Урок на тему: "Окупаційний режим у поневолених країнах.Рух Опору".

Урок №31.

Тема: « Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору.»

Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості окупаційного режиму, встановленого нацистською Німеччиною та її союзниками в поневолених країнах Європи; охарактеризувати основні прояви окупаційної політики та форми боротьби населення проти загарбників; розкрити сутність, напрями й значення руху Опору; розвивати вміння аналізувати історичні джерела, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та робити висновки; виховувати почуття патріотизму, повагу до борців проти окупації та неприйняття тоталітаризму й агресії.

Обладнання: Підручник, карта, атлас з історії всесвітньої, мультимедійна презентація, історичні джерела.

Тип уроку: комбінований.

Поняття:  «Рух Опору», «новий порядок, «колабораціонізм», «Остланд», остарбайтери, «концентраційні табори» («концтабір»), «табори смерті», «Голокост», «гетто», «Праведник народів світу», «депортація», «партизанський рух», четніки, УПА, НВАЮ (Народно-визвольна армія Югославії), Армія Крайова, Армія людова, «рейкова війна».

Основні дати та події: 1933 р. – початок зародження політики антисемітизму в Німеччині. 1 вересня 1939 р. – 2 вересня 1945 р.- період Другої світової війни, під час якого діяли окупаційні режими країн Осі (Німеччини, Японії, Італії) та формувався Рух Опору.; червень 1940 р.-поразка та окупація Франції нацистською Німеччиною; початок організації «Вільної Франції» під керівництвом Шарля де Голля; червень 1941 р.-початок нацистської окупації частини території СРСР, запровадження жорсткого окупаційного режиму та концентраційних таборів.; 29-30 вересня 1941 р. – трагедія Бабиного яру; 1941–1942 рр.- поширення японського «нового порядку» в країнах Східної та Південно-Східної Азії, активізація місцевого руху проти окупантів.; травень 1942 р.- замах чехословацьких партизанів у Празі на одного з лідерів Третього Рейху Рейнгарда Гейдріха (операція «Антропоїд»), що показав силу Руху Опору.; 1943–1944 рр.-Об'єднання сил Опору в багатьох європейських країнах (наприклад, у СРСР-  партизанська боротьба УПА(як проти нациського так і проти радянського режиму), у Польщі — Армія Крайова, у Югославії — Народно-визвольна армія) та підготовка до національних визвольних повстань.(«Варшавське повстання»1944 р., повстання у Чехословаччині 29 серпня-28 жовтня 1944р. та ін.).; 27.01.1945 р.  – звільнення  від нацистів концтабору смерті Аушвіц-Біркенау солдатами Першого Українського фронту.

Історичні постаті: Альфред Розенберг, Шарль де Голль, Жан Мулен, Йосип Броз Тіто, Драголюб Михайлович, Юліус Фучик, Роман Шухевич, Софі Шолль та Ганс Шолль.

Очікувані результати: учні зможуть називати хронологічні межі розгортання Руху Опору в різних регіонах Європи та світу; характеризувати  сутність нацистського «нового порядку»; визначати його основні риси та окреслювати і аналізувати чинники які найбільше впливали на розвиток руху Опору в європейських країнах; знатимуть факти про масштаби нацистських злочинів, діяльність таборів смерті (Аушвіц, Треблінка тощо) та географію антифашистського підпілля; локалізувати на карті основні райони дій партизанських з'єднань, місця найбільших збройних повстань (наприклад, Варшавське повстання) та розташування найбільших концтаборів; аналізувати та критично оцінювати історичні джерела (свідчення очевидців, фотодокументи, німецькі накази) щодо окупаційної політики; порівнювати форми та методи Руху Опору (партизанська війна, саботаж, розвідка, збройні повстання) у різних країнах (наприклад, у Франції, Югославії, Польщі), показувати життя людей за нацистської окупації, пояснювати причини, що спонукали людей до колабораціонізму або, навпаки, до активної участі в Русі Опору; порівнювати окупаційну політику нацистської Німеччини та мілітаристської Японії, вказувати на наслідки «політики агресії»; робити висновки про важливість захисту прав людини, демократії та неприпустимість будь-яких форм тоталітаризму й ксенофобії у сучасному світі.

Хід уроку.

І. Організаційний момент (2–3 хв)

• Привітання учнів.
• Перевірка присутніх та готовності до заняття.

ІІ. Перевірка домашнього завдання (5–7 хв)

• Фронтальне опитування за питаннями параграфа домашнього завдання.
• Робота з історичними поняттями («історичний словничок») або хронологічною картою (створюємо матеріал на платформі на Canva або StoryMap JS для прив'язки подій до мапи.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3–4 хв)

Постановка проблемного запитання до уроку: «Які чинники найбільше впливали на розвиток руху Опору в європейських країнах?»

Оголошення теми: «Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору».

Епіграф уроку: «Творити новий порядок на крові та терорі — це підписувати вирок власній імперії».

IV. Вивчення нового матеріалу (20–22 хв)

План вивчення нового матеріалу

1.Нацистський «новий порядок» у Європі. Окупаційна політика Японії.

2. Голокост.

3.Рух Опору.

Учитель пояснює, що окупація значних територій у Європі, Азії та Африці супроводжувалася  встановленням «нового порядку». Він базувався на нещадному терорі та пограбуванні. Окуповані території з політичного ракурсу були поділені на два табори: одні країни співпрацювали з окупаційною владою, створюючи колабораціоністичні уряди (наприклад в Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах, Франції), інші ж  відмовились від співпраці, в результаті чого були ліквідовані в плані суверенітету(Австрія, Чехословаччина, Польща, Югославія, Люксембург, Греція). На окуповані території планувалося переселити близько 10 млн. німців, а місцеве населення перетворити на рабів або знищити. Окупаційна влада, з метою утвердження свого панування, активно використовувала нацьковування одних націй на інші й фізичні знищення. Повній ліквідації підлягали єврейське населення та представники ромської громади……Так розпочався Голокост. Важливо акцентувати, що політику антисемітизму сповідувалась нацистами одразу після приходу їх до влади ще у 1933 році…З метою звільнення від нацистського та японського терору населення почало проводити активну партизанську боротьбу, завдяки яким було суттєво послаблено міць Третього Рейху та Японії, що в майбутньому призвело до їхньої поразки у Другій світовій війні.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

• Розповідь учителя з елементами бесіди.
• Робота з текстом підручника або історичним документом у групах. Вправа «Чиста дошка». Прочитати  текст підручника О.В.Гісема, О.О.Мартинюка на ст.148-149 і відповісти на запитання, що містяться на дошці. Якщо відповідь на запитання знайдена, воно витирається. Так учні відповідають на запитання, поки дошка не стане чистою.

1.Що таке «Рух Опору» і які його риси?

2. Хто очолював «Рух Опору» у Франції, Югославії, СРСР, Польщі, Словаччині тощо.

3. Що таке «рейкова війна».

4. Які держави азійського континенту розгорнули потужну партизанську боротьбу проти Японії.

     Робота з картою. За допомогою карти простежте перебіг воєнних дій партизанської боротьби у Європі та Азії і позначте найбільші центри «Руху Опору». Позначте на контурних картах місця локації найбільших концентраційних таборів та «таборів смерті».(наприклад Аушвіц-Біркенау (Освенцім), Бухенвальд, Дахау, Майданек, та інші. Всього біля 30.)»

V. Узагальнення та систематизація знань (5–7 хв)

• Відповіді на проблемне запитання, поставлене на початку уроку.

Творче завдання. Напишіть есе-роздум (5-7 речень) на тему: « Роль руху Опору в боротьбі проти нацистської та японської окупації.»

VI. Підсумки уроку та рефлексія (2–3 хв)

• Оцінювання роботи учнів, виставлення оцінок.
• Метод «Мікрофон»: що нового дізналися, що найбільше зацікавило.

VII. Домашнє завдання (2 хв)

• Опрацювати параграф 31. Здійсніть аналіз даного твердження (у письмовій формі) «Сучасна фахова думка істориків розглядає рух опору у Європі як багатовимірний, політично неоднорідний і глибоко фрагментований феномен, який не мав єдиного центру управління та спільної ідеології. Науковці давно відійшли від радянських та ранніх західноєвропейських міфів про «монолітну антифашистську єдність», натомість акцентують на внутрішніх конфліктах, регіональних відмінностях та цивільних аспектах спротиву. Чи погоджуєтесь ви, чи спростовуєте її?. Свої твердження обгрунтуйте.