Календарне планування Всесвітня історія. 10 клас. Поглиблений рівень

№

Дата

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Очікувані результати навчання

ВСТУП

1.

1

Всесвітня історія – від «європоцентризму» до

глобальної історії.

[12 ГІО 3.1.1-2 П] формує і характеризує джерельну базу теми / проєкту;

[12 ГІО 4.1.3-2] зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи;

[12 ГІО 4.3.1-1] доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук;

[12 ГІО 4.1.3-1 П] оцінює проблеми історичних досліджень;

[12 ГІО 1.2.1-1 П] обґрунтовує нелінійність, багатоваріантність історичного розвитку.

2.

1

Практикум із джерелознавства всесвітньої історії: різні типи джерел і їхня глобальна специфіка (чому лист китайського чиновника й лист англійського чиновника «читаються» по-різному).

3.

1

Світ на порозі ХХ ст.: загальний огляд. Поняття «довгого ХІХ ст.» (1789–1914) і «короткого ХХ ст.» (1914–1991).

4.

1

Укладання «карти очікувань» від курсу й «мосту» з 10 ключовими термінами, які будуть у паралельному курсі «Історія України».

РОЗДІЛ 1. Світ «довгого ХІХ ст.» до 1890-х рр. (повторення)

5.

1

Модуль А. Природний та соціальний простори – довгі тяглості «довгого ХІХ ст.» Світ як сукупність континентальних й

імперських просторів до 1890-х.

[12 ГІО 2.1.1-1 П] досліджує етногенез, зміни в розташуванні просторово-історичних об’єктів, зміни територій розселення етнічних спільнот, кордонів державних утворень;

[12 ГІО 2.2.1-1] визначає природні і соціальні фактори, що сприяли формуванню історикогеографічних, економічних та етнічних регіонів;

[12 ГІО 2.2.1-2 П] порівнює ресурсну базу та історичне значення окремих історикогеографічних регіонів;

[12 ГІО 1.3.1-1 П] здійснює періодизацію історичних процесів на основі альтернативних критеріїв;

[12 ГІО 5.3.1-1] доводить та ілюструє прикладами цінність інклюзії різних груп і різноманітності в суспільстві.

6.

1

Соціальна стратифікація у світі ХІХ ст. як «довга тяглість». Українська паралель

7.

1

Модуль Б. Світ уявлень та ідей. Культура.

[12 ГІО 3.1.1-2 П] формує і характеризує джерельну базу теми / проєкту;

[12 ГІО 3.3.2-3 П] пояснює вплив

трансформації соціокультурних цінностей на трактування історичної інформації;

[12 ГІО 4.3.1-1] доцільно застосовує поняттєвий апарат історії та соціальних наук;

[12 ГІО 4.1.3-2] зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи;

[12 ГІО 6.1.1-1 П] оцінює переваги і недоліки

демократії.

8.

1

Мистецтво, література, освіта ХІХ ст. як резонатор ідей. Дослідження феномена «поета нації» ХІХ ст.: Шевченко, Міцкевич, Петефі, Мандзоні, Вітмен – спільні риси

9.

1

Модуль В. Політичний розвиток та державність. Міжнародні відносини – події. Реконструкція «весни народів» 1848 р. як одночасної загальноєвропейської події.

[12 ГІО 1.2.1-1 П] обґрунтовує нелінійність, багатоваріантність історичного розвитку;

[12 ГІО 1.3.2-2 П] розробляє моделі альтернативного історичного розвитку;

[12 ГІО 2.1.1-2 П] характеризує геополітичне становище України та інших держав у минулому і тепер;

[12 ГІО 4.1.1-1 П] реконструює історичну ситуацію на основі історичних джерел та сучасних досліджень;

[12 ГІО 4.1.3-1] оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів

10.

1

Французька революція (1789) і наполеонівські війни як джерело «довгого ХІХ ст.». Робота з Декларацією прав людини і громадянина 1789 р. – як вона вплинула на всі конституції ХІХ ст.

11.

1

Колоніальна експансія ХІХ ст. як глобальна реальність.

12.

1

Модуль Г. Економіка й повсякденне життя – людський вимір ХІХ ст. Проєкт «Один день буржуа vs. один день робітника в Європі 1880-х» – реконструкція

повсякдення

[12 ГІО 2.2.1-3] визначає тенденції розвитку соціально-історичного простору під впливом природних факторів і діяльності людини;

[12 ГІО 4.1.2-1 П] порівнює історичні факти і артефакти за самостійно визначеними для

цього критеріями;

[12 ГІО 4.3.2-3] пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства;

[12 ГІО 1.3.2-1 П] застосовує поняття «прогрес» для оцінювання змін;

[12 ГІО 1.2.1-3] характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти.

13.

1

Промислова революція як економічний результат ХІХ ст. Економічний аналіз: основні показники промислової революції (виплавка заліза, довжина залізниць, обсяг експорту) у 5 країнах 1850 vs. 1890 рр.

РОЗДІЛ 2. «Прекрасна епоха» у світі (1890-ті – 1914)

14.

1

Модуль А. Природний та соціальний простори – структурні передумови катастрофи.

[12 ГІО 2.1.1-1 П] досліджує етногенез, зміни в розташуванні просторово-історичних об’єктів, зміни територій розселення етнічних спільнот;

[12 ГІО 2.2.1-3] визначає тенденції розвитку соціально-історичного простору під впливом природних факторів і діяльності людини;

[12 ГІО 4.1.1-1] систематизує соціальну і історичну інформацію в таблиці, діаграми,

графіки;

[12 ГІО 5.3.1-1] доводить та ілюструє прикладами цінність інклюзії різних груп і

різноманітності в суспільстві;

[12 ГІО 1.3.2-1 П] застосовує поняття «прогрес» для оцінювання змін.

15.

1

Демографічно-соціальна структура світу 1890-х – 1914. Українська паралель.

16.

1

Модуль Б. Світ уявлень та ідей. Культура – ідейні передумови ХХ ст. Ідеологічний «бульйон» «прекрасної епохи» як передумова політик ХХ ст.

[12 ГІО 3.1.1-1 П] обґрунтовує відмінності інтерпретацій в історичних джерелах відповідно до їх походження, авторства і мети створення;

[12 ГІО 3.3.2-1 П] визначає ідеологічну спрямованість джерела і оцінює його з погляду забезпечення прав людини і

суспільних інтересів;

[12 ГІО 4.3.1-1 П] оцінює історичні процеси за обраними самостійно критеріями;

[12 ГІО 4.3.2-3] пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства;

[12 ГІО 6.1.1-3 П] обґрунтовує небезпеку для світу поширення антидемократичних ідей та авторитарних урядів.

17.

1

Культурна революція «прекрасної епохи». Українська паралель.

18.

1

Модуль В. Політичний розвиток та державність. Міжнародні відносини – події.

[12 ГІО 1.2.1-1 П] обґрунтовує нелінійність, багатоваріантність історичного розвитку;

[12 ГІО 2.1.1-2 П] характеризує геополітичне становище України та інших держав у минулому і тепер;

[12 ГІО 4.1.3-2] зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи;

[12 ГІО 6.1.1-1 П] оцінює переваги і недоліки демократії;

[12 ГІО 6.1.1-2 П] визначає зв’язок між дотриманням прав людини, демократією, мирним співіснуванням та економічним і соціальним благополуччям в історичній перспективі.

19.

1

Становлення блокової системи. Картографічний практикум: «Дві коаліції Європи 1907 р.» – блокова система та її динаміка.

20.

1

Імперські суперництва: боротьба за колонії, ресурси, ринки. Дискусія: «Чи могло українське питання бути вирішена в рамках “прекрасної епохи” без війни? Що для цього бракувало?».

21.

1

Модуль Г. Економіка й повсякденне життя – людський вимір «прекрасної епохи». Світова економіка «прекрасної епохи» як глобалізація.

[12 ГІО 2.2.1-2 П] порівнює ресурсну базу та історичне значення окремих історикогеографічних регіонів;

[12 ГІО 4.1.2-1 П] порівнює історичні факти і артефакти за самостійно визначеними для цього критеріями;

[12 ГІО 4.3.2-3] пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства;

[12 ГІО 1.3.2-1 П] застосовує поняття «прогрес» для оцінювання змін;

[12 ГІО 1.2.1-3] характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти.

22.

1

Повсякдення «прекрасної епохи» у світовій перспективі. Робота з рекламними плакатами й оголошеннями 1900-х з різних країн – як формувалося споживче суспільство.

РОЗДІЛ 3. Перша світова війна як світова катастрофа (1914–1918)

23.

1

Модуль А. Природний та соціальний простори – структурні передумови тотальної війни. Світова мобілізація 1914 р. як демографічна подія.

[12 ГІО 2.1.1-2 П] характеризує геополітичне становище України та інших держав у минулому і тепер;

[12 ГІО 2.2.1-1] визначає природні і соціальні фактори, що сприяли формуванню історикогеографічних, економічних та етнічних регіонів;

[12 ГІО 1.2.1-3] характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти;

[12 ГІО 5.3.1-1] доводить та ілюструє прикладами цінність інклюзії різних груп і різноманітності в суспільстві;

[12 ГІО 4.1.1-1] систематизує соціальну і історичну інформацію в таблиці, діаграми, графіки.

24.

1

Географічно-структурні передумови «світової» війни.

25.

1

Дослідження структури армій Росії та Австро-Угорщини – скільки українців, поляків, євреїв, чехів, угорців у кожній, і що

це означало

26.

1

Модуль Б. Світ уявлень та ідей. Культура – ідейний фон напередодні й під час війни. Ідейне поле серпня 1914 р.: «ейфорія війни» як масовий феномен.

[12 ГІО 3.2.1-1 П] виявляє стереотипні судження в джерелі, визначає мотиви автора;

[12 ГІО 3.2.1-2 П] визначає способи поширення маніпулятивних, пропагандистських впливів і методи протидії їм;

[12 ГІО 3.3.2-2 П] характеризує засоби впливу інформації на громадську думку і суспільні

настрої;

[12 ГІО 4.3.1-2] реконструює історичну ситуацію на основі зібраних фактів з урахуванням різних інтерпретацій;

[12 ГІО 5.1.1-2] аргументує власну належність і належність інших осіб до української нації.

27.

1

Пропаганда як нова форма ідейної війни 1914–1918.

28.

1

Українська паралель. Критичний аналіз пропагандистських плакатів 5 країн (Німеччина, Британія, Франція, США, Росія) – пошук спільних прийомів. Дослідження агітаційного плакатного мистецтва як нового жанру

29.

1

Модуль В. Політичний розвиток та державність. Міжнародні відносини – події війни. Перебіг війни 1914–1916.

[12 ГІО 1.2.1-1 П] обґрунтовує нелінійність, багатоваріантність історичного розвитку;

[12 ГІО 1.3.2-2 П] розробляє моделі альтернативного історичного розвитку;

[12 ГІО 2.1.1-2 П] характеризує геополітичне становище України та інших держав у минулому і тепер;

[12 ГІО 6.3.2-2] пояснює важливість міжнародної співпраці у відсічі військовій агресії, необхідність обмеження насильства,

30.

1

1917 р. як переломний рік. Завершення війни 1918 р.

31.

1

Модуль Г. Економіка й повсякденне життя – війна в людському повсякденні. Війна як економічний шок глобального масштабу: тотальна мобілізація економіки.

[12 ГІО 1.2.1-3] характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти;

[12 ГІО 4.1.2-1 П] порівнює історичні факти і артефакти за самостійно визначеними для

цього критеріями;

[12 ГІО 4.3.2-3] пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і

культурних чинників у розвитку суспільства;

[12 ГІО 2.2.1-4 П] досліджує моделі відбудови суспільства і економіки після катастроф, воєн;

[12 ГІО 5.3.2-1 П] доводить негативний вплив соціальних упереджень на забезпечення миру, стабільності, прав людини.

32.

1

Повсякдення війни: глобальний досвід окопів, тилу, травми. Українська паралель.

РОЗДІЛ 4. Повоєнний світ: революції, договори, імперії (1917–1923)

33.

1

Модуль А. Природний та соціальний простори – структурні передумови «лавини революцій». Демографічно-соціальна структура світу 1917–1918 як поле революцій.

12 ГІО 2.1.1-2 П] характеризує геополітичне становище України та інших держав у минулому і тепер;

[12 ГІО 2.2.1-1 П] характеризує взаємозв’язки між декларуванням націями та державами своєї ролі у світі та їх геополітичним

положенням;

[12 ГІО 5.3.2-1 П] доводить негативний вплив соціальних упереджень на забезпечення миру, стабільності, прав людини;

[12 ГІО 4.1.1-1 П] реконструює історичну ситуацію (період, явище, процес) на основі історичних джерел та сучасних досліджень;

[12 ГІО 1.2.1-3] характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти.

34.

1

Дослідження феномена «демобілізації» 1918–1920 рр.: понад 60 млн колишніх солдатів повертаються в цивільне життя

35.

1

Нова геополітична мапа Європи як результат краху імперій. Українська паралель. Картографічне дослідження: Європа 1914 vs. Європа 1923 – скільки нових кордонів, скільки

нових держав.

36.

1

Модуль Б. Світ уявлень та ідей. Культура – ідейна матриця революцій. Ідейний арсенал 1917–1921.

[12 ГІО 3.1.1-1 П] обґрунтовує відмінності інтерпретацій в історичних джерелах відповідно до їх походження, авторства і мети створення;

[12 ГІО 4.3.1-1 П] оцінює історичні процеси за обраними самостійно критеріями;

[12 ГІО 4.3.2-2] узагальнює контроверсійні судження і оцінки минулого, сучасних суспільних процесів для формулювання власних висновків та аргументації;

[12 ГІО 5.1.1-1 П] проєктує розвиток власної особистості з огляду на належність до різних

спільнот;

[12 ГІО 6.1.1-1] пояснює механізм демократії в Україні та Європі.

37.

1

Культурний вибух повоєнних років. Українська паралель.

38.

1

Структурна матриця трьох програм 1918 р.: більшовизм Леніна, вільсонізм, «національне самовизначення за Грушевським» – порівняння

39.

1

Модуль В. Політичний розвиток та державність. Міжнародні відносини – події повоєнного світу. Жовтнева революція 1917 р. і громадянська війна в Росії 1918–1922 рр.

[12 ГІО 1.2.1-1 П] обґрунтовує нелінійність, багатоваріантність історичного розвитку;

[12 ГІО 1.3.2-2 П] розробляє моделі альтернативного історичного розвитку;

[12 ГІО 4.1.1-1 П] реконструює історичну ситуацію на основі історичних джерел та сучасних досліджень;

[12 ГІО 5.1.1-3] моделює способи дій, спрямованих на утвердження демократії в Україні, захист національних інтересів та суспільно-державних (національних) цінностей;

[12 ГІО 6.1.1-1 П] оцінює переваги і недоліки демократі

40.

1

Версальсько-Вашингтонська система. Робота з повним текстом Версальського договору 1919 р. – ключові статті, «пункт про воєнні злочини» (ст. 227)

41.

1

Революційна хвиля 1918–1923 рр. в Європі.

42.

1

Нові форми державності в колоніях і на Близькому Сході.

43.

1

Дискусія «Ліга Націй – початок глобального миру чи його провал?» – з аналізом ранніх

успіхів і провалів.

44.

1

Модуль Г. Економіка й повсякденне життя – людський вимір революційного світу.

Економічні наслідки Першої світової й повоєнних договорів.

[12 ГІО 2.2.1-4 П] досліджує моделі відбудови суспільства і економіки після катастроф, воєн;

[12 ГІО 4.1.2-1 П] порівнює історичні факти і артефакти за самостійно визначеними для цього критеріями;

[12 ГІО 4.3.2-3] пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства;

[12 ГІО 1.2.1-3] характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти;

[12 ГІО 5.3.2-1 П] доводить негативний вплив соціальних упереджень на забезпечення миру, стабільності, прав людини.

45.

1

Повсякдення 1917–1923: хаос, надія, травма. Українська паралель.

46.

1

Дослідження «великого голоду» 1921–1923 рр. в Україні – як перша «гуманітарна катастрофа» радянської доби.

РОЗДІЛ 5. Світ 1920-х: стабілізація й нові ідеології

47.

1

Модуль А. Природний та соціальний простори – структури «нормалізації» 1920-х як передумова нестабільності. Нова демографічно-територіальна картина світу 1923–1929 рр.

[12 ГІО 2.1.1-1 П] досліджує етногенез, зміни в розташуванні просторово-історичних об’єктів, зміни територій розселення етнічних спільнот, кордонів державних утворень;

[12 ГІО 2.2.1-4 П] досліджує моделі відбудови суспільства і економіки після катастроф, воєн, епідемій, геноцидів, депопуляцій;

[12 ГІО 5.3.1-1] доводить та ілюструє прикладами цінність інклюзії різних груп і різноманітності в суспільстві;

[12 ГІО 4.1.1-1 П] реконструює історичну ситуацію на основі історичних джерел та сучасних досліджень;

[12 ГІО 1.2.1-3] характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти.

48.

1

Соціальна структура світу 1920-х як поле експериментів. Дослідження феномена «нової жінки» 1920-х в різних культурах: Америка (flapper), Веймар (Neue Frau), Радянська Росія («нова совєцька жінка»).

49.

1

Українська паралель: структура «п’яти Україн» (УСРР, Галичина, Буковина, Закарпаття, Крим) вписана у цей світ як його частина

50.

1

Модуль Б. Світ уявлень та ідей. Культура – ідейний ландшафт 1920-х. Ідеологічна палітра 1920-х.

[12 ГІО 3.1.1-1 П] обґрунтовує відмінності інтерпретацій в історичних джерелах відповідно до їх походження, авторства і мети створення;

[12 ГІО 3.3.2-1 П] визначає ідеологічну спрямованість джерела і оцінює його з погляду забезпечення прав людини і

суспільних інтересів;

[12 ГІО 4.3.1-1 П] оцінює історичні процеси за обраними самостійно критеріями;

[12 ГІО 5.1.1-2] аргументує власну належність і належність інших осіб до української нації;

[12 ГІО 4.3.2-3] пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства.

51.

1

Культурна «золота доба» 1920-х у світовій перспективі.

52.

1

Структурна матриця 5 ідеологій 1920-х (більшовизм / сталінізм, фашизм, лібералізм, інтегральний націоналізм, ранній нацизм) – за

шістьма критеріями

53.

1

Модуль В. Політичний розвиток та державність. Міжнародні відносини – події 1920-х. Становлення СРСР і його українська

специфіка.

[12 ГІО 1.2.1-1 П] обґрунтовує нелінійність, багатоваріантність історичного розвитку;

[12 ГІО 2.1.1-2 П] характеризує геополітичне становище України та інших держав у минулому і тепер;

[12 ГІО 4.1.3-2] зіставляє події, явища і процеси української та світової історії;

визначає їх взаємовпливи;

[12 ГІО 6.1.1-3 П] обґрунтовує небезпеку для світу поширення антидемократичних ідей та авторитарних урядів;

[12 ГІО 5.2.2-2 П] визначає основні політичні, правові, соціокультурні та інші чинники, які впливають на дотримання прав людини і принципів демократії в Україні та світі.

54.

1

Веймарська Німеччина й «золоті двадцяті» в Європі. Американські «ревучі двадцяті».

55.

1

Світ колоній і «Схід»: перші хвилі антиколоніальних рухів.

56.

1

Модуль Г. Економіка й повсякденне життя –людський вимір 1920-х. Світова економіка 1924–1929 рр. як «несправжня стабілізація».

[12 ГІО 2.2.1-3 П] оцінює можливості реалізації геополітичних інтересів держави;

[12 ГІО 4.1.2-1 П] порівнює історичні факти і артефакти за самостійно визначеними для цього критеріями;

[12 ГІО 4.3.2-3] пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства;

[12 ГІО 1.3.2-1 П] застосовує поняття «прогрес» для оцінювання змін;

[12 ГІО 5.3.1-1] доводить та ілюструє прикладами цінність інклюзії різних груп і різноманітності в суспільстві.

57.

1

Повсякдення «золотих двадцятих» у світовій перспективі.

РОЗДІЛ 6. Світ 1930-х: велика депресія і шлях до війни

58.

1

Модуль А. Природний та соціальний простори – структура кризи з 1929 р. як передумова політики 1930-х. Світ на порозі кризи 1929 р.

[12 ГІО 2.2.1-1] визначає природні і соціальні фактори, що сприяли формуванню історико-географічних, економічних та етнічних регіонів, кордонів держав;

[12 ГІО 4.1.1-1 П] реконструює історичну ситуацію на основі історичних джерел та сучасних досліджень;

[12 ГІО 4.1.1-1] систематизує соціальну і історичну інформацію в таблиці, діаграми,

графіки;

[12 ГІО 1.2.1-3] характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти;

[12 ГІО 5.3.1-1] доводить та ілюструє прикладами цінність інклюзії різних груп і різноманітності в суспільстві.

59.

1

Соціальна структура 1930-х як поле масових рухів.

60.

1

Українська паралель: «п’ять Україн» (УРСР, Польща, Чехословаччина / Карпатська Україна, Румунія, Крим) вписано в цю глобальну картину. Порівняльна таблиця стану українських регіонів у глобальному контексті 1930 р.

61.

1

Модуль Б. Світ уявлень та ідей. Культура – ідейне поле 1930-х як ґрунт тоталітаризмів. Ідейна та структурна матриця тоталітаризмів 1930-х.

[12 ГІО 3.2.1-2 П] визначає способи поширення маніпулятивних, пропагандистських впливів і методи протидії їм;

[12 ГІО 3.3.2-1 П] визначає ідеологічну спрямованість джерела і оцінює його з погляду забезпечення прав людини і суспільних інтересів;

[12 ГІО 4.3.1-1 П] оцінює історичні процеси за обраними самостійно критеріями;

[12 ГІО 4.3.2-2] узагальнює контроверсійні судження і оцінки минулого для формулювання власних висновків та аргументації;

[12 ГІО 6.1.1-3 П] обґрунтовує небезпеку для світу поширення антидемократичних ідей та

авторитарних урядів.

62.

1

Відповіді на тоталітаризм.

63.

1

Модуль В. Політичний розвиток та державність. Міжнародні відносини – події 1929–1939. Велика депресія 1929–1933 рр. як

«спусковий гачок» політичних змін.

[12 ГІО 1.2.1-1 П] обґрунтовує нелінійність, багатоваріантність історичного розвитку;

[12 ГІО 5.1.1-3] моделює способи дій, спрямованих на утвердження демократії в Україні, захист національних інтересів;

[12 ГІО 6.1.1-3 П] обґрунтовує небезпеку для світу поширення антидемократичних ідей та авторитарних урядів;

[12 ГІО 6.3.2-1 П] моделює способи дій під час збройних конфліктів із застосуванням міжнародного гуманітарного права;

[12 ГІО 6.3.2-2] пояснює важливість міжнародної співпраці у відсічі військовій агресії, необхідність обмеження насильства, невідворотності покарання за воєнні злочини.

64.

1

Сталінізм у дії: великий терор,

індустріалізація, геноциди. ритичний аналіз Голодомору 1932–1933 рр. у порівнянні з Голодом у Бенгалії 1943 р., Великим стрибком у Китаї – порівняльний геноцид (місток до «Історії України»).

65.

1

Нацизм у дії: від Веймара до війни 1933–1939.

66.

1

Проба війни.

67.

1

Модуль Г. Економіка й повсякденне життя –людський вимір 1930-х. Економіка 1930-х у світовій перспективі: чотири моделі відповіді на кризу. Реконструкція дня середнього жителя 1935 р.: Берлін / Москва / Нью-Йорк / Лондон / Харків – різні «повсякдення».

[12 ГІО 2.2.1-4 П] досліджує моделі відбудови суспільства і економіки після катастроф, воєн,

епідемій, геноцидів, депопуляцій;

[12 ГІО 4.3.2-3] пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства;

[12 ГІО 1.2.1-3] характеризує вплив історичних процесів на людину і спільноти;

[12 ГІО 5.2.2-1 П] моделює ситуації порушення прав і гідності людини та пропонує доцільні національні та міжнародні механізми їх захисту і відновлення;

[12 ГІО 4.1.2-1 П] порівнює історичні факти і артефакти за самостійно визначеними для цього критеріями.

68.

1

Повсякдення 1930-х у світовій перспективі: страх, адаптація, подвійна мораль. Дослідження дитячих організацій 1930-х: Гітлер’югенд, Комсомол, бойскаут – як ідеологія проникала в повсякдення;

УЗАГАЛЬНЕННЯ КУРСУ

69.

1

Світ у «короткому ХХ столітті» до 1939 р. Колективна побудова «карти пам’яті» курсу – 10 найважливіших подій / постатей / процесів 1815–1939 рр.

[12 ГІО 1.2.1-1 П] обґрунтовує нелінійність, багатоваріантність історичного розвитку;

[12 ГІО 1.3.2-2 П] розробляє моделі альтернативного історичного розвитку;

[12 ГІО 4.3.2-3 П] узагальнює результати, формулює висновки і представляє результати дослідження;

[12 ГІО 4.1.3-2] зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи;

[12 ГІО 5.1.1-1 П] проєктує розвиток власної особистості з огляду на належність до різних спільнот;

[12 ГІО 6.1.1-3 П] обґрунтовує небезпеку для світу поширення антидемократичних ідей та авторитарних урядів.

70.

1

Підсумкова дослідницька конференція / захист проєктів.