Відділ освіти Тарутинської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Районний ярмарок педагогічних ідей та технологій

 

 

 

 

 

Виконала:

Кавлак Ольга Василівна

Вчитель фізики-інформатики

НВК смт Серпневе

Стаж: 10 років

І категорія

 

 

 

 

 

Смт Тарутине

2014 р.

 

Зміст

Вступ  ………………………………………………….…………….……….…….…3

Розділ І. Застосування інтерактивних технологій під час проведення нетрадиційних уроків …………………………………………..…..…..……..…… 5

Розділ ІІ.  Приклади застосування інтерактивних технологій  на уроках фізики ……………….……….…………….……………….……...…….……..12

2.1.        Урок-подорож в 8-му класі – розв’язування задач та вправ на тему “Робота та енергія”………………………...………….……….….….....…..12

2.2.        Урок-аукціон в 7-му класі “Світлові явища. Явища відбивання та заломлення світла. Дзеркала” …………………………………..………..15

2.3.        Урок-гра "Фізичний футбол" в 11 класі “Атом і атомне ядро” .….... 18

2.4.        Урок-експериментальне дослідження в 8-му класі “Умови плавання тіл” ………………………………………….………………….……...…......23

2.5.        Урок-рольова гра  в 7-му класі “Суд над інерцією” …………….….....29

2.6.        Урок-КВК  в 8-му класі “Тиск твердих тіл, рідин, газів”..……...….....34

Висновки …………………………...……………………………..…………….….39

Література …..………………………………..……………………………….……40

 

 

 

 

Не сама дитина має пристосувати себе

до наших методів, а навпаки, наші методи

мають бути пристосовані до кожної дитини.

Щоб зрозуміти дитину, треба її знати і знати

шлях для впливу на її розум і почуття. Треба

зміцнювати в дитині її добру думку про себе.

“Нова школа соціального виховання ”

 

Вступ

Фізика є однією з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти, але разом з тим вона займає одне з останніх місць у рейтингу серед всіх шкільних предметів за рівнем зацікавленості учнів у їх вивченні. Майже третю частину учнів не цікавить фізика взагалі. І тому зараз на першому місці стоїть питання про пошук нових шляхів розвитку, формування і підвищення пізнавальних інтересів учнів, підвищення ефективності уроків фізики.

Розв’язок нових задач, поставлених перед школою життям привів до пошуків нових форм організації навчальної роботи в школі, до нових методів навчання. За словами Верзіліна Н.М. “Урок – це сонце, навколо якого, як планети, обертаються всі форми навчальних занять”[6,с.57]. Тому саме на уроці вчитель повинен організувати таку діяльність, використати таку форму викладення матеріалу, щоб в учнів виникло здивування, захоплення, бажання його освоїти, зрозуміти, що в свою чергу веде до формування стійкого пізнавального інтересу.

Учні будуть любити предмет, вчити його, захоплюватися ним лише тоді, коли їм буде цікаво. А зацікавити учнів – це обов’язок кожного вчителя. Тому учитель повинен постійно вдосконалювати методи роботи на уроках з дітьми, щоб постійно викликати інтерес учнів до уроку.

Ще А. Ейнштейн писав: “... якщо учитель поширює навколо себе подих нудьги, то в такому оточенні все зачахне; зуміє навчити той, хто навчає цікаво”[9,с.125]. Саме тому на практиці необхідно застосовувати ігрові форми навчальної діяльності, у яких спочатку приваблює поставлена загадка, перешкода, яку потрібно подолати, потім радість відкриття, одержаної перемоги. [5,с.184].

Вибір методів навчання залежить від навчально-виховної мети і змісту уроку, рівня підготовки учнів, наявних наочних засобів навчання.

До цього часу виділялись активна і пасивна моделі навчання, залежно від участі учнів у навчальній діяльності. До цієї класифікації зараз додають інтерактивне навчання як певний різновид активного, який має свої особливості та закономірності.

Інтерактивні підходи до навчання не нові для української школи. Вони використовувалися ще в перші десятиліття минулого століття й були поширені в педагогіці та практиці української школи.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому,що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Для інтерактивного навчання характерне досягнення навчальних досягнень шляхом упровадження інноваційних технологій, пошуку відповіді на запитання «Як навчити? Як створити умови?».

Інтерактивні методи навчання передбачають застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем.

Основними методами цього навчання є: самостійна робота, проблемні й творчі завдання, що розвивають творче мислення (часто домашні випереджаючі завдання, питання учня до вчителя, до інших учнів, питання вчителя до учня.

Метою даної роботи є визначення впливу нестандартних уроків на пізнавальну активність учнів з фізики.

Завдання даної роботи полягає у з’ясуванні впливу інтерактивних методів, які використовуються у нестандартних уроках на рівень пізнавальної активності та на рівень росту пізнавального інтересу.

Об’єкт дослідження – процес навчально–пізнавальної діяльності учнів з фізики.

Предмет дослідження – роль інтерактивних методів навчання у організації нестандартних уроків з фізики.

Робоча гіпотеза: якщо навчально–пізнавальну діяльність постійно “підживлювати” новими нестандартними підходами та ігровими елементами, то навчання стає більш цікавим, глибоким і гнучким, а це все веде до значного підвищення його результативності.

Новизна дослідження полягає у тому, що було відкрито і доведено таку ідею: ”Навіть здавалося б непривабливий навчальний матеріал можна представити на уроці в формі, яка породжує здивування, зацікавлення і бажання його освоїти”.

Робота вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування знань у дітей. Для кожного вчителя дуже важливо, щоб діти, дивлячись на нього, перш за все сприймали його як педагога-людину, яка здатна співпрацювати.

 

 

Розділ І.  Застосування інтерактивних технологій під час проведення нетрадиційних уроків

Орієнтація процесу навчання на розвиток особистості, формування його компетенція особистості, формування його компетенцій вимагають більш широкого використання активізуючи методик, інтерактивних технік у навчанні фізики ("мозковий штурм", дискусія у великій групі, робота в малих групах, метод базово-перехресних груп, дебати, метод "дерево рішень", інтерв'ю, дослідження випадків тощо), які є домінуючими під час проведення саме нетрадиційних уроків.

Проведення нетрадиційних уроків та позакласних заходів дає можливість доповнити і поглибити знання учнів, розвинути інтерес до предмету, формувати у них компетенції, яких потребує сучасне життя, зокрема: соціальні (брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті); полікультурні (розуміння несхожості людей, взаємоповага до їхньої мови, релігії, культури); комунікативні (опанування усних і писемних спілкуванням); інформаційні (уміння здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію); саморозвитку та самоосвіти; продуктивної та творчої діяльності.

Досвід моєї роботи, практика переконують, що за всієї різноманітності нетрадиційних уроків в основі кожного з них лежить така форма організації навчання як дидактична гра, за допомогою якої можна керувати діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним і психічним розвитком.

У виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Якщо для учнів 7-8 класів характерними є уроки-змагання, уроки естафети, уроки-подорожі, уроки-казки, театралізовані уроки, то для старшокласників ігри "дорослішають". Тут переважають ділові, рольові ігри, які реалізуються через уроки-конференції, уроки-інтерв'ю, уроки-диспути, інтегровані уроки, уроки-суди тощо.

Під час ділових, рольових ігор усі учні зайняті серйозною роботою, яка нагадує роботу дорослих.

Наприклад, під час проведення уроку-конференції у 10 класі на тему "Наукові основи дії теплових поршневих двигунів" були задіяні всі учні, бо крім ведучих, тут мали слово кореспонденти, історик, головний інженер, представник фірми, заступник головного інженера, конструктор, директор, еколог, головний механік, начальник відділу. Учням було цікаво, вони не тільки ознайомились з новими професіями, але й зуміли, дійсно, створити атмосферу, яка панує на даній фірмі по випуску двигунів. Урок складався з трьох частин вступу, основної частини - інтерв'ю та підсумку - повторення матеріалу. Досвід свідчить, що така робота подобається учням: вона надає широкий просвіт для самовираження, є добрим засобом активного комплексного повторення вивченого матеріалу, удосконалює вміння учнів виступати перед товаришами, вміти слухати.

Важливою є психологічна підготовка учнів до гри. Завчасне повідомлення про проведення гри стимулює учнів до участі у ній, викликає інтерес, спонукає до обдумування заходів, які сприяли б успіху. У результаті поглиблюються конкретні знання учнів, інтегруються зі знаннями з інших дисциплін, формується цілісна система знань.

Нетрадиційні уроки - це імпровізоване, але добре продумане заняття, яке має своєрідну структуру. Вони цінні своєю оригінальністю і розвиваючим та виховним ефектами.

