Календарне планування біологія 9 клас

Про матеріал
Календарно-тематичне планування уроків біології у 9 класі, містить очікуванні результати діяльності та наскрізні змістовні лінії, тематику практичних робіт
Перегляд файлу

Календарно-тематичне планування

уроків біології 

 9  клас

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 2 години – резервних)

Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, БІОЛОГІЯ 6– 9 класи.

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Рівень стандарту

                                              Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. – 288 с. : іл.

 

з/п

Дата

Корекція

дати

Дата

Корекція

дати

Зміст  уроків

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

1

 

 

 

 

 

Вступний інструктаж з БЖД.

 Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук. Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень

практикує:- методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний);

аналізує та порівнює: - біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації;

оперує термінами:- описовий метод, експериментальний метод, моделювання

називає: основні галузі біології;

- рівні організації життя;

наводить приклади:- біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації

пояснює: - значення методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи;- зв’язок біології з іншими природничими й гуманітарними науками

усвідомлює:

відмінність системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних рівнів

                                                                 Тема №1 Хімічний склад клітини

2

 

 

 

 

Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки

розпізнає:

- приклади органічних речовин за назвами;

досліджує / спостерігає:

- приклади дії ферментів;

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біологіїзі структури білків та нуклеїнових кислот;

аналізує та порівнює:

- структурні рівні організації білків;

- властивості органічних молекул

оперує термінами:- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент

- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів;

- складові атома (міжпредметні);

- типи хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні);описує:- властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;- будову, властивості та функції білків, структурні рівні організації білків;- будову й функції нуклеїнових кислот;наводить приклади: - продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;пояснює:- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;- роль АТФ у життєдіяльності організмів;- роль білків у життєдіяльності організмів; - роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів

висловлює та обґрунтовує судження: - про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій природі;- щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини;

робить висновок:- про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування;- про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток біохімії

3

 

 

 

 

Органічні молекули.

Поняття про біологічні макромолекули – біополімери

 

 

 

4

 

 

 

 

Вуглеводи 

 

 

 

5

 

 

 

 

Ліпіди

6

 

 

 

 

 Білки, їхня структурна організація та основні функції

 

 

 

7

 

 

 

 

Ферменти, їхня роль у клітині

Лабораторне  дослідження:

Властивостей ферментів

8

 

 

 

 

Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації.АТФ

9

 

 

 

 

Практична робота № 1.

 Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот

10

 

 

 

 

Узагальнення Тема 1. Хімічний склад клітини

                                            Тема №2 Структура клітини

11

 

 

 

 

Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії

порівнює:- будову клітини прокаріотів й еукаріотів;

- будову клітин рослин, тварин, грибів;дотримується правил:

- виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;

- виконання малюнків біологічних об’єктів;

спостерігає:

- елементи будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах;

аналізує:- взаємозв’язок між будовою та функціями органел;

- взаємозв’язок між будовою та функціями ядра

оперує термінами:- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелет

називає:- методи дослідження клітин;- складові цитоплазми;

- основні клітинні органели та їхні функції;- основні компоненти та функції ядра;наводить приклади:

- про- та еукаріотичних організмів;

- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;розпізнає:- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;пояснює:- роль мембран у життєдіяльності клітин;

- взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем;характеризує:- хімічний склад клітинної мембрани

застосовує знання:

- для доказу єдності органічного світу;

висловлює судження:

- щодоролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.)

12

 

 

 

 

Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана

Лабораторна  робота №1.

Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин

13

 

 

 

 

Структура еукаріотичної клітини: цитоплазма

14

 

 

 

 

Структура еукаріотичної клітини: основні клітинні органели

15

 

 

 

 

Ядро, його структурна організація та функції

16

 

 

 

 

Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.

Узагальнення Тема 2. Структура клітини

Тема №3 Принципи функціонування клітин

17

 

 

 

 

Обмін речовин та енергії.

Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах

характеризує:

- процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин;

аналізує:
- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних процесів (зокрема, чим зумовлений зелений колір рослин);

порівнює:

- процеси фотосинтезу та хемосинтезу

оперує термінами:

- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез

називає:

- процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

- органели клітини, у яких відбувається дихання та фотосинтез;

наводить приклади:

- процесів розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині

 

висловлює судження:- щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб організмів;- щодо планетарної ролі фотосинтезу;застосовує знання про:- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;робить висновок:- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів;- про значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів

робить висновок: - про визначну роль спадкового апарату клітини

18

 

 

 

 

Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання

19

 

 

 

 

Фотосинтез: світлова та темнова фаза

20

 

 

 

 

Хемосинтез

21

 

 

 

 

Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах

22

 

 

 

