Календарне планування 11 к л а с УЛ (філологічний профіль) 2019-2020 н.р.
На моє велике здивування й обурення (чи не догледіли професори), немає нічого напам'ять у програмі для 11 класу філологічного профілю, не вивчається творчість Олеся Гончара (те, що буде на ЗНО) й Остапа Вишні взагалі (а, дійсно, вивчалася творчість Остапа Вишні у 8 класі поглиблено)!!!!
Креативний підхід для переробленого календарного планування змушує викручуватися із ситуації.
За матеріалами "Дивослова"
11 к л а с
Українська література (профільний рівень)
(140 год, 4 год на тиждень)
Календарно-тематичне планування для 11-го класу складено відповідно до Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Українська література: 10–11 класи. – Профільний рівень / Усатенко Г. О., Фасоля А. М. (Наказ МОН України № 1407 від 23. 10. 2017 р.).
Обов’язкова кількість видів контролю
|
І семестр |
ІІ семестр |
Контрольні роботи у формі: |
4 |
4 |
|
1 |
1 |
|
3 |
3 |
відповідей на запитання тощо) |
||
Уроки мовленнєвого розвитку |
2 (у+п)
|
2 (у+п) |
Уроки позакласного читання |
2 |
2 |
Уроки літератури рідного краю |
2 |
2 |
Уроки виразного читання |
1 |
1 |
Перевірка зошитів |
4 |
5 |
І с е м е с т р
Пор. № |
Дата |
Зміст матеріалу |
Примітки |
1 |
|
Читацький практикум. Читання творів художньої літератури як єдність насолоди й пізнання. Читання як спосіб самореалізації особистості. Особистість, яка читає, – тренд сьогодення. Література художня і нон-фікшн. |
|
2 |
|
Повторення вивченого. Стильові риси культурно-історичних епох. Поняття «бароко», «романтизм», «реалізм», «модернізм»: загальна характеристика стилів та прояви їх у літературі й інших видах мистецтва. Жанрова система літератури. Ліричні, епічні та драматичні жанри. Письменник як творча особистість. Громадянська позиція митця як етична проблема. |
|
Вступ. Загальні тенденції епохи |
|||
3
|
|
Українська література 1920‒1930 років ХХ ст. – новий етап в історії національної культури. Суспільно-політичні умови її розвитку. Відображення в літературі духовних пошуків людини післяреволюційного часу. Різноманітність стильових манер: романтико-героїчна (Юрій Яновський), лірико-імпресіоністична (М. Хвильовий, Г. Косинка), реалістична (П. Панч, А. Головко), експресіоністична (Осип Турянський) та інші. |
|
4 |
|
«Розстріляне відродження» як духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х–30-х рр. в Україні, яке залишило по собі високохудожні твори в літературі, філософії, живописі, музиці, кінематографії і театрі, і яке було знищене сталінським тоталітарним режимом. |
|
Літературний і мистецький авангард |
|||
5 |
|
Авангардизм – напрям у мистецтві XX століття як прояв руйнуванням традиційних форм і канонів. Стильові течії авангардизму. Художні пошуки митців, які заперечують традицію. Передумови появи авангарду початку ХХ століття у Європі та в Україні. Суспільно-історичні особливості розвитку авангардизму 10-30 рр. ХХ ст. в українській культурі. Харківська літературно-мистецька група «Авангард», очолювана Валер’яном Поліщуком. ТЛ: авангардизм як «мистецтво протесту і руйнування». |
|
6 |
|
Михайль Семенко – представник «розстріляного відродження». Життєвий і творчий шлях поета-футуриста. Творче обдаровання М. Семенка: музика, кінематографія. Активна видавнича діяльність митця. 2012-й – рік Семенка в Україні. Повне видання творів до 125-річчя митця (2017 р.) ТЛ: футуризм. |
|
7 |
|
«Місто» як прояв захоплення містом, яке живе своїм інтенсивним, повноцінним життям. Особливості версифікації та строфіки. Образ ліричного героя, який відчуває неспокій міста. «Бажання» ‒ вірш-медитація у формі верлібра. Значення творчості Михайля Семенка для розвитку української літератури. ТЛ: верлібр як жанр авангардистської поезії. |
|
Модернізм |
|||
8 |
|
Особливості модернізму в українській літературі 20-30-х років ХХ ст., зв’язок із модернізмом кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Проблема митця і влади, свободи творчості й тиску тоталітарної машини. Творчі пошуки модерністів і суспільно-політичні реалії післяреволюційної України. |
|
9 |
|
«Київські неокласики» як прояв неокласицизму. «П’ятірне ґроно» українських неокласиків. Тематика, проблематика, образна система творчості (оглядово). Неокласики як літературні критики та теоретики українського модернізму. Максим Рильський. Філософічність, афористичність його лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство. Перекладацький доробок М. Рильського (оглядово). А. Міцкевич «Пан Тадеуш». ТЛ: неокласика. |
|
10 |
|
«Солодкий світ!..» – усвідомлення неповторності кожної хвилини буття. «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів. Жанр сонета у творчості митця. Ліризм поезії М. Рильського як пошук людиною гармонії у соціально-політичних лихоліттях доби. ТЛ: сонет. |
|
Тематична 1 |
|||
11 |
|
Осип Турянський. Огляд життя і творчості письменника й літературного критика, поліглота, учителя середніх шкіл Галичини. «Поза межами болю» ‒ типовий експресіоністичний твір, антивоєнна психологічна повість-поема про часи Першої світової війни. Різні погляди на визначення жанру твору. ТЛ: експресіонізм (поглиблено); поема у прозі; повість-поема. |
|
12 |
|
Особливості композиції твору. Проблематика твору: держава й людина; війна й людина; війна й політичні амбіції владної верхівки; влада грошей. |
|
13 |
|
Центральна ідея твору – у найскладнішій ситуації людина залишається людиною, та зберігає духовні й моральні цінності. |
|
14 |
|
Володимир Свідзинський. Основні віхи життєвого і творчого шляху. В. Свідзинський – перекладач античності; автор першого повного перекладу «Слова про Ігорів похід» сучасною українською мовою. «Несучасна сучасність» В. Свідзинського. Проблема митця і свободи творчої особистості та творчості у тоталітарній системі. Домінанта творчого мислення митця ‒ пам’ять як опір забуттю і небуттю, як своєрідна антитеза «проминальності» та «зникомості» сьогодення («Холодна тиша. Місяцю надламаний…»). |
|
15 |
|
Ідея єдності люди з природою, яка дає їй сили, і яка оточує людину. Міфологічні витоки уваги до природи. Фольклорні образно-символічні засоби вираження єдності людини, її пам’яті, її внутрішнього стану і природи ( «Прозорий січень небо розтворив»). ТЛ: художній міфологізм, міфологічні образи; фольклоризм поезії. |
|
16 |
|
Урок позакласного читання 1. Улас Самчук «Марія». |
|
17 |
|
Богдан-Ігор Антонич. Творчий шлях аполітичного митця. Заборона та визнання. Лемківська етнічна традиція як джерело художнього світу поета та авторського стилю. «Зелена євангелія» – нерозривна єдність природи й людини, ідея життєствердження. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими («Різдво», «Коляда»). Особливості фольклоризму у літературі минулих часів та творчості Антонича. ТЛ: художній міфологізм, міфологічні образи; фольклоризм поезії. |
|
18 |
|
Читацький практикум. Комплексний аналіз поезії Б.-І. Антонича. Лірична поезія. «Ключі» до прочитання й аналізу образно-символічної системи. Літературознавчий аналіз поетичного твору як одна з форм прочитання твору. |
|
19 |
|
Контрольна робота 1. Творчість М. Семенка, М. Рильського, О. Турянського, В. Свідзинського, Б.-І. Антонича (тестування). |
|
Тематична 2 |
|||
20 |
|
Євген Плужник. Огляд життєвого і творчого шляху типового представника «розстріляного відродження». «Вчись у природи творчого спокою...» ‒ взірець пейзажної лірики. «Ніч... а човен – як срібний птах!..» ‒ лірична медитація. Особливості поетики мариністично-символічної поетичної мініатюри. ТЛ: пейзажна лірика; лірична медитація. |
|
21 |
|
Творчість митців-політичних емігрантів. «Празька школа» в українській літературі та громадському життя. Життєвий і творчий шлях письменника, літературного критика (оглядово). Євген Маланюк – поет-симфоніст. Утвердження державності України ‒ центральна ідея поетичного Універсуму Євгена Маланюка. |
|
22 |
|
«Один вечір» ‒ взірець інтимної лірики; художні засоби вираження почуттів ліричного героя. «Напис на книзі віршів..» – ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків. |
|
23 |
|
«Під чужим небом» ‒ ліричний роздум про митця у вигнанні; туга за рідною землею. Есе «Малоросійство» ‒ палке таврування «комплексу малоросійства» як наскрізна тема роздумів митця; осмислення ідентичності українства. Особливості жанру. ТЛ: публіцистична стаття; літ-ні засоби вираження думки у статті. |
|
24 |
|
Урок виразного читання 1. Декламування поезій Є. Плужника та Є. Маланюка. На ЗНО Є. Маланюк «Уривок з поеми» |
|
25 |
|
Віктор Домонтович (Петров). Основні віхи життєвого і творчого шляху. Художньо-естетичне тяжіння митця до угруповання неокласиків. В. Домонтович – один із фундаторів інтелектуальної урбаністичної прози в українській літературі. «Дівчинка з ведмедиком» ‒ філософсько-інтелектуальна повість про інтелігенцію Києва 20-30 років ХХ століття. ТЛ: філософсько-інтелектуальний роман. |
|
26 |
|
Зіна Тихменєва як представниця національної еліти, втілення нового способу життя, переконань, уявлень та прагнень. Філософічність повісті – розмірковування персонажів як текст в тексті (наприклад, роздуми Іполіта Варецького про спадщину Ніколо Макіавеллі). |
|
27 |
|
Причини «несвоєчасності» прочитання роману сучасниками. Композиційна особливість філософсько-інтелектуального роману – розгортання оповіді в різних часових і просторових вимірах. Актуальність жанру інтелектуального роману в сьогоденні. |
|
28 |
|
Микола Хвильовий. Життєвий і творчий шлях митця. Роль Миколи Хвильового у літературному і суспільному житті 1920-х років. «Романтика вітаїзму» як світоглядна домінанта митця часів революції. Діяльність М. Хвильового в об’єднанні ВАПЛІТЕ; участь у літературній дискусії 1925‒1928 рр. |
|
29 |
|
«Я (Романтика)» – новела про внутрішній розкол особистості у час революційних трансформацій. Проблема внутрішнього розколу людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції. |
|
30 |
|
Образ ліричного героя «Я». Образ матері як символ істинного «я» ліричного героя. Символічність новели. Посвята новели та її особливості. ТЛ: символ у літературі; символічний образ та його значення (поглиблено). |
|
31 |
|
«Кіт у чоботях» ‒ імпресіоністична настроєвість твору; емансипація і наслідки революційної трансформації особистості; образ Гапки – Товариша Жучка революції. |
|
32 |
|
Контрольна робота2. Творчість Є. Плужника, Є. Маланюка, В. Домонтовича, М. Хвильового (розгорнуті відповіді на запитання). |
|
Тематична 3 |
|||
33 |
|
Юрій Яновський. Творча біографія письменника. Ю. Яновський і кіно. Романтичність світовідчуття і новаторство митця. Романтизована стихія національно визвольного руху (роман «Чотири шаблі»). |
|
34 |
|
«Майстер корабля»: роман-містифікація, динамічний, модерний сюжет, умовність фабули, зміщення часопростору. ТЛ: художній час і простір; роман-містифікація. |
|
35 |
|
Проблеми творення нової української урбаністичної культури; самоусвідомлення і пошук власного «я» новою українською людиною в новій дійсності. |
|
36 |
|
Прототипи персонажів твору та їхнє неоромантичне представлення – То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайах; символічні образи Міста, Моря. Морально-етичні колізії твору. Національне крізь призму загальнолюдського. |
|
37 |
|
Валер’ян Підмогильний. Життєвий і творчий шлях письменника ‒ типова доля безкомпромісного митця в тоталітарному суспільстві. Розвиток інтелектуально-психологічної роману. В. Підмогильний-перекладач. |
|
38 |
|
Роман «Місто» ‒ тяглість та новизна урбаністичної теми в українській літературі. Тематично-проблемна домінанта – зображення «цілісної» людини в єдності біологічного, духовного, соціального. |
|
39 |
|
Образ українського інтелігента Степана Радченка, вихідця із селян, еволюція його характеру, проблеми ствердження в міському середовищі. Неоднозначність образу Степана Радченка. Морально-етичні колізії твору. |
|
40 |
|
ЗМ (у). Усна характеристика жіночих образів роману. |
|
41 |
|
«Роман на одну частину» «Невеличка драма». Бажання «вийти за межі» як екзистенціалістська модель буття; філософія жіночого існування; динаміка тематики емансипації та фемінізму в українській літературі. Проблема «свобода вибору та вибір свободи» в романі. ТЛ: бінарні опозиції в романі; форми художнього вираження. |
|
42 |
|
Образ Марти Висоцької. Форми художнього вираження героїні. Образи Ліни, Ірен, Марії Миколаївни та Тетяни Ничипорівни як носії патріархального світогляду. Образ Дмитра Стайничого у контексті бінарних опозицій роману: раціонального / ірраціонального, маскулінного / фемінного, духовного/тілесного ... |
|
43 |
|
Контрольна робота 3. Письмовий твір за творчістю Ю.Яновського та В. Підмогильного (теми – на вибір учителя). |
|
44 |
|
Урок позакласного читання 2. Новели Григорія Косинки. Або Остап Вишня «Моя автобіографія», «Сом». |
|
Тематична 4 |
|||
Модерна драматургія і театр |
|||
45 |
|
Розвиток нового українського театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В. Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, І. Кочерги, Я. Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії. Пошук модерних форм сценічного мистецтва. Роль театру «Березіль» у суспільному й культурному житті України. Європейський контекст творчих пошуків Л. Курбаса. Експресіонізм як естетична домінанта творчості митця. |
|
46 |
|
Микола Куліш. Трагізм життя і творчий злет драматурга. Співпраця із театром Л. Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах. |
|
47 |
|
Сатирична комедія «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути українським (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб). Специфіка комедійного жанру: про серйозне легко, грайливо. ТЛ: сатирична комедія. |
|
48 |
|
Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Актуальність п’єси в сьогоденні. |
|
49 |
|
«Патетична соната» ‒ драматична опозиція високої мрії і потворної дійсності. Проблема вибору людиною між мрією, покликом душі і дійсністю. Необарокова організація часу й простору в п’єсі; особливості композиції. Християнські алюзії та способи драматургічного вирішення їх. ТЛ: необароко. |
|
50 |
|
Вибір Мариною пари як конфлікт вірності поклику душі й ідеологічних переконань. Образ Ілька Юги як головного персонажа і коментатора подій. |
|
51 |
|
ЗМ (п). Написання вітального слова на честь драматурга Миколи Куліша. |
|
52 |
|
Іван Багряний (Лозов’ягін). Основні віхи життя й творчості митця, його громадянська позиція. «Тигролови» ‒ український пригодницький роман з автобіографічними елементами. Проблематика роману: свобода особистості й свобода волі. Жанрові особливості: динаміка сюжету, неоромантичність. ТЛ: пригодницький роман; автобіографізм у романі. |
|
53 |
|
Герої-антиподи: Григорій Многогрішний і майор НКВС Медвин та їхній морально-етичний двобій. |
|
54 |
|
Символіка роману, ідея перемоги добра над злом. Популярність твору в повоєнній Європі. Актуальність для нашого часу. |
|
55 |
|
Читацький практикум. «Щоденник» Олеся Гончара (О. Біличенка) як свідчення епохи. «Ключі» до прочитання «Щоденника» як жанру літератури. «Щоденник» О. Гончара як прояв екзистенційних пошуків митця ХХ століття. «Модри Камень» на ЗНО |
|
Тематична 5 |
|||
56 |
|
Олександр Довженко. Трагічна й велична творча біографія митця. Класик світового кінематографу, засновник поетичного кіно. Романтизм сприйняття світу, який реалізується в настанові «бачити зорі в калюжах». Довженко-графік. Довженко-прозаїк. Довженко – сценарист і режисер кіно. «Зачарована Десна» ‒ маніфест величі й краси рідної землі. Автобіографічна основа твору, медитативна сповідальність оповіді. Поєднання минулого й сучасного. ТЛ: кіноповість. |
|
57 |
|
Два ліричні герої у творі: малий Сашко і зріла людина. Морально-етична проблематика кіноповісті. |
|
58 |
|
Оповідання «Мати» як гімн невмирущій красі українки. Особливості композиції, часо-просторової організації твору. Образотворення. Публіцистичні елементи оповіді, роль їх. |
|
59 |
|
Новела «Воля до життя». Ідейна домінанта ‒ ніколи не втрачати надії, до останньої миті боротися за життя. Образ Воїна у творі: солдата Івана Карналюка і лікаря-хірурга Миколи Дудка. Психологічний портрет героїв та засоби художнього вираження. Проблема війни і цінності людського життя. ТЛ: психологічний портрет. |
|
60 |
|
Читацький практикум. Кіноповість як літературний жанр. «Ключі» до прочитання кіноповісті. Синтез вербального й зображального у творі. |
|
61 |
|
Контрольна робота 4. Творчість М. Куліша, І. Багряного, О. Довженка (тестування). |
|
62– 63 |
|
Уроки літератури рідного краю. Літературні персоналії територіальної громади (проза). |
|
64 |
|
Повторення та узагальнення вивченого. |
|
Зошит. Тематична 6. І семестр. Скоригована |
ІІ с е м е с т р
Пор. № |
Дата |
Зміст програмового матеріалу |
Примітки |
|||
Шістдесятництво як суспільне й мистецьке явище |
||||||
65 |
|
Культурно-історичні витоки та естетичний світогляд шістдесятників. Рух до лібералізації і демократизації суспільства у західноєвро-пейському світі. |
|
|||
66 |
|
«Шістдесятництво» як феномен українського опозиційного руху. Дослідження впливу гуманістичної західної культури на формування поглядів шістдесятників. Естетичні засади «шіст-десятництва». Поява політичної публіцистики та літературної журналістики. Статті І. Дзюби, Є. Сверстюка, В. Стуса та інших. |
|
|||
67 |
|
Василь Симоненко – «витязь молодої української поезії» (О.Гончар). Творча біографія митця. Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»). Інтимна лірика В. Симоненка («Є в коханні і будні і свята»). На ЗНО «Ти знаєш, що ти – людина», «Лебеді материнства» |
|
|||
68 |
|
«Казка про Дурила» ‒ казка для дорослих, алегорична розповідь про втрачену й віднайдену Батьківщину. Особливості жанру. Пошук автором форм історіософського та національного міфотворення. ТЛ: алегорія (поглиблено); поема-містерія. |
|
|||
69 |
|
Дмитро Павличко. Основні відомості про поета, перекладача, політика й громадського діяча. Громадянські мотиви лірики. Пісенна лірика Д. Павличка, її популярність. Вірш «Два кольори», який став народною піснею. Національний колорит поетичних образів, роль антитези. |
|
|||
70 |
|
Збірка любовної лірики «Таємниця твого обличчя» (оглядово). Використання фольклорних, персоніфікованих образів для передачі глибокого почуття кохання («Найдовша з усіх доріг»). |
|
|||
71 |
|
Іван Драч. Основні відомості про поета, сценариста, громадського діяча. Дух шістдесятництва у творчості І. Драча. «Балада роду» зі збірки «Балади буднів» ‒ поєднання філософічних роздумів про загальнолюдські цінності із картинами буденними, приземленими за своїми зовнішніми ознаками, але значними за своєю глибинною суттю. «Крила» («Новорічна казка») – метафоричні роздуми про сенс життя людини; образ крил як вічне прагнення людини до творчої мрії. На ЗНО «Балада про соняшник» |
|
|||
72 |
|
Образ дядька Кирила як символ нездатності людини осмислити висоту духу, нездатність подолати тяжіння мізерних потреб. |
|
|||
Тематична 1 |
||||||
73 |
|
Микола Вінграновський. Основні відомості про поета, прозаїка, перекладача, кіномитця, сценариста. «Цю жінку я люблю» ‒ взірець інтимної лірики. «Губами теплими і оком золотим» ‒ вірш з однойменної збірки, у якій органічно переплелися картини природи, спогади дитинства, інтимна лірика, предметна реальність світу, химерія і казка, добра витівка і гумор, затамована жура. |
|
|||
74 |
|
Борис Олійник. Огляд життя і творчості українського поета, перекладача, дійсного члена НАНУ, голови Українського фонду культури, Героя України. «Вибір» ‒ возвеличення прагнення кожної людини мати свій життєвий вибір. Поетика твору, художні тропи, які фокусують його ідею. «Пісня про матір» ‒ уславлення узагальненого образу всіх матерів і кожної з них; прекрасних жінок, здатних на самопожертву заради своїх дітей. Поетика образу матері. ТЛ: художня деталь (поглиблено); балада (поглиблено); кольористика в поезії. |
|
|||
75 |
|
ЗМ (п). Написання асоціативного етюду за рядками поезії В. Симоненка, Д. Павличка, І. Драча, М. Вінграновського, Б. Олійника (на вибір). |
|
|||
76 |
|
Контрольна робота 5. Творчість В. Симоненка, Д. Павличка, І. Драча, М. Вінграновського, Б. Олійника (тестування). |
|
|||
77 |
|
Григір Тютюнник. Основні відомості про життєвий шлях і творчу долю митця. Редакторська і журналістська діяльність (газета «Літературна Україна», видавництво «Веселка»). Гр. Тютюнник – сценарист. Екзистенціалізм як стильова домінанта митця. Перегук стильових рис В. Стефаника і Гр. Тютюнника. Гр. Тютюнник – перекладач російського письменника В. Шукшина. |
|
|||
78 |
|
Оповідання «Три зозулі з поклоном». «Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як утілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній прийом. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї. ТЛ: художній символ; психологічна деталь. |
|
|||
79 |
|
Урок виразного читання 2. Читання напамʼять прозового уривка з оповідання «Три зозулі з поклоном». |
|
|||
Тематична 2 |
||||||
80 |
|
Ліна Костенко. Творчий шлях. Громадянська позиція митця. Роль та значення у суспільному та культурному житті України. |
|
|||
81 |
|
Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). Тематика й проблематика збірок поетеси. |
|
|||
82 |
|
«Страшні слова, коли вони мовчать» ‒ ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. «Життя іде…» ‒ роздуми поетеси про сенс життя. Засоби персоніфікації для передачі стрімкості часу, миттєвість людського життя в часі. |
|
|||
83 |
|
«Доля» ‒ поезія про нелегку долю поета. Символічний образ «чудернацького базару», де продаються долі. «Моя любове, я перед тобою» ‒ роздум про збереження особистості у вирі розбурханих почуттів ліричної героїні. Поетичні форми вираження почуттів. |
|
|||
84 |
|
Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. ТЛ: роман у віршах. |
|
|||
85 |
|
Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини. Образ Марусі Чурай. Значення роману у житті України. Пісні Марусі Чурай (повторення вивченого в попередніх класах). |
|
|||
86 |
|
ЗМ (у). Усна характеристика інших персонажів роману «Маруся Чурай». |
|
|||
Тематична 3 |
||||||
87 |
|
Василь Стус – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. |
|
|||
88 |
|
Загальний огляд творчості (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе; атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи). Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. |
|
|||
89 |
|
Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…»). ТЛ: «стоїчна» поезія. |
|
|||
90 |
|
Екзистенційна (буттєва) проблема вибору, віра в себе, надія на здолання всіх перешкод. Упевненість у своєму виборі («Як добре те, що смерті не боюсь я..»). ТЛ: екзистенціалізм (поглиблено). |
|
|||
91 |
|
Приклад великої мужності й сили духу («На колимським морозі», «Пам’яті Алли Горської»). |
|
|||
92 |
|
«Феномен доби (сходження на голгофу слави)» (оглядово) – філософсько-екзистенційний роздум про Митця у тоталітарному суспільстві. В. Стус про П. Тичину: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням». |
|
|||
93 |
|
Читацький практикум. «Листи до матері з неволі» Валерія Марченка. «Ключі» до читання епістолярію. Листи Валерія Марченка як свідчення епохи. |
|
|||
94 |
|
Урок позакласного читання 3. Поезії Ігоря Калинця, Василя Голобородька (на ЗНО «Наша мова») |
|
|||
95 |
|
Контрольна робота 6. Письмовий твір за творчістю Гр. Тютюнника, Л. Костенко, В. Стуса (теми – на вибір учителя). |
|
|||
Тематична 4 |
||||||
Література епохи «соціалістичного реалізму» (оглядово) |
||||||
96 |
|
Літературний процес 50-х‒90-х рр. ХХ ст. Переважання епічних форм. Жанрова й тематична специфіка. Перевага ідеологічного начала у творах соціалістичного реалізму. Причини звернення до історичної тематики. |
|
|||
97 |
|
Олесь Гончар. «Собор» ‒ проблемно-філософський роман. ТЛ: проблемно-філософський роман. |
|
|||
98 |
|
Важливі соціальні та національні проблеми у творі. |
|
|||
99 |
|
Василь Земляк. «Лебедина зграя» як зразок «химерної прози». ТЛ: «химерний роман». |
|
|||
100 |
|
Проблематика революції і громадянської війни крізь призму національних характерів і типів. Особливості жанру і стилістики письма. |
|
|||
101 |
|
Роман Іваничук. «Мальви» ‒ історичний роман про зраду і яничарство. Історична основа твору – активна діяльність яничарського корпусу в Османській імперії 1638–1648 рр. |
|
|||
102 |
|
Особливості характеротворення персонажів. |
|
|||
Тематична 5 |
||||||
103 |
|
Павло Загребельний. «Роксолана» ‒ масштабний історичний роман про часи XV‒XVI ст. |
|
|||
104 |
|
Образ Роксолани, дивовижної дівчини з Прикарпаття Анастасії Лісовської. |
|
|||
105 |
|
Валерій Шевчук. «Дім на горі» ‒ роман-балада про любов. ТЛ: «роман-балада». |
|
|||
106 |
|
Ідея формування особистості через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, за умови, що вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а й слідує передусім за почуттями. |
|
|||
Кримськотатарська література |
||||||
107 |
|
Ервін Умеров. Життєвий і творчий шлях кримськотатарського письменника як відображення історії народу. |
|
|||
108 |
|
Е.Умеров – король сучасної кримськотатарської малої прози. Тема депортації кримських татар – наскрізна у творчості митця. |
|
|||
109 |
|
«Самотність» ‒ розповідь про останній день життя пса Сабирли, через відчуття якого подано найдраматичнішу сторінку в історії кримських татар. |
|
|||
110 |
|
Символічність образу Сабирли. ТЛ: художня деталь (поглиблено); алегорія (поглиблено). |
|
|||
111 |
|
Контрольна робота 7. «Література епохи «соціалістичного реалізму» й кримськотатарська література» (розгорнуті відповіді на запитання). |
|
|||
Тематична 6 |
||||||
Постмодернізм і постпостмодернізм |
||||||
112 |
|
Постмодернізм як продукт постіндустріальної епохи. Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Визначальні риси постмодернізму. Стильове розмаїття, експериментаторство, пошуки нових форм і нових тем. Література масова, популярна (її інтенсивний розвиток). Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси. ТЛ: постмодернізм як художній напрям. |
|
|||
113 |
|
Постпостмодернізм і література сьогодення. Естетика постпост-модернізму. Риси стилю. |
|
|||
114 |
|
ПОЕЗІЯ. Ігор Римарук. «Обнови» ‒ типова постмодерна стилістика й поетика вірша; центральна ідея ‒ покликання й призначення людини на землі, коли завжди є проблема вибору життєвого шляху. |
|
|||
115 |
|
Василь Герасим’юк. «Аркан» ‒ філософський верлібр про призначення чоловіка в житті, про чоловічу дружбу. |
|
|||
116 |
|
Юрій Андрухович. «Астролог», «Пісня мандрівного спудея», «Козак Ямайка». |
|
|||
117 |
|
Юрій Іздрик. «вишиванка», «молитва». Ю. Іздрик як один із творців «Станіславського феномену»; пошук форм вираження нового світовідчуття і нового світогляду у поезії; роль візуалізація у творчості поета (ідея і візуальний прояв «вишиванки»); синтез національного і загальнолюдського у його творчості; спосіб поетичного вираження почуттів в естетиці постмодернізму. |
|
|||
118 |
|
Марія Матіос. «Триєдина перспектива (цикл); «Прості вірші» (цикл) – поезія як прояв сильної жінки в сучасному світі, яка може залишатися жіночною. |
|
|||
119 |
|
Сергій Жадан. «Музика, очерет…», «Смерть моряка». Збірка «Тамплієри» ‒ поетичний щоденник за 2015-й – першої половини 2016 року. Широкий жанрово-тематичний діапазон поезії – від публіцистики до лірики. |
|
|||
Тематична 7 |
||||||
120 |
|
ПРОЗА, ЕСЕ. Галина Пагутяк. «Зачаровані музиканти» ‒ роман-фейєрія; села й містечка Галичини як прояв місцевого колориту та історичного тла оповіді; містичні й міфологічні алюзії в романі; ідея єдності людини з її витоками і природою, в якій вона живе; особливість авторського стилю письменниці. |
|
|||
121 |
|
Мирослав Дочинець. «Криничар». |
|
|||
122 |
|
Юрій Андрухович. «ShevchenkoisOK» ‒ есе, у якому автор звертає увагу на потребу нового осмислення класичної літератури. Актуальність потреби пошуку Тараса Шевченка з «людським обличчям». |
|
|||
123 |
|
Оксана Забужко. «Казка про калинову сопілку» ‒ повість- притча; міфологічна основа повість; жіноча версія леґенди про Каїна і Авеля, яка обертається напруженою психологічною драмою. Образи сестер – Ганни-панни та Олени як казкові моделі дідової і бабиної дочок. Понадчасовість образу-символу калини у повісті. |
|
|||
124 |
|
Сергій Жадан. «Ворошиловград» ‒ твір жорсткий, меланхолійний та реалістичний про людину, яка намагається протистояти тиску бездуховного прагматизму сьогодення і відвойовує своє право на буття. Часові шари та їхнє переплетіння в романі. «Вчорашнє» як екзистенційна сталість для героїв твору. Система образів і персонажів роману. |
|
|||
125 |
|
Марія Матіос. «Майже ніколи не навпаки» ‒ сімейна сага в новелах. Міфологічні витоки в романі. Біблійні алюзії, роль їх. Особливості оповіді й характеротворення. |
|
|||
126 |
|
Софія Андрухович. «Фелікс. Австрія» ‒ бестселер по-галицьки. Зображення епохи через хронотоп провінційного містечка. Особливості оповіді – щоденник головної героїні Стефи. Психоаналітичні підвалини системи персонажів. Урбаністичний психологічний роман новітнього часу. |
|
|||
127 |
|
Драматургія. Олександр Ірванець. «Маленька п’єса про зраду» ‒ жанр антимюзиклу; типово постмодерні літературні і музичні ремінісценції й алюзії. |
|
|||
128 |
|
Центральна тема – розгляд феномену зради, виявлення її природи на всіх рівнях: інтимних, дружніх стосунках, у певному соціальному середовищі, у суспільстві в цілому, у конкретному часі, за певних політичних умов і незалежно від них. |
|
|||
129 |
|
Читацький практикум. Читання творів сучасної актуальної літератури. «Ключ» до прочитання постмодерних і постпостмодерних творів. Деконструкція і дешифрація як один із методів прочитання. |
|
|||
130 |
|
Урок позакласного читання 4. Галина Пагутяк «Кіт з потонулого будинку». |
|
|||
131 |
|
Контрольна робота 8. «Постмодернізм і постпостмодернізм» (тестування). |
|
|||
Тематична 8 |
||||||
132‒ 133 |
|
Уроки літератури рідного краю. Новочасна поезія рідного краю. |
|
|||
134 – 139
|
|
Усна народна творчість |
Бесіда про твори, вивчені впродовж навчального року. Зосередження уваги на художніх особливостях, новаторстві їх (на тлі відповідного відрізка часу). /повторення курсу УЛ/ |
|
||
|
Давня укр. література |
|||||
|
Л-ра кінця 18- початку 20 ст. |
|||||
|
Література 20 ст. |
|||||
|
Твори укр. письм.-емігрантів |
|||||
|
Сучасний літературний процес |
|||||
140 |
|
Підсумковий урок. |
|
|||
Зошит. Тематична 9. ІІ семестр. Скоригована. Річна |
||||||