У 7-8 класах найбільшого поширення набули нетрадиційні уроки з такими формами:

1. урок-вистава;
2. урок-змагання;
3. урок-естафета;
4. урок взаємного навчання;
5. урок із груповою формою роботи;
6. урок, який проводять самі учнів (9-11 кл.)
7. урок - "наукове дослідження" (9-11 кл.)
8. урок творчості (9-11 кл.)
9. урок конкурсів;
10.  урок-вікторина;
11.  урок фантазії;
12.  урок-семінар (9-11 кл.)
13.  урок-рольова гра;
14.  урок -"гонка-марафон"
15.  урок-гра, що є імпровізацією популярних телепередач.

Із захоплення семикласники готувались до "Суду над інерцією". Цей урок-рольова гра був проведений як урок узагальнення та систематизації знань. Готувались заздалегідь. Учні класу поділились на дві групи і одна група - це свідки захисту, інша - свідки обвинувачення. Обирається головний суддя, судді, прокурор, адвокат підсудного і секретар суду. У свідки запрошуються казкові герої Червона Шапочка, Вовк, Попелюшка та ін. На такому уроці всі дії учнів визначаються тією роллю, яку вони виконують. Всі розуміють, що виступи на суді мають бути розумними і змістовними. Від переконливості промов ораторів залежить рішення суду.

Усе це стимулює творчу активність учнів, адже під час гри вони розкривають свій характер, розуміння явищ і змісту фізичних законів.

На час проведення уроку-гри кабінет фізики перетворюється у "судовий зал", стіл суддів - попереду. Праворуч у залі розміщений стіл адвоката, ліворуч - прокурора. За окремими столами сидять з боку прокурора - секретар суду, з боку адвоката - обвинувачуваний, навпроти суддів - лави для свідків. У другій частині залу сидять бажаючи побачити і послухати хід суду.

Залучення учнів до активної науково-творчої діяльності - головне завдання дидактичних ігор. Уроки-ігри сприяють розвиток в учнів навичок роботи з додатковою літературою, виховують допитливість, уміння працювати в колективі, вчить самостійно мислити, виробляють уміння виступати перед аудиторією, виховують почуття відповідальності, розвивають творчі здібності. Крім того, вони дають змогу опрацьовувати значний за обсягом матеріал.

Інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу. Оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику).

Дослідження сучасних психологів показали, що старший школяр може, читаючи очима, запам'ятати 10% інформації, слухаючи - 26%, розглядаючи - 30%, слухаючи і розглядаючи - 50%, обговорюючи - 70%, особистий досвід - 80%, спільна діяльність з обговоренням - 90%, навчання інших - 95%.

Так, наприклад, робота учнів у групах та парах, взаємонавчання учнів у парах змінного складу, дає разючі результати. Та взаємонавчання учнів також має і свої слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи нові технології.

Наприклад, під час вивчення теми "Електричний струм. Джерела струму. Електричне коло" у 9 класі на одному із етапів уроку, клас ділиться на групи для опрацювання різних типів джерел струму. У групі обирається керівник, секретар (веде записи результатів роботи групи), посередник (стежить за часом), доповідач (доповідає про результати роботи, чітко висловлює думку групи). Для груп розроблюються запитання, відповіді на які можна знайти в підручнику, а також маючи перед собою прилади. Досвід показує, що при такій роботі важливо те, як учитель реагує на коментарі, демонструє увагу до всіх членів групи, дякуючи кожному учневі за висловлювання. Це стимулює присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну. Цей урок проводиться нетрадиційно, бо з самого початку за роботою учнів стежить "Електрончик" і різні етапи уроку - це нові пригоди цього героя.

Далі на уроці продовжується робота з учнями в парах. Вони креслять схеми, складають прості електричні кола. Яка радість на обличчі дітей, коли в результаті напруженої праці засвітилась електрична лампочка, чи задзвенів електричний дзвінок у них на столі. Під час роботи в парах, перевіряють роботу, допомагають лаборанти-діти, які вже мають певні знання і навички при складанні електричних кіл. Домашнє завдання як завжди диференційоване, по групах.

У старших класах групова робота також зарекомендувала себе з позитивної сторони. Так. При вивченні теми "Сила Ампера", в 10 класі, клас ділиться на групи (по 4 уч.). Кожній групі даю блок запитань, на які вони повинні дати відповідь, користуючись підручником, приладами, таблицями, довідниками. Результат набагато кращий, ніж коли б урок проходив у вигляді лекції. При цьому використовуються на уроках технічні засоби навчання і магнітофонні записи, завдання, спроектовані на екран за допомогою графопроектора, кадри з діафільмів.

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія "Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Наприклад, при вивченні теми "Сполучені посудини" перевірку знань здійснюються у вигляді "мозкового штурму" (запитання приносить казковий герой "Незнайка"), а закріплення вивченого проводжу з використання технології "Мікрофон". Знову ж таки на одному з етапів уроку проводиться розв'язування здач по варіантах, а перевіряються роботи і оцінюються учнями під час обліку запитами.

Використовується технологія "Ажурна пилка" ("Мозаїка"). Ця технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Так, при вивченні теми "Радіоактивність Альфа -, бета -, гамма - випромінювання" в класі готується індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали - таблиці, тощо). Потрібно підготувати таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи, бо кожен учень входить у дві групи - "домашню" й "експертну". Об'єднуються учні у 6 груп ("домашніх").

Завдання групам 1 і 4.

Ознайомити з історією відкриття радіоактивності. Визначити та записати у зошит основне з поданої інформації. Звернути увагу на подальше вивчення радіоактивності іншими вченими.

Завдання групам 2 і 5

Прочитати дослід про відхилення радіоактивних променів у магнітному полі з підручника, використовуючи схему досліду, таблиці. Проаналізувати результати досліду і записати їх у зошит.

Завдання групах 3 і 6.

Прочитати пункти "- частинки,  - частинки,  - частинки". Визначити та записати у зошит основне з поданої інформації. Проаналізувати прочитане.

На другому етапі учнів об’єднують у 6 "експертних" груп так, щоб у першу увійшли учні, які мають таблички, наприклад синього кольору і працювали в "домашніх" групах 1, 2, 3. Друга, експертна група складається з осіб, що працювали в цих самих "домашніх" групах і мають таблички з жовтою позначкою, третя - з зеленою.

Кожен з учасників ознайомлює інших зі змістом опрацьованої ним інформації. На 3 етапі учням пропонується повернути "додому", щоб поділитися знаннями, отриманими в "експертній" групі. Причому треба намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі.

Завдання "домашніх" груп на даному етапі - корекція та остаточне узагальнення всієї інформації. Для закріплення здобутих знань групам (1,3,5 і 2,4,6) пропоную виконати практичне завдання. І на 4 етапі групи 1,3,5, а згодом 2,4,6 звітують про виконання завдань. Результати оцінюються.

Звичайно, що така робота забирає цілий урок і нудьгувати нікому не доводиться. Однак, і при такій роботі є свої плюси і є свої мінуси.

Процес реформування освіти в Україні, який мав би усунути вади шкільної практики, насправді часто зводиться до спроб ведення нового змісту в рамки старої системи.

Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання "Як навчати, як створили умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання". Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційний урок в інтерактивний.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежить від умінь і стилю роботи вчителя.

Кожен учитель знає, що нетрадиційні уроки краще запам'ятовуються учнями, викликають зацікавленість і бажання взяти участь в уроці. Дитину втомлює пасивність, а праця, яка пов'язана із позитивними емоціями, сприяє гарному засвоєнню та закріпленню знань.

Формування особистості школяра немислиме без учнівського співробітництва. Саме тому одним із основних завдань сучасного уроку є створення оптимальних умов для реалізації принципу активності в навчанні.

Проведення нетрадиційних уроків з застосуванням інтерактивних технологій відповідає тенденціям сучасного уроку фізики, зокрема, таким, як відмова від авторитарного стилю навчання, курс на ініціативу учнів, увага до вироблення умінь обґрунтовано приймати рішення.

Учителі - люди творчі, а тому вважаю, що той, хто шукає, знайде щось нове і повчальне, вибачить недоліки і намагатиметься зробити урок ще кращим.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу. Досвід роботи показує, що треба з поступового включення елементів цієї моделі, якщо вчитель або учні з ними незнайомі. Можна навіть створити план поступового впровадження інтерактивного навчання. Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж чисто проводити наспіх підготовлені "ігри".

Можна провести з учнями особливе "організаційне заняття" і створити разом із ними "правила роботи в плані". Потрібно налаштувати учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовувати спочатку прості інтерактивні технології роботи в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу.

Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозуміння і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Якщо застосування інтерактивної моделі у конкретному плані веде до протилежних результатів, треба переглянути стратегію й обережно підходити до її використання. Можливо варто обговорити цю ситуацію з учнями (чи правильно ви їх розумієте і використовуєте, чи готові ви й учні до їх використання).

Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріла і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді ігри, "заради самих ігор") потрібно старанно планувати свою роботу, щоб:

•    дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
•    відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням "ключ" до освоєння теми;
•    під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або "граючись" виконали його;
•    на одному занятті можна використовувати одну (максимум - дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;
•    дуже важливим є проведення спокійного глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;
•    проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані інтерактивними завданнями.

Для зміцнення контролю за ходом процесу навчання за умов використання інтерактивної моделі навчання вчителеві потрібно попереднього добре підготуватися:

•    глибокого вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тести, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
•    старанно спланувати і розробити запитання: визначити ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
•    мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів випадків, проблем; оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;
•    передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, на лаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії, цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи - розминки, письмовий розподіл ролей у групах.

Використання інтерактивних технологій, в тому числі і під час проведення нетрадиційних уроків, дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. З іншого боку, після кількох старанно підготовлених уроків вчитель зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі - і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Приклади застосування інтерактивних технологій на уроках фізики

При проведені уроків з фізики актуально використовувати нестандартні    

форми навчання. Як приклад наведу декілька  таких уроків.

2.1. Урок - подорож в 8-му класі

Тема.  Розв'язування задач та вправ

Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми “Робота та енергія”; формувати навички розв'язування задач; розвивати інтерес до вивчення фізики,  виховувати в учнів зацікавленість предметом

Основні поняття: робота, енергія, потужність, ККД простого механізму.

Обладнання: варене і сире яйця, плакат із зображенням країни “Енергія”.

Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.

 

І курча недарма гребеться.

(Чеське прислів'я)

ХІД УРОКУ

І. Розминка

Уявіть собі, що ми сьогодні вирушаємо в по­дорож. Оберемо вид транспорту: літак, космічний корабель, автомобіль тощо.

Для подорожі нам необхідно мати робочий зо­шит, ручку, олівець.

II. Основний зміст уроку

До сьогоднішнього уроку ви готувалися про­тягом усього часу вивчення цієї теми, повторили закони, поняття, формули. Тому сподіваюся на ваші правильні відповіді, активність, кмітливість, дотепність, цікаві домашні заготовки і головне — повагу до своїх суперників. Бажаю вам успіхів! Розпочинаймо подорож містами країни Енергія.

Перше місто, куди ми з вами завітаємо, — місто Ерудитів.

Капітани команд обирають шіс­тьох учасників, які найбільш ерудовані з фізики і яким подобається розв'язувати кросворди.

Умови гри:

•    Перший учасник відгадує перше слово і, за­писавши його в сітці кросворда, передає картку другому учаснику своєї команди, другий відгадує друге слово і т.д.
•    Починаючи з сьомого слова, учасники повто­рюють свої дії в тому самому порядку.
•    Якщо учасник не може виконати своє завдан­ня, він передає картку наступному учаснику.
•    Розв'язування кросворда обмежується часом  7 хв.
•    За кожне правильно відгадане слово команда отримає 1 бал.
•    За повністю розв'язаний кросворд команда отримує додаткових 3 бали.

1.     Механізм – це ………., що передає рух, або перетворює один вид руху в інший. (Пристрій.)
2.     Фізична величина, яка дорівнює добутку сили, що діє на тіло, на шлях, пройдений цим тілом у напрямі дії сили.(Робота.)
3.     Назва основної одиниці потужності. (Ват.)
4.     Енергія, яку мають тіла внаслідок свого руху.(Кінетична.)
5.     Енергія, що залишається сталою для ізольо­ваного тіла.(Механічна.)
6.     Енергія, яку мають тіла внаслідок взаємодії між собою або частин одного і того самого тіла. (Потенціальна.)
7.     Фізична величина, що характеризує швид­кість виконання роботи. (Потужність.)
8.     Назва одиниці потужності, що в 1000 разів більша від основної. (Кіловат.)
9.     Основна одиниця роботи. (Джоуль.)
10. Одиниця сили в СІ. (Ньютон.)
11. Фізична величина, що характеризує здат­ність тіла виконувати роботу, є її мірою. (Енергія.)
12. Назва фізичної величини, що входить у зна­менник правої частини виразу N = А/t. (Час.)

Прочитайте по вертикалі назву одного з видів енергії.

Оцінюємо роботу команд.

Наступне місто, до якого ми завітаємо, — місто Наукове.

Командам пропонується розв'язати задачі. Спочатку їм дається 2 хв. для аналізу та складан­ня плану розв'язування, а потім один з учасників біля дошки розв'язує цю задачу. За правильне розв'язання команда може отримати 5 балів.

Задачі

Для команди 1. Двигун насоса, розвиваючи пев­ну потужність, підіймає 200 т води за 5 хв. на ви­соту 10 м. ККД двигуна 40 %. Визначте потужність двигуна.

Для команди 2. Похилою площиною переміщу­ють вантаж вагою 3,5 кН на висоту 1,4 м. Обчисліть роботу, що виконується при цьому, якщо ККД по­хилої площини становить 60 %.

Наступне місто, до якого ми помандруємо, — місто Експериментаторів.

Один із жителів цьо­го міста пропонує вам пояснити дослід, який я вам продемонструю. За правильну відповідь — 4 бали.

Дослід. Крутять два яйця — сире та варене. Яке з них має більшу кінетичну енергію? Чому? (Варене яйце має більшу кінетичну енергію, бо воно обертається як тверде тіло, а у сирого яйця обер­тається переважно лише шкаралупа (внутрішня частина залишається в спокої).)

Пропоную вам трохи відпочити і завітати до міста Розважального.

Учні з кожної команди по черзі читають вірші, в яких вжито фізичні терміни з теми «Робота і енергія», мають дати повну інформацію про цей термін.

1.       Вивчай закони фізики,

        Учися працювати,

        Не забувай про важелі,

        Про джоулі і вати.

2. Той, хто не любить руху,

Лише про масу дбає,

Той сили не нарощує,

Енергію втрачає.

Максимальна оцінка — 3 бали.

А  тепер завітаємо до міста Геніального.

Один із жителів цього міста хоче вам запропонува­ти розв'язати задачу, вона не простенька, але спро­бувати варто, за правильне розв'язання отримаєте 10 балів.

Задача. Тіло масою 3 кг і об'ємом 2 дм³ знахо­диться у воді на глибині 3 м. Яку роботу необхідно виконати для повільного плавного підіймання тіла на висоту 5 м над поверхнею води?

У місті Геніальному живуть, звичайно, генії, але і ви молодці — на виклик відгукнулися.

Тепер подивимося, чи подружитеся ви з жителями міста Історичного.

Вони — відомі історики — приготували вам запитання, пов'язані з історією. Запитання ставлять усім учасникам: командна того, хто пер­ший і правильно каже відповідь, отримує 1 бал.

Запитання

1. Назвіть вченого, на честь якого отримала назву одиниця роботи (Джоуль.)
2. Кому належать класичні розрахунки дій ва­желів і блоків? (Архімеду.)
3. Назвіть вченого, на честь якого отримала назву одиниця потужності.  (Ват.)
4. Назвіть відомого англійського фізика, який експериментально довів закон збереження енергії.(Джеймс Прескотт  Джоуль.)

Останнє місто нашої країни, куди ми сьогод­ні ще потрапимо, — це місто Я - чомучка.

Жителі цього міста живуть за девізом: «Я — тобі, а ти — мені».

Конкурс, який ми проведемо в цьому місті, полягає в тому, що кожна команда по черзі ставить по три запитання команді-суперниці. Якщо відпо­відь правильна, то команда отримує 1 бал.

Перед тим як порахувати бали, одна з команд має ще можливість отримати 2 бали, якщо здо­гадається про закономірність назв міст, якими ми сьогодні подорожували. Пригадаємо назви міст: Ерудитів, Наукове, Експериментаторів, Розважальне, Геніальне, Історичне, Я-чомучка.

(Перші літери цих назв утворюють назву країни «Енергія».)

ІІІ. Підсумки уроку. 

Вітаємо переможців та оцінюємо роботу учнів.

IV. Домашнє завдання

1. Повторити тему «Робота і енергія», § 41-47, підготуватися до контрольної роботи.

2. Розв'язати задачі № 4, 6 (підручник, ст.135)

 

2.2.      Урок-аукціон в 7-му класі

"СВІТЛОВІ ЯВИЩА. ЯВИЩА ВІДБИВАННЯ ТА ЗАЛОМЛЕННЯ СВІТЛА. ДЗЕРКАЛА".

Мета: Сформувати в учнів уміння аналізувати фізичні явища, процеси; розвивати логічне мислення, виробити знання, уміння і навички з теми; показати учням практичне застосування знань, одержаних на уроці фізики з даної теми; розвивати творчі здібності учнів та їх ініціативу, вміння правильно висловлювати власну думку; виховувати в учнів зацікавленість предметом.

Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, вмінь та навичок.

Форма проведення: урок - аукціон.

ПЛАН УРОКУ

1. Вступне слово вчителя
2. Завдання: « Складіть зі складів слово».
3. Завдання: « Тематичні терміни».
4. «Калейдоскоп»
5. «Чи знаєте ви прилад»
6. Проведення аукціону.

На дошці

Набув знань - пристосуй до діла, Знання без діла - тяжка ноша. Жодний наставник не повинен забувати, що його найголовніший обов'язок полягає у привчанні вихованців до розумової праці і що цей обов'язок важливіший, ніж передача свого предмета.

                                                                                          К.Д. Ушинський.

ХІД УРОКУ

Вступне слово вчителя:

Учитель. Щоб повторити тему - проведемо аукціон. Викупити питання може кожна команда. Я ставлю запитання, починаємо торги. Команда, який купив право відповіді і дав правильну відповідь, одержує ціну питання в грошових одиницях від 3 до 5 ( Грошовими одиницями слугують різнокольорові паперові кружечки.) Якщо команда купила питання, але дала неправильну відповідь, з неї знімається вартість питання. Отже, для того щоб кожен з вас мав свій стартовий капітал, ми проведемо розминку. На кожне із завдань розминки вам дається 5 хвилин. Хто найбільше ( за обсягом) виконає завдань, той одержує 5 грошових одиниць.

 

І. Розминка

1. Складіть зі складів слова, які б означали фізичні терміни.

Об ма гу д Про шви лю ва Га мінь на сти

Кість мен са єм Си сві то дз оп Т пл. ло лю ф о Фо ка кус ти ла Ер мет оща рія ка

( Об'єм, швидкість, маса, густина, промінь, люмен, вага) ( Сила, фотометрія, світло, площа, дзеркало, оптика, фокус)

2. Тематичні терміни.

Команди повинні записати якнайбільше термінів, що стосуються даної

теми.

3. Калейдоскоп

Назвати на кожну букву слова « Оптика»:

1. варіант: фізичні терміни.
2. варіант: фізичні тіла.

4.Чи знаєте ви прилад?

На столі у вчителя виставлені прилади, з якими учні знайомилися в ході вивчення теми. Кожна команда повинна назвати дані прилади. (Опукле дзеркало, вгнуте дзеркало, призма, лінза, оптичний круг, спектроскоп.)

II. Основний зміст уроку

Проведення аукціону

ЛОТ 1

Складіть слова, що не змінюють свого вигляду внаслідок відбивання ( АННА, ПОТОП)

ЛОТ 2

Тіні від телеграфних стовпів вранці та ввечері подовжуються. Чи змінюється протягом дня довжина тіні від проводів?

ЛОТ 3 ( Експериментальна задача)

Візьміть кожен плоске дзеркало, поставте на стіл навпроти себе і заплющте, наприклад праве око. Після цього наклейте на дзеркало невеличкий папірець так, щоб закрите око не було видно. Потім, не рухаючи папірця і не змінюючи положення голови, заплющте ліве око, а праве відкрийте. При цьому ви знову не побачите заплющеного ока. Чому так відбувається? ( Коли заплющене праве око, то ми бачимо по променю зору папірець, який закриває відбиток правого ока. Коли ми заплющуємо ліве око і відкриваємо праве, о папірець перешкоджає проходженню променя зору, закриває відбиток у дзеркалі лівого ока.)

Лот 4

Скільки законів відбивання є та сформулювати їх.

Лот 5

Яке відбивання світла називають дзеркальним?

Лот 6

У якому випадку зображення називають уявним?

Лот 7

У щеняти перед дзеркалом підняте праве вухо. Яке вухо підняте у щеняти в дзеркалі?

Лот 8

Який кут називають кутом заломлення?

Лот 9

Який кут називають кутом падіння?

Лот 10

Що називають освітленістю. У яких одинцях вона вимірюється?

Лот 11

Що називається світловим потоком?

Лот 12

Які пристрої називаються приймачами світла?

ІІІ. Підбиття підсумків аукціону. 

Закінчення уроку

Оголошення набраних балів. Виставлення оцінок.

IV. Домашнє завдання

повторити § 17 - § 22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Урок-гра "Фізичний футбол"

"АТОМ І АТОМНЕ ЯДРО"

 Мета. Здійснити контроль знань учнів за темою; розвивати творчі здібності та навички самостійної роботи з дидактичним матеріалом, виховувати в учнів зацікавленість предметом.

Тип уроку. Урок контролю та корекції знань.

Обладнання. 12 «м'ячів», листи-опитувальники, таблиці, лічильник Гейгера — Мюллера, камера Вільсона, фотографії треків, кінофільм «Будова атома», два аркуші з текстом «Атомне ядро», секундомір.

Методичні поради. За пропонованим сценарієм можна проводити урок як нетрадиційне заняття з метою контролю знань і вмінь учнів.

Уроки у формі змагань виховують гордість учнів за свої успіхи. Такі уроки рекомендується проводити після вивчення значних за обсягом тем програми. Підготовка до окремих конкурсних задач вимагає від учнів самостійного поглибленого вивчення деяких питань, відпрацювання практичних умінь.

Учні змагаються за правилами футболу. У випадку порушень правил, підказок гравців карають жовтими картками, їх видаляють із поля. Обидві команди забивають по 6 «м'ячів», однак очки присуджуються за «силою удару» кожного м'яча.

Бокові арбітри, головний арбітр (учитель) і гравці (нападники, захисники, воротарі, а також капітани) мають відповідні пов'язки й емблеми. Залежно від числа учнів учитель заздалегідь встановлює кількість нападаючих, захисників та інших учасників гри для кожної команди.

Боковий арбітр готує м'ячі-кульки із цупкого паперу двох кольорів, на яких записують номери запитань для учасників змагання. Запитання складають команди і здають арбітру.

ПЛАН УРОКУ

Вид конкурсу	Форма активної роботи
І. Розминка «Мозковий штурм» (робота з листами - опитувальниками)	Самостійна робота з підручником
II. Конкурс захисників (робота з таблицями і приладами)	Самостійна робота з дидактичним матеріалом
Ш. Конкурс воротарів (тестові завдання)	Самостійне розв'язування розрахункових і логічних задач
IV. Конкурс нападників (робота з рівняннями ядерних реакцій)	Групова робота з таблицею рівнянь ядерних реакцій
V. Конкурс півзахисників (практичні завдання)	Самостійна робота з дидактичним матеріалом
VI. Конкурс капітанів (озвучування навчального фільму; робота із запропонованим текстом-завданням)	Робота з екранним посібником

ХІД УРОКУ

1. Розминка «Мозковий штурм» — естафета.

Учні заздалегідь на уроках проробляють відповіді на модулі № 1-6 за листами-опитувальниками (див. додаток 1). Потім по черзі ставлять будь-які три запитання команді суперників із цих модулів.

Першими починають гру нападники. Вони повинні «відбити м'яч», тобто відповісти на перше запитання протягом однієї хвилини. У разі затруднення їм допомагають захисники і відповідають на друге запитання. Потім вступають у гру воротарі і відповідають на третє запитання, зазначене на першому м'ячі.

Максимальна «сила удару» першого «м'яча» — 3 бали.

2. Конкурс захисників — робота з дидактичним матеріалом, таблицями та приладами.

Захисник від кожної команди отримує м'яч-запитання. На обмірковування відповіді дається одна хвилина. Під час оцінювання відповіді враховується самостійність роботи з дидактичним матеріалом, наочними посібниками та приладами. Завдання можуть бути такими:

- для першої команди: «Накреслити схему лічильника Гейгера-Мюллера і пояснити принцип його дії»;

- для другої команди: «Накреслити схему камери Вільсона і пояснити принцип її дії».

Максимальна «сила удару» другого «м'яча» — 5 балів.

3. Конкурс воротарів — робота з текстом та розв'язування задач.

Текст потрібно заздалегідь записати на дошці. Наприклад, складіть тексти з фраз А, Б, В.

A. 1) α - випромінювання — це...

    2) β- випромінювання — це...

    3) γ-випромінювання — це...

Б. 1) електромагнітне випромінювання, довжина хвилі якого менша від довжини хвилі рентгенівських променів;

    2) потік ядер атомів Гелію;

    3) потік електронів.

B. Воно характеризується...

    1) значною проникною здатністю;

    2) великим розкидом швидкостей частинок (від дуже повільних до близьких до швидкості світла);

    3) тим, що є частинками, які захоплюють два електрони, перетворюючись у нейтральні атоми.

Розрахункові задачі добирає учитель.

Конкурс оцінюється до 5 балів. «Сила удару» проставляється на м'ячі для воротарів.

4. Конкурс нападників — дописати ядерні реакції (написані заздалегідь на дошці).

Враховується швидкість виконання завдання. Для зручності оцінювання записують однакові ядерні реакції для обох команд. Ось зразок одного із завдань:

5.        Конкурс півзахисників — виконання практичного завдання.