 

Контрольна робота №1

 

 

 

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(орієнтує на застосування знання про процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя)

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення планетарної ролі фотосинтезу як одного з основних механізмів підтримання гомеостазу в атмосфері)

 

                                             Тема №4 Збереження та реалізація спадкової інформації

23

 

 

 

 

Гени та геноми

характеризує:

- процес транскрипції;

- процес біосинтезу білка;

- процес реплікації ДНК;

- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

- взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом;

- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

- етапи клітинного циклу;

- етапи онтогенезу в рослин і тварин;

порівнює:

- процеси транскрипції та реплікації;

- процеси мітозу та мейозу

оперує термінами:

- ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз

називає:

- типи генів;

- етапи реалізації спадкової інформації;

- фази мітозу та мейозу;

- періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів;

наводить приклади: 

- застосування принципу комплементарності нуклеотидів

 

24

 

 

 

 

Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів

25

 

 

 

 

Транскрипція.

Основні типи РНК

26

 

 

 

 

Генетичний код. Біосинтез білка

27

 

 

 

 

Подвоєння ДНК. Репарація пошкоджень ДНК

28

 

 

 

 

Практична  робота №2.

Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції

29

 

 

 

 

Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз.

Лабораторне дослідження №2. Фази мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі)

30

 

 

 

 

Мейоз. Рекомбінація ДНК

31

 

 

 

 

Статеві клітини та запліднення

 

32

 

 

 

 

Етапи індивідуального розвитку

33

 

 

 

 

Узагальнюючий урок з теми «Збереження та реалізація спадкової інформації»

Тема №5 Закономірності успадкування ознак

34

 

 

 

 

Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі

 

 

 

застосовує знання:

- для складання схем схрещування;

- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини;

-для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;

характеризує:

- успадкування, зчеплене зі статтю;

- мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

порівнює:

- модифікаційну та мутаційну мінливість;

- успадкування домінантних і рецесивних ознак;

дотримується правил:

- складання схем родоводів;

застосовує знання: для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини

 

 

 

оперує термінами:

- алель, генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген

називає:

- методи генетичних досліджень;

- закони Менделя;

- форми мінливості;

- мутагенні фактори;

- види мутацій;

- зчеплення генів у хромосомах;

наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- неспадкової мінливості;

- спадкових захворювань людини;

пояснює:

- поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

- значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу

 

 

 

висловлює судження:- про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;- щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон)

35

 

 

 

 

Закони Менделя

36

 

 

 

 

Ознака як результат взаємодії генів.

Практична робота №3.

 Складання схем схрещування

37

 

 

 

 

Поняття про зчеплення генів і кросинговер

38

 

 

 

 

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю

39

 

 

 

 

Форми мінливості.

Лабораторне  дослідження №3

Мінливості у рослин і тварин

40

 

 

 

 

Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій

41

 

 

 

 

Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування.

Проєкт

Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)

42

 

 

 

 

Сучасні методи молекулярної генетики

43

 

 

 

 

Узагальнюючий урок з теми «Закономірності успадкування ознак»

 

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

(орієнтує на розуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин)

Тема №6 Еволюція органічного світу

44

 

 

 

 

Популяції живих організмів та їх основні характеристики

 

характеризує:

-розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот;

порівнює:

- географічне й екологічне видоутворення;

дотримується правил:

- складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного й тваринного світу Землі

оперує термінами:- вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез

дає визначення понять:- конвергенція, дивергенція, паралелізм;

пояснює:- основні положення сучасної теорії еволюції;

- популяцію як елементарну одиницю еволюції;- основні характеристики популяції;- елементарні фактори еволюції;- критерії виду;

- способи видоутворення;- докази еволюції;- види природного добору;- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія);- етапи еволюції людини;

- різноманіття організмів як результат еволюції;наводить приклади:

- адаптації організмів до умов середовища;- викопних організмів різних геологічних епох

 

 

висловлює судження:- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини;робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;- про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток еволюційного учення

45

 

 

 

 

Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін

46

 

 

 

 

Механізми видоутворення

47

 

 

 

 

Розвиток еволюційних поглядів.

Теорія Ч. Дарвіна.

Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції

48

 

 

 

 

Еволюція людини. Етапи еволюції людини

49

 

 

 

 

Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя

50

 

 

 

 

Узагальнюючий урок з теми «Еволюція органічного світу»

                                            Тема №7 Біорізноманіття

51

 

 

 

 

Основи еволюційної філогенії та систематики

характеризує:

- основні принципи біологічної систематики;

аналізує та порівнює:

- засоби боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо)

 

називає:

- таксономічні одиниці;

- основні групи організмів

 

робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;усвідомлює :- значення різних форм життя для збереження здоров’я людини

52

 

 

 

 

Неклітинні форми життя: віруси

53

 

 

 

 

Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти

54

 

 

 

 

Огляд основних еукаріотичних таксонів

 

                                            Тема №8 Надорганізмові біологічні системи

55

 

 

 

 

Екосистема. Різноманітність екосистем

застосовує знання:

- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах;

розпізнає: - основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем;

застосовує знання:

- для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;

екологічної культури в повсякденному житті

називає:

- методи дослідження процесів в екосистемах;

- екологічні фактори;

наводить приклади:

- угруповань, екосистем;

- пристосованості організмів до умов середовища;

- ланцюгів живлення;

пояснює:

- структуру екосистем;

- взаємодію організмів в екосистемах;

- структуру ланцюгів живлення;

- правило екологічної піраміди;

- значення колообігу речовин у збереженні екосистем;

порівнює:

- природні та штучні екосистеми;

- роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах

робить висновок:

- про цілісність і саморегуляцію живих систем;

- про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський);

формує громадянську позицію:

- в галузі збереження довкілля

56

 

 

 

 

Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах

57

 

 

 

 

Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори

58

 

 

 

 

Стабільність екосистем та причини її порушення

59

 

 

 

 

Біосфера як цілісна система

60

 

 

 

 

Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища.

Проєкт (дослідницький)

Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості

61

 

 

 

 

Контрольна робота №2

 

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розуміння антропічного впливу на природні екосистеми, значення колообігу речовин у збереженні екосистем, роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;

спрямовує на дотримання екологічної культури в повсякденному житті,участь у природоохоронній діяльності та вияв громадянської позиції в галузі збереження довкілля)

Підприємливість та фінансова грамотність

(орієнтує на усвідомлення відмінностей між природними та штучними екосистемами за показниками продуктивності й ефективності; спрямовує на усвідомлення економічної оцінки природних екосистем та антропічного впливу на них; спрямовує на дотримання екологічної культури в бізнесі).

Здоров’я і безпека

(націлює на розуміння наслідків антропічного впливу на природні екосистеми для здоров’я людини; сприяє дотриманню екологічної культури в повсякденному житті, формуванню активної громадянської позиціїв галузі збереження довкілля як одного з напрямів боротьби за здоров’я)

Громадянська відповідальність

(спрямовує на активну участь у природоохоронній діяльності та дотримання екологічної культури в повсякденному житті, вияв громадянської позиції в галузі збереження довкілля)

Тема №9 Біологія як основа біотехнології та медицини

62

 

 

 

 

Поняття про селекцію.

Введення в культуру рослин.Методи селекції рослин

 

порівнює:

- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами

 

оперує термінами:

- біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані організми

називає:

- методи селекції;

- завдання та основні напрями сучасної біотехнології;

- методи сучасної біотехнології;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

наводить приклади:

- речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій;

- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії

 

застосовує знаннядляоцінки:

- можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;

висловлює судження:

- щодо можливості використання генетично модифікованих організмів;

- щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень

63

 

 

 

 

Одомашнення тварин. Методи селекції тварин

64

 

 

 

 

Огляд традиційних біотехнологій

65

 

 

 

 

Основи генетичної  та клітинної  інженерія

66

 

 

 

 

Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині

67

 

 

 

 

Генетично модифіковані організми

68

 

 

 

 

Узагальнюючий урок з теми «Біологія як основа біотехнології та медицини»

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів над методами класичної селекції; спрямовує на обговорення переваг та можливих ризиків використання генетично-модифікованих організмів, моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень;

на прикладах речовин (продукції), які одержують методами біотехнологій і генної інженерії, демонструє важливість наукоємних технологій у сталому розвитку людства)

Громадянська відповідальність

(спрямовує на розуміння моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень в галузі біотехнології та генетичної інженерії, важливість профілактики упередженого ставлення до сучасних технологій)

Здоров’я і безпека

(орієнтує на розуміння сучасних технологій у галузі діагностики та корекції спадкових хвороб людини;

можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій, генетично модифікованих організмів)

Підприємливість і фінансова грамотність

(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологій над класичними методами селекції; значення для підприємницької діяльності сучасних наукоємних технологій, зокрема, в діагностиці та корекції спадкових хвороб людини, у використанні генетично модифікованих організмів та речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії)

69

 

 

 

 

Узагальнення. Основні загальні властивості живих систем

характеризує:

- основні загальні властивості живих систем

оперує термінами:

- система

робить висновок:

- про єдність живих систем різних рівнів

70

 

 

 

 

Повторення вивченого

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, Планування
Додано
9 вересня 2021
Переглядів
1057
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку