Календарне планування 10 клас всесвітня історія 2019 - 2020 н.р.

 №

 Дата

                Тема уроку

 Очікувані результати навчально

- пізнавальної діяльності

Розділ 1. Передумови Першої світової війни. Війна та революції

 1.

 2.

 3.

 4.

 5.

 6.

 Початок « Великої війни».

 Фронти війни в 1014 – 1915 рр.

 Міжнаціональні конфлікти в

 умовах війни. Людина на

 фронті й у тилу. Завершення

 Першої світової війни.

 Практичне заняття. Перша

 світова: повсякденне життя

 в умовах фронту і тилу.

 Економічна та політична кризи

 в Російській імперії. Російська

 Революція 1917 р. і Громадянсь-

 ка війна

 Революція в Угорщині. Поразка

 Німеччини. Розпад багатонаціо –

 нальних імперій і утворення

 нових незалежних держав у

 Європі

Узагальнення до розділу 1.

Передумови Першої світової

війни. Війна та революції.

Тематичний контроль

 Знає:

– зміст понять: Перша світова війна, геополітичні інтереси, система озброєного миру, позиційна війна, ксенофобія, геноцид, репарація, контрибуція;

– хронологічні межі Першої світової війни, дати революції в Російській імперії, вступу у війну США і виходу з війни Росії, приходу до влади більшовиків, революцій в Австрії, Німеччині, Болгарії, Комп`єнського перемир`я;

– вплив економічних і політичних процесів на хід війни; війну – розпад багатонаціональних імперій;

– наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії.

Уміє:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі;

– показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – членів Антанти та Троїстого союзу;

основні битви Першої світової війни;

– визначити передумови Першої світової війни;

революцій в Російській імперії та інших країнах Центрально-Східної Європи, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;

– визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві у період війни;

– узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у Росії та Німеччині

 7.

 8.

 9.

 10.

Розділ 2. Облаштування

 повоєнного світу

Післявоєнна міжнародна обстановка. Паризька і

Вашингтонська конференції

Джерела нестабільності

міждержавних відносин.

Версальська система

Практичне заняття. Вогнища напруги  в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння

Узагальнення до розділу 2.

Облаштування повоєнного

світу. Тематичний контроль

Знає та розуміє:

– зміст понять: система колективної безпеки, демілітаризована зона, санітарний кордон, репарація, контрибуція;

 – час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;

– вплив “14 пунктів” В. Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;

 – статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції;

 – суперечності Версальсько-Вашингтонської системи;

цілі та організацію діяльності Ліги Націй;

 – причини ревізії повоєнних міждержавних угод;

Уміє:

 – встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;

 – охарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів з Німеччиною та її союзниками;

 – дати оцінку рішенням Паризької та Вашингтонської конференцій з позицій інтересів “великих” і “малих” держав;

 – визначити джерела нестабільності в Європі;

 – висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів з підтримання стабільності у Європі.

 Розділ 3.Провідні  держави світу в міжвоєнний період

 11.

 12.

 13.

 14.

 15.

 16.

 17.

 18.

 19.

 Сполучені Штати Америки

 у міжвоєнний період

 Велика Британія в 1920 – 1930 –

 х роках

 Франція в 1920 – 1930 –х роках

 Італія після Першої світової

 війни. Фашистський режим

 Б.Муссоліні. Корпоративна

 держава

 Німеччина. Становлення

 Веймарської республіки. Прихід

 до влади нацистів

Радянський Союз. Особливості

комуністичного  тоталітарного

режиму

Практичне заняття. Тоталітарні

режими: державний контроль

над публічним життям і суспільною свідомістю

Виклики міжвоєнного часу.

Європа між демократією та

тоталітаризмом. Громадянська

війна в Іспанії

Узагальнення до розділу 3.

Провідні держави світу у

міжвоєнний період

 Знає та розуміє:

– зміст понять: проспериті, світова економічна криза, фондова біржа, державне регулювання економіки, тоталітаризм, фашизм, корпоративна держава, нацизм (націонал-соціалізм), комуністичний режим, авторитаризм, антисемітизм;

– хронологічні межі доби “проспериті”, Великої депресії, “Нового курсу”, діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, нової економічної політики та спланованої модернізації в СРСР, Громадянської війни в Іспанії, дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР;

– характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;

 – “Новий курс” Франкліна Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;

 – цілі та методи політики “великого стрибка” (спланованої модернізації) в СРСР;

 – сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;

 – світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.

Уміє:

 – встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР, Італії та Німеччині;

 – виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;

 – охарактеризувати добу “проспериті” в США, реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику “великого стрибка” в СРСР;

 – порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;

– встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;

– пояснити сутність СРСР як нової форми Російської імперії в умовах національно-визвольних рухів поневолених Росією народів;

– висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Едуарда Даладьє;

Адольфа Гітлера, Джеймса Рамсея Макдональда, Беніто Муссоліні, Франкліна Рузвельта, Йосифа Сталіна.

Розділ 4. Держави Центрально –  Східної Європи

 20.

 21.

 22.

Відновлення польської державності. Становлення  Другої Речі Посполитої.

Чехословацька республіка

Румунія та Болгарія в міжвоєнні

роки. Режим Горті в Угорщині.

Югославія

Практичне заняття. Міжнаціональні відносини у

державах Центрально – Східної Європи

Знає:

– зміст понять: санація, примусова асиміляція, сепаратистський рух, королівська диктатура;

– час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;

– особливості політики Польщі в Галичині та на Волині та причини наростання напруги між українцями та поляками в наслідок пацифікації, осадництва та полонізації;

 – труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;

 – особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;

 – перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

 – сутність національних проблем у регіоні.

Уміє:

 – синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;

 – охарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;

 – встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної Європи;

– порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;

 – охарактеризувати історичних діячів: Юзефа Пілсудського, Томаша Масарика.

Розділ 5. Держави Азії та

Латинської Америки

 23.

 24.

25.

26.

Китай. Індія. Японія

Країни Передньої Азії. Розпад

Османської імперії. Модернізація

Туреччини та Ірану. Основні

аспекти Близькосхідної проблеми

Латинська Америка у 1920 –

1930 – х роках

Узагальнення до розділу 4.

Держави Центрально –

Східної Європи; до розділу 5.

Держави Азії та Латинської

Америки

Тематичний контроль

Знає:

 – час національних революцій в Китаї і Туреччині;

 – зміст понять: гандизм, етатизм, латифундія, хунта, сіонізм;

 – вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;

витоки та сутність Близькосхідної проблеми;

 – тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.

Уміє:

 – синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю, Індії, мусульманських держав та країн Латинської Америки;

 – виявити (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії в міжвоєнний період;

– визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії та Латинської Америки, антиколоніального руху в Індії та національного руху в Китаї; характерні риси, причини та наслідки мілітаризації Японії;

 – проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;

 – висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність Махатми Ганді, Чан Кайші, Кемаля Ататюрка.

Розділ 6. Передумови Другої

Світової війни

 27.

 28.

Утворення вогнищ війни.

Мюнхенська угода.

Антикомінтернівський пакт

Підготовчі заходи Сталіна до

Воєнного вторгнення в Європу.

Пакт Молотова – Ріббентропа

Знає:

 – зміст понять: політика “умиротворення”, аншлюс, Судетська проблема, “Мюнхен”, “Вісь”;

– час утворення “Вісі”, Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;

 – зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;

 – причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських переговорів у Москві;

 – сутність політики “умиротворення” та її роль у наближенні Другої світової війни;

– співвдіповідальність СРСР за розпалювання Другої світової війни.

Уміє:

 – визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;

 – визначити причини та наслідки політики “умиротворення”, радянсько-німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;

 – охарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;

– порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;

– оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни

Розділ 7. Друга світова війна

29.

 30.

 31.

 32.

 33.

Причини, характер, періодизація

Другої світової війни.

Характеристика основних періодів війни. Воєнні дії на

Першому етапі війни ( вересень

1939 – червень 1941 рр.)

Воєнні дії з червня 1941 до кінця

1942 рр. Особливості окупаційного режиму і руху Опору. Голокост

 Практичне заняття. Примусова праця у Третьому Рейху. Трагедія ув’язнених у німецьких концтаборах та їх

доля

Хід війни в 1943 – 1944 рр. Дипломатія часів війни. Людина під час війни. Завершальний період війни в Європі та Азії

Узагальнення до розділу 6.

Передумови Другої

світової війни; розділу 7.

Друга світова війна

Тематичний контроль

Знає:

– зміст понять: дивна війна, новий порядок, Рух Опору, Голокост, антигітлерівська коаліція, Другий фронт, “Велика трійка”, колабораціонізм;

– хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни, дати ключових битв/ військових операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення ООН;

– характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;

– внесок держав-членів антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН;

– особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях;

– рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.

Уміє:

– визничити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв, зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах Великої трійки;

– охарактеризувати течії в Русі Опору;

– визначити передумови і наслідки Голокосту, виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;

– обґрунтувати власні судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;

– оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти (Франкліна Рузвельта, Вінстона Черчіля, Йосифа Сталіна, Дуайта Девіда Ейзенгауера та ін.) у ключових подіях Другої світової війни.

Розділ 8.Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період

 34.

35.

Досягнення науки і техніки, їхній

вплив на повсякденне життя

Основні ідеї й течії у розвитку культури. Масова культура. Кіно. Олімпійський рух

Узагальнення до курсу

Знає:

– зміст понять: модерн, авангардизм, втрачене покоління, масова культура, джаз, мюзикл, олімпійський рух;

– провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду,

– мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму;

– передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;

– вплив кінематографу на розвиток культури.

Уміє:

– характеризувати зміни в повсякденному житті населення в першій половині ХХ ст.;

– визначати тенденції в розвитку культури;

– розповідати про досягнення науки і техніки періоду, пояснювати їхній вплив на повсякденне життя людей;

– висловити аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Сальвадора Далі, Альберта Ейнштейна, Чарлі Чапліна.