Наданий матеріал сприятиме знайомству учнів з творчістю І. Франка, жанром літературної казки, змістом казки; розвиватиме читацькі, мовленнєві, художні навички; збагачуватиме і активізовуватиме словник дитини; формуватиме такі соціальні навички: почуття дружби, порядності, відданості, гостинності.
Виконай ТЕСТ до казки «Лисичка і Журавель»
а) Казка б) Оповідання
а) Журавель б) Лисичка
3. На що сподівався кожен х них?
а) Що прийде в гості і гарно поговорить
б) Що прийде в гості і гарно попоїсть
4. Чи підійде до казки такий заголовок “ Яке частування таке й дякування ”
а) Так б) Ні
5. Від чого народ застерігає в казці?
а) Від скупості б) Від лінощів
6. Яка головна думка твору?
а) Роби комусь так, як хочеш, щоб робили тобі
б) Комусь можеш зробити як-небудь, аби тобі робили добре.
Додатковий матеріал до уроку
Іван Якович Франко
(Біографія)
(1856 — 1916)
Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля.
Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рік — у Дрогобицькій школі василіян, а далі у гімназії, яку закінчив 1875р.
Його батько, Яків Іванович, помер, коли І. Франкові було лише близько одинадцяти років. Саме про смерть батька у 1871р. Франко написав свій перший вірш. Вітчим добре поставився до свого пасинка і дав йому змогу продовжувати навчання. Та невдовзі у молодого гімназиста померла і мати (1872 року), яку він дуже любив і присвятив їй свої згадки у вірші «Пісня і праця» (1883р.), у поемі «Гадки на межі» (1881p.).
І після смерті матері Івана Франка вітчим, одружившись вдруге, не змінив свого ставлення до пасинка і допомагав йому продовжувати навчання. 26 липня 1875 року Іван Франко закінчує Дрогобицьку гімназію і одержує атестат зрілості.
Вже з дитячих років «Кобзар» Т. Шевченка став його улюбленою книгою. В гімназії Франко глибоко цікавиться і знайомиться з літературою польською, німецькою, французькою, з латинськими класиками.
Влітку 1874 року І. Франко подорожує вперше самостійно по Підкарпаттю (Лолин, Тур'я, Волосенки і т. д.) і робить фольклорні записи, а восени 1875 року вступає на філософський факультет Львівського університету.
В кінці 1878 року І. Франко став редактором органу друкарів «Praca» і перетворює його на орган всіх робітників Львова. Він починає видавати «Дрібну бібліотеку», пише для віденського «Слов'янського альманаха» ряд новел, серед них «Муляра» для нової задуманої газети «Нова основа», «Борислав сміється», працює над перекладами «Німеччина» Г. Гейне, «Фауст» Гете, «Каїн» Байрона і т. д., укладає «Катехізис економічного соціалізму...»
У березні 1880 року І. Франко виїжджає в Коломийський повіт. В дорозі письменника вдруге заарештовують у зв'язку з судовим процесом, що його вів австрійський уряд проти селян в Коломиї. Три місяці просидів І. Франко у тюрмі, після чого його було відправлено у супроводі поліцая до Нагуєвичів і ще раз по дорозі посаджено у Дрогобицьку тюрму, що її описав потім І. Франко в оповіданні «На дні».
Повернувшись після таких «мадрівок» до Львова, І. Франко бере участь у робітничій газеті «Praca», пише соціалістичну програму «Чого хоче Галицька робітницька громада». У газеті «Praca» латинськими буквами опублікував І. Франко свій знаменитий вірш «Гімн» («Вічний революціонер»).
В 1886 році в Києві, в колишній колегії Галагана «у позиченому сурдуті» І. Франко обвінчався з курсисткою Ольгою Хорунжинською і повіз молоду дружину до Львова. Викинутий із «Зорі», без всякого заробітку, автор мусить шукати для себе будь-якої роботи. Скрутне матеріальне становище письменника змушує його працювати в народовській «Правді». В травні 1889p. він пориває з «Правдою» і у відкритому листі «Кому за цесаром» виступає проти націоналістичної замкненості «правдян».
В серпні 1889 року в Галичину приїхала група студентів з Pociї. І. Франко вирушив з цією групою у туристську подорож. Австрійська влада побачила в цьому намагання письменника відторгнути Галичину від Австрії і приєднати її до Росії. Заарештований разом з студентами, І. Франко знову просидів у в'язниці десять тижнів і був випущений без суду.
Здоров'я письменника гіршало. Він виїжджав на лікування в Карпати, був у Києві, в Одесі (1913p.), коли йому ставало легше, знову гарячково брався до роботи.
У 1915 році здоров'я письменника різко погіршало. Весною 1916 року хворий письменник переїхав до свого будинку у Львові. Тут він склав заповіт 9 березня 1916 року, в якому всю свою рукописну спадщину і бібліотеку просив передати Науковому Товариству імені Т. Г. Шевченка.
28 травня 1916 року Іван Якович Франко закрив навіки свої світлі стомлені очі. 31 травня 1916 року труна з тілом Франка була тимчасово поставлена в орендованому склепі. Лише через десять літ, 1926 року, останки Франкові були перенесені на вічний спочинок у могилу на Личаківському кладовищі. На могилі письменника був споруджений пам'ятник: висічену на камені фігуру робітника-каменяра.
1964 року перед фронтоном Львівського університету імені Івана Франка поставлено йому пам'ятник.
Іван Якович Франко. «Лисичка і Журавель» (казка)
Створення сюжетної композиції до твору
Розробка бінарного уроку
Мета уроку: ознайомити учнів з жанром літературної казки, з творчістю І. Я. Франка, зі змістом казки «Лисичка і Журавель»;
розвивати вміння самостійно визначати дійових осіб;
удосконалювати вміння стисло переказувати казку за змістом; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати вміння зображувати (малювати) героїв казки та створювати сюжетну композицію з ними;
виховувати справжні почуття дружби, відданості, почуття гостинності, порядності.
Технології навчання: інтерактивні
Форми організації уроку: колективно-групове навчання;
індивідуальна робота;
Тип уроку: бінарний з комп’ютерною підтримкою
Обладнання: портрет І.Я.Франка, комп’ютер, підручники, завдання з тестами, альбоми, фарби, клей
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Продзвенів уже дзвінок -
Починаємо урок!!!
ІІ. Створення емоційного стану уроку
Сьогодні в нас урок незвичний,
Навчить багато нас чому.
Хай буде він для нас повчальний
За це подякуєм йому.
А що ми будемо робити?
Той зможе нам про це сказать,
Хто ребус наш, що є на дошці
Швиденько спробує вгадать.
(Робота над ребусом)
,,,, з ,,,,
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Впізнай казку
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь, кабан біжить.
Тут і вовк іде й ведмідь.
Й кожен в хатці хоче жить. (казка «Рукавичка»)
2. Що втекло від баби з дідом -
Не сиділо на вікні.
А зустрілось з зайченятком -
Й ну співать йому пісні. (казка «Колобок»)
3. Я бичок – третячок,
Смоляний в мне бочок.
Із соломи дід зробив,
Ще й смолою засмолив. (казка «Солом’яний бичок»)
ІV.Повідомлення теми і завдань уроку
Слово вчителю.
Казка народилася у сиву давнину. А виникла вона значно раніше, ніж люди навчилися писати. Тому їх не могли записувати, а переказували один одному. Згодом ім’я забувалося. І казка ставала народною. На відміну від народних, є казки, автори яких відомі. Тому такі казки називають літературними або авторськими.
У новому розділі «Казки українських письменників» дібрано казки, які було написано в різні часи. Погляньте на зміст і прочитайте, твори яких письменників ми будемо читати.
V. Опрацювання казки І. Франка «Лисичка і Журавель»
Слово вчителю. Іван Якович ФРАНКО - поет, перекладач, редактор. Він народився у селі Нагуєвичі на Галичіні у сім’ї сільського коваля. Видав збірку казок і оповідань «Коли ще звірі говорили», «Малий Мирон», «Олівець».
тим на бачите
вгощу хата молочком
прошений пробує подякувала
дрібненько наїсться розсердилася
витягне завтра гостинність
стало каже зареклася
йти ти багата
ПРИЗВОЛЯЙСЯ – пригощайся
ОБЛИЗНЯ СПІЙМАВШИ – залишитися ні з чим
(Читання казки по частинах)
ТЕСТ
а) оповіданням б) казкою
* Хто перший запросив приятеля в гості?
а) Лисичка б) Журавель
* На що сподівався кожен з гостей?
а) Що прийде в гості і гарно поговорить
б) Що прийде в гості і гарно попоїсть
* Чи підійде до казки такий заголовок? «Яке частування таке й дякування»
а) Так б) Ні
* Від чого застерігає народ в казці?
а) Від скупості б) Від лінощів
* Яка головна думка твору?
а) Роби комусь так, як хочеш щоб робили тобі.
б) Комусь можеш робити як-небудь, аби тобі робили добре.
Перевірка якості виконаної роботи 1. б. 2. а. 3. б. 4. а. 5. а. 6. а.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
(Діти співають і імітують рухи)
Пісня
Та внадився, журавель, журавель
до бабиних конопель, конопель
таки, таки журавель.
таки, таки цибатий!
таки, таки носатий.,
таки, таки дибне,
конопельки щипле.
Оце тобі журавель, журавель,
щоб не займав конопель, конопель.
таки, таки журавель.
таки, таки цибатий!
таки, таки носатий,
таки, таки дибне,
конопельки щипле.
VІ.Малювання ілюстрацій до сюжету казки «Лисичка і Журавель»
(Розподіл класу на групи)
Одна група Малюватиме, як Лисичка частувала Журавля, друга – як Журавель віддячив Лисичці.
Використаємо різну гаму кольорів. Оскільки відносини героїв були прохолодними, то зробимо фон блакитний.Якщо блакитний належить до холодних, то назвіть кольори, що належать до теплих? (Відповіді учнів). Гадаю основна гама буде в нас все ж таки тела. Кожен учень групи малюватиме обраний предмет. (Група отримує конверт з легким набрисками Лисички, Журавля, тарілі, глечика з вузькою шийкою, предметів інтер’єру: столу, полички, віконця з фіранками, тощо). Ваша задача: домалювати і розфарбувати свою картинку, дивлячись у зразок. Потім на загальному фоні - листку, який отримано групою, приклеїти свій предмет, щоб утворилася сюжетна картинка. За створеними композиціями спробуємо переказати коротко казку.
Не забувайте про охайність виконання робіт.
VІІ. Розвиток зв’язного мовлення
Учні переказують казку за створеними сюжетними малюнками.
VІІІ. Оцінювання робіт, відповідей учнів
ІX. Домашнє завдання
X. Підсумок уроку
- Яка головна думка твору?
- Від чого застерігає автор у своєму творі?
- Як би ви вчинили б на місті Лисички? А журавля?
,,,, ,,,,