Інтерактивні технології кооперативного навчання

Інтерактивні технології кооперативного навчання

 Групова (фронтальна) форма організації навчальної діяльності учнів передбачає навчання однією людиною (здебільшого, вчителем) групи учнів чи цілого класу. За такої організації навчальної діяльності кількість слухачів завжди більша, ніж кількість тих, хто говорить. Усі учні в кожен момент часу працюють разом чи індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів.

Колективна (кооперативна) форма організації навчальної діяльності учнів – це форма організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. За такої організації вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізовувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами й методами навчання і може застосовуватись на різних етапах навчання.

Співпраця (кооперація) – це спільна діяльність, для досягнення загальних цілей. У межах спільної діяльності індивідууми прагнуть одержати результати, що є вигідними для них самих і для всіх інших членів групи. Кооперативним навчанням називається такий варіант його організації, за якого учні працюють у невеликих групах, щоб забезпечити найбільш ефективний навчальний процес для себе і своїх товаришів. Ідея проста. Одержавши інструкції від учителя, учні об’єднуються в невеликі групи. Потім вони виконують отримане завдання доти, доки всі члени групи не зрозуміють і не виконають його успішно. Спільні зусилля приводять до того, що всі члени групи прагнуть до взаємної вигоди.

Позитивний ефект, що має співпраця для досягнення багатьох важливих результатів, робить кооперативне навчання одним із найбільш цінних інструментів в арсеналі вчителя.

Суттєвими компонентами співпраці є позитивна взаємозалежність, особистісна взаємодія, що стимулює діяльність, індивідуальна і групова підзвітність, навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах, обробка даних про роботу групи.

Коли учні працюють разом, вони формують навички, необхідні для самостійного життя:

уміння уважно слухати;

уміння спільно вирішувати проблеми;

самостійно (спільно) приймати рішення;

проводити різноманітні дослідження;

аналізувати навчальний матеріал;

розв’язувати конфлікти;

засвоювати навички демократичного способу життя, що знадобляться їм в сім’ї, на роботі, в житті.

Групова навчальна діяльність, на мою думку, сприяє формуванню у школярів позитивного ставлення до навчання, розвиває в них вміння пристосовуватись до умов роботи в групі, забезпечує високу загальну активність учнівського колективу. Крім того, саме групові форми організації навчальної діяльності є надзвичайно важливими для широкого та ефективного використання інтерактивних технологій.

Основними ознаками кооперативної групової роботи є:

поділ класу на групи для досягнення конкретного навчального результату;

склад групи не може бути постійним протягом тривалого часу – він змінюється залежно від змісту й характеру навчальних завдань, що необхідно виконати;

кожна група розв’язує певну проблему, визначену завданням;

завдання в групі виконується таким способом, щоб можна було врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи та групи в цілому.

М.Виноградова та І.Первін так визначають приблизну структуру групових занять:

1. Вступна частина:

 а) постановка пізнавального завдання (проблемної ситуації);

 б)інструктаж щодо послідовності роботи;

 в) роздавання дидактичного матеріалу групам.

2. Групова робота:

 а)знайомство з матеріалом, планування роботи в групі;

 б) розподіл завдань усередині групи;

 в) індивідуальне виконання завдання;

г) обговорення індивідуальних результатів роботи в групі;

г) обговорення спільного завдання групи (зауваження, доповнення, уточнення, узагальнення);

д) підбиття підсумків групового завдання.

 3. Заключна частина:

  а) повідомлення про результати роботи в групах;

б) аналіз виконання пізнавального завдання;

в) загальний висновок про групову роботу і досягнення поставленого завдання (вирішення проблемної ситуації).

До технологій кооперативного навчання належать такі інтерактивні технології, як: робота в парах, ротаційні (змінні) трійки, два-чотири-всі разом, карусель, робота в малих групах, акваріум.

Робота в парах

Кооперативне навчання може здійснюватись не тільки в групах, а й у парах. Пара є різновидом навчального колективу, де відбувається взаємонавчання. Взаємодія учнів у парі, порівняно з групою, має свої особливості, що позначаються на організації діяльності, але за механізмами впливу на розвиток дітей є подібною до групової діяльності. Роботу в парах застосовую і як окрему самостійну технологію навчання, і як підготовчий етап до роботи в групах, що допомагає розвинути в учнів комунікативні та інші вміння і навички.

Робота в парах – технологія, яку можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час поміркувати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, що за інших умов потребують багато часу. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи у парах можна швидко виконати вправи, що за інших умов потребують значних витрат часу.

      Наприклад:

Обговорити короткий текст, завдання до нього.

Взяти інтерв’ю і визначити ставлення партнера до заданого тексту тощо.

Зробити взаємоаналіз чи взаєморедагування письмових робіт.

Сформулювати підсумок уроку.

Розробити разом питання до учнів чи до вчителя.

Проаналізувати разом вправу, проблему.

Протестувати й оцінити роботу один одного.

Відповісти на запитання учителя.

Організація роботи

1. Пропоную учням завдання, ставлю запитання для невеличкої дискусії, пояснюю його, даю учням 1-2 хв для обдумування можливих відповідей або рішень індивідуально.
2. Визначаю, хто з учнів висловлюватиметься першим, пропоную обговорити свої ідеї один з одним. Щоб привчити дітей до чіткої організації роботи в парах, одразу визначаю час на спільне обговорення. Учні повинні досягти згоди щодо відповіді або рішення.
3. Після того як час буде вичерпано, даю можливість кожній парі представити свої результати роботи.

Наприклад:

Гра «Словниковий тренажер»

Учень тримає картку, на одній стороні якої записані словникові слова з пропуском букв, а на іншій – букви, що слід вставити.

Учні в парі по черзі називають букву, пропущену в першому слові, другому і т.д., контролюють та виправляють один одного.

Перевірка написання словникових слів

Після того, як учні під диктовку написали словникові слова, вони обмінюються зошитами, перевіряючи один в одного написане. Діти порівнюють правильність написання слів (зразки слів – на дошці).

Гра «Ланцюжок слів» (Робота зі словничком)

1 учень: адреса.

2 учень: адреса, айстра.

1 учень: адреса, айстра, бетон.

2 учень: адреса, айстра, бетон, бібліотека.

Гра «Початок – кінець»

А – с (абрикос), а – т (апетит), б – р (банкір), в – л (вокзал), п – я (пшениця).

Гра «Відгадай!»

Учні один одному записують моделі слів: П – приголосний, Г – голосний. Наприклад: ПГПГППГ – черемха, черешня; ППГПГПГ – гриміти, криниця; ПГПГП – бетон, метал, пиріг.

Гра «Слово зі слів»

Горизонт, абрикос, банкір, космонавт – грім.

Агроном, айстра, коридор, кипіти, очерет – радіо.

Гра «Запали вогник»

Учні записують словникові слова, у яких загубилися голосні, і відгадують їх. Б_нз_н, в_л_с_п_д, в_гн_щ_, пр_з_д_нт, тр_в_г_, ф_рм_.

Гра «Поспішай – запам’ятай»

За 1 хвилину учні запам’ятовують якомога більше словникових слів, записують їх по пам’яті, обмінюються зошитами і, користуючись словником, перевіряють написане.

Гра «Слово в слові»

Із букв словникового слова за 1-2 хвилини учні складають нові слова. Виграє та пара, яка склала найбільше слів.

Наприклад: автомобіль – томат, Бім, том, вата, біль, вілла, мова, тато.

Ротаційні (змінні) трійки

Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу й обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, засвоєння, закріплення.

Організація роботи

1. Розробляю запитання на допомогу учням з метою обговорення нового матеріалу. Запитання повинні передбачати неоднозначну відповідь.
2. Об’єдную учнів у трійки. Розміщую їх так, щоб кожна з них бачила трійку ліворуч і трійку праворуч. Разом усі трійки утворюють коло.
3. Ставлю кожній трійці відкрите запитання (однакове для всіх членів трійки). Кожен учень за порядком повинен на нього відповісти.
4. Після короткого обговорення пропоную учасникам розрахуватися на «перший, другий, третій». Учні з номер «один» переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером «два» переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером «три» залишаються на місці і є постійними членами своєї трійки. У результаті утворюється нова трійка.
5. Змінюю трійки стільки разів, скільки є питань.

Два-чотири-всі разом

Ця технологія ефективна для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь вести дискусію.

 Організація роботи

1. Ставлю учням запитання для обговорення дискусії. Пояснюю запитання, даю 1-2 хвилини для індивідуального обдумування можливих відповідей.
2. Об’єдную учнів у пари з метою взаємообговорення своїх ідей. Визначаю час на висловлювання кожного в парі та спільне обговорення. Пари обов’язково повинні досягти згоди щодо відповіді або рішення.
3. Об’єдную пари в четвірки, обговорюю попередньо досягнуті рішення щодо встановленого питання. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов’язкове.
4. Об’єдную четвірки в більші групи або обговорюємо поставлене питання з усім класом.

Карусель

Ця технологія найефективніша для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами. Її застосовую для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій, для збирання інформації з певної теми, для перевірки обсягу й глибини наявних знань, для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

Організація роботи

1. Розставляю стільці для учнів у два кола.

2. Учні, які сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а ті, які сидять у зовнішньому колі, - обличчям до центру, таким чином, учні сидять один навпроти одного.

3. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє – рухоме: за сигналом всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлені завдання. Може бути декілька варіантів такої діяльності.

Робота в малих групах

Використання групових форм організації діяльності учнів у рамках класно-урочної системи навчання дає змогу позбутися деяких її вад і є однією з умов використання інтерактивних технологій навчання.

Щоб ефективно організувати роботу в малих групах, постійно пам’ятаю, що:

- групи формую з 3-4 (3-5) осіб;

- усі члени групи сидять за одним столом;

- ролі між членами груп розподіляю швидко;

«Спікер» – ознайомлює членів із завданням, встановлює порядок виконання, пропонує членам групи почергово висловлювати свої думки, заохочує групу до роботи, підбиває підсумки роботи групи.

«Секретар» – коротко записує результати роботи, має право брати участь у підбитті підсумків роботи групи або допомагати доповідачеві.

«Секундант» – стежить за часом та заохочує групу до роботи.

« Доповідач» – чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.

- обов’язково нагадую правила роботи в групі:

1. Уважно слухай товариша.
2. Не критикуй! Не принижуй!
3. Пам’ятай про взаємоповагу.
4. Маєш право промовчати.
5. Дотримуйся визначеного часу.

 - даю кожній групі конкретні завдання, чіткі та детальні інструкції щодо їх виконання та організації роботи в групі;

 - стежу за часом і завжди маю додаткові завдання, щоб охопити учасників тих груп, що вже впорались із завданням;

- дотримуюсь застережень:

1. Учитель не може сидіти за своїм столом та виконувати іншу роботу;
2. учитель не має права виходити з класу;
3. не можна витрачати весь час на одну групу, ігноруючи інших;
4. не потрібно виправляти помилок учнів, хіба що вони самі про це попросять;
5. не можна перебивати учнів, навіть якщо вчитель бачить, що розмова пішла у  дещо неправильному напрямку;
6. допомагати учням забороняється.

- потрібно бути готовим до підвищеного шуму, характерного для роботи в групах.

Кількість учнів у групі залежить від загальної кількості учнів у класі, характеру й обсягу знань, що опрацьовується. Оптимальною вважаю групу з 3-5 осіб, тому що за меншої кількості учням важко різнобічно розглянути проблему, а за більшої – складно врахувати, яку саме роботу виконав кожний учень.

Об’єднання в групи здійснюю здебільшого на добровільній основі, за результатами жеребкування або за власним вибором учнів. Використовую різні способи об’єднання учнів у групи:

заздалегідь складаю список і вивішую його в класі ще до уроку;

прошу учнів розрахуватися на «перший, другий, …»;

об’єдную за порами року, квітками, днями тижня тощо.

Демократичність інтерактивного навчання, його особистісна орієнтованість потребують обов’язкового залучення учнів і до організації їхньої діяльності, тобто обговорення з ними можливого складу груп, процедур групової діяльності, її очікуваних результатів і досягнення демократичної згоди між учнями та вчителем на всіх етапах навчально- виховного процесу.

Отже, групи можуть бути однорідними, тобто об’єднувати учнів за певними ознаками, наприклад, за рівнем знань та позаурочної інформації з навчального предмета, або різнорідними. Бажано об’єднувати в одну групу сильних, середніх і слабких учнів. У різнорідних групах стимулюється творче мислення й інтенсивний обмін ідеями.

 Першим кроком для успішної групової роботи вважаю вибір відповідного завдання. Серед завдань можуть бути:

ігри, рольові ігри та імітації;

драматичні виставки;

проекти;

інтерв’ю, обмін думками;

«мозковий штурм»;

заповнення інформаційного простору;

розв’язування проблем та прийняття рішень;

досліди чи експерименти.

Кожну групову роботу обов’язково  завершую представленням, обговоренням її результатів цілим класом. Після будь-якої спільної діяльності запропоную учням оцінити свій персональний внесок у роботу групи, а  також досягнення усієї групи. Використовую і форми письмового оцінювання. Наприклад:

№ 1

Я вмію співпрацювати зі своїми друзями

- Я сказав (сказала) моїм друзям приємні компліменти.

- Я був (була) добрим партнером у групі, тому що завдяки мені інші добре себе почували.

- Я завжди стараюсь, щоб мій голос не був заголосним.

- Я дуже чемно наголошую своїм друзям, коли вони перестають думати про запропоноване нам завдання.

- Я вмію уважно слухати партнера.

Я поважаю і враховую думки моїх друзів щодо вирішення завдання.

Дай відповідь на запитання.

Що ти сказав (сказала), коли не погоджувався (не погоджувалася) з іншими?

Як твоя група працювала в цілому?