Календарне планування уроків
" Всесвітня історія" для 11-х класів у 2019/2020 н.р.
35 годин (1 година на тиждень)
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Історія: 10–11 класи, (зі змінами, затвердженими наказом МОН № 236 від 21.02.2019 р.)
№ |
Зміст навчального матеріалу |
Дата |
Скориговано |
Примітка |
Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ |
||||
1 |
Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Організація Об’єднаних Націй (ООН). Спеціалізовані організації під егідою ООН. “Загальна декларація прав людини” (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.). |
|
|
|
2 |
Радянська окупація Східної Європи. Початок Холодної війни. Меморандум Дж. Кеннана і промова В. Черчіля в Фултоні. Доктрина Г. Трумена і “План Маршалла”. Поділ Німеччини. НАТО та Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу. |
|
|
Навчальний проект: Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади діяльності.
|
Розділ 2. Держави Північної Америки та Західної Європи: формування постіндустріального суспільства |
||||
3 |
Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства. Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини. |
|
|
Практичне заняття: Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки. |
4 |
Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х рр. Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем. Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартин Лютер Кінг. |
|
|
|
5 |
Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, баскське питання). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин. |
|
|
Практичне заняття: Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу. |
6 |
Транснаціональні корпорації. НТР і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності. |
|
|
|
7 |
“Німецьке економічне диво”. Рейганоміка. Тетчеризм. Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель. |
|
|
Есе: Яким має бути сучасний політичний лідер?
|
8 |
Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Проблема брексіту. |
|
|
|
9 |
Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах. |
|
|
Навчальний проект: Українська діаспора в державах Північної Америки та Західної Європи. |
10 |
Узагальнення. Тематичний контроль |
|
|
|
Розділ 3. Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси |
||||
11 |
Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи. Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Особливості розвитку Югославії. Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”. |
|
|
|
12 |
Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ). Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р. і “Празька весна” 1968 р. |
|
|
Навчальний проект: “Празька весна” 1968 року.
|
13 |
Спроби модернізації суспільно-політичного устрою та радянська інтервенція в Чехословаччину. Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”. Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст. Перебудова в СРСР. |
|
|
|
14 |
“Оксамитові революції” в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації. |
|
|
|
15 |
Країни Центрально-Східної Європи на початку ХХІ ст., їх роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Росії в регіоні. |
|
|
Навчальний проект: Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавелла, Леха Валенси, інших). |
16 |
Узагальнення. Тематичний контроль |
|
|
|
Розділ 4. Держави Азії, Африки та Латинської Америки: вибір шляхів розвитку |
||||
17 |
Японія. Повоєнне реформування держави. Хірохіто. Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети. |
|
|
.
|
18 |
Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Великий стрибок, комуни, культурна революція. Трансформаційні процеси в Китаї на зламі ХХ–ХХІ ст. Ден Сяопін. |
|
|
|
19 |
Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. ІНК. Індіра Ганді. Індія на зламі ХХ–ХХІ ст. |
|
|
|
20 |
Утворення Ізраїлю. Близькосхідна проблема та шляхи її врегулювання. Ісламська революція в Ірані. “Арабська весна”. Конфлікт у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту. |
|
|
|
21-22 |
Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону на зламі ХХ–ХХІ ст. Латинська Америка: особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону. Революція на Кубі. Фідель Кастро. Проблеми політичного та економічного життя латиноамериканських держав на зламі ХХ–ХХІ ст. |
|
|
Есе: Сучасні країни Азії: діалог західної та східної цивілізацій.
|
23 |
Практичне заняття: Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав |
|
|
|
24 |
Узагальнення. Тематичний контроль |
|
|
|
Розділ 5. Міжнародні відносини |
||||
25 |
Динаміка Холодної війни. Протистояння НАТО і ОВД. Практичне заняття: Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ |
|
|
|
26 |
Прояви міжнародної напруженості (Берлінська криза, війна в Кореї, Карибська криза, війни у В’єтнамі й Афганістані). |
|
|
|
27 |
Період “розрядки” в міжнародній політиці. Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви Холодної війни на зламі ХХ–ХХІ ст. |
|
|
Практичне заняття: Демонтаж результатів періоду “розрядки”: причини і наслідки. |
28 |
Від біполярного до багатополярного світу. Проблема міжнародного тероризму.Агресія Росії проти України в 2014 р. Російсько-українська війна.ст.: точки перетину інтересів. |
|
|
|
29 |
Узагальнення. Тематичний контроль |
|
|
|
Розділ 6. Повсякденне життя і культура |
||||
30 |
Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва. |
|
|
Навчальний проект: Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ. |
31 |
Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу. Розвиток систем соціального забезпечення. Практичне заняття: Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни. |
|
|
Навчальний проект: Людина другої половини ХХ і початку ХХІ ст.: творець, митець, захисник.
|
32 |
Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура “віртуальної реальності”. |
|
|
Навчальний проект: Визначні пам’ятки сучасної архітектури (створення інтерактивної карти). |
33 |
Освітні системи. Університети як автономні осередки науки й освіти. Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції. |
|
|
Навчальний проект: Галерея сучасного мистецтва / Олімпійські ігри в сучасному світі (на вибір учителя/учительки або учня/учениці). |
34 |
Узагальнення. Тематичний контроль |
|
|
|
Узагальнення до курсу |
||||
35 |
Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Національні та глобальні виклики. Виміри цінностей людського буття в сучасному світі. Україна у світовому співтоваристві. |
|
|
|