Інтерактивні вправи для проведення рефлексії на уроках у початкових класах.

Інтерактивні вправи для проведення рефлексії

 

«Синквейн (сенкан)».

 Сінквейн або сенкан - це складання вірша з 5-ти рядків.

Перший рядок представляє собою іменник, як правило ключове слово теми уроку або тему, яку поставив учитель.

Другий рядок – два прикметники, що представляють найбільш характерні ознаки цього іменника.

Третій рядок – три дієслова, що описують найбільш важливі процеси, що відбуваються з цим іменником.

Четвертий рядок – ключова фраза, найбільш важлива ідея.

П’ятий рядок – знову іменник, але вже резюме або синонім до іменника з першого рядка, метафора.

За допомогою складання вірша дитина ставить собі акценти, що вона запам’ятала.

 

«Кольорова феєрія»

Учні оцінюють свою роботу. Вони вішають смайлики чи стікери в колонки “добре” або “незадовільно”.

 

«Опиши одним реченням»  

Пропонуєте один з варіантів початку пропозиції, яке дитина повинна закінчити в усній або письмовій формі.

Наприклад:

Сьогодні я дізнався …

На уроці я навчився …

Мені було важко …

Мені було незрозуміло …

Тепер я знаю, що …

Мене здивувало …

Я б хотів дізнатися, чому …

 

«Таблиця де Боно»

Ще один доступний спосіб застосування рефлексії в кінці уроку.

Учні  оцінюють  враження і підсумки заняття за допомогою простої таблиці «Плюс, мінус, цікаво»:

«+» – все, що сподобалося на уроці

«-» – все, що здалося марним, нудним і не цікавим

«Цікаво» – що привернуло, змусило задуматися і викликало нові питання.

 

«Дерево успіху» – зелений лист – без помилок, жовтий лист – 1 помилка, червоний лист – 2-3 помилки.

 

 «Дерево рішень».

На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами додавання й висновками з кожного. У центрі намальоване дерево.

Завдання І. Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте «коренями» дерева, і ті, які ви вважаєте його «плодами». Відповідно розмістити картки під деревом і на його кроні.

Завдання 2. Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на прикладі натурального ряду чисел.

                                               

 

 

  «Ромашка запитань або Ромашка Блума»

Є 6 видів запитань:

1. Прості.

2. Уточнювальні (“отже, ти говориш, що…?”, “якщо я правильно зрозумів, то…?”, “я можу помилятися, але, здається, ви сказали про…?”)

3. Інтерпретаційні або пояснювальні (“чому листя на деревах восени жовтіє?”)

4. Творчі (“що б змінилося у світі, якби в людей не було інтернету?”, “як ви думаєте, як будуть розвиватися комп’ютерні технології?”)

5. Оцінювальні (“чому щось добре, а щось погано?”, “чим один урок відрізняється від іншого?”)

6. Практичні (“де ви в звичайному житті могли спостерігати презентації?”, “як би ви вчинили на місці розробника програми?”)

 

«Сходи успіху»

На великому аркуші картону необхідно намалювати сходи.

Учням роздати зображення трьох чоловічків: одного – з опущеними руками; другого – з руками, розведеними в сторони; третього – з руками, піднятими вгору.

 

 

«Мікрофон»

• Цей урок допоміг мені усвідомити
• Ознайомлення з твором дало мені…                                 
• Найцікавішим на уроці для мене було.
• З уроку взяв(-ла) для себе                                                                            

 

 

 

«Зірки мудрих істин»

Учні прикріплюють до зображеного на ватмані зоряного неба свої зірки зі здобутими за урок враженнями/істинами.

               

                                               

 

«П‘ять відкриттів уроку»

Учням запропоновано подумати над тим, які відкриття кожен з них зробив для себе на уроці. Яку підказку варто використовувати незакінчені словесні конструкції:

*на уроці відкрив(-ла) для себе…

* сьогодні мене здивувало…

* виникли несподівані думки про …

*сьогодні на уроці я дізнався(-ла), (як ,що)…

* сьогодні я зрозумів (-ла), що … стане в пригоді  мені в подальшому житті.

                                                                     

 

«Рефлексійний лист»

• Складіть лист учителеві,  у якому опишіть свої враження: що вам сподобалося на уроці, що не сподобалося, що б ви хотіли змінити, що найбільш запам‘яталося, що нового ви дізналися, як на вас вплинув урок.

 

«Діамант»

Учні по черзі висловлюються про урок – те що на їхню думку, було найбільш цікавим і корисним, - за допомогою слів:  «Справжній діамант уроку сьогодні – це…»

                                                              

 

«Символ уроку»

• Пропоную оцінити нашу роботу на уроці. У вас приготовлені кольорові олівці. Який символ уроку  ви намалюєте, якщо він вам подобався? А який, якщо урок для когось був не деже цікавим? Чому вибрали саме таке позначенння?

 

 

« Три-два- один»

• Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.
• Два факти, які здалися нецікавими, некорисними  або вже відомі.
• Один факт, який хотілося б вивчити детально, поглибити знння про нього.

 

 

 

 

«Фруктовий сад»

Завчасно підготовлено два великі плакати із зображеними на кожному з них деревами. Одне дерево підписано «Яблуня», інше – «Лимонне дерево». Учням роздано вирізані яблука і лимони. Запропоновано на яблуках записати свої очікування від уроку, а побоювання, сумніви – на лимонах.

 

                                  

 

 

«2 зірки + 1 побажання»

• На уроці сподобалося…
•  
• Інформація і форми роботи, які викликали позитивні емоції або можуть бути корисні для досягнення мети…

                                 

• Чого не  вистачило на уроці та що хотілося б поліпшити?

 

 

                              

 

«П‘ ять пальців»

Учні обводять свою долоньку, над кожним пальцем фіксують такі вислови й доповнюють їх:

 

 

Подаруйте свої долоньки мені , а я зберу їх у міцне рукостискання.

 

«Яким був урок?»

• Із пропонованих  на дошці слів виберіть 1- 2 , які відповідають враженню від уроку: діловий, ігровий, пізнавальний, захопливий, корисний, цікавий, повчальний.

 

«Абетка»

Запропонована буква алфавіту, наприклад «П». Необхідно написати якомога більше слів, що починаються на цю букву і тісно пов‘язані з темою уроку. Учню потрібно обгрунтувати свої варіанти – показати зв'язок слів з темою.

                                            

 

 

«Зафарбуй одну частину кола»

 

 

                                           

 

 

 

 

 

 

«Рюкзак»

• Наповніть символічні рюкзаки враженнями за урок, побажаннями.

• Я навчив (-ла)ся…
• Я запам‘ятав (-ла) …
• Мені дуже сподобалось…
• Я хочу подякувати…

                                

 

«Світлофор знань»

• Оцініть свої знання на початку, у середин й наприкінці уроку. Для цього приклейте на світлофор кружечки тих кольорів, які відповідають вашому стану:

• Добре (зелений колір);
• Не дуже добре (жовтий колір);
• Погано (червоний колір).

                                                      

«Колесо уроку»

На осях символічного колеса зазначено основні поняття теми. Учень робить відповідні позначки крапками на кожній осі, що відповідає певному поняттю, яке засвоювалося впродовж уроку, і з‘ єднує ці крапки ламаною лінією. За результатами цієї лінії можна простежити,  який матеріал теми учень зрозумів більше, а  над  яким потрібно попрацювати додатково.

                                   

                                 

«Навколосвітні мандри»

Для цієї вправи необхідно мати м‘яч. Діти  стають у коло. Хтось один у руках тримає м‘яч. Він швидко розповідає. Про що дізнався на уроці сьогодні, і передає м‘яч іншому.

                                                              

«Прикрась ялинку»

   До зображеної на аркуші ялинки прикріпити кульку певного кольору.

Червона кулька  -  урок був актуальним, корисним, цікавим.

Синя кулька – нецікавий, неінформативний урок.

                                                                       

«Сонце і хмари»

• Що особливо сподобалося?
• Що зовсім не сподобалося?

                  

 

 «Термометр»

• Поставте позначку, на скільки градусів ваші знання наприкінці уроку підвищилися, росли.
• Використовуючи такий прийом, можна також визначати:

           * емоційний стан учнів;

           * новизну матеріалу;

            * оригінальність розкриття теми.

 

 

«Дерево настрою»

Червоне яблуко: На уроці було цікаво!

              Я все зрозумів(-ла). Корисний матеріал

  Зелений листок: На уроці було цікаво!                                                                  

         Але я зрозумів (-ла) не все. Перечитаю вдома.

     Жовтий листочок: На уроці було не цікаво!

Я нічого не зрозумів(-ла). Цей матеріал мені не знадобиться.

 

 

 

«Квітка уроку»

• Доберіть прикметники для характеристики уроку, уписуючи їх на пелюстках ( радісний, успішний, очікуваний, корисний, креативний, ігровий,  пізнавальний)     

 

«Інтерв’ю»

«Кореспондент» задає питання у дітей за темою проведеного уроку, використовуючи відкриті запитання: як?, чому?, що?, прохає навести приклади і обміркувати де ця тема знадобиться у майбутньому житті.

