21 травня о 18:00Вебінар: Психологічний супровід педагогів, дітей та батьків в умовах віддаленого спілкування та навчання

Календарне планування уроків біології в 6 класі

Про матеріал


Календарно-тематичне планування уроків біології в 6 класі
(70 год – 2 год на тиждень, з них 6 год – резервні)
Складено згідно програми для загальноосвітніх навчальних закладів
Біологія, 6 клас зі змінами, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Перегляд файлу

Календарно-тематичне планування уроків біології в 6 класі

 (70 год – 2 год на тиждень, з них 6 год – резервні)

Складено згідно програми для загальноосвітніх навчальних закладів 

 Біологія,  6 клас зі змінами,  затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

 

№п/п

Тема уроку

Дата проведення

Наскрізні змістові лінії

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

 

Вступ  ( 4 год)

 

 

 

 

1.

Первинний інструктаж з БЖД.

Біологія - наука про життя.Основні властивості живого.

 

 

 

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

2.

Науки, що вивчають життя.

 

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на формування в учнів екологічної свідомості для збереження та захисту довкілля)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню значимості безпечного здорового життєвого середовища)

 

розрізняє:

об’єкти живої природи;

практикує:

метод спостереження біологічних об’єктів

оперує термінами:

- біологія, спостереження, експеримент

називає:

- основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

наводить приклади:

- основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

усвідомлює:

взаємозв’язки між об’єктами природи

робить висновки:

про пізнаванність природи

оцінює значення:

біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо)

3.

Різноманітність життя (на прикладах представників основних груп живої природи). Поняття про віруси.

Демонстрування

об’єктів живої природи (у тому числі на електронних носіях)

 

 

 

 

4.

Методи біологічних досліджень організмів.

 

 

 

 

 

 

 

Тема 1. Клітина (орієнтовно 10 год)

5.

Клітина — одиниця живого. Історія вивчення клітини.

 

 

 

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє розвитку здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі)

розпізнає:

- на моделях, фотографіях рослинну і тваринну клітини та їхні складові частини;

- на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;

уміє:

- налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта;

- виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням

оперує термінами:

- клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля

називає:

- основні елементи світлового мікроскопа;

 - основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем;

наводить приклади:

- складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

порівнює:

рослинну і тваринну клітину

 

робить висновок:

- клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа;

- організми мають клітинну будову;

- клітини рослин і тварин мають спільні та відмінні риси будови;

усвідомлює:

- можливість глибшого дослідження будови клітини за допомогою сучасних приладів (електронний мікроскоп) та методів досліджень;

оцінює:

внесок учених у розвиток знань про клітину;

обґрунтовує судження:

клітина – цілісний об’єкт живої природи

 

6.

Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи).

 

 

7.

Практична  робота:

1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним. Інструктаж з БЖД.

 

 

8.

Загальний план будови клітини рослини. Лабораторні дослідження 1:

Будова клітини (листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо).

 

 

9

Практична робота  2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа. Інструктаж БЖД.

 

 

10.

Основні положення клітинної теорії. Будова тваринної клітини.

 

 

11.

Основні властивості клітини (ріст).

 

 

12.

Основні властивості клітини

( поділ).

 

 

13.

Основні властивості клітини (обмін з навколишнім середовищем).

 

 

 

14.

Узагальнення знань з теми "Вступ.Клітина"

 

 

 

 

 

 

 

Тема 2 .Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (8+1р)

15.

Бактерії — найменші одноклітинні організми.

 

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення ролі одноклітинних в екосистемах)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню небезпеки інфекційних та паразитарних захворювань)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє усвідомленню можливостей практичного використання одноклітинних для отримання біогумусу, біопалива тощо)

 

розпізнає (на моделях і фотографіях):

- одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує:

- середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

- процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

порівнює за вказаними ознаками:
- будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

застосовує знання:

 - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

- про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом

оперує термінами:

- бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми

називає:
- середовища існування одноклітинних організмів;

- ознаки бактеріальної клітини;

наводить приклади:

- одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів без тканин;

знає:

- особливості будови одноклітинних;

розуміє:

- процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

оцінює:

- роль одноклітинних організмів в екосистемах;

усвідомлює:

- небезпеку інфекційних та паразитарних захворювань

робить висновок:

- клітини можуть бути самостійними організмами

висловлює судження:

- про пристосувальне значення переходу до багатоклітинності

16.

Одноклітинні організми (на прикладі хламідомонади, представників діатомових водоростей, евглени, амеби, інфузорії). Лабораторне дослідження 2:

Спостереження інфузорій.

 

 

 

17.

Приклади представників одноклітинних. Демонстрування

мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів (на прикладі вивчених)

18.

Паразитичні одноклітинні організми.

19.

Середовища існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови.

20.

Роль у природі та житті людини.

 

21.

Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва).

22.

Міні-проект:1.Чому скисає молоко.2.Живі фільтри.

23.

Контрольна робота №1 з теми: "Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності".

 

 

Тема 3. Рослини ( 20 год + 1 р)

24.

Рослина — живий організм.

 

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення ролі рослин в екосистемах)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню значення зелених насаджень для створення сприятливого середовища життя).

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: овочівництво, садівництво, біотехнології тощо)

описує:

- ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини);

розпізнає:

- клітини, тканинита органи рослини;

- цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони;

порівнює за вказаними ознаками:

- процеси фотосинтезу та дихання;

- статеве й нестатеве розмноження;

установлює:

- біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

- біологічне значення суцвіть, плодів;

аналізує:

- значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

планує:

- власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує:

- результати власних спостережень;

практикує:

- дослідження будови органів рослини;

- досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

уміє:

- розмножувати рослини;

- пророщувати насінини;

- фіксувати результати дослідів і досліджень;

- моделювати біологічні об’єкти та процеси;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням;

застосовує знання:

- для догляду за рослинами

оперує термінами:

- рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід

називає:

- основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

- умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;

- умови, за яких відбувається фотосинтез;

- форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

наводить приклади:

- тканин, органів рослин;

- способів запилення;

- способів розмноження рослин (3-4);

- рухів рослин;

- рослин з видозмінами кореня (3-4),

- рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4);

- рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4);

пояснює:

- запилення та запліднення;

характеризує:

- будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;

- бруньку як зачаток пагона;

- квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

усвідомлює:

рослина – цілісний організм;

оцінює:

- значення фотосинтезу;

висловлює судження:

- видозміни органів рослин, різні способи запилення, поширення плодів мають пристосувальний характер

робить висновок:

 

25.

Фотосинтез як характерна особливість рослин, живлення. Демонстрування:  досліду, що підтверджує фотосинтез

 

 

26.

Дихання, рухи рослин. Демонстрування: досліду, що підтверджує дихання; випаровування води.

 

 

27.

Будова рослини. Тканини рослин.

 

 

28.

Органи рослин.

 

 

29.

Корінь: будова та основні функції. Лабораторні дослідження  3:

будови кореня;

Демонстрування: досліду, що підтверджує поглинання коренем води.

 

 

30.

Кореневі системи. Видозміни кореня. Дослідницький практикум 1. Транспорт речовин по рослині.

 Демонстрування: досліду, що підтверджує вплив мінеральних речовин на розвиток рослин;

 

 

31.

Пагін: будова та основні функції. Лабораторні дослідження 4,5:

будова пагона та бруньки

 

 

32.

Стебло - осьова частина пагона. Дослідницький практикум 2 Дослідження росту вегетативних органів.

 

 

 

33.

Різноманітність і видозміни вегетативних органів. Лабораторне дослідження  6: Будова цибулини.

 

 

34.

Листок - бічний орган пагона. Внутрішня будова листка.

 

 

35.

Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум 4: Вегетативне розмноження рослин.

 

 

36.

Розмноження рослин: статеве та нестатеве.

 

 

37.

Квітка. Лабораторне дослідження 7:  Будови квітки.

 

 

38.

Запилення.

 

 

39.

Запліднення.

 

 

40.

Суцвіття.

 

 

41.

Насінина. Дослідницький практикум 5: Дослідження умов проростання насінин.

Лабораторне дослідження  8: Будови насінини

 

 

42.

Плід. Способи поширення. Лабораторне дослідження  9: будови плоду.

 

 

43.

Міні - проекти: 1. "Рослини минулого", 2. "Рослини мандрівники",3."Квітковий годинник",4."Рослини хижаки".

 

 

44.

Узагальнення знань з теми"Рослини"

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 4. Різноманітність рослин ( 12+ 1р год)

45.

Способи класифікації рослин (за середовищем існування, будовою, розмноженням, тощо).

 

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення необхідності збереження рослин та їх угруповань)

Громадянська відповідальність

(сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який розуміє важливість раціонального використання людиною рослинних угруповань)

Здоров'я і безпека

(сприяє усвідомленню значення рослин для зміцнення здоров’я)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: фітодизайн, декоративні рослини, створення колекцій, сувенірів тощо)

- рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних);

- основні життєві форми рослин;
- рослини різних екологічних груп;
- основні типи рослинних угруповань;

описує:

- будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин;

- розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

порівнює за вказаними ознаками:

рослини різних груп, життєвих форм тощо;

уміє:

підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

оперує термінами:

- рослинні угруповання, водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні, Червона книга України

називає:

- середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

- групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

- основні життєві форми рослин;
- основні екологічні групи рослин;
- основні типи рослинних угруповань;
- рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади:

- водоростей (2-3);

- мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3);

- голонасінних і покритонасінних рослин (4-5);

- рослин різних екологічних груп (2-3);

- рослин різних життєвих форм (4-5);

- панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

- пристосувань рослин до середовища існування (4-5);

розуміє:

особливості розмноження рослин спорами та насінням

робить висновок:

- будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

оцінює:

- значення рослин для існування життя на планеті Земля.

висловлює судження щодо:

- нераціонального використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

має переконання щодо:

- необхідності збереження рослин та їх угрупувань

46.

Водорості (зелені, бурі, червоні).

Лабораторне дослідження 10: будови зелених нитчастих водоростей;

 

 

47.

Мохи. Лабораторне дослідження 11: будови моху;

 

 

48.

Папороті. Лабораторне дослідження 12: будови папоротей;

 

 

49.

Хвощі,плауни. Практична робота № 3 Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин. Інструктаж БЖД.

 

 

50.

Голонасінні. Лабораторне дослідження 13: будови пагонів і шишок хвойних рослин.

 

 

51.

Покритонасінні (Квіткові).

 

 

52.

Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури).
Життєві форми рослин.

 

 

53.

Практична робота № 3 Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин. Інструктаж БЖД.

 

 

54.

Рослинні угруповання. Практична робота № 4. Вибір видів кімнатних рослин для вирощування в певних умовах. Інструктаж БЖД.

 

 

55.

Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини.

 

 

 

56.

Міні проект. Значення рослин в природі та в житті людини.

 

 

57.

Контрольна робота №2 з теми

" Різноманітність рослин "

 

 

 

 

 

 

 

Тема 5. Гриби (9 + 1р  год)

 

 

 

 

 

58.

Особливості живлення, життєдіяльності та будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло.

 

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення значення грибів та лишайників у біосфері)

Здоров’я і безпека

(сприяє усвідомленню небезпеки захворювань, що спричинюються грибами)

Підприємливість і фінансова грамотність

(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: вирощування шапинкових грибів, виробництво продуктів харчування з використанням грибів то

порівнює за визначними ознаками:

- грибиі рослини;

- цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює:
- взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

- співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

- роль грибів у природі;
- значення штучного вирощування грибів;

розпізнає:

- їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

- лишайники;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопомта лабораторним обладнанням;

аналізує:

- використання людиною грибів і лишайників;

уміє:

- відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для:

- зберігання продуктів харчування;
- профілактики захворювань, що спричинюються грибами;

- профілактики отруєння грибами

оперує термінами:

- гриби, лишайники

називає:
- найпоширеніші види грибів своєї місцевості;

- ознаки грибної клітини;

- спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;

- основні групи грибів за їх способом живлення;
- способи розмноження та поширення грибів;

- групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

наводить приклади:

- їстівних та отруйних грибів свого краю;

- співіснування грибів з рослинами;

характеризує:

- особливості живлення грибів;
- будову грибниці, плодове тіло.

оцінює:

значення грибів і лишайників у біосфері та житті людини;

усвідомлює:

небезпеку захворювань, що спричинюються грибами

небезпеку отруєння грибами, які виросли в різних екологічних умовах зростання

 

 

 

 

59.

Розмноження та поширення грибів.

 

 

 

 

 

 

60.

Групи грибів: симбіотичні — мікоризоутворюючі шапинкові гриби. Лабораторне дослідження 14: будови шапинкових грибів.

 

 

 

 

 

 

61.

Практична  робота  № 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості. Інструктаж з БЖД.

 

 

 

 

 

 

62.

Сапротрофні — цвільові гриби, дріжджі.

 

 

 

 

 

 

63.

Паразитичні (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини).

 

 

 

 

 

 

 

64.

Лишайники.

 

 

 

 

 

 

65.

Значення грибів у природі та житті людини.

 

 

 

 

 

 

66.

Міні- проект:  1."Вирощування грибів", 2."Їстівні та отруйні гриби нашої місцевості".

 

 

 

 

 

 

67.

Узагальнення знань з теми : "Гриби".

 

 

 

 

 

 

 

Узагальнення (2+ 1 р)

68

Будова та життєдіяльність організмів

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення важливості сталого розвитку, готовності брати участь у вирішенні питань довкілля та розвитку суспільства)

описує:

- особливості будови та життєдіяльності клітин рослин, тварин, грибів, бактерій;

порівнює:

- будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів;

класифікує:

- організми за певними ознаками, об’єднує їх у групи

називає:

- ознаки основних груп організмів;

пояснює:

- залежність особливостей будови та життєдіяльності організмів від середовища існування

робить висновок:

- будова організмів та особливості їхньої життєдіяльності – це результат пристосування до умов середовища

69.

Будова та життєдіяльність організмів. Віртуальна екскурсія : "Різноманітність рослин своєї місцевості".

 

 

70.

Екскурсія "Рослини шкільного подвір'я"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Маліновська Людмила Станіславівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Урбан Тетяна Михайлівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Біологія, 6 клас, Планування
Додано
15 липня 2018
Переглядів
1524
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку