№

п/п

Дата проведення

Тема уроку

Види діяльності учнів

Д/з

Очікувані результати

Тема 1. Хімія. Перші кроки (7 годин)

1

Вступний  інструктаж з БЖД. Хімія — природнича наука.

Значення хімії для розуміння складу і властивостей речовин.

§1

Здійснює дослідження природи: • визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження; • визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; • спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати; • аналізує результати дослідження; • дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; • визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; • презентує результати дослідження; • оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи. Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; • презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео -, аудіо -, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; • розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв. Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті й для збереження довкілля; • класифікує об’єкти природи.

2

Хімія — природнича наука.

1.Використання надбань хімічної науки в повсякденному житті та захисті довкілля.

2.Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності (вивчення хімічних речовин на певній локації).

§1, узяти кольорові олівці, альбом

3

Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії

1.Проєкт. Створення коміксу «Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії та наслідки їх порушення».

2.Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.

3.Демонстрування створених коміксів, їх обговорення.

4. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

§2

4

Лабораторне обладнання та базові операції з речовинами

1.Чому пробірки для демонстрації дослідів виготовляють із тонкостінного скла, а чашки для випарювання — з порцеляни?

2.Наслідки недотримання правил безпеки під час роботи з речовинами та лабораторним устаткуванням.

3.Що спільного між сучасним лабораторним обладнанням та обладнанням стародавніх лабораторій?

4.Правила безпеки під час використання обладнання кабінету хімії та досліджуваних речовин.

§3

5

Лабораторне обладнання та базові операції з речовинами

1.Дослідження. Виконання найпростіших операцій із лабораторним обладнанням: наливання рідини в пробірку та перемішування. Нагрівання речовин у пробірках і порцелянових чашах).

2. Фіксування результатів вимірювання, протоколювання експерименту.

3.Правила безпеки під час використання обладнання кабінету хімії та досліджуваних речовин.

4.Значення лабораторного обладнання для успішного розв’язання дослідницьких проблем.

Повт§3

6

Вимірювання у хімії

1.Дослідження. Вимірювання маси твердих і рідких речовин, об’ємів твердих, рідких і газуватих речовин, збирання газів у газометр (лабораторний або сконструйований власноруч).

2.Фіксування результатів вимірювання, протоколювання експерименту.

3.Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

§4

7

Спостереження й експеримент у хімії

1.Чим гіпотеза відрізняється від теорії?

2.Дослідження. Визначення густини тіла (цвяха, ключа тощо,  актуалізація умінь, набутих в адаптаційному циклі ).

3.Фіксування результатів вимірювання, протоколювання експерименту.

4. Вибір теми довготривалого проєкту, створення учнівських груп.

5.Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання учнівських проєктів.

§5, узяти пластилін або кольоровий папір і ножиці

Тема 2. Від хімічних елементів до хімічних сполук (10 годин)

8

Первинні відомості про будову атома: ядро та електрони.

1.Будова атома.

2.Як улаштовані атоми та чим вони відрізняються?

3. Чому ядро і електрони утримуються в атомі?

4.Моделювання «Будова атомів хімічних елементів» (створення 2D- і 3D-моделей).

5.Презентування результатів роботи з дослідницької діяльності.

6. Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?

§6

Здійснює дослідження природи:

• визначає мету й завдання

досліджень відповідно до

сформульованої проблеми,

формулює гіпотезу дослідження;

• визначає етапи дослідження

відповідно до умов його

виконання;

• спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за

складеним планом, фіксує його результати;

• аналізує результати дослідження;

• дотримується правил безпеки

життєдіяльності під час

досліджень;

• визначає відповідність одержаних

результатів очікуваним

результатам і меті дослідження,

формулює висновки;

• презентує результати

дослідження;

• оцінює за спільно розробленими

критеріями власну діяльність у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію:

• аналізує і систематизує

самостійно опрацьовану

інформацію хімічного змісту,

здобуту з різних джерел;

• відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену

в різних формах, зокрема

в символьній, пов’язуючи

її з реальними об’єктами

та явищами;

• формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації,

моделей, інфографіки;

• презентує самостійно здобуту інформацію

у формі текстової, відео, аудіо,  графічної,

табличної інформації або

інфографіки, зокрема з використанням цифрових

технологій і пристроїв;

• розробляє самостійно /

в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі

тощо), зокремат з використанням цифрових технологійі пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи:• обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи;

• характеризує властивості об’єктів природи, використовуючи хімічну

термінологію;

• визначає кілька ознак /

властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;

• вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних

ознак / властивостей;

• розрізняє / систематизує /

упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками /властивостями;

• класифікує об’єкти природи.

9

Хімічні елементи, їхні назви та символи

1.Хімічні елементи — абетка сучасної хімічної

мови. Назви й символи хімічних елементів.

2.Як з’являються назви хімічних елементів?

3.Презентування результатів роботи з інформацією.

§7

10

Хімічні елементи, їхні назви та символи

1.Чи можна стверджувати, що на сьогодні відомо 118 простих речовин?

2.Доведіть або спростуйте думку, що 118 хімічних елементів утворюють лише 118 простих речовин.

3.Гра “Назви хімічний елемент” (хімічне лото)

Повт

§7

11

Періодична система хімічних елементів.

Про що можна дізнатися з Періодичної

системи хімічних елементів?

§8

12

Прості речовини: метали та неметали

1.Порівняння фізичних властивостей металів і неметалів (на прикладі заліза, алюмінію, міді, цинку тощо, а також сірки, графіту, брому (фото, відеофрагменти тощо).

2.Презентування результатів роботи з дослідницької діяльності.

3.Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

§9

13

Металічні та неметалічні елементи

1.Як відрізнити метал від неметалу?

2..За якими ознаками речовини поділяють метали і неметали?

3.Чому деякі прості речовини називають по-іншому, ніж хімічні елементи, з атомів яких вони складаються?

§10

14

Складні речовини

1. За якими ознаками речовини поділяють на прості і складні?

2.Чи можна візуально розрізнити прості та складні речовини?

§11

15

Хімічні формули

1.Запис хімічних формул за моделями молекул і моделювання молекул за хімічними формулами.

2.Хімічна мова: хімічна формула як спосіб запису складу речовини.

3.Інформація про якісний і кількісний склад речовин, яку можна дізнатися з хімічної формули речовини.

§12

16

Хімічні формули

1.Чи існують варіанти створення кількох різних моделей молекули з однією формулою? Відповідь поясніть.

2.Яка інформація потрібна, щоби створити «правильну» модель молекули?

Повт

§12

17

Хімічні формули

1.Створення інтелект-карти за темою.

2. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

3. Представлення проміжних результатів роботи над довготривалими проєктами

Повт

§12

Тема 3. Досліджуємо речовини та суміші (10 годин)

18

Фізичні властивості речовин та способи їх визначення

1.За якими ознаками (властивостями) розрізняють речовини?

2.Які властивості речовин називають фізичними? Як їх можна визначити?

3.Чи існують у природі чисті речовини? Чи можливо отримати чисті речовини?

4.Як і чим визначити / виміряти фізичні властивості речовин?

§13

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки

чи інших осіб: визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження;

моделює процеси розділення сумішей;

спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;

аналізує результати дослідження;

оцінює правильність сформульованої гіпотези;

дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;

визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;

інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує

та систематизує пов’язані між

собою дані, подає їх у різних формах;

презентує результати дослідження;

оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність

у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця        самостійно        або з допомогою    вчителя    /    вчительки чи інших осіб:

перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;

презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема

з використанням цифрових технологій і пристроїв;

розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб:

характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;

визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті й для збереження довкілля;

визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;

вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;

розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями;

класифікує об’єкти природи.

19

Фізичні властивості речовин та способи їх визначення

1.Дослідження. Визначення фізичних властивостей речовин (пластичність, крихкість / твердість, електропровідність, колір, температура кипіння / плавлення).

2.Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження

Повт

§13

20

Суміші однорідні і неоднорідні

1.Чим відрізняються суміші від чистих речовин?

2.Чи можливе існування «абсолютно» чистої речовини?

3. Дослідження.Отримання емульсії (на прикладі майонезу). Дослідження впливу різних речовин на стійкість емульсії.

4.Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження.

5.Аерозолі, суспензії та емульсії в повсякденному житті та в природі.

§14

21

Суміші однорідні і неоднорідні

1.Як відрізнити однорідну суміш від неоднорідної? Як розпізнати емульсію, суспензію, аерозоль?

2.Пошук і аналіз інформації щодо фізичних властивостей речовин і визначення способів розділення запропонованих учителем / учителькою сумішей, зокрема таких, що трапляються в повсякденному житті.

3.Чи зберігають речовини свої властивості в сумішах? Доведіть свою думку на прикладах речовин, що містяться в сумішах, які часто використовують у побуті.

Повт

§14

22

Способи розділення сумішей

1.Актуалізація знань про способи розділення сумішей (дистиляція, відстоювання, фільтрування, випарювання тощо).

2.На яких властивостях речовин ґрунтуються

 відомі вам способи розділення сумішей та які суміші можна розділяти, використовуючи їх?

3.Дослідження. Визначення способів розділення запропонованих учителем / учителькою сумішей (зокрема й таких, що трапляються в повсякденному житті) з огляду на фізичні властивості речовин – компонентів цих сумішей (робота в групах).

