Календарне планування біологія 6 клас

Складено згідно з навчальною программою «Програма для загальноосвітніх навчальних закладів України. Біологія 5-9 класи» затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 (Київ. Видавничий дім освіта )

Тема уроку

лабораторні роботи, досліди, проекти,  практичні роботи

Діяльність (уміння)

Знання

Вступ. (4 год)

розрізняє:

об’єкти живої природи;

практикує:

метод спостереження біологічних об’єктів

оперує термінами:

- біологія, спостереження, експеримент

називає:

- основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

наводить приклади:

- основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

Ставлення

усвідомлює:взаємозв’язки між об’єктами природи

робить висновки:про пізнаванність природи

оцінює значення:біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо)

1

Біологія – наука про життя. 

2

Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів.

3

Основні властивості живого.

4

Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про Віруси.

Наскрізні змістовні лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на формування в учнів екологічної свідомості для збереження та захисту довкілля)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню значимості безпечного здорового життєвого середовища)

Тема 1. Клітина (10 год)

Діяльність (уміння)

розпізнає:

- на моделях, фотографіяхрослинну і тваринну клітини та їхні складові частини;

- на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;

уміє:

- налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта;

- виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням Знання

оперує термінами:

- клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля називає:

- основні елементи світлового мікроскопа;

 - основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;

наводить приклади:

- складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

Ставлення

робить висновок:

- клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа;

- організми мають клітинну будову;

- клітини рослин і тварин мають спільні та відмінні риси будови;

усвідомлює:

- можливість глибшого дослідження будови клітини за допомогою сучасних приладів (електронний мікроскоп) та методів досліджень;

оцінює:

внесок учених у розвиток знань про клітину;

обґрунтовує судження:

клітина – цілісний об’єкт живої природи

5

Клітина - одиниця живого.  

Історія вивчення клітини.

6

Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи)..

Практична робота:

1. Будова світлового мікроскопа  та робота з ним. 

7

Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях.

Практична робота:

2.Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа.

8

Будова рослинної клітини.

Лабораторне дослідження1:

Будова клітини (листка елодеї, горобини, кавуна, помідора тощо)

9

Будова рослинної і тваринної клітини.

10

Надходження речовин у клітину.

11

Утворення нових клітин.

12

Ріст клітин.

13

Основні положення клітинної теорії.

14

Узагальнення вивченого по темі «Клітина»

Тема 2. Одноклітинні організми. перехід до багатоклітинності (орієнтовно 8 год)

Діяльність (уміння) розпізнає (на моделях і фотографіях):

- одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує:

- середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

порівнює за вказаними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

застосовує знання:

 - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

- про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом

Знання

оперує термінами:

- бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми

називає:
- середовища існування одноклітинних організмів;

- ознаки бактеріальної клітини;

наводить приклади:

- одноклітинних, колоніальнихта багатоклітинних організмів без тканин;

знає:

- особливості будови одноклітинних;

розуміє:

- процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

Ставлення

оцінює:- роль одноклітинних організмів в екосистемах;

усвідомлює:- небезпеку інфекційних та паразитарних захворювань

робить висновок:- клітини можуть бути самостійними організмами

висловлює судження:- про пристосувальне значення переходу до багатоклі

15

Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій.

Роль  бактерій у природі  та значення в житті людини.

16

Евглена зелена, амеба,   інфузорія - одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі).

Лабораторне дослідження3

Спостереження інфузорій. 

17

Паразитичні одноклітинні організми. Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами (на прикладі малярійного плазмодія і дизентерійної амеби).

18

Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі

19

Дріжджі – одноклітинні гриби.

20

Вольвокс - колоніальний організм.

21

Губка та ульва (зелений морський салат) - багатоклітинні організми.

22

Міні-проект (за вибором)

Чому скисає молоко?

Корисний йогурт.

Живі фільтри.

23

Узагальнення вивченого по темі «Одноклітинні організми»

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення ролі одноклітинних в екосистемах)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню небезпеки інфекційних та паразитарних захворювань)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє усвідомленню можливостей практичного використання одноклітинних для отримання біогумусу, біопалива тощо)

Тема 3. Рослини (орієнтовно 20 год)

Діяльність (уміння)

описує:- ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини);

розпізнає:

- клітини, тканинита органи рослини;

- цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками:

- процеси фотосинтезу та дихання;

- статеве й нестатеве розмноження;

установлює:- біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:

- значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

планує:

- власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує:- результати власних спостережень;

практикує:

- дослідження будови органів рослини;

- досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:- розмножувати рослини;

- пророщувати насінини;

- фіксувати результати дослідів і досліджень;

- моделювати біологічні об’єкти та процеси;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням;

застосовує знання:

- для догляду за рослинами

оперує термінами:

- рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід

називає:

- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

- умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;

- умови, за яких відбувається фотосинтез;

- форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

наводить приклади:

- тканин, органів рослин;

- способів запилення;

- способів розмноження рослин (3-4);

- рухів рослин;

- рослин з видозмінами кореня (3-4),

- рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);

пояснює:

- запилення та запліднення;

характеризує:

- будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;

- бруньку як зачаток пагона;

- квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

Ставлення

усвідомлює:рослина – цілісний організм;

оцінює:- значення фотосинтезу;

висловлює судження:- видозміни органів рослин, різні способи запилення, поширення плодів мають пристосувальний характер

робить висновок:- про фотосинтез як характерну особливість рослин

24

Рослина – живий організм.

