ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 9 КЛАС

№

/дата уроку

Зміст навчально-пізнавальної діяльності \ ГР

Очікуванні результати навчання

Ключові компетентності

Види навчальної діяльності

Д/з

Розділ 1. Вступ. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. (6 год.)

1

Вступ. Новий час в історії України

ГР 1

Базові знання: Учень/учениця

● знає час початку українського національного відродження, початку індустріальної (промислової) революції в українських землях, хронологічні рамки етапів українського національного відродження; дати видання «Енеїди» І. Котляревського, заснування Харківського і Київського університетів, Листопадового повстання у Польщі, діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, ліквідації Задунайської Січі [9 ГІО 1.1.2-1, 9 ГІО 1.1.2];

● знає факти діяльності Івана Котляревського, Миколи Костомарова, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, діяльності українських родин підприємців [9 ГІО 1.2.1-2, 9 ГІО 1.2.2-1, 9 ГІО 1.2.2-3];

● розуміє зміст термінів, понять і назв «модернізація», «нація», «українське національне відродження», «національна ідея», «індустріальна (промислова) революція », «порто-франко», «смуга осілості», «губернія», «чумацтво» [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.3.1-3].

Уміння: Учень/учениця

● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на українських теренах з подіями у світі [9 ГІО 1.1.3-1, 9 ГІО 1.1.3];

● характеризує етнічний та соціальний склад населення Наддніпрянської України та відстежує динаміку їх зміни під впливом політичних, економічних процесів першої половини ХІХ ст., політику Російської імперії щодо різних етнічних груп [9 ГІО 1.2.1-1, 9 ГІО 1.2.3-3, 9 ГІО 4.1.2-1];

● визначає місце українських земель в системі міжнародних відносин та зовнішньої політики Російської імперії у першій половині ХІХ ст. [9 ГІО 4.1.1-1, 9 ГІО 4.2.1-2];

● називає хронологічні рамки та характерні риси етапів українського національного відродження [9 ГІО 1.3.1-3, 9 ГІО 1.3.1];

● співставляє цілі, методи, результати і наслідки діяльності

українського, польського, російського опозиційних рухів та

залученість населення українських теренів до участі в них [9 ГІО 1.2.2-3, 9 ГІО 1.1.3-1];

● називає і показує на карті центри українського національного відродження, адміністративно-територіальні зміни протягом першої половини ХІХ ст., райони поширення соціальних рухів [9 ГІО 2.1.1-2, 9 ГІО 2.1.1-1, 9 ГІО 2.1.1];

● описує внесок видатних діячів у розвиток українського національного відродження, висловлює судження щодо їх ролі у становленні української національної ідеї [9 ГІО 1.2.2-4, 9 ГІО 1.2.1-2];

● визначає прояви кризи кріпосницької системи та зародження ринкових відносин на теренах Наддніпрянської України [9 ГІО 6.3.1-4, 9 ГІО 1.2.1-1];

● пояснює вплив індустріальної (промислової) революції на розвиток міст, соціальне становище населення, соціальну структуру суспільства українських теренів [9 ГІО 2.2.2-2, 9 ГІО 1.2.2-1];

● характеризує політику Російської імперії щодо українських теренів як колоніальну [9 ГІО 4.2.3-2, 9 ГІО 2.2.3-1, 9 ГІО 4.2.1-1];

● визначає причини розгортання соціальних рухів та перспективність боротьби селянства за свої права [9 ГІО 5.1.3-1, 9 ГІО 5.3.2-2, 9 ГІО 1.3.2-1];

● пояснює на прикладах відмінності між суспільними системами та їх впливом на особистість людини (на основі співставлення розвитку українських земель у складі Російської імперії та інших європейських країн) [9 ГІО 4.1.2-2, 9 ГІО 4.1.2-1];

● описує, аналізує, оцінює різні інтерпретації історичних подій, явищ, процесів, діяльності історичних осіб (на прикладі постаті Устима Кармелюка, історії ліквідації Задунайської Січі та ін. за вибором учителя/вчительки) [9 ГІО 4.3.1-1, 9 ГІО 3.3.2-2];

● висуває гіпотези на основі знань і розуміння особливостей розвитку Наддніпрянської України у першій половині ХІХ ст. стосовно впливу історичних подій, процесів і явищ на майбутнє [9 ГІО 4.3.2-3, 9 ГІО 1.3.2-2].

Ставлення: Учень/учениця

● на матеріалах історії опозиційних рухів на українських теренах обґрунтовує необхідність людини, попри життєві обставини, утверджувати свої права [9 ГІО 6.1.3-2, 9 ГІО 5.2.1-1];

● визначає позитивний вплив підприємництва на розвиток українських земель, бере за приклад історії успіху українських родин підприємців [9 ГІО 5.1.2-3, 9 ГІО 6.3.1-4];

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку [9 ГІО 6.2.2-1, 9 ГІО 5.1.2-1].

