Ірина Жиленко. Основні відомості про письменницю. Поєднання реального та фантастичного в поезії «Жар-птиця»

Тема уроку. Ірина Жиленко. Основні відомості про письменницю. Поєднання реального та

                       фантастичного в поезії «Жар-птиця»

Мета:

• навчальна: ознайомити з творчістю Ірини Жиленко, допомогти усвідомити ідейно-художню цінність її поезій;
• розвивальна: розвивати фантазію, уяву, відчуття слова, зв’язне мовлення;
• виховна:. виховувати любов до прекрасного, цінувати доброту, щирість, людяність.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент

• Привітання

Станемо ми всі рівненько,

Усміхнемось веселенько.

Ще один важливий крок

Зробимо за цей урок.

Глибше вивчимо ми мову –

Солов’їну і чудову.

Тож гаразд, часу не гаймо

І урок розпочинаймо!

2. Перевірка домашнього завдання

Перевірка вірша напам’ять С.Чернілевського «Забула внучка в бабі черевички» або «Теплота родинного інтиму»

3. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

• Бесіда

• Яких диво-птахів ви пам’ятаєте з прочитаних казок?

4. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

На минулому уроці ми побували в поетичній царині ліричних творів С.Чернілевського.

Сьогодні ми також будемо подорожувати світом дитинства. Перед нами постануть інші образи, які спонукатимуть  до роздумів. А про що саме ми будемо читати, ви дізнаєтеся, коли складете  “розсипані” прислів’я.

• Робота в парах.

Кожна пара складає прислів’я і зачитує його.

Роби іншим добро - будеш сам без біди.

Роблячи зло, на добро не сподівайся.

Добра бажаєш, добро і роби.

Без добра і лихо не родить.

Хоч некрасивий, аби щасливий.

Де добро, там і щастя.

Добра слава злому ненависна.

Добро не помре, а зло зникне.

Сіяти Добро - добро і пожинати.

Кому щастя служить, той ніколи не тужить

.

• Бесіда

Які слова об’єднують усі прислів’я?

Що для вас значать ці слова?

Що потрібно людині для щастя?

5. Мотиваційна діяльність

Біографія Ірини Жиленко

Ірина Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в м. Києв під час світової війни. Виховувалась у родичі в Звенигороді. Перший вірш написала у 8 років. Дебютувала 1965 року збіркою «Соло на сольфі», яка спричинила тривалу дискусію у пресі.

1964 році заочно закінчила Київський університет ім. Т.Г.Шевченка, здобула науковий ступінь кандидата богослов’я.

Працювала в редакції газеті і журналів. Одружилася із відомим українським письменником Володимиром Дроздом.

З 1997 року в журналі «Сучасність» Ірина Жиленко почала публікації своїх спогадів та листів під загальною назвою «Любина святкуючи». Спогади частинами з’являлися на журнальних сторінках упродовж 10 років. Єдиним виданням були опубліковані 2011 року у видавництві «Смолоскип»

Ірина Жиленко – автор длизько 20-ти книг: «Соло на сольфі», « Автопортрет у червоному», «Вікно у сад», «Концерт для скрипки, дощ і цвіркун», «Дім під каштаном», «Ярмарок чудес», «Останній вуличний шарманщик», «Пори року», «Достигають колоски», «Казка про буфетного гнома».

Твори І. Жиленко виходили в перекладі багатьма мовами світу, зокрема російською.

Головна тематика лірики Жиленко – обійстя та домашній сад, шлюб та родина, природа, доброта. У її поезії критики вбачають щирий ліризм, сполучення із вразливістю та винятковим смаком, насолоду життя з меланхолійним пізнанням мінливості світу та розуму про сметь.

Лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка та премії імені В. Сосюри.

Померла у Києві, 3 серпня 2011 року.

• Додаткова інформація за змістом твору

Жар-птиця – східнослов’янській народній творчості – казковий птах сонячного царства зі сліпучо-золотавими, мов жар, пірьям, одного його пера досить, щоб освітити ввесь казковий сад; чародій краде Жар – птицю, але не вбиває її, бо не можна вбити сили природи, що постійно відроджуються; Жар – птиця встигає знести яйце, і саме сонце постає яйцем, що його поклала Жар – Птиця; символ щастя, чогось величного, ідеального; Чарівне перо Жар-Птиці завжди приносить удачу, щасливу долю, кохання.

Вона їсть золоті молодильні яблука, які дарують красу, вічну молодість і безсмертя. Коли співає Жар-Птиця, з її дзьоба сиплються перлини. Вона здатна перевтілюватися в червоного і чорного коня. Червоний кінь - то сонце, а чорний – то нічне небо. Ці коні-птахи переносять душі померлих у тридесяте царство, тобто у вирій.

6. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу

• Робота над змістом поезії  “Жар-птиця”.

Виразне читання твору учнями

Тема “Жар-птиця”: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям радість і щастя.

Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх радісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава).

Основа думка: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьому перемагає світле, радісне і щасливе.

Характеристика героїв “Жар-птиця”

1) Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскрава», «нескромна птиця», «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», чита «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки», «п’є молоко»;

2) Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока, …кульгава», у неї «люта стрекотня», заздрісна, підступна, називає себе Павою.

• Бесіда.

- Яку історію повідала нам поетеса?

- Хто протиставляється у вірші?

- Які дві сторони людського буття зображує поетеса у вірші?

- Розкажіть про життя Жар-птиці.

- Як опинилася птаха на волі?

- Як змінилося життя в місті, коли над ним летіла Жар-птиця?

- Як ставилися люди  до птахи?

- Чи всі раділи її польоту?

- Який вирок винесла вороняча орава?

- Що трапилося з Жар-птицею?

- Чи матиме ця  історія щасливий кінець?

7. Узагальнення знань

• “Опитування-інтерв’ю.”

• Чи потрібно людині, на вашудумку, мріяти, фантазувати, вірити в дива?
• Чому ми всі хочемо жити “під сонцем Жар-птиці”?
• Які рядки поезії сподобалися найбільше?
• Чого вчить вірш?
•  

8. Підсумок уроку

• Поетичний кросворд «Цікаві птахи навколо нас»

1. В неї білі щічки, сірі лапки, чорна шапка, фартушок жовтенький, логосом тоненький. Та ж ця пташка невеличка називається …(синичка)

2. Що воно за дивна птиця – Свтло денного боїться. Дзьоб гачком, великі очі, і не спитбся їй щоночі, гу-гу-гу! – кричит вона. Відгадаєшь? Це… (сова)

3. крізь зимові заметілі в сад наш птахи прилетіли. Та такі червоногруді, нібим яблука повсюди хтось розсипав у дворі. Звуться птах … (снігурі)

4. Першим я приніс весну, розбудив усе від сну. І співає під вікном. Люди звуть мене … (шпаком)

5. Хто гнізда свого не має, яйця іншим підкидає? (зозуля)

6. Бідовий хлопчик в теплій сорочці по дворах стрибає, крихти підбирає. (горобець)

7. У воді купалася, а сухою зосталася? (качка)

8. За вікном гніздо будує, тільки в нас не зимує. (ластівка)

9. Він не вершник. А зі шпорами. Його одяг – із узорами. Час він знає, як і люди, сам – не сторож: а всіх будить. (півень)

10. Маленький, сіренький, по полях літає, уночі співає. (соловей)

11. Дзьоб міцний і гарні крила, чорний хвіст, жилетка сіра, чи присяде, чи летить, - «Кар-кар-кар» усе кричить. (вороно)

Оцінювання учнів

9. Домашнє завдання

• Створити ілюстрації до поезії, скласти кросворд, ребус, тестові завдання (на вибір).
• Підготувати повідомлення про гномів, домовиків, легенди про підкову.