ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 11 КЛАС

№ /

дата уроку

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Д/з

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП (1 год.)

1

Особливості курсу історії України від 1945 р. до сьогодення

Знати:

– основні етапи розвитку українського суспільства другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст.;

– алгоритми комплексного опрацювання різних типів історичних джерел.

Розуміти:

– зміст понять: «воєнні злочини», «геноцид», «злочини проти людства», «права людини», «постіндустріальне (інформаційне) суспільство», «тоталітарна імперія», «українська громадянська (політична) нація»;

– масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914–1945 рр.;

– як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей.

Уміти:

– застосувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства

§ 1

Розділ 1. УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (8 год.)

2

Україна в системі міжнародних відносин

Знати:

– дати ключових подій політичного, соціально-економічного життя в Україні повоєнного періоду;

– факти «радянізації» західних областей УРСР та боротьби з учасниками ОУН і вояками УПА.

Розуміти:

– зміст понять: «відбудова», «депортація», «державний антисемітизм», «ждановщина», «культ особи», «лисенківщина», «операція “Вісла”», «операція “Захід”», «спецпоселення»;

– наслідки «радянізації» західних областей УРСР та боротьби ОУН і УПА;

– особливості відбудови промисловості та сільського господарства;

– штучний характер масового голоду 1946–1947 рр., його наслідки;

– сутність повоєнних депортацій як злочинів тоталітарної імперії проти українців;

– мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР.

Уміти:

– встановлювати послідовність і синхронність подій про: формування територіальних меж УРСР; масові депортації та обміни населенням; «радянізацію» та репресії; український визвольний рух у 1944–1950-х рр.; процеси відбудови господарства і культурне життя республіки; ідеологічні кампанії;

– показувати на карті зміни адміністративно-територіального устрою УРСР, місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України;

– визначати передумови та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі, ідеологічних кампаній, їхнього впливу на суспільну свідомість;

– аналізувати політичну діяльність Микити Хрущова, Лазаря Кагановича як провідників союзної/імперської влади в Україні;

– характеризувати науковий/творчий доробок Володимира Філатова, Катерини Білокур, Ніла Хасевича, Олександра Богомольця, Олександра Палладіна, Сергія Лебедєва, Тетяни Яблонської; укласти історичні портрети Йосипа Сліпого, Романа Шухевича.

§ 2

3

Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами

§ 3

4

Відбудова промисловості: джерела та ресурси. Становище сільського господарства

§ 4

5

Посилення проявів «культу особи» Й. Сталіна в УРСР

§ 5

6 – 7

«Радянізація» західних областей УРСР

§ 6

8

Вирвані з коренем. Депортації українців у 1944 – 1951 рр.: причини, етапи, наслідки. Практичне заняття

§ 9

9 – 10

Особливості розвитку культури. Повсякденне життя населення

України в повоєнні часи

§ 7 – 8

11

Узагальнення за розділом «Україна в повоєнні роки»

§ 10

12

Тематичне контроль за розділом «Україна в повоєнні роки»

§ 1 – 10

Розділ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (8 год.)

13

Внутрішньополітична ситуація в УРСР 1953 – 1964 рр.

Знати:

– суть хрущовських надпрограм;

– хронологічні межі децентралізації управління економікою УРСР; дати передання Кримської області до складу УРСР, утворення Українського національного комітету та Української робітничо-селянської спілки;

– прояви дисидентського руху.

Розуміти:

– зміст понять: «відлига», «воєнно-промисловий комплекс», «десталінізація», «децентралізація управління», «дисидент», «культ особи», «лібералізація», «раднаргосп», «реабілітація», «російщення», «шістдесятники»;

– основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;

– сутність імперської політики російщення України;

– зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами.

Уміти:

– встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену «шістдесятництва» і розгортанням дисидентського, зокрема опозиційного руху, культурним життям;

– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР;

– визначати прояви, наслідки політики російщення українського суспільства;

– аналізувати, робити аргументовані висновки щодо політичного, економічного, соціокультурного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр.;

– обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження «шістдесятництва» й дисидентського руху;

– характеризувати науковий/творчий доробок визначних особистостей (Борис Патон, Василь Симоненко, Віктор Глушков, Ліна Костенко, Михайло Янгель, Сергій Корольов); діяльність таких осіб, як Алла Горська, Іван Світличний, Левко Лук’яненко, Ярослав Стецько.

§ 11

14

Десталінізація: зміст, ідеологічні обмеження

§ 12

15

Крим і кримські татари після депортації

§ 13

16

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості. Становище сільського господарства

§ 14

17

Особливості соціальної політики. Антирелігійна кампанія

§ 15

18

«Шістдесятництво». Зародження дисидентського руху

§ 16

19

Феномен українського «шістдесятництва». Практичне заняття

§ 18

20

Особливості розвитку культури

§ 17

21

Узагальнення за розділом «Україна в умовах десталінізації»

§ 19

22

Узагальнення. Тематичний контроль за розділом «Україна в умовах десталінізації»

§ 11 – 19

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК (10 год.)

23

Зміни в системі влади. Неосталінізм

Знати:

– хронологічні межі випуску «Українського вісника»; діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод;

– напрями опозиційного руху, методи боротьби влади з інакодумцями.

Розуміти:

– зміст понять: «адміністративно-командна система», «депопуляція», «дефіцит», «застій», «компартійно-радянська номенклатура»,«правозахисний рух», «розвинений соціалізм», «самвидав»;

– мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр., прояви репресій щодо інакодумців;

– протиріччя розвитку культури.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «застою»;

– використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи;

– порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо особливостей економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– схарактеризувати правозахисний рух в УРСР;

– визначати закономірність системної кризи тоталітарної імперії, прояви цієї кризи в УРСР;

– виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, наук, літератури та мистецтв;

– розкрити особливості політичної діяльності Петра Шелеста, обґрунтувати суперечливий характер діяльності Володимира Щербицького як провідника союзної/імперської влади в УРСР; описати творчий доробок/схарактеризувати наукову/творчу діяльність Володимира Івасюка, Івана Миколайчука, Марії Приймаченко, Миколи Амосова, Ніни Вірченко, Олега Антонова, Сергія Параджанова, Наталії Полонської-Василенко; означити досягнення у спортивній/тренерській діяльності Валерія Лобановського; схарактеризувати громадсько-політичну діяльність Василя Макуха, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Мустафи Джемілєва, Олеся Гончара, Петра Григоренка.

§ 20

24

Активізація дисидентського руху: течії, форми і методи боротьби

§ 21

25

Український «самвидав»: теми, ідеї, автори. Практичне заняття

§ 28

26

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська Гельсінська група/УГГ)

§ 22

27

Опозиційна діяльність режимові в середовищі національних меншин

§ 23

28

Наростання економічної кризи

§ 24

29

Життєвий рівень населення. Етносоціальні зміни в УРСР

§ 25

30

Повсякденне життя в місті та в селі 1970 – 1980-х рр. Практичне заняття

31 – 32

Особливості розвитку культури

§ 26 – 27

33

Узагальнення за розділом «Україна в період системної кризи Союзу Радянських Соціалістичних Республік»

§ 29

34

Тематичний контроль за розділом «Україна в період системної кризи Союзу Радянських Соціалістичних Республік»

§ 20 – 29 

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, ЇЇ РОЛЬ У РОЗПАДІ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК (7 год.)

35

Політика «перебудови-прискорення-гласності» та її наслідки в УРСР

Знати:

– дати: Чорнобильської катастрофи, ухвалення «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення державної незалежності України», Всеукраїнського референдуму і виборів Президента України 1 грудня 1991 р.

Розуміти:

– зміст понять: «багатопартійність», «державна незалежність», «інфляція», «мітингова демократія», «неформальні організації», «опозиція», «плюралізм», «політика гласності», «політика “перебудови”», «прискорення», «суверенітет»;

– передумови, протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР;

– вплив аварії на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС) на зміни суспільної свідомості, активізацію екологічного, національно-демократичного, антиімперського рухів;

– значення прийняття «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення незалежності України»; референдуму 1 грудня 1991 р. як акту підтримки населенням України державної незалежності;

– необхідність відновлення замовчуваних сторінок історії України;

– ціну перебування України в складі СРСР: масштаби територіальних, людських, духовних, культурних втрат;

– закономірності процесів розпаду СРСР як імперії та відродження національної держави України.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «перебудови»;

– використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій;

– виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.;

– пояснювати передумови «Революції на граніті» та її вплив на відродження державної незалежності України; передумови, значення відновлення Кримської АРСР;

– схарактеризувати діяльність В’ячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського, Левка Лук’яненка, Леоніда Кравчука.

§ 30

36

Аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенна катастрофа в історії людства: передумови, наслідки

Практичне заняття

§ 35

37

Виникнення націонал-демократичної, антикомуністичної опозиції

§ 31

38

Відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Кримської АРСР)

39

Особливості розвитку культури. Відродження релігійного життя

§ 32

40

Економічне і соціальне становище УРСР у період перебудови

§ 33

41

Становлення суверенної України

§ 34

42

Злочини тоталітарних імперій у ХХ столітті: уроки для України. Практичне заняття

43

Узагальнення за розділом «Відновлення державної незалежності України, її роль у розпаді Союзу Радянських Соціалістичних Республік»

§ 36

44

Тематичний контроль за розділом «Відновлення державної незалежності України, її роль у розпаді Союзу Радянських Соціалістичних Республік»

§ 30 – 36 

Розділ 5. РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ (9 год.)

45

Державотворчі процеси в Україні у 1991 – 2004 рр.

