ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 7 клас (35 годин)

ПОГОДЖЕНО

Заступник  директора з НВР

«_____»___________20___р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

«_____»___________ 20___ р.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Знати:

• час виникнення Русі; дати договорів між Візантійською імперією та Руссю, повстання деревлян проти князя Ігоря, зовнішніх відносин княгині Ольги, князя Святослава;
• території розселення літописних слов’янських племен на теренах сучасної України, напрямки походів руських князів середини ІХ–Х ст.

Розуміти:

• поняття «русь» як етнонім, самоназву військово- торгової групи норманів, яка осіла на Середньому Подніпров’ї; поняття «данина», «дружина»,

«князь», «печеніги», «полюддя», «Русь» («Русь- Україна»), «хозари», «язичництво»;

• основні версії походження та вживання назви

«Русь» («Русь-Україна»);

• передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах сучасної України;
• роль міста Києва у виникненні Русі;
• статус літописних князів середини ІХ–Х ст. як очільників дружин русів;
• історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності і вдачі, характеристику публічної (політичної, господарської, культурної, релігійної та ін.)

діяльності особистості, ставлення сучасників і своє ставлення до цієї діяльності та її

результатів.

Уміти:

• розмістити в хронологічній послідовності

відомості про виникнення Русі, правління руських князів/княгині середини ІХ–Х ст.;

Розселення літописних слов’янських племен на території сучасної України. Суспільство та господарство східних слов’ян. Сусіди східних слов’ян.

Заснування міста Київ.

Діяльність військово- торгових груп норманів-русі у Східній Європі. Осідання русі на Середньому

Подніпров’ї. Виникнення Русі.

Руські князі/княгиня середини ІХ–Х ст.: між легендами та історією.

• На підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчительки/вчителя)

історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

• показати на карті території розселення літописних слов’янських племен на теренах сучасної України, напрямки походів руських князів/княгині середини ІХ–Х ст.;
• схарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах сучасної України;
• укласти історичні портрети таких

князів/княгині, як Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про започаткування виникнення Русі (Русі-України), правління князів/княгині Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, їхні походи/заходи.
• Позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах сучасної України та їхніх сусідів, напрямки походів руських

князів/княгині середини ІХ–Х ст.

• Визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах сучасної України в середині ІХ–Х ст.
• На підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчительки/вчителя)

історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Знати:

• періоди правління князів Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава

Володимировича (Мудрого); дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому

печенігів біля Києва; ймовірні дати зведення Софійського собору, започаткування укладання

«Руської правди»;

• територіальні межі Русі-України наприкінці X – у першій половині XI ст.

Розуміти:

• поняття «берестяна грамота», «бояри»,

«вотчина», «графіті», «ікона», «книжкові

мініатюри», «митрополія», «мозаїка», «собор»,

«шлюбна дипломатія», «фреска»;

• суспільну роль різних верств населення Русі- України;
• Русь періодів правлінь Володимира

Святославовича та Ярослава Володимировича як середньовічну монархію імперського типу;

• історичне значення впровадження християнства як державної релігії Русі-України, започаткування кодифікації звичаєвого права;

місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства.

Правління руських князів наприкінці X – у першій

половині XI ст.

Впровадження християнства.

«Руська правда».

Здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Святославовича (Великого) / Ярослава Володимировича (Мудрого).

Влада. Суспільний устрій. Господарство.

Повсякдення. Села. Міста. Ремесла. Торгівля.

Релігійне життя.

Культура.

• Визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського суспільства.

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава Володимировича (Мудрого), хрещення Русі та

розбудову Київської митрополії, боротьбу русів із печенігами, започаткування кодифікації руського звичаєвого права;

• показати на карті території підлеглі Русі-Україні наприкінці X – у першій половині XI ст.;
• схарактеризувати соціальне та господарське життя Русі-України наприкінці X – у першій

половині XI ст., правове становище різних верств, діяльність Володимира Святославовича та Ярослава Володимировича, зіставити (за

напрямами) і порівняти з діяльністю перших руських князів/княгині;

• визначити причини та наслідки впровадження християнства як державної релігії Русі-України;
• розпізнавати і характеризувати пам’ятки

культури Русі-України першої половини ХІ ст.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава Володимировича (Мудрого), хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Володимировичем печенігів біля Києва, започаткування кодифікації руського звичаєвого права, інші (на розсуд учительки/учителя).
• Позначити на контурній карті території підлеглі Русі-Україні за правління Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава Володимировича (Мудрого).
• Описати (за доступними писемними і візуальними джерелами) суспільний устрій Русі-України в першій половині ХІ ст.
• Схарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Володимировича (Мудрого), «Правда Ярославовичів», «Статут» Володимира Всеволодовича (Мономаха)) – правове становище різних верств населення Русі-України.
• Визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського суспільства.
• Здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Святославовича (Великого) / Ярослава Володимировича (Мудрого).

Міжпредметні зв’язки: — 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень/учениця усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); — 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця складає допис,

есе про значення родинних традицій у житті людини).

Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-

№

Дата

учениці/учні зможуть:

пізнавальної діяльності

Знати:

• дати Вишгородського, Любецького з’їздів князів, періоди правління Володимира Всеволодовича (Мономаха), Мстислава Володимировича

(Великого), дату першої писемної згадки назви

«Україна» та версії її значення;

• територіальні межі Київського, Переяславського, Чернігівського, князівств у другій половині ХІ –

першій половині ХІІІ ст., а також половецьких земель.

Розуміти:

• передумови, причини, сутність поліцентричності Русі-України;
• правління наступників Ярослава Володимировича (Мудрого) як процес усамостійнення

адміністративно-територіальних утворень («земель»), де загосподарювали представники Мономаховичів, Ольговичів,

Ростиславовичів та ін.;

• існування відмінностей між елітарною (княжо- дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була

просякнута племінними відмінностями.

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності основні відомості про події Київського, Чернігівського, Переяславського князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;
• показати на карті зміни територіальних меж Київського, Переяславського, Чернігівського,

князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

• схарактеризувати розвиток соціальних відносин, господарства та культури Русі-України у другій

половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

• розпізнавати та характеризувати пам’ятки

культури Русі-України другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.;

• схарактеризувати діяльність та укласти історичні портрети таких князів, як Володимир Всеволодович (Мономах), Мстислав

Володимирович (Великий), Володимир Глібович, Ігор Святославович (новгород-сіверський).

Поліцентричність руської державності в другій

половині XI – першій половині XIII ст.

Вишгородський, Любецький з’їзди князів та їхні

рішення.

Київське, Чернігівське та Переяславське князівства в середині XII – першій

половині XIIІ ст.: політичне і соціально-економічне

життя (оглядово).

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у

складі Візантійської імперії (оглядово).

• Визначити (за «Повчанням дітям», «Словом про похід Ігорів» та іншими

доступними джерелами) характерні для Володимира Всеволодовича (Мономаха), Ігоря Святославовича (на вибір учениці/учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та

обґрунтувати власну думку про цього князя.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Вишгородський, Любецький з’їзди князів, правління спадкоємців Ярослава Володимировича (Мудрого), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учительки/учителя).
• Позначити на контурній карті й надписати територіальні межі князівств періоду поліцентричності Русі-України та половецькі землі.
• Визначити (за «Повчанням дітям», «Словом про похід Ігорів» та іншими

доступними джерелами) характерні для Володимира Всеволодовича (Мономаха), Ігоря Святославовича (на вибір учениці/учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та

обґрунтувати власну думку про цього князя.

Міжпредметні зв’язки: — 7 клас. Зарубіжна література. Розділ: Билини і балади. Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах (Учень/учениця поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і

відданість вітчизні).

Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Знати:

• час утворення Галицько-Волинського князівства («держави Романовичів»), монгольської навали на Русь-Україну, утвердження королівства Руського; дати битви обабіч річки Калка, коронування Данила Романовича;
• умовні територіальні межі Галицького й

Волинського князівства («держави Романовичів»), королівства Руського та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь-Україну.

Розуміти:

• поняття «баскак», «королівство», «хан»,

«ярлик»;

• особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
• передумови посилення культурних впливів країн Центральної Європи на терени Галицько-

Волинського князівства («держави Романовичів»), королівства Руського;

• особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського

суспільства як визначальних умов збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про Волинське і Галицьке князівства, їх об’єднання під владою Романа Мстиславовича; походи монголів на Русь-Україну, події у

королівстві Руському;

• показати на карті територіальні межі Галицького й Волинського князівства («держави

Романовичів»), королівства Руського та сусідніх держав, напрямки монгольських походів на Русь- Україну в 1239–1242 рр.;

• схарактеризувати внутрішню та зовнішню

діяльність князя/короля Данила;

Галицьке та Волинське князівства в ХІІ ст.

Утворення Галицько- Волинського князівства («держави Романовичів»).

Походи монголів на Русь. Особливості

підпорядкування Галицько- Волинського князівства («держави Романовичів») та інших князівств Русі-

України Монгольській імперії (Золотій Орді). Спроби організації антимонгольської коаліції.

Відновлення влади

Романовичів на Волині та в Галичині. Коронування Данила Романовича.

Королівство Руське за наступників короля Данила.

«Вигасання» династії Романовичів та боротьба претендентів на її спадщину.

Релігійне життя. Культура Галицько-

Волинського князівства («держави Романовичів»), королівства Руського.