Вільне володіння державною мовою. Громадянські та соціальні компетентності. Навчання впродовж життя.

Побудова стрічки часу; робота зі схемами; пошук відповідей на питання.

§ 1

2

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин першої половини ХІХ ст.

ГР 1

Вільне володіння державною мовою. Громадянські та соціальні компетентності.

Визначення адміністративно-територіального устрою та напрямків подій;  встановлення хронологічної послідовності.

§ 2

3

Соціально-економічний

розвиток українських земель наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

ГР 2

Математична компетентність. Підприємливість та фінансова грамотність. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Аналіз статистичних даних; робота з історичними джерелами, картою; пошук відповідей на питання.

§ 3

4

Початок українського національного відродження

ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Культурна компетентність. Громадянські та соціальні компетентності.

Визначення історичної ролі діячів; обговорення проблемного питання; аналіз історичних джерел.

§ 4

5

Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України

ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Громадянські та соціальні компетентності. Інноваційність.

Словникова робота; пошук відповідей на питання; побудова стрічки часу.

§ 5

6

Діагностувальна робота за розділом «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття»

ГР 1, ГР 2, ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Навчання впродовж життя. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Комплексна письмова робота за розділом

§ 1 – 5

Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. (3 год.)

7

Соціально-політичний та економічний розвиток західноукраїнських земель наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

ГР 1

Базові знання: Учень/учениця

● знає час входження українських земель до складу Австрійської імперії, хронологічні межі діяльності гуртка «Руська трійця», революції «Весни народів», діяльності Головної руської ради, дати видання альманаху «Русалка Дністрова», газети «Зоря Галицька» [9 ГІО 1.1.2-1, 9 ГІО 1.1.2];

● знає факти діяльності Івана Могильницького, Маркіяна Шашкевича, Лук’яна Кобилиці, Олександра Духновича [9 ГІО 1.2.1-2, 9 ГІО 1.2.2-4];

● розуміє зміст термінів, понять і назв «альманах», «будителі» Закарпаття, «Весна народів» [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО  1.3.1-3].

Уміння: Учень/учениця

● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на західноукраїнських теренах з подіями у Європі та Наддніпрянській Україні [9 ГІО 1.1.3-1, 9 ГІО 1.1.3];

● характеризує етнічний та соціальний склад населення українських земель у складі Австрійської імперії та політику щодо різних етнічних груп [9 ГІО 1.2.1-1, 9 ГІО 4.1.2-1, 9 ГІО 5.3.1-1];

● визначає передумови, ознаки, центри та провідних діячів

українського національного відродження на західноукраїнських теренах [9 ГІО 4.1.1-1, 9 ГІО 2.1.2-1];

● співставляє цілі та методи діяльності осередків українського національного відродження західноукраїнських теренів та Наддніпрянської України [9 ГІО 1.1.3-1, 9 ГІО 4.1.2-2];

● співставляє політичне, соціально-економічне становище українських земель у складі Австрійської та Російської імперій [9 ГІО 4.1.2-2, 9 ГІО 4.1.1-1];

● розрізняє економічні, політичні, культурно-інтелектуальні чинники розвитку суспільства західноукраїнських земель наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. і пояснює їх взаємовплив на основі отриманих знань [9 ГІО 1.2.1-1, 9 ГІО 4.1.1-1];

● визначає і пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі діяльності «Руської трійці», подій європейської революції 1848–1849 рр. («Весни народів») на українських теренах) [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.2.3-1];

● співставляє цілі опозиційних щодо Австрійської імперії рухів (українського і польського національних, соціального) та визначає перспективи їх взаємодії/протистояння в подальшому розвитку краю [9 ГІО 1.2.2-3, 9 ГІО 6.3.1-2];

● позначає на карті історичні події та об’єкти (українські землі у складі Австрійської імперії), перебіг подій, явищ, процесів (місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, охоплені соціальними протестами території) [9 ГІО 2.1.1-2, 9 ГІО 2.1.1-1];

● простежує еволюцію українського національного руху в західноукраїнських землях на основі порівняння діяльності «Руської трійці», «будителів» Закарпаття та Головної Руської ради [9 ГІО 1.2.3-3, 9 ГІО 4.1.3-1];

● на матеріалі теми наводить приклади, як громадяни можуть впливати на політичні та суспільні процеси, захищати свої права [9 ГІО 6.1.2-1, 9 ГІО 5.2.1-1];

● висуває гіпотези на основі знань і розуміння стосовно впливу історичних подій на майбутнє [9 ГІО 4.3.2-3, 9 ГІО 1.3.2-2].

