертається до команди і диктує їм свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок ( або зробить менше за інших). З математики можна запропонувати тексти задач, приклади, рівняння.

Якщо матеріал добре знайомий учням, доцільно застосувати методичний прийом «Знайди помилку». Він провокує виникнення ситуації успіху на уроці. А якщо матеріал новий, то успішні пошуки помилки викликають щиру похвалу і захоплення вчителя, дозволяє дітям відчути себе дослідниками й експертами. Наприклад: даємо текст у якому дві - три явні помилки, дві – три типові, одну малопомітну. Виявлення такої помилки свідчить про глибоке знання предмета і розвиває критичне мислення учнів.

Як росте снігова грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість моїх учнів. Наприклад: Слово- речення – питання – відповідь.

Структурно-логічні схеми створюємо за допомогою прийому «Павучки». Слово обводимо овалом і до нього підбираємо ключові слова, якими характеризують ці поняття. Слова і утворять ніжки павучка.

На уроках природознавства, читання, української мови надаю перевагу побудові асоціативного куща, який може слугувати схемою, яка поступово складається учнями під керівництвом вчителя. Наприклад : вода -у рідкому стані – (текуча, безбарвна, без запаху,немає форми,при охолоджені стискається, при нагрівані розширюється), у твердому стані-(сніг, лід, іній, град), у газоподібному-(утворюється з води, прозора, безбарвна, легка, піднімається вгору). На читанні «Творчість письменників»: І. Франко –( поет, письменник, казкар, син, українець, бідняк, перекладач, історик,журналіст)

Дуже цікаво і захоплююче проходить прийом «Кодування» (Додаток 7)

Він сприяє активній розумовій праці кожного учасника, спонукає до правильного рішення, тому що одне завдання тісно пов’язане з наступним. Якщо неправильно розв’язав щось, не буде читатися слово. І самоперевірка включається автоматично. Аналогічно проходить прийом «Дешифрувальник» Наприклад: діти обчислюють вираз та обирають букву за цифрою(код.) Підставляють букви відповідно до коду, утворюється слово. (До інших кодувань – інші інструкції.) (Додаток 6)

Основною метою мають стати самоосвіта та самовиховання, слід пам’ятати, що вони завжди починаються з уважного вивчення власного «я» та рефлексії. Навчання сприяє активізації зони найближчого розвитку, виникає здатність до рефлексії та орієнтації «на себе». Особливо сприятливим для розвитку рефлексії у дитини є період кризи семи років.

Рефлексія – здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки,мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей.

«Синквейн»– вірш у п’ять рядків, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує чи віддзеркалює тему. Дуже доречно на уроках читання, природознавства. Наприклад:

Заєць
Білий, пухнастий
Боїться, бігає, ховається
Я люблю швидкого зайця.
Дика тварина

У зимовому лісі живе білий, пухнастий заєць. Життя його складне та важке. Він боїться всіх і вовка, і лисицю. Побачивши їх він тікає, ховається. Мені дуже шкода маленького беззахисного вуханя. Диким тваринам непросто пережити холодну зиму.

Зайчику, біленький!

Станеш ти сіренький.

Як настане літо -

Буде добре жити.

Будеш ти стрибати,

Морквинку жувати!

«Інтерв’ю» учень «кореспондент» бере інтерв’ю у своїх однокласників. Використовуємо на різних етапах уроку, «тестування», «незакінчене речення»

Суд від свого імені. Цей метод дозволить учням отримати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру — судовий процес із мінімальною кількістю учасників від трьох осіб: судді, що слухатиме обидві сторони і винесе остаточне рішення, позивача та відповідача (якщо йтиметься про розгляд кримінальної справи, то учасниками будуть обвинувач та обвинувачений). Після того як учитель об'єднав дітей у три групи — судді, позивачі та відповідачі, протягом відведеного часу: судді — знайомляться зі судовою процедурою та готують запитання до обох сторін; позивачі — обговорюють зміст вступної промови та можливі аргументи; відповідачі — готують зміст заяви-відповіді та аргументи захисту. Після того як сплине час, відведений учителем, учні об’єднуються в групипо три особи – суддя, позивач, відповідач. Розпочинаємо судовий розгляд справи у кожній групі за таким порядком:

Суддя викладає суть справи.

Заслуховується заява позивача. Позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання. Відповідач викладає аргумент захисту, суддя ставить йому запитання. Суддя виносить рішення.

Провідна ідея досвіду полягає у покращенні якості та результативності навчання. У світлі сучасних тенденцій з’являються інноваційні інтерактивні технології, які допомагають вчителеві удосконалити майстерність та якість викладання.

