"Історія імен та прізвищ рідного краю" - виховна година

Тема. Історія імен, прізвищ рідного краю.

Мета: познайомити учнів з історією українських імен, найпоширеніших     прізвищ Чаплинського району; розвивати інтерес до історії роду, виховувати любов до рідного краю, бажання знати своє походження.

 

                                                  Хід заняття:

1. Організаційний момент.

2. Вступне слово вчителя

     Відгадування загадки.

     Всі хочуть,  як народиться дитина,

     Щоб Я було красиве і дзвінке,

     Бо носить все життя мене людина,

     Тож відгадай, що я таке? (Ім’я)

Вірно, діти, відгадали загадку.  Це ім’я.

     Як маленьке немовля

     У світ двері відчиня –

     То дарують йому слово

     Слово це – його ім’я.

      Підростає немовлятко.

     Чи дівчатко, чи хлоп’я –

     Разом з ним іде це слово,

     Слово це – його ім’я.

     Кожен дружить із цим словом

     Протягом всього життя.

     Здогадались, що за слово?

     Слово це – наше ім’я.

- Отже, сьогодні ми з вами здійснимо подорож у країну імен. Ім’я людини – це не лише вияв любові, надії, які вкладають у нього батьки при народженні дитини, ім’я дається людині раз на вік.

Я думаю, ви зрозуміли, що сьогодні мова піде  саме про історію українських імен та походження українських прізвищ.

3. Розповідь про імена.

  Кожен із нас зі своїм іменем має прожити життя, і всі наші звершення, усі й погані справи стають відомі людям через наше ім’я — прив’язуються до нього. Ім’я, яке дають нам при народженні, — нехай випадкове, нехай не дуже вдале, нехай навіть нелюбе — міцно приростає до нас на все життя, стає невіддільним, зливається з нами.

Наші імена — це ще й та жива нитка, яка зв’язує нас із нашим родом і нашим народом, з нашою землею, культурою, мовою. Іменем людина пов’язується з сьогоденням, у якому є всі можливості заслужити собі добре ім’я.

Тому до свого імені, до імен інших людей, до імен узагалі слід ставитися з повагою, пам’ятаючи, що повага до імені є повагою до особистості, до людей, які вибирали це ім’я, до традицій свого народу і норм суспільства (А.Коваль)

4. Найпоширеніші українські імена.

 Лідерство по всій Україні тривалий час тримають імена Андрій, Віктор, Віталій, Володимир, Дмитро, Євген, Ігор, Олег, Олександр, Сергій, Юрій; Ірина, Людмила, Марина, Наталія (Наталя), Олена, Ольга, Світлана, Тетяна. Останнім часом до імен масового поширення долучилися Максим, Роман, Руслан, Алла, Валентина, Вікторія, Ганна (Анна), Інна, Оксана, Юлія. Не обійдені увагою батьків, хоч використовуються рідше, ніж вищезгадані, імена Анатолій, Антін, Богдан, Вадим, Валерій, Василь, Владислав, Вячеслав, Геннадій, Григорій, Костянтин, Леонід, Микола, Мирослав, Назар, Павло, Петро, Станіслав, Тарас, Ярослав; Галина, Віра, Катерина, Любов, Лариса, Лідія, Лілія, Марія, Надія, Яніна.

Помітно, що основною тенденцією розширення сучасного іменного репертуару є активізація вживання імен традиційного вітчизняного фонду. Молоді батьки відновили у своїх правах призабуті імена Арсен, Артем, Гліб, Данило, Денис, Єгор, Іван, Ілля, Інокентій, Кирило, Микита, Остап, Платон, Родіон, Тимофій; Анастасія, Антоніна, Дарія, Євдокія, Єлизавета, Марія, Соломія, Уляна, Ярина, хоч такі традиційні імена, як Георгій, Клим, Лев (Левко), Марко, Степан, Федір, Яків; Зінаїда, Зіновія, Зоя, Марта, Мар’яна, зустрічаються порівняно рідко.

У пошуках свіжих імен, які б вирізнялися на тлі масових, подружні пари звертаються також до імен з виразним поетичним забарвленням типу жіночих Зорина, Зоряна, Калина, Маїна, Раїна, Сніжана, Юнія, Розалія

- Чи є серед учнів нашого класу такі імена?

За частотою вживання вони розподіляються у такій послідовноті. Першість належить двом іменам – Іван (11 % від загальної кількості імен), Василь – 6 %. Далі йде 9 імен, кожне з яких має частотність 2–3 %. Це Федір, Степан, Грицько, Михайло, Семен, Андрій, Яків, Олексій, Фесько (похідне від Феодосій). Близько 1 % набрали імена: Гаврило, Данило, Ігнат, Роман, Савка, Дмитро, Максим, Мартин; 0,5 % - Кондрат, Левко, Лук’ян, Марко, Матвій, Микита, Остап, Павел, Пилип, Юрко, Ярема, Ясько (похідне від Яків).

5. Розповідь учнів про значення свого імені.

 - Діти, хто ще не довідався про своє ім’я у батьків, то я вам розкажу. От послухайте вірш про одного хлопчика і поміркуйте, чи є в нас хтось такий.

      Упіймав Андрійко щуку

      І злякався:

      - Ну й страшна!

      Втік, вигукуючи звуки,

   А які, вгадайте? (А-а-а)

   - Ні, в нас боягузів немає, бо саме Андрій означає мужній, хоробрий.

   - Діти! Давайте пригадаємо, які українські народні ігри ми проводимо, де є певні імена. (Н/г „Галя по садочку ходила”, „Василь”, „Панас”, „Микита”)

 - Про багато імен ми сьогодні дізналися. А зараз перевіримо, які ви уважні й чи добре вмієте рахувати.

Загадка-жарт.

 

                                       Рвав Борис у корзину Барбарис,

                                       Рвав Тарас і Роман,

                                       Гриць, Панас і Степан,

                                       Гліб, Овсій, Стас, Павло,

                                       Скільки їх усіх було?

 (Діти відповідають).

6. Розповідь вчителя про прізвища.

Як свідчить VІІІ том  « Словника української мови»: прізвище - це

"найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що

передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість". Отже,

найголовніша ознака найменування, що виступає як прізвище, - його

спадковий характер і перехід у єдиній незмінній формі від попереднього

покоління до наступного.

7. Найпоширеніші прізвища Чаплинського району Херсонської області. Їх походження.

- Серед найпоширеніших прізвищ нашого району зустрічаються:  Кулик, Лелека, Шпакович;

Грабар та Грабко;

Зінченко, Харченко, Бондаренко, Мальченко.

- Звідки ж беруть свій початок ці прізвища?

Помічаючи схожість з якоюсь рисою представників фауни і флори, особливо птахів, запорізькі козаки давали такі прізвища своїм товаришам: Сорокін, Синиця, Лелека, , Кулик, Шпакович.

Грабар, Грабко - робітник на земляних роботах, землекоп.

Зінченко- від давньогрецького «Зіновій»

Бондаренко – майстер,що виготовляє діжки.

Харченко — українське прізвище. Ймовірно, походить від імені Харько, похідної форми хрестильного чоловічого імені Харитон. За іншою версією — походить від слова харчі.

Мальченко – син Мальчика. Мальчиком в народі називали дорослого чоловіка, дуже активного, бешкетника.

- Чи є у нашому класі діти з таким прізвищем?

(Мальченко Владислав)

8. Повідомлення учнів про історію походження своїх прізвищ.

9. Підведення підсумків.

- Наприкінці нашого заняття пропоную послухати жартівливе оповідання про те, як не слід називати своїх дітей і що треба врахувати, даючи ім’я своїй дитині.

ЯК ВИБИРАТИ IМ'Я

Це питання, безперечно, хвилює кожного, хто збирається стати батьком чи матiр'ю. Питання, як на мiй погляд, не таке вже й дрiбне. Бо й справдi, яке iм'я дати дитинi? Чим керуватися? З чого починати?

Перш за все, слiд забути про будь-якi сiмейнi традицiї, якщо вони якимось дивом збереглись у вашiй сiм'ї. Все то пережитки минулого. Тепер новi часи, новi iмена. Не варто в цi днi згадувати батька Арсена чи дiда Андрiя, а тим бiльш прадiда Данила. Не треба згадувати й маму, бабу, прабабу. Не варто задумуватись i над майбутнiм. Хай вас не хвилює вже тепер, як поставиться ваш син чи донька до пiдiбраного вами iменi. Це їх не цiкавить. Вони ще до цього не доросли. Єдине, що в цi щасливi для вас днi має вас цiкавити, так це "Книга власних iмен" та поради знайомих.

- Закинь її, - радять вашi знайомi.- Що ти з нею носишся, як iз крашанкою! Ось тобi справжнi iмена. Це моє, це Митькове, це тьотя Фрося написала, це Гарик, це Жорик. Чи, може, ти вже без нас придумав, так кажи!

- Та жiнка хоче, - починаєте ви так, нiби щойно когось ненавмисно пiдрiзали. - Не я, а жiнка хоче, як син народиться, то назвати Назаром, якщо донька - то Соломiєю...

- Що? - скрикують усi троє чи четверо, скiльки там уже до вас прийшло. - Нам не почулось? Ти так оце сказав, як ми почули, чи ти ще нiчого не сказав?

- Та це все жiнка. Дiд у неї був Назар. Замiсть батька їй. Вона ж у мене сирота, так от це вигадала. У дiдову пам'ять. Виховував, мовляв, у люди вивiв.

- Забобони, - кидає хтось.

- Факт, пережитки. Нiби тому дiдовi тепер не все одно... Ти що, перед жiнкою по шнурочку ходиш?

А по хвилi:

- Ну, ти вибач. Це, звичайно, вашi сiмейнi справи. Вам виднiше. Але ми радили б i про дитину подумати. Ти подумав, як воно, беззахисне, пiде в свiт iз таким iменем? Тимофiй! Тимiш! Уявляєш?!

- Збожеволiти мало! - пiдтримує друга жiнка. - Що люди про батькiв подумають? Оце вже буде балачок.

- Оригiнальне щось треба, - знову друг. - Щоб вiдбивало наш дух, епоху. А ти - Назар, Тимофiй! Що ж ти кожному стрiчному пояснюватимеш, на чию честь ти так свою дитину назвав? На честь дiда чи баби? Не смiши людей...

- Гаразд, - здаєтесь ви. - А якi у вас пропозицiї?

- У нас? Ось список. Я, наприклад, пропоную назвати його iменем вiдомого спiвака. Звичайно, не нашого. Ну, якогось французького чи iталiйського. Скажiмо, Антонiо. Чим погано? Або на честь Жана Маре. Моїй жiнцi цей артист дуже подобається. Для доньки - Лола. Гарно? I взагалi, яке кому дiло, Лола чи Жан?..

Ото довго не дискутуйте, згоджуйтесь одразу. Знайомi завжди дiло кажуть. Берiть у них список i поспiшайте в пологовий будинок. Список передайте через санiтарку чи медсестру разом iз записочкою:

"Люба! Всi пропонують назвати сина (як буде син) Жюлем. Якщо донька - то Лолою. Гадаю, нашi знайомi мають рацiю. Назар i Тимофiй - архаїзми. Не сподобаються цi, то вибери зi списку, що додаю. Цiлую. Твiй Вася".

Оскiльки я теж батько i менi теж знайомi пропонували Список iмен, то я хочу його винести на широкий суд, щоб нашi товаришi й друзi не сушили собi голiв. Ось цей список:

Жiночi iмена: Чоловiчi iмена:

Жюля Жюль

Iя Мюль

Лола Прiам

Пiама Люс

Люсi Гарик

Гонората Жорик

Ферфуфа Роллан

Естера Iрек

Сосiпатра Анжел

Паола Руслан

Кюнна Кизил-Кум

Якщо ж ви вважаєте, що цей список неповний, не вiдчаюйтесь, вашi знайомi доповнять. Останнє, що я вам пораджу, це не забудьте за гармонiю iменi й прiзвища. Це дуже важливо. Подаю приклади: Нiнель Кукурудза, Травiата Пацюк, Жульєна Миска, Анжела Кендюх, Вольдемар Копистка, Гонората Пузир, Геракл Гарбуз, Жузi Коза, Неда Баран, Аттiла Шкапченко й Аполлон Козолуп.

Якщо ця гармонiя є, вважайте, що iм'я ви вибрали правильно. Дiти вам дякуватимуть. Особливо, як пiдростуть.

                                                                                                          Олег Чорногуз

 

       Ось і закінчується наша подорож у країну імен і прізвищ. Я впевнена, що вам сподобалось. Отже, ви всі дізналися, що означає ваше ім’я. А воно у всіх вас різне – своє, найкраще, неповторне.

   Але пам’ятайте: найкраще, наймилозвучніше ім’я можна забруднити поганими вчинками і, навпаки, звичайне ім’я можна зробити дорогим незабутнім для людей. Бережіть чистоту свого імені, прославляйте його славними ділами і ніколи не забувайте народну мудрість: «Не ім’я прикрашає людину, а людина прикрашає ім’я».