Ставлення: Учень/учениця

● обґрунтовує необхідність людини, попри життєві обставини, утверджувати свої права [9 ГІО 6.1.3-2, 9 ГІО 5.1.3-2];

● визначає перспективні шляхи боротьби за права людини на основі оцінки історичного контексту [9 ГІО 4.1.3-2, 9 ГІО 4.2.3-1];

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку [9 ГІО 6.2.2-1, 9 ГІО 5.1.2-1].

Вільне володіння державною мовою. Громадянські та соціальні компетентності. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Характеристика історичного простору; аналіз текстових матеріалів; формулювання висновків.

§ 6

8

Початок українського національного відродження. «Руська трійця»

ГР 1

Вільне володіння державною мовою. Культурна компетентність. Навчання впродовж життя.

Характеристика діяльності історичних діячів; класифікація фактів.

§ 7

9

Європейська революція 1848 – 1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії

ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Громадянські та соціальні компетентності. Інноваційність.

Створення хронологічної таблиці; аналіз історичної ситуації та джерел; дискусія. 

§ 8

Розділ 3. Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. (4 год.)

10

Умови розвитку культури. Освіта й наука

ГР 2

Базові знання: Учень/учениця

● знає дати заснування Харківського, Київського університетів, відновлення Львівського університету, видання першого «Кобзаря» Т. Шевченка [9 ГІО 1.1.2-1, 9 ГІО 1.1.2];

● знає факти діяльності Василя Каразіна, Михайла Максимовича, Миколи Костомарова, Тараса Шевченка, Михайла Остроградського, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Григорія Квітки-Основ’яненка [9 ГІО 1.2.1-2, 9 ГІО 1.2.2-4];

● розуміє зміст термінів, понять і назв «університет», «романтизм», «класицизм» [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.1.3-3].

Уміння: Учень/учениця

● визначає поєднання політичних, економічних, соціальних, технологічних, культурних та інших чинників, які впливали на формування традицій повсякденного життя, становища окремих верств і груп населення (зокрема, дітей і жінок), розвиток культури українських земель [9 ГІО 4.1.1-1, 9 ГІО 1.2.1-1, 9 ГІО 3.2.2-1];

● характеризує історичні умови розвитку української культури в кінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. [9 ГІО 4.1.2-1, 9 ГІО 1.1.3-3];

● співставляє та робить обґрунтовані висновки щодо особливостей історичних умов розвитку культури в українських землях у складі Російської та Австрійської імперій [9 ГІО 4.1.2-2, 9 ГІО 1.1.3-1];

● визначає особливості розвитку освіти і науки на українських теренах з точки зору доступності для української спільноти [9 ГІО 4.1.1-1, 9 ГІО 5.3.1-4];

● простежує вплив модернізаційних процесів в економічному розвитку на побут і повсякденне життя жителів міст і сіл, представників різних соціальних верств [9 ГІО 1.2.2-1, 9 ГІО 2.2.2-2];

● висловлює обґрунтовані судження щодо ролі у розвитку української культури видатних діячів науки, літератури, мистецтва [9 ГІО 1.2.2-4, 9 ГІО 4.2.3-2];

● розрізняє та називає особливості (з прикладами) напрямів класицизму, романтизму в культурі [9 ГІО 4.1.2-1, 9 ГІО 1.1.3-3];

● називає/описує, розпізнає та показує на карті найважливіші історико-культурні пам’ятки українського народу кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. [9 ГІО 2.1.1-2, 9 ГІО 2.1.2-1];

● презентує культурні здобутки рідної та інших соціокультурних спільнот (в межах матеріалу розділу) [9 ГІО 5.3.1-2, 9 ГІО 2.1.2-2].

Ставлення: Учень/учениця

● аргументовано висловлює власні судження стосовно збереження духовних і матеріальних здобутків українського суспільства для подальшого суспільного розвитку, діяльності історичних діячів/діячок [9 ГІО 4.2.3-2, 9 ГІО 4.2.3-1];

● пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів [9 ГІО 2.3.1-1];

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку [9 ГІО 6.2.2-1, 9 ГІО 5.1.2-1].

Вільне володіння державною мовою. Культурна компетентність. Навчання впродовж життя.

Аналіз історичного простору; складання узагальнювальної таблиці; аналіз біографічних матеріалів.

§ 9

11

Розвиток української літератури. Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.

ГР 2

Вільне володіння державною мовою. Культурна компетентність. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Аналіз мистецьких творів та історичних ілюстрацій; характеристика діяльності історичних діячів.

§ 10 – 11

12

Повсякденне життя. Становище жінок і дітей

ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Культурна компетентність. Громадянські та соціальні компетентності.

Аналіз історичних джерел; складання тез; формулювання висновків.

§ 12

13

Діагностувальна робота за розділами «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.»

ГР 1, ГР 2, ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Навчання впродовж життя. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Комплексна письмова робота за розділом

§ 6 – 12

14

Підсумкова робота за І семестр (1 год.)

ГР 1, ГР 2, ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Навчання впродовж життя. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Комплексна письмова робота за семестр 

§ 1 – 12

Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. (5 год.)

15

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853 – 1856 рр.

ГР 1

Базові знання: Учень/учениця

● знає дати селянської реформи (скасування кріпацтва), Січневого польського повстання, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Валуєвського циркуляру, Емського указу, хронологічні рамки Східної (Кримської) війни, діяльності Братства тарасівців; час діяльності хлопоманів, громадівського руху [9 ГІО 1.1.2-1, 9 ГІО 1.1.2];

● знає факти діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського [9 ГІО 1.2.1-2, 9 ГІО 1.2.2-4];

● розуміє зміст термінів, понять і назв «громадівський рух», «хлопомани», «земство», «урбанізація», «інтелігенція» [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.3.1-3].

Уміння: Учень/учениця

● упорядковує хронологічну послідовність подій в межах розділу та попередньо вивчених періодів історії України [9 ГІО 1.1.2-2, 9 ГІО 1.1.3];

● визначає економічні, політичні, культурно-інтелектуальні чинники та сутність змін в соціальній та етносоціальній структурі суспільства українських теренів у другій половині ХІХ ст. [9 ГІО 1.2.1-1, 9 ГІО 4.1.1-1, 9 ГІО 4.1.2-1];

● характеризує політику російських урядів щодо українських земель у другій половині ХІХ ст., наводить докази її колоніального характеру [9 ГІО 4.2.3-2, 9 ГІО 4.2.1-1, 9 ГІО 2.2.3-1];

● визначає і пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів: Східної (Кримської) війни, реформ 1860 – 1870-х рр., громадівського руху, Валуєвського циркуляру та Емського указу), Січневого польського повстання, заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, урбанізації, національного відродження кримських татар, єврейського руху [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.2.3-1];

● визначає і пояснює причинно-наслідкові зв’язки між селянською реформою та прискоренням індустріальної революції, розвитком транспорту, урбанізацією, змінами в соціальній структурі суспільства [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.2.2-1, 9 ГІО 2.2.2-2];

● зіставляє модернізаційні процеси в українських землях та країнах Західної Європи, США [9 ГІО 4.1.2-2, 9 ГІО 1.2.3-4];

● зіставляє наміри, методи, результати та наслідки діяльності українського, польського, кримськотатарського, єврейського рухів у другій половині ХІХ ст. [9 ГІО 1.2.2-3, 9 ГІО 4.1.3-1];

● описує діяльність осередків опозиційних, національних рухів: хлопоманів, громадівського, кримськотатарського, єврейського, польського; роль українських підприємницьких родин у розвиткові українського руху (на прикладі родини Симиренків та ін.) [9 ГІО 4.1.2-2, 9 ГІО 1.2.1-2];

● висловлює обґрунтовані судження щодо діяльності лідерів українського національного відродження та інших національних рухів [9 ГІО 1.2.2-4, 9 ГІО 4.2.3-2];

● ідентифікує та моделює ситуації, пов’язані з порушенням прав членів спільнот та методами боротьби за їх права в історичних умовах другої половини ХІХ ст. в українських землях під владою Російської імперії [9 ГІО 5.2.1-1, 9 ГІО 5.3.2-2, 9 ГІО 5.1.3-1];

● простежує еволюцію ідейних засад та програмних вимог українського національного руху протягом другої половини ХІХ ст. від автономізму до самостійництва, називає чинники визначених змін [9 ГІО 1.2.3-3, 9 ГІО 4.1.3-1];

● на матеріалі теми наводить приклади, як громадяни можуть впливати на політичні і суспільні процеси в державі, захищати свої права [9 ГІО 6.1.2-1, 9 ГІО 5.1.4-2];

● позначає на карті історичні події та об’єкти (місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, центри індустріалізації, поширення залізничного транспорту тощо) [9 ГІО 2.1.1-2, 2.1.1-1];

● висуває гіпотези на основі знань і розуміння стосовно впливу історичних подій на майбутнє (на прикладі суперечностей селянської реформи 1861 р., українського національного руху, антиукраїнської політики Російської імперії) [9 ГІО 4.3.2-3, 9 ГІО 1.3.2-2];

● за самостійно визначеними критеріями добирає інформацію для виконання завдання в межах теми, аргументує свій вибір [9 ГІО 3.1.2-1, 9 ГІО 3.1.2].

Ставлення: Учень/учениця

● на матеріалах історії опозиційних рухів на українських теренах обґрунтовує необхідність людини, попри життєві обставини, утверджувати свої права [9 ГІО 6.1.3-2, 9 ГІО 5.2.1-1];

● формулює і аргументовано висловлює, відстоює у дискусії власні погляди та переконання [9 ГІО 5.1.2-4, 9 ГІО 4.2.3-1];

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку [9 ГІО 6.2.2-1, 9 ГІО 5.1.2-1].

Вільне володіння державною мовою. Громадянські та соціальні компетентності. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Характеристика історичних подій по карті; встановлення причинно-наслідкових зав’язків.

§ 13

16

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860 – 1870-х років

ГР 1

Математична компетентність. Підприємливість та фінансова грамотність. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Робота із статистичним матеріалом; заповнення таблиці; дискусія.

§ 14 – 15

17

Соціально-економічний розвиток під російської України в другій половині ХІХ ст.

ГР 2

Інформаційно-комунікаційна компетентність. Підприємливість та фінансова грамотність. Екологічна компетентність.

Аналіз статистичних матеріалів; словникова робота; встановлення взаємозв’язків.

§ 16

18

Громадівський рух 1860 – 1890-х рр.

ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Культурна компетентність. Громадянські та соціальні компетентності.

Аналіз історичних фактів; складання хронологічної таблиці;  характеристика діяльності історичних діячів.

§ 17

19

Польський, єврейський та кримськотатарський рухи в Україні

ГР 2

Громадянські та соціальні компетентності. Інформаційно-комунікаційна компетентність. Вільне володіння державною мовою.

Порівняльний аналіз національних рухів; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; дискусія 

§ 18

Розділ 5. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст. (4 год.)

20

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських регіонів 

ГР 1

Базові знання: Учень/учениця

● знає дати селянської реформи (скасування кріпацтва), заснування Товариства «Просвіта», Літературного (Наукового) товариства ім. Т. Шевченка, Русько-української радикальної партії, Української національно-демократичної партії, Української соціал-демократичної партії, хронологічні рамки політики «нової ери»; час початку трудової еміграції, започаткування кооперативного руху [9 ГІО 1.1.2-1];

● знає факти діяльності Василя Нагірного, Михайла Грушевського, Івана Франка, Юліана Бачинського, Олександра Барвінського, Юліана Романчука 9 ГІО 1.2.1-2, 9 ГІО 1.2.2-4];

● розуміє зміст термінів, понять і назв «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «кооператив», «трудова еміграція», «політична партія» [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.3.1-3].

Уміння: Учень/учениця

● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на західноукраїнських теренах з подіями у Європі та Наддніпрянській Україні [9 ГІО 1.1.3-1];

● розрізняє економічні, політичні, культурно-інтелектуальні чинники розвитку суспільства західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. і пояснює їх взаємовплив на основі отриманих знань [9 ГІО 1.2.1-1, 9 ГІО 4.1.1-1, 9 ГІО 4.1.2-1];

● наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах (на прикладі порівняння політичного та соціально-економічного розвитку українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій, подій українського національного відродження на українських теренах) [9 ГІО 1.1.3-1, 9 ГІО 4.1.2-2];

● зіставляє наміри та результати діяльності історичних діячів та суспільних груп (на прикладі течій українського руху, створення перших політичних партій, діяльності українського представництва в Галицькому сеймі та австрійському парламенті) [9 ГІО 1.2.2-3, 9 ГІО 4.1.3-1];

● визначає і пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі аграрної реформи 1848 рр., розвитку кооперативного руху, трудової еміграції, ключових подій українського національного відродження, політики «нової ери») [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.2.3-1];

● співставляє трудову еміграцію та розвиток кооперативного руху як моделі боротьби за поліпшення соціально-економічного становища українського селянства [9 ГІО 4.1.2-2, 9 ГІО 6.3.1-4];

● аналізує розвиток ідейних засад та програмних вимог течій українського національного руху протягом другої половини ХІХ ст., називає чинники визначених змін [9 ГІО 1.2.3-3, 9 ГІО 4.1.3-1];

● називає ознаки, осередки, цілі українського національного відродження [9 ГІО 4.1.1-1, 9 ГІО 2.1.2-1];

● висловлює обґрунтовані судження щодо ролі Василя Нагірного, Михайла Грушевського, Івана Франка, Юліана Бачинського у розвитку краю в другій половині ХІХ ст. [9 ГІО 1.2.2-4, 9 ГІО 4.2.3-2];

● порівнює умови та характер розвитку українського національного відродження на Наддніпрянщині та західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. [9 ГІО 4.1.2-2, 9 ГІО 1.1.3-1];

● за допомогою карти описує події і процеси соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку західноукраїнських земель [9 ГІО 2.1.1-1, 9 ГІО 2.1.1-2].

