Історія України 9 клас: Освіта і наука України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Історія України 9 клас: Освіта і наука України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Очікувані результати:

•                 учні зможуть аналізувати стан розвитку освіти і науки України кінця ХVІІІ –  першої половини ХІХ ст.;
•                 знаходити  на карті культурні осередки;
•                 складати сенкан та діаграму Вена;
•                 працювати з історичними джерелами;
•                 висловлювати власні судження, щодо поставленої проблеми;
•                 шанобливо ставитися до надбань української культури.

Основні терміни і поняття: культура, освіта, університет, наука, парафіяльні школи.

Обладнання: підручник,  історичний атлас, завдання кейсів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування нових вмінь і навичок.

Вид уроку: урок з використанням кейс-технології

                                                   Перебіг уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда на повторення

1) Перелічіть особливості розвитку української культури у попередньому столітті.

2) Назвіть видатні культурні пам’ятки другої половини  ХVІІІ століття.

3) Що вам відомо про освіту ХVІІІ століття?

Завдання :  скласти сенкан до слова культура.

Наприклад:     1)  культура;

                         2)  матеріальна і духовна;

                         3)  виховує, надихає, навчає;

                         4) культура народу розповідає про його минуле;

                         5) скарбниця.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Розповідь учителя. Відсутність власної державності, національне гноблення, імперські кордони, що ігнорували етнічну українську територію, мали негативний вплив на розвиток культури. Російська та австрійська влада цілеспрямовано перешкоджали українському культурному рухові.

Проблемне запитання: « Чи  могла розвиватися українська культура в умовах національно-культурної політики Російської та Австрійської імперій щодо українців?»

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Особливості розвитку культури

 Розповідь учителя. Національна культура в ХІХ ст. у своєму розвитку змушена була долати численні перепони, пов’язані з відсутністю української державності. Російська імперія цілеспрямовано перетворювала Наддніпрянщину на пересічну провінцію, багато талановитих українців змушені були шукати кращі можливості за межами Батьківщини. Україна, яка була поділена між двома імперіями, не могла забезпечити своєму народові належний освітній рівень. Народ був приречений на той мінімум знань, який допомагав владі безперешкодно привласнювати його працю, пригнічувати його здатність до опору й самосвідомість.

Робота з підручником ст. 75 ( О. Пометун) Опрацювати та проаналізувати  таблицю «Чинники розвитку культури українських земель кінця ХVІІІ –  першої половини ХІХ ст.»                               

Завдання  Визначити, які з  перелічених чинників, який вплив мав на розвиток культури (позитивний чи негативний).

Учитель об’єднує учнів в групи

Кейс 1 «Освіта»

Промисловий переворот на українських землях зумовив зростання  потреби в освічених працівниках, що стимулювало розширення мережі навчальних закладів і зростання чисельності учнів. Водночас імперська влада розглядала заклади освіти та мову викладання в них як засіб посилення державного контролю над формуванням вірнопідданих громадян.

З висловлювання міністра народної освіти в 1824–1828 рр. Олександра Шишкова

...Наставляти землеробського сина в риториці було б підготовкою його бути поганим або ще шкідливим громадянином. Але настанови у християнських чеснотах, у добрій моральності потрібні кожному, не виводять нікого з призначеного йому долею місця і у всіх станах і випадках роблять його і лагідним, і задоволеним, і благополучним.

Гімназія вищих наук в Ніжині 1820р.             Харківський університет 1805р.

Київський університет св. Володимира             Рішельєвський ліцей

Завдання

•                 Чи відрізнялась  західноукраїнська система освіти від тієї, що існувала на підросійській території?
•                 У чому полягав становий характер освіти? Які наслідки це мало для українського населення?

•                 Чому царський уряд так боявся освіченості українського народу?

Кейс 2 «Наука. Видатні вчені»

Наприкінці ХVIIІ- у першій половині ХІХ ст. в Україні з’явилося чимало вчених світового рівня. Початок українського національного відродження спричинив зростання зацікавленості до історії та народної культури. Відтак з’явилося багато історичних, мовознавчих, етнографічних праць. Розвиток науки потребував створення центрів. Значного розвитку вітчизняна наука досягла з відкриттям Харківського та Київського університетів. Тут розвивались такі галузі знання, як фізика, астрономія, хімія, геологія, медицина та ін. Науковими здобутками уславилися українські вчені: Василь Каразін, Михайло Максимович, Михайло Остроградський та ін.

Василь Каразін (1773–1842) — учений, винахідник, громадський діяч, засновник Харківського університету. Автор близько 60 наукових праць із агрономії, хімії, конструювання сільськогосподарських машин, нових методів сільськогосподарського виробництва. Зробив чимало технічних винаходів і наукових відкриттів. За його ініціативи в Харкові, Києві, Миколаєві, Полтаві були відкриті перші метеорологічні станції, за даними спостережень яких почали передбачати погодні зміни. У жовтні 1999 р. його ім’я присвоєно Харківському університету.  

Російський дослідник ХІХ ст. Яків Абрамов про Василя Каразіна

Каразін працював над винаходом способів опалення. Він зосередився на подачі тепла в кімнати за допомогою водяної пари по трубах. Пізніше ця ідея здійснилася в Берліні, і принцип водяного опалення перенесено і в Росію, але пропозицію Каразіна ніхто не згадав. Каразін пропагував переробку сільськогосподарської сировини в концентрати. Бажаючи переконати харківських поміщиків у можливості заготовляти м’ясні консерви і збувати в цьому виді м’ясо за кордон, Каразін замовив в Англії три ящики консервів з яловичини, які відправив в навколосвітнє плавання на військовому судні. Плавання тривало три роки, після чого ящики доставили Каразіну. Останній на зборах філотехнічного товариства розкрив бляшанки і пригостив консервами присутніх, які були вражені, що після трирічної витримки яловичина не зіпсувалася.

Михайло Максимович (1804–1873) — історик, етнограф, фольклорист, літературознавець, природознавець, педагог, громадський діяч. Ректор Київського університету. Його світогляд базувався на розумінні природи як живого цілого, здатного до саморозвитку. Уславився він і як фольклорист, оприлюднивши «Українські народні пісні» (1834). Опублікував низку праць з історії козаччини, гайдамаччини. Був почесним професором багатьох європейських університетів. Автор понад 100 досліджень.

Михайло Остроградський (1801–1862) — видатний математик і педагог. Зробив значний внесок у розвиток математичної фізики, математичного аналізу, теоретичної механіки, теорії чисел, алгебри, теорії ймовірності. Автор понад 100 наукових праць. У 2001 р. ЮНЕСКО внесла Михайла Остроградського до переліку видатних математиків світу.

Завдання

•                 У яких галузях науки уславились українські вчені?
•                 Який внесок вони зробили в розвиток різних наук?
•                 Чи використовуємо ми наукові досягнення кінця ХVІІІ –  першої половини ХІХ ст. сьогодні? Аргументуйте відповідь                             
•                 Який із життєписів українських учених зацікавив вас найбільше? Чому?

V. Закріплення знань учнів

1.Заповніть діаграму «Вена»

       Наддніпрянщина                                       Західна Україна    

2. Покажіть на карті атласу міста України, де розташовані: а) вищі навчальні заклади; б) середні навчальні заклади.

VI. Підсумки уроку

Дати відповідь на проблемне питання уроку: «Чи  могла розвиватися українська культура в умовах національно-культурної політики Російської та Австрійської імперій щодо українців?»

VII. Домашнє завдання: 1) опрацювати відповідний параграф підручника; 2) підготувати повідомлення про відомих художників першої половини ХІХ ст.

Використана  література

1) Історія української культури/ За ред.. І. Крип’якевича. - К.,1994.

2) Історія України : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. /О. І. Пометун, Н. М. Гупан, І. І. Смагін. — К. : УОВЦ «Оріон», 2017. — 288 с. : іл.

.