Календарне планування Історія України, Всесвітня історія 9 клас Синхронізоване

Гісем  О.В., Мартинюк О. О.  Історія України. 9 клас. – X.: «Ранок», 2017. - 288 с.

Гісем  О.В., Мартинюк О. О.  Всесвітня історія. 9 клас. – X.: «Ранок», 2017. - 256 с.

Складено на основі навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. - Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 № 236

Всесвітня історія.  5–9 класи. - Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Таблиця для синхронізації курсів історії України

та всесвітньої історії в 9 класах

Повторення. Вступ

Інструктаж з БЖД на уроках історії.

Повторення: Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України.

Вступ: «Довге» ХІХ ст.: доба модернізації та націона-

льного відродження в Європі.

Результати навчально-пізнавальної діяльності

 Учень знає:

• хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
• адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
• чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
• хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

Розуміє:

• вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;
• «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
• головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;
• особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;
• спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
• поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Уміє:

• обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
• показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;
• охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.;

Повторення. Вступ.

Розділ 1. Європа та америка наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

1 

 Повторення. Вступ. Діагностика знань за період дистанційного навчання.

Місце другої частини Нового часу у всесвітній історії.  

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

• хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;
• напрямки походів Наполеона І.

Розуміє:

• причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції;
• Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;
• поняття «конституційна монархія», «модернізація», «парламентська демократія»,  «Індустріальне суспільство», «урбанізація», «міграція», «емансипація», «революція», «інтервенція», «санкюлоти», «диктатура», «контрибуція», «національно-визвольний рух», «напллеонівські війни».

Уміє:

• показати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;
• розкрити передумови і сутність Французької революції;
• визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн;
• пояснити причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу;

обґрунтувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона, діяльності Дантона, Робесп’єра, Наполеона Бонапарта.

2 

Початок Великої французької революції кінця XVIII ст.

3 

Завершення Великої Французької революції кінця XVIII ст.

4 

Консульство та Імперія Наполеона Бонапарта.

5 

Наполеонівські війни та їх наслідки.

6 

Практичне заняття:

Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу Наполеона»

7 

урок узагальнення та тематичного контролю з теми

Розділ 2. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815–1870 рр.)

8 

Початок становлення індустріального суспільства

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

• дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.

Розуміє:

• поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

Уміє:

• пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;
• охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;
• простежити становлення парламентської демократії в Європі;
• визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США;
• визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.;

- обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.

9 

Практичне заняття:

Суспільні наслідки промислової революції. Зміни в житті та побуті різних верств населення

10 

Велика Британія – «майстерня світу».

11 

Франція. Бельгійська революція.

12 

Німеччина та Італія.

13 

Австрійська та Російська імперії.

14 

Революція 1848 – 1849 рр.

15 

Об’єднання Німеччини. Об’єднання Італії.

16 

Сполучені Штати Америки.

17 

Утворення незалежних держав у Латинській Америці  

18 

урок узагальнення та тематичного контролю з теми

Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIІІ - у першій половині XIX ст.

2

Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії.  

Результати навчально-пізнавальної діяльності

 Учень знає:

• дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;
• хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»)

Розуміє:

• вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
• роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
• програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
• роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;
• розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України;
• поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Уміє:

• показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
• охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
• пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

3

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин цієї доби

4

Соціально-економічне становище Наддніпрянської України

5

Початок українського національного відродження.  

6

Російський та польський визвольні рухи на території   України. Соціальні протести

7

Практичнее заняття: Програмові документи Кирило – Мефодіївського братства. Т.Шевченко та український національний рух.

8

урок узагальнення та тематичного контролю з теми

Розділ 2. західноУкраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIІІ- у першій половині XIX ст.

 9

Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

• дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
• період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розуміє:

• причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
• ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
• історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
• поняття «будителі», «Весна народів».

Уміє:

• показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
• охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
• визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

10

Початок українського національного відродження.

11

Європейська революція 1848 – 1849 років на західноукраїнських землях

12

Практичне заняття: Альманах «Русалка Дністровая», Галицько-Руська матриця.

уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

Розділ 3. культура україни кінця XVIІІ – першої половини XIX ст.

14

Культура України. Розвиток освіти, науки та літератури

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

• дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

• суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
• причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
• значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
• пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;
• поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

Умію:

• охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
• визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
• пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
• узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;

розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

15

Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.

16

Практичне заняття: Міні-проект Повсякденне життя мешканців України»

• (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.;

17

Практичне заняття:  «Наш край в кінці XVІІІ с – першій половині XIX століття»

18

урок узагальнення та тематичного контролю з теми

Розділ 3. Європа та америка в останній третині  XIX – на початку XX ст.

19 

Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн Західної Європи та Америки

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

• час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;
• дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

Розуміє:

• вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;
• поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм».

Уміє:

• показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;
• охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;
• визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів;
• пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо, Сунь Ятсена.

20 

Практичне заняття:  Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до  легальної парламентської діяльності.

21 

Третя Республіка у Франції.  

22 

Німецька імперія.

23 

Втрата Великою Британією промислової першості.

24 

Італія. Ліберальна ера Дж.Джолітті

25 

Сполучені Штати Америки. «Справедливий курс» Т.Рузвельта

26 

Російська імперія. Соціальні рухи. Реформи П.Столипіна

27 

Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Російсько-турецька війна. Утворення нових незалежних держав на балканах

28 

урок узагальнення та тематичного контролю з теми

Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії

в другій половині XIX ст.

19

Наддніпрянська Україна в системі тогочасних міжнародних відносин

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

• хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розуміє: 

• особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
• причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
• роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;
• вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;
• поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Уміє:

• охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;
• визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
• пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
• охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

20

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860 – 1870-х років

21

Модернізація промисловості й сільського господарства.

22

Місто і село: життя в пореформену  добу

23

Український національний рух наприкінці 50-х – 60-х рр. ХІХ ст.  Валуєвський циркуляр.

24

Український національний рух наприкінці 60-х – 90-х рр. ХІХ ст. Емський указ.

25

Практичне заняття: Аналіз політики російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу

26

Національне відродження кримських татар.

27

Практичне заняття: Культурницький етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії: суспільні виклики/ Історичний портрет М.Драгоманова (на вибір)

28

урок узагальнення та тематичного контролю з теми

Розділ 5.  західноУкраїнські землі у складі

Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

29

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

• дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розуміє:

• особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
• поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Уміє:

• показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
• охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
• пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
• визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;

обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

30

Початок трудового еміграції українців. «Рутенська акція».

31

Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях у 60 – 80-ті рр. ХІХ ст.

32

Радикальний рух у Галичині. «Нова ера».

33

Особливості суспільно-політичного життя в Буковині та Закарпатті в другій половині ХІХ ст.

34

Практичне заняття:  Особливості культурного та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях

35

Наш край у другій половині ХІХ ст

36

урок узагальнення та тематичного контролю з теми

Розділ 6. Українські землі у складі російської імперії на початку хх століття

37

Соціально-економічний розвиток українських земель

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

• дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розуміє:

• тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
• вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
• значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
• поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Уміє:

• показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
• охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
• пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;
• визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

38

Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні

39

Події революції 1905–1907 рр. на українських землях

40

Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. Українські політичні партії під час революції.

41

Наддніпрянська Україна в 1907 – 914 рр. Столипінська реформа.  

42

Практичне заняття: Ідеї автономії та самостійності в программах українських політичних партій Наддніпрянщини

43

урок узагальнення та тематичного контролю з теми

Розділ 4. пробудження азії. міжнародні відносини

 (друга половина ХІХ – початок ХХ ст)

29 

Японія та Китай

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

 - дати «революції Мейндзі»;

- наслідки реформ у Японії;

- реформи молотурків;

Розуміє:

- значення реформ Мейндзі;

- причини реормування Туреччини;

- наслідки революцій в Ірані, наслідки англійського панування в Індії;

- поняття «сипаї», «бехаїзм», «пробудження Азії», «тайпіни».

Уміє:

- показати на карті напрямки завоювань ;

- визначити причини і наслідки революцій;

- охарактеризувати роль війни Японії з Китаєм; повстання іхетуанів; причини і наслідки революцій 1905 – 1911 рр.

30 

Османської імперії. Молодотурецька революція 1908 р. спроби модернізації Ірану.  Революція 1905 – 1911 рр.

31 

Практичне заняття: Британське володарювання в Індії. Народи Африки під владою європейський колонізаторів.

32 

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст – на початку ХХ ст

Розділ 5. Розвиток культури і повсякденне життя

(кінець XVIII – початок XX ст.)

33 

Розвиток науки та техніки, літератури та мистецтва

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

• важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.;
• найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.;
• основні наукові й культурні центри Європи та США.

Розуміє:

• тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;
• поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво».

Уміє:

• охарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті;

34 

Практичне заняття: Презентація «Повсякденне життя людей на поч.ХХ ст.»

35 

урок узагальнення та тематичного контролю

Розділ 7. західноукраїнські землі у складі австро-угорської імперії на початку хх століття

44

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст.

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

- основні тенденції економічного розвитку західноукраїнських земель;

- чинники, які сприяли економічноу розвитку земель, культурному розвитку земель;

Розуміє:

- вплив українського руху на Буковину і Закрпаття;

- роль Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка в становленні української національної науки та свідомості;

- поняття: «супрематизм», «кубізм»

Уміє:

- охарактеризувати культурні досягнення на українських зелях, зміни у світогляді й повсякденному житті людей

45

Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.

46

Практичне заняття: Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель.

Розділ 8. культура україни в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

47

Розвиток освіти і науки

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень знає:

дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розуміє:

• суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
• розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
• роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
• позитивне значення меценатства для розвитку української культури;
• роль церкви в суспільному житті українців;
• причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;
• особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;
• поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Уміє:

• показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
• охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
• розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

48

Українська література, театр, музика в другій половині ХІХ  - на початку ХХ ст.

49

Українське образотворче мистецтво та архітектура в другій половині ХІХ ст – на початку ХХ ст.

50

Практичне заняття: «Традиції та побут української сім'ї.» /  «Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України»

51

Практичне заняття «Наш край на початку ХХ ст.

52

урок узагальнення та тематичного контролю