Історія України 9 клас Особливості розвитку української культури. Освіта. Наука.

Історія України                                                                           Дата:__________

                           Урок № 40                          9 клас

Тема: Особливості розвитку української культури. Освіта. Наука.

Мета: з’ясувати особливості розвитку української культури у другій половині ХІХ ст., дослідити стан розвитку освіти, науки, досягнення українських учених, діяльність наукових товариств, визначити історичне значення діяльності М. Грушевського; розвинути в учнів уміння й навички самостійної роботи, критичного мислення, взаємонавчання, виступати з повідомленнями, висловлювати власну думку; виховувати гордість за досягнення українських учених. 

Обладнання: підручник, карта, роздавальний матеріал. 

Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу. 

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань

Бесіда на повторення

1) Пригадайте основні досягнення та проблеми в розвитку культури України першої половини ХІХ ст.

2) Назвіть прізвища визначних діячів та їхній внесок у розвиток української культури першої половини ХІХ ст.

3) Назвіть найвизначніші, на вашу думку, події в розвитку культури України першої половини ХІХ ст.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Особливості розвитку культури

2. Освіта

3. Наука

4. Наукові товариства

5. М. Грушевський

1. Особливості розвитку культури

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Евристична бесіда

Які явища та процеси в історії України другої половини ХІХ ст. мали позначитися на розвитку культури? Власну думку обґрунтуйте.

Розповідь учителя

Заслухавши відповіді учнів, узагальнити: у другій половині ХІХ ст., як і раніше, розвиток української культури відбувався в умовах колонізаторських політичних режимів, що панували в Україні. Найбільш негативно вони позначилися на стані освіти.

2. Освіта

Метод «Історичний прогноз»

Спрогнозуйте розвиток освіти на українських землях у другій половині ХІХ ст.

Робота в групах

Методичний коментар. Об’єднати учнів у три групи, кожна з яких опрацьовує матеріал картки. На наступному етапі групи обмінюються отриманою інформацією.

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р. закріпили курс на русифікацію українців. Викладання в навчальних закладах України всіх рівнів здійснювалося російською мовою.

Загалом в Україні в 1897 р. налічувалося близько 17 тис. початкових шкіл, але цього було замало, щоб охопити навчанням усіх дітей. У початкових школах мала змогу навчатися лише третина дітей. За переписом 1897 р. на Правобережній Україні письменне населення дорівнювало 24 %, а в цілому по Україні цей показник складав від 15 до 27,9 %.

Становище початкової освіти почало поліпшуватися після проведення реформ. У 70-х рр. ХІХ ст. відкриттю нових шкіл сприяли земства, які опікувалися змістом і методикою навчання. Так, протягом 1877—1898 рр. кількість шкіл на Лівобережній та в Південній Україні зросла зі 112 до 3179.

НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ

Освітній процес у Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст. позначився діяльністю недільних шкіл. Перша недільна школа була відкрита в 1859 р. в Києві на Подолі. Далі недільні школи засновували в Полтаві, Одесі, Харкові, Чернігові та інших містах У 1860 р. їх уже діяло 68.

Недільні школи створювалися для дітей та дорослих, які через брак коштів або роботу не могли відвідувати загальні школи. Недільні школи працювали в недільні та святкові дні.

У недільних школах викладала українська інтелігенція, студенти. Навчання велося українською мовою. Навчання тривало одну-три години у двох групах — для неписьменних, і тих, хто вже знав грамоту. Учні вивчали Закон Божий, граматику, арифметику, малювання, знайомилися з історією та культурою України.

У 1862 р. російський уряд закрив недільні школи, проте вони продовжували працювати.

ВИЩА ОСВІТА

Після вбивства імператора Олександра ІІ в 1884 р. було прийнято новий університетський статут, згідно з яким ліквідовувалася автономія університетів, скасовувалася виборність ректорів, деканів і професорів. На всій території України не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою навчання.

З ініціативи М. Пирогова в 1865 р. на базі Рішельєвського ліцею в Одесі було засновано Новоросійський університет. При університеті в 1871 р. було засновано астрономічну обсерваторію — одну з найстарших в Україні; у 1867 р. — ботанічний сад; 1865 р. — петрографо-мінералогічний музей; 1873 р. — палеонтологічний музей тощо. У фондах бібліотеки університету зберігаються унікальні стародавні видання.

У другій половині ХІХ ст. відбувається становлення жіночої вищої освіти. У 1878 р. в Києві відкрито Вищі жіночі курси.

3. Наука

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Метод «Історичний прогноз»

Спрогнозуйте розвиток науки на українських землях у другій половині ХІХ ст.

Розповідь учителя

В умовах, коли більшість населення українських земель не вміла читати, а успіхи в розвитку освіти були незначними, прогрес у науці вражав уяву. Швидкий розвиток науки був зумовлений загальноєвропейським прогресом у науці й техніці; розвитком промисловості після реформ 60—70-х рр. ХІХ ст., що потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій; відсутністю ідеологічного забарвлення в дослідженнях; домінуванням філософії позитивізму, що сприяла пошуку достовірних і точних вимірів фізичних і суспільних явищ.

