Історія робототехніки (частина І)

Історія робототехніки. Частина І

Історія робототехніки сягає глибокої давнини. Уже в ті часи з’явилися ідеї створення технічних засобів, схожих на людину.

Статуї богів з рухомими частинами тіла (руки, голова) з’явилися ще в Стародавньому Єгипті, Вавілоні, Китаї.

У III столітті до н. е. римський поет Клавдій згадував про автомат, створений Архімедом. Він мав форму скляної кулі із зображенням небосхилу, на якому відтворювався рух всіх відомих на той час небесних світил. Рух кулі відбувався під впливом води.

Грецький винахідник і фізик Ктесібій з Олександрії сконструював водяний годинник. Це був перший автоматичний пристрій для точного хронометрування.

До нас дійшли книги Герона Олександрійського (I століття н.е.), де описано інші автоматичні пристрої, створені у давнину. Як джерело енергії в них використовувалися вода, пара, гравітація (гирі).

У «Театрі автоматів» описано пристрій цілого театру, виставу в якому розігрували фігурки-ляльки, що починали рух за допомогою автоматизованої системи

За часів Середньовіччя великою популярністю користувалися різного роду автомати, основою яких були годинникові механізми. Було створено годинники з рухомими фігурами людей, ангелів тощо. До цього періоду належить інформація про створення перших рухомих людиноподібних механічних фігур. Так, лялька алхіміка Альберта Великого була зрістом людини, яка, коли стукали в двері, відкривала їх з поклоном.

У 1495 р. Леонардо да Вінчі розробив детальний проект механічної людини, здатної рухати руками і повертати головою. А у 1500 р. він побудував механічного лева, який при в’їзді короля Франції в Мілан висувався, роздирав пазурами груди і демонстрував герб Франції.

Роботи зі створення андроїдів досягли найбільшого розвитку в XVIII ст. одночасно з розквітом годинникової майстерності. Французький механік і винахідник Жак де Вокансон 1709 – 1782

Жак де Вокансон створив у 1738 році перший працюючий людиноподібний пристрій (андроїд), який грав на флейтіРухливими пальцями він міг виконувати 11 мелодій за допомогою закладеної в нього програми

Вокансон також створив механічну качку, вкриту справжніми пір’ям, яка могла ходити, рухати крилами, крякати, пити воду, клювати зерно і перемелювати його маленьким внутрішнім млином. Качка складалася з понад 400 рухомих деталей і була однозначно визнана вінцем творіння майстра.

Створенням автоматів також займалися швейцарські годинникарі П’єр-Жак Дро (1721-1790 рр.) та його син Анрі Дро (1752-1791 рр.)П’єр-Жак Дро (1721-1790) Анрі Дро1752-1791

П’єр-Жак Дро створив кілька автоматів, з яких найбільшу популярність здобули писар і художник. Писар був дівчинкою, що сиділа за столом та писала літери, слова, могла намалювати собаку. При цьому вона плавно погойдувала головою і опускала повіки в такт руху руки. Разом з сином вони створили дівчину, що грає на клавесині. Збереглась модель цієї фігури: «Дівчина грає, ворушить губами, груди її піднімаються і опускаються під час «дихання», вона дивиться на клавіші, в ноти, а іноді кидає погляд на публіку, після завершення «номера» встає і кланяється»

Музикант Маріанна

Механізми автомата. Механізм складався з 2500 елементів та виконував 5 мелодій

Художник Анрі

Зібраний з 2000 деталей. В репертуарі хлоачика-автоматона 4 рисунка: портрет короля Людовика XV, королівська чета, собака з підписом «мій песик» і невелика композиція у вигляді Купідона, що їде колісниці. Лялька періодично совається на кріслі, а також піднімає олівець до лиця, щоб здути пил.

Каліграф

Майбутній текст можна запрограмувати на зубчатому диску. Диск з'єднаний з елементами, що відповідають за напрям руху руки – ліворуч чи праворуч, а також за ступінь натиску пера на папір. Згідно з однією з численних гіпотез, саме хлопчик-каліграф уперше використав у своїх записках слово «андроїд», яке нібито є похідним від імені Анрі-Луї Жаке-Дро.

Кінець 1 серії