4.Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження

§15

23

Способи розділення сумішей

1.Дослідження. Розділення сумішей фільтруванням і хроматографією (на папері), відстоюванням (із використанням ділильної лійки).

2.Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Повт

§15

24

Масова частка компонентів у сумішах

1.Способи вираження складу суміші.

2.Дослідження. Розділення неоднорідної суміші й визначення масової частки компонентів у суміші.

3.Презентування результатів дослідницької діяльності.

4.Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи

§16

25

Розрахунки масової частки компонентів у сумішах

.Математичне моделювання: створення алгоритму обчислення мас, об’ємів і масових часток компонентів у сумішах.

§17

26

Розрахунки масової частки компонентів у сумішах

Математичне моделювання: створення алгоритму обчислення мас, об’ємів і масових часток компонентів у сумішах.

Повт

§17

27

Розрахунки масової частки компонентів у розчинах

1.Створення інтелект-карти за темою.

2.Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності

3. Представлення проміжних результатів роботи над довготривалими проєктами

§18

Тема 4. Моделюємо фізичні та хімічні явища (8 годин)

28

Фізичні та хімічні явища

1.Як відрізнити хімічне явище від фізичного?

2.Розпізнавання фізичних і хімічних явищ (на основі власних спостережень, за відеофрагментами, світлинами, ілюстраціями природних явищ і технологічних процесів) (робота в групах)

3.Спостереження за процесом горіння та іржавіння. Виявлення фізичних явищ, що супроводжують ці процеси.

4.Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.

5.Представлення результатів групової роботи з розпізнавання фізичних і хімічних явищ

6.Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

§19

Здійснює дослідження природи

Учень/учениця        самостійно        або з допомогою    вчителя    /    вчительки чи інших осіб:

визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання;

спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;

аналізує результати дослідження;

дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;

визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;

інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує

та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах;

презе результати дослідження;

оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність

у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця        самостійно        або з допомогою вчителя /вчительки чи інших осіб:

аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічногозмісту, здобуту з різних джерел;

відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема у символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами;

формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки;

презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема

з використанням цифрових технологій і пристроїв;

розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи

Учень / учениця самостійно або з допомогоювчителя/вчительки чи інших осіб:

обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи;

характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію; визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті та для збереження довкілля;

визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;

вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;

розрізняє / систематизує /

упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями;

класифікує явища природи.

29

Фізичні та хімічні явища

1.Спостереження за хімічними явищами в довкіллі, виявлення фізичних явищ, що супроводжують хімічні реакції (віртуальна екскурсія).

2.Приклади хімічних явищ у довкіллі (обговорення спостережень, отриманих під час віртуальної екскурсії).

3.Чим можна пояснити наявність фізичних явищ, що супроводжують хімічні перетворення?

4.Спільне й відмінне між фізичними та хімічними явищами (створення діаграми Венна, порівняльної таблиці тощо).

5.Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Повт

§19

30

Схема хімічної реакції та хімічні рівняння

1.Хімічні реакції між простими та складними речовинами в природі.

2.Порівняння лексичного значення слова «продукт» і терміна «продукт реакції»: визначення подібностей і відмінностей.

§20

31

Схема хімічної реакції та хімічні рівняння

Горіння та іржавіння: чи змінюється маса речовин унаслідок цих хімічних реакцій? А внаслідок інших хімічних реакцій?

Повт

§20, узяти пластилін

32

Хімічні рівняння. Закон збереження маси

1. Моделювання “Створення моделей простих хімічних реакцій (взаємодія магнію і кисню), демонстрація закону збереження маси.

2.Складання хімічних рівнянь за описом хімічних реакцій або відеозаписами (на прикладі реакцій простих речовин).

3.Презентування результатів роботи з інформацією.

4.Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

§21

33

Хімічні рівняння. Закон збереження маси

Математичне моделювання: створення алгоритмів виставлення коефіцієнтів у рівняннях реакцій

Повт

§21

34

Хімічні рівняння. Закон збереження маси

Математичне моделювання: створення алгоритмів виставлення коефіцієнтів у рівняннях реакцій

Повт

§21,

підготуватися до захисту проєктів

35

Представлення групових довготривалих проєктів

1.Презентування результатів дослідницької роботи.

2.Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Ключові

компетентності

Уміння та ставлення в курсі хімії

Вільне володіння державною мовою

Уміння:

•    використовувати україномовні джерела для здобуття інформації природничого

та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру;

•    тлумачити інформацію хімічного змісту, описувати усно чи письмово та аналізувати дослідження мовою природничих наук;
•    чітко, лаконічно й зрозуміло формулювати запитання, думки, аргументувати, доводити правильність тверджень і суджень під час обговорення результатів досліджень та їхньої презентації;
•    інтерпретувати інформацію, подану в інфографіці, таблицях, діаграмах, графіках тощо;
•    поповнювати словниковий запас науковою термінологією українською мовою.

Ставлення:

– повага до державної мови, усвідомлення її значення для здійснення різних видів комунікації.

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної)

та іноземними мовами

Уміння:

•    використовувати навчальні іншомовні джерела для пошуку інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру;
•    аналізувати й оцінювати інформацію хімічного і технічного змісту іноземними мовами, використовуючи іншомовну наукову термінологію;
•    тлумачити рідною мовою усно чи письмово інформацію хімічного змісту, використовуючи наукову термінологію;
•    описувати й аналізувати дослідження усно чи письмово рідною мовою;
•    обговорювати рідною мовою і розв’язувати проблеми природничого змісту, зокрема екологічні;
•    поповнювати словниковий запас науковою термінологією рідною мовою;
•    застосовувати знання з інших мов для пояснення етимології наукових термінів.

Ставлення:

•    цінування здобутків науковців і науковиць, винахідників і винахідниць у природничій галузі, зацікавленість у популяризації науки рідною мовою;
•    розуміння потреби популяризувати здобутки українських науковців і науковиць

у природничій галузі для зарубіжної спільноти іноземними мовами.

Математична компетентність

Уміння:

– оперувати математичними поняттями і величинами під час характеристики природних об’єктів, явищ і технологічних процесів;

•    використовувати математичні методи для аналізу та презентації результатів дослідницьких проєктів із використанням графіків, таблиць, діаграм тощо.

Ставлення:

•    оцінювати доцільність використання тих чи тих математичних методів під час виконання проєктів дослідницького характеру.

Компетентності

в галузі природничих наук, техніки

і технологій

Уміння:

•    здійснювати вимірювання, фіксувати результати й оцінювати точність вимірювань;
•    класифікувати об’єкти, явища природи, технологічні процеси;
•    характеризувати об’єкти, пояснювати природні явища та технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології;
•    використовувати наукові знання, здобутки техніки і технологій для розв’язання навчальних і життєвих проблем;
•    досліджувати природу, самостійно здобувати знання про природу, зокрема експериментально, презентувати результати досліджень.

Ставлення:

•    емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі;
•    виявлення допитливості й пізнавального інтересу до природничих проблем, цивілізована взаємодія з природою;
•    критичне оцінювання здобутків природничих наук і технологій;
•    усвідомлювати, що знання, зокрема про природу, є продуктом діяльності (переважно експериментальної) наукової спільноти впродовж багатьох століть.

Інноваційність

Уміння:

– описувати тенденції розвитку природничих наук, техніки і технологій;

•    генерувати ідеї для виконання проєктів дослідницького характеру за темами, що вивчаються на уроках;
•    генерувати ідеї нових можливих проєктів, виконання яких може допомогти в засвоєнні, тлумаченні й аналізі явищ, що вивчаються на уроках;
•    підтримувати конструктивні ідеї інших осіб, сприяти їх реалізації.

Ставлення:

•    усвідомлення інноваційності як запоруки успіху і конкурентної переваги;
•    оцінювання ризиків утілення ідей і здобутків у галузі природничих наук і техніки, їх упливу на якість життя і стан довкілля;
•    оцінювати ризики щодо можливості виконання запропонованих проєктів.

Екологічна компетентність

Уміння:

•    визначати й аналізувати проблеми довкілля;
•    реагувати на виклики, пов’язані зі станом довкілля;
•    ініціювати розв’язання локальних екологічних проблем, реалізовувати екологічні проєкти;
•    прогнозувати екологічні наслідки результатів діяльності людини;
•    використовувати здобуті знання для тлумачення екологічних проблем, пропонування можливих шляхів їхнього вирішення;
•    споживати природні ресурси в повсякденному житті відповідно до принципів збалансованого природокористування;
•    пропонувати шляхи подолання в суспільстві несправедливості й працювати над розширенням можливостей усіх людей робити внесок у добробут суспільства й екосистем.

Ставлення:

•    усвідомлення важливості раціонального природокористування;
•    оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого розвитку суспільства;

•    цінування розмаїття природи, визнання життя, як найвищої цінності;
•    зіставляти результати власної проєктної діяльності з питаннями раціонального природокористування.

Інформаційно- комунікаційна компетентність

Уміння:

•    здійснювати пошук потрібної інформації, обробляти та презентувати результати проєктної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
•    використовувати та створювати цифровий контент хімічного змісту;
•    досліджувати довкілля за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Ставлення:

•    критичне оцінювання інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел;
•    дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності й етичної взаємодії у віртуальному просторі;
•    обґрунтовано оцінювати власні результати проєктної діяльності та результати

однокласників / однокласниць.

Навчання впродовж життя

Уміння:

•    визначати цілі навчальної діяльності, способи і засоби їхнього досягнення;
•    планувати й організовувати власну проєктну діяльність;
•    працювати над самовдосконаленням, адаптуватися до змінних умов діяльності;
•    розвивати здібність досліджувати природу;
•    здійснювати рефлексію власної діяльності.

Ставлення:

•    усвідомлювати значення самоосвіти для особистісного розвитку.

Громадянські

та соціальні компетентності

Уміння:

•    поширювати важливу для суспільства інформацію хімічного змісту;
•    брати участь у розв’язанні локальних проблем довкілля й залучати до цього громаду;

•    дотримуватися норм законодавства з охорони природи;
•    обстоювати власну позицію щодо прийняття рішень у справі збереження й охорони довкілля, брати участь у природоохоронних заходах;
•    співпрацювати в групі під час розв’язання проблем, досліджень природи, реалізації проектів;
•    застосовувати набутий досвід проведення досліджень і природоохоронної діяльності для збереження власного здоров’я і здоров’я інших осіб;
•    дотримуватися здорового способу життя;
•    переконувати інших щодо пріоритетності збереження здоров’я в інформаційному і технологічному суспільстві;
•    долучатися спільно з іншими молодими людьми та дорослими різних поколінь до суспільних процесів, які ведуть до покращення добробуту суспільства й сталого (збалансованого) майбутнього;
•    працювати індивідуально й колективно в різних масштабах, від локального до глобального, з метою зрозуміти та розв’язати складні проблеми, з якими стикаються спільноти.

Ставлення:

•    визнання існування різних думок і поглядів на проблеми, дотримання принципів демократії під час їх розв’язання;
•    цінування та повага до різних поглядів і різних систем знань;
•    оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини;
•    цінування внеску кожного в діяльність групи;
•    усвідомлення переваги конструктивної співпраці для розв’язання проблем.

Культурна компетентність

Уміння:

– застосовувати досягнення природничих наук і технологій, технічних засобів для втілення мистецьких ідей;

•    пояснювати природничо-наукове підґрунтя різних видів мистецтва.

Ставлення:

•    усвідомлення значення хімії в розвитку культури;
•    шанувати науки і хімію зокрема, як складника світової культури.

Підприємливість і фінансова грамотність

Уміння:

•    генерувати, презентувати та реалізовувати ініціативи для вирішення проблем природничого характеру, зокрема в процесі проєктної діяльності;
•    використовувати можливості проектної діяльності для створення цінностей (матеріальних, суспільних, культурних);
•    прогнозувати вплив природничих наук на розвиток технологій, нових напрямів підприємницької діяльності;
•    аналізувати можливість заощадження природних ресурсів і робити відповідні висновки під час вирішення проблем природничого характеру;
•    страхування власного здоров’я і життя тощо;
•    обчислювати економічний ефект ініціатив і діяльності, пов’язаних із реалізацією прикладних наукових рішень.

Ставлення:

•    виявлення конструктивної активності;
•    відповідальність за прийняття виважених рішень під час власної і групової діяльності;
•    усвідомлення значення набутих компетентностей для успішної самореалізації;
•    усвідомлення залежності добробуту і фінансового успіху від рівня оволодіння здобутками сучасної науки і техніки;
•    обстоювати важливість ощадливого та раціонального використання природних ресурсів на

конкретних прикладах із використанням результатів власної проєктної діяльності.

Базові знання

Загальноприродничі

Хімічний складник

Методологія         природничих         наук:         наука і псевдонаука; мова природничих наук і наукова термінологія; наукові факти, їх інтерпретація; проблема як пізнавальна ситуація; методи пізнання природи; наукове дослідження як метод пізнання; гіпотеза дослідження; моделі в пізнанні природи: реальні, графічні, математичні, словесні, комп’ютерні, знакові; вимірювання, вимірювальні прилади і мірила; точність вимірювань; форми представлення даних: графіки, таблиці, діаграми, інфографіка, масштабування тощо; інтерпретація і критичне оцінювання результатів дослідження; закони і принципи науки.

Науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу: навколишнє середовище як джерело речовин, енергії та інформації; рівні організації живої і неживої природи; взаємодія і взаємозв’язки в природі; взаємозв’язки людини з природою, екологічний баланс; відновлювані та невідновлювані природні ресурси; новітні технології, процеси, пристрої і матеріали; концепція сталого розвитку суспільства; значення науки і техніки для сталого розвитку.

Хімія як наука; хімія в побуті; хімія і довкілля; правила безпеки під час роботи з речовинами; хімічний елемент; атом, його будова.

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів; хімічні елементи в природі, їх колообіг; металічні   та неметалічні   елементи;   речовина;   прості та складні речовини; систематична номенклатура в хімії.

Хімічні формули; хімічний зв’язок; речовини атомної, молекулярної, йонної будови; основні класи неорганічних сполук; органічні сполуки; хімічні властивості речовин.