Метод «Навчаючи — вчуся»

Зразок карток

Фізик та електротехнік І. Пулюй удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп, що дало змогу створити лампу, яка за технічними характеристиками перевищувала лампу Едісона. За його участю було запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а у Празі — першу в Європі на змінному струмі. Деякі промислово розвинені країни Європи запатентували запропоновану І. Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів. За твердженням ряду дослідників, І. Пулюй був першим винахідником «рентгенівської трубки» (відкриття здійснив у 1883 р., а В.-К. Рентген — у 1895 р.).

Фізик М. Умов — засновник київської школи теоретичної фізики.

Винахідник Й. Тимченко в 1893 р. виготовив кінетоскоп, що здійснював знімання та проекцію рухомих зображень на екрані. Окремі вузли апаратів Й. Тимченка було використано в моделях кіноапаратів на початку ХХ ст.

Хімік М. Бекетов, працюючи в Харківському університеті, першим у світі почав викладати фізичну хімію.

І. Мечников та М. Гамалія заснували першу в Російській імперії та другу у світі бактеріологічну станцію. Вони започаткували лікування таких хвороб, як чума, холера, тиф, туберкульоз.

Астроном Ф. Бредіхін створив теорію походження метеоритних потоків і комет.

Інженер М. Бенардос у 1881 р. першим у світі винайшов і застосував у промисловому виробництві дугове електрозварювання.

Інженер О. Бородін створив наприкінці ХІХ ст. найекономічніший паровоз.

О. Волощак зробив вагомий внесок у розроблення ботанічної географії, дослідив рослинний світ Карпат.

Учений-криміналіст та історик права О. Кістяківський був автором праць, присвячених кримінальному праву, історії права та судоустрою України. Він зібрав, систематизував та видав працю «Права, за якими судиться малоросійський народ».

Мовознавець О. Потебня в багатьох працях розробляв питання української мови. Був творцем лінгвістичної поетики, досліджував психологію словесно-художньої творчості, автором праць із фольклору та етнографії.

Мовознавець П. Житецький — один з основоположників українського мовознавства; йому належать глибокі дослідження з історії української мови, літератури і фольклору. Автор першої в українському мовознавстві великої праці з історії фонетики української мови «Нарис звукової історії малоруського наріччя».

4. Наукові товариства

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Розповідь учителя

Наукові товариства відіграли значну роль у розвитку науки та культури України. У другій половині ХІХ ст. в Україні було засновано низку наукових товариств:

Товариство київських лікарів (1840 р.) — перше наукове товариство медичного спрямування в Україні;

Одеське товариство інженерів і техніків (1864 р.) — перше науково-технічне товариство в Україні;

наукові товариства природознавців при університетах (Харків (1869 р.), Київ (1869 р.), Одеса (1870 р.));

Київське відділення Російського технічного товариства (1871 р.) — центр розвитку науково-технічної думки в галузі цукрової промисловості;

Історичне товариство Нестора-літописця в Києві (1873 р.);

Південно-Західний відділ російського географічного товариства в Києві (1873 р.);

Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові (1892 р.).

Таким чином, наукові товариства мали велике значення для розвитку української науки та культури. Творча свобода, неформальні наукові зв’язки зумовили високий рівень ефективності діяльності товариств. Це були осередки кращих демократичних традицій у науці та громадському житті України.

Робота з картою

Покажіть на карті українські міста, у яких у другій половині ХІХ ст. діяли наукові товариства.

5. М. Грушевський

Завдання

Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.

Бесіда

Що вам відомо про життєвий та творчий шлях М. Грушевського?

Випереджальне завдання

Прослухавши повідомлення учня, наведіть факти, які підтверджують, що М. Грушевський був неперевершеним організатором наукового життя в Україні у другій половині ХІХ ст.

Повідомлення учня

Учень виступає з повідомленням за темою «Михайло Грушевський — організатор української науки».

Запитання

1) Скільки років М. Грушевський жив у Києві?

2) Що нового ви дізналися про наукову та організаційну роботу історика М. Грушевського у львівський період життя?

IV. Закріплення і систематизація вивченого матеріалу

Бесіда

1) Охарактеризуйте стан розвитку початкової освіти в Україні у другій половині ХІХ ст.

2) З’ясуйте місце недільних шкіл у системі освіти України другої половини ХІХ ст.

3) Розкрийте значення відкриття у Львівському університеті кафедри історії України.

4) Назвіть імена визначних українських учених та галузі знань, у яких вони працювали. Розкрийте їхній внесок у розвиток науки.

5) Які наукові товариства діяли в Україні у другій половині ХІХ ст.?

V. Підсумки уроку

Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки:

уряди Російської та Австро-Угорської імперій не були зацікавлені в розвитку української культури, зокрема й освіти, побоюючись зростання національної свідомості українців. Водночас у другій половині ХІХ ст. в освітній системі України сталися позитивні зрушення, зумовлені потребою часу в освічених спеціалістах;

у другій половині ХІХ ст. українські університети перетворилися на важливі наукові центри як Російської імперії, так і Європи. Новим явищем у науковому житті України стало заснування наукових і науково-технічних товариств, що своєю діяльністю сприяли розвитку української науки та культури.

VI. Домашнє завдання

1) Опрацюйте текст підручника 31.

2)Уявіть, що ви журналіст, якому потрібно написати передовицю до газети про наукову діяльність М. Грушевського за темою «Літописець історії України». Доберіть відповідні ілюстрації.