ВЕЛИКИЙ ПОХІД ОЛЕГА НА ВІЗАНТІЮ став навіть темою одного з літописів. В 907 році відбувся цей похід – сухопутний та водний одночасно. Щит Олега на воротах Царгорода став символом перемоги руського князя. В результаті перемоги Олега між Київської Руссю та Візантією була підписана угода, згідно з якою руські купці мали змогу безмитно торгувати в Константинополі. Окрім того вони на півроку забезпечувалися провізією та могли користуватися лазнею. А коли купці виїжджали додому візантійський бік мав забезпечити їх всім необхідним для пересування.
У 941 ТА 944 РОКАХ ІГОР ЗДІЙСНИВ ДВА ПОХОДИ НА КОНСТАНТИНОПОЛЬ. Перший завершився поразкою, а в результаті другого був укладений мирний договір, за яким руські купці вже мали сплачувати мито Візантії. Ігор дав зобов’язання не нападати на візантійські землі.
944 рік – похід Ігоря на Закавказзя, в ході якому йому вдалося захопити міста Берда та Дербент.
Князь Ігор зі своєю дружиною встановлювали занадто велику данину для селян. Всю зиму збиралася данина з сіверян, деревлян, кривичів та інших слов’ян. Як данину не завжди віддавали надлишки продуктів, часто забирали необхідне для самих людей. Кормління тривало до самого квітня.
Князь Ігор загинув від рук деревлян в 945 році, коли хотів зібрати з них вдвічі більшу данину. Повстання деревлян під Іскоростенем спричинило смерть князя.
КНЯГИНЯ ОЛЬГА ПРИДУШИЛА ПОВСТАННЯ ДЕРЕВЛЯН та повернула їхню землю під владу Києва. Вона чітко встановила норми повинностей, що зменшувало ризик нових заворушень.
В цей час в Київській Русі виникла феодальна власність на землю. У владі феодалів були міста та села. Наприклад, сама княгиня володіла селами Будутине, Ольжичі та замком Вишгородом.
Палац Ольги знаходився на схилах Андріївського узвозу.
946 рік – візит Ольги до Константинополя, що спричинив тісні зв’язки між Візантією та Київською Руссю. Також в результаті цього візиту княгиня Ольга прийняла християнську віру.
Княгиня домовилася про дипломатичні відносини з Німецьким королівством, та країни навіть обмінялися своїми посольствами. Німецьке королівство мало на меті поширення християнства та руській землі, але успіхів у цьому не було.
Переважну частину свого правління князь Ігор провів у походах. Спочатку країною керувала його матір, а потім вже – його сини.
Князь Святослав знав честь перед ворогами своїми, він завжди їх попереджав, казав «Іду на ви!», щоб вони встигли підготуватися до оборони.
965 РІК – ПОХІД СВЯТОСЛАВА НА ХОЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ, що завершився поразкою Ітиля – його столиці.
В результаті війни на Північному Кавказі Святославу вдалося повернути в’ятичів під свою владу.
Головною причиною та наслідком численних походів Святослава стало зміцнення Київської Русі та відкриття для купців нових важливих торгових шляхів на сході – на Кубані, в Приазов’ї та Подонні.
Одним із результатів походів Святослава стала колонія русів на Таманському півострові – князівства Тмутаракань.
Хан Куря напав на Святослава та його дружину, коли той був у дорозі. Святослав загинув у цьому бою в 972 році.
Легенди кажуть, що хан зробив кубок із черепа Святослава та завжди коштував з нього напої. Бо князь став великим полководцем не тільки для свого народу, а й на світовій арені.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВЕЛИКУ ПРАВИТЕЛЬКУ
1. До цих пір точаться суперечки про походження великої княгині. Деякі науковці вважають, що Ольга має варязьку кров.
Це припущення з’явилося, бо її ім’я відповідає древньоскандинавському – Helga.
Є й версія, що дружина Ігоря була слов’янкою. Болгарські вчені впевнені, що свята – їх співвітчизниця.
2. За легендою, Ольга та її майбутній чоловік Ігор познайомилися не зовсім в романтичній обстановці.
Князь був на полюванні в малій батьківщині княгині.
Переправлявся через річку, а перевізником якраз і була його суджена, чомусь переодягнена в чоловічий одяг. Але Ігор здогадався, що тут до чого. І тут же зробив нескромну пропозицію юній Ользі. Однак, його чекало фіаско.
Ольга відчитала молодого монарха: «Нехай я молода і незнатна, і одна тут, але знай: краще для мене кинутися в річку, ніж стерпіти наругу». Незабаром прийшов час князю шукати наречену. Тут він і згадав норовливу, але чарівну і мудру Ольгу.
3. Правління Ігоря тривало 33 роки.
Правив він би й далі, як би не конфлікт з древлянами. Його жорстко вбили. Ольга помстилася за чоловіка. Помста була страшною. А конфлікт з древлянами погіршився, коли вони запропонували великій княгині вийти заміж за свого ватажка Мала.
Спочатку за її наказом були закопані живцем їх посли-свати. Потім, друге посольство спалили в лазні, поки вони готувалися до зустрічі. Потім, 5000 древлян було в буквальному сенсі порубано під час тризни по Ігорю.
Нарешті, в 946 році Ольга вирушила в похід проти своїх ворогів. Їх столиця згоріла. Кияни прив’язали до лапок голубів запалену паклю з сіркою.
4. Ольга – перша руська княгиня, яка прийняла християнство.
Її хрещення зміцнило міжнародне становище Київської Русі. Адже сам візантійський імператор Костянтин став її хрещеним батьком. У хрещенні вона була названа Оленою. Однак Хрещення Русі відбулося аж через 31 рік.
5. Княгиня вважається покровителькою вдів і навернених християн.