Підготовки до НМТ з теми «Королівство Руське. Монгольська навала. Культура» (друга половина XII — XIV ст.)

Для підготовки до НМТ 2026 з теми «Королівство Руське. Монгольська навала. Культура» (друга половина XII — XIV ст.) важливо зосередитися на ключових постатях, датах та процесах.

1. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

Цей період охоплює етап об'єднання, розквіту та поступового занепаду західноруських земель.

• 1199 р. — об'єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем. Створення Галицько-Волинської держави.
• 1238 р. — утвердження Данила Романовича (Галицького) в Галичі після тривалої міжусобної війни. Розгром хрестоносців у битві під Дорогичином.
• 1253 р. — коронація Данила Романовича в Дорогичині папським легатом. Україна офіційно стає Королівством Руським.
• Наступники Данила:
  • Лев Данилович: переніс столицю до Львова, приєднав Закарпаття та Люблінську землю.
  • Юрій I Львович: прийняв титул «короля Русі», заснував окрему Галицьку митрополію (1303 р.), за його правління держава переживала період спокою та економічного піднесення.
  • Юрій II Болеслав: останній самостійний правитель, загинув від отруєння боярами у 1340 р.

2. Монгольська навала

Монгольська експансія докорінно змінила політичну карту Русі.

• 1223 р. — битва на річці Калка. Перша поразка руських князів від монголів (суб’єктивний фактор: відсутність єдності).
• 1239 р. — спустошення монголами Переяславщини та Чернігівщини.
• 1240 р. (грудень) — облога та взяття Києва військами хана Батия. Героїчна оборона під керівництвом воєводи Дмитра.
• 1245 р. — поїздка Данила Галицького в Золоту Орду («Данило заставив свою честь за землю свою»). Отримання ярлика на княжіння, але визнання певної залежності.
• Золотоординське іго: проявлялося у виплаті данини (ясак) та отриманні дозволу на правління (ярлик). На українських землях воно мало форму «дистанційного» контролю без постійної присутності намісників (баскаків) у західних регіонах.

3. Культура XIII — першої половини XIV ст.

Культура розвивалася в умовах боротьби за незалежність та під впливом західноєвропейських традицій.

Архітектура та образотворче мистецтво

• Оборонне будівництво: поява мурованих замків та веж-донжонів (наприклад, у Стовпі чи Холмі).
• Церковна архітектура: Успенський собор у Володимирі, церква св. Пантелеймона в Галичі (приклад романського стилю).
• Живопис: розквіт іконопису. Шедевр періоду — Волинська ікона Божої Матері (Богородиця Одигітрія з Покровської церкви в Луцьку).

Писемність та література

• Галицько-Волинський літопис: головне історичне джерело періоду. Складається з життєпису Данила Галицького та волинської частини. Має світський характер, прославляє рід Романовичів.

Пам’ятки, які потрібно впізнавати (візуально для НМТ):

1. Церква святого Пантелеймона поблизу Галича (кінець XII ст.).
2. Вежа-донжон у селі Стовп.
3. Холмська ікона Божої Матері.
4. Дорогобузька ікона Божої Матері.

Ключові терміни для запам'ятовування:

Ярлик — грамота хана Золотої Орди на право управління князівством. Баскак — намісник хана, який збирав данину та проводив перепис населення. Федеративна монархія — форма державного устрою, де окремі частини мають певну автономію.

Практична робота

Історичні памятки

https://drive.google.com/file/d/1BXJ73wze813epROPD4zDWv4II1EMQ_S2/view  ( стор.1-15)

Історичні особи.

https://drive.google.com/file/d/0B1sM4nNkBGuXZ2gyaThZOE0tWE0/view?resourcekey=0-fLJFnJkxY9du6DROAND2Gg (стор.2-15)
 

Вправи
1. Правителі Галицько-Волинської держави.

2. ГВД. Терміни

3. ГВД. Хронологія.

4. Памятки.

5. Дати (Київська Русь. Галицько-Волинська держава)

6. Галицько-Волинське князівство