Календарне планування Всесвітня історія 11 клас Профільний рівень

Про матеріал

В цьому році (2022) немає оновленої програми для профільного рівня, тому я вирішила самостійно зробити та надати вчителям можливість використовувати програму та моє календарне планування до неї.

Перегляд файлу

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

Всесвітня історія

10 - 11 класи

Профільний рівень

Суспільно-гуманітарний напрям,

історичний профіль

Пояснювальна записка

Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Програма базується на укладеній програмі 2012 року (профільний рівень), включає оновлення матеріалу 2017 року, доопрацювання 2018р. та зміни й доповнення 2022р.

Навчання історії у старшій школі спрямоване на реалізацію мети повної загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів/учениць, формуванні в них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник/випускниця старшої школи – це патріот/патріотка України, який/яка: знає історію своєї держави; є носієм української мови, культури, національних традицій і духовних цінностей; виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті; має бажання і здатність реалізовувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства; бережно ставиться до природи; дотримується здорового способу життя.

Мета історичної освіти в старшій школі – сприяти формуванню в учнів/учениць національно-культурної ідентичності, патріотичного світогляду, активної соціальної та громадянської позиції, почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

Ця мета має конкретизуватися в комплексі завдань, серед яких пріоритетними є:

– поглиблення інтересу до історії як сфери знань і навчального предмета, розвиток мисленнєвих здібностей та умінь, необхідних для розуміння сучасних викликів;

– набуття системних знаннь про факти, події, явища, тенденції в Україні та світі ХХ–ХХІ ст. з позицій: цінності життя людини, досвіду українського державотворення, утвердження єдності й соборності Українського народу, значення європейських культурних і правових традицій для суспільних процесів в Україні, зміцнення національних інтересів і суверенітету, цілісності та непорушності кордонів Української держави в контексті світового історичного процесу;

введення нових понять, оновлений розгляд статусу України у складі СРСР; визначення

імперськості СРСР після його розпаду новими країнами , що набули незалежний статус; сучасна війна рф проти України та її наслідки;

– розвиток історичного, критичного та творчого мислення, здатності розуміти загальний хід історичного процесу, проблеми, що стоять перед країною та світом;

– спонукати до усвідомлення національного інтересу, необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності своєї держави в умовах реальних військово-політичних, інформаційних та інших викликів;

– долучення до духовних і культурних надбань і цінностей, історико-культурних традицій українського й інших народів;

формування в учнівства української історичної пам’яті, патріотизму та розуміння

єдності України та українського народу з Європою та європейськими демократичними цінностями;

– сприяння формуванню політичної та правової культури, громадянської самосвідомості, пошани до державної символіки України в гармонійному поєднанні із національними та загальнолюдськими цінностями.

Структура програми й організація навчання учнів/учениць. Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за розділами очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць і змісту навчального матеріалу з історії України та всесвітньої історії як основи для досягнення цих результатів. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці зорієнтовані на формування предметних і ключових компетентностей і викладені через знання й уміння, які відповідають знаннєвому, смисловому й діяльнісному компонентам. Інтегровані, міжпредметні та предметні змістові лінії співвідносяться з ключовими та предметними компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня/учениці, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Цей курс історії для 10–11 класів складається з двох окремих предметів – “Історія України” та “Всесвітня історія. Рекомендовану послідовність вивчення історії України та всесвітньої історії за розділами наведено в таблиці наприкінці пояснювальної записки.

Зміст історичного матеріалу базується на таких пріоритетах: усталена періодизація новітньої історії; національна спрямованість, принципи історичної пам’яті, хронологічної послідовності, науковості, логічності, гуманізації, проблемного викладання, національної спрямованості, полікультурності; органічне й оптимальне дотримання пропорцій між політичною, соціально-економічною та культурною складовими історичного процесу; загальнонаціональною історією, регіоналістикою й історичним краєзнавством; виокремлення побутової історії та особливостей трансформації рівня життя населення відповідно до подій, що відбувалися в Україні та світі та відбуваються з урахуванням подій сьогодення, які стосуються сучасної війни рф проти України.

До кожного розділу подано теми, які можуть бути розкриті на практичних заняттях/ під час виконання навчальних проектів/ при написанні есе. Учитель/учителька на власний розсуд можуть обирати/змінювати/корегувати/доповнювати теми, а також досліджувати їх у різний спосіб, залежно від умов організації навчального процесу, пізнавальних можливостей школярів, класу й індивідуального підходу вчителя до викладання. Рекомендовані переліки практичних занять та проєктів спрямовані на розвиток творчо-пошукових умінь і навичок. Контраверсійність пропонованих тем відповідає віковим особливостям учнів/учениць старшої школи й орієнтована на формування розуміння зв'язку між вивченим матеріалом і сучасністю.

Структура сучасного уроку історії не має жорсткої регламентації, враховуючи сучасні обставини військового стану. За потреби вчитель організує дистанційне та змішане навчання. Вчитель /вчителька самостійно визначає тип уроку та відповідні методично обґрунтовані етапи його проведення. Веде пошук і запроваджує нові форми навчання, застосовує сучасні педагогічні технології. Вони мають на меті розв’язання проблем, пов’язаних з колективним способом організації навчання та індивідуальним характером його сприйняття, необхідністю засвоєння значного обсягу матеріалу протягом уроку. Зроблено акцент на фасілітаторську функцію вчителя/вчительки, який допомагає у самостійному опануванні учнями матеріалу, проведенні дослідницької діяльності, опрацюванні історичних джерел, аналітичної діяльності та інше.

У програмі надається розподіл навчальних годин за розділами, який може змінюватися на розсуд вчителя/вчительки. В межах загальної річної кількості годин учитель/учителька може самостійно визначати час для роботи над кожним розділом програми, але не порушуючи при тому повноти завдань, визначених як результати і зміст навчально-пізнавальної діяльності.

Організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць за цією програмою вчитель/вчителька відображає у власному календарно-тематичному плані або в робочій програмі, які затверджує керівник навчального закладу. Робочу програму вчитель укладає з метою розроблення в межах навчальної програми власного алгоритму роботи з учнями, акцентування на певних навчальних цілях, змістових елементах, розширення кола історичних діячів, зміни послідовності вивчення матеріалу в межах розділів, доповнення матеріалу з історії рідного краю і тематикою практичних занять, навчальних проектів та есе.

Надане календарне планування розраховано на 105 годин (3 години на тиждень) з історії України та Всесвітньої історії для 10-11 класів.

Всесвітня історія 11 клас (105 годин)

У результаті пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть

Зміст навчально- пізнавальної програми

Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

Знати:

час створення ООН, МОП, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світового банку, ВООЗ; поділу Німеччини; утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД).

Розуміти:

зміст понять: конфронтація, біполярний (двополюсний) світ, Холодна війна, соціалістичний табір, доктрина;
характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;
мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН;
вплив “плану Маршалла” на відбудову повоєнної Європи і формування “двополюсного світу”;
значення “Загальної декларації прав людини” (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.

Уміти:

встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням “двополюсного світу”;
використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;
встановити причини і спрогнозувати можливі наслідки розв’язування Холодної війни;
застосовувати , тлумачити та співвідносити нові поняття і терміни за темою.

Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.

Організація Об’єднаних Націй, Україна – співзасновниця ООН.

Спеціалізовані організації під егідою ООН. «Загальна декларація прав людини» (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.).

Включення ЦентральноСхідної Європи до сфери впливу радянської/совєтської імперії.

Початок «холодної війни». Меморандум Джорджа Кеннана і промова Вінстона Черчіля у Фултоні. Доктрина Гаррі Трумена і «план Маршалла». Поділ Німеччини.

Організація Північноатлантичного договору (Північноатлантичний альянс, Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. НАТО) та Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу.

Корейська війна 1950-1953 рр. та Карибська криза 1962 р. і загроза ядерної катастрофи. Спроби подолання міжнародних криз.

Орієнтовна тема для практичного заняття:

Нюрнберзський та Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Орієнтовна тема для навчального проєкту:

Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади діяльності.

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Економіка. Розділ: Національна економіка і роль уряду у її функціонуванні. Тема: Роль уряду у регулюванні національної економіки. (Учень/учениця розуміє об’єктивні причини урядового регулювання ринкової економіки, характеризує зв’язок ефективності та справедливості, пояснює невдачі (обмеження) ринку і уряду та роль уряду як власника, виробника і споживача з використанням схеми загального економічного кругообігу).

Урок узагальнення та тематичного контролю за розділом 1 «ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ»

Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

Знати:

час рейганоміки та тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; “червоного травня” у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору.

Розуміти:

зміст понять: маккартизм, неоконсерватизм, рейганоміка, тетчеризм, неолібералізм, економічне диво, соціальне ринкове господарство, брексіт;
основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”;
значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;
внесок українцської діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;
використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;
охарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;
визначити причини та наслідки тривалого економічного зростання в ФРН та Італії; руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;
визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;
визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;
висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Конрада Аденауера, Сильвіо Берлусконі, Тоні Блера, Шарля де Голя, Джона Кеннеді, Ангели Меркель, Франсуа Міттерана, Барака Обами, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер, Дональда Трампа, П’єра Трюдо;
застосовувати , тлумачити та співвідносити нові поняття і терміни за темою.

Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства. Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини.

Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х рр. Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем. Рух афроамериканців США за громадянські права.

Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, «баскське питання»). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.

Транснаціональні корпорації. Науково-технічна революція (НТР) і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності.

Німецьке та італійське «економічне диво». «Рейганоміка». «Тетчеризм». Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель.

Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Країни й організації – центри ухвалення рішень, важливих для безпеки, розвитку істабільності в сучасному світі.

Практичне заняття: Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.

Практичне заняття: Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.

Навчальний проєкт: Українська діаспора в Америці та в Європі.

Орієнтовні теми для практичних занять:

Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ –

початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.

Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС).
Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.

Орієнтовна тема для навчального проєкту:

Українська діаспора в Америці та в Європі.

Орієнтовна тема для написання есе:

Яким має бути сучасний політичний лідер?

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Стереотипи та упередження. Дискримінація. (Учень/учениця може назвати основи і принципи діалогу між соціальними групами: принцип соціальної рівності та справедливості, принцип згуртованості, принцип соціального партнерства; Наводить приклади дискримінації та ксенофобії; вміє протистояти проявам расизму; формує звичку проявляти емпатію); — 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Я і ми. Соціокультурна багатоманітність. (Учень/учениця тлумачить полікультурність як основу добросусідства культур; усвідомлює факт існування різноманіття культур; може назвати основні принципи діалогу між соціальними групами в полікультурному суспільстві: принцип соціальної рівності та справедливості, принцип згуртованості, принцип соціального партнерства); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво американського культурного регіону (північно-американський, латино-американський). (Учень/учениця називає визначні мистецькі явища, що характеризують американський культурний регіон; бере участь у дискусіях щодо ролі мистецтва американського культурного регіону у світовій мистецькій спадщині).

Урок - узагальнення та тематичного оцінювання за розділом 2. «ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА»

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

Знати:

час Угорської революції, “Празької весни”, утворення РЕВ; перебудови в СРСР, “оксамитових революцій”, розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;
вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;
особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи.

Розуміти:

зміст понять: Празька весна, оксамитова революція, перебудова, гласність, самоврядний соціалізм, соціалізм з людським обличчям, Солідарність, шокова терапія;
особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи.

Уміти:

визначити роль СРСР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;
використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;
встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі.
порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;
визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;
висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка, Йосифа Броз Тито, Леха Валенси, Вацлава Гавела;
застосовувати , тлумачити та співвідносити нові поняття і терміни за темою.

Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи.

Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Особливості розвитку Югославії.

Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”.

Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ).

Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р. і “Празька весна” 1968 р.

Спроби модернізації суспільно-політичного устрою та радянська інтервенція в Чехословаччину.

СРСР. Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”.Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст.

Перебудова в СРСР. “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації.

Центрально-Східної Європи у першій чверті ХХІ ст., їхня роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Російської Федерації.

Орієнтовна тема для практичного заняття:

Наслідок революційних змін кінця 80- поч..90-х р.р. ХХ ст.., кордони нових незалежних держав, що виникли після розпаду СРСР.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

«Празька весна» 1968 року»;
Роль лідерів у трансформаційних процесах у країнах Східної Європи на зламі 1980–1990-х рр. (на прикладі Вацлава Гавелла, Леха Валенси, інших).

Орієнтовна тема для написання есе:

Особливості внутрішньополітичного розвитку країн регіону напри. ХХ-поч.ХХІ ст..

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Людина в соціокультурному просторі. Тема: Конфлікти. (Учень/учениця знає та критично оцінює причини зародження конфліктів, аналізує шляхи подолання конфліктних ситуацій; формує навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів).

Урок - узагальнення та тематичного оцінювання за розділом 3 «ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ»

Розділ 4. РОЗПАД КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Знати:

час японського економічного дива, реалізації курсу “трьох червоних знамен” і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку “Арабської весни”, формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі.

Розуміти :

зміст понять: Рух неприєднання, Рік Африки, апартеїд, Арабська весна, ісламська революція, ісламський фундаменталізм, деколонізаці;
причини й особливості “культурної революції” в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; “японського економічного дива”, “чотирьох модернізацій” Ден Сяопіна, близькосхідної проблеми, “Арабської весни”, конфлікту в Сирії;
вплив конфлікту в Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;
використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;
визначити можливі способи врегулювання близькосхідної проблеми; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;
порівняти “японське економічне диво” з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;
висловити аргументовані судження щодо діяльності Індіри Ганді, Фіделя Кастро, Нельсона Мандели, Джавахарлала Неру, Ден Сяопіна, Хірохіто, Мао Цзедуна;
застосовувати , тлумачити та співвідносити нові поняття і терміни за темою.

Японія. Повоєнне реформування держави. Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети.

Китай. Проголошення Китайської Народної Республіки (КНР). Культ особи Мао Цзедуна. «Великий стрибок», комуни, «культурна революція».

Трансформаційні процеси в Китаї. Китай на зламі ХХ–ХХІ ст. Сучасна геостратегія КНР.

Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. Індійський національний конгрес (ІНК). Роль Індії в південноазійському регіоні.

Утворення Ізраїлю. «Близькосхідна проблема» та шляхи її врегулювання.

Ісламська революція в Ірані. «Арабська весна». Війни у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту (ІДІЛ).

Південна Корея: досвід демократизації та «економічне диво».

Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону у першій чверті ХХІ ст.

Латинська Америка: особливості соціальноекономічного та політичного розвитку країн регіону.

Революція на Кубі. Виклики політичного та економічного життя латиноамериканських держав першої чверті ХХІ ст.

Орієнтовна тема для практичного заняття:

Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав..

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

Військові перевороти та диктаторські режими.
Українці в країнах регіону.

Орієнтовна тема для написання есе:

Сучасні країни Азії: діалог західної та східної цивілізацій.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Азії. (Учень/учениця порівнює особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії; оцінює роль країн Азії в світі); — 10 клас. Географія. Розділ: Регіони та країни світу. Тема: Країни Латинської Америки. (Учень/учениця називає історико-політичні процеси, що відбуваються в регіоні; аналізує: специфіку складу населення та системи розселення); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво далекосхідного культурного регіону. (Учень/учениця називає види мистецтва/художні явища – “візитівки” далекосхідного культурного регіону; бере участь у дискусіях щодо впливу мистецтва далекосхідного культурного регіону на розвиток сучасного мистецтва, аргументовано відстоює свою позицію); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво арабо-мусульманського культурного регіону. (Учень/учениця орієнтується у характерних ознаках мистецтва арабо-мусульманського культурного регіону; наводить приклади взаємовпливів різних культур у сучасному мистецтві; виявляє здатність дискутувати про вплив мистецтва арабо-мусульманського культурного регіону на розвиток сучасного мистецтва, аргументувати свою позицію); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво індійського культурного регіону. (Учень/учениця називає види мистецтва, що яскраво репрезентують індійський культурний регіон; усвідомлює взаємовпливи різних культур у сучасному мистецтві).

Урок - узагальнення та тематичного оцінювання за розділом 4 «РОЗПАД КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ»

Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Знати:

час Холодної війни, Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції.

Розуміти:

зміст понять: Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, багатополярний світ, міжнародний тероризм;
причини, ознаки, динаміку та наслідки Холодної війни, міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції, імперської зовнішньої політики РФ та політики «умиротворення» агресора.

Уміти:

використовувати карту як джерело інформації про події Холодної війни: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї та В’єтнамі, в Афганістані, сучасну геополітичну ситуацію у світі;
пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;
охарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах Холодної війни;
пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив “нового політичного мислення” та розпаду СРСР на міжнародні відносини кінця ХХ ст.;
пояснити внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки у світі;
застосовувати , тлумачити та співвідносити нові поняття і терміни за темою.

Динаміка «холодної війни». Протистояння НАТО і ОВД.

Прояви міжнародної напруженості (Берлінська криза, війна в Кореї, Карибська криза, війни у В’єтнамі, в Афганістані).

«Балканська криза» і проблема Косово.

Період «розрядки» в міжнародній політиці.

Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви «холодної війни» у ХХІ ст.Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви «холодної війни» у ХХІ ст.Недієвість політики «умиротворення» агресора.

Від біполярного до багатополярного світу.

Проблема міжнародного тероризму.

Російсько-українська війна. Міжнародна «антипутінська коаліція».

Орієнтовні теми для практичних занять:

Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів.
Демонтаж результатів періоду “розрядки”: причини і наслідки.
Рашизм vs система міжнародної безпеки і сучасний світоустрій.

Орієнтовна тема для навчального проєкту:

Нове політичне мислення: перехід від конфронтації до співробітництва.

Орієнтовна тема для написання есе:

-Внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки у світі.

Урок - узагальнення та тематичного оцінювання за розділом 5 «МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ»

Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА

Знати:

діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтв і спорту другої половини ХХ – першої чверті ХХІ ст.;
базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

Розуміти:

поняття: абстракціонізм, високі технології, неореалізм, поп-арт, постмодернізм, соціалістичний реалізм, функціоналізм;
динаміку, напрямки і здобутки НТР.

Уміти:

охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;
визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі , образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографії й спорті;
порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільств;
визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури та теренах ЄС та в інших регіонах світу ( на вибір);
визначити соціальні наслідки НТР;
пояснювати взаємовпливи культури, спорту й політики.

Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва.

Розвиток літератури,

Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу.

Розвиток систем соціального забезпечення.

Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура «віртуальної реальності».

Освітні системи. Університети як автономні осередки освіти й науки.

Розвиток літератури.

Розвиток образотворчого мистецтва та архітектури,

Розвиток музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції.

Орієнтовні теми для практичних занять:

Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни.
Домінуючі тенденції: філософія, мистецтво та архітектура, література, музика театр, кіно, спорт.
Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів.
Демонтаж результатів періоду “розрядки”: причини і наслідки.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

Масова культура та ідеологія.
Імперська політика СРСР до України в освіті та культурі .
Галерея сучасних мистецтв або Олімпійські ігри в сучасному світі (на вибір).
Винаходи ХХ століття, як скоротили відстані та змінили світ.
Визначні пам’ятки сучасної архітектури (створення інтерактивної карти).

Урок - узагальнення та тематичного оцінювання за розділом 6 ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ: ЦІННІСНІ ПИТАННЯ ЛЮДСТВА

Знати:

основні етапи світового суспільного розвитку в ХХ і на початку ХХІ ст..

Розуміти:

взаємозалежність подій, явищ і процесів у сучасному світі.

Уміти:

визначити основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ і на початку ХХІ ст.; роль незалежної України у світових політичних, економічних і культурних процесах;
охарактеризувати зміни в колективній свідомості населення України в умовах незалежності.

Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Глобальні проблеми людства

Національні та глобальні виклики.

Протистояння демократії авторитаризмові та імперській політиці в сучасному світі.

Виміри цінностей людського буття в сучасному світі.

Місце України в сучасному світовому співтоваристві.

Календарне планування уроків

всесвітньої історії для 11-го класу у 2022/2023 н. р.

105 годин на рік, 3 години на тиждень

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи «Історія України. Всесвітня історія (Профільний рівень, Академічний рівень, Рівень стандарту)» Київ 2010. Затверджено Міністерством освіти і науки України (наказ мон від 28.10.2010р.№ 1021)

Оновлена навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 – 11 класи» «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698

Підручник - 11 кл. Всесвітня історія. (профільний рівень)- О. Гісем ,О. Мартинюк .-Харків.- вид. «Ранок», 2019 р.

Структура курсу:

Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ

Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

Розділ 4. РОЗПАД КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА

Узагальнення до курсу: ЦІННІСНІ ПИТАННЯ ЛЮДСТВА.

Всесвітня історія 11 клас. Профільний рівень.

105 годин на рік

3 години на тиждень

№ з/п	Тема уроку	Дата	Примітка
№ з/п	Тема уроку		Примітка
Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ (9 годин)
1.	Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.	1
2.	Організація Об’єднаних Націй, Україна – співзасновниця ООН.	1
3.	Спеціалізовані організації під егідою ООН. «Загальна декларація прав людини» (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.).	1
4.	Включення ЦентральноСхідної Європи до сфери впливу радянської/совєтської імперії.	1
5.	Початок «холодної війни». Меморандум Джорджа Кеннана і промова Вінстона Черчіля у Фултоні. Доктрина Гаррі Трумена і «план Маршалла». Поділ Німеччини.	1
6.	Організація Північноатлантичного договору (Північноатлантичний альянс, Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. НАТО) та Організація Варшавського договору (ОВД): закріплення біполярності світу.	1
7.	Корейська війна 1950-1953 рр. та Карибська криза 1962 р. і загроза ядерної катастрофи. Спроби подолання міжнародних криз.	1
8.	Навчальний проєкт: «Реалізація завдань ООН її спеціалізованими організаціями: приклади діяльності.»	1
9.	Урок - узагальнення та тематичного оцінювання	1
Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (12 годин)
10.	Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства. Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини.
11.	Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-х рр. Утвердження принципів громадянського суспільства. Тенденції повоєнного розвитку партійних систем. Рух афроамериканців США за громадянські права.
12.	Молодіжні виступи кінця 1960-х рр. Рух хіппі. Прояви етнонаціоналізму (проблеми Квебеку, Ольстеру, «баскське питання»). Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин.
13.	Транснаціональні корпорації. Науково-технічна революція (НТР) і зростання ролі професійних фахівців і техніків. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Політика зменшення соціальної нерівності.
14.	Німецьке та італійське «економічне диво». «Рейганоміка». «Тетчеризм». Соціальне ринкове господарство. Шведська соціальна модель.
15.	Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Країни й організації – центри ухвалення рішень, важливих для безпеки, розвитку істабільності в сучасному світі.
16.	Об’єднання Німеччини. Від Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) до Європейського союзу (ЄС). Країни й організації – центри ухвалення рішень, важливих для безпеки, розвитку істабільності в сучасному світі.
17.	Практичне заняття: Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ – початку ХХІ ст.: причини, специфіка і наслідки.
18.	Практичне заняття: Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.
19.	Практичне заняття: Молодіжна контркультура: вплив на формування постіндустріального світу.
20.	*Навчальний проєкт:* Українська діаспора в Америці та в Європі.
21.	Урок - узагальнення та тематичного оцінювання
Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ (13 годин)
22.	Результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи.
23.	Сталінська модель соціалізму та її втілення в Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині. Особливості розвитку Югославії.
24.	Доля українців у країнах Центрально-Східної Європи. Операція “Вісла”.
25.	Спроба економічної інтеграції соціалістичного табору. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ).
26.	Криза комуністичних режимів країн Центрально-Східної Європи. Антикомуністичні виступи: Угорська революція 1956 р. і “Празька весна” 1968 р.
27.	Спроби модернізації суспільно-політичного устрою та радянська інтервенція в Чехословаччину.
28.	СРСР. Завершення епохи Сталіна. “Хрущовська відлига”.Наростання системних кризових явищ у країнах регіону в 70–80-х рр. ХХ ст.
29.	Перебудова в СРСР. “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації.
30.	Перебудова в СРСР. “Оксамитові революції” в країнах Східної Європи. Розпад Радянського Союзу, Югославії та Чехословаччини. Політичні, економічні, соціальні та національні трансформації.
31.	Центрально-Східної Європи у першій чверті ХХІ ст., їхня роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Російської Федерації.
32.	Центрально-Східної Європи у першій чверті ХХІ ст., їхня роль у сучасних міжнародних відносинах. Політична, економічна та ідеологічна експансія Російської Федерації.
33.	Навчальний проєкт ««Празька весна» 1968 року.»
34.	Урок - узагальнення та тематичного оцінювання
Розділ 4. РОЗПАД КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ (19 годин)
35.	Японія. Повоєнне реформування держави. Джерела та наслідки економічного піднесення. Внутрішньо- та зовнішньополітичні пріоритети.
36.	Китай. Проголошення Китайської Народної Республіки (КНР). Культ особи Мао Цзедуна. «Великий стрибок», комуни, «культурна революція».
37.	Трансформаційні процеси в Китаї. Китай на зламі ХХ–ХХІ ст. Сучасна геостратегія КНР.
38.	Трансформаційні процеси в Китаї. Китай на зламі ХХ–ХХІ ст. Сучасна геостратегія КНР.
39.	Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. Індійський національний конгрес (ІНК). Роль Індії в південноазійському регіоні.
40.	Утворення Індійської республіки та Пакистану. Конфесійне протистояння в регіоні. Індійський національний конгрес (ІНК). Роль Індії в південноазійському регіоні.
41.	Утворення Ізраїлю. «Близькосхідна проблема» та шляхи її врегулювання.
42.	Утворення Ізраїлю. «Близькосхідна проблема» та шляхи її врегулювання.
43.	Ісламська революція в Ірані. «Арабська весна». Війни у Сирії. Терористична діяльність. Ісламська держава Іраку і Леванту (ІДІЛ).
44.	Південна Корея: досвід демократизації та «економічне диво».
45.	Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону у першій чверті ХХІ ст.
46.	Деколонізація Африки. Крах апартеїду. Країни регіону у першій чверті ХХІ ст.
47.	Латинська Америка: особливості соціальноекономічного та політичного розвитку країн регіону.
48.	Революція на Кубі. Виклики політичного та економічного життя латиноамериканських держав першої чверті ХХІ ст.
49.	Революція на Кубі. Виклики політичного та економічного життя латиноамериканських держав першої чверті ХХІ ст.
50.	Практичне заняття: «Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав».
51.	Практичне заняття: «Моделі інноваційного розвитку нових азійських незалежних держав».
52.	Написання есе. «Сучасні країни Азії: діалог західної та східної цивілізацій».
53.	Урок - узагальнення та тематичного оцінювання
Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (17 годин)
54.	Динаміка «холодної війни». Протистояння НАТО і ОВД.
55.	Динаміка «холодної війни». Протистояння НАТО і ОВД.
56.	Прояви міжнародної напруженості (Берлінська криза, війна в Кореї, Карибська криза, війни у В’єтнамі, в Афганістані).
57.	«Балканська криза» і проблема Косово.
58.	Період «розрядки» в міжнародній політиці.
59.	Період «розрядки» в міжнародній політиці.
60.	Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви «холодної війни» у ХХІ ст.
61	Гельсінська конференція 1975 р. Рецидиви «холодної війни» у ХХІ ст.
62.	Недієвість політики «умиротворення» агресора.
63.	Від біполярного до багатополярного світу.
64.	Проблема міжнародного тероризму.
65.	Російсько-українська війна. Міжнародна «антипутінська коаліція»
66.	Російсько-українська війна. Міжнародна «антипутінська коаліція»
67.	*Практичне заняття.* Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: точки перетину інтересів.
68.	*Практичне заняття.* Демонтаж результатів періоду «розрядки»: причини і наслідки.
69.	*Практичне заняття.* Рашизм vs система міжнародної безпеки і сучасний світоустрій.
70.	Урок - узагальнення та тематичного оцінювання
Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА (18 годин)
71.	Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва. Розвиток літератури,
72.	Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва.
73.	Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу.
74.	Зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства, якості життя людей країн світу.
75.	Розвиток систем соціального забезпечення.
76.	Розвиток систем соціального забезпечення.
77.	Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура «віртуальної реальності».
78.	Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Культура «віртуальної реальності».
79.	Освітні системи. Університети як автономні осередки освіти й науки.
80.	Освітні системи. Університети як автономні осередки освіти й науки.
81.	Розвиток літератури.
82.	Розвиток образотворчого мистецтва та архітектури,
83.	Розвиток музики, театру, кіно й спорту: домінуючі тенденції.
84.	Практичне заняття. – Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни
85.	Практичне заняття. – Модерне (індустріальне) та постмодерне (інформаційне) суспільства: тяглість та зміни
86.	Навчальний проєкт. Масова культура та ідеологія.
87.	Річна контрольна робота
88.	Урок - узагальнення та тематичного контролю
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ: ЦІННІСНІ ПИТАННЯ ЛЮДСТВА (7 годин)
89.	Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
90.	Глобальні проблеми людства
91.	Протистояння демократії авторитаризмові та імперській політиці в сучасному світі.
95.	Виміри цінностей людського буття в сучасному світі.
96.	Місце України в сучасному світовому співтоваристві.
97.	Місце України в сучасному світовому співтоваристві.
98.	Урок - узагальнення та тематичного контролю
99-104	Підсумкове узагальнення за курсом	4
105	Уроки резерву	1

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

Гриценко Наталія 24.09.2023 в 19:58

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Генова Наталія

Пов’язані теми

Всесвітня історія, 11 клас, Планування

Додано

6 грудня 2022

Переглядів

2166

Оцінка розробки

5.0 (1 відгук)