СІЧЕНЬ

Людмила Десятникова (1964 - 2001) - бердянський поет-філософ, журналіст і літературознавець. Автор чотирьох поетичних збірок. Ідейний лідер запорізької молодіжної студії 90-х– поч. 2000-х рр. «Кільце». Друкувалася в міжнародних, київських і запорізьких виданнях.

Вся жизнь в январе - ожиданье чудес,
Прощенье грехов, очищенье небес,
Святое Рожденье, Святое Крещенье,
В каминах и печках - угли и поленья.
В те дни достают мишуру и игрушки,
Бенгальские свечи, огни и хлопушки;
И старец таинственный, длиннобородый
С подарками где-то невидимо ходит.
И в город, заждавшийся чуда, как снега,
Как дети влетают, как сказки, с разбега
Влетают Свят Вечер и Рождество,
И радость блаженства, и душ торжество.

ЛЮТИЙ

Ликов Віктор Васильович ( 30 березня 1930, м. Бердянськ Запорізької обл. —  2 вересня 1993, там же) — прозаїк, член Національної спілки письменників України. Автор творів: «Вогні у Тихому океані» (1975), «Справи і люди Першотравневого» (1976), «Море солоне: роман у 3 кн.» (1980–1990) — трилогія про життя приазовського рибальського села; кіносценарії: «Перший шторм» (1972), «Право на любов» (1976), «Бердянськ — місто сонячне» (1978).

 «Почему мы должны знать о донских, уральских или кубанских казаках больше, чем про азовских рыбаков? В каждом районе Приазовья свои обычаи, традиции, свой жизненный уклад. Знание их и рождает гордость и любовь к тому родному, что мы называем «Родиной». В. Ликов дуже любив свою батьківщину – Азовське море, наше місто Бердянськ, він навіть псевдонім для себя взяв Віктор Бердянський.

     БЕРЕЗЕНЬ

Олексій Огульчанський (30.03.1912 – 13.08.1996) – дослідник і співець Приазов’я, дитячий письменник, натураліст. Народився в м. Луганську в сім'ї тесляра. Закінчивши луганську трудову семирічну школу, вступив до Бердянського педагогічного технікуму.

 «Українська література бідненька морем. Навіть класична. Їй ніколи було споглядати море за селянськими бідами, за трагедією України степової. Олексій Огульчанський знає море. …він коло нього виріс. Отож кому, як не йому, сміливо і прекрасно писати про знану й улюблену з дитинства стихію, писати всіма фарбами, які відбуваються в повісті, але тло гідне великого слова: море!» 

КВІТЕНЬ

Віра Михайлівна Єніна (19 квітня  1906, Новотроїцьке, Бердянського р-ну, Запор. обл. — 26 листопада 1977, Київ) —українська радянська письменниця і поетеса, художник-графік, інженер-поліграфіст, перекладач, член Спілки письменників СРСР (з 1952 року), дружина поета Миколи Шеремета.

ТРАВЕНЬ

Кравченко Василь Григорович (8 травня 1862, Бердянськ — 20 березня 1945 Ростов-на-Дону) - український діалектолог, етнограф та письменник. У 1929 р. В. Кравченко проходив за сфабрикованим процесом над так зв. Спілкою визволення України (арешт, потім відпускають). У 1933 р. Кравченко переїхав до м. Дніпропетровська за запрошенням  Д.Яворницького, де став співробітником історичного музею. А восени 1933 р.— як контрреволюціонер і націоналіст звільнений. Останні роки життя провів у сина в Ростові-на-Дону. Помер у 1945 р. від запалення легенів.

Рибалки, закинувши вудки, почали чекати клюву, але на березі здійснився такий галас, що вони змушені були з’ясовувати, що там трапилось. А на березі робилось таке: з дачі французького консула трьома фастонами їхав до церкви Льокай вінчатися, а дитяча ватага, душ з тридцяти, що саме купалася, убачивши шлюб, уся сунула з води, – наголо, низкою вирівнялася проти паркана, як же хтось з попередніх поїжджан гримнув на цю дітвору, вона осатаніло сипала піском на весільних, – шпурляла камінцями, «тпрукала» на коней, свистала на них!.. Один з бояр відважився припинити дітвору, погнався за нею. Але вона з тюканням, шубовснула в воду!»

ЧЕРВЕНЬ

«Я стала учителем української мови та літератури, щоб донести красу рідного слова дітям»

Тетяна Іванівна Сугалова-Катрич народилася 29 червня 1956 року у Маріуполі в робітничій родині. У 1991 році переїхала з чоловіком і двома доньками з Маріуполя до села Червоне Поле Бердянського району. Видала дві збірки: «Тобі на щастя» (1998) і «Польова стежина» (1999). Третя збірка — «Починаюся з Вас» — вийшла друком у 2006 році. У 2001 році Тетяна Іванівна увійшла до Національної спілки письменників України, а з 2009 року є членом Національної спілки журналістів України. Останнім часом займається пошуковою роботою.

