календарне планування

7 клас

№

п/п

К-ть

год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1

Вступ

Вплив історії на життя людства. Ознайомлення учнів із завданнями курсу і структурою підручника.

Учні повинні знати:

– предмет вивчення історії;

– найважливіші винаходи людства і їх вплив на розвиток історії (видобування вогню, винахід колеса тощо).

Учні повинні вміти:

– застосовувати поняття «історія» (за допомогою вчителя);

– орієнтуватися у структурі підручника, користуватися методичним апаратом.

Формування позитивного емоційного ставлення до вивчення історії.

Розвиток пізнавальної активності на основі ознайомлення учнів з новим навчальним предметом.

2

Розділ І. Україна – незалежна держава

Україна – наша Батьківщина.

Національні символи України.

Мала батьківщина. Походження назви рідного міста (села).

Історія твоєї родини.

Учні повинні знати:

– столицю, найбільшу річку, гори, моря які омивають територію України;

– найпоширеніших представників тваринного і рослинного світу;

– національні символи держави;

– назву гімну України;

– пояснювати значення кольорів прапора України;

– назву області в якій проживають,

обласний центр;

– тваринний і рослинний світ області проживання;

– походження назви міста (села) в якому проживають (навчаються);

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті столицю, найбільшу річку, гори, моря які омивають територію України, кордони країни;

– знаходити та показувати на карті обласний центр, місто (село) проживання (навчання), кордони держави;

– складати власний родовід (за допомогою рідних).

Формування уявлень про Україну, її символи, рідний край, родовід.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування назв географічних і природних об’єктів, тварин і рослин. 

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді про Україну та рідний край.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з картою.

Виховання поважного ставлення до національної символіки та бережного відношення до природних багатств України.

3

Розділ ІІ. Знайомство з історією

Історичні джерела: речові, усні та письмові.

Відлік часу в історії. Лінія часу. Місце людини в історії.

Ознайомлення з історичною картою.

Найдавніше життя на території України. Місця стоянок.

Учні повинні знати:

– одиниці виміру часу в історії – число, місяць, рік, половина століття, століття (вік);

– найголовніші матеріальні та духовні надбання людства;

– основні умовні позначення історичної карти;

– спосіб життя найдавніших мешканців України.

Учні повинні вміти:

– позначати на лінії часу запропоновані дати;

– визначати тривалість події;

– співвідносити рік зі століттям, половиною століття;

– розрізняти умовні позначення на історичній карті;

– знаходити на карті місця стоянок первісних людей;

– супроводжувати показ на карті словесним супроводом;

– знаходити на карті відповідь на запитання вчителя.

Формування уявлень про історичні джерела, відлік часу в історії, життя первісних людей.

Розвиток мислення на основі здійснення класифікації історичних джерел, співставлення року події зі століттям і його половиною.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з картою.

Виховання бережного ставлення до матеріальних і духовних надбань попередніх поколінь.

4

Розділ ІІ. Життя східних слов’ян

Розселення східнослов’янських племен.

Устрій східнослов’янських племен.

Заняття східних слов’ян.

Слов’янські поселення і житла.

Вірування та звичаї східних слов’ян.

Учні повинні знати:

– основні поняття розділу;

– види занять східних слов’ян;

– про житла східних слов’ян;

– головних слов’янських богів;

– свята східних слов’ян.

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті місця розселення східнослов’янських племен та їх найбільші міста (за допомогою вчителя);

– позначати на контурній карті територію розселення слов’янських племен та їх найбільші міста (за допомогою вчителя);

– словесно супроводжувати показ на карті;

– застосовувати на прикладах вивчені поняття;

– стисло розповідати про основні події розділу (за навідними запитаннями вчителя).

Формування і корекція уявлень про життя східних слов’ян.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, назв богів, ремесел, свят.

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповідей про життя, заняття, вірування і звичаї східних слов’ян.

Розвиток логічного мислення шляхом встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення тривалості історичних подій.

Розвиток просторової орієнтації у процесі знаходження на карті місця проживання східнослов’янських племен.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи з контурною картою та під час малювання знарядь праці й зброї слов’ян.

Виховання любові до Батьківщини.

5

Розділ ІІІ. Княжа Русь-Україна

Князь Олег. Утворення Київської держави.

Правління князя Ігоря.

Внутрішня і зовнішня політика княгині Ольги.

Князювання Святослава Хороброго.

Київська держава за часів Володимира Великого.

Запровадження християнства на Русі.

Князь Ярослав Мудрий. «Руська правда». Зростання авторитету

Київської держави.

Наш край у добу Київської Русі.

Учні повинні знати:

– основні поняття та події розділу;

– найбільш відомі легенди про князів;

– основні хронологічні дати розділу
(1-3);

– хронологічну послідовність правління князів Київської Русі (раніше-пізніше).

Учні повинні вміти:

– показувати на карті походи київських князів (за допомогою вчителя);

– позначати на контурній карті походи давньоруських князів та місця битв (протягом декількох уроків);

– словесно супроводжувати показ на карті;

– визначати хронологічні межі правління князів Київської Русі та тривалість події;

– співвідносити рік події зі століттям, половиною століття;

– застосовувати на прикладах вивчені поняття;

– встановлювати взаємозв’язок між історичними подіями (за допомогою вчителя);

– розташовувати у хронологічній послідовності князів Київської Русі;

– виділяти головну думку абзацу, уривка, тексту оповідання ;

– складати план відповіді (за допомогою вчителя).

Формування і корекція уявлень про діяльність князів і життя народу за часів Київської держави.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, імен князів, легенд, основних хронологічних дат розділу.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Формування причинно-наслідкових зв’язків між діями правителів і змінами у державі.

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді про життя і діяльність князів Руси-України.

Розширення активного словника учнів словами, що означають предмети вжитку, зброю, ремесла мешканців Київської Русі.

Розвиток наочно-образного мислення на основі вивчення діяльності правителів Русі та роботи з наочністю.

Розвиток словесно-логічного мислення на основі вивчення загальноісторичних понять «держава», «закон», «реформа», «християнство».

Розвиток просторової орієнтації та уваги у процесі знаходження на карті міст Київської держави, сусідніх держав і племен, походів князів.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи у зошиті та з контурною картою.

Розвиток уваги під час роботи з наочними посібниками.

Виховання поваги до героїчного минулого наших предків у боротьбі за існування і розширення Київської держави.

6

7

8

9

Розділ ІV. Культура Київської Русі

Суспільно-політичний устрій Київської держави ІХ-ХІІ століть.

Церква за часів давньоруської держави.

Розвиток ремісництва у Київській державі.

Торгівля у добу Київської Русі.

Побут мешканців Київської держави.

Київ ­– столиця давньоруської держави.

Міста Київської Русі.

Архітектура й образотворче мистецтво східних слов’ян ІХ-ХІІ століть.

Кирило і Мефодій – засновники слов’янської писемності. Кирилиця.

Поширення писемності. Літописи та інші твори тогочасної літератури. 

Усна народна творчість.

Учні повинні знати:

– основні поняття розділу;

– устрій Київської держави;

– найбільші міста Русі;

– найвизначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва Київської держави (на основі наочних посібників);

– головну ідею «Слова о полку Ігоровім»;

– персонажів давньоруських казок, билин, легенд.

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті Київ та інші міста Київської Русі;

– позначати на контурній карті міста Київської Русі;

– застосовувати на прикладах вивчені поняття;

– встановлювати взаємозв’язок між кирилицею і сучасною абеткою;

– складати план відповіді (за допомогою вчителя);

– стисло розповідати про основні події розділу (за допомогою наочності чи плану);

 – співвідносити рік події зі століттям.

Формування і корекція уявлень про культурні здобутки Київської держави.

Корекція процесів пам’яті, аналізу, синтезу, мислення на основі вивчення тем про матеріальні і духовні досягнення княжої Руси-України.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Формування причинно-наслідкових зв’язків між прийняттям християнства та розвитком освіти і культури в Київській державі.

Розвиток усного зв’язного монологічного мовлення у процесі опису пам’яток культури доби Руси-України.

Розширення активного словника учнів словами, що означають предмети матеріальної та духовної культури Київської Русі.

Розвиток уваги у процесі роботи із зображеннями основних пам’яток культури давньоруської доби.

Розвиток естетичного смаку, емоційно-образної пам’яті, збагачення чуттєвого досвіду.

Виховання поваги до праці і людей мистецтва які створили геніальні твори архітектури, образотворчого мистецтва, літературні твори і літописи.

10

Контрольна робота

11

Розділ V. Занепад Київської держави

Тема І. Князівські міжусобиці

Роздробленість Київської держави.

Половецька загроза.

Правління Володимира Мономаха. «Повчання дітям».

Боротьба за Київ. Занепад столиці.

Учні повинні знати:

– основні поняття;

– основні хронологічні дати розділу

(1-2);

– про половецькі набіги, руйнування Києва військами князя Андрія Боголюбського;

– головну ідею «Повчання дітям» Володимира Мономаха;

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті удільні князівства;

– позначати на контурній карті удільні князівства (за допомогою вчителя);

– співвідносити рік події зі століттям;

– визначати тривалість історичної події;

– застосовувати на прикладах вивчені поняття;

– стисло розповідати про основні події розділу (самостійно чи за запитаннями вчителя);

– встановлювати взаємозв’язок між історичними подіями.

Формування і корекція уявлень про життя народу за часів князівських міжусобиць.

Розвиток і корекція пам’яті на основі роботи з історичними поняттями, іменами князів, подіями минулого.

Формування причинно-наслідкових зв’язків між діями правителів і змінами у державі.

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді про життя народу в умовах міжусобних війн.

Розширення словникового запасу під час роботи з навчальними текстами.

Розвиток логічного мислення при встановленні причинно-наслідкових зв’язків.

Розвиток просторової орієнтації у процесі знаходження на карті удільних князівств.

Розвиток зорової пам’яті у процесі роботи з картою.

Виховання на історичних прикладах відповідальності за власні дії.

12

Тема ІІ. Монголо-татарська навала

Монголо-татари: територія
проживання, устрій, заняття.

Початок монгольської навали. Бій на річці Калці.

Вторгнення хана Батия  на українські  землі.

Героїчна оборона Києва 1240 року.

Захоплення монголо-татарами давньоруських земель.

Життя на Русі за монголо-татарського іга.

Учні повинні знати:

– основні поняття теми;

–  про найбільш важливі події розділу: вторгнення монголів на територію Київської Русі, героїчну оборону Києва 1240 року;

– імена очільників боротьби з монголами: воєводу Дмитра, князів Данила, Лева, Юрія, Андрія і Лева ІІ.

– основні хронологічні дати теми (1-3).

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті місця битв русичів з монголо-татарами;

– словесно супроводжувати показ на карті;

– визначати тривалість історичної події;

– стисло розповідати про основні події розділу (за планом чи навідними запитаннями вчителя);

– визначати віддаленість однієї події від іншої.

– порівнювати окремі історичні події, явища, встановлювати їх різницю і схожість (за допомогою вчителя).

Формування і корекція уявлень про спосіб життя монголів, боротьбу русичів з монголо-татарськими загарбниками.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, імен князів, воєвод, літописних свідчень.

Розвиток логічного мислення при встановленні причинно-наслідкових зв’язків.

Розвиток узагальнюючого мислення при заповненні таблиць.

Розвиток усного зв’язного мовлення під час розповідей про боротьбу з монголо-татарською ордою. 

Розвиток просторової орієнтації та уваги у процесі роботи з історичними та контурними картами.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі виконання завдань у зошиті та в контурній карті.

Розвиток активності і самостійності при виконанні пізнавальних завдань і робіт з контурною картою.

Виховання любові до нашої країни, поваги до подвигу наших предків у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини.

13

Розділ VІ. Галицько-Волинська держава

Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславовичем.

Князь Данило Галицький. Внутрішня і зовнішня політика.

Спадкоємці Данила Галицького.

Наш край у ХІІ – першій половині ХІV

століть.

Учні повинні знати:

– основні поняття розділу;

– основні хронологічні дати розділу
(2-3);

– основні події розділу: об’єднання Галицького і Волинського князівств, організацію боротьби з монголо-татарами, коронування князя Данила, заснування міста Львів, загарбання іноземними державами;

– хронологічну послідовність правління князів Галицько-Волинської держави (раніше-пізніше).

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті найбільші міста Галицько-Волинської держави;

– позначати на контурній карті міста Галицько-Волинської держави (за допомогою вчителя);

– визначати хронологічні межі правління князів Галицько-Волинської держави;

– визначати послідовність правителів Галицько-Волинської держави (раніше-пізніше);

– визначати тривалість події;

– співвідносити рік події зі століттям, половиною століття;

– складати план відповіді (за допомогою вчителя);

– стисло розповідати про основні події розділу (з опорою на наочність, план, навідні запитання);

– застосовувати на прикладах вивчені поняття (за допомогою вчителя).

Формування і корекція уявлень про діяльність князів і життя народу за часів Галицько-Волинської держави.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, імен князів, літописних свідчень, легенд, основних хронологічних дат розділу.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Формування причинно-наслідкових зв’язків між діями правителів і змінами у державі.

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді про життя і діяльність князів Галицько-Волинської держави.

Розвиток мислення та процесів порівняння шляхом аналізу діяльності історичних героїв.

Розвиток уваги під час роботи з образною та умовно-графічною наочністю.

Збагачення словника історичною термінологією.

Розвиток емоційного ставлення до вивченого матеріалу.

Розвиток просторової орієнтації у процесі знаходження на карті Галицько-Волинської держави, її кордонів і найбільших міст.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи у зошиті та з контурною картою.

Виховання поваги до захисників рідної землі, людей праці – забудовників нових міст.

14

Розділ VІІ. Українські землі у складі Великого князівства Литовського

Князь Любарт. Приєднання Волині й Галиччини до складу Литовської держави.

Князь Ольгерд. Приєднання українських земель після перемоги над монголо-татарами біля річки Сині Води.

Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського у другій половині ХІV -ХVІ століттях.

Життя селян у Литовській державі.

Розвиток ремісництва. Цехи. Торгівля.

Наш край у другій половині ХІV -ХVІ століттях.

Учні повинні знати:

– основні поняття і хронологічні дати розділу (1-3);

– основні події розділу: приєднання українських земель до Литви, перемога над монголо-татарами біля р. Сині Води, розвиток ремесел, сільського господарства, торгівлі у цей період.

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на історичній карті столицю та землі Великого князівства Литовського;

– визначати послідовність приєднання українських земель до Литви (раніше-пізніше);

– визначати тривалість події (самостійно);

– співвідносити рік події зі століттям, половиною століття (самостійно);

– застосовувати на прикладах вивчені поняття (за допомогою вчителя);

– складати план відповіді (всім класом);

– стисло розповідати про основні події розділу (за навідними запитаннями вчителя).

Формування і корекція уявлень про визволення українських земель від монголо-татарського поневолення та їх перехід до складу Великого князівства Литовського.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування понять, імен історичних діячів, навчального матеріалу.

Розвиток усного зв’язного монологічного мовлення на основі свідомого відтворення навчального матеріалу.

Збагачення активного словника шляхом використання вивчених понять під час відповіді.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Розвиток логічного мислення шляхом встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення тривалості історичної події.

Розвиток уваги під час роботи з наочністю.

Розвиток просторової орієнтації та уваги у процесі роботи з історичними та контурними картами.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі виконання завдань у зошиті та в контурній карті.

Розвиток активності і самостійності при виконанні навчальних завдань, роботи з підручником.

Виховання любові до Вітчизни,

почуття співпереживання за важке життя українського народу в умовах поневолення.

15

Розділ VІІІ. Україна у складі Речі Посполитої

Кревська унія 1385 року.

Повстання князя Михайла Глинського.

Люблінська унія 1569 року. Утворення Речі Посполитої.

Церковна унія 1596 року.

Захист прав українського народу. Православні братства.

Суспільні стани.

Учні повинні знати:

– основні поняття та хронологічні дати розділу (1-3);

– основні події розділу: Люблінську та Берестецьку унію, утворення братств, життя українців у складі Речі Посполитої.

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на історичній карті столицю та кордони Речі Посполитої;

– позначати на контурній карті столицю та кордони Речі Посполитої (за допомогою вчителя);

– визначати тривалість події, її віддаленість від сучасності (самостійно);

– співвідносити рік події зі століттям, половиною століття (самостійно);

– застосовувати на прикладах вивчені поняття (за допомогою вчителя);

– стисло розповідати про основні події розділу (за планом, на основі роботи з наочністю);

– складати план відповіді (всім класом).

Формування і корекція уявлень про життя українського народу у складі Речі Посполитої.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, імен героїв минулого, умов уній, суспільних станів.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Розвиток мислення шляхом визначення причинно-наслідкових зв’язків між підписанням уній та змінами у житті українського народу.

Розвиток уваги на основі роботи з адаптованими історичними документами.

Збагачення активного словника історичними термінами.

Розвиток усного зв’язного діалогічного мовлення у процесі спілкування на теми які вивчаються.

Розвиток просторової орієнтації у процесі

роботи з історичною і контурною картою.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи у зошиті та з контурною картою.

Розвиток емоційного ставлення до вивченого матеріалу.

Виховання почуття вдячності і поваги попереднім поколінням за збереження українських звичаїв, традицій і мови.

16

17

Повторення

Головні події на території України в ІХ-ХVІ століть.

Найвидатніші діячі в історії України ІХ-ХVІ століть.

Основні поняття курсу «Історія України. 7 клас».

Контрольна робота

Учні повинні знати:

– сутність понять «держава» (на прикладі Київської Русі), «данина», «дружина», «іго», «князь», «політика» (на прикладі діяльності князів), «християнство»;

– основи суспільно-політичного устрою Київської Русі і Галицько-Волинської держави;

– основні події історичного періоду: утворення і розквіт Київської держави, хрещення Русі, загарбання монголо-татарами Київської держави, загарбання українських земель іншими країнами;

– основні хронологічні дати (3-5);

– імена видатних історичних діячів ІХ-ХVІ століть (3-5);

– послідовність правління князів Київської Русі (раніше-пізніше);

– найбільш відомі легенди Київської Русі;

– здобутки культури часів Київської Русі і Галицько-Волинської держави (з опорою на наочні посібники).

Учні повинні вміти:

– знаходити і показувати на історичних картах територію Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої;

– знаходити і показувати на карті міста які існували у добу Київської та Галицько-Волинської держав;

– визначати хронологічні рамки існування Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої;

– визначати тривалість події;

– співвідносити рік події зі століттям, половиною століття;

– стисло розповідати про вивчені події (за планом, з опорою на запропоновані поняття).

Формування і корекція уявлень про найголовніші події в історії українського народу в період з ІХ по ХVІ століття.

Розвиток абстрактного мислення на основі усвідомлення соціологічних понять «держава», «політика»; загальноісторичних понять «Київська держава », «Галицько-Волинська держава», «Велике князівство Литовське», «Річ Посполита», «християнство».

Формування причинно-наслідкових зв’язків між діями правителів і змінами у державі, їх впливі на життя народу.

Розвиток і корекція пам’яті на основі вивчення історичних понять, імен видатних діячів і подій минулого, основних хронологічних дат курсу.

Розвиток зорової пам’яті у процесі роботи з предметною, образною та умовно-графічною наочністю.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповідей про найголовніші віхи у житті народу в період з ІХ по ХVІ століття.

Збагачення активного і пасивного словника історичними поняттями.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи із сучасною картою України, історичними атласами і картами.

Виховання любові до Батьківщини і рідного краю, вольових та моральних рис характеру, почуття вдячності попереднім поколінням за збереження національної ідентичності.