• встановити історичне значення коронування Данила Романовича, причини припинення існування королівства Руського;
• розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури Галицько-Волинського князівства

(«держави Романовичів»), королівства Руського;

• схарактеризувати діяльність правителів

Галицького й Волинського князівств («держави Романовичів»), королівства Руського, таких як Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Лев І Данилович, Юрій І Львович.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання

Волинського і Галицького князівства в єдине, битву обабіч р. Калка, вторгнення монголів на Русь-Україну, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича та інші (на розсуд учительки/учителя).

• Позначити на контурній карті умовні територіальні межі Галицького й Волинського князівств («держави Романовичів»), королівства Руського), держав-сусідів, напрямки монгольських походів на Русь-Україну в 1239– 1242 рр.
• Виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу культур країн Центральної Європи на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Галицько-Волинському князівстві («державі Романовичів»),

королівстві Руському.

• Підготувати та представити історичний портрет князя/короля Данила (іншого князя/короля з династії Романовичів на вибір учениці/учня).

Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Знати:

• час входження руських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його

підпорядкування Османській імперії; дати битви біля річки Сині Води, Кревської, Городельської уній, Луцького з’їзду князів;

• території русько-українських земель у складі різних держав;
• соціальний склад населення русько-українських земель.

Розуміти:

• поняття «еліта», «магдебурзьке право», «магнат»,

«персональна унія», «самоврядування», «султан»,

«унія», «шляхта»;

• інкорпорацію (включення) руських земель до складу сусідніх держав як династичне успадкування та/або територіальні здобутки;
• особливості: 1) державних устроїв Великого

князівства Литовського, Руського і Жемайтійського,

Польського королівства; 2) становища руських земель у складі різних держав;

• процес формування уявлень про окремішність русько-української спільноти;
• специфіку станової держави та роль у ній шляхти;
• вплив європейських країн на культуру населення русько-українських земель;
• передумови утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату

Османської імперії.

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських земель до складу сусідніх держав, утворення Кримського ханства і

його підпорядкування Османській імперії;

• показати на карті русько-українські землі у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства;

місця подій, що визначали процес інкорпорації

князівств південно-західної Русі в XІV – XV ст. до складу сусідніх держав;

• визначати впливи Кревської та Городельської уній на формування української політичної еліти у

Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському, Польському королівстві;

особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст із магдебурзьким правом; організації влади та суспільних відносин в руських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського,

Польського королівства;

• схарактеризувати політичний устрій, господарство та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й

простолюдинів, кочовиків і осілого люду);

• розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури русько-українського та

кримськотатарського народів XІV – XV ст.;

• укласти історичні портрети князів Ольгерда, Вітовта, Свидригайла, Костянтина Івановича

Острозького, розповісти про наукову діяльність

Юрія Котермака (Дрогобича).

Інкорпорація руських земель до складу Великого князівства

Литовського, Руського і Жемайтійського,Польського королівства та інших держав.

Кревська, Городельська унії та їх вплив на руську політичну еліту. Русь як окремий регіон у Польському королівстві. Луцький з’їзд монархів. Руські землі в суперництві Польщі та

Литви. Київське князівство та його ліквідація.

Особливості державних устроїв Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Польського королівства. Формування шляхетського стану.

Привілеї для шляхти в

Польському королівстві та привілей великого князя Казимира ІV 1447 р. для землевласників Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Права шляхти та її роль в суспільному житті.

Суспільні відносини на теренах сучасної України в XІV – XV ст. Сільське господарство. Міста,

магдебурзьке право. Ремесла і торгівля.

Релігійне життя.

Культура населення русько-українських земель як система цінностей.

Пам’ятки культури.

Укласти історичний портрет Костянтина Івановича Острозького.

Держава Феодоро в Криму (оглядово).

Утворення Кримського ханства. Суспільний устрій та культура ханства.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про: входження руських земель до складу сусідніх держав, битву біля річки Сині Води, Кревську унію, Городельську унію, Луцький з’їзд князів, утворення руських воєводств у складі Польського королівства; привілей Казимира ІV для землевласників; ліквідацію Київського князівства; існування князівства Феодоро, утворення

Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учительки/учителя).

• Позначити на контурній карті території русько-українських земель у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили

інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV – XV ст. до складу сусідніх

держав.

• Зіставити організацію влади і суспільства в русько-українських землях, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському та Польському королівстві в XV ст.
• Порівняти (за відомостями з наданих учителькою/учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах сучасної України в XІV – XV ст. представників різних станів і етносів.

Укласти історичний портрет Костянтина Івановича Острозького.

Узагальнення

Тематичний контроль

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

№

Дата

Розуміти:

•    взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і

культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Уміти:

•    встановити цивілізаційні здобутки русько- українського суспільства в Середньовіччі;
•    визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
•    охарактеризувати європейські впливи на культуру русько-українських земель;
•    порівняти процеси і явища європейської та української історії Середньовіччя;
• розкрити особливості українського середньовіччя

(порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Здобутки середньовічного русько-

українського суспільства.

Особливості суспільного

життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Орієнтовне завдання для практичних і творчих робіт.

– На підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.