Ставлення: Учень/учениця

● оцінює моделі вирішення проблем українського народу, застосовані в історичних умовах другої половини ХІХ ст., з точки зору корисного досвіду для сучасного розвитку України [9 ГІО 4.3.2-3, 9 ГІО 4.2.3-2, 9 ГІО 4.2.3-1];

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку [9 ГІО 6.2.2-1, 9 ГІО 5.1.2-1].

Вільне володіння державною мовою. Математична компетентність. Підприємливість та фінансова грамотність.

Опрацювання навчального тексту; складання схеми.

§ 19

21

Суспільно-політичне життя в Західній Україні у 1880 – 1890-х рр.

ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Культурна компетентність. Громадянські та соціальні компетентності.

Складання узагальнювальної таблиці; аналіз біографічних матеріалів

§ 20 – 21

22

Утворення перших українських політичних партій

ГР 2

Громадянські та соціальні компетентності. Інформаційно-комунікаційна компетентність. Вільне володіння державною мовою.

Створення таблиці; робота з інтернет-джерелами.

§ 22

23

Діагностувальна робота за розділами «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.»

ГР 1, ГР 2, ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Навчання впродовж життя. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Комплексна письмова робота за розділом

§ 13 – 22

Розділ 6. Розвиток українських земель на початку ХХ ст. (7 год.)

24

Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ століття

ГР 1

Базові знання: Учень/учениця

● знає дати створення Революційної української партії, Товариства українських поступовців, товариств «Сокіл», «Січ», дату «Справи Бейліса», час діяльності українських парламентських громад у І та ІІ Державних думах Росії [9 ГІО 1.1.2-1];

● знає факти діяльності Миколи Міхновського, Андрея Шептицького [9 ГІО 1.2.1-2, 9 ГІО 1.2.2-4];

● розуміє зміст термінів, понять і назв «індустріальна модернізація», «монополія», «регіональна спеціалізація», «страйк», «ксенофобія» [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.3.1-3].

Уміння: Учень/учениця

● упорядковує у визначений спосіб хронологічну інформацію про історичні події й процеси у межах розділу/курсу, синхронізує події на західноукраїнських теренах з подіями у Європі та Наддніпрянській Україні [9 ГІО 1.1.3-1];

● наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах (на прикладі порівняння становища на початку ХХ ст. українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій, розвитку українського національного руху на території Наддніпрянщини та західноукраїнських землях) [9 ГІО 1.1.3-1, 9 ГІО 4.1.2-2];

● визначає і пояснює причинно-наслідкові зв’язки між індустріальною модернізацією, монополізацією, регіональною спеціалізацією промисловості та сільського господарства, міграційними процесами 9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 2.2.2-2, 9 ГІО 1.2.2-1];

● пояснює суть кооперативного руху як моделі покращення соціально-економічного становища селянства [9 ГІО 6.3.1-4, 9 ГІО 1.2.1-1];

● зіставляє наміри та результати діяльності історичних діячів та суспільних груп, політичних течій і організацій на теренах України в історичних умовах початку ХХ ст. на прикладах українського національного руху в Наддніпрянщині та західноукраїнських землях, російських шовіністичних угруповань, учасників революції 1905 – 1907 рр., українських громад в Державних Думах Росії [9 ГІО 1.2.2-3, 9 ГІО 4.1.3-1];

● розрізняє ідейні засади самостійницької та автономістської течій у національному русі [9 ГІО 4.1.2-1, 9 ГІО 4.2.1-1];

● визначає і пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів (на прикладі утворення українських політичних партій, створення українських молодіжних організацій, Товариства українських поступовців, подій російської революції 1905 – 1907 рр. на українських теренах, столипінської аграрної реформи, антисемітської політики російського уряду та «Справи Бейліса», парламентської реформи в Австро-Угорщині) [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.2.3-1];

● співставляє умови та характер розвитку українського національного руху на Наддніпрянщині та західноукраїнських землях на початку ХХ ст., робить обґрунтовані висновки [9 ГІО 4.1.2-2, 9 ГІО 1.1.3-1];

● виявляє та описує ознаки ксенофобії на прикладі «справи Бейліса» [9 ГІО 5.3.2-2, 9 ГІО 4.2.3-2];

● позначає на карті історичні події та об’єкти, перебіг подій, явищ, процесів (місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, напрямки міграційних процесів тощо) [9 ГІО 2.1.1-2, 9 ГІО 2.1.1-1];

● висуває гіпотези на основі знань і розуміння стосовно впливу історичних подій на майбутнє (на прикладі подій російської революції 1905 – 1907 рр., столипінської аграрної реформи) [9 ГІО 4.3.2-3, 9 ГІО 1.3.2-2].

Ставлення: Учень/учениця

● обґрунтовує необхідність людини, попри життєві обставини, утверджувати свої права, протистояти ксенофобії (на прикладі «Справи Бейліса», події українського національного відродження) [9 ГІО 6.1.3-2, 9 ГІО 5.3.2-2, 9 ГІО 5.2.1-1];

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку [9 ГІО 6.2.2-1, 9 ГІО 5.1.2-1].

Вільне володіння державною мовою. Підприємливість та фінансова грамотність. Екологічна компетентність.

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків; складання простого плану.

§ 23

25

Український політичний і національний рух на початку ХХ ст.

ГР 2

Громадянські та соціальні компетентності. Інформаційно-комунікаційна компетентність. Вільне володіння державною мовою.

Аналіз історичних джерел; складання порівняльної таблиці; класифікація фактів.

§ 24

26

Український національний рух в умовах російської революції 1905 – 1907 рр.

ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Культурна компетентність. Громадянські та соціальні компетентності.

Встановлення послідовності подій; аналіз навчального матеріалу; аргументоване висловлення власної позиції.

§ 25

27

Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну

ГР 1

Підприємливість та фінансова грамотність. Математична компетентність. Вільне володіння державною мовою.

Побудова причинно-наслідкової схеми; аналіз статистичних даних.

§ 26

28

Наддніпрянська Україна у 1907 – 1914 рр.

ГР 2

Інформаційно-комунікаційна компетентність. Вільне володіння державною мовою. Навчання впродовж життя.

Словникова робота; аналіз історичної проблеми.

§ 27

29

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель

ГР 1

Математична компетентність. Підприємливість та фінансова грамотність. Екологічна компетентність.

Аналіз навчального матеріалу, карти; робота з інтернет-ресурсами; аналіз статистичного матеріалу.

§ 28

30

Національне піднесення в західноукраїнських землях на початку ХХ

ст.

ГР 3

Громадянські та соціальні компетентності. Інформаційно-комунікаційна компетентність. Вільне володіння державною мовою.

Конструювання власних питань до навчального матеріалу; словникова робота; групування інформації.

§ 29 – 30

Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст. (2 год.)

31

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців. Розвиток освіти. Наукове життя

ГР 1

Базові знання: Учень/учениця

● знає дати заснування університетів в Одесі, Чернівцях, обрання митрополитом Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького [9 ГІО 1.1.2-1];

● знає факти діяльності Івана Пулюя, Дмитра Яворницького, Іллі Мечникова, Олександри Єфименко, Лесі Українки, родини Тобілевичів, Миколи Лисенка, Соломії Крушельницької; Миколи Пимоненка, Сергія Васильківського, Олександра Мурашка, Миколи Бурачека, Марії Заньковецької, Владислава Городецького, Варвари і Богдана Ханенків, Олени Пчілки, Юрія Федьковича [9 ГІО 1.2.1-2, 9 ГІО 1.2.2-4];

● розуміє зміст термінів, понять і назв «модерн», «Нобелівська премія», «фемінізм», «емансипація» [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 1.3.1-3].

Уміння: Учень/учениця

● визначає поєднання політичних, економічних, соціальних, технологічних, культурних процесів початку ХХ ст. на зміни/формування традицій повсякденного життя, становища окремих верств і груп населення (зокрема, дітей і жінок), розвиток культури українських земель [9 ГІО 4.1.1-1, 9 ГІО 1.2.1-1, 9 ГІО 3.2.2-1];

● характеризує історичні умови розвитку української культури в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. [9 ГІО 4.1.2-1, 9 ГІО 1.1.3-3];

● виявляє ознаки впливу європейської культури на розвиток української культури [9 ГІО 1.1.3-1, 9 ГІО 1.2.3-4];

● визначає роль церкви в суспільному житті на українських теренах [9 ГІО 4.1.1-1, 9 ГІО 1.2.1-1];

● пояснює причини посилення боротьби за українізацію освіти на українських землях під владою Російської і Австро-Угорської імперій [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 5.3.2-2];

● визначає причини, прояви поширення фемінізму, руху за емансипацію жінок, називає перших відомих діячок жіночих рухів на теренах України [9 ГІО 1.3.2-1, 9 ГІО 5.3.2-2, 9 ГІО 1.2.1-2];

● висловлює обґрунтовані судження щодо ролі у розвитку української культури видатних діячів науки, літератури, мистецтва [9 ГІО 1.2.2-4, 9 ГІО 4.2.3-2];

● називає особливості та пам’ятки мистецьких напрямів реалізму, українського модерну [9 ГІО 4.1.2-1, 9 ГІО 1.1.3-3];

● називає/описує, розпізнає та показує на карті найважливіші історико-культурні пам’ятки другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на українських теренах [9 ГІО 2.1.1-2, 9 ГІО 2.1.1-1, 9 ГІО 2.1.2-1];

● презентує культурні здобутки рідної та інших соціокультурних спільнот історичного періоду (в межах матеріалу розділу) [9 ГІО 5.3.1-2, 9 ГІО 2.1.2-2].

Ставлення: Учень/учениця

● аргументовано висловлює власні судження стосовно збереження духовних і матеріальних здобутків українського суспільства для подальшого суспільного розвитку, діяльності історичних діячів/діячок [9 ГІО 4.2.3-2, 9 ГІО 4.2.3-1];

● визначає необхідність протидії дискримінації за національною, релігійною чи расовою ознакою; українофобії, антисемітизму та іншим формам ксенофобії [9 ГІО 5.3.2-2, 9 ГІО 5.2.1-1];

● пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів [9 ГІО 2.3.1-1];

● оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку [9 ГІО 6.2.2-1, 9 ГІО 5.1.2-1].

Вільне володіння державною мовою. Культурна компетентність. Навчання впродовж життя.

Опрацювання навчального тексту; словникова робота; аналіз біографічних матеріалів.

§ 31 – 32

32

Література. Український професійний театр. Музичне мистецтво. Розвиток живопису та архітектури. Повсякденне життя.

ГР 2

Культурна компетентність. Вільне володіння державною мовою. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Аналіз мистецьких творів та візуальних джерел; аналіз біографічних матеріалів.

§ 33 – 34

Узагальнення до курсу. Історія України за доби Нового часу (2 год.)

33

Узагальнення до курсу «Історія України за доби Нового часу»

ГР 1

Уміння: Учень/учениця

● демонструє знання перебігу подій, явищ, процесів на теренах України в межах історичної епохи [9 ГІО 1.1.2-1];

● співставляє особливості розвитку українських земель із загальноєвропейським історичним процесом Нового часу [9 ГІО 4.1.2-2, 9 ГІО 1.1.3-1];

● локалізує ключові історичні події періоду в географічному просторі [9 ГІО 2.1.1-2];

● спираючись на логіку причинно-наслідкових і просторових зв’язків, прогнозує подальший перебіг подій, явищ, процесів та оцінює можливі зміни в розвитку суспільства в наступний історичний період [9 ГІО 4.3.2-3, 9 ГІО 1.3.2-2, 9 ГІО 1.3.2-1];

● називає/описує найважливіші історико-культурні пам’ятки історичного періоду на теренах України та пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів і бере участь у таких заходах [9 ГІО 2.3.1-1, 9 ГІО 2.1.2-1];

● створює власний інтелектуальний продукт, дотримуючись засад академічної доброчесності [9 ГІО 3.3.2-2, 9 ГІО 3.2.2-2];

● досліджує історичні джерела, використовує доведення та спростування для аналізу історичних процесів [9 ГІО 4.2.1-1, 9 ГІО 3.1.2-1];

● використовує інформацію із суміжних галузей знань для характеристики минулих і сучасних суспільних подій, явищ, процесів [9 ГІО 4.1.1-1, 9 ГІО 3.2.2-1].

Ставлення: Учень/учениця

● аргументовано висловлює власні судження стосовно важливості духовних і матеріальних здобутків українського суспільства та сусідніх народів за періоду Нового часу для подальшого суспільного розвитку, діяльності історичних діячів/діячок [9 ГІО 4.2.3-2, 9 ГІО 4.2.3-1];

● обґрунтовує важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів і бере участь у таких заходах [9 ГІО 2.3.1-1, 9 ГІО 5.3.1-2];

● дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності [9 ГІО 6.1.3-2, 9 ГІО 6.2.2-1].

Вільне володіння державною мовою. Навчання впродовж життя. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Створення хронологічної стрічки; самооцінювання та рефлексія результатів навчання.

§ 35

34

Діагностувальна робота за розділами «Розвиток українських земель на початку ХХ ст. Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.»

ГР 1, ГР 2, ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Навчання впродовж життя. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Комплексна письмова робота за розділом

§ 23 – 34

35

Підсумкова робота за ІІ семестр (1 год.)

ГР 1, ГР 2, ГР 3

Вільне володіння державною мовою. Навчання впродовж життя. Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Комплексна письмова робота за семестр

§ 13 – 35