Календарне планування з хімії для 11 класу (2 год., нова програма)

№

з/п

ДАТА

ЗМІСТ УРОКУ

Демонстрації, лабораторні досліди, домашні експерименти

Очікувані результати навчання

Примітка

запланована

фактична

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів (7 годин)

1

Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів.

Демонстрація 1

Різні варіанти періодичної системи хімічних елементів (довга і коротка форми, віртуальні 3D).

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі;

пояснює валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах атомів;

наводить приклади  s-, p-, d-елементів.

Діяльнісний компонент

складає

електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»;

атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах;

аналізує відмінності електронних конфігурацій атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів;

порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів;

висловлює судження  щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів.

2

Електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів.

Демонстрація 2,3

Форми електронних орбіталей (у тому числі 3D-проектування).

3

Принцип «мінімальної енергії».

4

Збуджений стан атома. Валентні стани елементів.

Демонстрація 3

Моделі атомів s-, p-, d-елементів (у тому числі 3D-проектування).

5

Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів

6

Узагальнення та систематизація знань. Виконання різнорівневих завдань. Представлення навчальних проектів.

7

Тематичне оцінювання з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів»

Навчальні проекти

1. Створення 3D-моделей атомів елементів.

2. Застосування радіонуклідів у медицині.

3. Використання радіоактивних ізотопів як індикаторів у тваринництві, археології.

Тема 2. Хімічний зв'язок і будова речовини (9 годин)

8

Ковалентний хімічний зв’язок.

Демонстрація 4

Моделі різних типів кристалічних ґраток (у тому числі 3D-проектування).

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

установлює види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами;

наводить приклади речовин із різними видами хімічного зв’язку; аморфних і кристалічних речовин.

Діяльнісний компонент

пояснює відмінності  в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію;

між аморфними і кристалічними речовинами;

прогнозує  фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей.

Ціннісний компонент

оцінює на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів;

висловлює судження щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.

9

Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку (на прикладі катіону амонію).

Демонстрація 5

Утворення амоній хлориду з амоніаку і гідроген хлориду.

10

Йонний хімічний зв'язок.

11

Металічний і водневий хімічні зв’язки.

12

Кристалічний і аморфний стани твердих речовин.

Демонстрація 6

Зразки кристалічних і аморфних речовин.

13

Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.

14

Самостійна робота  «Хімічний зв'язок і будова речовини».

15

Узагальнення та систематизація знань. Виконання різнорівневих завдань. Представлення навчальних проектів.

16

Тематичне оцінювання з теми «Хімічний зв'язок і будова речовини»

Навчальні проекти

4. Застосування рідких кристалів.

5. Використання речовин із різними видами хімічних зв’язків у техніці.

6. Значення водневого зв’язку для організації структур біополімерів.

Тема 3. Хімічні реакції (9 годин)

17

Необоротні і оборотні хімічні процеси.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює вплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей;

принцип дії гальванічного елемента;

наводить приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій.

Діяльнісний компонент

складає рівняння реакцій гідролізу солей;

розрізняє необоротні і оборотні хімічні реакції;

характеризує суть хімічної рівноваги, гідролізу солей;

прогнозує можливість реакції гідролізу солей;

рН середовища водних розчинів солей;

добирає умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу Ле Шательє;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

експериментально визначає рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів;

обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

висловлює судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;

обґрунтовує значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах;

вплив гідролізу солей на рН грунтів;

оцінює негативний вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується правил їхньої утилізації.

18

Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє.

19

Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє.

20

Гідроліз солей.

Лабораторний дослід № 1 «Визначення рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів».

Інструктаж з БЖД.

21

Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело електричного струму.

22

Розрахункові задачі. Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції.

23

Розв’язування задач та вправ.

24

Узагальнення та систематизація знань. Виконання різнорівневих завдань. Представлення навчальних проектів.

25

Тематичне оцінювання з теми «Хімічні реакції»

Навчальні проекти

7. Гальванічний елемент з картоплі, лимону.

8. Види і принципи роботи малих джерел електричного струму, утилізація їх.

Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості (І частина) (15 годин)

26

Неметали. Загальна характеристика неметалів. Фізичні властивості.

Демонстрація 8

Зразки неметалів

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи;

представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою;

пояснює суть явища алотропії;

відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою;

суть явища адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів;

наводить приклади

алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак);

взаємозв’язків між речовинами.

Діяльнісний компонент

складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах);

окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами;

відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів;

реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);

реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів;

кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей;

реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю;

характеризує метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів);

застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;

фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот;

застосування гідроксидів Натрію і Кальцію;

поширення солей у природі;

складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами;

порівнює фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів, оксидів металічних і неметалічних елементів;

особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;

основ (гідроксидів Натрію і Кальцію);

27

Алотропія. Алотропні модифікації речовин неметалічних елементів.

Демонстрація 9

Моделі кристалічних ґраток алотропних модифікацій  Сульфуру (у тому числі 3D-проектування).

28

Явище адсорбції

Лабораторний  дослід № 2

«Дослідження адсорбційної здатності активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів».

Інструктаж з БЖД..

29

 Окисні та відновні властивості неметалів.

30

 Застосування неметалів.

31

Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном.

32

Особливості водних розчинів неметалічних  сполук з Гідрогеном, їх застосування.

33

Повторний інструктаж з БЖД

Оксиди неметалічних елементів, їх уміст в атмосфері.

34

Кислоти. Кислотні дощі.

35

Особливості взаємодії металів з нітратною кислотою.

36

Особливості взаємодії металів з концентрованою сульфатною кислотою.  

37

Розрахункові задачі

2. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку

38

Розв’язування задач та вправ.

39

Узагальнення та систематизація знань. Виконання різнорівневих завдань. Представлення навчальних проектів.

40

Тематичне оцінювання з теми «Неметали»

Навчальні проекти

7. Штучні алмази у техніці.

8. Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля.

9. Запобігання негативному впливові нітратів на організм людини.

10. Неорганічні речовини у фармації (або домашній аптечці) і харчовій промисловості.

11. Кислотні дощі.

                                Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості (Частина ІІ) (22 години)

41

Загальна характеристика металів.

Демонстрація 7

Зразки металів та їх сплавів

Діяльнісний компонент

складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах);

окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами;

відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів;

реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);

реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів;

характеризує метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів);

застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;

фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот;

застосування гідроксидів Натрію і Кальцію;

поширення солей у природі;

складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами;

порівнює фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів, оксидів металічних і неметалічних елементів;

особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку;

основ (гідроксидів Натрію і Кальцію);

аналізує і тлумачить результати досліджень;

прогнозує рН середовища кислотних і лужних ґрунтів;

установлює генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук;

проводить якісні реакції й визначає в розчинах йони: Феруму(2+), Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію, амонію, силікат- і ортофосфат-іони;

досліджує  якісний склад солей;

адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;

аналізує види жорсткості води і пропонує безпечні способи усунення жорсткості води у побуті;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки на основі спостережень;

обґрунтовує значення алотропних перетворень;

причини існування кислотних і лужних ґрунтів;

оцінює біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів;

найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

доводить практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів;

уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації;

висловлює судження щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру;

кислотних дощів, парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив.

42

Фізичні властивості металів на основі їхньої будови.

43

Алюміній: фізичні і хімічні властивості.

44

Залізо: фізичні і хімічні властивості.

Демонстрація 10

Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+) (віртуально), Феруму(3+) (віртуально),Барію, амонію.

45

Застосування металів та їхніх сплавів.

46

Основи. Властивості, застосування гідроксидів Натрію та Кальцію.

47

Розрахункові задачі.  Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку

48

Тематичне оцінювання з теми «Метали. Оксиди та основи»

49

Солі, їх поширення в природі.

50

Середні та кислі солі.

51

Поняття про жорсткість води та способи її усунення.

52

Сучасні силікатні матеріали.

Лабораторний дослід №7-8  «Виявлення у розчинах силікат- і ортофосфат-іонів».

Інструктаж з БЖД.

53

Мінеральні добрива. Поняття про кислотні та лужні ґрунти.

54

Якісні реакції на деякі йони

Лабораторний дослід № 3-6 «Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+), Феруму(3+), Барію, амонію».

Інструктаж з БЖД.

55

Практична робота № 1 «Дослідження якісного складу солей».

Інструктаж з БЖД.

56

Біологічне значення металічних і неметалічних елементів.

57

Розв’язування розрахункових задач та вправ.

58

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

59

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

60

Практична робота № 2 «Генетичні зв’язки між неорганічними речовинами».

Інструктаж з БЖД.

61

Узагальнення та систематизація знань. Розв’язування розрахункових задач та вправ. Представлення результатів навчальних проектів.

62

Тематичне оцінювання з теми «Метали та їхні солі»

Навчальні проекти

12. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості.

13. Властивості і застосування карбонатів, нітратів і ортофосфатів лужних і лужноземельних металічних елементів, солей амонію.

14. Усунення тимчасової і постійної жорсткості води.

Тема 5. Хімія і прогрес людства (8 годин)

63

Роль хімії у створенні нових матеріалів та у розвитку нових напрямів технологій.

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

наводить приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті.

Ціннісний компонент

оцінює значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем;

усвідомлює значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства;

причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність;

право на власний вибір і прийняття рішення;

відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

популяризує хімічні знання;

критично ставиться до хімічної інформації з різних джерел;

висловлює судження щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень;

виробляє власні ставлення до природи як найвищої цінності.

64

Роль хімії у розв’язанні продовольчої, сировинної  проблем.

65

Роль хімії у розв’язанні енергетичної, проблеми.

66

Роль хімії у розв’язанні екологічної проблеми.

Представлення навчальних проектів.

67

 «Зелена» хімія: сучасні завдання перед хімічною наукою та хімічною технологією.

Представлення навчальних проектів.

68

Повторення вивченого матеріалу за рік.

69

Повторення вивченого матеріалу за рік.

70

Підсумковий урок.

Навчальні проекти

15. Вирішення проблеми утилізації різних видів електричних ламп.

16. Підготовка есе іноземною мовою «Роль хімії у моєму житті».