Словник термінів з біології 6 класу

Про матеріал

В словнику вміщені основні поняття та терміни з біології для учнів 6 класу з урахуванням вимог чинної програми. Словник допоможе учням краще підготуватись до уроків, успішно засвоїти ці терміни та поняття.

Перегляд файлу

Словник термінів з біології  6  класу

А

Автотрофи - організми, які самостійно виробляють органічні речовини з неор­ганічних.

Автотрофне живлення - тип живлення, властивий деяким організмам, при якому вони використовують для живлення неорганічні речовини і утворюють з них органічні.

Агар-агар - продукт, який одержують з червоних і бурих морських водоростей.

Алейронові зерна - запасні тверді відклади білкових речовин у насінні зла­кових, бобових та інших рослин.

Алкалоїди - азотвмісні сполуки рослинного походження, які захищають рос­лини від поїдання їх тваринами. Альгологія - наука про водорості. Анатомія - наука про внутрішню будову організмів.

Анатомія рослин - наука, яка вивчає внутрішню будову рослин.

 Ареал - територія, в межах якої поширений вид.

Апарат Гольджі – включає диктіосому – скупчення пласких цистерн, поруч з якими розташовані пухирці та канальні. Функції : транспорт речовин, а також бере участь в утворенні лізосом.

Архегоній – жіночий статевий орган мохоподібних, хвощеподібних, папоротеподібних і голонасінних рослин. Утворюється на гаметофіті.

Антеридій – чоловічий статевий орган водоростей, мохів, папоротей, хвощів, плаунів і грибів, в якому утворюються сперматозоїди. Розвивається на гаметофіті.

 

Б

Багатодомні рослини - квіткові рослини, в яких поряд з двостатевими квітка­ми є й одностатеві.

Багатоклітинні організми - тварини, гриби і рослини, тіло яких складається з багатьох клітин.

Бактеріологія - наука про бактерії. Біб - сухий одногніздий плід рослин.

Бінарна номенклатура - позначення видів організмів подвійним наймену­ванням, в якому перше означає родову назву, а друге - видову.

Біоіндикатори - організми, наявність, кількість або інтенсивний розвиток яких є показником певних процесів у природі або умов довкілля. Наприклад, хвощі є індикаторами кислих грунтів.

Біологія - система наук про життя в усіх його проявах.

Біотехнологія - напрям науки та техніки, головним завданням якого є вико­ристання біологічних процесів для виробничих цілей.

Біохімія - наука, яка вивчає хімічний склад живих організмів та хімічні про­цеси, пов'язані з їхньою життєдіяльністю.

Біогеоценоз -  угруповання популяцій організмів різних видів, поєднаних трофічними зв’язками, чітко прив’язаних до певного місця перебування, та абіотичні фактори середовища.

Біоценоз – сукупність популяцій різних видів організмів, що утворюють біотичний компонент біогеоценозу.

Бічні корені – корені, які відгалужуються від головного або додаткових.

Ботаніка - наука про рослини. Брунька - зачаток пагона.

Бульба - видозмінена потовщена м'ясиста частина пагона чи кореня, в якій відкладаються поживні речовини.

В

Вакуолі – порожнини, оточені мембраною і заповнені рідиною. Вакуолі  рослинних клітин заповнені клітинним соком, їх функції: підтримання внутрішньоклітинного тиску, накопичення поживних речовин.і т. д.

Вегетативна брунька - зачаток вегетативного пагона.

Вегетативні органи - органи, які забезпечують ріст і розвиток рослин.

Вегетативне розмноження - тип нестатевого розмноження, при якому з ба­гатоклітинних частин материнського організму утворюються такі самі за свої­ми спадковими ознаками нові особини.

Вид - основна одиниця систематики; являє собою сукупність подібних за рядом морфологічних і фізіологічних ознак організмів, здатних давати подібних собі потомків.

Відділ - вищий таксон у ботаніці, що об'єднує споріднені класи рослин.

 Віночок - сукупність пелюсток квітки, внутрішня частина оцвітини.

Віруси - неклітинні форми життя.

 Вірусологія - наука про віруси.

Вставний ріст - ріст за рахунок твірної тканини, що розташована при основі міжвузлів.

Вид – сукупність особин, які мають подібну будову, процеси життєдіяльності, спільне походження, живуть у схожих умовах, вільно схрещуються між собою та дають плодюче потомство.

Висхідний рух речовин – рух розчинених мінеральних речовин від кореня по стеблу до листків.

Вищі рослини – організми, тіло яких поділяється на тканини та органи.

Вегетативні органи – органи, що забезпечують ріст та розвиток рослинного організму ( корінь, стебло, листок).

Водорості – автотрофні організми. Їх тіло не має тканин і не поділене на органи. Воно називається таломом або сланню.

 

Включення – непостійні компоненти клітини: вони то виникають, то зникають у процесі її життєдіяльності. Це насамперед запасні речовини.

Вузол – місце прикріплення одного або кількох листків до стебла.

 

Г

Гамети – статеві клітини.

Галуження - здатність стебла утворювати бічні пагони. Гаметангії - статеві органи рослин, в яких розвиваються гамети. Гамети - статеві клітини.

Гаметофіт – статеве покоління рослин.

Генеративна брунька - зачаток квітки або суцвіття.

Гетеротрофи - організми, які живляться готовими органічними речовинами.

Генеративні органи рослин забезпечують розмноження рослин: це квітка, плід, насіння.

Генеративні органи – органи, що забезпечують розмноження рослин(квітка, плід, насіння).

Гетеротрофи – організми, які споживають органічні сполуки, створені іншими істотами, але нездатні синтезувати їх з неорганічних речовин.

Гіфи – одно- або багатоклітинні ниткоподібні утвори, з яких складається міцелій і плодові тіла грибів.

Гриби – організми, які  живляться, подібно до тварин, готовими органічними речовинами.

Грибниця, або міцелій - вегетативне тіло грибів.

Головний корінь – корінь, який виникає з зародкового корінця.

Д

Дводольні рослини - клас покритонасінних рослин, зародок яких містить дві сім'ядолі.

Двостатеві квітки – квітки, які мають і тичинки і маточки(шипшина, капусті, горох).

Дихання - сукупність процесів, що забезпечують надходження в організм з довкілля кисню, використання його клітинами для окиснення органічних ре­човин і виділення з організму вуглекислого газу.

Дводомні рослини – це рослини, у яких тичинкові та маточкові квітки розміщені на різних особинах.(тополя, хміль, кропива дводомна)

Дводольні рослини – рослини, у насінні яких зародок має дві сім’ядолі

Деревина - комплекс тканин рослин, що складається переважно з-клітин із здерев'янілими оболонками й виконує провідну, механічну, запасальну, а інко­ли й видільну функції.

Добрива - речовини, які людина вносить у грунт для підвищення його родючості.

Додаткові бруньки - бруньки, які утворюються не в пазусі листка, а в інших місцях тіла рослини.

Додаткові корені – корені, які розвиваються на стеблах та листках.

 

Е

Еволюція - необоротний процес історичного розвитку живої матерії. Екологія - наука про взаємозв'язки живих організмів та їхніх угруповань між собою і довкіллям.

Ендосперм - тканина в насінні рослин, у якій відкладаються запасні поживні речовини, що їх використовує зародок.

Ендоплазматична сітка – система порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їх потовщень. Розрізняють зернисту(гранулярну), яка містить на своїх мембранах рибосоми та незернисту(гранулярну), яка не має рибосом.

Ерозія грунту - процес руйнування грунту шляхом розмивання водою чи вивітрюванням.

Еукаріоти - організми, клітини яких мають ядро.

Ж

Живлення рослин - процес поглинання і засвоєння рослинами поживних речовин, необхідних для їхньої життєдіяльності.

Живиця – густа рідина, яку виділяють смоляні ходи, і виконує захисну функцію.

Жилки - судинно-волокнисті пучки, що утворюють жорстку основу листка і слугують для переміщення речовин.

Жилкування - характер розташування жилок у листкових пластинках.
Життєва форма рослин - зовнішній вигляд рослин, що відбиває їхню при­стосованість до певних умов довкілля.

Життєвий цикл – сукупність усіх фаз розвитку організмів певного виду.

 

 З

Зав'язь - нижня розширена частина маточки, де розташовані насінні зачатки. Запасаючі тканини - тканини рослин, в яких відкладаються і зберігаються речовини, що утворилися в процесі фотосинтезу, а також вода.

Запилення - процес перенесення пилку з пиляків на приймочки маточок у по­критонасінних рослин і з чоловічих шишок на насінні зачатки у голонасінних.

Запліднення - процес злиття ядер чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет).

Запилення – це процес перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки квітки. Розрізняють два способи запилення: перехресне та самозапилення.

Запліднення – злиття двох статевих клітин – гамет і утворення зиготи.

Зигота – клітина, яка утворюється при злитті двох статевих клітин

 Заповідник - територія, на якій зберігається в природному стані весь її при­родний комплекс.

Зародковий мішок - центральна частина насінного зачатка, в якій розвиваєть­ся яйцеклітина і відбувається запліднення.

Зародок - найважливіша частина насінини, що виникає із заплідненої яйце­клітини, розвивається у проросток і далі у дорослу рослину. Зернівка - сухий нерозкривний плід, у якого насінна шкірка зростається з плівчастим оплоднем (напр., у злакових).

Зигота - клітина, що утворюється внаслідок злиття двох гамет. Зоологія - наука про тваринний світ.

 

 

К

Калійні добрива - добрива, до складу яких входить калій.

 Камбій - бічна твірна тканина.

Камбій – твірна тканина, що забезпечує розростання коренів та стебел у товщину.

Квітка - видозмінений вкорочений пагін, що слугує для статевого розмножен­ня покритонасінних рослин.

Квітка – генеративний орган рослини, який забезпечує статеве розмноження рослини. Квітка складається з квітконіжки, квітколожа, чашолистків та пелюсток.

Квітка двостатева - квітка, що має тичинки і маточки.

 Квітка одностатева - квітка, що має або лише тичинки, або лише маточки.

 Квітколоже - вісь квітки, на якій містяться чашечка, віночок, тичинки і маточки.

Квітконіжка - частина квітки, якою вона прикріплюється до стебла.

Китиця - суцвіття, у якого окремі квітки на довгих квітконіжках розміщуються вздовж осі першого порядку.

Клас - одиниця вищого рангу в систематиці організмів, що об'єднує споріднені ряди тварин або порядки рослин.

Клітинний сік - водний розчин різних речовин у клітині.

Клітина рослин складається з: клітинної оболонки, цитоплазми, ядра, ядерець, хлоропластів, вакуоль і інших органел.

Клітинна оболонка захищає клітину від шкідливого впливу зовнішнього середовища, забезпечує їй опору та надає форму.

Кореневище – підземний багаторічний пагін, що виконує функції відкладання поживних речовин, відновлення рослин, вегетативного розмноження у багаторічних рослин.

Колоніальні організми - організми, які при нестатевому розмноженні зали­шаються об'єднаними з особинами наступних поколінь та утворюють більш-менш складні угруповання, або колонії.

Колючка - видозміна стебла або листка.

Конкуренція - боротьба між живими організмами за будь-який чинник сере­довища.

Конкуренція – боротьба між живими організмами за будь-який чинник середовища.

Конус наростання - твірна тканина на верхівках кореня і пагона.

Копулювання - спосіб щеплення, при якому прищепа і підщепа мають одна­кову товщину.

Кора - частина стебла або кореня, розташована ззовні від деревини. .

 Коренева система - сукупність усіх коренів однієї рослини.

Коренева система мичкувата - система коренів, в якої немає чітко вираже­ного головного кореня.

Коренева система стрижнева - така, у якої добре виявлений головний корінь, від якого відходять бічні корені.

Коренева шийка - ділянка на межі переходу стебла в корінь.

Кореневе живлення рослин - вибіркове поглинання кореневою системою

води із поживних речовин з грунту.

Кореневий тиск - тиск, що виникає в провідних судинах коренів рослин. Кореневий чохлик - утвір, який вкриває і захищає кінчик кореня.

Кореневище - підземний видозмінений пагін, який зовні дещо нагадує корінь. Кореневі бульби - потовщені бічні або додаткові корені, в яких відкладаються поживні речовини.

Кореневі волоски - вирости клітин поверхневого шару покривної тканини всисної зони кореня.

Коренеплід - дуже потовщений головний корінь, в якому відкладаються по­живні речовини.

Корені повітряні - корені, що утворюються на стеблі й звисають у повітрі. Корінь - один із основних вегетативних органів вищих рослин.

 Корінь бічний - корінь, що формується на головному або додатковому коренях. Корінь головний - корінь, що розвивається із зародкового кореня.

 Корінь додатковий - корінь, що розвивається зі стебла, листків, бульб, цибулин.

 Кошик - суцвіття, у якого поодинокі квітки сидять на дуже розширеному кінці вкороченої осі, яка має плоску або опуклу чи ввігнуту форму.

Корінь – вегетативний орган, який закріплює рослину в ґрунті, поглинає і транспортує воду з розчиненими мінеральними речовинами.

Кореневище – підземний багаторічний пагін, що виконує функції відкладання поживних речовин, відновлення рослин, вегетативного розмноження у багаторічних рослин.

Крилатка - сухий нерозкривний плід, оплодень якого розростається в один або декілька крилатих виростів.

Крона - сукупність усіх надземних пагонів дерев'янистих рослин.

Ксилема - тканина рослин, що проводить воду та розчинені в ній мінеральні речовини.

Ксилема складається з судин і проводить воду та мінеральні речовини з коренів у листки.

Кутикула - тонка плівка, що суцільним шаром вкриває шкірку на межі з по­вітрям.

Кущ - деревна рослина, у якої відсутній або мало виявлений головний стовбур і галуження розпочинається майже біля поверхні грунту.

Конус наростання – верхівка стебла або кінчик кореня, які складаються, з твірної тканини і забезпечують ріст органа у довжину.

Л

Ланцюги живлення – низка організмів різних видів, поєднані відносинами «їжа – споживач».

Лейкопласти – безбарвні пластиди різноманітної форми, в яких запасаються деякі сполуки (крохмаль, білки тощо.). Пластиди одного типу здатні перетворюватися на пластиди іншого . Лише хромопласти нездатні до перетворень, бо є кінцевим етапом існування пластид.

Листкова мозаїка - взаємне розташування листків на стеблі або у кроні, коли вони не затіняють один одного.

Листкорозташування - порядок розташування листків на стеблах.

Листок - бічна частина пагона; виниклий на стеблі найголовніший орган рос­лин, в якому відбувається фотосинтез, дихання, транспірація.

Листок – вегетативний орган, який складається з черешка та листкової пластинки. Виконує функції фотосинтезу, дихання, випаровування води.

Листки сидячі - листки, позбавлені черешків.

Листопад - природне явище відпадання листків у рослин.

 Ліс - один із типів рослинного покриву, що об'єднує рослинні угруповання, основу яких складають дерева й чагарники.

Ліхенологія – наука, що вивчає будову і життєдіяльність лишайників.

Листянка - сухий одногніздий плід, що розкривається щілиною вздовж че­ревного шва, до якого прикріплені насінини.

Луб - тканина, яка утворюється камбієм і відкладається назовні

(у напрямку до кори). Виконує функції проведення органічних речовин, механічну та запа­саючу.

Лука - тип трав'янистої рослинності, утвореної переважно багаторічними тра­вами.

Луска – позбавлена хлорофілу видозміна листка у вигляді сухої плівки або соковитої пластинки.

 

М

Маточка - частина квітки, що складається із одного або декількох зрослих плодолистків і має зав'язь, стовпчик та приймочку.

Механічні тканини - тканини, що виконують опорну функцію та забезпечу­ють міцність різних органів рослин.

Міжвузля - частина стебла між сусідніми вузлами.

Міжклітинники - порожнини між клітинами в тканинах рослин, заповнені переважно повітрям. Мікологія - наука про гриби.

Мікориза - симбіоз грибів та коренів вищих рослин. Мікробіологія - наука про мікроорганізми.

Мікориза – співжиття міцелію гриба з коренями деяких вищих рослин.

Мікроорганізми - переважно одноклітинні організми, які можна побачити лише під мікроскопом.

Міксотрофи – організми, зі змішаним типом живлення (росичка, омела, хламідомонада, евглена зелена). Такі організми здатні не лише синтезувати органічні сполуки з неорганічних, а й поглинати готові органічні речовини.

Мінеральне живлення - поглинання рослинами речовин, потрібних для їхнього нормального росту і розвитку.

Мінеральні добрива - речовини, що містять необхідні для рослин поживні хімічні елементи. Вносяться в грунт з метою одержання сталих врожаїв сільськогосподарських культур.

Мітохондрії – двомембранні органели. Зовнішня мембрана гладенька, а внутрішня  утворює вгини всередину – кристи. Основна  функція мітохондрій – утворення енергії(синтез АТФ).

Морфологія - наука про зовнішню будову організмів.

Морфологія рослин - розділ ботаніки, який вивчає зовнішні форми рослин­них організмів.

 

Н

Насінина - утвір (одиниця розмноження) у насінних рослин, в якому розта­шований їхній зародок .

Насінний зачаток - утвір у насінних рослин, з якого після запліднення роз­вивається насінина.

Напівпаразити - вищі зелені рослини, здатні до фотосинтезу, які за допомо­гою присосків прикріплюються до інших рослин і беруть від них воду та розчи­нені в ній поживні речовини.

Нестатеве розмноження - процес відтворення нових особин без участі ста­тевих клітин (гамет) та без запліднення.

Насінина – це утвір у насінних рослин, що містить зародок, за допомогою якого ці рослини поширюються.

Нестатеве розмноження - процес відтворення нових особин без участі статевих клітин(гамет) та без запліднення.

Низхідний рух – рух речовин по корі пагона від листків до пагона.

 Нижчі рослини – організми,  тіло яких називається таломом і не диференціюється на тканини та органи.

 

 О

Обмін речовин - сукупність процесів надходження речовин до організму, їхнє перетворення в ньому та виведення назовні продуктів обміну.

Однодольні - клас покритонасінних рослин, що характеризуються наявні­стю в зародку однієї сім'ядолі.

Однодомні рослини - рослини, статеві органи яких розміщуються на одній і тій самій особині.

Однодомні рослини – це рослини, у яких тичинкові та маточкові квітки розміщені на одній особині.(береза, бук, дуб).

Однодольні – рослини, у насінні яких зародок має одну сім’ядолю.

Одностатеві квітки – квітки, що мають тільки тичинки або тільки маточки(ромашка, береза, гречка).

Одноклітинні - рослинні та тваринні організми, тіло яких складається з однієї клітини.

Онтогенез - індивідуальний розвиток організму.

Оплодень - сукупність плодових оболонок.

Орган - частина організму, яка має притаманну тільки їй будову, розташова­на в певному місці й виконує специфічну функцію.

Організми - живі істоти, які можуть самостійно існувати і давати нащадків.

Органели - частини клітини, які виконують певні функції та мають відповід­ну для цього будову. Особина - кожний окремий організм.

Отруйні рослини - рослини, що містять отруйні речовини, при контакті з якими у людини і тварин виникає отруєння.

Оцвітина - сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки і ма­точки у квітці.

П

Пагін - орган вищих рослин, що складається із стебла, листків, бруньок.

Пагін – називають стебло з розташованими на ньому листками та бруньками.

Планктон – це сукупність організмів, які живуть у товщі води в завислому стані і переносяться рухом води.

Плід – генеративний орган рослини, що виникає після запліднення квітки і містить в собі насіння.

Плоди бувають: соковиті та сухі, однонасінні та багатонасінні, розкривні та нерозкривні.

 

Паразитизм – форма симбіозу організмів різних видів, з яких один(паразит) використовує іншого як джерело живлення і середовище життя.

Пам'ятки природи - природні об'єкти, які мають видатне наукове, культурне чи історичне значення і перебувають в умовах повного заповідного режиму.

Паразити - організми, які живляться готовою органічною речовиною живих організмів.

Пелюстки - видозмінені листки, що складають віночок квітки, звичайно за­барвлені.

Перехресне запилення - запилення, при якому пилок з однієї квітки пере­носиться на приймочку маточки іншої квітки.

Підживлення – це внесення добрив під рослину в грунт, що впливає на підвищення врожайності рослин.

Пилкова трубка - виріст, що утворюється при проростанні пилку.

Пилок - сукупність пилкових зерен насінних рослин.

Пиляк - верхня частина тичинки, що складається із двох половинок, розділе­них на два гнізда, в яких утворюється пилок.

 Пігменти - барвні речовини.

Підживлення – це внесення добрив під рослину в грунт, що впливає на підвищення врожайності рослин.

 

Підщепа - рослина, до якої прищеплюють іншу рослину.

Пластиди - органели, притаманні клітинам рослин і деяких тварин.

Пластиди – двомембранні органели клітин рослин і деяких одноклітинних тварин (евглена зелена тощо)

Плід - утвір покритонасінних рослин, що утворюється після запліднення з маточки та здебільшого ще й з деяких інших частин квітки (квітколожа, оцвіти­ни, квітконіжки). Слугує для захисту та розповсюдження насіння. Плодове тіло гриба - утвір із щільно переплетених гіфів.

Плодове тіло – утвір з щільно переплетених гіф.

Плодолисток - листкоподібний утвір у квітці покритонасінних рослин, на яко­му формуються насінні зачатки. Один або кілька плодолистків формують ма­точку.

Подвійне запліднення - статевий процес у квіткових, при якому один спермій зливається з яйцеклітиною, а другий - з центральною клітиною зародкового мішка. Подразливість рослин - здатність рослин сприймати впливи зовнішнього середовища та відповідно реагувати на них.

Поділ клітин - процес, в результаті якого з однієї утворюється дві або декіль­ка дочірніх клітин.

Порядок - таксон вищого рангу в систематиці рослин, що включає одну або декілька споріднених родин.

Покривна тканина – функція: захищають рослину від дії несприятливих умов навколишнього середовища, забезпечують газообмін.

Приймочка - розширена верхня частина маточки, що сприймає пилок.

Прилистки - звичайно парні, симетрично розміщені вирости біля основи листків у багатьох рослин.

Прищепа - частина рослини, яку прищеплюють на іншу рослину.

Провідна тканина - тканина, по якій відбувається пересування речовин у рослині на великі відстані.

Провідна тканина – забезпечує транспорт речовин у рослині.

Продих - вузький щілиноподібний отвір у покривній тканині разом із двома замикаючими клітинами, що його оточують.

Прокаріоти - організми, клітини яких не мають ядра і ядерної оболонки.

Прокаріоти – над царство, до якого належать одноклітинні організми (бактерії і ціанобактерії), клітини яких не мають ядра та більшості інших органел.

 

 

Р

Ризоїди - нитковидні коренеподібні утвори, якими мохи, лишайники, деякі водорості та гриби прикріплюються до субстрату й поглинають з нього воду і поживні речовини.

Ризоїди – нитковидні коренеподібні утвори, якими мохи, лишайники, деякі гриби і водорості прикріплюються до субстрату та поглинають поживні речовини і воду.

Рід - таксон у ботаніці, що об'єднує схожі види, пов'язані між собою родинними зв'язками.

Ріст - необоротне збільшення розмірів і маси організмів, пов'язане з виник­ненням нових клітин, тканин і органів.

Річні кільця - зони приросту деревини, що утворюються в результаті сезонної періодичної діяльності камбію, зумовленої зміною теплої й холодної пір року. Родина - таксон у систематиці, що об'єднує один чи декілька родів, що мають спільне походження.

Річні кільця – кільця деревини, що утворюються в результаті дії камбію упродовж одного сезону.

Розмноження - відтворення організмом нових особин.

Рослини - еукаріотичні, переважно нерухомі фотосинтезуючі організми, одне з царств органічного світу.

Рослинність – сукупність рослинних угруповань Землі або окремих її частин.

Рослинне угруповання - стійка сукупність рослинних організмів одного чи багатьох поколінь, що спільно ростуть на певній ділянці з однорідними кліма­тичними умовами.

Рослинний світ - сукупність усіх рослинних організмів на певній території або на земній кулі в цілому.

Рухи у рослин - зміна положення в просторі всієї рослини або окремих її органів.

С

Самозапилення - перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки в ме­жах однієї квітки.

Самозапилення – перенесення пилку з пиляків на приймочку однієї і тієї ж квітки.

Сапротрофи – організми, здатні використовувати для живлення різні відмерлі організми та продукти життєдіяльності (гній та ін.)

Симбіоз – співжиття живих організмів.

Сорус – група спороносних органів у рослин вільних спорангіїв, розвивається на нижній поверхні особливих листків.

Стробіл – спороносний колосок у плауновидних, хвощів, голонасінних рослин, що несе споролистки, на яких розвиваються споротворні органи(спорангії).

Статеве розмноження – спосіб розмноження рослин, при якому в результаті злиття двох статевих клітин – гамет – утворюється зигота, з якої потім розвивається нова рослина.

Спермії – чоловічі гамети.

Спорангій – спеціальний орган, у якому утворюються спори.

Спори – спеціальні клітини, що утворюються у рослин для нестатевого розмноження.

Спорофіт – нестатеве покоління рослин, які розмножуються спорами.

Сорус – група спороносних органів у рослин вільних, розвивається на нижній поверхні особливих листків.

Слань(талом) – не почленоване на стебло, листки та корінь тіло рослини.

Суцвіттям називають групу квіток, розмішених на стеблі рослини у певному порядку(є складні і прості суцвіття)

Спорофіт – нестатеве покоління рослин, які розмножуються спорами.

Смоляні ходи - канали в деревині хвойних.

 

Т

Транспірація – процес випаровування води живими рослинами.

Тканини – група клітин, які мають подібну будову,походження   і виконують однакові функції.

Твірні тканини – функцією є утворення нових клітин шляхом поділу, з них формуються всі інші типи тканин.

 

 Ф

Функція зернистої – синтез білків, незернистої – синтез жирів, вуглеводів, деяких гормонів.

Флора – сукупність видів рослин, що зростає на певній території.

Фотосинтез – процес утворення органічних речовин з вуглекислого газу та води під дією сонячного світла.

Фотосинтезуюча тканина забезпечує фотосинтез.

 

Запасаюча тканина – накопичує поживні речовини( вуглеводи, білки, жири).

Флоема складається з ситоподібних клітин, які проводять поживні речовини, що утворюються в листку під час фотосинтезу, вниз по рослині.

 

Цитоплазма – внутрішній вміст клітини,за винятком ядра. Вона об’єднує всі органели клітини і забезпечує процеси життєдіяльності.

 

Хлоропласти – пластиди зеленого кольору, який зумовлений пігментом хлорофілом. У  них відбуваються процеси фотосинтезу.

Хромопласти – пластиди, забарвлені в різні кольори. Вони надають певного забарвлення пелюсткам квіток, плодам, листкам тощо. Внутрішня мембрана хромопластів і лейкопластів утворює нечисленні тилакоїди.

Хромосоми – внутрішньоядерні структури, здатні до само подвоєння.

Хвоя – листки, які мають вигляд голок.

 

Шишка – вкорочений видозмінений пагін з лусками, який слугує для статевого розмноження.

Шапкові гриби – це вищі гриби, тіло яких має грибницю і плодове тіло, що поділяється на ніжку і шапку.

 

Ядро – відповідає за ріст клітини, її розмноження та поділ. Ядро містить хромосоми,які є носіями спадкової інформації.

Яйцеклітина – жіночі статеві клітини.

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Казімко Ольга Сергіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Лохвицька Марія Федорівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
16 липня 2018
Переглядів
37501
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку