Календарне планування 11 клас ( профільний рівень)

Про матеріал

Програма призначена для навчання учнів хімії на профільному рівні у класах біолого-хімічного, хіміко-технологічного, фізико-хімічного, агрохімічного профілів. Як профільний навчальний предмет хімія включає курси неорганічної (10-й клас), органічної та загальної хімії (11-й клас). Зміст курсів ґрунтується на знаннях, набутих учнями в основній школі. Профілізація забезпечується не лише поглибленим вивченням хімії, посиленням міжпредметних зв'язків, а й упровадженням спецкурсів, факультативів та курсів за вибором

Перегляд файлу

 

11-й клас

(4 год на тиждень, усього 140 годин )

ОРГАНІЧНА ХІМІЯ

К-ть

годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до  загальноосвітньої підготовки учнів

Дата

 

1,2

Повторення основних відомостей про  органічні сполуки (2 год)

 

Учень (учениця)

називає вивчені органічні сполуки;

наводить їхні формули;

ілюструє хімічні властивості речовин рівняннями хімічних реакцій.

 

 

3,4

Слад, властивості, застосуваня найважливіших органічних сполук

 

Тема І.  Теорія будови органічних сполук (5 год)

 

 

 

 

5,6

Розвиток теоретичних уявлень про будову органічних речовин. Основні напрями розвитку теорії будови органічних речовин, її значення. Життя і діяльність О.М.Бутлерова

Учень (учениця)

називає передумови створення теорії хімічної будови органічних сполук, напрямки її розвитку;

наводить приклади структурних формул ізомерів неорганічних і органічних сполук; залежності властивостей речовин від їхніх складу і будови;

наводить означення ізомерії;

формулює основне положення теорії будови органічних сполук;

характеризує сутність сучасної теорії будови органічних сполук;

пояснює  значення теорії будови органічних сполук;

висловлює судження про роль теорії в системі наукових знань.

 

 

7,8

Теорія як вища форма наукових знань. Передумови створення теорії хімічної будови органічних сполук.

 

Тема 2. Вуглеводні. ( 35 год)

 

9,10

 

 

 

 

 

 

 

 

11,12

Алкани (парафіни). Метан, його склад, хімічна, електронна,  просторова будова молекули. -Гібридизація електронних орбіталей атома Карбону. Основні характеристики ковалентного зв’язку: довжина, енергія, полярність, просторова напрямленість. Гомолітичне і гетеролітичне розривання ковалентного зв’язку.

Гомологічний ряд метану,  фізичні властивості гомологів, залежність фізичних властивостей від склду і хімічної  будови молекул, поширеність у природі. Просторова будова насичених вуглеводнів. Структурна ізомерія алканів. Поняття про конформації. Систематична номенклатура

Учень (учениця)

наводить приклади насичених, ненасичених, ароматичних вуглеводнів, їхні загальні формули;

називає вуглеводні за систематичною номенклатурою;

складає молекулярні, структурні та електронні формули вуглеводнів;

ілюструє хімічні властивості вуглеводнів рівняннями хімічних реакцій;

складає моделі молекул вуглеводнів;   складає і

 

використовує прилади для виконання дослідів;

розрізняє вуглеводні нормальної будови, структурні та просторові ізомери,

 

конформації; вуглеводні різних груп;

пояснює  структурні й електронні формули вуглеводнів та їх галогенопохідних; утворення одинарного, подвійного, потрійного карбон-карбонових зв’язків; суть структурної і просторової ізомерії вуглеводнів, конформацій; механізми реакцій заміщення і приєднання;

правило Марковникова; електронну суть взаємного впливу атомів у молекулі; орієнтацію замісників у реакціях заміщення; електронну природу індукційного ефекту; суть спектральних методів встановленя структури органічних сполук;

характеризує ковалентні зв’язки за основним параметрами; фізичні та хімічні властивості вуглеводнів

класифікує вуглеводні за будовою карбонового ланцюга і видами карбон-карбонових зв’язків;

порівнює будову і властивості вуглеводнів різних груп;

робить висновки про властивості, виходячи з  будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їх властивостей;

обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;

 

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями  вуглеводнів;

 

 

 

 

 

 

 

13,14

 

 

 

Поняття про спектральні методи встановленя структури органічних сполук

Хімічні властивості алканів: повне і часткове окиснення, хлорування, нітрування, термічний розклад, ізомеризація. Механізм реакції заміщення.

 

 

 

 

15,16

Галогенопохідні алканів. Індукційний ефект. Реакції з активними металами, водою, лугами.Добування парафінів. Застосування парафінів та їх галогенопохідних. Добування синтез-газу і водню з метану.

 

 

 

 

17,18

Циклоалкани (циклопарафіни), їх склад, будова, ізомерія. Поняття про конформації циклогексану. Залежність властивостей циклоалканів від будови циклів. Добування і застосування циклопарафінів.

 

 

19,20

Узагальнення матеріалу

 

20,21

Тематичне оцінювання№1

 

 

 

 

 

22,23

Алкени. Етен, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули. 
-Гібридизація електронних орбіталей атома Карбону. Подвійний карбон-карбоновий зв’язок, - та -зв’язки. Гомологічний ряд етену, загальна формула алкенів. Фізичні властивості. Структурна і просторова (цис-, транс-) зомерія алкенів, номенклатура.

 

 

 

 

24,25

 

 

 

26,27

 

 

28,29

 

 

30,31

Хімічні властивості алкенів: повне і часткове окиснення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, води, полімеризація. Правило В.В.Марковникова. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком.Добування та застосування алкенів.

 

 

Алкадієни. Будова молекул алкадієнів зі спряженими зв’язками

Хімічні властивості: окиснення, приєднання, полімеризація. Застосування алкадієнів. Природний каучук

Алкіни. Етин, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули. -Гібридизація електронних орбіталей атома Карбону. Потрійний карбон-карбоновий зв’язок

 

32,33

 

34,35

 

Хімічні властивості: повне і часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, полімеризація.

Добування та застосування Етину.

 

 

36

Узагальнення матеріалу

 

37

Тематичне оцінювання№2

 

 

38,39

 

     Ароматичні вуглеводні (арени). Бензен, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули, фізичні властивості.

Хімічні властивості бензену: окиснення, приєднання, заміщення.

 

 

40,41

 

Добування, застосування бензену. Поняття про хімічні засоби захисту рослин, їх використання у сільському господарстві на основі вимог щодо охорони природи

 

 

42

 

Узагальнення матеріалу

 

 

 

43

 

Контрольна робота №1

 

 

Розрахункова задача. 1. Виведення молекулярної формули газуватої речовини.

Демонстрації. 1. Визначення якісного складу метану за продуктами згоряння. 2. Моделі молекул вуглеводнів та галогенопохідних. 3. Відношення насичених вуглеводнів до розчину калій перманганату, лугів, кислот. 4. Добування етену. 5. Горіння етену, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату. 6. Добування етину карбідним способом. 7. Горіння етину, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату. 8. Бензен  як розчинник. 9. Відношення бензену до розчину калій перманганату. 10. Горіння бензену. 10.Відношення бензену до бромної води. 11. Нітрування бензену. 12. Окиснення толуену.

Лабораторний дослід. 1. Виготовлення моделей молекул алканів (ізомерів,  конформацій).

 

Тема 3. Гетероциклічні сполуки (4 год)

 

44,45

 

 

46,47

Загальні відомості про гетероциклічні сполуки. Гетероцикли як складові частини біологічно активних речовин, барвників, ліків. Піридин як представник нітрогеновмісних гетероциклічних сполук.

Порівняння хімічних властивостей бензену і піридину (повне та часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, утворення солей).