25

Фотосинтез як характерна особливість рослин.

26

Живлення (мінеральне, повітряне) рослин.

27

Дихання рослин.

28

Рухи рослин.

29

Будова рослини. Органи рослин.

30

Контрольна робота №1 з теми «Рослини»

31

Клітини рослин.Тканини рослин.

32

Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті).

Лабораторне дослідження4

будова кореня;

33

Пагін. Його будова,

Лабораторні дослідження5,6

будова пагона;

будова бруньки;

34

основні функції (фотосинтез,газообмін, ріст, випаровування води, транспорт речовин).

35

Різноманітність та видозміни вегетативних органів.

Лабораторне дослідження7

будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви);

36

Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин.

37

Квітка - орган статевого розмноження.

Лабораторне дослідження8

будова квітки;

38

Суцвіття.

39

Запилення.

40

Запліднення.

41

Насінина.

Лабораторне

дослідження9

будова насінини;

42

Плід, поширення плодів.

Лабораторне дослідження10

будова плода;

43-44

Міні-проект (за вибором):

Листопад.

Квіти і комахи.

Рослини мандрівники.

Рослини хижаки.

45

Узагальнення і систематизація знань учнів з теми  «Рослини ч.2»

Наскрізні змістові лінії Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення ролі рослин в екосистемах)

Здоров’я і безпека

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: овочівництво, садівництво, біотехнології тощо)

Тема 4. Різноманітність рослин (Орієнтовно 12 год)

Діяльність (уміння) розпізнає:

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;
- рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

Знання

оперує термінами:

- рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні, Червона книга України

називає:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних і покритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин спорами та насінням Ставлення робить висновок:- будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

оцінює:- значення рослин для існування життя на планеті Земля.

Наскрізні змістові лінії Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення необхідності збереження рослин та їх угруповань)

Громадянська відповідальність

(сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який розуміє важливість раціонального використання людиною рослинних угруповань)

Здоров'я і безпека

(сприяє усвідомленню значення рослин для зміцнення здоров’я)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: фітодизайн, декоративні рослини, створення колекцій, сувенірів тощо)

46

Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові).

Лабораторне дослідження11

Будова зелених нитчастих водоростей.

47

Мохи.

Лабораторне дослідження12

Будова моху.

48

Папороті, хвощі, плауни.

Лабораторне дослідження13

Будова папоротей.

49

Міні-проект (за вибором)

Як утворився торф і кам’яне вугілля?

Викопні рослини.

50

Голонасінні.

Лабораторне

дослідження14

Будова пагонів та шишок голонасінних голонасінних.

51

Покритонасінні (Квіткові).

52

Покритонасінні (Квіткові).

53

Практична робота:

3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.

54

Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури).
 

Практична робота:

4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

55

Життєві форми рослин.

Рослинні угруповання.

56

Значення рослин для існування життя на планеті Земля.

Значення рослин для людини. Сільськогосподарські рослини.

57

Узагальнення і систематизація знань учні з теми «Різноманітність рослин»

Тема 5. Гриби. (Орієнтовно 9 год)

Узагальнення 2 год

Діяльність (уміння) порівнює за визначними ознаками:

- грибиі рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює:- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;- роль грибів у природі;
- значення штучного вирощування грибів;

розпізнає:- їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;- лишайники;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням;

аналізує:

- використання людиною грибів і лишайників;

уміє:- відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:- зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами

Знання оперує термінами:

- гриби, лишайники

називає:
- найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

- особливості живлення грибів;
- будову грибниці, плодового тіла;

- будову лишайників

 Ставлення

оцінює:значення грибів і лишайників у біосфері та житті людини;

усвідомлює:небезпеку захворювань, що спричинюються грибами небезпеку отруєння грибами, які виросли в різних екологічних умовах зростання

58

Особливості живлення грибів.

59

Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло.

Лабораторне дослідження15 Будова шапинкових грибів.

60

Практична робота:

5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів   своєї місцевості.

61

Особливості будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло.

Лабораторне дослідження16 Будова цвілевих грибів (за допомогою оптичного мікроскопа)

62

Розмноження та поширення грибів.

63

Групи грибів: симбіотичні – мікоризоутворюючі шапинкові гриби; лишайники;

64

сапротрофні – цвільові гриби;

паразитичні (на прикладі трутовиківта збудників мікозів людини).

65

Значення грибів у природі та  житті людини.

66

Міні-проект

Гриби у біосфері та житті людини.

67

Контрольна робота №2

Будова та життєдіяльність організмів

68

Контрольна робота №2

69-

Узагальнення

Будова та життєдіяльність організмів рідного краю

70

Екскурсія

Вивчення рослинних угруповань рідного краю

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення значення грибів та лишайників у біосфері)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню небезпеки захворювань, що спричинюються грибами)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: вирощування шапинкових грибів, виробництво продуктів харчування з використанням грибів тощо)