Календарне планування з біології
8 клас НУШ
105годин на рік (3години на тиждень)
резерв 3 години
|
№ |
Дата |
Зміст уроку |
Види діяльності |
Очікувані результати |
|
ВСТУП (4год) |
||||
|
1 |
|
Первинний інструктаж з БЖД. Положення людини у системі органічного світу. Науки, що вивчають людину. |
Розв’язання проблемних питань, задач — Без яких сучасних методів, що вивчають організм людини, важко діагностувати захворювання? Як науки, що вивчають людину, пов'язані між собою? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про людину та її походження; про сучасні науки, що вивчають людину - Моделювання — етапів консультування у лікаря свого стану здоров’я (симптоми, обстеження, діагноз, лікування тощо) - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Сучасні методи діагностики захворювань людини» Науково-дослідницький проєкт: «Дослідження антропометричних вимірів дівчат і хлопців вибраної популяції школярів стосовно віку та стану здоров’я» Ігровий (рольовий) проєкт: Гра «Мій сімейний лікар: знайомство, консультації, діагностика» Практико-орієнтований проєкт: Обстеження та діагностика, яку можна пройти у моєму місті (поліклініка, лікарня тощо) Творчий проєкт:
«Корисні цеглини» для збереження мого здоров’я. «Людина в системі органічного світу – вершина чи етап в еволюції життя на нашій планеті?» |
Знаннєвий: учень/учениця опановує терміни: анатомія, фізіологія, гігієна, здоров'я, хвороба називає: - науки, що вивчають людину наводить приклади: - (основних методів досліджень організму людини розпізнає: - науки, що вивчають людину: Діяльнісний. Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб
здійснює наукове дослідження: добирає окремі об'єкти / явища, властивості об'єктів / явищу які можна дослідити: визначає мету і завдання дослідження, формулює гіпотезу, планує здійснює дослідження (спостерігає, експериментує, моделює), аналізує результати, формулює | висновки, презентує результати дослідження; здійснює самоаналіз діяльності Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. здійснює пошук інформації, виявляє невідомі для себе знання, оцінює, систематизує її та представляє в різних формах; добирає наукове пояснення явищ природи / фактів / даних, використовує наукові факти для формулювання власних суджень. З допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб визначає суперечність у запропонованій ситуації, використовує правила, способи й відповідні засоби для розв'язання навчальної / життєвої проблеми, (визначає (чинники, які сприяли або завадили розв'язанню. навчальної проблеми; складає план власної діяльності для розв'язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі
в групі оцінює власну діяльність й ефективність дій групи для досягнення результату. характеризує та пояснює: - методи дослідження організму людини; порівнює та аналізує: - стан здоров'я та хвороби; установлює зв'язки: - між людиною та іншими живими організмами; - між порушеннями стану здоров'я та появи хвороби; моделює / створює моделі: - ситуацію відвідування лікаря; розв'язує проблемне питання: - про неможливість діагностування хвороб людини без сучасних методів дослідження; описує - місце людини в системі органічного світу; практикує / застосовує: - вимоги до підготовки проєкту; Ціннісний. Учень/учениця висловлює та обгрунтовує судження, робить висновок - про положення людини в системі органічного світу
|
|
2 |
|
Значення знань про організм людини для збереження здоров’я. |
|
|
|
3
4 |
. |
Сучасні методи дослідження організму людини
Науково-дослідницький проєкт: «Дослідження антропометричних вимірів дівчат і хлопців вибраної популяції школярів стосовно віку та стану здоров’я»
|
|
|
|
ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА (6год) |
||||
|
5 |
. |
Організм людини як саморегульована біологічна система. Різноманітність клітин організму людини |
- Розв’язання проблемних питань, задач —
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) - про організм людини: клітини, тканини, органи, фізіологічні та функціональні системи. - Моделювання (об’ємне, предметне) будови різних типів клітин організму людини (з різних матеріалів) - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторне дослідження: ознайомлення з препаратами клітин і тканин людини. Дослідницький практикум: Дослідження клітин епітеліальної тканини двох людей (на прикладі епітелію з внутрішньої поверхні щоки) з метою пошуків відмінностей на «сліпих» тимчасових препаратах
- Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Цитологічні та гістологічні дослідження стану здоров’я людини»; «Платон Григорович Костюк – видатний український нейрофізіолог» Ігровий проєкт: гра біологічне лото «Клітина – тканина – орган» Практико-орієнтований проєкт: «Які цитологічні чи гістологічні методи діагностування використовували лікарі, досліджуючи мій організм?» Творчий проєкт:
|
Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: тканина, орган, системи органів фізіологічні та функціональні, механізми регуляції (нервова, гуморальна, імунна) називає: тканини, органи, фізіологічні ma функціональні системи органів організму людини
наводить приклади: органів, що утворюють певні фізіологічні системи; систем, що входять до складу певних функціональних систем; розпізнає та розрізняє: клітини тa тканини людського організму на малюнках і
мікропрепаратах; Діяльнісний: Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. самостійно або з допомогою вчителя г вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. - характеризує та пояснює: особливості будови клітин, що утворюють різні тканини організму людини; класифікує: - тканини організму людини; порівнює та аналізує: - фізіологічні та функціональні системи організму людини; нервову та гуморальну регуляцію функцій; установлює зв'язки: між різними клітинами, що утворюють тканини; - між тканинами, що утворюють органи та системи органів; - між фізіологічними системами задля виконання людини певної функції організму моделює / створює моделі: - будову різних типів клітин організму людини; розв'язує проблемне питання: - про зв'язок між органами у складі функціональних систем; описує: - особливості будови та функціонування клітин різних тканин організму людини; практикує / застосовує: збільшувальні прилади (лупи, мікроскопи) під час дослідницької діяльності; послідовність етапів виконання науково-дослідницького проєкту; дотримується правил: - під час виконання лабораторних досліджень; - роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням; Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про зв'язок між будовою та функціями різних
типів клітин організму людини; про організм людини як саморегульовану біологічну систему; аргументує: - необхідність застосовувати знання про організм людини як саморегульовану біологічну систему усвідомлює значення застосування: - знань про роль нейрогуморальної регуляції діяльності організму людини. |
|
6
7 |
|
Тканини. Лабораторне дослідження №1: ознайомлення з препаратами клітин і тканин людини. Інструктаж з БЖД Тканини. Дослідницький практикум №1: Дослідження клітин епітеліальної тканини двох людей (на прикладі епітелію з внутрішньої поверхні щоки) з метою пошуків відмінностей на «сліпих» тимчасових препаратах. Інструктаж з БЖД
|
|
|
|
8 |
|
Органи. Фізіологічні та функціональні системи органів
|
|
|
|
9 |
|
Нейрогуморальна регуляція діяльності організму людини. |
|
|
|
10 |
|
Узагальнення з тем «Вступ» та «Організм людини як біологічна системи» |
|
|
|
ТЕМА 2. РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ (15 год) |
||||
|
11 |
|
Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини. Нерви. |
- Розв’язання проблемних питань, задач Нейрогуморальна регуляція функцій організму – вищий механізм регуляції? Чому гіпофіз є координатором роботи ендокринних залоз? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про організм людини та його регуляторні системи; головний та спинний мозок; рефлекси організму, гуморальну регуляцію, порушення ендокринної системи тощо - Моделювання предметне, графічне — будови головного мозку людини; будови спинного мозку людини; рефлекторної дуги та рефлексу; графічна модель «Вплив симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи на внутрішні органи в організмі людини» - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторні дослідження «Вивчення будови спинного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами, анімаціями)». «Вивчення будови головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами, анімаціями)» - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Володимир Олексійович Бец – український анатом і гістолог, що відкрив пірамідальні клітини головного мозку» «Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика»; «Основні причини розладів роботи ендокринних залоз»; «Цукровий діабет: причини появи, типи, діагностика, лікування, наслідки». Науково-дослідницький проєкт: «Дослідження тривалості розумової працездатності школяра під дією зміни режиму дня (харчового раціону, фізичних навантажень, вживання вітамінів з фруктами, вітамінних комплексів тощо)» Ігровий проєкт: Гра «Діагностування порушень ендокринної регуляції у літературних героїв (за описом)» Практико-орієнтований проєкт: «Основні причини розладів роботи нервової системи та як їм запобігти» Творчий проєкт:
|
Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: гомеостаз, нейрон, нервові вузли, рефлекторна дуга, головний та спинний мозок, центральна та периферична нервова система ендокринні залози, гормони та нейрогормони, нейрогуморальна регуляція, гіпоталамо- гіпофізарна система називає: типи регуляції процесів в організмі людини; відділи нервової системи людини; органи нервової системи; ендокринні залози; рефлекторної дуги. наводить приклади: складові структур головного ma спинного мозку; - гормонів, що синтезуються певними залозами внутрішньої та змішаної секреції; розпізнає та розпізнає: на малюнках органи нервової та ендокринної систем; Діяльнісний: Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. характеризує та пояснює: - особливості нервової регуляції; - рефлекторний принцип діяльності нервової системи; - особливості гуморальної регуляції; - гіпоталамо-гіпофізарну систему класифікує: - типи нейронів порівнює та аналізує: - нервову та гуморальну регуляцію; установлює зв'язки: між відділом головного мозку та органами, функції яких іннервуються ним; - між гормоном та функціями, яку він забезпечує в організмі людини; - між нервовою та гуморальною регуляцією моделює / створює моделі: - будову структур нервової системи, а також графічну модель впливу симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи на внутрішні органи в організмі людини розв'язує проблемне питання: - про гіпофіз як координатора роботи ендокринних залоз та нейрогуморальну регуляцію функцій описує: - будову головного та спинного мозку; практикує / застосовує: - дотримання етапів виконання проєкту дотримується правил: виконання дослідження, лабораторного етапу Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про умовні та безумовні рефлекси; - про соматичну та вегетативну нервову систему, їхні функції; - про гіпоталамо-гіпофізарну систему та її значення аргументує: - визначальну роль регуляторних систем у функціонуванні організму людини; усвідомлює значення застосування: знань для профілактики захворювань нервової системи - знань для профілактики захворювань ендокринної системи. |
|
12 |
|
Спинний мозок. Лабораторне дослідження №2: «Вивчення будови спинного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами, анімаціями)». Інструктаж з БЖД.
|
|
|
|
13 |
|
Головний мозок. Лабораторне дослідження №3: «Вивчення будови головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами, анімаціями)» Інструктаж з БЖД.
|
|
|
|
14 |
|
Головний мозок |
|
|
|
15 |
|
Поняття про соматичну та вегетативну нервову систему, їхні функції |
|
|
|
16 |
|
Особливості нервової регуляції. Рефлекторний принцип діяльності нервової системи. Поняття про рефлекси: безумовні та умовні. |
|
|
|
17 |
|
Рефлекторна дуга та її складові. Типи нейронів та їхні функції, синапси |
|
|
|
18 |
|
Профілактика захворювань нервової системи |
|
|
|
19 |
|
Поняття про гормони та нейрогормони. Особливості гуморальної регуляції |
|
|
|
20 |
|
Будова ендокринної системи, особливості її функціонування. Основні залози внутрішньої секреції людини |
|
|
|
21 |
|
Будова ендокринної системи, особливості її функціонування. Основні залози змішаної секреції людини |
|
|
|
22 |
|
Профілактика захворювань ендокринної системи |
|
|
|
23 |
|
Взаємодія регуляторних систем. Гіпоталамо-гіпофізарна система та її біологічне значення
|
|
|
|
24
25 |
|
Захист проєктів: Інформаційно-пошуковий проєкт: «Володимир Олексійович Бец – український анатом і гістолог, що відкрив пірамідальні клітини головного мозку» «Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика»; «Основні причини розладів роботи ендокринних залоз»; «Цукровий діабет: причини появи, типи, діагностика, лікування, наслідки». Науково-дослідницький проєкт: «Дослідження тривалості розумової працездатності школяра під дією зміни режиму дня (харчового раціону, фізичних навантажень, вживання вітамінів з фруктами, вітамінних комплексів тощо)»
Узагальнення з теми «Регуляторні системи організму людини» |
|
|
|
ТЕМА 3. ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ (11год) |
||||
|
26 |
|
Будова та функції опорно-рухового апарату. Хрящі |
- Розв’язання проблемних питань, задач — Чому хребет людини є віссю організму? Чому кістка людини може витримати великі навантаження? Чому Гюстав Ейфель перед будівництвом своєї найвідомішої споруди вивчав будову кістки? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації) — про опорно-рухову систему організму людини, склад кісток, будову та скорочення м’язів; основні групи м’язів, відділи скелета, порушення опорно-рухового апарату тощо - Моделювання — скелета людини та різних його відділів з підручних матеріалів; будови та роботи суглоба людини; процесу скорочення м’язового волокна. - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторні дослідження - мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин; - розвитку втоми м’язів за статичного та динамічного навантаження; Дослідницький практикум: - визначення порушень власної постави; - визначення наявності неорганічних та органічних сполук у кістках; - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Переваги та недоліки у будові скелета людини у зв’язку з прямоходінням»; «Порівняння будови скелета людини зі скелетом інших ссавців»; «Формування скелета людини та його зміни від народження до смерті»; «Рухова активність – запорука здорового життя» Науково-дослідницький проєкт: «Дослідження залежності ефективності тренувань м’язів від ритму та навантаження на прикладі обраної групи школярів / школярок»; «Дослідження впливу ритму та навантажень на розвиток втоми м’язів в учнів/учениць класу». Ігровий проєкт: Рольова гра «М’яз – функція» Практико-орієнтований проєкт: «Постава людини – вроджена чи набута? Як зберегти поставу?» (розроблення рекомендацій); «Визначення пропорцій власного тіла за Леонардо да Вінчі (правила золотого перерізу)»; «Розроблення індивідуального плану тренувань»; Творчий проєкт: написання есе (твору, розповіді) «Втома м’язів: корисна чи шкідлива?»; створення лепбуку: «Відділи скелета людини»; створення колажу: «Скелетні м’язи людини»
|
Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: скелет, кістка, хрящ, з'єднання кісток, суглоб, міофібрили, статична тa динамічна робота м'язів , втома м'язів, гіподинамія називає: складові опорно-рухового апарату; типи кісток, типи з'єднання кісток, відділи скелета; основні групи м'язів, порушення опорно- рухового апарату наводить приклади: - кісток, що входять до складу різних відділів скелета; - м'язів; - статичної та динамічної роботи м'язів; - причини втоми м'язів розпізнає та розпізнає: - органи та структури опорно-рухового апарату; - клітини кісткової та хрящової тканини у зв'язку з їхніми функціями Діяльнісний: Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. Характеризує та пояснює: - будову та хімічний склад кістки; - механізми скорочення та розслаблення скелетних м'язів; - нейрогуморальну регуляцію скорочень скелетних м'язів; - втому м'язів та її причини. класифікує: - скелетні м'язи порівнює та аналізує: статичну тa динамічну роботу м'язів. установлює зв'язки: - між будовою кістки та виконуваними нею функціями моделює / створює моделі: - будову скелета та різних його структур, процесу скорочення м'язового волокна. розв'язує проблемні питання: - про особливості будови опорно- рухового апарату людини та його функціонування описує: - будова та функції опорно-рухового апарату; - механізми скорочення та розслаблення скелетних м'язів; - нейрогуморальна регуляція скорочень скелетних м'язів. практикує / застосовує: - оптичний мікроскоп та проводить за його допомогою елементарні дослідження. - дотримання етапів виконання проєкту - лабораторне обладнання для простих експериментів дослідницького практикуму. дотримується правил: - роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням; - надання першої допомоги в разі ушкоджень опорно-рухового апарату Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про будову та функції опорно-рухового апарату людини та його складових; про вплив фізичних навантажень на розвиток скелетних м'язів; - втому м'язів та її причини; - про нейрогуморальну регуляцію скорочень скелетних м'язів; аргументує: - необхідність вміння надавати першу допомогу в разі ушкоджень опорно- рухового апарату усвідомлює значення застосування: - фізичних навантажень та рухової активності для збереження здоров'я; - профілактики порушень формування та функціонування опорно-рухового апарату. |
|
27 |
|
Типи кісток, їхня будова та хімічний склад. Хрящі. Лабораторне дослідження №4: - мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин; Інструктаж з БЖД. Дослідницький практикум №2: - визначення наявності неорганічних та органічних сполук у кістках;
Інструктаж з БЖД.
|
|
|
|
28 |
|
Типи з’єднання кісток |
|
|
|
29 |
|
Будова скелета та його функції
|
|
|
|
30 |
|
Будова скелета та його функції
|
|
|
|
31
32
33
|
|
Будова та функції скелетних м’язів. Основні групи скелетних м’язів.
Робота м’язів: динамічна та статична. Механізми скорочення та розслаблення скелетних м’язів. Нейрогуморальна регуляція скорочень скелетних м’язів. Втома м’язів та її причини. Лабораторне дослідження №5. Розвитку втоми м'язів за статичного та динамічного навантаження. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
34
35 |
|
Надання першої допомоги в разі ушкоджень опорно-рухового апарату.
Профілактика порушень формування та функціонування опорно-рухового апарату Дослідницький практикум №3: - визначення порушень власної постави; Інструктаж з БЖД.
|
|
|
|
36 |
|
Узагальнення з теми «Опорно-руховий апарат» Створення лепбуку: «Відділи скелета людини»;
|
|
|
|
ТРАВНА СИСТЕМА. ПРОЦЕСИ МЕТАБОЛІЗМУ (10год) |
||||
|
37 |
|
Будова та функції травної системи. |
- Розв’язання проблемних питань, задач — Чому довжина та ширина травного каналу відрізняється в різних ділянках травної системи людини? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про будову та функції травної системи та процеси метаболізму; групи харчових продуктів та їхню енергетичну цінність; маркування та етикетки продуктів, їхня якість; про користь і шкоду дієтичного харчування - Моделювання — будови зубів людини в розрізі
- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторні дослідження: зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями) Дослідницький практикум:
- Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Харчові розлади та їхня профілактика»; «Гіпо- й авітамінози та їхня профілактика»; «Вітаміни у харчових продуктах та збереження їх»; «Гігієна харчування та якість харчових продуктів»; «Корисні перекуси в школі» Науково-дослідницький проєкт: «Дослідження впливу факторів (температури, рН середовища) на швидкість розщеплення ферментами (пепсин, амілаза тощо) органічних речовин» Ігровий проєкт: Гра-квест «Де сховався вітамін?» Практико-орієнтований проєкт: «Розрахунок надходження енергії з харчовими продуктами та енергетичних витрат організму людини»; «Моє збалансоване харчування (складання індивідуального харчового раціону)» Творчий проєкт:
|
Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: обмін речовин (метаболізм), вітаміни, ферменти, енергетичний баланс організму, збалансоване харчування, Травна система, травний тракт, травні залози, травлення, всмоктування називає: - органи травної процеси обробки їжі; наводить приклади: вітамінів; основні системи ферментів; процесів катаболізму та анаболізму; розладів діяльності травної системи ; процесів травлення у різних відділах травного каналу; травних залоз розпізнає: на малюнках та відеоматеріалах органи травної системи людського організму Діяльнісний: Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. Характеризує та пояснює: процеси механічної та біохімічної обробки їжі; - всмоктування поживних речовин; - нейрогуморальну регуляцію
процесів травлення. класифікує: - харчові продукти за походженням та енергетичною цінністю порівнює та аналізує: - процеси катаболізму та анаболізму установлює зв'язки: між органом травної системи та функцію, яку він виконує; - між ферментом та процесом, який він каталізує; моделює / створює моделі: - будови зубів розв'язує проблемні питання: - про особливості травлення та травно ї системи описує: - будову та функції травної системи; - нейрогуморальну регуляцію процесів травлення; - розлади діяльності травної системи та їхня профілактика. практикує / застосовує: - лабораторне обладнання для простих експериментів дослідницького практикуму. дотримується правил: - роботи з лабораторним обладнанням для простих самоспостережень; - досліджень та надання першої допомоги в разі харчових отруєнь Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про взаємозв'язок будови та функцій шлунково- кишкового тракту травних залоз та їх роль у процесах травлення; - про харчові та енергетичні потреби людини; - про негативний вплив на метаболізм токсичних речовин. аргументує: необхідність застосовувати знання про харчові отруєння та домедичну допомогу в разі їхнього виникнення усвідомлює значення застосування: - знань про розлади діяльності травної системи та їхню профілактику |
|
38 |
|
Процеси механічної та біохімічної обробки їжі у ротовій порожнині.Роль ферментів у процесах перетравлення їжі. Дослідницький практикум №4. Дія ферментів слини на крохмаль. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
39 |
|
Зубна формула людини. Лабораторне дослідження №6. Зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями). Інструктаж з БЖД
|
|
|
|
40 |
|
Процеси травлення у шлунку.
|
|
|
|
41 |
|
Всмоктування поживних речовин. Нейрогуморальна регуляція процесів травлення |
|
|
|
42 |
|
Процеси катаболізму та анаболізму – складові метаболізму |
|
|
|
43
44 |
|
Вітаміни, їхня роль в обміні речовин
Харчові та енергетичні потреби людини. Харчові продукти та їхній склад. Поняття про збалансоване (раціональне) харчування. Дослідницький практикум №5. Самоспостереження за співвідношенням маси і зросту тіла. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
45 |
|
Розлади діяльності травної системи та їхня профілактика. Негативний вплив на метаболізм токсичних речовин. Знешкодження токсичних сполук в організмі людини |
|
|
|
46 |
|
Узагальнення з теми «Травна система. Процеси метаболізму» Захист проектів: Інформаційно-пошуковий проєкт: «Харчові розлади та їхня профілактика»; «Гіпо- й авітамінози та їхня профілактика»; «Вітаміни у харчових продуктах та збереження їх»; «Гігієна харчування та якість харчових продуктів»; «Корисні перекуси в школі» Науково-дослідницький проєкт: «Дослідження впливу факторів (температури, рН середовища) на швидкість розщеплення ферментами (пепсин, амілаза тощо) органічних речовин» Ігровий проєкт: Гра-квест «Де сховався вітамін?» Практико-орієнтований проєкт: «Розрахунок надходження енергії з харчовими продуктами та енергетичних витрат організму людини»; «Моє збалансоване харчування (складання індивідуального харчового раціону)»
|
|
|
|
ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ (14 год) |
||||
|
47 |
|
Внутрішнє середовище організму та його складові. Поняття про гомеостаз |
- Розв’язання проблемних питань, задач — Як спільні властивості крові, лімфи та тканинної рідини забезпечують гомеостаз організму?
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про внутрішнє середовище організму людини; про склад крові та лімфи, зсідання крові, групи крові; про кровообіг і лімфообіг; про серцево-судинні захворювання людини та їхню профілактику; про інфекційні (вірусні) захворювання людини віруси та поширення їх на Землі - Моделювання
- Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторні дослідження: Мікроскопічної будови крові людини. Вимірювання частоти серцевих скорочень. Дослідницький практикум Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня; Вимірювання артеріального тиску в стані спокою та за навантажень - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Сучасні підходи до переливання крові»; «Історія відкриття клітинного імунітету»; «Історія відкриття гуморального імунітету»; «Розроблення методів вакцинації: від перших спроб до масового застосування»; «Профілактика серцево-судинних хвороб людини»; «М. Амосов – видатний кардіохірург»; «Профілактика вірусних інфекцій людини»; «Механізми процесів кровотворення»; «Вакцинація – найефективніший спосіб запобігання інфекційним захворюванням» Науково-дослідницький проєкт: «Дослідження впливу різних чинників (фізичних / психічних) на зміну артеріального тиску» Ігровий проєкт: Рольова гра «Що робити, щоб не захворіти …» Практико-орієнтований проєкт: створення буклету-пам’ятки для кабінету: «Сезонні вірусні хвороби людини»; «Сучасні методи зупинки кровотеч (застосування турнікетів)»; Творчий проєкт: написання есе (твору, розповіді)
створення колажу «Різні системи класифікації груп крові»; Створення лепбуку: «Вірусні хвороби людини»
|
Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканинна рідина), еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, гемоглобін, плазма крові, зсідання крові, групи крові, резус-фактор, серце, артерії, вени, капіляри, кола кровообігу, артеріальний тиск серцевий імунітет клітинний та гуморальний, вроджений (неспецифічний) цикл, та набутий (специфічний), природний та штучний, колективний імунітет, антитіла (імуноглобуліни), інтерферони, вакцина, сироватка лікувальна, алергія називає: складові внутрішнього середовища, складові крові, органи кровотворення, системи кровообігу, властивості серцевого м'яза, складові лімфатичної системи, складові лімфи; складові імунної системи, причини алергії наводить приклади: клітин крові, груп крові (система АВО), кровоносних судин, серцево-судинних хвороб, інфекційних хвороб людини розпізнає та розрізняє: на малюнках та відеоматеріалах органи системи кровообігу організму людини; - клітини крові людського організму на малюнках, відеоматеріалах i мікропрепаратах - імунокорекцію, імунотерапію та імуномодулятори Діяльнісний: Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. Характеризує та пояснює: - гомеостаз; - процеси зсідання крові; - серцевий цикл; - нейрогуморальну регуляцію роботи серця; - рух крові в організмі людини; правила переливання крові; імунітет та його види; - шляхи інфікування організму людини. класифікує: групи крові за різними системами; хвороби серцево-судинної системи; порівнює та аналізує: - групи крові людини; - кровоносні судини; - кровотечі; - кровоносну та лімфатичну системи установлює зв'язки: - між складом крові та її функціями в організмі людини; - між будовою серця та його функціями; між будовою та функціями кровоносних судин; - між будовою лімфатичної системи та її функціями; - між будовою імунної системи та її функціями. моделює / створює моделі: - будову органів серцево-судинної системи; - процесів кровообігу. розв'язує проблемне питання: - про внутрішнє середовище, серцево- судинну систему, імунну систему, лімфатичну систему описує: - внутрішнє середовище організму; - правила переливання крові; - рух крові: велике ma мале кола кровообігу; - імунітет та його види; - імунодефіцит та його причини практикує / застосовує: - оптичний мікроскоп та проводить за його допомогою елементарні дослідження; - дотримання етапів виконання проєкту; дотримується правил: - роботи з лабораторним обладнанням для простих досліджень та самоспостережень; - надання домедичної допомоги в разі кровотеч Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: про функції крові для забезпечення нормальної життєдіяльності організму людини; - про групи крові, сумісність різних груп крові та донорство
про взаємозв'язок будови і функцій серця; про роль лімфи для підтримання гомеостазу; - про нейрогуморальну регуляцію роботи серця аргументує: - важливість імунізації населення усвідомлює значення застосування: вміння надавати допомогу самодопомогу в разі кровотеч - дотримання правил профілактики поширення вірусних інфекцій для їхньої профілактики |
|
48 |
|
Кров, її склад та функції. Органи кровотворення |
|
|
|
49 |
|
Групи крові (система АВ0), резус-фактор, та правила переливання крові. Зсідання крові. Лабораторне дослідження №7: Мікроскопічної будови крові людини. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
50 |
|
Система кровообігу. Серце: його будова, робота та функції. |
|
|
|
51 |
|
Серцевий цикл. Властивості серцевого м’яза. . Нейрогуморальна регуляція роботи серця. Лабораторне дослідження №8. Вимірювання частоти серцевих скорочень. Інструктаж з БЖД. Дослідницький практикум №7. Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
52 |
|
Будова та функції кровоносних судин. Рух крові: велике та мале кола кровообігу. Дослідницький практикум №8. Вимірювання артеріального тиску в стані спокою та за навантажень. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
53 |
|
Кровотечі: надання першої допомоги в разі кровотеч. Серцево-судинні хвороби та їхня профілактика |
|
|
|
54 |
|
Лімфатична система: її будова та функції. Лімфа та її склад |
|
|
|
55 |
|
Імунна система: її будова та функції |
|
|
|
56
57 |
|
Імунітет та його види. Поняття про вакцини та сироватки. Імунодефіцит та його причини Поняття про імунокорекцію, імунотерапію та імуномодулятори |
|
|
|
58 |
|
Поняття про інфекційні захворювання та їхню профілактику. Алергія та її причини |
|
|
|
59 |
|
Віруси – неклітинні форми життя. Їхня будова та шляхи інфікування організму людини |
|
|
|
60 |
|
Узагальнення з теми «Внутрішнє середовище організму людини» |
|
|
|
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА ТА ГАЗООБМІН (6год) |
||||
|
61 |
|
Значення газообміну. Система органів дихання. Роль шкіри в процесах газообміну |
- Розв’язання проблемних питань, задач — Навіщо організму людини кисень? Який шлях молекули кисню від вдиху до засвоєння в клітині? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — про дихальну систему та газообмін в організмі людини; першу допомогу в разі зупинки дихання; функціонування голосового апарату, спів - Моделювання — - моделі, що демонструє вдих та видих (з підручних матеріалів); - голосових зв’язок та звукоутворення; - надання домедичної допомоги в разі зупинки дихання; - схеми «Газообмін у легенях та тканинах «. - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Дослідницький практикум: Самоспостереження за рухами грудної клітки та діафрагми під час вдиху та видиху. Самоспостереження за рухами надгортанного хряща під час ковтання їжі - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Атмосферне повітря – суміш газів, без якої неможливе життя»; «Інфекційні захворювання дихальної системи людини»; «Неінфекційні захворювання дихальної системи людини»; «Шкідливий вплив куріння на організм людини» Науково-дослідницький проєкт: «Визначення впливу фізичних навантажень (емоційного стану) на частоту дихальних рухів» Ігровий проєкт: Гра «Вдих-видих» (учні / учениці називають термін на вдих – термін на видих) Практико-орієнтований проєкт: «Особливості поширення збудників вірусних інфекцій через органи дихання від людини до людини (COVID, грипу, віспи, кору)» Творчий проєкт: створення лепбуку «Органи дихання та їхні функції» |
Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: дихання, газообмін, повітроносні шляхи, легені, альвеоли, вдих, видих, життєва ємність легень називає: складові системи органів дихання наводить приклади: органів дихальної системи; інших органів, що беруть участь у
процесах газообміну розпізнає: органи дихальної системи людського організму на муляжах, малюнках та відеоматеріалах Діяльнісний: Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. Характеризує та пояснює: - газообмін в організмі людини; - дихальні рухи; - роль шкіри в процесах газообміну порівнює та аналізує: - газообмін у легенях і тканинах Установлює зв'язки: - між будовою та функціями органів дихання моделює / створює моделі: - будову органів дихальної системи; графічні моделі газообміну у легенях та тканинах розв'язує проблемні питання: про газообмін та дихання в організмі людини описує: - систему органів дихання; - нейрогуморальну регуляцію процесів дихання; - газообмін у легенях і тканинах; голосовий апарат тa його функціонування практикує /застосовує: планування проєктної діяльності, виконанням елементарних досліджень дотримується правил: роботи під час виконання тa лабораторних досліджень, дослідницького практикуму Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про значення газообміну; про нейрогуморальну регуляцію процесів дихання; аргументує: - необхідність застосовувати знання профілактики захворювань дихальної системи для збереження здоров'я; усвідомлює значення застосування: знань про газообмін для організму людини; - першої допомоги у разі зупинки дихання. |
|
62 |
|
Дихальні рухи. Газообмін у легенях і тканинах. Дослідницький практикум №10. Самоспостереження за рухами грудної клітки та діафрагми під час вдиху та видиху. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
63 |
|
Нейрогуморальна регуляція процесів дихання |
|
|
|
64 |
|
Голосовий апарат та його функціонування |
|
|
|
65
66 |
|
Профілактика захворювань дихальної системи. Перша допомога у разі зупинки дихання
Захист проєктів: «Атмосферне повітря – суміш газів, без якої неможливе життя»; «Інфекційні захворювання дихальної системи людини»; «Неінфекційні захворювання дихальної системи людини»; «Шкідливий вплив куріння на організм людини»
|
|
|
|
ПРОЦЕСИ ВИДІЛЕННЯ ТА ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЇ (7год) |
||||
|
67 |
|
Виділення – завершальний етап обміну речовин. Будова та функції сечовидільної системи |
- Розв’язання проблемних питань, задач — Чому людина не може жити без води? - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) - про виділення, сечоутворення, будову органів сечовидільної системи; терморегуляцію в організмі людини, будову шкіри та шкірних залоз - Моделювання — нефрону та нирки з підручних матеріалів; процесу сечоутворення; будови потових і сальних залоз, нігтя та волосини - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторні дослідження: будови шкіри та її похідних: нігтя, волосини - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Причини захворювань органів виділення»; «Лікарські рослини, що мають сечогінні властивості»; «Профілактика педикульозу та корости»; «Косметичні засоби, аналіз упаковок для визначення токсичних сполук»; «Функції шкіри для забезпечення гомеостазу» Науково-дослідницький проєкт: Дослідження впливу на стан шкіри та її похідних (нігтів, волосся) косметичних засобів / натуральних масок, підібраних індивідуально Практико-орієнтований проєкт: «Перша допомога у разі термічних ушкоджень шкіри (опіки, обмороження)»; «Підліткові вугрі та висипання на шкірі: що робити?» «Складання правил догляду за власною шкірою»; створення колажу «Догляд за шкірою» Творчий проєкт:
|
Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: виділення (екскреція), нирки, нефрон, сечоутворення, сеча первинна та вторинна, шкіра, епідерміс, дерма, терморегуляція називає: органи сечовидільної системи; складові шкіри наводить приклади: - органів видільної системи та похідних шкіри; розпізнає: - органи видільної системи організму людини на малюнках; - будови шкіри організму людини на малюнках Діяльнісний: Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. характеризує та пояснює: завершальний етап обміну речовин виділення; - процеси утворення та виведення сечі; - нейрогуморальну регуляцію процесів виділення; - терморегуляцію; - захворювання органів виділення; - захворювання шкіри установлює зв'язки: між будовою сечовидільної системи та її функціями; - між складовими шкіри та її функціями моделює / створює моделі: - будову сечовидільної системи ma процесів сечовиділення розв'язує проблемне питання: - про важливість видільних процесів описує: - нефрон як структурно-функціональну одиницю нирок; - роль нирок у здійсненні водно- сольового обміну; похідні шкіри, шкірні залози, їхні функції. практикує / застосовує: план виконання проєкту, елементарні навички дослідження; дотримується правил: роботи під час лабораторних досліджень виконання Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про важливість виведення кінцевих продуктів обміну речовин з організму людини; нейрогуморальну регуляцію - про процесів виділення; про роль нирок у здійсненні водно- сольового обміну; - про будову шкіри та її функції для забезпечення гомеостазу; про роль косметичних засобів для підтримання здорової шкіри
аргументує: - необхідність дотримання правил профілактики захворювань видільної системи для збереження здоров'я; усвідомлює значення застосування: знань про необхідність вміння надавати першу допомогу у разі ушкодження шкіри (опіки, обмороження). |
|
68
69 |
|
Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирок.
Процеси утворення та виведення сечі. Роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну. Нейрогуморальна регуляція процесів виділення.
|
|
|
|
70 |
|
Захворювання органів виділення та їхня профілактика |
|
|
|
71 |
|
Будова шкіри та її функції. Похідні шкіри, шкірні залози, їхні функції. Лабораторне дослідження №9. Дослідження будови шкіри та її похідних: нігтя, волосини. Інструктаж з БЖД. |
|
|
|
72 |
|
Терморегуляція. Перша допомога у разі термічних ушкоджень шкіри (опіків, обморожень), теплового та сонячного удару. Захворювання шкіри та їхня профілактика |
|
|
|
73 |
|
Узагальнення з тем: «Дихальна система та газообмін» та «Процеси виділення та терморегуляції» |
|
|
|
СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (9 год) |
||||
|
74 |
|
Характеристика сенсорних систем (аналізаторів), їхня будова. Загальний принцип роботи сенсорних систем. Роль сенсорних систем у забезпеченні зв’язків організму із зовнішнім середовищем |
- Розв’язання проблемних питань, задач — «Чому в разі втрати одного з видів чуття змінюється робота інших сенсорних систем?»; «Як здійснюється оброблення інформації в корі великих півкуль, що надходить від рецепторів?»; «Чому з віком змінюється чутливість різних сенсорних систем?» - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — щодо сенсорних систем людини: їх будови та функціонування; забезпечення зв’язків організму із зовнішнім середовищем. - Моделювання — допоміжного апарату ока; внутрішньої будови ока; сітківки ока з фоторецепторами; внутрішньої будови вуха; складання схем: «Сприйняття світла зоровим аналізатором»; «Сприйняття звуку слуховим аналізатором» - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторні дослідження:
Визначення акомодації ока; Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри. Дослідницький практикум: спостереження за реакцією зіниць на світло; вимірювання порога слухової чутливості; дослідження смакової чутливості різних ділянок язика; виявлення порушень сприйняття кольорів. - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Значення зорової сенсорної системи у сприйнятті інформації навколишнього світу»; «Запахи та пахучі речовини у нашому житті»; «Роль шкіри у сприйнятті дотику та температури»; Науково-дослідницький проєкт: «Дослідження впливу гучності звуку на сприйняття візуальної / звукової інформації у певній групі учнів»; «Дослідження впливу аромаолій на запам’ятовування інформації учнями» Ігровий (рольовий) проєкт: Гра-тренінг «Рецептор – відчуття» Рольова гра «На прийомі у лікаря-офтальмолога (лікаря отоларинголога)» Практико-орієнтований проєкт: створення колажу-пам’ятки: «Гігієна слуху»; «Гігієна зору» Творчий проєкт:
«Консультація отоларинголога (офтальмолога) в разі погіршення слуху» |
Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: сенсорні системи, органи чуття, рецептори, акомодація ока, гострота зору, нюху та слуху короткозорість і далекозорість, вестибулярний апарат називає: складові сенсорних систем, наводить приклади: - сенсорних систем в організмі людини; - рецепторів сенсорних систем сприйняття подразнень різними сенсорними системами; - функціонування сенсорних систем; розпізнає та розрізняє: сенсорні системи на відеоматеріалах та малюнках; складові сенсорних систем та їхні особливості будови й функціонування - рецептори різних сенсорних систем Діяльнісний: Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. характеризує та пояснює: - сенсорні системи; - загальний принцип роботи сенсорних систем; - роль сенсорних систем у забезпеченні зв'язків організму із зовнішнім середовищем. класифікує: - рецептори за принципом сприйняття інформації порівнює та аналізує: - різні сенсорні системи установлює зв'язки: між будовою зорової сенсорної системи та її функціями; - між будовою слухової сенсорної системи та її функціями; моделює / створює моделі: - будову структур сенсорних систем, графічні моделі сприйняття світла та звуку розв'язує проблемне питання: про особливості сприйняття інформації сенсорними системами описує: - будову сенсорних систем; - загальний принцип роботи сенсорних систем;
- зорову сенсорну систему; - слухову сенсорну систему - сенсорні системи смаку, нюху, рівноваги, руху, дотику, температури, болю практикує / застосовує: знання про сенсорні системи для профілактики їхніх порушень дотримується правил: роботи під час лабораторних досліджень виконання - планування, роботи та захисту проєктів
Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про адаптацію сенсорних систем до дії подразників; - про зв'язок організму з навколишнім середовищем який забезпечують сенсорні системи аргументує: - необхідність застосовувати знання про дотримання правил гігієни для профілактики порушень функціонування сенсорних систем усвідомлює значення застосування: - гігієни зору для його збереження
|
|
75 |
|
Рецептори та їхні типи |
|
|
|
76
77 |
|
Зорова сенсорна система. Око. Лабораторне дослідження №10: Визначення акомодації ока. Інструктаж з БЖД. Дослідницький практикум №11 спостереження за реакцією зіниць на світло.
Гігієна зору.
Дослідницький практикум №12. Виявлення порушень сприйняття кольорів. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
78 |
|
Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху |
|
|
|
79
80-81 |
|
Слухова сенсорна система. Дослідницький практикум №13. Вимірювання порога слухової чутливості. Інструктаж з БЖД
Сенсорні системи смаку, нюху, рівноваги, руху, дотику, температури, болю. Лабораторне дослідження №12. Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри. Інструктаж з БЖД Дослідницький практикум №14. Дослідження смакової чутливості різних ділянок язика. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
82 |
|
Узагальнення з теми «Сенсорні системи» |
|
|
|
ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (8год) |
||||
|
83- 84 |
|
Поняття про вищу нервову діяльність та її типи. Нервові процеси (збудження, гальмування) та їхні характеристики. Лабораторне дослідження №13. Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту. Інструктаж з БЖД |
- Розв’язання проблемних питань, задач — «Чи змінюється тип темпераменту людини впродовж її життя?»; «Чому і для чого людина забуває інформацію?»
- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — щодо вищої нервової діяльності людини - Моделювання — рефлекторної дуги умовного рефлексу; етапів навчальної діяльності; поведінки людей різних типів темпераменту. - Дослідження та експериментування (практичні та лабораторні роботи) — Лабораторне дослідження: - дослідження різних видів пам’яті; - визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту. Дослідницький практикум
- Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Сприйняття слів і розвиток мовлення у дитини»; «Натуральні та штучні умовні рефлекси у житті людини»; «Властивості уваги та її роль у процесах сприйняття інформації»; Науково-дослідницький проєкт: «Дослідження впливу вправ для тренування мозку (brain fitness) на поліпшення пам’яті та уваги у школярів вибраної групи»; «Дослідження впливу іграшок “антистрес” різних виробників або виготовлених самостійно для емоційного розвантаження та/або поліпшення успішності» Ігровий проєкт: Рольова гра: «Типи темпераменту в сюжетах» Практико-орієнтований проєкт: Складання пам’ятки «Правила тренування пам’яті» Творчий проєкт: «Яке значення різних видів гальмування умовних рефлексів у житті людини?»
«Сон і неспання – два боки біологічних ритмів»; «Роль “біологічного годинника” у житті людини»; складання лепбуку «Мисленнєві процеси» |
Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: вища нервова діяльність процеси збудження та гальмування, мислення, абстрактне мислення перша та друга сигнальні системи, мова, свідомість, навчання, увага, пам'ять, біоритми називає: нервові процеси; види пам'яті; сигнальні системи людини наводить приклади: - процесів мислення; - видів умовних тa безумовних рефлексів; - біоритмів людини розпізнає та розрізняє: нервові процеси збудження і гальмування; - механізми утворення умовних рефлексів; - види пам'яті; - фази сну Діяльнісний: Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. Характеризує та пояснює: - нервові процеси; механізми формування умовних рефлексів класифікує: - види пам'яті порівнює та аналізує: - умовні і безумовні рефлекси; установлює зв'язки між нервовими процесами і проявами вищої нервової діяльності моделює / створює моделі: - рефлекторної дуги умовного рефлексу; етапів навчальної діяльності; поведінки людей різних типів темпераменту. розв'язує проблемне питання: - про вищу нервову діяльність описує: нервові процеси (збудження, гальмування) та їхні характеристики; - гальмування умовних рефлексів; - фізіологічні основи мовлення - навчання та пам'ять - мислення та свідомість. практикує / застосовує: планування проєктної діяльності, виконанням елементарних досліджень дотримується правил: - роботи під час моделювання; Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: про значення утворення умовних рефлексів у житті людини; - про типи вищої нервової діяльності людини; - про роль утворення та гальмування умовних рефлексів для формування навичок та звичок; про значення другої сигнальної системи в житті людини аргументує: необхідність застосовувати знання про значення сили і стійкості нервових процесів у поведінці людини усвідомлює значення застосування: методів тренування пам'яті для полегшення процесів навчання |
|
85 |
|
Механізми формування умовних рефлексів. Гальмування умовних рефлексів Дослідницький практикум №16. Утворення рухового умовного рефлексу. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
86 |
|
Навчання та пам’ять. Види пам’яті. Мислення та свідомість Навчання та пам’ять. Види пам’яті. Лабораторне дослідження №14. Дослідження різних видів пам’яті. Інструктаж з БЖД Дослідницький практикум №17. Дослідження властивостей уваги. Інструктаж з БЖД |
|
|
|
87 |
|
Сон та його види. Біоритми людини. Дослідницький практикум №18. Ілюзорне сприйняття. Інструктаж з БЖД
|
|
|
|
88 |
|
Перша сигнальна система. Емоції.. Дослідницький практикум №19. Дослідження професійних схильностей. Інструктаж з БЖД
|
|
|
|
89
90 |
|
Друга сигнальна система. Мова. Мислення та свідомість. Дослідницький практикум №18. Ілюзорне сприйняття. Інструктаж з БЖД
Узагальнення з теми «Вища нервова діяльність» |
|
|
|
РЕПРОДУКЦІЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ (9год) |
||||
|
91 |
|
Будова та функції репродуктивної системи людини |
- Розв’язання проблемних питань, задач — «Чому чоловічі та жіночі статеві клітини людини відрізняються за особливостями будови та розмірами?» - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) — щодо репродуктивної системи людини - Моделювання — - будови сперматозоїда та яйцеклітини (з пластиліну, паперу, підручних матеріалів); - процесу запліднення; - етапів постембріонального розвитку людини - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Постембріональний розвиток та його ключові етапи»; «Особливості перебігу триместрів вагітності»; «Гігієна вагітної жінки»; «Історія поширення венеричних захворювань у світі»; «Інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), їхній вплив на репродуктивне здоров’я людини»; «Гігієна підлітка»; «Методи запобігання небажаної вагітності» Ігровий (рольовий) проєкт: Рольова гра: «Тато, мама, немовля» Практико-орієнтований проєкт: «Яка роль плаценти в ембріональному розвитку плоду?»; «Моє репродуктивне здоров’я» Творчий проєкт: створення лепбуку «Ембріональний розвиток людини» |
Знаннєвий: Учень/учениця опановує терміни: онтогенез, ембріональний та постембріональний розвиток людини, статеві залози, гамети (сперматозоїд, яйцеклітина), запліднення , зигота, вагітність, плацента, пологи називає: органи репродуктивної системи; статеві клітини; етапи ембріонального розвитку людини; етапи постембріонального розвитку людини наводить приклади: особливостей розвитку людини; - ембріонального та постембріонального етапів розвитку людини - інфекцій, що передаються статевим шляхом розпізнає та розрізняє: органи репродуктивної системи людського організму на малюнках, відеоматеріалах статеві клітини та їхні відмінності Діяльнісний: Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. Характеризує та пояснює: - процеси запліднення, роль плаценти під час вагітності, етапи ембріонального людини, етапи розвитку постембріонального розвитку людини класифікує: етапи постембріонального розвитку людини порівнює та аналізує: - будову чоловічої тa жіночої репродуктивних систем; - будову сперматозоїда та яйцеклітини - статеве дозрівання хлопців і дівчат; - зміни під час постембріонального розвитку установлює зв'язки: - між будовою репродуктивних органів та функціями, які вони виконують - між способом життя (звичками, режимом дня, місцем проживання тощо) та репродуктивним здоров'ям людини моделює / створює моделі: - будову статевих клітин та процесу запліднення розв'язує проблемне питання: - щодо особливостей будови статевих клітин та розвитку людини описує: - будову та функції репродуктивної системи людини; - періоди вагітності, плаценту, функції; - репродуктивне здоров'я людини та чинники, які впливають на нього практикує / застосовує: - знання про вагітність, репродуктивне здоров'я дотримується правил: - створення дизайну проєкту та його презентації профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обґрунтовує судження, робить висновок: - про етапи ембріонального розвитку про значення дотримання правил поведінки під час вагітності - про роль плаценти у процесах розвитку плоду; аргументує: - про необхідність застосовувати знання профілактику захворювань статевої системи для збереження репродуктивного здоров'я усвідомлює значення застосування: - знань про інфекційні захворювання та механізми їх передачі для збереження репродуктивного здоров'я
|
|
92
93 |
|
Будова та функції репродуктивної системи людини.
Статеві клітини. Запліднення |
|
|
|
94 |
|
Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції |
|
|
|
95-96 |
|
Постембріональний розвиток людини
|
|
|
|
97 |
|
Репродуктивне здоров’я |
|
|
|
98
99
|
|
Захист проєктів: «Постембріональний розвиток та його ключові етапи»; «Історія поширення венеричних захворювань у світі»; «Інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), їхній вплив на репродуктивне здоров’я людини»; «Гігієна підлітка Узагальнення з теми «Репродукція та індивідуальний розвиток людини» |
|
|
|
100-102 |
|
Узагальнення знань з теми «Біосоціальна природа людини» - Захист проектів: «Вивчення людського організму в різні історичні періоди його еволюції»; «Мова, мислення, свідомість – три прояви соціальної поведінки людини»; «Соціальні чинники антропогенезу». Ігровий (рольовий) проєкт: «Один день з життя Людини розумної» Творчий проєкт:
«Чому соціальні функції не формуються у “дітей-мауглі”?» |
- Розв’язання проблемних питань, задач — «Які докази походження людини від тварин можна знайти в будові свого організму?» - Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації) — Людина в системі органічного світу, її зв’язки з іншими організмами, вплив людини на інших людей та навколишнє природне середовище, людина в соціумі. - Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проєкт: «Вивчення людського організму в різні історичні періоди його еволюції»; «Мова, мислення, свідомість – три прояви соціальної поведінки людини»; «Соціальні чинники антропогенезу». Ігровий (рольовий) проєкт: «Один день з життя Людини розумної» Творчий проєкт:
«Чому соціальні функції не формуються у “дітей-мауглі”?» |
Знаннєвий: Учень/учениця - опановує терміни: біосоціальна природа людини. - називає: людські раси, чинники антропогенезу - наводить приклади: давніх людей, соціальних та біологічних чинників антропогенезу, - розрізняє та розпізнає: ознаки виду Людина розумна (Гомо сапієнс) Діяльнісний. Учень/учениця Самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження. Самостійно або з допомогою вчителя. / вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію. - характеризує та пояснює: - місце Людини розумної в системі органічного світу: чинники антропогенезу - використовує знання про мову, мислення, свідомість людини та її систематичне положення для встановлення зв'язків людини у природі та соціумі - класифікує: послідовні етапи еволюції людини. порівнює та аналізує: ознаки морфологічної (будови та поведінки з ознаками людини розумної - вплив оточення на формування людських рис установлюс зв'язки. - між суспільством та розвитком особистості розв'язує: - проблемне питання про походження людини від тварин описує: - сучасну людину та її роль у природі та суспільстві практикує / застосовує - знання по еволюцію та біосоціальну природу людини
Ціннісний: Учень/учениця висловлює та обгрунтовує судження, робить висновок: - про біосоціальну природу людини; - про спільні риси людини та тварин; - про розвиток людини в соціумі; аргументує: - послідовність етапів антропогенезу і змін, що при цьому відбувалися - розвиток людських (рис, мови, абстрактного мислення | лише в суспільстві усвідомлює значення: - впливу людини на інших людей та середовище. використовує: знання про систематичне положення людини для встановлення зв'язків людини у природі та соціумі. |
|
103 |
|
резерв |
|
|
|
104 |
|
резерв |
|
|
|
105 |
|
резерв |
|
|
|
|
|
|
|
|