Учень (учениця)

наводить приклади  гетероциклічних сполук;

характеризує склад, будову і властивості піридину;

порівнює властивості піридину і бензену;

 оцінює значення нітрогеновмісних гетероциклічних сполук

 

Тема 4. Природні джерела вуглеводнів та їх переробка (6 год)

 

 

48,49

Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання .Нафта. Склад, властивості нафти. Фракційна перегонка нафти. Крекінг. Ароматизація нафтопродуктів. Продукти нафтопереробки, їх застосування. Детонаційна стійкість бензину. Кам’яне вугілля, його переробка, продукти переробки.

Учень (учениця)

називає  продукти переробки нафти і кам’яного вугілля;

описує склад і властивості нафти, природного газу, кам’яного вугілля, процеси та продукти переробки нафти і кам’яного вугілля, їх застосування;

характеризує природну вуглеводневу сировину як джерело добування органічних сполук; детонаційну стійкість бензину;

 обґрунтовує значення природної сировини в суспільному господарстві;

оцінює вплив продуктів переробки вуглеводневої сировини на довкілля та значення охоронних заходів; значення альтернативних джерел виробництва пального.

 

 

 

50,51

Основні види палива та їх значення в енергетиці країни. Проблеми добування рідкого палива з вугілля та інших альтернативних джерел. Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки.

 

52,53

Тематичне оцінювання№3

 

Демонстрація. 13. Модель нафтоперегінної установки.

Лабораторні досліди. 2. Ознайомлення зі зразками нафтопродуктів і продуктів коксування кам’яного  вугілля (колекція). 3. Ознайомлення з різними видами  палива (колекція).

Тема 5. Оксигеновмісні сполуки  (37 год)

 

 

54,55

 

Спирти і фенол. Насичені одноатомні спирти, їх склад, хімічна будова. Електронна будова функціональної групи. Ізомерія, номенклатура насичених одноатомних спиртів; первинні, вторинні, третинні спирти. Електронна природа водневого зв’язку, його вплив на фізичні властивості спиртів.

Учень (учениця)

називає

оксигеновмісні сполуки за систематичною номенклатурою;

наводить приклади:

спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів, їхні тривіальні назви;

розрізняє:

одно- і багатоатомні спирти;

спирти  і феноли; 

натуральні і штучні жири;

натуральні та штучні волокна;

формулює

означенняфункціональної

групи;

класифікує

оксигеновмісні сполуки за функціональними групами;

складає  

загальні,молекулярні, структурні та електронні формули оксигеновмісних сполук;

характеризує:

 

 

 

56,57

Хімічні властивості спиртів: повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами.Добування та застосування спиртів. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

 

 

 

57,58

Етиленгліколь і гліцерол. Їхні фізичні та хімічні властивості.Фенол, його склад, будова. Фізичні властивості фенолу. Хімічні властивості: взаємодія з натрієм, розчином лугу, бромною водою, ферум(Ш) хлоридом,  нітрування. Взаємний вплив атомів у молекулі фенолу.

Добування та застосування фенолу

 

59.

Узагальнення матеріалу

 

60

Тематичне оцінювання№4

 

водневі зв’язки та їхній вплив на фізичні  властивості сполук;

полісахариди як полімерні сполуки;

хімічні властивості оксигеновмісних сполук;

ілюструє рівняннями відповідних хімічних реакцій  

хімічні властивості оксигеновмісних сполук;

пояснює: 

структурні й електронні формули сполук;

сутність структурної  ізомерії сполук; 

електронну сутність взаємного впливу атомів у молекулах спиртів, фенолу, карбонових кислот;

 сутність спектральних методів дослідження органічних сполук;

порівнює:

будову і властивості сполук з різними функціональними групами;

мило і синтетичні мийні засоби;

встановлює:

причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями  оксигеновмісних сполук;

генетичні зв’язки між оксигеновмісними сполуками;

обґрунтовує

застосування речовин їхніми властивостями;

складає і використовує

прилади для виконання дослідів;

визначає

дослідним шляхом гліцерол,  альдегіди, карбонові кислоти, глюкозу, крохмаль;

оцінює:

згубну дію алкоголю на здоров’я людини;

дію засобів побутової хімії на  довкілля;

висловлює судження:

про біологічне значення жирів і вуглеводів їх роль у харчуванні людини;

значення процесів бродіння і гідролізу;

робить висновки:

про властивості, виходячи з  будови молекул речовин;

про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей;

дотримується правил безпечного поводження з синтетичними мийними засобами, розчинниками.

 

 

 

 

61,62

 

 

Альдегіди і кетони. Склад, хімічна й електронна будова альдегідів і кетонів. Карбонільна група, її особливості. Ізомерія, номенклатура альдегідів і  кетонів. Фізичні властивості.

 

 

 

63,64

Хімічні властивості альдегідів і кетонів. Реакції окисненя і відновлення. Поліконденсація метаналю з фенолом.

Добування альдегідів і кетонів. Застосування метаналю, етаналю, пропанону.

 

 

65,66

  Карбонові кислоти. Насичені одноосновні карбонові кислоти, їх склад, хімічна й електронна будова. Карбоксильна група, її особливості. Фізичні властивості кислот. Номенклатура.

 

 

 

67,68

Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями спиртами. Залежність сили карбонових кислот від їхнього   складу і будови. Взаємний вплив карбоксильної групи і вуглеводневої груп.

 

 

69,70

Поняття про багатоманітність карбонових кислот (вищі, ненасичені, двоосновні, ароматичні). Застосування і добування карбонових кислот

 

71,72

Узагальнення матеріалу

 

73,74

Тематичне оцінювання№5

 

 

 

75,76

    Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів. Застосування естерів.Жири, їх склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів.  Біологічна роль жирів.

 

 

77,78

Мило, його мийна дія. Відомості про синтетичні мийні засоби, їх значення. Захист природи від забруднення синтетичними мийними засобами.

 

79,80

Тематичне оцінювання№5

 

 

 

 

81,82

    Вуглеводи. Класифікація вуглеводів. Глюкоза, її склад, фізичні властивості й поширеність у природі. Будова глюкози  як альдегідоспирту. Циклічна форма глюкози. Хімічні властивості глюкози: повне і часткове окиснення, відновлення, взаємодія з гідроксидами металів, бродіння (спиртове і молочнокисле), естерифікація.

    Застосування глюкози, її біологічне значення.    Короткі відомості про фруктозу, рибозу та дезоксирибозу. Поняття про оптичну ізомерію

 

 

 

 

83,84

Сахароза, її склад, будова. Фізичні властивості й поширення у природі.  Хімічні властивості: гідроліз, утворення сахаратів. Добування цукру з цукрових буряків (загальна схема).Крохмаль, його склад. Будова крохмалю. Фізичні властивості.  Хімічні властивості: гідроліз (кислотний, ферментативний), реакція з йодом. Біологічне значення крохмалю.

 

 

 

85,86

Целюлоза, її склад. Будова целюлози. Фізичні властивості. Хімічні властивості: окиснення, гідроліз, естерифікація, термічний розклад.Застосування целюлози та її похідних. Поняття про штучні волокна на прикладі ацетатного волокна

 

87,88

Узагальнення матеріалу

 

89,90

Контрольна робота №2

 

Демонстрації. 14. Порівняння властивостей спиртів у гомологічному ряді (розчинність у воді, горіння). 15. Взаємодія етанолу з натрієм. 16. Взаємодія етанолу з гідроген бромідом. 17. Взаємодія гліцеролу з натрієм. 18. Розчинність фенолу у воді за кімнатної температури та нагрівання. 19. Добування натрій феноляту. 20. Витіснення фенолу з натрій феноляту дією вуглекислого газу. 21. Взаємодія фенолу з ферум(ІІІ) хлоридом.  22. Властивості етанової  кислоти. 23. Взаємодія метанової кислоти з амоніачним розчином аргентум(І) оксиду. 24. Добування  естеру. 25. Ознайомлення зі зразками естерів. 26. Взаємодія глюкози з аргентум(Ι) оксидом. 27. Гідроліз сахарози.  28. Взаємодія сахарози з гідроксидами металічних елементів. 29. Гідроліз крохмалю (целюлози).

Лабораторні досліди. 4.   Розчинність гліцеролу у воді. 5. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом.  6. Окиснення метаналю (етаналю) аргентум(I) оксидом.
7.  Окиснення метаналю (етаналю) купрум(ІІ) гідроксидом. 8. Окиснення спирту  до альдегіду. 9. Дія етанової кислоти на індикатори. 10. Взаємодія етанової ї кислоти з магнієм.
11. Взаємодія етанової кислоти з лугом. 12. Відношення олеїнової кислоти до бромної води і розчину калій перманганату. 13. Розчинність жирів. 14. Доведення   ненасиченого характеру рідких жирів. 15. Порівняння властивостей мила і синтетичних мийних засобів. 16. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом. 17. Відношення крохмалю до води. 18. Взаємодія крохмалю з йодом.

Тема 6. Нітрогеновмісні сполуки (18 год)

 

91,92

Нітросполуки, їхній склад. Найважливіші представники нітросполук, їх застосування.

наводить приклади  нітросполук, амінів, амінокислот;

називає нітрогеновмісні сполуки за міжнародною номенклатурою;

складає  молекулярні, структурні та електронні формули амінів, амінокислот;

ілюструє хімічні властивості нітрогеновмісних сполук рівняннями хімічних реакцій;

 складає і використовує прилади для виконання дослідів;

розрізняє нітросполуки, первинні, вторинні і третинні аміни, аміни жирного ряду й ароматичні, амінокислоти і карбонові кислоти;

пояснює  структурні й електронні формули сполук; утворення нітроген-карбонових зв’язків; суть структурної  ізомерії сполук,  електронну суть взаємного впливу атомів у молекулі аніліну; утворення біполярного йону, амфотерність амінокислот; зміст понять: функціональна аміногрупа, пептидний зв’язок, поліпептид;

характеризує рівні організації білків, будову подвійної спіралі ДНК;  біологічну роль амінокислот, білків, нуклеїнових кислот;

порівнює синтетичні й біотехнологічні методи добування речовин;

робить висновки про властивості, виходячи з  будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їх властивостей;

класифікує органічні сполуки за будовою карбонового ланцюга, видами карбон-карбонових зв’язків, функціональними групами;

обґрунтовує застосування речовин їхніми властивостями;

аналізує основний хімічний склад харчових продуктів;

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями  нітрогеновмісних сполук;

висловлює судження про вплив вивчених сполук на організм людини; значення  органічного синтезу;

оцінює досягнення біотехнології;

визначає дослідним шляхом білки;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.

 

 

93,94

Аміни, їх склад, хімічна, електронна будова, класифікація.  Аміни як органічні основи. Взаємодія амінів з водою і кислотами.Ароматичні аміни. Анілін, його склад, електронна будова молекули, фізичні властивості.

 

 

 

95,96

Хімічні властивості аніліну: взаємодія з  мінеральними кислотами, бромною водою, реакція сульфування. Взаємний вплив атомів у молекулі аніліну.Добування амінів з нітросполук. Реакція М.М.Зініна. Значення аніліну в органічному синтезі. Поняття про синтетичні лікарські препарати (на прикладі ацетилсаліцилової кислоти).

 

97,98

Тематичне оцінювання№6

 

99,

100

Амінокислоти. Склад, будова молекул. Ізомерія амінокислот. Особливості хімічних властивостей амінокислот, зумовлені поєднанням аміно- і карбоксильної групи.

 

 

101,

102

Біполярний йон. Пептиди. Пептидний зв’язок. Добування  -амінокислот, їх біологічне значення

 

 

 

103,

104

Білки. Білки як високомолекулярні сполуки. Основні амінокислоти, що беруть участь в утворенні білків. Рівні структурної організації білків.  Властивості білків: гідроліз, денатурація, кольорові реакції.Успіхи у вивченні і синтезі білків. Поняття про біотехнологію.

 

 

 

105,

106

Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот.  Будова спіралі ДНК. Роль нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів

 

107,

108

Узагальнення матеріалу

 

109,

110

Контрольна робота №3

 

 

 

Демонстрації. 30. Досліди з метанаміном (або з іншим летким аміном): горіння, лужні властивості розчину, утворення солей. 31. Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою.
32. Взаємодія аніліну з бромною водою.  33. Доведення наявності функціональних груп  у розчинах амінокислот. 34. Розчинення й денатурація білка.

Лабораторний дослід. 19. Кольорові реакції білків.

 

Тема 7. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали

на їх основ і (18 год)

 

111,

112

Методи синтезу високомолекулярних  речовин: полімеризація і поліконденсація.

 

Учень (учениця)

наводить приклади полімерних сполук, найважливіших пластмас і полімерних матеріалів на їх основі;

наводить приклади на підтвердження багатоманітності органічних сполук;

складає молекулярні і структурні  формули мономерів і полімерів;

характеризує методи синтезу полімерів властивості термопластичних, термореактивних полімерів, синтетичних каучуків, синтетичних волокон; значення рівнів організації органічних речовин у природі; 

 

 

 

встановлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;  генетичні зв’язки між органічними речовинами; ієрархію

рівнів структурної організації органічних речовин;

 

 

пояснює причини багатоманітності органічних речовин;

розрізняє природні і синтетичні органічні речовини;

порівнює природні, штучні й синтетичні полімерні матеріали;

висловлює судження про значення полімерів у суспільному господарстві і побуті;

дотримується правил експлуатації виробів із синтетичних матеріалів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

113,

114

Лінійна, просторова й розгалужена будова полімерів. Залежність властивостей полімерів від їхньої будови.

 

 

115,

116

 

 

Термопластичні й термореактивні полімери. Поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, полістирол, поліметилметакрилат, фенолоформальдегідні смоли. Склад, властивості, застосування пластмас на їхній основі.

 

 

 

117,

118

 

119,

120

 

Синтетичні каучуки, їхні властивості й застосування. Гума.

Синтетичні волокна. Поліестерні та поліамідні волокна, їхній склад, властивості, застосування.

 

121,

 

122

Узагальнення матеріалу

 

123,

124

Тематичне оцінювання№7

 

 

125,

126

Багатоманітність органічних речовин, причини багатоманітності. Природні і синтетичні органічні речовини.

 

 

127,

128

Рівні структурної організації органічних речовин (молекулярний, полімерний, супрамолекулярний) та їх ієрархія.

 

129,

130

Генетичні зв’язки між органічними речовинами

 

131,

132

Узагальнення матеріалу

 

133,

134

Контрольна робота №4

 

135-140

 

Підготовка до ЗНО

 

 

Демонстрації. 35. Зразки пластмас, синтетичних волокон, каучуків. 

Лабораторні досліди.  20. Дослідження властивостей термопластичних  полімерів.
21. Порівняння властивостей каучуку і гуми. 22. Відношення синтетичних волокон до  розчинів кислоти і лугу.

Практичні роботи.  9. Розпізнавання деяких пластмас і волокон. 10. Функціональний аналіз органічних речовин. 11. Розв’язування експериментальних задач із вивченого курсу (генетичні зв’язки між органічними речовинами, дослідження їх властивостей). Міжпредметні зв’язки. Фізика: внутрішня енергія системи; агрегатний стан речовини; температури плавлення і кипіння речовин; еластичність; явище поверхневого натягу; біологія: біологічне значення жирів, вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів; географія: поширеність горючих корисних копалин на території України  та інших країн; історія: розвиток природничих нвук у середині ХІХ ст.; розвиток анілінофарбової промисловості.

Орієнтовні обєкти екскурсій. Підприємства з переробки природного газу, кам’яного вугілля,  і нафти, виробництва лікарських препаратів, пластмас,  штучних і синтетичних волокон, мила, синтетичних мийних засобів, побутових хімікатів, синтетичного й гідролізного спирту, завод гідрування жирів, цукровий завод

.

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Golubovska Irina
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Пов’язані теми
Хімія, 11 клас, Планування
Додано
16 лютого 2018
Переглядів
606
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку