|
№
|
Дата
|
К-сть год.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
1.
|
|
1
|
Вступ. Повторення вивченого матеріалу за курс всесвітньої історії 9-го класу.
|
Знати:
– основні етапи розвитку суспільства другої половини ХVІІІ ст. – початку ХХ ст.;
– характерні ознаки «короткого» ХХ століття;;
– алгоритми опрацювання зображувальних (візуальних) джерел.;
Розуміти:
– зміст понять: «геополітика», «світова війна», «імперіалізм», «імперія», «націоналізм», «національна держава», «національна революція», «нація»;
Уміти:
– показати на історичній карті держави-метрополії та їхні залежні території;
– визначити основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;
– здобувати та зіставляти інформацію, використовуючи матеріали підручників та різні типи історичних джерел.
|
|
2.
|
|
1
|
Світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку.
|
|
|
|
|
Розділ 1. Передумови Першої світової війни. Війна та революції.
|
|
3.
|
|
1
|
Початок «Великої війни». Стратегічні плани
ворогуючих сторін, їхні наміри щодо України.
|
Знати:
– хронологічні межі Першої світової війни:
– дати революції в Російській імперії, вступу у війну Сполучених Штатів Америки (США), приходу до влади більшовиків, розпаду Австро-Угорської імперії, повалення монархічного ладу в Німеччині, Болгарії, Туреччині, Комп’єнського
перемир’я.
Розуміти:
– поняття: «геноцид», «геополітика», «геополітичні інтереси», «ксенофобія», «Перша світова війна», «позиційна війна», «система озброєного миру»;
– вплив економічних і політичних процесів на хід війни;
– наслідки вступу у війну США та виходу з війни Росії;
– передумови розпаду континентальних імперій і
створення національних держав.
Уміти:
– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, революційних подій у Європі;
– показати на карті зони геополітичних зазіхань держав – Антанти та Троїстого (Четверного) союзу; місця основних битв Першої світової війни;
– визначити передумови Першої світової війни; революцій у Європі, причини і наслідки приходу до влади в Росії більшовиків;
– визначити особливості повсякденного життя під час війни, статус жінки в суспільстві в період війни;
– узагальнити основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у країнах Європи.
|
|
4.
|
|
1
|
Фронти війни та характеристика основних
воєнних кампаній.
|
|
5.
|
|
1
|
Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на
фронті й у тилу.
|
|
6.
|
|
1
|
Практичне заняття. Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.
|
|
7.
|
|
1
|
Російська революція 1917 р. та її вплив на перебіг
війни. Брестський мирний договір Російської
Соціалістичної Федеративної Радянської/Совєтської
Республіки (РСФРР/РСФСР) з державами Четверного
союзу, визнання Української Народної Республіки (УНР). Поразка Німеччини та її союзників. Розпад імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.
|
|
8.
|
|
1
|
Урок узагальнення теми.
|
|
9.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
|
|
|
|
Розділ 2. Облаштування повоєнного світу.
|
|
10.
|
|
1
|
«14 пунктів» Вудро Вілсона. Паризька мирна конференція. «Українське питання» на Паризькій
конференції.
|
Знати:
– час роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, укладення мирних договорів за підсумками Паризької конференції, підписання пакту Бріана-Келлога;
– статус українських земель відповідно до рішень Паризької мирної конференції.
Розуміти:
– поняття: «демілітаризована зона», «контрибуція», «репарація», «санітарний
кордон», «система колективної безпеки»;
– вплив «14 пунктів» Вудро Вілсона на встановлення повоєнного світового устрою;
– суперечності Версальсько-Вашингтонської системи; цілі та організацію діяльності Ліги Націй;
– причини ревізії повоєнних міждержавних угод.
Уміти:
– встановити хронологічну послідовність підписання угод, що стали основою Версальсько-Вашингтонської системи;
– схарактеризувати (з використанням історичної карти) територіальні зміни, зафіксовані в текстах мирних договорів із Німеччиною та її союзниками;
– дати оцінку рішенням Паризької та Вашингтонської конференцій із позицій інтересів «великих» і «малих» держав;
– визначити джерела нестабільності в Європі;
– висловлювати обґрунтовані судження щодо вжитих державами Антанти та Лігою Націй заходів із підтримання стабільності в Європі.
|
|
11.
|
|
1
|
Версальський договір. Створення Ліги
Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини.
|
|
12.
|
|
1
|
Вашингтонська конференція. Завершення
формування Версальсько-Вашингтонської системи, її
суперечності.
|
|
13.
|
|
1
|
Джерела нестабільності міждержавних відносин.
|
|
14.
|
|
1
|
Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.
|
|
15.
|
|
1
|
Практичне заняття. Вогнища напруги в міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.
|
|
16.
|
|
1
|
Урок узагальнення теми.
|
|
17.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
|
|
|
|
Розділ 3. Провідні держави світу в міжвоєнний період.
|
|
17.
|
|
1
|
Сполучені Штати Америки. Зростання ролі США на
міжнародній арені. Доба «проспериті». Велика
депресія.
|
Знати:
– хронологічні межі доби «проспериті», Великої депресії, «Нового курсу», діяльності урядів Народного фронту у Франції, реформування Британської імперії, існування Веймарської республіки, Громадянської війни в Іспанії;
– дати Листопадової революції в Німеччині, приходу до влади фашистів в Італії, нацистів у Німеччині, утвердження комуністичного тоталітаризму (сталінізму) в СРСР/СССР.
Розуміти:
– поняття: «авторитаризм», «авторитарна модель модернізації», «антисемітизм», «державне регулювання економіки», «комуністичний режим», «коренізація», «корпоративна держава», «нацизм (націонал-соціалізм)», «нова економічна політика (неп)», «проспериті», «світова фондова біржа», «тоталітаризм», «фашизм»;
– характер економічного зростання у світі 1920-х рр.;
- причини та характер зближення Веймарської Німеччини та СРСР
– «Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта як вимушений перехід до державного регулювання ринкової економіки;
– імперський характер політичного режиму СРСР/СССР;
– цілі та методи політики «великого стрибка» в СРСР/СССР;
– сутність протистояння між тоталітарними режимами та демократичними рухами як визначальну особливість історичного процесу в міжвоєнний період;
– світоглядне наповнення тоталітарних ідеологій, їхню спрямованість проти інтересів людини і засад людяності.
Уміти:
– встановити хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із економічною стабільністю та світовою кризою у провідних країнах міжвоєнного світу, боротьбою за збереження демократичного устрою і становленням тоталітарних режимів у СРСР/СССР, Італії та Німеччині;
– виявити (з використанням історичної карти та інших джерел) зміни в геополітичній ситуації в Європі у зв’язку з утвердженням тоталітарних режимів;
– схарактеризувати добу «проспериті» в США,
реформування Британської імперії, діяльність Народного фронту у Франції, Веймарську республіку і нацистський режим у Німеччині, фашистський режим в Італії, нову економічну політику та політику «великого стрибка» в СРСР/СССР;
– порівняти стратегії подолання світової економічної кризи, обрані урядами США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії; комуністичний, фашистський та нацистський тоталітарні режими;
– встановити передумови, механізми та наслідки утвердження тоталітарних режимів в Італії та Німеччині;
– визначити особливості імперського устрою СРСР/СССР;
– висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Адольфа Гітлера, Беніто Муссоліні, Джеймса Макдональда, Едуарда Даладьє, Йосифа Сталіна, Франкліна Рузвельта.
|
|
18.
|
|
1
|
«Новий курс» Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки.
|
|
19.
|
|
1
|
Велика Британія. Особливості розвитку
Великої Британії в 1920–1930-ті рр.
|
|
20.
|
|
1
|
Спроби реформування Британської імперії.
|
|
21.
|
|
1
|
Франція. Політичний та соціально-економічний
розвиток Франції в 1920–1930-х рр. Народний фронт і
його уряди.
|
|
22.
|
|
1
|
Практичне заняття. Європа: політика економії та протекціонізму, впровадження державного контролю над економікою.
|
|
23.
|
|
1
|
Італія. Становище Італії після Першої світової війни.
Корпоративна держава: ідея та реальність. Встановлення фашистського режиму.
|
|
24.
|
|
1
|
Німеччина. Листопадова революція та становлення
Веймарської республіки. Повоєнне зближення
Веймарської Німеччини та СРСР.
|
|
25.
|
|
1
|
Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів.
|
|
26.
|
|
1
|
Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна
сутність нацизму.
|
|
‘27.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
28.
|
|
1
|
Союз Радянських/Совєтських Соціалістичних
Республік (Радянський/Совєтський Союз, СРСР/СССР) як держава імперського типу. Військово-
промислова модернізація.
|
|
29.
|
|
1
|
Ознаки та прояви тоталітарного режиму в СРСР/СССР.
|
|
30.
|
|
1
|
Практичне заняття. Комуністичний тоталітаризм: світоглядне наповнення і спрямованість.
|
|
31.
|
|
1
|
Виклики міжвоєнного часу. Європа від економічної
стабільності до світової кризи. Запровадження
державного регулювання соціально-економічних
процесів.
|
|
32.
|
|
1
|
Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр.
|
|
33.
|
|
1
|
Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом.
|
|
34.
|
|
1
|
Радикалізація політичного життя.
|
|
35.
|
|
1
|
Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного
життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм,
інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.
|
|
36.
|
|
1
|
Практичне заняття. Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.
|
|
37.
|
|
1
|
Урок узагальнення теми.
|
|
38.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
|
|
|
Розділ 4. Держави Центрально-Східної Європи
|
|
39.
|
|
1
|
Відновлення польської державності. Становлення
Другої Речі Посполитої.
|
Знати:
– час утворення нових держав у Центрально-Східній Європі, формування авторитарних режимів у регіоні, утворення Югославії;
– перебіг економічних, політичних і культурних процесів у країнах Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період.
Розуміти:
– поняття: «королівська диктатура», «примусова асиміляція», «санація», «сепаратистський рух»;
– особливості політики Польщі в Галичині й на Волині та причини наростання напруги між українцями і поляками внаслідок пацифікації, осадництва та полонізації;
– труднощі становлення нових незалежних держав у Центрально-Східній Європі;
– особливості авторитарних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;
– сутність національних проблем у центрально-східноєвропейському регіоні.
Уміти:
– синхронізувати процеси та події в країнах Центрально-Східної Європи;
– схарактеризувати геополітичне становище Центрально-Східної Європи в міжвоєнний період;
– встановити передумови становлення авторитаризму в країнах Центрально-Східної
Європи;
– порівняти розвиток країн регіону в міжвоєнний період;
– висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Томаша Масарика, Юзефа Пілсудського.
|
|
40.
|
|
1
|
Переворот 1926 р. в Польщі. Режим “санації”.
|
|
41.
|
|
1
|
Чехословацька республіка.
|
|
42.
|
|
1
|
Угорська революція. Режим Міклоша Горті.
|
|
43.
|
|
1
|
Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура.
Режим Йона Антонеску.
|
|
44.
|
|
1
|
Практичне заняття. Центрально-Східна Європа: вибір між демократією й авторитаризмом.
|
|
45.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
46.
|
|
1
|
Болгарія в міжвоєнний період. Політична
нестабільність держави. Встановлення королівської
диктатури.
|
|
47.
|
|
1
|
Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.
|
|
48.
|
|
1
|
Проголошення Югославії.
|
|
49.
|
|
1
|
Навчальний проект. Українська еміграція в Центрально-Східній Європі: політична діяльність і культурне життя.
|
|
50.
|
|
1
|
Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.
|
|
51.
|
|
1
|
Практичне заняття. Міжнаціональні відносини у державах Центрально-Східної Європи.
|
|
52.
|
|
1
|
Урок узагальнення теми.
|
|
53.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
|
|
|
Розділ 5. Держави Азії та Латинської Америки.
|
|
54.
|
|
1
|
Японія. Мілітаризація економіки, державних
інституцій та суспільної свідомості населення.
|
Знати:
– час національних революцій в Китаї і Туреччині;
– тенденції економічного та суспільного розвитку країн Азії та Латинської Америки.
Розуміти:
– поняття: «гандизм», «етатизм», «латифундія», «сіонізм», «хунта»;
– вплив суперечностей Версальсько-Вашингтонської системи на розвиток країн Азії й міжвоєнний період;
– витоки та сутність Близькосхідної проблеми.
Уміти:
– синхронізувати події економічного та суспільного життя Японії, Китаю, Індії, мусульманських держав та країн Латинської Америки;
– виявити (за допомогою карти) геополітичні інтереси Японії в міжвоєнний період;
– визначити особливості модернізаційних процесів у країнах Азії та Латинської Америки, антиколоніального руху в Індії та національного руху в Китаї; характерні риси, причини та наслідки мілітаризації Японії;
– проаналізувати економічне та суспільне життя населення в країнах Азії та Латинської Америки з позицій протистояння демократії та авторитаризму;
– висловлювати аргументовані судження про громадсько-політичну діяльність Кемаля Ататюрка, Махатми Ганді, Чан Кайші.
|
|
55.
|
|
1
|
Зовнішня експансіоністська політика Японії.
|
|
56.
|
|
1
|
Китай. Національна революція та боротьба за
владу між Комуністичною партією Китаю (КПК) і
Гомінданом.
|
|
57.
|
|
1
|
Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби.
|
|
58.
|
|
1
|
Навчальний проект. Філософія ненасильства у визвольних рухах ХХ ст. (досвід Махатми Ганді в
діяльності Мартіна Лютера Кінга).
|
|
59.
|
|
1
|
Історичне есе. Визвольні рухи першої половини ХХ ст. Пере вибором: радикалізм чи ненасильницький опір.
|
|
60
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
61.
|
|
1
|
Країни Передньої Азії. Розпад Османської імперії
|
|
62.
|
|
1
|
Модернізація Туреччини та Ірану.
|
|
63.
|
|
1
|
Основні аспекти Близькосхідної проблеми.
|
|
64.
|
|
1
|
Історичне есе. Портрет національного лідера на тлі епохи: Кемаль Ататюрк, Махатма Ганді, Сунь Ятсен, Чан Кайші (на вибір учительки/учителя або учениці/учня).
|
|
65.
|
|
1
|
Латинська Америка: протиборство
демократичних сил і диктаторських режимів.
|
|
66.
|
|
1
|
Практичне заняття. Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.
|
|
67.
|
|
1
|
Урок узагальнення теми.
|
|
68.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
|
|
|
|
Розділ 6. Передумови Другої світової війни.
|
|
69.
|
|
1
|
Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської
системи міжнародних договорів. Утворення вогнищ
війни на Далекому Сході, Африці та Європі.
|
Знати:
– час утворення «Вісі», Мюнхенської угоди, англо-франко-радянських/совєтських переговорів у Москві, дату укладення пакту Молотова-Ріббентропа.
Розуміти:
– поняття: «аншлюс», «Вісь», «Мюнхен», «політика “умиротворення”», «Судетська
проблема»;
– причини кризи Версальсько-Вашингтонської системи;
– зумовленість зовнішньополітичних пріоритетів провідних країн світу суперечностями Версальсько-Вашингтонської системи;
– причини та наслідки провалу проекту системи колективної безпеки (Східного пакту), англо-франко-радянських/совєтських переговорів у Москві;
– наслідки порушення міжнародного права під приводом «захисту співвітчизників в країнах Європи;
– сутність політики «умиротворення» та її роль у наближенні Другої світової війни;
– співвідповідальність СРСР/СССР за розпалювання Другої світової війни.
Уміти:
– визначити (за допомогою історичної карти) вогнища війни на Далекому Сході, в Африці та Європі, сфери впливу Німеччини та СРСР/СССР за таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа;
– визначити причини та наслідки політики «умиротворення», радянсько/совєтсько-
німецького зближення й укладення пакту Молотова-Ріббентропа;
– схарактеризувати діяльність Ліги Націй в умовах загострення міжнародних відносин 1930-х рр.;
– порівняти передумови Першої та Другої світових воєн;
– оцінити політичну позицію та діяльність європейських лідерів в умовах назрівання війни.
|
|
70.
|
|
1
|
Вісь «Берлін–Рим–Токіо». Нарощення озброєнь.
|
|
71.
|
|
1
|
Політика «умиротворення» агресора. Задоволення
територіальних претензій Німеччини: «аншлюс»
Австрії та Мюнхенська угода. Антикомінтернівський пакт.
|
|
72.
|
|
1
|
Економічне, політичне та воєнне співробітництво між
радянським/совєтським та нацистським режимами у
1933–1941 рр. Підготовка СРСР/СССР до військового
вторгнення в Європу.
|
|
73.
|
|
1
|
Англо-франко-радянські/совєтські переговори 1939 р.
|
|
74.
|
|
1
|
Практичне заняття. Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел.
|
|
75.
|
|
1
|
Радянсько/совєтсько-німецький пакт про ненапад
(пакт Молотова-Ріббентропа) та його наслідки для світу.
|
|
76.
|
|
1
|
Практичне заняття. Імперська політика Радянського/Совєтського Союзу.
|
|
77.
|
|
1
|
Навчальний проект. «Українське питання» в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни
|
|
78.
|
|
1
|
Урок узагальнення теми.
|
|
79.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
|
|
|
|
Розділ 7. Друга світова війна.
|
|
80.
|
|
1
|
Причини, характер, періодизація Другої світової
війни. Характеристика періодів війни.
|
Знати:
– хронологічні межі Другої світової війни та німецько-радянської війни;
– дати ключових битв/воєнних операцій Другої світової війни, Нюрнберзького і Токійського судових процесів, утворення Організації Об’єднаних Націй
(ООН);
– рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями.
Розуміти:
– поняття: «антигітлерівська коаліція», «Велика трійка», «Голокост», «дивна війна», «другий фронт», «колабораціонізм», «лендліз», «нацистський “новий порядок”», «рух Опору»;
– характер, періодизацію, головні події, політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни;
– особливості окупаційного режиму та руху Опору на окупованих територіях;
– внесок держав-учасниць антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над нацистською Німеччиною і її союзниками, створення ООН.
Уміти:
– визначити (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, місця основних битв, зміни державних кордонів у Європі, передбачені домовленостями у межах «Великої трійки»;
– схарактеризувати течії в русі Опору, стратегії виживання за умов окупаційних режимів;
– визначити передумови і наслідки Голокосту; виклики, перед якими опинилося людство в умовах Другої світової війни;
– обґрунтувати свої судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни;
– оцінити роль провідних представників світової політичної та військової еліти: Вінстона Черчіля, Дуайта Ейзенгауера, Йосифа Сталіна, Франкліна Рузвельта та ін. у ключових подіях Другої світової війни.
|
|
81.
|
|
1
|
Театри воєнних дій.
|
|
82.
|
|
1
|
Дипломатія часів війни. Утворення
антигітлерівської коаліції, її значення.
|
|
83.
|
|
1
|
Особливості окупаційного режиму,
колабораціонізм, рух Опору, стратегії виживання.
|
|
84.
|
|
1
|
Практичне заняття. Примусова праця у Третьому Райху. Трагедія в’язнів нацистських концтаборів.
|
|
85.
|
|
1
|
Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу.
|
|
86.
|
|
1
|
Навчальний проект. Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності.
|
|
87.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
88.
|
|
1
|
Капітуляція нацистської Німеччини та її союзників.
|
|
89.
|
|
1
|
Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі.
|
|
90.
|
|
1
|
Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними
злочинцями.
|
|
91.
|
|
1
|
Навчальний проект. Друга світова в об’єктиві кінокамери (в рядках літературних творів).
|
|
92.
|
|
1
|
Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.
|
|
|
93.
|
|
1
|
Історичне есе. «Стратегії виживання та моральний вибір у війні (досвід історичних та/або літературних героїв)».
|
|
94.
|
|
1
|
Урок узагальнення теми.
|
|
95.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
|
|
|
|
Розділ 8. Повсякденне життя та культура в першій половині ХХ ст.
|
|
96.
|
|
1
|
Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на
повсякденне життя людей.
|
Знати:
– провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду,
– мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму.
Розуміти:
– поняття: «авангардизм», «втрачене покоління», «джаз», «масова культура», «модерн», «мюзикл», «олімпійський рух»;
– передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;
– вплив кінематографу на розвиток культури.
Уміти:
– схарактеризувати зміни в повсякденному житті населення в першій половині ХХ ст.;
– визначати тенденції в розвитку культури;
– розповідати про досягнення науки і техніки періоду, пояснювати їхній вплив на повсякденне життя людей;
– висловлювати аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Альберта Ейнштейна, Сальвадора Далі, Чарлі Чапліна
|
|
97.
|
|
1
|
Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період.
|
|
98.
|
|
1
|
Суспільно значущі здобутки науки та мистецтва.
|
|
99.
|
|
1
|
Практичне заняття. «У передчутті війни...» (літературно-мистецька композиція з творів на антивоєнну тематику)
|
|
100.
|
|
1
|
Розвиток кінематографу.
|
|
101.
|
|
1
|
Олімпійський рух.
|
|
102.
|
|
1
|
Практичне заняття. Кіно: хитання між масовою культурою і мистецтвом (фестиваль кінотрейлерів).
|
|
103.
|
|
1
|
Урок узагальнення теми.
|
|
104.
|
|
1
|
Тематичний контроль.
|
|
105.
|
|
1
|
Урок узагальнення вивченого курсу історії України
|
