Календарне планування з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» 1 клас

№

Дата

Зміст роботи

Очікувані результати

корекційно-розвиткової роботи

Примітки

МОДУЛЬ І. СЛУХАННЯ-АУДІЮВАННЯ (ПРОВІДНИЙ АНАЛІЗАТОР: СЛУХОВИЙ)

Розвиток фонематичних процесів.

1

Фонематичного слуху: упізнавання і розрізнення (сенсорного і

перцептивного), ізольованих голосних і приголосних звуків, що правильно вимовляються, із низки звуків, слів.

Володіє навичками фонематичного

аналізу, синтезу та сприймання й

відтворення звукових образів звуків,слів.

2

Розвиток фонематичного аналізу і синтезу: виділення голосних, потім приголосних на тлі інших звуків,односкладових та багатоскладових слів.

Володіє навичками фонематичного

аналізу, синтезу та сприймання й

відтворення звукових образів звуків,слів.

3

Розвиток фонематичного аналізу і синтезу: виділення голосних, потім приголосних на тлі інших звуків,односкладових та багатоскладових слів.

Розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення.

4

Виділення першого та останнього голосного звуку в слові, наголошеного голосного у двоскладових словах, місця звуку (початок, середина, кінець).

Встановлює кількість почутих звуків, складів у словах, слів у реченнях.

5

Виділення першого, останнього приголосного звуку із складу,

односкладових, багатоскладових слів, місця звуку (початок, середина, кінець).

Виявляє серед звуків, складів, слів ті, які є «зайвими».

6

Визначення послідовності звуків, у низці голосних (ау); в обернених складах (ам); у прямому відкритому (му); у закритому складі (мак).

Розвиток слухання-аудіювання мовленнєвого матеріалу.

7

Розвиток сприймання на слух матеріалу, що складається з окремих звуків, кількох складів, словосполучень.

Слухає і розуміє усне висловлювання

(сюжетний текст), звучання якого триває до 2-3 і більше хвилин (50-80 слів). Виокремлює в почутому слова із заданими ознаками (на початку року – після кількох прослуховувань, у кінці – після двох).

8

Розвиток сприймання на слух, розуміння, запам’ятовування невеликих текстів, що належать до художнього й  розмовного стилів (казка, розповідь,вірш).

Визначає початок і кінець тексту.

Визначає на слух кількість речень (2 - 3) у  тексті,кількість слів у реченні (до 4-х слів).

9

Сприймання на слух інструкцій, що стосуються виконання дій у процесі логопедичних занять.

Відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?) і кількома реченнями передає зміст прослуханого тексту.

Висловлює співпереживання діючим особам за прослуханим текстом.

Виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції.

МОДУЛЬ ІІ. ГОВОРІННЯ (ПРОВІДНІ АНАЛІЗАТОРИ: АРТИКУЛЯЦІЙНИЙ І СЛУХОВИЙ)

Корекція і розвиток загальномовленнєвих умінь і навичок.

10

Вправи на дихання. Постановка нижньодіафрагмального дихання. Тривалий видих з вимовою звука, групи

звуків, низки складів із 2-3-ох слів.

Володіє навичками правильного

нижньодіафрагмального дихання, голосоведення, рухами органів артикуляції та їх синхронним функціонуванням у мовленні.

11

Розвиток голосу. Голосоутворення ізольованих звуків, їх поєднання з 2-3-ох звуків, їх вимова на видиху (із різною

силою голосу та інтонацією).

Володіє навичками правильного

нижньодіафрагмального дихання, голосоведення, рухами органів

артикуляції та їх синхронним

функціонуванням у мовленні.

12

Артикуляційна гімнастика. Статичні та динамічні вправи та їх чергування.

Формування артикуляційних укладів, розвиток сили, точності,

координованості, синхронності артикуляційних рухів та кін естетичних відчуттів до рівня мінімальної достатності для постановки конкретного звуку й створення артикуляційного

образу звука.

13

Подолання порушень групи свистячих приголосних [с, с′, з, з′, ц, дз, дз′] звуків постановка (за наслідуванням, механічним, змішаним способом, від інших звуків)

Володіє навичками правильної вимови групи свистячих приголосних [с, с′, з, з′, ц, дз, дз′], звуків ізольовано та у складах різної структури

14

Уточнення артикуляції звуку з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття, формування артикуляційного і слухового (сенсорного і перцептивного) образу ізольованої вимови звуків – [с, с′, з, з′, ц, дз, дз′];

Володіє навичками правильної вимови групи свистячих приголосних [с, с′, з, з′, ц, дз, дз′], звуків ізольовано та у складах різної структури

15

Подолання порушень групи групи шиплячих приголосних [ш, ж, ч, дж, щ] звуків постановка (за наслідуванням, механічним, змішаним способом, від інших звуків)

Володіє навичками правильної вимови групи шиплячих приголосних [ш, ж, ч, дж, щ], звуків ізольовано та у складах різної структури

16

Уточнення артикуляції звуку з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття, формування

артикуляційного і слухового (сенсорного і перцептивного) образу ізольованої вимови звуків[ш, ж, ч, дж, щ];

Володіє навичками правильної вимови групи шиплячих приголосних [ш, ж, ч, дж, щ], звуків ізольовано та у складах різної структури

17

Подолання порушень групи групи сонорних приголосних [л], [л′] звуків постановка (за наслідуванням, механічним, змішаним способом, від інших звуків)

Володіє навичками правильної вимови групи

сонорних приголосних [л], [л′] звуків ізольовано та у складах різної структури

18

Уточнення артикуляції звуку з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття, формування артикуляційного і слухового (сенсорного і перцептивного) образу ізольованої вимови звуків [л], [л′].

Володіє навичками правильної вимови групи

сонорних приголосних [л], [л′] звуків ізольовано та у складах різної структури

19

Подолання порушень групи групи сонорних приголосних [р], [р′] звуків постановка (за наслідуванням, механічним, змішаним

способом, від інших звуків)

Володіє навичками правильної вимови групи

сонорних приголосних [р], [р′] звуків ізольовано та у складах різної структури

20

 Уточнення артикуляції звуку з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття, формування артикуляційного і слухового (сенсорного і перцептивного) образу ізольованої вимови звуків [р], [р′].

Володіє навичками правильної вимови групи сонорних приголосних [р], [р′] звуків ізольовано та у складах різної структури

21

Введення поставлених звуків і первинна автоматизація навичок вимови в складах різної структури (прямих, обернених, відкритих, закритих, із збігом приголосних).

Володіє навичками правильної   вимови групи свистячих приголосних [с, с′, з, з′, ц, дз, дз′], групи шиплячих приголосних [ш, ж, ч, дж, щ], групи сонорних приголосних [л], [л′]. [р],[р′] звуків ізольовано та у складах різної структури.

22

Уточнення вимови дзвінких [б], [д], [в],

[з], [дз] приголосних звуків.

Володіє навичками правильної вимови дзвінких [б-п], [д-т] звуків.

23

Уточнення вимови дзвінких м'яких [д′], [т′], [н′], [с′], [з′], [дз′], [л′], [р′] приголосних звуків

Володіє навичками правильної вимови дзвінких звуків [в-ф], [з-с], [ж-ш], [ґ-к] і м'яких [д′-д], [т′-т], [н′-н], [с′-с], [дз′-дз], [л′-л], [р′-л]

24

Уточнення артикуляції вимови дзвінких приголосних звуків з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття, що проявляються в заміні дзвінких приголосних звуків парними глухими звуками: [б-п], [д-т], [в-ф], [з-с], [ж-ш];

Володіє навичками правильної вимови дзвінких звуків [в-ф], [з-с], [ж-ш], [ґ-к] і м'яких [д′-д], [т′-т], [н′-н], [с′-с], [дз′-дз], [л′-л], [р′-л]

25

Уточнення артикуляції вимови дзвінких приголосних звуків з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття, що проявляються в заміні м̕яких  приголосних парними твердими: [д′-д], [т′-т], [н′-н], [с′-с], [з′-з], [дз′-дз], [л′-л], [р′-л].

Володіє навичками правильної вимови дзвінких звуків [в-ф], [з-с], [ж-ш], [ґ-к] і м'яких [д′-д], [т′-т], [н′-н], [с′-с], [дз′-дз], [л′-л], [р′-л]

26

Автоматизація твердих приголосних [с, з, ц, дз] звуків: робота над слуховим образом твердих звуків; уточнення правильного артикуляційного укладу при вимові твердих приголосних звуків, з одночасним розвитком фонематичного приголосних).

Володіє навичками правильної вимови твердих [с, з, ц, дз] приголосних звуків у словах різної

складової структури та в простих реченнях.

27

Автоматизація твердих приголосних[ш, ж, ч, дж] звуків: робота над слуховим образом твердих звуків; уточнення правильного артикуляційного укладу при вимові твердих приголосних звуків, з одночасним розвитком фонематичного приголосних).

Володіє навичками правильної вимови твердих  приголосних звуків у словах різної складової структури та в простих реченнях.

28

Автоматизація твердих приголосних[л], [р], [j]  звуків: робота над слуховим образом твердих звуків; уточнення правильного артикуляційного укладу при вимові твердих приголосних звуків, з одночасним розвитком фонематичного приголосних).

Володіє навичками правильної вимови твердих [л], [р], [j], приголосних звуків у словах різної

складової структури та в простих реченнях.

29

Автоматизація м'яких приголосних [с′, з′, дз′], [л′], [р′] звуків: робота над слуховим образом твердих звуків; уточнення правильного артикуляційного укладу при вимові твердих приголосних звуків, з одночасним розвитком фонематичного приголосних).

Володіє навичками правильної вимови м'яких [с′, з′, дз′], [л′], [р′] приголосних звуків у словах різної складової структури та в простих реченнях.

30

Автоматизація дзвінких приголосних [б], [д], [в], [з], [ж], [ґ] звуків: робота над слуховим образом твердих звуків; уточнення правильного артикуляційного укладу при вимові твердих приголосних звуків, з одночасним розвитком фонематичного приголосних).

Володіє навичками правильної вимови дзвінких [б], [д], [в], [з], [ж], [ґ],приголосних звуків у словах різної складової структури та в простих реченнях.

31

Автоматизація глухих приголосних [п], [т], [ф],[с], [ш], [к] звуків: робота над слуховим образом твердих звуків; уточнення правильного артикуляційного укладу

при вимові твердих приголосних звуків, з одночасним розвитком фонематичного приголосних).

Володіє навичками правильної вимови глухих [п], [т], [ф], [с], [ш], [к] приголосних звуків у словах різної складової структури та в простих реченнях.

32

Уточнення вимови дзвінких [б], [д], [в], [з], [дз] приголосних звуків

33

Уточнення вимови дзвінких м'яких [д′],[т′], [н′], [с′], [з′], [дз′], [л′], [р′] приголосних звуків

34

Уточнення артикуляції вимови дзвінких приголосних звуків з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття, що проявляються в заміні дзвінких приголосних звуків парними глухими звуками: [б-п], [д-т], [в-ф], [з-с], [ж-ш];

Володіє навичками правильної вимови твердих [с, з, ц, дз], [ш, ж, ч,дж], [л], [р], [j], м'яких [с′, з′, дз′], [л′], [р′], дзвінких [б], [д], [в], [з], [ж], [ґ], глухих [п], [т], [ф], [с], [ш], [к] приголосних звуків у словах різної складової структури та в простих реченнях.

35

Уточнення артикуляції вимови дзвінких приголосних звуків з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття, що проявляються в заміні м̕ яких приголосних парними твердими: [д′-д],[т′-т], [н′-н], [с′-с], [з′-з], [дз′-дз], [л′-л],[р′-л].

Володіє навичками правильної вимови твердих [с, з, ц, дз], [ш, ж, ч,дж], [л], [р], [j], м'яких [с′, з′, дз′], [л′],[р′], дзвінких [б], [д], [в], [з], [ж], [ґ],глухих [п], [т], [ф], [с], [ш],  [к] приголосних звуків у словах різної складової структури та в простих реченнях.

36

Диференціація (внутрішньогрупова, міжгрупова) і автоматизація (слухова і вимовна) приголосних звуків [с-з], [с-ш,з-ж], [ш-ж], [л-р] з опорою на кінестетичні відчуття і слух, із одночасним розвитком фонематичного слуху, аналізу та синтезу в 1, 2, 3, 4-ох складових словах (на початку слова, в середині слова, в кінці), словосполученнях та простих реченнях з правильним логічним наголосом (із різною силою голосу й інтонацією:питальною, окличною та розповідною).

Володіє навичками диференціювання у вимові приголосних звуків: [с-з], [с-ш, з-ж], [ш-ж], [л-р]схожих за артикуляцією або за звучанням у словах, словосполученнях, простих реченнях,текстах, розмовному мовленні.

37

Диференціація (внутрішньогрупова, міжгрупова) і автоматизація (слухова і вимовна) дзвінких і глухих приголосних із парними глухими звуками : [б-п], [д-т], [в-ф], [з-с], [ж-ш],[г-к] з опорою на кінестетичні відчуття і слух, із одночасним розвитком фонематичного слуху, аналізу та синтезу в 1, 2, 3, 4-ох складових словах (на початку слова, в середині слова, в кінці), словосполученнях та простих реченнях з правильним логічним наголосом (із різною силою голосу й інтонацією: питальною, окличною та розповідною).

Володіє навичками диференціювання у вимові приголосних звуків: [б-п], [д-т], [в-ф], [з-с], [ж-ш], [г-к] схожих за артикуляцією або за звучанням у словах, словосполученнях, простих реченнях, текстах, розмовному мовленні.

38

Диференціація (внутрішньогрупова, міжгрупова) і автоматизація (слухова і вимовна) м'яких і твердих приголосних звуків, що проявляється в заміні їх парними твердими: [с-с′, з-з′, с′-з′], [л′-л], [р′-л] з опорою на кінестетичні відчуття і слух, із одночасним розвитком фонематичного слуху, аналізу та синтезу в 1, 2, 3, 4-ох складових словах (на початку слова, в середині слова, в кінці),словосполученнях та простих реченнях з правильним логічним наголосом (із різною силою голосу й інтонацією:питальною, окличною та розповідною).

Володіє навичками диференціювання у вимові приголосних звуків [с-с′, з-з′, с′-з′], [л′-л], [р′-л] схожих за артикуляцією або за звучанням у словах, словосполученнях, простих реченнях, текстах, розмовному мовленні.

Розвиток зв'язного мовлення (з дітьми із ЗПР, які мають ФФПМ і ЗНМ).

39

Розучування віршів із використанням графічних схем, наочних опор та ігор.

Після попередньої підготовки читає вірші виразно.

40

Удосконалення інтонаційного оформлення в процесі декламування віршів, словесного вираження емоційно-оцінного ставлення до героїв літературних творів.

Висловлює елементарні  узагальнені оцінні судження: лисиця – хитра, вовк – злий , заєць – боягуз.

41

Осмислений, повний, послідовний і зв'язний переказ тексту з опорою на подані словосполучення, запитання.

Уважно слухає співрозмовника,

самостійно чи з допомогою учителя відповідає на його запитання.

42

Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей, – після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом, словосполученням, етикетними мовленнєвими формулами, що використовуються у діалогах).

Бере участь у складанні та розігруванні діалогів.

43

Складання оповідань за картинним матеріалом, розповідей з опорою на серію сюжетних картин, описів із врахуванням причинно-наслідкових зв'язків.

Самостійно чи з допомогою педагогів будує зв’язне висловлювання за поданим початком і малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя.

МОДУЛЬ ІІІ. ЧИТАННЯ (ПРОВІДНІ АНАЛІЗАТОРИ: ЗОРОВИЙ, СЛУХОВИЙ, АРТИКУЛЯЦІЙНИЙ)

Корекційно-розвиткова робота з дітьми із ЗПР із навчання грамоти

44

Звуки та букви.

Знає букви українського алфавіту та звуки, які вони позначають.

45

Голосні та приголосні звуки, тверді та м҆які приголосні.

Знає букви українського алфавіту та звуки, які вони позначають.

46

Алфавіт. Алфавітні назви літер.

Знає букви українського алфавіту та звуки, які вони позначають.

47

Літери малі та великі, друковані та рукописні.

Знає букви українського алфавіту та звуки, які вони позначають.

 МОДУЛЬ ІV. ПИСЬМО

(ПРОВІДНІ АНАЛІЗАТОРИ: РУКОМОТОРНИЙ, ЗОРОВИЙ, АРТИКУЛЯЦІЙНИЙ, СЛУХОВИЙ)

Корекційно-розвиткова робота здітьми із ЗПР із підготовки. руки до письма та попередження виникнення дисграфії

48

Розвиток ручної і дрібної моторики,  графомоторних навичок: вправи на перекладання прапорця (чи волоського горіха) з однієї руки в іншу; перекочування м'ячика пальцями рук по твердій поверхні і в повітрі;

Володіє навичками користування

письмовим приладдям, правилами сидіння за партою.

49

Розвиток ручної і дрібної моторики,  графомоторних навичок: почергове  захоплення палиці лівою (правою) кистями ("вгору по паличці"); пересипання пучкою крупи;

З допомогою дорослого

послуговується графомоторними

навичками.

50

Розвиток ручної і дрібної моторики,  графомоторних навичок: протягування гнучкого шнурка в отвір; астібання (розстібання) гудзиків;

З допомогою дорослого

послуговується графомоторними

навичками.

51

Розвиток ручної і дрібної моторики,  графомоторних навичок: нанизування намистинок на ниточку; розтягування гумки усіма пальцями по черзі і синхронно на обох руках

З допомогою дорослого

послуговується графомоторними

навичками.

52

Розвиток ручної і дрібної моторики,  графомоторних навичок: нарізування смужок паперу ножицями; збирання монет у стопку; тримання ложки, вилки, ножа під час їжі.

З допомогою дорослого

послуговується графомоторними

навичками.

53

Розвиток ручної і дрібної моторики,  графомоторних навичок:

З допомогою дорослого

послуговується графомоторними

навичками.

54

Розвиток зорово-просторового сприймання і зорово-моторної  координації.

55

Перерахування предметів, що знаходяться справа, потім ліворуч.  Завдання на визначення положення тіла в просторі: поняття "правий", "лівий", співвіднесення частин тіла з правою рукою (права щока, права нога), потім з лівою (ліве коліно, ліве вухо), їх називання, показ: (права брова, лівий лікоть).

Володіє навичками визначення сторін, напрямів простору.

56

Розвиток просторово-графічної  орієнтації.

57

Завдання спрямованні на:упізнавання букв (виділення букв серед низки інших, співвідношення одних і тих же букв, що зображені різним шрифтом) і на співвідношення їх форми, величини, кольору; підбір букв однакових за критерієм, що потрібно вербалізувати; завдання на виявлення відсутньої букви; на виявлення змін у розташуванні предметів; на відновлення первинної послідовності в розташуванні предметів; перехід до письма в більш дрібну клітку, а потім – у лінійку.

Володіє навичками упізнавання букв і вміннями підбирати потрібні букви на уроках і корекційно-розвиткових заняттях.

Розвиток спрямованих рухів руки.

58

Формування початкового вміння писати букви, склади, слова, характеристика сучасного рукописного шрифту, ознайомлення із змістом і побудовою «Зошита для письма», графічна будова букв. Прийоми пояснення елементів друкованих і написаних букв, прийоми навчання письма букв, їх з'єднань, перенесення  частини слова з рядка в рядок з орієнтацією на злиття «приголосний + голосний» («ПГ»).

Володіє технічними  навичками(правильно сидить, тримає ручку (олівець) під час письма; рухає руку вздовж рядка, орієнтується на сторінці зошита).

59

Правопис. Списування навчальних друкованих і рукописних текстів.

Письмо під диктування. Слова,значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти: бабýся, бджолá,вирáзно, влíтку, ворóта, гýмка, ґáнок, ґрунт, ґýдзик, джміль, дзúґа, дзьоб, дідýсь, зáгадка (і загáдка), зозýля, ім'я´,їжáк, кватúрка, Кúїв, лелéка, лінíйка, ля'лька, новúй, óлень, олівéць, папíр, парасóлька, пóдруга, посерéдині,Украї'на, украї'нська, фартýх, цукéрка,цýкор, я'кір.

Графічно правильно зображує букви та їх поєднання, рівномірно

розташовує слова в рядку; вміє позначати крапку, кому, знак оклику,знак питання, тире.

Списує друкований і рукописний текст, дотримуючись аліграфічних

вимог.

МОДУЛЬ V. СПІЛКУВАННЯ

Простір спілкування. Спілкування у просторі соціуму.

60

Культура ввічливого спілкування. Вивчення найпростіших формул мовленнєвого етикету вітання (повторення форм високої тональності: «Добрий день! «Дозвольте Вас привітати! від імені... дозвольте привітати...»; форм нейтральної тональності: «Доброго ранку! Добрий день!», «Доброго дня!», «Добрий вечір!», «Здрастуйте!», прохання («Просимо..», «Дозвольте…», «Будьте ласкаві!», «Будь ласка!»), прощання (форм високої тональності: «До побачення!», «Прощайте!»; форм нейтральної тональності: «До побачення!» «На все (вам) добре!», «До нових зустрічей!»).

Засвоєння українських форм звертання до дітей і дорослих (Марійко, Іванку, Наталю Петрівно, Миколу Івановичу).

Формування установки на взаємодію та доброзичливе ставлення до однокласників. Формування вміння колективного обговорення завдань.

Знає і вживає найпростіші українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, українські форми звертання до дітей і дорослих.

61

Спілкування як взаємодія (децентровані дії). Формування установки на взаємодію та доброзичливе ставлення до однокласників. Співвіднесення характеристик або ознак предметів з особливостями погляду спостерігача, координація різних просторових позицій. Розуміння можливості різних позицій і точок зору (подолання егоцентризму), орієнтація на позиції інших людей, відмінні від власної. Розуміння можливості різних підстав для оцінки одного і того ж предмета, розуміння відносності оцінок або підходів до вибору.

Врахування різних думок і вміння висловлювати та обґрунтовувати власну думку. Облік різних потреб та інтересів.

Розрізняє і правильно обирає формули етикету, що використовуються у спілкуванні з дорослими та дітьми, близькими і

малознайомими людьми.

62

Спілкування як співпраця. Розвиток вміння слухати та розуміти партнера, планувати й злагоджено виконувати спільну діяльність, розподіляти ролі, взаємно контролювати дії один одного і вміти домовлятися. Формування вміння колективного обговорення завдань. Адаптація до соціальної ролі учня.

Виявляє доброзичливе ставлення до однокласників у спілкуванні. Має уявлення про різні позиції і точки зору, намагається у процесі

спілкування зрозуміти точку зору іншої людини (дорослого та однолітка).

Спілкування у просторі культури.

63

Парасоціальне спілкування з медіаперсонажем (з анімаційного серіалу чи мультфільму). Етичний аспект:чіткість орієнтирів – визначеність позитивних і негативних персонажів. «Мудрі казки. Квіти дружби»

Ідентифікується з конкретним персонажем, носієм певної позиції,точки зору, з яким вступає у віртуальну взаємодію.

64

Когнітивні характеристики: сюжети, пов'язані зі спілкуванням і з різними відносинами між персонажами (дружба, ворожнеча, домінування, підпорядкування, допомога, заздрість та ін.), їх різні позиції з конфліктами та їх вирішенням. «Мудрі казки. Не треба ображати друзів»

Намагається взаємодіяти з дорослими та однолітками за сюжетом мультфільму та приміряє на себе роль конкретного персонажа, носія певної позиції, точки зору, вступає у взаємодію з іншими персонажами –

іншими точками зору.

65

Емоційний аспект: спектр емоційних переживань виходить за межі ситуативних вражень, а ключове переживання залишається в позивному діапазоні з можливими варіаціями та відтінками. «Вінні Пух»

Виявляє у процесі бесіди розуміння інших персонажів (точок зору).

66

Моделі поведінки персонажів:герой пов'язаний з іншими персонажами. Персонажі демонструють особистісні варіанти взаємодії з партнером та різні моделі вирішення конфліктів. Головний герой втілює найбільш ефективні та конструктивні способи вирішення конфліктів. «Канікули в Простоквашино»

Розуміє, що конфлікт є негативним виявом взаємодії з іншою людиною.

67

Спілкування у просторі природи. Етичні бесіди, діалоги та полілоги про доброзичливе ставлення до тварин і рослин. Усвідомлене ставлення, ідентифікація та емпатія з тваринами, рослинами.

Вміє звертатися та виявляє доброзичливе ставлення до рослин ітварин (дитина лагідно торкається листя, кори, квітки, шерсті тварин, пір’я птахів, не робить різких рухів)

68

Спілкування у просторі персоналізованого «Я». Формування позитивного образу Я: «соціального Я», «внутрішнього Я» та «соціокультурного Я».

Казковий герой як носій соціокультурних цінностей оптимально реалізує функцію ініціювання та організації спілкування в ході ігрової діяльності.

У своїх висловлюваннях діти звертають увагу на «внутрішнє Я» людини, на такі моральні інстанції, як «совість», «доброта».

Виявляють протиріччя, висловлюють різні точки зору, при цьому уважно слухають та розуміють один одного.

69

Час спілкування. Розуміння причин і прогноз учинків Іншого. Формування довільності як компонента мовленнєвої діяльності, оволодіння планувальною функцією мовлення. Розвиток уміння планувати майбутню роботу, визначати шляхи та засоби досягнення навчальних цілей. Формування вміння здійснювати контроль за власною діяльністю, оволодіння контрольно-оцінними діями.

Розуміє морально-етичні аспекти поведінки Іншого. Розуміє і намагається послуговуватись у спілкуванні з дорослими та однолітками соціокультурними та морально-етичними цінностями.

70

Цінності спілкування. Присвоєння соціокультурних та морально-етичних цінностей. Ознайомлення дітей із термінальними цінностями, які не можна обґрунтувати іншими, більш загальними або більш важливими цінностями (дружба, любов, любов до Батьківщини, мами, тварин, краса, краса природи,краса творів мистецтва). Присвоєння інструментальних цінностей(особистісних рис, що допомагають людині в житті): ввічливий, вдячний,відповідальний, веселий.

Виявляє у спілкуванні з дорослими та однолітками ввічливість,вдячність,відповідальне ставлення.