Дисперсні системи; розчини; електролітична дисоціація.

Хімічні реакції; класифікації хімічних реакцій за різними ознаками; вплив різних чинників на перебіг хімічних реакцій; хімічні рівняння.

Закони хімії: закон збереження маси речовин, закон об’ємних відношень газів, закон Авоґадро.

Очікувані результати навчання

Пропонований зміст

Види навчальної діяльності (орієнтовні)

Тема 1. Хімія. Перші кроки (7 годин)

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця        самостійно        або з допомогою    вчителя    /    вчительки чи інших осіб:

•        визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження;
•        визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання;
•        спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;
•        аналізує результати дослідження;
•        дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;

•        визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
•        презентує результати дослідження;
•        оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність

у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця        самостійно        або з допомогою    вчителя    /    вчительки чи інших осіб:

•        аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
•        презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;

•        розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

•        обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті

й для збереження довкілля;

•        класифікує об’єкти природи.

Хімія — природнича наука. Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії.

Лабораторне обладнання та базові операції

з речовинами.

Вимірювання, спостереження й експеримент у хімії.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

•        Виконання найпростіших операцій

із лабораторним обладнанням: наливання рідини в пробірку та перемішування.

Нагрівання речовин у пробірках і порцелянових чашах.

•        Моделювання: створення газометра власноруч.
•        Вимірювання маси твердих і рідких речовин, об’ємів твердих, рідких і/або газуватих речовин, збирання газів у газометр (лабораторний або сконструйований власноруч).
•        Актуалізація умінь, набутих в адаптаційному циклі на прикладі визначення густини тіла (цвяха, ключа тощо).
•        Довготривалий проєкт «Значення хімічних

відкриттів для розвитку людства», «Еволюція хімічних знань».

•        Створення лепбука «Мої перші кроки в пізнанні хімії», «Мої досягнення в хімічному експериментуванні».
•        Створення коміксу «Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії та наслідки їх порушення».
•        Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

•        Значення хімії для розуміння складу й властивостей речовин.
•        Використання надбань хімічної науки

в повсякденному житті та захисті довкілля.

•        Еволюція лабораторного обладнання.
•        Правила безпеки під час використання обладнання кабінету хімії та досліджуваних речовин.
•        Фіксування результатів вимірювання, протоколювання експерименту.

Спільне (групове) обговорення.

•        Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.
•        Чому пробірки для демонстрації дослідів виготовляють із тонкостінного скла, а чашки для випарювання — з порцеляни?

•        Наслідки недотримання правил безпеки під час роботи з речовинами та лабораторним устаткуванням.
•        Що спільного між сучасним лабораторним обладнанням та обладнанням стародавніх лабораторій?
•        Значення лабораторного обладнання для успішного розв’язання дослідницьких проблем.
•        Удосконалення обладнання і розвиток хімічних досліджень.
•        Подібність та відмінність між епізодичним і систематичним спостереженням під час хімічних досліджень.
•        Чим гіпотеза відрізняється від теорії?
•        Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?
•        Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.

•        Презентування результатів роботи

з інформацією та / або дослідницької діяльності.

•        Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення.
•        Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Тема 2. Від хімічних елементів до хімічних сполук (10 годин)

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця        самостійно        або з допомогою    вчителя    /    вчительки чи інших осіб:

•        визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження;
•        визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання;
•        спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;

•        аналізує результати дослідження;
•        дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;
•        визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
•        презентує результати дослідження;
•        оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця        самостійно        або з допомогою    вчителя    /    вчительки чи інших осіб:

•        аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
•        відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема в символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами;

•        формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки;
•        презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема

з використанням цифрових технологій і пристроїв;

•        розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

•        обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи;
•        характеризує властивості об’єктів природи, використовуючи хімічну термінологію;
•        визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;
•        вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
•        розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями;
•        класифікує об’єкти природи.

Первинні відомості про будову атома: ядро та електрони.

Хімічний елемент. Періодична система хімічних елементів.

Металічні та неметалічні елементи.

Прості речовини: метали та неметали. Хімічні формули.

Складні речовини.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

•        Порівняння фізичних властивостей металів і неметалів (на прикладі заліза, алюмінію, міді, цинку тощо, а також сірки, графіту, брому (фото, відеофрагменти тощо).
•        Моделювання «Будова атомів хімічних елементів» (створення/використання 2D- і 3D-моделей).
•        Запис хімічних формул за моделями молекул і моделювання молекул за хімічними формулами.
•        Створення лепбука «Хронологія та історія відкриття хімічних елементів», «Науковці, які відкрили найбільше хімічних елементів:

історія успіху», «Походження назв хімічних елементів».

•        Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

•        Будова атома.
•        Хімічні елементи — абетка сучасної хімічної мови. Назви й символи хімічних елементів.
•        Як з’являються назви хімічних елементів?
•        Про що можна дізнатися з Періодичної системи хімічних елементів?
•        «Історія хімічного елемента» (цікаво про елемент учням / ученицям початкової школи (на власний вибір).
•        Створення оповідання (казки)

з використанням назв хімічних елементів.

•        Хімічна мова: хімічна формула як спосіб запису складу речовини.
•        Гра “Назви хімічний елемент” (хімічне лото)

Спільне (групове) обговорення.

•        Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.
•        Можливість здійснення мисленнєвих експериментів щодо доведення існування

атомів.

•        Як улаштовані атоми та чим вони відрізняються?
•        Чому ядро та електрони утримуються в атомі?
•        Як відрізнити метал від неметалу?
•        За якими ознаками речовини класифікують на прості та складні, метали й неметали?
•        Чи можна візуально розрізнити прості та складні речовини?
•        Чому деякі прості речовини називають по- іншому, ніж хімічні елементи, з атомів яких вони складаються?
•        Чи можна стверджувати, що на сьогодні відомо 118 простих речовин?
•        Доведіть або спростуйте думку, що 118 хімічних елементів утворюють лише 118 простих речовин.
•        Інформація про якісний і кількісний склад речовин, яку можна дізнатися з хімічної формули речовини.
•        Схарактеризуйте спільне й відмінне між моделлю молекули речовини

та її молекулярною формулою.

•        Чи існують варіанти створення кількох різних моделей молекули з однією формулою? Відповідь поясніть.

•        Яка інформація потрібна, щоби створити

«правильну» модель молекули?

•        Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?
•        Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.

•        Презентування результатів роботи

з інформацією та / або дослідницької діяльності.

•        Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення.
•        Оцінювання результатів індивідуальної

та групової роботи.

Тема 3. Досліджуємо речовини та суміші (10 годин)

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки

чи інших осіб: визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження;

•        моделює процеси розділення сумішей;
•        спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;
•        аналізує результати дослідження;
•        оцінює правильність сформульованої гіпотези;
•        дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;
•        визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
•        інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує

та систематизує пов’язані між

собою дані, подає їх у різних формах;

•        презентує результати дослідження;
•        оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність

у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця        самостійно        або з допомогою    вчителя    /    вчительки чи інших осіб:

•        перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
•        аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
•        презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема

з використанням цифрових технологій і пристроїв;

•        розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб:

•        характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;
•        визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;
•        обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті й для збереження довкілля;
•        визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;
•        вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
•        розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями;
•        класифікує об’єкти природи.

Фізичні властивості речовини та способи їх визначення.

Суміші однорідні й неоднорідні: розчини, аерозолі, суспензії, емульсії. Властивості речовин у сумішах. Розділення сумішей.

Масова частка компонентів у суміші.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

•         Визначення фізичних властивостей речовин (пластичність, крихкість / твердість, електропровідність, колір, температура кипіння / плавлення).

•         Отримання емульсії (на прикладі майонезу). Дослідження впливу різних речовин на стійкість емульсії.
•         Визначення способів розділення запропонованих учителем / учителькою сумішей (зокрема й таких, що трапляються в повсякденному житті) з огляду на фізичні властивості речовин – компонентів цих сумішей (робота в групах).
•         Розділення сумішей фільтруванням

і хроматографією (на папері), відстоюванням (із використанням ділильної лійки).

•         Розділення неоднорідної суміші й визначення масової частки компонентів у суміші.
•         Узагальнення результатів, отриманих групами, у різний спосіб (графіки, діаграми, таблиці) та їх презентування.
•         Обговорення можливості варіативності представлення результатів і підходів до вибору способу їх представлення.
•         Моделювання: опріснення морської води

(виготовлення обладнання власноруч).

•         Способи й особливості виділення солі й цукру з їх розчинів.
•         Математичне моделювання: створення алгоритму обчислення мас, об’ємів і масових часток компонентів у сумішах (групова робота, індивідуальна,  або фронтальна).
•         Створення лепбука «Як і чому розділяють суміші?», «Однорідні й неоднорідні суміші в повсякденні».
•         Створення інтелект-карти за темою.
•         Математичне моделювання: створення алгоритмів виставлення коефіцієнтів у рівняннях реакцій

Робота з інформацією.

•         Які властивості речовин називають фізичними? Як їх можна визначити?
•         Чи існують у природі чисті речовини? Чи можливо отримати чисті речовини?
•         Аерозолі, суспензії та емульсії в повсякденному житті та в природі.
•         Пошук і аналіз інформації щодо фізичних властивостей речовин і визначення способів розділення запропонованих учителем / учителькою сумішей, зокрема таких, що трапляються в повсякденному житті.
•         Актуалізація знань про способи розділення сумішей (дистиляція, відстоювання, фільтрування, випарювання тощо).
•         Способи вираження складу суміші.

Спільне (групове) обговорення.

•         Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання    власної   діяльності    /   роботи в групах.
•         За якими ознаками (властивостями) розрізняють речовини?
•         Як і чим визначити / виміряти фізичні властивості речовин?
•         Чим відрізняються суміші від чистих речовин?
•         Чи можливе існування «абсолютно» чистої речовини?
•         Чи існує взаємозв’язок між фізичними властивостями речовини та способом її виділення із суміші? Поясніть відповідь, наведіть приклади.
•         Чи зберігають речовини свої властивості в сумішах? Доведіть свою думку на

прикладах речовин, що містяться в сумішах, які часто використовують у побуті.

•         Як відрізнити однорідну суміш від неоднорідної? Як розпізнати емульсію, суспензію, аерозоль?
•         На яких властивостях речовин ґрунтуються

відомі вам способи розділення сумішей та які суміші можна розділяти, використовуючи їх?

•         Зіставте метод розділення суміші з її характеристиками (однорідна / неоднорідна, наявність летких / нелетких компонентів тощо).
•         Можливості використання певних способів розділення тих чи тих сумішей

у повсякденному житті, промисловому виробництві.

•         Представлення результатів роботи груп за проблемою «Обчислення вмісту (мас, об’ємів, масових часток) компонентів

у сумішах».

•         Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?
•         Обговорення можливості варіативності представлення результатів і підходів до вибору способу їх представлення.
•         Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи,здобутих знань і набутого навчального досвіду.

•         Презентування результатів роботи

з інформацією та / або дослідницької діяльності.

•         Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення.
•         Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Тема 4. Моделюємо фізичні та хімічні явища (8 годин)

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця        самостійно        або з допомогою    вчителя    /    вчительки чи інших осіб:

•        визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання;
•        спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;
•        аналізує результати дослідження;
•        дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;

•        визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
•        інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує

та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах;

•        презентує результати дослідження;
•        оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність

у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця        самостійно        або з допомогою вчителя /вчительки чи інших осіб:

•        аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;

•        відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема у символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами;
•        формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки;
•        презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема

з використанням цифрових технологій і пристроїв;

•        розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб:

•        обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи;
•        характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;
•        визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;
•        обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті та для збереження довкілля;
•        визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;
•        вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
•        розрізняє / систематизує /

упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями;

•        класифікує явища природи.

Фізичні та хімічні явища.

Хімічні реакції.

Схема хімічної реакції та хімічні рівняння.

Закон збереження маси в хімічних реакціях.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

•        Розпізнавання фізичних і хімічних явищ (на основі власних спостережень, за відеофрагментами, світлинами, ілюстраціями природних явищ і технологічних процесів) (робота в групах).
•        Спостереження за хімічними явищами в довкіллі, виявлення фізичних явищ, що супроводжують хімічні реакції (віртуальна екскурсія).
•        Спостереження за процесом горіння та іржавіння. Виявлення фізичних явищ, що супроводжують ці процеси.
•        Моделювання виверження вулкана з використанням соди, оцту та барвника.
•        Моделювання “Створення моделей простих хімічних реакцій (взаємодія магнію і кисню), демонстрація закону збереження маси.

•        Створення лепбука «Фізичні та хімічні явища в довкіллі».
•        Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

•        Хімічне рівняння як речення хімічної мови. Описування хімічного явища з використанням хімічної абетки (символів хімічних елементів) і хімічної мови (хімічних формул речовин).
•        Хімічні реакції між простими та складними речовинами в природі.
•        Складання хімічних рівнянь за описом хімічних реакцій або відеозаписами (на прикладі реакцій простих речовин).

Спільне (групове) обговорення.

•        Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.
•        Спільне й відмінне між фізичними та хімічними явищами (створення діаграми Венна, порівняльної таблиці тощо).
•        Як відрізнити хімічне явище від фізичного?
•        Представлення результатів групової роботи з розпізнавання фізичних і хімічних явищ.

•        Приклади хімічних явищ у довкіллі (обговорення спостережень, отриманих під час віртуальної екскурсії).
•        Чим можна пояснити наявність фізичних явищ, що супроводжують хімічні перетворення?
•        Порівняння лексичного значення слова «продукт» і терміна «продукт реакції»: визначення подібностей і відмінностей.
•        Горіння та іржавіння: чи змінюється маса речовин унаслідок цих хімічних реакцій? А внаслідок інших хімічних реакцій?
•        Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?
•        Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.

•        Презентування результатів роботи

з інформацією та / або дослідницької діяльності.

•        Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення.

•        Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.