Історія громадянської освіти в Незалежній Україні

ІСТОРІЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Приймак Володимир, Кінд-Войтюк Наталія

Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

Громадянська освіта в незалежній Україні є важливим інструментом формування демократичної культури та громадянської свідомості населення. З моменту здобуття незалежності Україна потребувала створення системи освіти, яка б відповідала новим суспільним умовам та політичним реаліям. Одним із завдань стало формування відповідальної та активної громадянської позиції серед молоді, розвиток правової культури та усвідомлення важливості участі в демократичних процесах.

У сучасних умовах, коли Україна переживає глибокі соціальні та політичні трансформації, зокрема в умовах війни та євроінтеграційних прагнень, громадянська освіта набуває особливого значення. В Україні процес інтеграції громадянської освіти в освітню систему складався з декількох етапів, починаючи з 2000 року. Тоді була зроблена спроба запровадити громадянську освіту як навчальний предмет, що входив би до загальної системи навчання. Паралельно була розроблена Концепція громадянської освіти, спрямована на виховання особистості в умовах розвитку української державності. Проте, концепція не отримала офіційного затвердження на рівні законодавства, що завадило її повноцінному впровадженню [1, с.40].

Однією з основних проблем на початковому етапі було те, що головну роль у впровадженні громадянської освіти відводили лише Академії педагогічних наук, яка розділила громадянську освіту на «виховання» та «формальну освіту», зосереджуючи увагу на вивченні обов'язків громадянина [2].

У 2012 році було зроблено спробу розробити нову Концепцію громадянської освіти та виховання, яка враховувала основні положення попередньої концепції 2000 року, але додатково посилювала акцент на патріотичне виховання, моральні та духовні цінності. Особливістю нової концепції стало зміщення фокусу з формального навчання на виховання моральності та духовного розвитку. З одного боку, це було спрямоване на посилення патріотичної свідомості та громадянських обов'язків, а з іншого — на утвердження демократичних цінностей та прав людини. Однак, попри ці нововведення, концепція 2012 року так і не отримала офіційного затвердження [3].

Для розробки нової Концепції громадянської освіти у 2018 році була створена робоча група під керівництвом Міністерства освіти і науки України [4].

У період війни, яку розв'язала російська федерація, виникла необхідність переосмислення національно-патріотичного виховання. Наказом Міністерства освіти від 6 червня 2022 року було затверджено Концепцію національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Вона визначає необхідність формування нових підходів до виховання, акцентуючи увагу на таких цінностях, як повага до національних символів, активна участь у громадсько-політичному житті країни та готовність до захисту незалежності і територіальної цілісності України [3].

Однак розвиток громадянської освіти супроводжувався низкою викликів. Недостатнє фінансування ускладнювало впровадження нових навчальних програм, що гальмувало їх повноцінну реалізацію. Важливою проблемою став і кадровий дефіцит: не всі вчителі були підготовлені до викладання нових дисциплін та застосування інноваційних методів навчання.

Сучасний етап розвитку громадянської освіти характеризується її інтеграцією у різні шкільні предмети. Громадянська освіта стала не тільки окремим напрямком навчання, але й невід'ємною частиною освітнього процесу. Вона включає залучення учнів до громадських проєктів та волонтерської діяльності, що сприяє розвитку громадянської активності молоді. У навчальних процесах активно застосовуються інноваційні методи, такі як інтерактивні заняття, проектна діяльність та використання інформаційно-комунікаційних технологій. Важливим аспектом є співпраця між школами та громадськими організаціями, що дозволяє зміцнити зв'язки між освітою та практичним життям [5].

У 2024/2025 навчальному році освітній процес у 5–11 класах спрямовується на реалізацію Державного стандарту базової та повної середньої освіти з урахуванням досягнень впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема і подолання освітніх втрат. [6].

Отже, для подальшого розвитку громадянської освіти важливо посилити міжпредметні зв'язки, що дозволить учням формувати цілісне розуміння суспільних процесів. Окремої уваги заслуговує розвиток критичного мислення, яке сприятиме формуванню у школярів здатності аналізувати інформацію, робити обґрунтовані висновки та відстоювати власну точку зору. Ще одним перспективним напрямом є залучення учнів до процесів прийняття рішень на рівні школи та громади, що допоможе розвинути відповідальність та лідерські якості. Підготовка кваліфікованих педагогів і розробка нових навчальних програм також мають стати пріоритетними завданнями, оскільки вони забезпечать ефективну реалізацію громадянської освіти на всіх рівнях навчання.

Cписок джерел

1. Жадан І. Політична культура та проблеми громадянської освіти в Україні : методичний посібник. Київ : Тандем, 2024. 80 с.

2. Мелеганич Г. Громадянська освіта як необхідна передумова євроінтеграції України. Міжнародний науковий вісник. Випуск 2 (18). Ужгород, 2018.

3. Концепція національно-патріотичного виховання.| Національний університет «Львівська політехніка».URL: https://lpnu.ua/viddil-molodizhnoi-polityky-ta-sotsialnoho-rozvytku/kontseptsiia-natsionalno-patriotychnoho (дата звернення: 20.09.2024)

4. Указ Президента України «Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» від 13 жовтня 2015 р. № 580. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U580_15.html

5. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції громадянської освіти в Україні. Від. 07 лютого 2024 р. № 131 URL:https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-z-realizaciyi-koncepciyi-gromadyanskoyi-osviti-v-ukrayini(дата звернення: 20.09.2024).

6. Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році URL:https://osvita.ua/doc/files/news/930/93010/Hromad_istorychna__1_.pdf (дата звернення: 25.09.2024).