Підготовка до НМТ з теми «Русь-Україна (Київська держава)»

Про матеріал

Продовжую ділитися напрацюваннями для підготовки до НМТ. Цього разу підготувала структурований матеріал з теми «Русь-Україна (Київська держава)» — від утворення держави до монгольської навали. Ключові блоки матеріалу:Хронологія та постаті: від об'єднання земель Олегом до «шлюбної дипломатії» Ярослава Мудрого та діяльності Володимира Мономаха. Джерельна база: аналіз найважливіших текстів епохи, включаючи «Повість минулих літ», «Руську правду» та «Слово о полку Ігоревім» із лайфхаками для розпізнавання цитат за «словами-маркерами». Візуальні маркери: перелік архітектурних пам'яток та творів мистецтва, які часто зустрічаються у тестах. Конспект містить посилання на інтерактивні вправи, тести та картографічні матеріали для відпрацювання навичок. Сподіваюся, ці систематизовані дані стануть ефективним інструментом для ваших учнів!

Перегляд файлу

Підготовка до НМТ з теми «Русь-Україна (Київська держава)» охоплює період від виникнення держави у IX ст. до її розпаду та монгольської навали у XIII ст. Це один із найважливіших блоків у програмі.

Нижче наведено структурований конспект ключових подій, дат та персоналій.

1. Виникнення та розквіт (IX – поч. XI ст.)

Основні дати та події:

882 р. — об’єднання північних (Новгород) і південних (Київ) руських земель князем Олегом. Початок єдиної держави.
907, 911 рр. — успішні походи Олега на Візантію, підписання вигідних торговельних договорів (щит на воротах Царгорода).
941, 944 рр. — походи князя Ігоря на Візантію (менш успішні, використання грецького вогню проти русичів).
945 р. — повстання деревлян і вбивство Ігоря через спробу повторного збору данини (полюддя).
988 р. — Запровадження християнства як державної релігії Володимиром Великим.

Видатні постаті:

Княгиня Ольга: провела першу державну реформу — чітко визначила розміри данини (уроки) та місця її збору (погости).
Святослав: «князь-воїн», розгромив Хозарський каганат, воював на Балканах, загинув від рук печенігів.
Володимир Великий: заснував «місто Володимира» у Києві, карбував перші монети (златники та срібники), запровадив герб — тризуб.

2. Зеніт могутності: Ярослав Мудрий (1019–1054)

Період найвищого культурного та політичного піднесення.

1036 р. — остаточний розгром печенігів під Києвом (на честь цього збудовано Софійський собор).
«Руська правда» — перша збірка писаних законів, яка скасовувала кровну помсту, замінюючи її грошовими штрафами (віра).
«Шлюбна дипломатія»: Ярослав отримав прізвисько «тесть Європи» через родинні зв’язки з королівськими дворами Франції, Норвегії, Угорщини тощо.
Культура: заснування першої бібліотеки при Софії Київській, призначення першого митрополита-русича Іларіона (1051 р.).

3. Роздробленість та монгольська навала

Після смерті Ярослава почався період міжусобиць між його синами (Ярославичами).

1097 р. — Любецький з’їзд князів. Рішення: «Кожен хай держить отчину свою». Спроба зупинити усобиці, фактичне визнання спадкової власності на землю.
Володимир Мономах (1113–1125): останній князь, що на короткий час відновив єдність Русі. Автор «Повчання дітям».
1187 р. — перша літописна згадка назви «Україна» (у Київському літописі у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича).
1185 р. — невдалий похід Ігоря Святославича проти половців, що став основою «Слова о полку Ігоревім».

4. Культура та пам'ятки для розпізнавання

На НМТ часто зустрічаються візуальні питання. Зверніть увагу на:

Софійський собор у Києві (одинадцятиглавий у візантійському стилі, хоча зараз має бароковий вигляд).
Спасо-Преображенський собор у Чернігові (найдавніший збережений храм).
Мозаїка Богоматері Оранти та Христа Вседержителя у Софії Київській.
Остромирове Євангеліє (1056–1057) — найдавніша збережена датована рукописна книга.
«Повість минулих літ» Нестора Літописця (1113 р.).

Поради для підготовки:

Терміни: чітко розрізняйте полюддя (збір данини), віче (народні збори) та вотчину (спадкове володіння).
Карти: тренуйтеся розпізнавати територію Русі за різних князів (найбільша — за Володимира та Ярослава).
Причини роздробленості: велика територія, відсутність чіткого механізму престолонаслідування, зростання великого землеволодіння.

Робота з історичними джерелами — це «вищий пілотаж» на НМТ. Зазвичай у тестах дають уривок із літопису, а вам потрібно впізнати, про кого або про що йдеться.

Розберемо найважливіші документи епохи Русі-України.

1. «Повість минулих літ» (Нестор Літописець, 1113 р.)

Це головне джерело наших знань.

Ключові цитати, які треба впізнати:

Про заснування Києва: «І було три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їхня — Либідь...»
Про Олега (882 р.): «І сів Олег, князюючи в Києві, і мовив Олег: "Хай буде се мати городам руським"».
Про Святослава: «Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїв збирати... І посилав у інші землі зі словами: "Іду на ви!"»
Про хрещення Володимира (988 р.): «Коли прийшов, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а інших вогню віддати...»

2. «Руська правда» (Ярослав Мудрий)

Перша збірка законів. Вона допомагає зрозуміти соціальну структуру.

Особливості тексту:

Скасування кровної помсти: «Якщо вб'є чоловік чоловіка, то мститися має брат за брата... а якщо не буде мстителя, то покласти 40 гривень за голову...»
Захист приватної власності: У текстах часто згадуються штрафи (віри) за вбивство княжих мужів, огнищан (управителів) або крадіжку майна.
Соціальна нерівність: За вбивство боярського тиуна штраф був значно вищим, ніж за смерда чи холопа.

3. «Повчання дітям» (Володимир Мономах)

Це не лише закон, а й моральний маніфест князя.

Ключові тези:

Заклик до єдності: «Не дайте сильним погубити людину...»
Власна активність: «Усього ж паче — не забувайте убогих... не лінуйтеся, а за всім дивіться самі».
Опис походів: Мономах детально описує свої численні битви проти половців та те, як він особисто брав участь у полюванні та управлінні.

4. «Слово про закон і благодать» (митрополит Іларіон)

Перший видатний твір давньоруської літератури (XI ст.).

Про що там пишуть:

Автор прославляє християнство та церкву.
Уславлення князів: Іларіон хвалить Володимира за хрещення Русі та Ярослава за розбудову Києва, підкреслюючи, що наша земля відома в усьому світі.

5. «Слово о полку Ігоревім» (1185 р.)

Літературна пам’ятка про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців.

Маркери тексту:

Плач Ярославни: «На Дунаї Ярославнин голос чути, зозулею, невідома, рано кує...»
Заклик до князів: «Вступіте, господарі, в золоті стремена за обиду нашого часу, за землю Руську...»
Природа: Вітер, сонце, річки виступають живими героями, що попереджають про біду (затмение сонця).

Практичне завдання (спробуйте вгадати):

«...Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами».

Питання: До якого літописного сюжету належить ця фраза і про яку подію йдеться?

(Підказка: це легендарний початок династії Рюриковичів).

Закріпимо теорію практикою. На НМТ завдання з копіями документів або цитатами зустрічаються дуже часто. Ось добірка типових завдань із розбором логіки відповідей.

Порада для НМТ:

Коли бачите цитату, шукайте «слова-маркери»: