Номер слайду 15
Вітаю, шановна родино!Пишу цього листа Вам вночі, оскільки саме в цей час маю трохи відпочинку. Слава Богу, яскраво світить люстра, і я можу писати цього листа. Але все по черзі. Дістався я до міста Болонья лише за місяць. По дорозі зі мною трапилися різні пригоди. Доводилося ночувати і просто неба, і проситися в селах на ніч. Добре, що я зустрів слугу з замку Рокка Сфорцеска. Він провів мене до замку та дозволив переночувати на сіні в коморі, і мене навіть нагодували. Шмат ржаного хліба та кувшин молока, я думаю, що це непогано. Але я бачив, як слуги носили їжу до господаря. Боже мій, чого тут тільки не було, але найцікавішим виявилося блюдо з павичем. Його хвіст виглядав як у живого птаха. Дивно. До оселі власника – палацу – мене не пустили. По дорозі я зустрічав різних людей. Якось зустрів монахів, які йшли до монастиря Мадонна делла Корона. Там мешкають монахи-відлюдники. Потім я зустрів веселу компанію спудеїв, які йшли до Болоньського університету. Вони розповіли про свій заклад. Мені сподобалось. Я приєднався до них . І вже за тиждень був у Болоньї. Місто мене вразило, широкі вулиці, посеред міста Колізей, двоповерхові будинки. Вулиці вночі освітлюються ліхтарями. Мене записали до університету без проблем, я вніс невелику платню. І почалося навчання. Лекції, диспути. Професори тут дивні, з різних країн. Але я всіх чудово розумію, добре, що я вивчив італійську. У нас декілька факультетів. Поки вагаюсь, який обрати: медицинський, богословський, юридичний чи факультет семи вільних мистецтв. Головним тут є ректор, якого призначають декани, обираючи серед претендентів найгіднішого. Буду завершувати свій лист, бо почало світати. А зранку у нас лекція, але спочатку вип’ю чашку кави з цукром. Піду на службу до церкви, вона дивна: високі стрільчасті вікна, ажурні і маленьки вежі, а також шпилі і товсті стіни. В церкві є лави, статуї та різні скульптурні композиції. Тому , якщо Вам доведеться прийти до мене, обов’язково з’їздимо, подивимось. Цілую, обіймаю Ваш Юрій.