Знати:

– хронологічні межі Помаранчевої революції, дати схвалення Конституції України, Тузлівської кризи, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію;

– основні державотворчі процеси в Україні впродовж 1991–2013 рр.

Розуміти:

– зміст понять: «багатовекторність зовнішньої політики», «дефолт», «євроінтеграція», «корупція», «олігархічна система», «Помаранчева революція», «приватизація», «прожитковий мінімум», «тіньова економіка»;

– історичне значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію, суперечливі наслідки Будапештського меморандуму;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– значення «Помаранчевої революції».

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність подій, що відображають процеси державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;

– використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;

– визначати: 1) основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1999–2004, 2005–2009, 2010–2013 рр.,

2) ознаки формування олігархічної системи в Україні; 3) суперечності пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів;

– висловлювати аргументовані судження про перебіг державотворчих процесів; важливість розвитку України як незалежної демократичної держави, її європейської інтеграції;

– схарактеризувати політичну діяльність Віктора Ющенка, Леоніда Кучми, Віктора Януковича.

§ 37

46 – 47

Основні тенденції суспільно-політичного життя в 2004 – 2014 рр.

§ 38

48

Утвердження ринкової економіки

§ 39

49

Демографічна та етносоціальна структура населення України

§ 40

50

Зміни у соціальній структурі

українського суспільства.

Повсякденне

життя

§ 41

51

Здобутки українців у сфері культури. Релігійне життя

§ 43

52

Багатовекторність зовнішньої політики України та її наслідки

§ 42

53

Українці в світі. Українська діаспора в розбудові державної незалежності

54

Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді. Практичне заняття

§ 44

55

Узагальнення за розділом «Розвиток України як незалежної держави»

§ 45

56

Тематичний контроль за розділом «Розвиток України як незалежної держави»

§ 37 – 45   

Розділ 6. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ. РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА (7 год.)

57 – 58

Геополітичний вибір України: утвердження євроінтеграційного курсу

Знати:

– хронологічні межі Революції Гідності та російсько-української війни ХХІ ст., оборони Донецького аеропорту та міста Маріуполь, дати окупації Криму, трагедії біля міста Іловайськ та в місті Буча, широкомасштабного вторгнення військ РФ в Україну;

– основні регіони і місця бойових дій російсько-української війни.

Розуміти:

– зміст понять: «безвізовий режим», «волонтерський рух», «гібридна війна», «денацифікація України», «добробат», «Євромайдан», «злочин агресії» «інтеграція», «кіборги», «колабораційна діяльність», «люстрація», «рашизм», «реімперіалізація», «російсько-українська війна», «русскій мір», «статус кандидата на членство в ЄС», «тимчасово окупована територія», «томос»;

– передумови та значення Революції Гідності;

– необхідність вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні та російсько-української війни;

– характер російсько-української війни як справедливої, визвольної для України, несправедливої, загарбницької для Росії;

– псевдореферендуми в Криму та на Донбасі, анексію Автономної Республіки Крим (АРК) та міста Севастополь, російсько-українську війну як прояви процесу реімперіалізації Росії;

– широкомасштабне вторгнення, злочини російських військ в Україні 2022 р. як акт геноциду української нації;

– захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, як обов’язкову умову незалежності;

– роль громадянського суспільства у розвитку української держави та забезпеченні її обороноздатності;

– важливість для України повноправного членства в ЄС і Організації Північноатлантичного договору (НАТО);

– значення міжнародної підтримки територіальної цілісності та державної незалежності України.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій російсько-української війни;

– використовувати карту як джерело інформації про перебіг російсько-української війни;

– обґрунтувати на основі аналізу документів злочини РФ як геноцид українського народу;

– визначати передумови, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

– висловлювати обґрунтовані судження щодо можливих шляхів розвитку України в Європі та у світі;

– схарактеризувати діяльність Петра Порошенка, Володимира Зеленського, інших знакових постатей політичного, громадського, культурного, церковного життя сучасної України (на вибір учительки/учителя, учениці/учня).

§ 46

59 – 60

Початок війни РФ проти України: окупація, анексія Криму, збройна агресія на сході України

§ 47

61

Суспільно-політичне та соціально -

економічне становище України в 2014 – 2022 рр.

§ 48

62

Розвиток української культури. Утворення канонічної автокефальної Православної церкви України (ПЦУ)

63 – 64

Широкомасштабне вторгнення російських військ на терени України: перебіг, результати

§ 49

65

Повсякдення в умовах війни

§ 50

66

Stand with Ukraine. Міжнародна підтримка України у боротьбі проти агресії Росії. Практичне заняття

§ 51

67

Узагальнення за розділом «Європейський вибір України. Російсько-українська війна»

§ 52

68

Тематичний контроль за розділом «Європейський вибір України. Російсько-українська війна»

§ 46 – 52 

69 – 70

Узагальнення до курсу «Історія України (від 1945 р. до сьогодення)