Фішбоун - технологія викладу інформації у вигляді скелету риби.

1. Проблема (голова)

2. Причини (верхні кісточки)

3. Факти (нижні кісточки)

4. Висновок (хвіст) (Додаток на сторінці 37)

Кубик Блума - учитель кидає кубик, грань,що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на грані де стоять запитання. Що це таке? Для чого потрібно? З чого складається? Чому? Що якщо? Що це для тебе? Як ти ставишся? А можуть бути відмінки з питаннями. Дуже швидко із цікавістю засвоюються учнями! (Додаток на сторінці 37)
Ромашка Блума – складається з шести пелюсточок, кожна з яких містить певний тип запитання . Знаннєві, уточнюючі, практичні, інтерпретаційні, оціночні і творчі питання. А можна і при вивченні букв у 1 класі: подумай і скажи на букву М назва квітки, тварини, комахи, рослини, овочу, міста…

(Додаток на сторінці 38)

Скетчноутінг (від англ. “sketch” – ескіз, зарисовка), скрайбінг – спосіб структурування інформації, що сприймається на слух, або фіксація власних думок. Суть технології візуалізації – закріплення зарисовка на папері важливих ідей у вигляді конспекту, схем, графічних символів. Пов’язують це з американськими дизайнерськими компаніями, котрі використовують спрощені ілюстрації й схеми замість багатослівних описів їхньої діяльності. Успіх й ефективність скрайбінгу пояснюється тим, що мозок людини схильний малювати картини, здатний мислити образами, а мова рисунку – універсальна мова. Таким чином, візуалізація навчальної інформації є своєрідним інструментом технології інтерактивного навчання.

ВИСНОВКИ

Школа має бути не тільки підготовкою до життя, адже діти уже живуть, школа має бути самим життям. Досягнути цього можна, створюючи

Інноваційне середовище навчання, використовуючи парні, групові, колективні форми діяльності. На мою думку, у навчально- виховному процесі повинні активно використовуватися наступні інноваційні технології: розвивальне навчання, інтерактивні технології, проектне навчання, проблемне навчання, ситуативне моделювання , формування критичного мислення.

У процесі роботи над випускною роботою було вивчено і проаналізовано ряд наукових, методичних джерел, Державних документів, що стосуються інтерактивних способів організації навчальної діяльності. Висвітлено практичне застосування інтеракцій в окремих фрагментах уроків, занять. Опрацьовано методичні рекомендації щодо використання інтерактивних технологій. Саме такий підхід оптимально сформує у дітей ключові компетентності для Нової української школи.

Термін «інтерактивна педагогіка» ввів у 1975 році німецький дослідник Ганс Фріц. Мета інтерактивного процесу дослідження вченого – зміна, покращення моделей поведінки його учасників.

Дискусійним залишається питання, як в рамках класно-урочної системи забезпечити оволодіння учнями навичками саморозвитку особистості. Недосконалою в умовах інтерактивного навчання є методика і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Багато залежить від професійності вчителя, тому що універсальні критерії не завжди підходять для інтерактивного навчання. Потрібно правильно визначити об’єкти контролю, розробити гнучкі критерії оцінювання, відібрати відповідні форми контролю, щоб забезпечити справедливість оцінки та її мотивацію.

Додаткового аналізу, уточнення вимагає дослідження потенціалу навчальних предметів у застосуванні інтерактивних методик, а також можливості та особливості їх застосування у роботі з різним складом учнів.

Практика показує, що одні й ті ж методи і прийоми неоднаково спрацьовують з різними контингентами учнів. Дослідження підтверджують, що не всі діти відразу розуміють і позитивно сприймають інтерактивні технології, а, особливо, інтерактивні уроки.

У цьому випадку вчителю треба докласти зусиль, щоб: по-перше, змінити стиль спілкування дитини, який вона «принесла» з сім’ї; по-друге, мотивувати її на активність пізнання; по-третє, сформувати навики колективізму і толерантності, а також навики самоаналізу.

Найуспішнішим для реалізації є метод роботи в парах змінного складу, в стаціонарних парах (учні опановують їх швидко, з ентузіазмом працюють, результативність є високою). Організація роботи в групах на уроках трудового навчання не викликає труднощів, бо доля участі кожного учасника вибирається добровільно, відповідно до здібностей і бажань. Методи «Мозкового штурму» та «Прес» є універсальними у застосуванні на будь-яких уроках і на багатьох етапах уроку. Нові, сучасні методи, цікавинки діти сприймають позитивно, адже вони люблять, щоб їм приділялося максимум уваги, часу та любові.

Практика переконує, що кожний новий набір учнів в початкових класах вимагає корекції набору методик, іноді кардинальної зміни відпрацьованої системи роботи педагога, щоб не порушувати принципу «дитиноценризму». Адже застосування інтерактивних технологій надає змогу створювати навчальне середовище, що допомагає учням формувати характер, розвивати світогляд, виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості.

Школа – це не просто місце, де дитина отримує знання, а цілий простір для дитини, де вона вчиться жити, вчиться пізнавати оточуючий світ, пізнає загальнолюдські моральні цінності, стає не просто дорослою людиною, а повноцінним членом нашого суспільства.

Список використаних джерел

1. Башинська Т. Взаємодія вчителя і учнів у навчально-виховному

процесі як педагогічна проблема / Т.Башинська // Початкова школа. –

2004. - №12. – с. 55-58.

2. Бутрім В. Інтерактивні дидактичні ігри в початковій школі /К.:

«Шкільний світ», 2007.- 110с.

3. Вербицька О. Інтерактивні методи навчання предметів природничого

циклу. / О.Вербицька // Початкова школа. – 2007. - №6. – с.25-27

4. Державні стандарти початкової загальної освіти / [Електронний

ресурс]/ Режим доступу: zakon5.rada.qov.ua/laws/show/462-2011-п

5. Закон України «Про освіту» / [Електронний

ресурс]/osvita.ua/leqis/ation/law/223

6. Закон України про загальну середню освіту / [Електронний

ресурс]/www.osvita.orq.ua/pravo/law_02/

7. Замашкіна О. Я.А.Коменський про розвиток дитячої особистості. /

О.Замашкіна // Початкова школа. – 2000. - №3. – 47-50

8. Інноваційні технології в початковій школі / К.: «Шкільний світ»,

2008.- 110с.

9. Комар О. Інтерактивні методи як інноваційна діяльність сучасного

вчителя початкової школи. / О.Комар // Початкова школа. – 2010. -

№7. – с.47-49.

10. Кочерга О. Вплив психофізіологічних можливостей учня на результат

навчання. / О.Кочерга, Л.Назарова // Початкова школа. – 2015. - №3. –

с.7-9.

11.Матвієнко П. Орієнтир на освітні технології. / П.Матвієнко //

Початкова школа. – 2000. - №1. – с.3-4.

12. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із

навчанням українською мовою. 1-4 класи / К.: Видавничий дім

«Освіта», 2013.

13. Онопрієнко О. Предметна математична компетентність як

дидактична категорія. / О.Онопрієнко // Початкова школа. – 2010. -

№11. – с.47-49.

14. Падалка О. Педагогічні технології / О.Падалка, А.Нісімчук,

І.Смолюк, О.Шпак / К.: Видавництво «Українська енциклопедія»,

1995.- 137с.

15. Пометун О. Моя щаслива планета. Уроки для стійкого розвитку /

О.Пометун, О.Онопрієнко, А.Цимбалару / К.: Видавничий дім

«Освіта», 2011.-85с.

16. Пометун О.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О.

Пометун, Л.Пироженко/ К.: «Видавництво А.С.К.», 2003.-192с.

17.Попович Л. Формування комунікативної компетентності молодших

школярів. / Л.Попович // Початкова школа. – 2015. - №1. – с.52-54

18. Рівін О.Г. Колективні способи навчання/[ Електоронний ресурс]/

zippo.net.ua/index.pxp?page_id=407

19. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти / К.: «Грамота», 2012.-

503с.

20. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти / К., 2009.-

225с.

21. Савченко О.Я. Новий етап у розвитку 4-річної початкової школи. /

О.Я.Савченко // Початкова школа. – 2001. - №1. – с.6-10

22. Савченко О.Я. Вивчення особистості молодшого школяра як

передумова успішної організації його навчальної діяльності. /

О.Я.Савченко // Початкова школа. – 2012. - №3. – с.1-6

23. Савченко О.Я. Виховання розумної особистості, яка вміє самостійно

вчитися / О.Я.Савченко // Початкова школа. – 2007. - №8. – с.1-5

24. Савченко О.Я. Якість початкової освіти: сутність і чинники впливу.

/ О.Я.Савченко // Початкова школа. -2009. - №8. – с.1-6.

25.Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах. Том 3.-К.:

«Радянська школа», 1997.-670с.

26.Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. - 6-е изд. - Минск, 2000. – 560 с.

Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. - М., 2002.
Шамова Т.И. Проблемность - стимул познавательной активности // Нар.образование. - 1986. - №3. – С. 9-15.