Мамо-мово, не плач, не журись.

Твоїй пісні віддам своє слово.

Помолюся за тебе: живи!

Не журися, не плач, мамо-мово! 

ЛИПЕНЬ

Трохи́м Аврамович Зінькі́вський (псевдоніми — Т.Звіздочот, Т. Певний, М. Цупкий та ін., (23 липня (4 серпня) 1861, Бердянськ — 8(20) червня 1891, Бердянськ) — український письменник, фольклорист і публіцист.

Стражденник - син стражденника-народа,

Кришталь з його крівавої сльози –

Він не згинавсь, хоч як гула негода,

І не здригавсь від гуркоту грози.

Змагався навіть він з життям самим,

Коли людина ти – зітхни за ним!

СЕРПЕНЬ

Віктор Батура - поет, дослідник історії морських суден, краєзнавець, моряк, захопливо пише про кішок.

БЕРДЯНСКИЙ ПОРТ

Забываются детали...

На краю земли

Место много лет искали -

Наконец, нашли!

Где крутой азовский берег

Прослоен, как торт,

Народился, и окрепнув

Стал бердянский порт.

В нем причал удобен, прочен,

Только посмотри!

А народ какой, рабочий!

Все – богатыри!

Кораблей стальная лава.

Разносите весть -

На Азове, у державы

Порт Бердянский – есть!

ВЕРЕСЕНЬ

Прокопович Любов Петрівна народилася 18 серпня 1947 р., живе і працює лікарем в Бердянську. «Її вірші хвилюють, наповнюють душу бурхливою стихією жіночого єства, закоханістю в життя. Збірка «Золоте вікно» Любові Прокопович – це щирий, відвертий монолог поетеси, її ліричної героїні з сучасниками, які перебувають у пошуку моральних ідеалів сьогодення».

На березі душі, на денці серця
Батьківська хата – голубий димок.
Там світять вікон золоті озерця,
Вербова гілка служить за замок. 
Дитинства світ в тісній віконній рамі,
І стежечка від хати до воріт.

ЖОВТЕНЬ

Доки я жива – книжка не помре: я буду її читати і видавати    Г. Малик

Народилася Галина Миколаївна 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області.  Г. М. Малик — член Національної спілки письменників України з 1991 року. Більшість своїх творів письменниця присвятила дітям. Найвідоміші її твори — це «Подорож Алі в Країну Чудес», «Злочинці з паралельного світу», серія невеликих поетичних збірок для дітей. За повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» та «Подорож у королівство сяктаків» у 1988 році Галині Малик було присуджено премію імені О. Копиленка. А за повість, яка називається «Злочинці з паралельного світу» Г. М. Малик було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року.

ЛИСТОПАД

Володимир Іванович Сіренко (07.11.1931, с. Новопетрівка Бердянського р-ну Запорізької обл.) – поет, борець, громадянин, член Національної  спілки письменників України, лауреат літературної премії  «Благовіст», кавалер ордена «За заслуги», а його ім'я занесено в Міжнародний біографічний довідник бібліотек світу і королівської сім’ї .

Без чуття Батьківщини - людини немає.

На спустошенім полі ростуть кураї…

Є у пташки садок, де гніздо вона має,

Де в блакить вилітають пташата її,

То ж куди б тебе, брате, недобра година,

А чи доля примхлива твоя не вела, пам'ятай :

Є на світі одна Батьківщина, котра пісню тобі й дужі крила дала.

ГРУДЕНЬ

Володимир Пилипович Портянко (1911-1990). Володимир Пилипович Портянко народився 23 грудня 1911 в селі Романівка Казанського району Кіровоградської області. Закінчив семирічну школу, потім професійну сільськогосподарську школу в м. Кривий Ріг. У 1929 рік вступив до Дніпропетровського інституту народної освіти, де до 1933 року навчався на агробіологічному факультеті. Після закінчення інституту працював на Дніпропетровській агробіостанції. У вересні 1939 року В.П.Портянко приїжджає до Бердянського учительського інституту, працює завідувачем кафедри, деканом природно-географічного факультету. В післявоєнні роки В.П.Портянко обіймає посаду заступника директора з навчальної та наукової частини. У зв'язку з переведенням природно-географічного факультету до м. Мелітополь в 1953 році переїздить туди, де працює до 1959 року. У 1960 році В.П. Портянко повертається до Бердянського педагогічного інституту, якому присвячує все своє життя.