Після розминки запасні гравці отримують завдання — виконати творчу роботу, використовуючи інструкцію до лабораторної роботи №              7 «Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями» (С. У. Гончаренко. Фізика, 11).

Максимальна «сила удару» в цьому конкурсі — 7 балів. Після перевірки робіт арбітр виставляє оцінку.

6.    Конкурс капітанів — озвучення уривку з фільму «Будова атома».

Після цього капітанам пропонується знайти помилки у тексті «Атомне ядро» (див. додаток 2).

Заключний етап. Арбітри підбивають підсумки змагань і оголошують кількість набраних балів, називають переможця. Найсильнішим гравцям вручають грамоти.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Лист - опитувальник для самоконтролю знань

Модуль 1. Способи спостереження елементарних частинок

1. Накресліть схему пристрою лічильника Гейгера - Мюллера і поясніть принцип його дії.
2. Накресліть схему камери Вільсона і поясніть принцип її дії.
3. Поясніть принцип дії бульбашкової камери. Які переваги бульбашкової камери перед камерою Вільсона?

Модуль 2. Радіоактивність

1. Що називають радіоактивністю?
2. Яка природа α-, β-, γ- випромінювань?
3. Які властивості радіоактивних випромінювань?

Модуль 3. Загальна характеристика атомного ядра

1. У чому сутність планетарної моделі атома?
2. Поясніть фізичний зміст порядкового номера хімічного елемента в таблиці Менделєєва.
3. Який фізичний зміст масового числа в моделі атомного ядра?

Модуль 4. Енергія зв’язку атомних ядер

1. Що називають енергією зв'язку атомного ядра?
2.     Що називають дефектом маси? Поясніть причину виникнення дефекту маси й утворення ядра з окремих нуклонів.
3.     Напишіть формулу для визначення дефекту маси.

Модуль 5. Ядерні реакції

1. Що називають ядерними реакціями?
2.  Що називають енергетичним виходом ядерної реакції? У яких випадках реакція відбувається з поглинанням енергії, а в яких — із виділенням?
3.  Хто і коли здійснив ядерну реакцію, яка експериментально підтвердила, що до складу атомних ядер входять нейтрони?

Модуль. 6. Ядерні реактори

1. Які речовини використовують у ядерних реакторах як теплоносії?
2.  Які речовини використовують у ядерних реакторах як поглиначі нейтронів?
3.  За якої умови значення коефіцієнта розмноження нейтронів к відбувається ланцюгова ядерна реакція й атомній бомбі?

 

 

 

 

Додаток 2

Текст «Атомне ядро»

Як відомо, ядро складається з нуклонів — позитивно заряджених протонів і негативно заряджених електронів. Головна властивість ядра — це його нестійкість. Ядерні сили дуже малі, і тому ядра дуже часто розпадаються. Це відбувається тому, що однойменно заряджені електрони відштовхуються.

Але не всі ядра розпадаються, і тому вчені вважають, що існують у ядрі електростатичні, кулонівські, гравітаційні і навіть деякі надприродні, сили, які не всім ядрам дають розпастися. Відомо, що маса ядра завжди більша від суми маси електронів і протонів.

Різниця між цими масами і є дефект маси.

Відомо: що більший номер елемента, то менша енергія зв'язку. Мінімальну енергію зв'язку мають елементи з порядковими номерами 50-60, їхні ядра найменш стійкі.



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.       Урок-експериментальне дослідження

"УМОВИ ПЛАВАННЯ ТІЛ"

Мета. Вивчити умови плавання тіл на основі поняття про архімедову силу; формувати інтерес до експерименту; розвивати вміння спостерігати, глибоко аналізувати, зіставляти, порівнювати, пояснювати явища; сприяти активізації творчого мислення учнів, пробуджувати в них пізнавальний інтерес; розкрити практичне використання умов плавання тіл у житті людини, природі; виховувати почуття відповідального і бережливого ставлення до природи.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання.  Посудини з водою, олією, солоною водою, гасом; дерев’яний і пінопластовий бруски однакових розмірів, парафінова кулька, важільні терези, динамометр, прилад «відерце Архімеда», магнітофонний запис уривків із художніх творів, плакат з рисунками «Відшукай фізичну помилку!», ігровий кубик, магнітна дошка, таблиця «Птиці на воді».

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

На попередніх уроках ми познайомились з дією рідини на занурені в неї тіла. А тепер перевіримо, як ви засвоїли цей матеріал.

1. Відповісти на запитання.

- Яка сила виникає при занурені тіла в рідину?

- Як напрямлена ця сила?

- Від чого залежить ця сила?

- Якщо тіло не повністю занурене у рідину, то як знайти виштовхувальну силу?

- Якими експериментальними способами можна визначити архімедову силу?

2. Експеримент.

Трьом учням даються експериментальні завдання на визначення сили Архімеда трьома різними способами:

A. Визначити виштовхувальну силу, яка діє на дерев’яний брусок при його повному занурені у воду, використовуючи лише лінійку. (Спосіб визначення архімедової сили за знайденим об’ємом тіла і густиною рідини.)

Б. Визначити виштовхувальну силу, яка діє на металевий циліндр, занурений у гас. Обладнання: динамометр, посудина з гасом, металевий циліндр. (Спосіб визначення архімедової сили за різницею показів динамометра при зважуванні тіла повітрі та у рідині.)

B. Яка виштовхувальна сила діє на картоплину, що знаходиться у воді? Обладнання: картоплина, відливна посудина з водою, пусте відерце, динамометр. (Архімедова сила дорівнює вазі рідини, витісненої тілом.)

3. Розв’язування задач із використанням схематичних рисунків. (мал. 1)

 

 

Мал. 1.

 

Учні демонструють формули розв’язків задач за допомогою сигнальних карток і усно розв’язують задачі.

4. Розв’язування експериментальних задач:

А. На шальці терезів зрівноважено склянку з водою. Чи порушиться рівновага терезів, якщо у воду занурити гирю, підвішену на нитці до штатива?

Б. Чи порушиться рівновага терезів, якщо гирю спочатку зрівноважити на терезах разом зі склянкою, наповненою водою, а потім опустити її на нитці у воду?

В. На гачку динамометра висить відерце Архімеда. Чи зміняться покази динамометра, якщо відерце наповнити водою і занурити у воду?

5. Гра «Кубики».

Учні підкидають кубик і дають відповіді на запитання, написані на його гранях:

- Де легше тримати камінь: у воді чи у повітрі?

- Чи залежить виштовхувальна сила, яка діє на занурене в рідину тіло від глибини його занурення?

- Що легше тримати у воді: брусок заліза масою 1 кг чи шматок дерева такої ж маси?

- Чи однакова сила потрібна, щоб втримати тіло у воді і гасі?

- На який циліндр алюмінієвий чи залізний діє більша виштовхувальна сила у воді, якщо циліндри однакового об’єму?

- Чи діє архімедова сила в стані невагомості?

 

IІI. Мотивація навчальної діяльності учнів

Отже, ми знаємо, що на всяке тіло, занурене у рідину, діє виштовхувальна сила. Але чи достатньо ваших знань, щоб пояснити, коли плаває тіло?

(Створюється проблемна ситуація шляхом демонстраційного експерименту.)

Експеримент 1. У склянку з водою опускається залізний циліндр він тоне, опускається дерев’яний брусок він спливає.

Експеримент 2. Опускається парафінова кулька у воду вона спливає, опускається у гас - тоне.

Проблемні запитання:

1. Чому одні тіла тонуть у рідині, а інші в тій же рідині плавають?

2. Чому одне й те ж тіло в одній рідині тоне, а в іншій плаває?

IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо умови плавання тіл, тобто з’ясуємо, за яких умов тіла тонуть, спливають, плавають усередині рідини. І ви зможете відповісти на запитання:

- Чому залізний цвях тоне у воді, а судна, виготовлені з металу, плавають?

- Чому риби плавають всередині рідини, а водо плавальна-птиця на поверхні води?

- Як піднімається і занурюється підводний човен?

V. Осмислення і засвоєння учнями нового матеріалу

- Які сили діють на тіло, коли воно знаходиться у рідині?

- Як напрямлені ці сили?

- Які співвідношення можливі між цими силами?

Розглянемо співвідношення між силою тяжіння і архімедовою силою, які діють на тіло, що знаходиться у воді.

(Використовується наочність: на магнітній дошці за допомогою магніту прикріплюється малюнок, на якому зображено посудину з водою. Магніт одночасно є тілом, що знаходиться у воді. Прикладаються до тіла паперові стрілки (вектори сили тяжіння і архімедової сили) і закріплюються тим самим магнітом.)

Розглядаємо три можливі випадки:

a) якщо FT > fa, рівнодійна сил напрямлена вниз, то тіло тоне;

б) якщо FT = FA, рівнодійна сил дорівнює нулю, то тіло плаває всередині рідини;

в) якщо FT < FA, рівнодійна сил напрямлена вгору, то тіло спливає.

Перевіряється за допомогою експерименту правильність висновків, зроблених учнями. При цьому використовується значення сили Архімеда, які учні отримали при розв’язуванні експериментальних задач на початку уроку і порівнюється їх із силами тяжіння, які діють на дерев’яне та металеве тіло.

Розглянемо докладніше третій випадок.

Експеримент. Повністю занурюю дерев’яний брусок у воду. Під дією архімедової сили він спливає.

Підводжу учнів до міркувань: якщо тіло показалося з води і далі спливає, то об’єм зануреної частини зменшується, зменшується вага води, яку витісняє тіло, тобто зменшується архімедова сила, що діє на тіло.

Доки тіло спливатиме? Доти, доки сила Архімеда не дорівнюватиме за модулем силі тяжіння.

Учні роблять висновок. Якщо тіло плаває на поверхні рідини, то вага витісненої ним рідини дорівнює вазі цього тіла в повітрі.

Переконуємо учнів у правильності висновку за допомогою експерименту.

Експеримент. У відливну посудину з водою учні опускають дерев’яний брусок, знаходять вагу води, що вилилась, вагу бруска в повітрі і порівнюють їх. Яким іншим способом можна визначити: тіло тонутиме, плаватиме всередині рідини чи спливатиме?

Розглядаємо випадок, коли тіло плаває всередині рідини.

Учень на дошці записує:

Учні знаходять у таблиці значення густин заліза, сосни, парафіну, води і переконуються у правильності теоретичних висновків.

Отже, умови плавання тіл можна сформулювати двома способами:     порівнюючи архімедову силу і силу тяжіння та порівнюючи густини рідини і суцільного тіла, яке в ній перебуває.

VІ. Осмислення одержаних знань

1. Користуючись таблицею густин, назвіть метали, які можуть плавати у ртуті.

2. Відгадайте загадку: «У воді не тоне, у вогні не горить. Що це?» (Лід.) Учні порівнюють густини льоду і води.

1). Експериментальні завдання:

А. Яке із двох тіл однакового об’єму дерев’яне чи пінопластове зануриться у воду на більшу глибину? Чому?

Б. Чи на однакову глибину зануриться дерев’яний брусок у воду і гас? Пояснити результат.

Поясніть фізичний зміст прислів’їв: «Як камінь у воду», «Плаває, як сокира», «Великому кораблю велике плавання».

3. Учні прослуховують магнітофонний запис уривка з китайської байки:«У хлопчика, який торгував жирними пампушками, вкрали монети. Для виявлення злодія суддя Бао-гун попросив принести великий жбан з водою. Сам стоїть поруч і дивиться. Ось підходить якийсь чоловік, опускає монету в жбан. Суддя закричав: «Це ти, злодію, у дитини гроші вкрав?! Зізнавайся!».

Запитання. У який спосіб суддя виявив злодія? Для підказки використовується експеримент. Пропонується учневі у посудину з олією влити воду. Олія спливає вгору. Учні пояснюють це явище і на основі експерименту відповідають на запитання. Для підтвердження правильності відповіді включається магнітофон, учні слухають пропущені слова з байки: «... По воді поплили жирні плями».

4. Чи можна гасити палаючий гас, заливаючи його водою?

5. Учні слухають розповідь учителя: «У м. Солотвино Закарпатської області є, на перший погляд, дивне озеро. З давніх часів люди вважали, що на його дні живе чаклун, який нікому не дозволяє заходити у його володіння. Намагався селянин викупати свого коня в озері, не встиг він ступити в нього, як втратив рівновагу і впав. Предмети, кинуті у воду, не тонули, а підтримувались незрозумілою для людей силою. Про це озеро складали сумні легенди...І вода, і земля тут «прокляті» Богом».

Запитання:

А. Що ж це за диво-вода у цьому озері, у якому не тонуть предмети?

Б. Чи можна примусити плавати тіло, яке у звичайних умовах тоне у воді, наприклад, картоплину або пластилін?

Демонструється експеримент. Кидаємо ці тіла у воду. Що ви спостерігаєте? Вони тонуть у воді. Насипаємо у воду більше солі. Тіла плавають. Чому? Густина солоної води збільшилась, отже, збільшилась архімедова сила.

Один з учнів розповідає про Мертве море, вода якого містить 27% солі, тоді як у звичайному морі 2-3% солі.

6. Чому плавають риби у воді? Як вони змінюють глибину свого занурення?

Учень. Густина живих організмів, які населяють водяне середовище (китів, дельфінів, риб), дуже мало відрізняється від густини води. У китів це досягається за рахунок товстого жирового шару, який міститься під шкірою. Цікаву роль відіграє плавальний міхур у риб, який може стискуватись. Змінюючи об’єм міхура, риба змінює об’єм свого тіла. Завдяки цьому вона може регулювати глибину свого занурення. Кити регулюють глибину занурення, змінюючи об’єм легень.

7. Вивішується таблиця «Птиці на воді».

Які слова з української поезії про плавання ви знаєте? Учні декламують такі рядки:

Плавай, плавай, лебедонько,

По синьому морі.

Тарас Шевченко «Тополя»

Пливе білий човник, хвилечка колише,

Хвилечка гойдає.

Пливе білий човник, вітер ледве дише,

Ледве повіває.

Леся Українка «На човні»

Пливе човник без весельця,

К берегу звертає.

Ніхто човником не править —

Вітром прибиває.

Наталя Забіла « Човник»

Запитання. Чому птахи не тонуть, а плавають на воді? Повідомляємо учням, що значну роль у тому, що водо плавальна птиця лебеді, гуси, качки дуже мало занурюються у воду відіграє товстий шар пір’я і пуху, в якому міститься багато повітря. Цей товстий шар не пропускає воду і має дуже малу густину. За рахунок цього середня густина птиці значно менша від густини води.

8. Повідомлення екологічного змісту.

Один з учнів інформує про застосування умов плавання тіл для очищення стічних вод. Останнім часом набуває катастрофічних розмірів забруднення Світового океану нафтопродуктами та іншими шкідливими домішками. Це призводить до загибелі значної кількості птахів і ссавців. У Північному морі і в Північній Атлантиці щорічно гине з цієї причини від 150 до 450 тисяч морських птахів. Тому очищенню стічних вод приділяється велика увага. На умовах плавання тіл ґрунтується дія очисних обладнань нафтопасток. Густина нафти менша за густину води, тому вона спливає на поверхню води. Нафтові плями за допомогою спеціального обладнання відгороджують від чистої води, стягують у менші площі і спалюють або посипають спеціальним порошком, який вступає з нафтою в реакцію, знешкоджуючи її.

 

VІI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. § 38;
2. Збірник І. Ю. Ненашев – № 21.4 – 1 – й рівень складності.

                                          № 21.16 – 2 – й рівень складності.



 

 

 

 

 

 

 

 

5.       Урок-рольова гра.

"СУД НАД ІНЕРЦІЄЮ"

Мета. Узагальнити та систематизувати знання про явище інерції, показати значення інерції у житті людей, позитивні та негативні її прояви; розвивати навички критичного мислення, почуття відповідальності, уміння приймати свої рішення обґрунтовано.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання. Портрети Галілео Галілея та Ісака Ньютона.

Методичні поради. До уроку готуються заздалегідь. Учні класу (або паралельних класів) поділяються на дві групи: одна група – це свідки захисту, інша – свідки обвинувачення. Обирають головного  суддю, суддів (2), прокурора, адвоката підсудного і секретаря суду. На такому уроці всі дії учнів визначаються тією роллю, яку вони виконують. Учні не лише готують свої виступи, а й організовують підготовчу роботу в класі. Разом підбирають літературу, перевіряють готовність виступів, переглядають інші матеріали. Виступ на суді має бути розумним і змістовним. Від переконливості промов ораторів залежить рішення суду. Усе це стимулює творчу активність учнів, адже під час гри вони

розкривають свій характер, розуміння явищ і змісту фізичних законів. На час проведення уроку-гри кабінет перетворюється у «судовий зал», стіл суддів – у центрі. Праворуч у залі розміщений стіл адвоката, ліворуч прокурора. За окремими столами сидять: з боку прокурора – секретар суду, з боку адвоката – обвинувачуваний, навпроти суддів – лава для свідків. У другій частині залу сидять бажаючі побачити і послухати хід суду.

ХІД УРОКУ

Секретар. Встати! Суд іде!

Головний суддя. Прошу сідати. Сьогодні слухається справа по звинуваченню Інерції. Вона обвинувачується у тому, що з її вини трапляється багато транспортних катастроф: розбиваються автомобілі, стаються аварії на автошляхах та залізницях. Є і безліч інших вчинків. Я закликаю усіх уважно і неупереджено вислухати свідків і усіх бажаючих висловитись з цього приводу, щоб ухвалити справедливий вирок.

Ввести підсудну! З’ясуємо особу підсудної. Підсудна, отже, Ваше прізвище, ім’я?

Підсудна. Інерція фізична.

Головний суддя. Ваші батьки?

Підсудна. Мати – Природа, батько – Галілео Галілей, хресний батько – Ісак Ньютон. (мал.. 1-2.)

Головний суддя. Коротко                      Розкажіть свою біографію.

Підсудна. Старогрецький

учений Аристотель вважав, що рух тіла, викликаний дією іншого тіла, повинен сам собою припинятися                      за відсутності такої дії, бо саме спокій є природним станом фізичного тіла і всім тілам властиве прагнення до спокою. Він дивувався,          Мал. 1                        Мал. 2

чому камінь, кинутий рукою, продовжує рухатися, відокремившись від руки. Відповідь не це запитання була отримана через 2000 років в Італії видатним ученим Галілео Галілеєм, а згодом, у 1678 році, її точно сформулював Ісак Ньютон.

Головний суддя. Що ви можете?

Підсудна. Зберегти швидкість тіла після припинення дії на нього іншого тіла.

Головний суддя. Чи є у прокурора запитання до підсудної?

Прокурор. Чи є Інертність вашою родичкою?

Підсудна. Так. Але я – явище, а Інертність – властивість тіла.

Суддя. Чи є ще запитання у прокурора?

Прокурор. Дякую. Ні.

Головний суддя. Чи є запитання до суду у захисту?

Адвокат. Чи братиметься до уваги той факт, що батьком Інерції був видатний Галілео Галілей, а хресний батько – геніальний Ісак Ньютон?

Головний суддя. Ні. Суд візьме до уваги лише факти.

Адвокат. Дякую. У мене поки що немає більше запитань.

Головний суддя. Чи є запитання до підсудної у моїх помічників?

1-й суддя. Кому ви прислуговуєте?

Підсудна. Природі.

2-й суддя. У якій галузі застосовуються ваші дії?

Підсудна. У техніці, спорті, повсякденному житті.

1-й суддя. На адресу суду надійшли телеграми, що стосуються сьогоднішньої судової справи. Прошу заслухати їх.

Телеграма №1. Я, Аристотель, один з видатних мислителів стародавності, заявляю, що суд цей вважаю неправомірним. Усі описані у час попереднього слідства заслуги і злочини не мають жодного стосунку до так званої Інерції. Стверджую і наполягаю, що, після припинення дії на тіло інших тіл, це тіло не повинно рухатись

Телеграма №2. Я, Галілео Галілей, видатний фізик середніх віків, вітаю ваш суд, а кожен, хто намагається зрозуміти таємницю Природи, достойний похвали. Нехай же наука надасть вам мужності вистояти перед будь-якими катуваннями жорстокої інквізиції! Успіху вам, друзі і колеги!

Телеграма №3. Я, сер Ісак Ньютон, англійський фізик і математик, радий, що закони природи не залишили ваші голови байдужими. Сперечайтесь. У суперечці народжується істина, і якщо ви її відшукаєте, то перший закон механіки – закон інерції, відчинить вам двері у чудовий світ науки.

Головний суддя. Переходимо до заслуховування свідків. Запрошується свідок Н. Що ви можете сказати про підсудну?

Свідок Н. Пробачте мені за хвилювання, бо я вперше виступаю у залі суду. Те, що я бачив, - жахливе. І я не можу мовчати. Дорогу переходила жінка. Раптом із-за повороту з’явилася величезна вантажівка. Вона збила жінку, хоч шофер натиснув на гальма. Це сталося через інерцію, бо з її вини автомашину миттєво зупинити не можна.

Головний суддя. Викликається свідок Ю.

Свідок Ю. Я дуже люблю спорт і часто по телебаченню переглядаю спортивні передачі. Нещодавно вели трансляцію з велогонки. Я бачив, як велосипедист наткнувся на камінь, що з якоїсь причини опинився на трасі. Спортсмен перелетів через руль велосипеда. Велосипед, вилетівши з рук велосипедиста, впав на трасу. Інші гонщики, не зумівши вчасно загальмувати через інерцію з ним теж попадали. Змагання для них пропало.

Прокурор. Я прошу всіх, хто перебуває у цьому залі, поставитись дуже серйозно до звинувачення підсудної і пригадати факти та випадки з вашого життя, що викривають злочинність дій Інерції.

Свідок К. Мене мама попросила накрити обідній стіл. Я несла тарілку із супом. З розгону поставила тарілку на стіл, а суп розлився на скатертину. Мама лаяла мене, але ж винна не я, а, як я зрозуміла, Інерція.

Свідок У. Моя бабуся лежить у лікарні з переломом ноги. Вона йшла дорогою і посковзнулась. Ноги бабусі поїхали вперед, а сама вона через інерцію упала й зламала ногу.

Головний суддя. Викликаються свідки захисту. Свідок В., будь ласка.

Свідок В. Мама нещодавно попросила мене випрасувати килим. При ударі «тріпачки» він відхилився вбік, а частина пилу за інерцією залишилася на місці. Якби не інерція, не почистила б килима.

Свідок Я. Завдяки інерції велосипедисти не весь час крутять педалі. Набравши швидкість, велосипедист припиняє крутити педалі – відпочиває. А велосипед продовжує їхати за інерцією.

Свідок М. Мій дядько столяр. Йому часто доводиться підгострювати лезо заліза. Щоб витягнути залізо з рубанка, він бере рубанок, повернувши підошвою вгору і злегка притримуючи залізко й клинчик рукою, вдаряє по торцю рубанка киянкою. Залізко легко витягується. Допомагає дядькові інерція.

Свідок Ф. Інерція і спортсменам допомагає. Так, спортсмен штовхає ядро на дуже малій ділянці шляху. А далі ядро летить за інерцією.

(Захисники продовжують наводити факти.)

Головний суддя. Слово надається прокуророві.

Прокурор. Шановний суд! Дорогі друзі! Для чого ми тут зібралися?.. Вина підсудної очевидна. Я не можу зрозуміти, як людина зі здоровим глуздом, - за всієї моєї поваги до захисника – може захищати підсудну. Кожен з нас відчував на собі знущання підсудної. Це через її вину відбуваються дивні зіткнення автомобілів, вдаряються об причал кораблі. Погляньте на неї! Їй соромно! А скільки з її вини зареєстровано травм. І попри все є такі, що намагаються стверджувати про її невинність. Облишимо це!

Головний суддя. Слово надається адвокатові.

Адвокат. Якщо розглянути дії Інерції з юридичного боку, то можна помітити, що переваг в Інерції більше, ніж недоліків. Усі недоліки спричинені недостатнім знанням законів фізики. Це підтверджується тим, що інерція використовується як у побуті, так і в техніці. Завдяки інерції досвідчений водій економить бензин. Правда, якщо шофер необережний, а пішохід легковажний, та ще й до того ігнорує елементарні правила дорожнього руху, то, раптово з’явиться перед автомобілем, спричиняє аварійну ситуацію. Відомо, що автомобіль після гальмування за інерцією проїжджає ще чимало метрів (особливо під час ожеледиці). У випадку, наведеному свідком У., винна не інерція, а незнання пішоходом законів фізики. Людина, що спіткнулася, як правило, звинувачує інерцію, а не саму себе і свою необережність. Якщо дорога ковзка, людині слід бути обережною. Можна навести безліч прикладів, які свідчать про корисність Інерції. Це інерція допомагає встановлювати світові рекорди при стрибках у висоту і довжину, при метанні молота і списа. Більше того, я вважаю, що ми мусимо дякувати Інерції, бо коли б не вона – всі планети зійшлися б зі своїх орбіт. Місяць упав би на землю, а Земля у свою чергу впала б на Сонце. І так сталося б з іншими планетами.

Головний суддя. Суд іде на нараду.

 (Через деякий час.)

Секретар. Суд іде!

Головний суддя. Наш суд був швидким і справедливим. Уважно вислухавши обидві сторони, суд прийняв таке рішення. Суд, покладаючись на знання фізики, промову шановного захисту і виступи свідків захисту, вважає, що значна частина звинувачень перебільшена і зумовлена незнанням законів фізики. А тому суд ухвалює: з урахуванням користі позитивних дій Інерції та шкоди від її негативних проявів, рекомендувати всебічне використання позитивних проявів дій Інерції і вести боротьбу з негативними на основі вивчення законів інерції. Щоб це успішно робити, необхідно старанно вивчати закони фізики, проникнути у таємниці природи і ставити їх на службу людині. Суд прийняв рішення засудити незнання законів фізики. Засідання суду оголошую закритим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.         Урок – КВК

"ТИСК ТВЕРДИХ ТІЛ, РІДИН, ГАЗІВ"

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Обладнання. Плакати із зображенням емблем команд, аркуші чистого паперу, ручки, картки з дидактичними завданнями, прилади, робота яких ґрунтується на дії атмосферного тиску (наприклад, шприц і посудина з водою, довга тонка трубка і посудина з водою), чорний ящик із захованим приладом, плакати з ребусами.

Методичні поради. Завдання даного уроку даються за два-три тижні до його проведення, щоб учні могли ретельно підготуватися. Клас поділяється на дві команди. Кожна з них вибирає капітана, придумує назву команди, привітання та виконує домашні завдання. Повторення та узагальнення проходить під час конкурсів, кожний з яких оцінюється членами журі. Учитель, крім оцінювання у балах заслуг команд, оцінює і заслуги кожного учня.

 ХІД УРОКУ

I. Вступне слово вчителя

На попередньому уроці ми закінчили вивчення теми «Тиск твердих тіл, рідин і газів». Сьогодні ми узагальнимо і систематизуємо набуті знання.

Урок ми проведемо незвичайний (не робитимемо записів у зошитах, розміщення ваших робочих місць теж незвичайне) - це буде урок - КВК. Наше журі стежитиме за правильністю відповідей та оцінюватиме успіхи кожної команди і кожного її члена зокрема.

Отже, розпочинаємо змагання кмітливих і винахідливих, тих, хто чимало знає і хоче знати більше. Сьогодні зустрічаються команди «Юні фізики» та «Еврика». Запрошуємо команди до привітання.

II. Гра - КВК

1-й тур. Привітання

Виходять представники команд і вітають один одного.

Команда «Юні фізики»

Продзвенів уже дзвінок,

Всі прийшли ми на урок.

Фізика тепер у нас,

Тому ми прибігли в клас.

Молекули і атоми,

Сили, тиск. Задачі.

Коли не знали все це ми -

Чекали нас невдачі.

Сьогодні ж виявимо знання

У грі чудовій - КВК.

І перемога тих чекає,

Хто знань побільше має.

Команда «Еврика»

Сьогодні в фізичнім зійшлись поєдинку,

Хто любить дотепне, веселе, нове.

Задачі, завдання... А через годину

Журі переможцем когось з нас назве.

І що б нам не випало трохи пізніше,

Супернику, наше вітання прийми.

Нехай переможе, хто знань має більше,

А краще нехай переможемо ми.

(Максимальна оцінка - 2 бали.)

2-й тур. Наш девіз

Кожна команда представляє свою емблему та девіз. (Максимальна оцінка - 2 бали.)

3-й тур. Естафета

Для цього конкурсу кожна команда делегує двох представників. Один член команди виконує перше завдання. Після його закінчення другий член команди виконує наступне завдання.

Завдання 1. Записати позначення фізичних величин та одиниці їхнього вимірювання: тиск, сила тиску, площа опори, об’єм тіла, вага, виштовхувальна сила.

Завдання 2. З поданого співвідношення фізичних величин зробити найбільшу кількість можливих записів.

1.                 Відповідь.           

2.      Відповідь. 

Команда, яка швидше і правильно виконала усі завдання, отримує 2 бали, команда-суперниця - 1 бал.

4-й тур. Конкурс капітанів

Перед капітанами ставиться завдання продемонструвати дію атмосферного тиску і прокоментувати побачене за допомогою приладу (установки), підготовленого командою-суперницею. Максимальна оцінка - 3 бали.

5-й тур. Ребус

Кожна команда представляє заготовлений плакат з ребусом. Команда-суперниця повинна прочитати текст-правило за 3 хвилини.

Мал. 1.

Наприклад, команда «Юні фізики» (мал. 1)

(Відповідь. Рідина передає тиск в усі боки однаково.)

Команда «Еврика» (мал. 2)

 

Мал. 2.

(Відповідь. Тиск залежить від сили і площі опори.)

6-й тур. Чорний ящик

За описом необхідно визначити, що міститься у чорному ящику. Ось опис одного з можливих приладів.

Цей прилад складається з двоколійної скляної трубки, у яку наливають     рідину. Рідина встановлюється в обох колінах на однаковому рівні, на її поверхні діє тільки атмосферний тиск. Ця двоколійна скляна трубка прикріплена до прямокутної пластини, посередині якої є позначка «0», а вгору й униз від неї розміщені позначки 100, 200 тощо. Що це за прилад?

(Рідинний манометр.)

7-й тур. Кросворд

Кожній команді видається зображення кросворда.  (мал. 3) один із членів журі зачитує текст і фіксує правильну відповідь.

За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

 

 

По горизонталі:

3. Цим словом можна назвати алюміній, воду, повітря, золото. 5. Прилад для вимірювання атмосферного тиску. 6. Прилад для вимірювання тиску більшого чи меншого за атмосферний. 9. Гази і рідини підлягають закону ... . 11. Фізична величина, що має напрям, є ... . 12. Величина, що визначається за допомогою терезів.

По вертикалі:

1. Причина зміни швидкості тіла. 2. Зміна у природі. 4. Добуток ширини, довжини і висоти. 6. Найдрібніша частинка речовини, яка зберігає її хімічні властивості. 7. Одиниця вимірювання сили. 8. Величина, що дорівнює відношенню сили, що діє перпендикулярно до поверхні, до площі цієї поверхні. 10. Частинка, з якої складається молекула. 11. Сила, з якою тіло, внаслідок притягання до Землі, діє на горизонтальну опору або вертикальний підвіс.

Відповіді на кросворд

По горизонталі:

3. Речовина. 5. Барометр. 6. Манометр. 9. Паска ля. 11. Векторна. 12. Маса.

По вертикалі:

1. Сила. 2. Явище. 4. Об’єм. 6. Молекула. 7. Ньютон. 8. Тиск. 10. Атом. 11. Вага. 

III. Підсумок уроку

Журі підраховує бали, набрані команди за кожний тур, і визначає переможця. У цей час учитель коментує внесок у результат учасників, визначає кількість балів, яку набрав кожний учень і виставляє оцінки.

IV. Домашнє завдання

Учитель пропонує конкретне завдання з метою підготовки до контрольної роботи за темою «Тиск твердих тіл, рідин, газів».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій галузі знання. Учням потрібні нові навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї й концепції і вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні технології. Інтерактивне навчання дає можливість збільшити відсоток засвоєння матеріалу, впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику).

Застосування інтерактивних технологій вимагає старанної підготовки вчителя й учнів. Вони повинні навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні думки, переконувати й бути переконливими й толерантними, розуміти інших, ставити запитання й відповідати на них.

Сучасний урок - це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті раніше знання під час опанування нового змісту предмета. Засвоює практичні дії, формує світогляд, самостійність, активність, творче мислення.

Викладання повинно спрямовуватися не тільки на розширення обсягу знань з предмета, його структурування, інтегрування, узагальнення, а також на постійне перетворення набутого кожним учнем суб'єктивного досвіду.

Звичайно, кожний урок - це складна організаційно-методична схема, всі компоненти якої взаємопов'язані і взаємозумовлені. Водночас урок - це завершений, самостійний фрагмент освіти зі своїми задачами і результатами. І кожен урок дає змогу зробити висновки про стиль роботи вчителя, розкриває його методичний почерк. Адже вчитель - це творець уроку, а учні в класі - його асистенти, без яких не відбувається навчальне дійство.

Сучасні уроки відзначаються різноманіттям форм організації навчання: лекції, семінари,практикуми, ігри, конференції, презентації тощо. Кожен урок - це ще одна сходинка до храму знань і умінь.

 

 

 

Література

1. Золота рибка в «МЕРЕЖІ». Інтернет-технології в середній школі. //М.:Прожект Хармоні, Інк., 2001.
2. Коваль B.C., Шабалтун І.П. Поради щодо використання педагогічних програмних засобів на уроках фізики. «Комп'ютер в школі та сім'ї». 2004-№2 ст.,28.
3. На урок - в Інтернет. Під ред. А.В.Хутірського // M.:RELARN, 2000, - С. 14.
4. Нові педагогічні й інформаційні технології в системі освіти //Під ред. Е.С.Полат. - M.:ACADEMA, 2000.
5. Бройль Луи де. По тропам науки. – М.: Наука, 1962. – с. 184.
6. Верзилин Н. М. Проблемы методики преподавания биологии. – М.: Просвещение, 1974.
7. Пометун О.І. та інші. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посібник. - К.: А.С.К., 2004.
8. Махмутов М. И. Современный урок. – М.: Наука, 1984.
9. Эйштейн А. Сборник научных трудов. – М.: Наука, 1975. – Т.4. – с. 125.
10. Олійник В. Активізація пізнавальної діяльності учнів 7-8 класів на уроках фізики //Фізика та астрономія. – 1998. №4. – с. 38-40.
11. Сухомлинський В.О Сто порад учителю /Твори: В 5 Т. – К.: Радянська школа, 1979, Т. 2.