«Тестування»

За допомогою роботи в парах можна протестувати та оцінити один одного або проаналізувати роботу іншого. Кожному учню дається завдання. Діти виконують його, через деякий час міняються один з одним зошитами для перевірки. Вчитель на дошці показує правильні відповіді. Після цього підводиться підсумок виконаного завдання.

«Міні-анкети»

Учні заповнюють таблицю, які «+» - що зрозуміли, «-» - над чим треба попрацювати ще, «?» -  чого хотілося б дізнатися більше .

+

-

?

 

  «Оцінювальна шкала»

Вчитель пропонує учням оцінити свою роботу у групі на уроці за кожним з визначених напрямків від 0 до 2 балів:

1.Я брав(ла) активну участь у роботі групи ____ .

2.Я вносив(ла) вдалі пропозиції, які врахувала група _____ .

3.Я надавав(ла) підтримку іншим членам групи, заохочував(ла) їх до роботи ____ .

4.Я висунув(ла) цілком нову ідею (новий підхід до розв’язування), що сподобалось іншим  ____ .

5.Я вдало узагальнював(ла) думки інших і просував(ла) роботу групи вперед ____ .

6.Я відповідав(ла) класові про результати групової роботи ____ .

Всього балів ____ .

Кілька учнів за бажанням називають і обґрунтовують власні бали.

 

 «Фішбоун» або «Риб'ячий кістяк»

Перед початком вправи малюється на дошці або ж у зошитах риб'ячий кістяк. Голова риби – тема або основна проблема, яка розглядається. Верхні кісточки – основні поняття теми, причини виникнення тієї чи іншої проблеми. Нижні кісточки – сутність поняття, твердження, факт який розкриває причину тієї чи іншої проблеми. Хвіст – висновки за темою. Учні виділяють основні аспекти нової теми наприкінці уроку, як узагальнення пройденого матеріалу.

Отже щоб краще організувати  діяльність класу, прискорити процес вдосконалення, розкрити його творчий потенціал, на етапі рефлексії необхідно  впроваджувати інтерактивні технології, які створюють такі умови навчання, за яких кожен учень успішно навчається, розвиває свій інтелект і готовий до творчої самореалізації. 

 

«Навчаючи – учусь»

Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим ді­тям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування. Кожна група має певний обсяг інфор­мації, розділеної на частини та записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні засвоїти свою час­тину інформації та поділитися з іншим учасником групи. Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегата­ми, які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі.

 

«Крісло автора»

Вправа виконується в такий спосіб:

учитель поступається місцем педагога у класі на користь учня, який іде виголошувати доповідь (реферат, замітку та ін.).

Учень, перебуваючи на місці педагога, відчуває себе достойним високої посади. Це підвищує не тільки самооцінку, а й бажання покращувати свої знання.

 

« Абетковий суп»

Крок 1.

Розрізати абетку, вилучивши з неї букви ь, и, й.

Крок 2.

Кожен учень витягує з кошика по літері та придумує підсумкове речення на тему, яке починається з цієї літери.

 

«  Від А до Я»

Крок 1.

Об’єднайте дітей у групи  по 4 -6 осіб.

Крок 2.

Кожній групі дайте по одній частині абетки – наприклад, від А до Д, від Ж до Л…

Крок 3.

Групи придумують підсумкові речення, що починаються з їхніх літер.

Крок 4.

Заключна чи перша вправа наступного уроку: учні для усього класу в алфавітному порядку читають свої речення.

 

« Виграш у лотереї»

Крок 1.

Об’єднайте дітей у групи і запропонуйте записати таку таблицю:

Що ми робили_________________________________________

Найбільш важливе з того, що ми вивчили

та запам’ятали ________________________________________

Домашнє завдання: _________на_________________________    

Крок 2.

Роздайте дітям конверти, в яких лежить розрізана на 4 – 6 частин ( залежно від кількості дітей у групі) листівка. Одна частина  листівки має якусь позначку (зірочку, галочку, сніжинку).

Крок 3.

Наприкінці уроку діти витягають з конвертів частини листівок. У кого листівка з позначкою, той на початку наступного уроку буде підбивати підсумки для усієї групи щодо вивченого матеріалу.

Крок 4.

Учитель наприкінці уроку витягує картку з ім’ям дитини, яка підіб’є  підсумки уроку за допомогою таблиці.

 

„Трихвилинне есе”

1.Проводячи підсумкову роботу за прочитаним текстом, попросіть учнів протягом 3хв написати те, що спадає їм на думку щодо прочитаного твору.

2. Запропонуйте учням (за бажанням) прочитати міні-твори для всього класу у „кріслі автора”, яке виставлено посеред класу.

3. Головним у творі є вільний потік думки. Граматику та орфографію не оцінюють.

4. Учні повинні бути впевнені у своєму праві вільно висловлювати свої думки та в шанобливому ставленні присутніх до їх думок.

5. Учні повинні переконатися, що існує більше, ніж одна правильна відповідь на запитання, і що їхні ідеї є важливими.

6. Використовуйте відкриті запитання, де учні спільно з учителем шукають відповіді і шляхи вирішення реальних проблем.

7. Учні повинні отримати відгуки на власні думки і мати широкі можливості для їх обговорення.

 

«Потяг»

На парті перед кожною дитиною два жетони: один – з  усміхненим личком, інший – із сумним. На дошці – потяг із вагончиками, на яких позначено етапи уроку. Дітям запропоновано опустити «веселе личко» в той вагончик, що вказує на завдання, яке їм було цікаво виконувати, а «сумне личко» - у той, що символізує завдання, яке здалося нецікавим. Можна використовувати тільки один жетон на розсуд учня.

 

              

 

 

«Птахи настрою»

 Помістіть у клітку того птаха, який відповідає вашому стану на певному етапі уроку.

                                                              

                            усе зрозуміло        не до кінця зрозуміло              незрозуміло

 

«Веселка»

На екрані (великому аркуші) зображена веселка. Кожен колір – позиція, щодо якої можна висловити думку про урок:

• червоний – «Тепер я можу..»
• оранжевий – «я навчив (-ла)ся…»
• жовтий – «Було  складно…»
• зелений -  «Мені вдалося…»
• блакитний – «було цікаво…»
• синій – «Мене здивувало…»
• фіолетовий – «Сьогодні я дізнав(-ла)ся

                                              

 

«Емоційно-музична рефлексія»

 Учитель пропонує послухати фрагменти із двох музичних творів: перший уривок – тривожна музика, другий – спокійна, натхненна. Учні вибирають музичний фрагмент. Який відповідає їхньому настрою.

                                                       

 

«Барометр»

Оцініть урок за допомогою різних станів погоди.

   «Шторм» - дуже низька оцінка, негативне ставлення

 

    «Дощ» - невисока оцінка, байдуже ставлення

  «Вітер» - задовільна  оцінка, спокійне ставлення

 

     «Мінливо» - хороша оцінка, позитивне ставлення

 

         « Ясно» - дуже висока оцінка, захоплення

 

«Терези настрою»

Ліворуч – похмурий день, хмари, дощ. Праворуч  - сонце . безхмарне небо. Залежно від того,  терезів у кінці уроку нахиляються вліво чи вправо.

                                                             

 

 

«Графічний настрій»

На полях зошита позначте впевненість чи невпевненість у самостійному виконанні завдань, готовність до співпраці, розуміння навчального матеріалу.

       настрій прекрасний

        настрій хороший

готовий(-а) до уроку

     не дуже  готовий(-а) до уроку

хочеться творити

 

«Яка річ»

 Виберіть одну із запропонованих речей – на початку і в кінці уроку - ту, яка найбільше відповідає вашому настрою в цей момент.

                                                    

хочу погуляти              хочу вчитися                     хочу відпочити

 

Завершальна вправа «Дякую!»(Автор – Клаус Фопель)

  Учні стають у коло і вчитель пропонує кожному подумки покласти на ліву руку се те, з чим він прийшов сьогодні, свій багаж настрою, думок. Знань, досвіду, а на праву – те, що отримав на цьому уроці нового. Потім всі одночасно плескають у долоні й вигукують «Так!» або «Дякую!».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Список використаної літератури

1.Беляєва О.А. Методи організації рефлексії: навчально – методичний посібник. Мінськ: РІПО,         2017. – 42с.

2. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. Початкова школа. 2010. №7. С.29.

3. Дегтяр Г.О.Роль рефлексії у структурі свідомості особистості// Проблеми становлення інноваційних підходів у сучасній освіті:зб. Наук. Пр.-Х. : Стиль-Іздат, 2004. – С.48-52.

4. Коломієць Н.А. Дидактичні засади застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09 Київ, 2009. 19 с.

5. Кондратюк О. Інноваційні технології в початковій школі. Київ, 2015. 250 с.

6.Нова українська школа: порадник для вчителя/ під заг.ред.Бібік Н.м.- К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди»,2017.-206с.

7. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика,

досвід. Київ, 2011. 135 с.

8.Савченко О.Я. Сучасні освітні технології. Рефлексивний компонент уроку//Учитель початкової школи. - 2014.

9. Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання6 цілепокладання, рефлексія, оцінка// Українська мова та література. -2004.- №7. – с.2-9.

10. Шуляр В.І. Методика організації рефлексії на уроці // Українська мова в школі.- 2012. - №6-7. – с.16-20.

11.Інтернет ресурси.