ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГІМНАСТИКИ

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГІМНАСТИКИ

Гімнастика як засіб фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, військово-прикладної підготовки і лікування був відомий ще в далекій давнині. Термін «гімнастика» з'явився приблизно в V в. До н.е. у Древній Греції й означав комплекс фізичних вправ для освітніх, військових і оздоровчих цілей. Древні греки вважали, що гімнастика додає тілу гнучкість, силу, спритність, стрункість, розвиває почуття краси, хоробрості, шляхетності. Древні греки використовували гімнастичні вправи не тільки для фізичного розвитку, але й у вишколі воїнів, а також у системі підготовки атлетів-олімпійців. У Древньому Римі застосовували в підготовці легіонерів гімнастичні вправи на дерев'яному коні, сход і спеціальних колодах для навчання штурмовим прийомам. У гладіаторських школах гімнастику використовували для розвитку спритності, сили і витривалості гладіаторів.

Визнаним видом спорту гімнастика стала в 1896 році, коли була включена в програму перших сучасних Олімпійських ігор. Хоча сучасна програма гімнастичних змагань визначилась далеко не відразу. До того ж проходили вони незвичайно. Змагання гімнастів не рідко організовували на відкритому повітрі. Не існувало спочатку і єдиних технічних вимог щодо гімнастичних снарядів: дуже часто збірні команди приїжджали на міжнародні змагання з власним «реквізитом».

Перші спроби створити гімнастичні кружки на Україні починалися ентузіастами-одинаками спорту ще в середині XIX в. В Одесі в 1861 році, був організований гімнастичний кружок. Кружок відкрився на 10 років раніше, ніж було створене перше в Росії офіційне «Суспільство гімнастів» у Москві. Царські чиновники заборонили реєстрацію організації. Першим офіційним гімнастичним суспільством, що виникло на Україні, можна вважати «Суспільство сприяння фізичному розвитку», засноване в Одесі в 1897 році.

Гімнастичні кружки стали організовуватися в Харкові, Чернігові, Катеринославі, Житомирі, Львові, Кам'янець-Подільському. У 1901 р. Було засновано «Київське гімнастичне суспільство», найбільш численне на Україні. Авторитет гімнастичного суспільства зріс у спортивних колах Росії після перемоги Богуміла Гонзатке, кращого гімнаста Києва, на Всеросійському чемпіонаті по гімнастиці 1909 р.

Розвиток спортивної гімнастики в Україні стимулювала I Всесоюзна спартакіада 1928 року. У період підготовки до великої спортивної події країни в Києві, Харкові, Чернігові, Луганську, Одесі й інших містах були проведені спортивно-гімнастичні агітаційні свята, у яких взяло участь близько 25 тис. Чоловік.

З 1934 року у всій країні почався швидкий розвиток гімнастики. У Москві відбулися перші всесоюзні змагання. Перше місце зайняла команда України. Спортивна гімнастика на Україні придбала масовий характер, що дозволило республіці стати ведучим методичним центром, висунути плеяду талановитих гімнастів.

Війна перервала спортивне життя країни. Але вже в 1944 році у всіх областях УРСР були проведені показові спортивно-гімнастичні свята, присвячені датам звільнення міст від німецько-фашистських загарбників. Відродженню популярності гімнастики в республіці сприяли регулярно проведені в областях фізкультурні паради, гімнастичні показові виступи, масові змагання.

  Найбільших успіхів на всесоюзній гімнастичній арені серед гімнастів України домагалися: Борис Шахлін – 19 золотих медалей, В. Чукарін – 17, А. Ібадулаєв, Л. Латиніна по 12, П. Астахова – 10, Ю. Титов, І. Бердиєв  по 7, М. Гороховська – 5, Н.Бочарова – 4. Борис Шахлін дотепер залишається своєрідним рекордсменом по числу золотих нагород, завойованих у чемпіонатах Радянського Союзу.

Художня гімнастика — це складно-координаційний вид спорту, під музичний супровід, що виконує одна гімнастка, або команда із п'яти дівчат з кількома предметами по черзі: м'ячем, скакалками, булавою, обручем і стрічками. Художня гімнастика є олімпійським видом спорту. Цей винятково жіночий вид спорту широкої популярності набув після 1961 року, коли на конгресі Міжнародної федерації гімнастики (FIG), було схвалене рішення проводити міжнародні змагання з художньої гімнастики. У 1963 році при жіночому технічному комітеті Міжнародної федерації гімнастики створили технічну комісію з художньої гімнастики. Відтоді чемпіонати світу з цього виду спорту відбуваються регулярно. У програмі Олімпійських ігор художня гімнастика з 1984 року.

Про художню гімнастику можна складати поеми. Вона — втілення грації, пластики, краси, спритності. І терплячого, вдумливого ставлення до життя.

Гімнастика, зокрема художня, розвивається в 23 регіонах України з 27. Найбільш успішно в Криму, Одесі, Львові, Дніпропетровську.

Україна належить до провідних гімнастичних держав світу. Найвизначніша гімнастка всіх часів — Лариса Латиніна народилася в Херсоні й тренувалася в Києві.

В радянські часи чимало інших спортсменів, які представляли на міжнародній арені СРСР, жили й тренувалися в Україні. Найвизначніша українська гімнастка часів незалежності — Лілія Подкопаєва, олімпійська чемпіонка Атланти.

Славиться українська школа художньої гімнастики, яка виховала таких олімпійських чемпіонок як Ірина Дерюгіна, Олександра Тимошенко, Катерина Серебрянська. На пекінській Олімпіаді українка Ганна Безсонова здобула бронзову медаль в особистих змаганнях.